Прилад для визначення газоутворювальної здатності

Прилад для визначення газоутворювальної здатності, що складається з ємності для бродіння, яка розташована у термостаті, що регулюється за допомогою ручного регулятора, який відрізняєть 3 Пищевая промышленность, 1964. - 146 с. Дивись 6-10 стр.). Недоліками перелічених способів і засобів визначення газоутворювальної здатності та бродильної активності дріжджів є відсутність єдиного комплексного пристрою, який би дозволив виконувати дослідження, необхідність залучати до нього додаткові технічні і інші засоби, такі як годинник, термостат, система підігріву ємності (водяна баня чи ін.) у якій проходить бродіння, використання додаткового посуду і деяких достатньо специфічних елементів, необхідних для збору, наприклад, установки Яго-Островського, ведення запису проміжних результатів вручну та слідкування за підтримкою необхідної температури за допомогою термометра і наприкінці займатися вручну побудовою графіка. Все це значно ускладнює проведення дослідницьких робіт та уповільнює їх, а фактор людини ще більше зменшує точність і так достатньо спірного валюмометричного принципу в більшості випадків. Найбільш розповсюдженим і близьким до корисної моделі є прилад АГ-1М (Лабораторний практикум з технології хлібопекарського та макаронного виробництва. Навчальний посібник. Дробот В.І., Арсеньєва Л.Ю., Білик О.А., та інші. - К.: Центр навчальної літератури, 2006. - 314 с. Дивись 52-57 стр.), який вибраний як найближчий аналог, працює на валюмометричному принципі і є рекомендованим до впровадження при проектуванні профільних підприємств у ряді нормативних документів (Наприклад: «Нормы технологического проектирования предприятий хлебопекарной промышленности ВНТП 02-92»). АГ-1М представляє собою комплекс з трубок, колб, ємностей, кранів і насосу. І працює таким чином: бродіння тіста відбувається в склянці, яка за допомогою гумових трубок і системи триходових кранів з'єднана з металевими трубками, які в свою чергу розміщені у скляному мірному циліндрі. Посуд для бродіння частково занурений у водяний термостат з температурою +30 °С. У металеві резервуари приладу заливають відстояне мінеральне масло, цей резервуар з'єднаний з скляним мірним циліндром. На початку роботи, за допомогою насосу і трубки з'єднаній з системою трубок, при певному положенні триходового крану, у мірний циліндр засмоктують масло, до нульового рівня, зазначеного на скляному мірному циліндрі. За допомогою системи затисків відкривають доступ діоксиду вуглецю до металевої трубки, яка знаходиться у скляному мірному циліндрі, і закінчується вище рівня масла, засмоктаного в нього. Діоксид вуглецю, виділений під час бродіння, з ємності для бродіння, надходить у мірний циліндр і витискує масло. Об'єм витисненого масла визначається по шкалі зазначеній на мірному циліндрі і відповідає кількості діоксиду вуглецю, виділеного під час бродіння. В кінці досліду, на основі занотованих протягом його проведення значень будують графік залежності кількості діоксиду вуглецю, виділеного з тіста, в перерахун3 ку на 100 г борошна (см /100 г) від тривалості бродіння (годин), а також графік динаміки газоутво3 рення (см СО2/100 г·год.) у процесі бродіння. 64486 4 Недоліками цього приладу є його розмір, який потребує значного місця для розміщення, сумнівна точність закладена у самому принципі валюмометричного вимірювання, і як наслідок, складна система трубок і колб яка потребує регулярного обслуговування і заміни деяких складових. Необхідність контролю рівня масла, його регулярна заміна і очищення складових трубочної системи, як у випадку забруднення її маслом при недостатньо точному засмоктуванні його у мірну колбу, так і у випадку використання забрудненого масла, яке може забити канали з'єднуючій резервуар з мірною колбою. Необхідність постійного контролю механічних триходових клапанів, недоліки роботи яких напряму впливають на точність виміру. Необхідність постійного контролю роботи водяного термостата з допомогою термометра і регулярне поповнення його водою. І наприкінці визначення, необхідність постійного моніторингу і запису даних, які в кінці дослідження требо зводити у графічний вигляд для проведення аналізу. Всі ці моменти в купі з фактором людини не тільки зменшують точність досліджень проведених на приладі, а і значно ускладнюють його використання, забираючи багато часу на проміжні операції. В основу корисної моделі поставлена задача розробити компактну установку, що працює на основі більш точного манометричного методу. При цьому вона повинна бути максимально простою, надійною і зручною в експлуатації. Вона не повинна потребувати проміжних операцій протягом дослідження, з моменту закладки досліджуваного зразку і до моменту побудови кінцевого графіка з результатами. Це дозволило б проводити як визначення газоутворювальної здатності борошна, так і бродильної активності дріжджів. Поставлена задача вирішується тим, що прилад для визначення газоутворювальної здатності складається з ємності для бродіння, яка розташовується у термостаті, що регулюється за допомогою ручного регулятора, і який згідно корисної моделі додатково містить мікропроцесорні індикатори з можливістю позиційного регулювання, один з яких з'єднаний з термоелементом термостата, і розташованим у термостаті датчиком температури, а другий з датчиком тиску, який в свою чергу вимірює зміну тиски у ємності для бродіння. Мікропроцесорні індикатори з'єднані з блоком інтерфейсного перетворювання, який надає можливість підключення приладу до комп'ютера для виконання автоматичної побудови кінцевого графіка результатів чи безперервного моніторингу за ходом досліду. Всі електричні елементи приладу з'єднані з блоком живлення, який живить їх напругою узятою з електричної мережі. Тобто, сам прилад для визначення газоутворювальної здатності складається з мінімальної кількості механічних складових, а інші необхідні частини установки є електричними і керуються з'єднаними з ними мікропроцесорними індикаторами, а також регулятором температури виведеним на пульт приладу. Компактний розмір, автоматичне регулювання, а також зручний пульт в купі зі здатністю підключення приладу до комп'ютера для послідуючій побудови кінцевого графіка - ре 5 зультатів досліду, чи «онлайнового» моніторингу хода досліду і більш точний манометричний метод, на основі якого збудовано прилад, дозволяє виконати поставлені задачі. На фіг. зображено прилад для визначення газоутворювальної здатності: А - вид спереду; Б вид з боку; В - вид з заду. Прилад складається з ємності для бродіння 1, з'єднаної гумовою трубкою 2, з датчиком тиску 3, який в свою чергу підключений до мікропроцесорного індикатору 8, що з'єднаний з блоком інтерфейсного перетворення котрий дозволяє через роз'єм 11 підключатися до комп'ютеру. Термоелемент 5 підключений до ручного регулятора 4 і мікропроцесорного індикатора 7, який в свою чергу з'єднаний також і з датчиком температури 6. Напруга на прилад подається по дроту підключеному у роз'єм 9 блоку живлення, який живить електричні складові приладу і вмикається тумблером 10. В ємності для бродіння 1 яка з'єднана гумовою трубкою 2 з датчиком тиску 3, розміщують тісто чи дріжджову суспензію. Сама ємкість 1 розміщена на сухому термоелементі 5, який нагріває її, для початку чи інтенсифікації процесу бродіння, згідно з регламентом досліду, до необхідної температури, і в свою чергу регулюють, як в ручному режимі ре Комп’ютерна верстка Мацело В. 64486 6 гулятором 4, так і в автоматичному режимі мікропроцесорним індикатором 7. Температура нагріву ємності 1 контролюють датчиком температури 6, який передає показник на табло мікропроцесорного індикатора 7. Прилад вмикається тумблером 10, після чого починає вимірювати тиск у ємності для бродіння 1, зміна якого автоматично перерахову3 ється у см СО2 і відображається на табло мікропроцесорного індикатора 8. Проводити дослідження на приладі можна як в автономному - без підключення до комп'ютеру, так і в автоматичному режимі - з підключенням. При цьому у разі роботи в автономному режимі усі данні для побудови кінцевого графіка потрібно буде записувати на протязі всього виміру в ручну. У разі же автоматичної роботи всі значення виміру, а також прив'язка їх до часу будуть зведені автоматично у кінцевий графік який при необхідності можна буде надрукувати. Прилад з'єднується з комп'ютером по інтерфейсному кабелю підключеному до роз'єму 11, блока інтерфейсного перетворення, яки в свою чергу стикується з деяким стандартизованим програмним забезпеченням, що створює можливість кінцевому споживачу користуватися власними програмами чи власноруч зробленими електронними формами. Підписне Тираж 23 прим. Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601