Спосіб енергозберігаючої прокатки сталевих злитків

Спосіб енергозберігаючої прокатки сталевих злитків, що містить розливання в виливниці, пере 3 лива на нагрівання і не дозволяє досить ефективно зменшити угар металу. В основу корисної моделі поставлена задача: у способі енергозберігаючої прокатки сталевих злитків знизити сумарні витрати тепла та величину угару в технологічному ланцюжку "розливання стриперне відділення - нагрівальне відділення обтискного стану", за рахунок максимального використання теплоємності злитків. Поставлена задача вирішується тим, що в способі енергозберігаючої прокатки сталевих злитків, що включає розливання в виливниці, передачу злитків кратними частинами до нагрівальних колодязів обтискного стану, посад злитків із рідкою серцевиною в колодязі і теплову обробку злитків у колодязях, яку виконують без подачі палива протягом усього часу підйому температури колодязя за рахунок внутрішньої теплоємності злитків з наступним нагріванням садки за рахунок подачі палива, відповідно до корисної моделі стриперування злитків проводять безпосередньо в відділенні нагрівальних колодязів, а кожен звільнений з виливниці злиток укладають для теплової обробки в чарунки колодязів протягом проміжку часу, рівного 1-10 тривалості повного циклу стриперування одного злитка. Загальними з найбільш близьким аналогом істотними ознаками запропонованого способу є передача злитків після розливання до обтискного стану та їхня теплова обробка з рідкою серцевиною в нагрівальних колодязях обтискного стану за рахунок томління без подачі палива в процесі підйому температури та наступного нагрівання з подачею палива після завершення томління. Відмінним від найбільш близького аналога істотною ознакою є пряма передача злитків у виливницях з розливочного відділення на ділянку нагрівальних колодязів обтискного стану минаючи стриперне відділення, при якій витяг злитків із виливниць роблять безпосередньо перед їхньою посадкою в колодязі, а проміжок часу між закінченням стриперування й укладанням злитка в чарунок колодязя складає 1-10 продовжностей операції повного циклу його стриперування. При використання запропонованого способу відпадає необхідність у наявності проміжних стриперних відділень для витягу злитків із виливниць на шляху їхнього транспортування з розливочного відділення до обтискного стану, що дозволяє задіяти наявні стриперні крани на ділянці нагрівальних колодязів обтискного стану. А безпосередня передача злитків у виливницях із розливального відділення на ділянку нагрівальних колодязів обтискного стану минаючи спеціальне стриперне відділення та витяг злитків з виливниць перед початком їхньої посадки у комірки колодязів дозволяє підвищити температуру злитків, які укладають для теплової обробки перед прокаткою. У свою чергу, підвищення температури злитків, які укладають в нагрівальні чарунки, дозволяє скоротити час як початкової стадії їхньої теплової обробки без подачі палива, так і кінцевої стадії, здійснюваної з подачею палива, що знижує витрату палива, зменшує угар металу та його витратний коефіцієнт, а також знижує рівень відсортування і 61550 4 браку по дефектах, зв'язаних з перегрівом злитків перед прокаткою. При цьому, використання діючих стриперних кранів за рахунок їхньої переустанови зі спеціалізованого стриперного відділення на діючу ділянку нагрівальних колодязів забезпечує значне зниження капітальних витрат на впровадження нового способу і дозволяє виключити з технологічного ланцюжка переділу злитків додаткову виробничу ділянку. Запропонований спосіб здійснений при передачі в прокат слябінгових злитків масою 18,6т, відлитих з киплячої сталі марки 08кп, з відділень верхівкового розливання конверторного та мартенівського цехів ПАТ "ММК імені Ілліча" у нагрівальне відділення обтискного стану 1150. До впровадження запропонованого способу передача злитків відбувалася через одне з двох стриперних відділень цеху підготовки составів, де злитки після визначеної витримки звільнялися від виливниць за допомогою стриперних кранів, після чого у відкритому виді через 10-20 хв. надходили у відділення нагрівальних колодязів і при температурі 980-1020 °C укладалися в нагрівальні чарунки для проведення теплової обробки перед прокаткою по спеціальному режиму. Після впровадження запропонованого способу є можливість закриття одного зі стриперних відділень і виключити з технологічного ланцюжка передачу злитків, при цьому з'являється можливість демонтування двох, діючих у відділенні стриперних кранів та після їх доробки знову змонтувати у відділенні нагрівальних колодязів обтискного стану 1150. Використання готових стриперних кранів на 40-50 % скоротило капітальні витрати на переустаткування відділення нагрівальних колодязів. По запропонованому способі злитки з розливальних відділень у виливницях надходять до нагрівальних колодязів, де вони стриперуються з циклом 1,0-1,5 хв. кожен злиток і при температурі 1000-1050 °C [тобто на 20-30 °C вище, ніж при іншому способі] через 1-15 хв. укладаються в нагрівальні чарунки. При цьому, час витримки злитків у нагрівальному чарунку без подачі палива (перша стадія теплової обробки) скорочується в середньому на 30 хв., а час другої стадії, яка полягає в нагріванні злитків до температури томління 1250-1270 °C і томлінні з подачею палива до видачі злитків у прокатку, скорочується на 20-40 хв., що забезпечує зниження витрати палива на 1-3 кг/т та зменшує угар металу за час теплової обробки на 0,2-0,3 %. Забезпечити тривалість часу між закінченням стриперування злитка та посадом його в чарунку (тобто час передачі злитка на теплову обробку) менш 1 циклу стриперування важко технологічно. При тривалості часу між закінченням стриперування злитка та посадом його в чарунок більш 10 циклів стриперування температура злитка перед посадом знижується до звичайного рівня, що не дозволяє досягти необхідного технічного результату. Таким чином, оптимальний технологічний ефект, що полягає в підвищенні температури по 5 61550 саду злитків у нагрівальні чарунки, зниженні витрати палива на нагрівання злитків, зменшенні витратного коефіцієнта металу на прокатку та підвищенні якості прокату досягається повною мірою тільки при збігу фактичних параметрів виробництва з ознаками запропонованого способу. Комп’ютерна верстка А. Крижанівський 6 Очікуваний економічний ефект від впровадження запропонованого способу, забезпечуваний за рахунок зазначених його переваг, складе близько 2-3 млн. грн. у рік. Підписне Тираж 23 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601