Протипухлинний препарат платини для лікування недрібноклітинного раку легень та спосіб його застосування

Винахід відноситься до протипухлинних препаратів на основі похідних платини, які у вигляді розчинів для інфузій можуть застосовуватись для лікування хворих недрібноклітинним раком легень, та способам застосування препаратів на основі похідних платини у поєднанні з радіотерапією. Відомий протипухлинний препарат похідної платини - цисплатин у вигляді водного розчину для інфузій з концентрацією активної речовини 500мг/мл. [Справочник Видаль. Лекарственные препараты в России, 1998г, стр.Б-767]. Висока протипухлинна активність препарату, яка характерна для широкого спектру злоякісних пухлин, у випадку з недрібноклітинним раком легень не проявляється із-за низької чутливості недрібноклітинного раку до хіміотерапевтичних препаратів взагалі та неможливості підвищити терапевтичну дозу препарату із-за високої токсичності цисплатину (Н.Н. Блохин, Н.И. Переводчикова. Химиотерапия опухолевы х заболеваний/ АМН СССР, -М.: Медицина, 1984г, стр.176). Відомий спосіб лікування хворих недрібноклітинним раком легень, в якому поєднані хіміотерапія, а саме: лікування цисплатином в дозі 40мг/м 2, який використовується в вигляді водного розчину для інфузій, в комбінації з циклофосфаном (400мг/м 2) та адріаміцином (40мг/м 2) і фракціоноване опромінення по розщепленному курсу: 20Гр в 5-7 днів, інтервал 3 тижні, після цього 20Гр за 5-7 днів [Н.Н. Блохин, Н.И. Переводчикова. Химиотерапия опухолевы х заболеваний/ АМН СССР, -М.: Медицина, 1984г, стр.179, 180]. Таке поєднання підвищує терапевтичний ефект впливу цисплатину на недрібноклітинний рак легень, але недостатньо, тому що токсичність хіміотерапії та променевої терапії накладаються одна на одну і це обмежує терапевтичну дозу, як цисплатину, так і опромінення. Задача винаходу полягає у створенні препарату платини для лікування недрібноклітинного раку легень, що має більший вміст активної речовини, та відповідно більший протипухлинний вплив на недрібноклітинний рак легень, за рахунок використання іншої похідної платини, що має нижчу токсичність, а також за рахунок введення сполук, що знижують токсичність похідної платини. Задача вирішується протипухлинним препаратом платини для лікування недрібноклітинного раку легень у вигляді водного розчину, який, відповідно до винаходу, містить водно-сольовий розчин похідної платини з поліаніоном дезоксирибонуклеїнової кислоти in situ (Pt-ДНК), натрій хлористий, натрій лимоннокислий (Na3cyt), амоній хлористий та натрієву сіль фторурацилу (ФУ) і гепарин - як речовини, що знижують токсичність похідної платини, при їх наступному співвідношенні, в мкг на 1мл водного розчину: Pt-ДНК 375-1000 NaCI 3600-6975 Na3cyt 125-394 NH4Cl 45-120 ФУ 675-1800 гепарин 154-640. Якісний та кількісний склад сольових компонентів розчину обумовлений їх вмістом у вихідних препаратах, що використовують для його приготування та які забезпечують необхідну розчинність активних компонентів у воді та стабільність їх розчину в часі. Сольові компоненти в препараті, що заявляється, виконують аналогічну функцію. Кількісний склад активних компонентів препарату обмежений, з одного боку, ефективністю їх терапевтичної дози, а з другого - підвищенням токсичності препарату при концентраціях вищи х за 1000мкг/мл Pt-ДНК, 1800мкг/мл ФУ та 640мкг/мл гепарину. Для приготування препарату використовували відомий протипухлинний препарат для інфузій у вигляді водносольвого розчину [пат. України 23676 А], що містить на 1,5мг/мл Pt-ДНК 0,90мг/мл NaCl, 0,50мг/мл Na3cyt, 0,18мг/мл NH4Cl, 2,70мг/мл ФУ (препарат ППФ), а також фізіологічний розчин для інфузій, який містить 9,0мг/мл NaCl, і водний розчин гепарину з концентрацією 38,4мг/мл. Вихідні розчини змішували в об'ємах, які необхідні для установлення співвідношення компонентів в препараті, що заявляється. Приклади приготування препарату і дані, що характеризують вміст компонентів у розчині в залежності від їх вмісту в об'ємах ви хідних розчинів, наведені в таблиці 1. Таблиця 1 Об'єм в ихідних Вихідна кількість компонентів у суміші Вміст компонентів в одержаному розчині, № розчинів , мл розчинів , мг мкг/мл приФізГепаГепа Гепа кладу ППФ Pt-ДНК NaCl Na3cyt NH4 Cl ФУ Pt-ДНК NaCl Na3cyt NH4 Cl ФУ розчин рин рин рин 1 25 75 0,5 37,5 697,5 12,5 4,5 6,75 19,2 375 6975 125 45 675 192 2 25 50 0,3 37,5 472,5 12,5 4,5 6,75 11,5 500 6300 167 60 900 154 3 30 30 0,7 45,0 297,0 15,0 5,4 81,0 27,0 750 4950 250 90 1350 450 4 40 20 1,0 60,0 216,0 20,0 7,2 108 38,4 1000 3600 394 120 1800 640 Протипухлинну активність та токсичність препаратів, одержаних в прикладах №№1-4, досліджували у порівнянні з цисплатином та фізіологічним розчином. Дослідження проводили на 11 групах мишей лінії С 57В1 (по 6 осіб в кожній) вагою 20±2г, яким трансплантували штам модельної пухлини недрібноклітинного раку легень (епідермальна карцинома легень Льюіса). Тварини І групи, яким вводили фізіологічний розчин, визначалися, як контрольні. Тваринам II-IV гр уп вводили розчин цисплатину, a V-XI - препарат, що заявляється. Препарати вводили внутрішньоочеревинно через 1, 5 та 9 діб після інокуляції пухлини. Протипухлинну активність оцінювали по гальмуванню росту пухлини, яке було виражене у відсотках, а токсичність - по виживаності тварин. Показники визначали через 12 діб після трансплантації пухлини. Результати досліджень надані в таблиці 2. Таблиця 2 Група тварин І-контроль ІІ ІІІ IV V VI VІІ VIII IX X XI Препарат, що введений Фізіологічний розчин Розчин цисплатину Розчин цисплатину Розчин цисплатину Препарат за прикладом Препарат за прикладом Препарат за прикладом Препарат за прикладом Препарат за прикладом Препарат за прикладом Препарат за прикладом №1 №2 №3 №3 №3 №4 №4 Доза препарату, мг/кг 450 2,5 5,0 10,0 15,0 15,0 15,0 30,0 60,0 30,0 60,0 Гальмування росту Виживаність тварин, пухлини, % % 0 100 48 100 88 60 0 68 100 70 100 66 100 86 100 94 100 82 100 92 80 Дані таблиці 2 свідчать, що препарат, який заявляється, таким же чином, як і відомий, гальмує ріст пухлини тим ефективніше, чим вища доза препарату, але токсичність препарату, що заявляється, значно нижча. Відомий препарат платини здатний гальмувати ріст пухлини на 88% тільки при дозі цисплатину 5,0мг/кг. Така доза має токсичність, що викликає загибель 40% тварин, і тому не може бути застосована. Підвищення дози цисплатину ще у 2 рази викликає загибель усіх тварин. Препарат, що заявляється, гальмує ріст пухлини приблизно з рівноцінною ефективністю, як і відомий препарат (86% для прикладу №3 та 82% для прикладу №4) при дозі 30мг/кг, яка не викликає загибелі тварин. Збільшення дози препарату, що заявляється, вдвічі не викликає загибелі тварин в групі IX та дозволяє підвищити протипухлинну активність приблизно на 10% (препарат за прикладом №3). Подальше збільшення концентрації активних компонентів препарату (препарат за прикладом №4) призводить до проявлень токсичності, про що свідчить 20% загиблих тварин, при показнику гальмування росту п ухлини - 92% в гр упі XI, тваринам якої введений препарат, що заявляється, у дозі 60,0мг/кг. Задача винаходу полягає також у розробці способу застосування протипухлинного платинового препарату у поєднанні з опроміненням, який, шляхом використання іншого платинового препарату та іншої послідовності опромінення забезпечує підвищення ефективності лікування недрібноклітинного раку легень. Задача вирішується способом лікування недрібноклітинного раку легень шляхом поєднання хіміотерапії протипухлинним платиновим препаратом у вигляді водного розчину для інфузій з фракціонованим опроміненням за розщепленим курсом, в якому відповідно до винаходу, хіміотерапію здійснюють внутрішньовенною інфузією водно-сольвого розчину похідної платини з поліаніоном дезоксирибонуклеїнової кислоти in situ (Pt-ДНК), натрію хлористого, натрію лимоннокислого (Na3cyt), амонію хлористого та натрієвої солі фторурацилу (ФУ) і гепарину як речовин, що знижують токсичність похідної платини, при їх наступному співвідношенні, в мкг на 1мл водного розчину: Pt-ДНК 375-1000 NaCI 3600-6975 Na3cyt 125-394 NH4Cl 45-120 ФУ 675-1800 гепарин 154-640, яку проводять на фоні фракціонованого опромінення за розщепленим курсом: 30Гр за 12 днів з інтервалом 4 тижні, після цього 20Гр за 9-10 днів, при цьому хіміотерапію проводять на початку опромінення. Лікування недрібноклітинного раку легень за способом, що заявляється, проводили у порівнянні з лікуванням розчином цисплатину у поєднанні з опроміненням. Онкохворим з недрібноклітинним (епідермоїдним) раком легень проводили фракціоновану променеву терапію за розщепленим курсом: 30Гр за 12 днів, інтервал 4 тижні, після чого 20Гр за 9-10 днів у поєднанні з хіміотерапією, яку проводили на початку курсу опромінення, шляхом введення препарату платини, що заявляється. Препарат вводили шляхом внутрішньовенних 3-х годинних інфузій тричі з інтервалом 1-2 дні у разовій дозі препарату платини 375мг на людину вагою 70кг. Спосіб, що заявляється, був апробований в клініці на 15 пацієнтах у порівнянні зі способом, в якому використовували відомий препарат - цисплатин, який також пройшов апробацію на 11 пацієнтах в комплексі з опроміненням. Хворим проводили спочатку променеву терапію: 30Гр за 10-12 днів, інтервал 3-4 тижні, після цього 20Гр за 8-9 днів. Цисплатин вводили внутрішньовенно в кінці курсу опромінення одноразово в дозі 120мг на людину вагою 70кг у вигляді водного розчину для інфузій. Ефективність лікування оцінювали за показниками, які характеризують частоту випадків, виражену у відсотках, е фекту з зникненням клінічних ознак захворювання, клінічної ремісії, часткової регресії пухлини, тривалість ремісії, проявлення побічних ефектів, погіршання та поліпшення якості життя. Результати порівняння наведені в таблиці 3. Таблиця 3 Частота випадків, % Клінічна ефективність Клінічна ремісія Регресія пухлини на 60-70% Тривалість ремісії, міс. з застосуванням цисплатину 36 36 0 6-8 Спосіб лікування з застосуванням препарату, що заявляється 100 66 33 >12 Побічні ефекти: нудота блювання слабкість Погіршання якості життя Поліпшення якості життя 100 100 100 100 0 20 0 100 При лікуванні хворих шля хом проведення хіміотерапії з застосуванням відомого препарату, позитивний ефект спостерігався тільки у 36% хворих та виражався в клінічній ремісії, яка тривала тільки 6-8 місяців. Добитися регресії пухлини не вдалося. Усі хворі страждали від побічних ефектів, у них погіршилась якість життя. Спосіб, що заявляється значно перевершує відомий та дає позитивний клінічний ефект при лікуванні усіх пацієнтів (100%).