Спосіб визначення хінолонкарбонових кислот

Корисна модель відноситься до аналізу лікарських препаратів, а саме до кількісного визначення антибактеріальних засобів, що відносяться до класу хінолонкарбонових кислот (HL) (пефлоксацин, норфлоксацин, офлоксацин, ципрофлоксацин, ломефлоксацин). Для визначення цих речовин у лікарських формах та біологічних рідинах використовують люмінесцентний метод, в основі якого лежить явище значного зростання інтенсивності (сенсибілізація) люмінесценції солей тербію у присутності деяких органічних речовин [Georges J. Lanthanide-sensitized Luminescence and Applications to the Determination of Organic Analytes. // Analyst, 1993, 118, 1481-1486]. Спосіб передбачає приготування проби для аналізу, взаємодію її з розчином хлориду тербію в присутності буферного розчину уротропіну, модифікуючих добавок та опромінювання розчину ультрафіолетовим світлом. Концентрацію хінолонкарбоної кислоти визначають по інтенсивності люмінесценції тербію (III). Даний спосіб обрано прототипом. Прототип співпадає з корисною моделлю, що заявляється, в наявності спільних ознак: - приготування проби - взаємодія проби з хлоридом тербію в присутності модифікуючої добавки при заданому рН; - опромінювання утвореного комплексу Уф-світлом; - вимірювання інтенсивності люмінесценції тербію. Але, спосіб має суттєві недоліки: - дуже мала ширина оптимальних значень рН(0,5-1,0), що вимагає застосування прецизійних буферних розчинів; - висока імовірність утворення гідролізованих форм хлориду тербію, який знаходиться у надлишку по відношенню до органічного компоненту, що визначається. Наявність таких форм може приводити до гасіння люмінесценції та зниження чутливості визначення; - різноманітність модифікуючих добавок, що використовують для підвищення чутливості визначення (аніонні, катіонні, неіоногенні поверхнево-активні речовини, триоктилфосфіноксид), що ускладнює процес стандартизації та порівняння ефективности використовуваних методик [1. Veiopoulou C.J., loannou P. С., Lianidou E.S. Application of terbium sensitized fluorescence for the determination of fluoroquinolone antibiotics pefloxacin, ciprifloxacin and norfloxacin in serum.// J. Pharm. Biomed. Anal., 1997,15, 1839-1844. 2. Єгорова А.В., Бельтюкова С. В., Теслюк O.I. Спосіб кількісного визначення мефенамінової кислоти. //Пат. 34583 А Україна, Бюл. №2, 2001]. - використання складних методів вимірювання аналітичного сигналу (кінетичний, вимірювання з розділенням у часі), що вимагає використання складної аппаратури [1. Panadero S., Gomez-Hens A., Pere z-Bendito D. Stopped flow kinetic determination of nalidixic acid and norfloxacin based on lanthanide-sensitized fluorescence.// Analytica Chimica Acta, 1995, 303. 39-45. 2. Ocafia J.A., Callejon M., Barragan F.J. Detrmination of trovafloxacin in human serum by time resolved terbium-sensitized luminescence.// Eur. J. Pharm. Sc., 2001, 13, 297-301]. В основу корисної моделі поставлена задача в способі визначення хінолонкарбонових кислот, шляхом заміни модифікуючої добавки, забезпечити підвищення аналітичного сигналу та спрощення умов проведення аналізу. Поставлена задача вирішена в способі визначення хінолонкарбонових кислот, включаючим приготування проби, взаємодію її з хлоридом тербію в присутності модифікуючої добавки при заданому рН, опромінювання утвореного комплексу УФ-світлом та вимірювання інтенсивності люмінесценції тербію, тим, що в якості модифікуючої добавки використовують динатрієву сіль етилендиамінтетраоцтової кислоти, яку беруть у відношенні до тербію як 1:1, а процес проводять при рН=6,0-9,0. Новим у корисної моделі, що заявляється, є навність наступних ознак: - взаємодію хінолонкарбонової кислоти з сіллю тербію здійснюють у присутності динатрієвої солі етилендиамінтетраоцтової кислоти (трилон-Б Na2EДTA), яку беруть у відношенні до тербію як 1:1, - процес взаємодії ведуть при рН 6-9. Неочевидність винаходу полягає у тому, що ефективний вплив трилону Б проявляється тільки тоді, коли концентрація солі тербію значно перевищує концентрацію хінолонкарбонової кислоти. Ця умова автоматично реалізується при побудові калібрувального графіка для визначення хінолонкарбонових кислот і не зберігається при зворотній задачі, коли калібрувальний графік будують для визначення іонів тербію. Це можна пояснити наступним. Відомо, що реакцію взаємодії двох речовин можна використати для визначення кожної із них. При побудові калібрувального графіка та речовина, що є реагентом повинна бути у надлишку, до речовини, що визначається. Так при люмінесцентному визначенні тербію концентрація хінолонкарбонової кислоти значно перевищує концентрацію іонів тербію. У цих умовах утворюється аналітична форма з максимальною стехіометрією реагуючи х компонентів. У випадку хінолонкарбонових кислот має місце рівновага: Tb3++2HLDTbL2++2H+, де аналітичною формою є комплекс TbL2+. При додаваннідо такої системи трилону Б відбувається руйнування форми TbL2+ з утворенням різнолігандного комплексу TbEDTAL2- за схемою: TbL2++Na2EDTAL 2-DTbEDTAL 2-+NaL+Na+ Люмінесцентні характеристики останнього значно нижчі ніж у формі TbL2- . тому добавки трилону Б до такої системи приводять до зниження аналітичного сигналу. При визначенні хінолонкарбонової кислоти маємо надлишок іонів тербію, де аналітичною формою є форма TbL2+ . Остання має значно гірші люмінесцентні характеристики, ніж форма TbL2+ та TbEDTAL 2-. Додавання до такої системи трилону Б сприяє перетворенню комплексу TbL2+ у різнолігандну форму TbEDTAL2-: TbL2++Na2EDTAL 2-DTbEDTAL 2-+2Na2+, що призводить до зростання інтенсивності люмінесценції. Порівняльні дані інтенсивності люмінесценції тербію з хінолонкарбоновими кислотами у присутності та відсутності трилону Б наведено в таблиці. Таблиця Порівняння інтенсивності люмінесценції тербію з хінолонкарбоновими кислотами у відсутності та присутності трилону Б Хінолонкарбонова кислота Ципрофлоксацин Пефлоксацин Ломефлоксацин Офлоксацин Норфлоксацин Інтенсивність люмінесценції у відносних одиницях Без трилону Б У присутності трилону Б 50 245 5 20 17 61 34 85 20 60 Приклад 1. Готують серію розчинів, що містять 1-10-3моль.л-1 хлориду тербію, 1-10-3моль.л-1 ципрофлоксацину, .0,2мл 40%-го розчину уротропіну, та n·2,5-10-3 моль.л-1 розчину трилону Б (де n=0, 1, 2, 3). Записують смугу люмінесценції при l=490нм на спектрометрі ДФС-12, або на іншому люмінесцентному спектрометрі, який дозволяє реєструвати інтенсивність люмінесценції у видимій області спектру, та вимірюють її висоту у відносних одиницях (Фіг. 1, крива 1). Приклад показує зниження інтенсивності люмінесценції під дією грилону Б в умовах СTbCHL. Максимальна інтенсивність люмінесценції спостерігається, коли С Tb »Cтриалону Б. Приклад 3. Готують дві серії розчинів, кожна з яких містить по 1.10-3 моль.л-1 хлориду тербію, 1.10-5 моль.л-1 хінолонкарбонової кислоти, та 0,2 мл 40%-го розчину уротропіну. Крім того, кожна з пробірок другої серії містить по 1.10-3 моль.л-1 грилону Б. Записують смугу люмінесценції для обох серій при l=490нм, в тих же умовах, що і у прикладах 1-2, та порівнюють інтенсивність люмінесценції для обох присутності трилону Б для широкого набору хінолонкарбонових кислот. Приклад 4. (Побудова калібрувальних графіків) Готують дві серії розчинів. перша містить по 1 мл 5.10-2 моль.л-1 хлориду тербію, 0,5 мл 40/-го розчину уротропіну, та n мл 1.10-4 моль.л-1 розчину ципрофлоксацину, де n=1, 2, 3, 4, 5, 6). Др угу серію готують аналогічно, але у кожну з пробірок додатково додають по 1 мл 5.10-2 моль.л1 розчину трилону Б. Вимірюють інтенсивність люмінесценції, як у прикладах 1-3 і будують графіки її залежності від концентрації ципрофлоксацину (Фіг. 2). Приклад показує, що у одних і тих же умовах реєстрації спектрів, інтенсивність люмінесценції у присутності трилону Б зростає значно швидше (крива 2), ніж при відсутності останнього (крива 1). Запропонований спосіб може використовуватися також для інших систем, де спостерігається ступінчате комплексоутворення.