Спосіб передопераційної підготовки хворих на каротидну хемодектому

Спосіб передопераційної підготовки хворих на каротидну хемодектому, що включає визначення функціонального стану та тренування колатерального кровообігу головного мозку і органа зору за Матасом, який відрізняється тим, що додатково виконують ультразвукову екстракраніальну і транскраніальну доплерографію (УЗДГ), визначають 3 стану колатерального кровообігу головного мозку та органу зору під час передопераційної підготовки та післяопераційного періоду у хворих на каротидну хемодектому; - не проводиться неінвазивна або малоінвазивна МР-ангіографічна верифікація патології судин каротидних систем, судин вертебробазилярного басейнів задля визначення можливості "виключення" загальної, зовнішньої і внутрішньої сонних артерій, які муфтоподібно обгорнуті тканиною пухлини під час передопераційного тренування мозкового і орбітального колатерального кровообігу та під час операції з приводу каротидної хемодектоми; Усі ці недоліки не дозволяють з достатньою вірогідністю діагностувати функціональний і анатомічний стан судин мозкового і орбітального колатерального кровообігу та спланувати об'єм і характер хірургічного втручання. В основу корисної моделі поставлена задача вдосконалення способу передопераційної підготовки хворих на каротидну хемодектому шляхом визначення функціонального стану та тренування колатерального кровообігу головного мозку і органу зору за допомогою комплексного інтраскопічного дослідження судин мозкового і орбітального колатерального кровообігу, що дозволить з високим ступенем точності виявляти судинні джерела колатеральної компенсації кровообігу головного мозку і органу зору та проводити оцінку функціональної спроможності цих природних анастомозів, а також здійснювати моніторинг стану колатерального кровообігу головного мозку і органу зору під час передопераційної підготовки і післяопераційного періоду. Поставлена задача вирішується тим, що, згідно корисної моделі, додатково виконують ультразвукову екстракраніальну і транскраніальну доплерографію (УЗДГ), визначають кровотік у позачерепних відділах сонних артерій і у їх кінцевих гілках, а також у хребетних артеріях, виконують компресійні проби для виявлення судинних джерел колатеральної компенсації мозкового і орбітального кровообігу (судин Віллізієва кола та очного анастомозу), оцінюють функціональну спроможність цих природних анастомозів, а у разі, коли УЗДГ не дозволяє з достатньою вірогідністю виявити варіанти і аномалії будови судин Віллізієва кола і очного анастомозу та визначити функціонування передньої з'єднувальної артерії і задніх з'єднувальних артерій, застосовують безконтрастну МР-ангіографію, МР-ангіографію з внутрішньовенним доступом для парамагнітного контрастування до, а також після хірургічного втручання у хворих на каротидну хемодектому. Спосіб виконується наступним чином. Методика екстракраніальної ультразвукової доплерографії (УЗДГ) з використанням УЗ-датчиків частотою 4 МГц і 8 МГц (у постійному та імпульсному режимах) включає визначення кровотоку передусім у надблокових артеріях. Фонове дослідження доповнюється компресійними пробами загальних сонних артерій і гілок зовнішніх сонних артерій з обох боків. 55980 4 Потім проводиться дослідження спектральних характеристик у позачерепних відділах сонних артерій (загальної, зовнішньої і внутрішньої сонних артеріях) за допомогою УЗ-датчика 4 МГц у постійному режимі. Далі виконують ультразвукове сканування хребетних артерій (УЗ-датчик 2 МГц або 4 Мгц ). Методика транскраніальної ультразвукової доплерографії (ТКД) з використанням УЗ-датчика частотою 2 МГц (у імпульсному режимі) включає дослідження кровотоку у інтракраніальних сегментах внутрішніх сонних артерій, середніх, задніх та передніх мозкових артеріях з аналізом функції передньої і задніх з'єднувальних артерій. Фонове дослідження базальних артерій мозку доповнюється компресійними пробами загальних сонних артерій з обох боків. МРТ-візуалізацію пухлиноподібних утворень шиї проводять на магніторезонансному томографі "Magnetom Vision Plus" ("Сименс", Німеччина), з напругою магнітного поля 1-1,5Т. МРТ- дослідження виконують без будь-якої спеціальної підготовки хворого. Для візуалізації судин при безконтрастній МР-ангіографії (МРА) обирають час - пролітний (TOF) і фазово-контрастний (PC) режим МРА. Для проведення парамагнітного контрастування судин шиї і судин Віллізієва кола використовують магневіст (фірми Шеринг) у дозі 0,2 мл на 1 кг маси тіла. При дослідженнях судин голови шляхом МРА визначають стан судин Віллізієва кола, зокрема стан передньої з'єднувальної артерії, задніх з'єднувальних артерій та стан очного анастомозу. Таким чином, запропонований лікувальнодіагностичний спосіб включає в себе проведення екстракраніальної ультразвукової доплерографії у надблокових артеріях з компресійними пробами загальних сонних артерій і гілок зовнішніх сонних артерій з обох боків для визначення функціонування позачерепного очного анастомозу. "Включення" останнього відбувається при функціональній неспроможності Віллізієва кола (розімкнутому, тобто нетипово сформованому анастомозі на основі мозку), тому для оцінки стану колатерального кровообігу призначають транскраніальну ультразвукову доплерографію (ТКД) з компресійними пробами загальних сонних артерій з обох боків, яка дозволяє визначати колатеральну компенсацію Через ПСА, через ЗСА та через очний анастомоз. При функціонуванні ПСА і ЗСА призначають тренування цих природних джерел колатеральної компенсації за Матасом. Але ж, у визначенні тактики хірургічного втручання у хворих на каротидну хемодектому вирішальним э доповнення програми доплерографічного обстеження ангіографічною верифікацією анатомо-топографічних особливостей судин основи мозку шляхом призначення безконтрастної МР-ангіографії, МР-ангіографії з внутрішньовенним доступом для парамагнітного контрастування. В порівнянні з найближчим аналогом, запропоноване технічне рішення, за рахунок використання комплексних інтроскопічних досліджень, дозволяє проводити у реальному часі УЗДГкількісний моніторинг та МР-ангіографічну верифікацію стану колатерального кровообігу головного 5 55980 мозку і органу зору під час передопераційної підготовки та післяопераційного періоду у хворих на каротидну хемодектому; уникнути помилок при діагностиці стану мозкового і орбітального колатерального кровообігу, які можуть привести до неможливості проведення радикального операційного втручання і(або) до тяжких післяопераційних гемодинамічних ускладнень; крім того, з'являється Комп’ютерна верстка Л. Ціхановська 6 можливість призначення адекватної тактики хірургічного втручання у конкретного хворого на каротину хемодектому. Література: 1. Пинский С.Б., Дворниченко В.В., Репета О.Р. Параганглиоми шеи. // Сибирский медицинский журнал. - 2009. - №2. - 14с. (9-15с.). Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601