Спосіб лікування хронічного хелікобактерного антрального гастриту з ерозіями

Винахід, що заявляється, відноситься до медицини, а саме до гастроентерології, і може бути застосований для лікування хронічного хелікобактерного антрального гастриту з ерозіями. Ерозивні ураження слизової оболонки шлунку за частотою виявлення поступово виходять на друге місце після виразкової хвороби [1]. Однією із найбільш важливих і складних проблем на сьогоднішній момент є лікування перш за все хронічних ерозій, які на відміну від гострих, практично не піддаються загальноприйнятій противиразковій терапії [2,3]. Це пояснюється різноманітністю етіологічних факторів гастродуоденальних ерозій і неоднорідністю їх патогенезу. Наукові дослідження пропонують широкий спектр можливих причин і патогенетичних механізмів розвитку хронічних ерозій. Це і інвазія слизової оболонки шлунку Helicobacter pylori, і мікроциркуляторні розлади, і зміни імунного статусу, і стресові фактори, і кислотно-пептична агресія, і порушення процесів регенерації та метаболізму простагландинів [1,2,3]· Таким чином, хронічні ерозії поліетіологічне захворювання, яке потребує проведення комплексного лікування з метою впливу на різні ланки його патогенезу. На сьогоднішній момент для лікування хронічних ерозій використовують наступні групи препаратів: інгібітори "протонної помпи", блокатори Н2 - гістамінових рецепторів, антацидні препарати, прокінетики, різні антибактеріальні засоби (а зокрема метронідазол, амоксицилін, тетрациклін, кларитроміцин і ін.) з метою ерадикації Н.руlогі-інфекції. Проте, проведення подібного лікування не призводить до повної епітелізації ерозій, часто спостерігаються рецидиви даного захворювання. Отже, необхідна розробка оптимальної комплексної схеми лікування, яка б мала мінімальні побічні ефекти, скорочувала б терміни епітелізації хронічних ерозій та знижувала частоту рецидивування. Так, відомий спосіб лікування хронічного гастриту з ерозіями, що перебігає з виразковоподібним синдромом та вираженою гіперацидніетю, котрий полягає у проведенні монотерапії блокаторами Н2 гістамінових рецепторів (ранітидін, фамотидін), інгібіторами "протонної помпи" парієтальних клітин (омепразол, ланзопразод), а також антацидними препаратами (альмагель, маалокс) [4,5]. Використання цих препаратів призводить до швидкого усунення больового і диспепсичного синдромів, а також суттєвого пригнічення кислотопродукції у всі х відділах шлунку. Варто відмітити, що недоліками проведення монотерапії є відсутність швидкої повної епітелізації хронічних ерозій, часте виникнення рецидивів даного захворювання, що пояснюється наймовірніше відсутністю впливу препаратів на всі його основні патогенетичні ланки розвитку. Найближчим аналогом (прототипом) способу, що заявляється, є спосіб лікування хронічного хелікобактерного антрального гастриту з ерозіями, суть якого полягає у проведенні антихелікобактерної терапії, що включає антибактеріальні засоби - амоксицилін в дозі 1000мг 2 рази на добу після прийому їжі та метронідазол в дозі 500мг 3 рази на добу після прийому їжі впродовж 7 днів у поєднанні з інгібітором "протонної помпи" - омепразол в дозі 20мг 2 рази на добу до прийому їжі впродовж 7 днів. Цей спосіб, завдяки наявності у своєму складі ефективного антисекреторного препарату (омепразолу), подібно попередньому, також призводить до швидкого усунення больового та диспепсичного синдромів, а також сприяє більш швидкій епітелізації ерозій, елімінації Н.руlогі зі слизової оболонки шлунку, зменшенню активності запальних змін у шлунку. Недостатня його ефективність полягає у швидкому рецидивуванні ерозивного процесу, що може бути обумовленим, на нашу думку, недостатньо високим відсотком ерадикації Н.руlогі зі слизової оболонки шлунку у пацієнтів, що отримали подібне лікування. Задача, яка вирішується винаходом, що заявляється, полягає в оптимізації лікування хронічного хелікобактерного антрального гастриту з ерозіями, а саме підбором оптимальної схеми антихелікобактерної терапії із обов'язковим врахуванням чутливості штамів Н.руlогі до різних антибактеріальних засобів, що може бути досягнуто шляхом проведення мікробіологічного методу діагностики Н.руlогі - інфекції у цієї категорії пацієнтів. Технічний результат, що досягається, буде полягати у підвищенні ефективності лікування, зокрема в досягненні більш високого відсотка ерадикації H.pylori зі слизової оболонки шлунку, більш вираженого покращення морфологічного стану слизової оболонки шлунку (зменшення активності запальних змін у шлунку), що у свою чергу позбавить виникнення різних побічних ефектів, скоротить терміни епітелізації хронічних ерозій та значно знизить частоту рецидивування даного захворювання після проведення відповідної фармакотерапії. Поставлена задача досягається тим, що у відомому способі лікування хронічного хелікобактерного антрального гастриту з ерозіями, що передбачає використання комбінації двох антибактеріальних засобів з інгібітором "протонної помпи", згідно винаходу, у якості одного з антибактеріальних засобів використовують кларитроміцин в дозі 500мг 2 рази на добу після прийому їжі впродовж 7 днів, враховуючи більш високу чутливість штамів Н.руlогі до цього препарату у порівнянні з іншим антибактеріальним засобом метронідазолом. Так, проведені нами дослідження, зокрема, мікробіологічний метод діагностики Н.руіогі інфекції із врахуванням чутливості до антибактеріальних засобів у пацієнтів з хронічним хелікобактерним антральним гастритом з ерозіями, дали наступні результати: чутливість Н.р уlогі до кларитроміцину - 78-80%, чутливість Н.руlогі до метронідазолу - 20-22% на відміну від пацієнтів з хронічним хелікобактерним антральним гастритом без ерозій, у яких чутливість Н.руlогі до кларитроміцину та метронідазолу вірогідно не відрізнялась між собою (чутливість Н.руlогі до кларитроміцину - 80-82%, чутливість H.pylori до метронідазолу 64-66%). У якості другого антибактеріального засобу даний спосіб лікування передбачає включення у схему амоксициліну в дозі 1000мг 2 рази на добу після прийому їжі впродовж 7 днів, у якості інгібітора "протонної помпи" - омепразол в дозі 20мг 2 рази на добу до прийому їжі впродовж 7 днів. Перевагою такого способу є те, що при лікуванні хронічного хелікобактерного антрального гастриту з ерозіями, враховуючи чутливість H.pylori до антибактеріальних засобів та включивши у схему лікування антибактеріальний препарат, у даному випадку - кларитроміцин, до якого більш чутли ві штами H.pylori, у порівнянні з метронідазолом, можна досягнути більш високого відсотка ерадикацїї H.pylori, а також більш помітного покращення морфологічного стану слизової оболонки шлунку, що в свою чергу сприятиме скороченню термінів епітелізації хронічних ерозій та зниженню частоти рецидивування. Спосіб лікування хронічного хелікобактерного антрального гастриту з ерозіями, що заявляється, здійснюється наступним чином. Хворим з діагнозом хронічного хелікобактерного антрального гастриту з ерозіями, підтвердженим клінічними, лабораторно-інструментальними даними (результати ФЕГДС, внутрішньо-шлункової топографічної ph-метрії, гістологічного дослідження стану слизової оболонки шлунку, методів діагностики Н.руlогі-інфекції (біохімічний, морфологічний, серологічний, мікробіологічний) та загальноклінічних методів обстеження), призначають омепразол в дозі 20мг 2 рази на добу до прийому їжі, кларитроміцин в дозі 500мг 2 рази на добу після прийому їжі та амоксицилін в дозі 1000мг 2 рази на добу після прийому їжі впродовж 7 днів. До кінця 1 тижня лікування практично у всіх пацієнтів припиняються больовий синдром та основні прояви диспепсичного синдрому, після завершення повного курсу лікування відмічено значне покращення самопочуття у всіх пацієнтів, котрим був призначений цей спосіб лікування. Приклад конкретного застосування способу: Хвора Л., 1960р.н., історія хвороби №1803299, тимчасово не працююча, мешкає в м. Києві. Знаходиться під спостереженням з 22.04.02р. по теперішній час. Госпіталізована у відділення гастроентерології зі скаргами на постійну важкість в епігастрії, що зменшується після прийому їжі, печію, нудоту, відрижку їжею, яку з'їла напередодні, схильність до закрепів, загальну слабість, втомлюваність. Хворіє хронічним гастритом з дитинства. Амбулаторно лікувалася нерегулярно, приймала ранітидін, альмагель, ношпу. Після опитування хворої, збору анамнезу, об'єктивного огляду, лабораторно-інструментальних досліджень (ФЕГДС, внутрішньошлункова топографічна ph-метрія, гістологічне дослідження стану слизової оболонки шлунку, методи діагностики Н.руiогі-інфекції (біохімічний, цитологічний, серологічний, мікробіологічний) встановлений діагноз: хронічний хелікобактерний антральний гастрит з ерозіями. Враховуючи отримані результати мікробіологічного методу діагностики Н.руlогі-інфекції (чутливість штамів H.pylori до кларитроміцину та резистентність до метронідазолу) пацієнтці було призначено схему антихелікобактерної терапії, що включала омепразол в дозі 20мг 2 рази на добу до прийому їжі, кларитроміцин в дозі 500мг 2 рази на добу після прийому їжі таамоксицилін в дозі 1000мг 2 рази на добу після прийому їжі впродовж 7 днів. На 4-5 день лікування пацієнтка почала відмічати покращення самопочуття, зникла важкість в епігастрії, менш вираженими стали прояви диспепсичного синдрому. Після закінчення повного курсу лікування пацієнткою було відзначено значний ефект від проведеного лікування, котрий полягав у зникненні всіх скарг, які мали місце при поступленні. Беручи до уваги згоду пацієнтки, ми провели контрольну ФЕГДС (відмічено повну епітелізацію ерозивних дефектів та зменшення запальних змін в антральному відділі шлунку) із методами діагностики Н.руlогі-інфекції (біохімічний метод (швидкий уреазний тест) - негативний, цитологічний метод - Н.руlогі не виявлено) та гістологічне дослідження стану слизової оболонки шлунку (відмічено зменшення активності гастриту тіла шлунку та антрального гастриту на 1 ступінь). Під час лікування побічних ефектів виявлено не було, виписана у стані повної ремісії. Спостереження за станом пацієнтки по теперішній час не виявило рецидиву загострення хронічного хелікобактерного антрального гастриту з ерозіями. За способом, що пропонується, на базі відділення гастроентерології КЦБКЛ було проліковано 28 хворих з хронічним хелікобактерним антральним гастритом з ерозіями. У якості контролю спостерігали за 20 хворими з хронічним хелікобактерним антральним гастритом з ерозіями, яким був призначений інший спосіб лікування, що включав омепразол в дозі 20мг 2 рази на добу до прийому їжі , амоксицилін в дозі 1000мг 2 рази на добу після прийому їжі та метронідазол в дозі 500мг 3 рази на добу після прийому їжі впродовж 7 днів. У таблицях 1 і 2 наведена порівняльна оцінка ефективності запропонованого, по відношенні до відомого, способу лікування хронічного хелікобактерного антрального гастриту з ерозіями , беручи до уваги частоту ерадикації H.pylori, визначену за допомогою біохімічного (швидкий уреазний тест) та морфологічного методів діагностики Н.руlогіінфекції та зменшення активності гастриту тіла шлунку і антрального гастриту, діагностоване гістологічним методом дослідження. Таблиця 1 Частота ерадикації Н.руlогі залежно від способу лікування (в %, Ρ+mp) Частота ерадикації Н.руlогі Відомий спосіб лікування 65,0 ±10,7 Запропонований спосіб лікування 96,4 + 3,5 Ρ