Система фіксації деталей за допомогою шпильок з комірами

1. Система фіксації щонайменше двох деталей, одна з яких (2, 3) містить щонайменше один фланець, який спирається на поверхню іншої деталі за допомогою множини шпильок (5), кожна з яких містить два різьбові кінці і має в своїй середній зоні комір (8), зовнішній контур якого не є круглий і розміщується в канавці (10), виконаний в опорній поверхні (2а) однієї з (2) зазначених деталей, які підлягають фіксації, причому зазначені коміри призначені для запобігання обертанню зазначених шпильок (5), яка відрізняється тим, що C2 2 (19) 1 3 84552 шпильки перш за все встановлюють і закріплюють на цій першій деталі, після чого залишається тільки встановити другу деталь і затягнути комплект други х стягувальних гайок. Периферійна частина зазначених комірів має лиски, що спираються на стінку першої деталі в процесі затягування перших гайок, перешкоджаючи тим самим обертанню шпильок. Проте, при цьому існує небезпека пошкодження першої деталі, яка є дорогою структурною деталлю, тоді як шпилька є витратним кріпильним виробом. Зазначена небезпека виникає в процесі першого монтажу турбіни, а також в процесі подальшого виконання операцій технічного обслуговування, що вимагають демонтажу ротора турбіни. Крім того, канавка, призначена для розміщення зазначених комірів, є широкою, що спричиняє значну гнучкість системи, яка несприятливим чином впливає на динаміку системи. Задача даного винаходу полягає в усуненні цих недоліків і розробці нової системи фіксації за допомогою шпильок з фланцями, що запобігає обертанню, і в якій ці коміри виконані так, щоб вони не спиралися на деталі, що підлягають з'єднанню. Таким чином, пропонований винахід відноситься до системи фіксації щонайменше двох деталей, одна з яких містить щонайменше один фланець, який спирається на поверхню іншої деталі за допомогою множини шпильок, причому кожна така шпилька містить два різьбові кінці і представляє в своїй середній зоні комір, зовнішній контур якого не є круглим і розміщується в канавці, що виконана в опорній поверхні однієї з деталей, що підлягає фіксації, і зазначені коміри призначені для запобігання обертанню шпильок. Згідно з пропонованим винаходом ця система відрізняється тим, що зовнішній контур кожного коміра містить дві по суті протилежні плоскі поверхні, які слугують взаємним упором для комірів суміжних шпильок. У тому випадку, коли обидві деталі, що підлягають з'єднанню, є по суті тілами обертання відносно однієї і тієї ж осі і опорні поверхні цих деталей є перпендикулярні відносно цієї осі, плоскі поверхні зазначених комірів проходять в площинах, що містять зазначену вісь. Пропонована система застосовується зокрема у тому випадку, коли одна з деталей, що підлягає з'єднанню, є колесом турбіни, а інша деталь є фланцем. Інші характеристики і переваги пропонованого винаходу будуть краще зрозумілі з наведеного нижче опису прикладу його виконання, де даються посилання на додані в додатку фігури креслень, в числі яких: Фіг.1 є схематичним видом в розрізі кріплення трьох деталей у вигляді тіл обертання за допомогою системи фіксації згідно з пропонованим винаходом, причому розріз виконаний вздовж площини, що містить вісь обертання зазначених деталей і повздовжню вісь однієї шпильки, Фіг.2 є схематичним видом спереду деталі, яка містить канавку, що використовується для розміщення в ній комірів шпильок, Фіг.3 є схематичним 4 перспективним видом шпильки згідно з пропонованим винаходом, Фіг.4 є схематичним видом в розрізі трьох шпильок, які прилягають одна до одної, в положенні їх взаємного блокування за обертальним рухом. На Фіг.1 і 2 схематично представлена система фіксації трьох деталей, по суті тих, що є тілами обертання відносно однієї осі X, які можуть бути, наприклад, фланцем 2 колеса турбіни, фланцем 3 опорного підшипника і фланцем 4, на якому закріплений лабіринтовий пристрій герметизації. Ця система фіксації утворена множиною шпильок 5, які містять різьбові кінці 5а і 5Ь, які призначені для того, щоб нагвинчува ти на них гайки стягування 6 і 7, і які мають в своїй середній зоні комір 8. Ці шпильки 5 рівномірно розподілені навколо осі X і проходять крізь отвори 9а, 9Ь і 9с, що виконані відповідним чином в деталях 2, 3 і 4, що сполучаються між собою. Після монтажу зазначених шпильок і затягування гайок стягування осі 10 цих шпильок 5 виявляються паралельними до осі X. При цьому опорні поверхні деталей 2, 3 і 4, що сполучаються, виявляються паралельними між собою і проходять в площинах, перпендикулярних до осі X. В прикладі виконання, представленому на Фіг.1 і 2, деталь 2 містить на своїй поверхні 2а, що спирається на поверхню 3а деталі 3, кільцеву канавку 10, призначену для розміщення в ній комірів 8 шпильок 5. Ця канавка 10 має U-подібний поперечний переріз в радіальній площині, що містить зазначену вісь X, і обмежена донною частиною 11, що перпендикулярна цієї осі X, і двома циліндровими з віссю X стінками 12а і 12b, віддаленими одна від одної в радіальному напрямку на деяку відстань d. Отвори 9а відкриваються в зазначеній донній частині 11 канавки по суті на половині відстані між її циліндровими стінками 12а і 12b. Згідно з пропонованим винаходом зовнішній контур комірів 8 визначається так, щоб в процесі затягування будь-якої з гайок стягування 6, 7 зазначені коміри не мали б нагоди спиратися на циліндрові стінки 12а і 12b, але взаємно блокувалися б для запобігання поворотному руху шпильок 5. Як це можна бачити на Фіг.3, кожний комір 8 містить чотири поверхні, а саме, внутрішню в радіальному напрямку поверхню 14 і зовнішню в радіальному напрямку поверхню 15, які виконані по суті циліндровими і відстоять одна від одної на деяку відстань d1, яка є меншою ніж ширина d канавки 10, а також дві плоскі бічні поверхні 16 і 17, які утворюють між собою деякий кут А, по суті рівний кутовій відстані В між двома суміжними отворами 9а, як це показано на Фіг.2. Для монтажу трьох зазначених деталей 2, 3 і 4 діють таким чином, який описано нижче. Перш за все закріплюють шпильки 5 на деталі 2, розташовуючи коміри 8 поряд один з одним їх бічними сторонами в канавці 10. Плоска поверхня 16 одного коміра 8 і поверхня 17 іншого сусіднього з ним коміра виявляються, таким чином, в одній і тій же радіальній площині, що містить вісь X, після чого встановлюють і затягують гайки 6. Сусідні плоскі поверхні 16 і 17 двох суміжних шпильок, таким 5 84552 чином, упираються одна в іншу і перешкоджають тим самим обертанню шпильок 5 після відносно невеликого повороту цих комірів 8 (як це схематично показано на Фіг.4), пов'язаного з певним зазором, що існує між двома суміжними шпильками. Цей плоский упор між шпильками, що розташовані поряд одна з одною, за допомогою їх поверхонь 16 Комп’ютерна в ерстка В. Клюкін 6 і 17 дозволяє забезпечити задовільний розподіл механічних напружень, що збільшує термін служби шпильок. Потім встановлюють деталі 3 і 4 на кінці цих шпильок 5, які виступають на поверхні 2а деталі 2, після чого встановлюють і затягують гайки 7. Підписне Тираж 28 прим. Міністерство осв іт и і науки України Держав ний департамент інтелектуальної в ласності, вул. Урицького, 45, м. Київ , МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислов ої в ласності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601