Спосіб безконтактного виміру температури нагрівання ріжучих крайок свердла при свердлінні отвору

Спосіб безконтактного виміру температури ріжучих крайок свердла при свердлінні отвору, що включає направлення на оброблювану деталь 3 прийнятий нами як прототип, а його загальними ознаками з технічним рішенням, що заявляється, є спосіб безконтактного виміру температури ріжучих крайок свердла при свердлінні отвору, який включає направлення на оброблювану деталь променя інфрачервоного пірометра й зчитування його відбитого сигналу, перетвореного в значення температури, на дисплеї пірометра або комп'ютера. Недолік відомого способу полягає в тому, що світловий промінь інфрачервоного пірометра, який направляється на зовнішню поверхню оброблюваної деталі, знімає температуру зі значним зменшенням дійсної температури на ріжучих крайках свердла. Для дослідження температурного процесу свердління цей недолік є істотним. Він неприйнятний для дослідницьких і виробничих цілей, тому що не дозволяє обґрунтовано підбирати марки інструментальної сталі при виготовленні свердлів для обробки різних металів, технологічних параметрів свердління й виду охолодної рідини. Технічна задача корисної моделі - розробка способу безконтактного виміру температури шляхом найбільшого наближення засобу відбору температури до ріжучих крайок свердла при свердлінні в деталях глухих отворів. Технічний результат - підвищення точності виміру температури нагрівання ріжучих крайок свердла й спрощення дослідження процесів наростання температури по глибині свердління. Технічна задача й результат вирішуються тим, що спосіб безконтактного виміру температури ріжучих крайок свердла при свердлінні отвору включає направлення на оброблювану деталь променя інфрачервоного пірометра й зчитування його відбитого сигналу, перетвореного в значення температури, на дисплеї пірометра або комп'ютера. Новим є те, що перед свердлінням отвору на поверхні деталі в поздовжній площині його осі, прорізають паз, на дно якого по щільній посадці закріплюють смужку металу або частково його глибину заповнюють розплавом металу високої теплопровідності, наприклад міді або олова, отвір у деталі свердлять одночасно з поміщеним у паз металом із залишенням стінки що знімає температуру, на яку направляють промінь інфрачервоного пірометра для знімання через неї температури ріжучих крайок свердла. Зазначені ознаки необхідні й достатні для здійснення способу й досягнення технічного результату. Причинно-наслідковий зв'язок нових ознак і досягнення технічного результату полягає в наступному. Виконання перед свердлінням отвору на поверхні деталі в поздовжній площині його осі паза, на 66081 4 дно якого по щільній посадці закріплюють смужку металу або частково його глибину заповнюють розплавом металу високої теплопровідності, наприклад міді або олова, й свердління отвору в деталі одночасно з поміщеним у паз металом із залишенням стінки, що знімає температуру, на яку направляють промінь інфрачервоного пірометра, дозволило з мінімальними втратами знімати через неї температуру ріжучих крайок свердла й за рахунок цього підвищити точність виміру їхньої температури. Спосіб пояснюється кресленнями, де на фіг. 1 показане виконання на деталі поздовжнього паза й поміщення в ньому частково по його глибині металу високої теплопровідності; фіг. 2 - розріз А-А на фіг. 1, показане одночасне свердління деталі й заповненого в пазу металу, з залишенням стінки, що знімає температуру; фіг. 3 - те ж, вид зверху фіг. 2, показано направлення на стінку, що знімає температуру, променя інфрачервоного пірометра. Спосіб здійснюють таким чином. У деталі 1 на її поверхні в поздовжній площині осі свердління прорізають поздовжній паз 2 шириною 3 й глибиною 7 мм. На дно паза 2 по всій його довжині на щільній посадці закріплюють мідну пластинку 3 товщиною 4 мм, або на таку ж глибину заповнюють розплав олова. На деталь 1 наносять керн 4 і свердлять у деталі 1 отвір 5 з одночасним свердлінням пластинки 3 або розплави олова із залишенням у пазу 2 стінки 6, що знімає температуру, товщиною 1,5 мм. Потім у паз 2 на пластинку 3 або розплави олова направляють промінь 7 інфрачервоного пірометра 8. При свердлінні деталі 1 ріжучі крайки 9 свердла 10 нагріваються, утворена теплота передається в метал зазначеної деталі й на термознімну стінку 6, що знімає температуру пластинки 3 або олова. Оскільки пластинка 3 або олово в пазу 2 мають більшу теплопровідність, а обсяг стінки 6 значно менше обсягу деталі 1, яку свердлять, то теплота надходить у неї й знімається променем 7 інфрачервоного пірометра 8 з незначними втратами. У результаті цього підвищується точність виміру температури ріжучих крайок 9 свердла 10 при свердлінні й результатів дослідження теплового процесу свердління. Застосування зазначеного способу дозволяє з достатньої для дослідницьких і практичних цілей точністю одержувати вихідні дані про температурний процес свердління отворів у металі. Отримані дані дозволяють розраховувати конструкції свердл і параметри технологічних процесів для агрегатів автоматичної обробки деталей. 5 Комп’ютерна верстка М. Ломалова 66081 6 Підписне Тираж 23 прим. Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601