Спосіб прокатування-розділяння розкату

1. Спосіб прокатування-розділяння розкату, що включає формування розкату із прямокутних заготівок, з'єднаних між собою по вузьких гранях перемичками, та повздовжнє розділяння заготівок прокатуванням в гладких валках з відносним обтисненням, рівним щонайменше дворазовій відносній товщині перемички, який відрізняється тим, що при вершинах розкату, розташованих біля перемички, на широких гранях прямокутних заготівок формують напливи шириною 0,3÷0,7 ширини відповідної прямокутної заготівки та товщиною, рівною 0,15÷0,25 її товщини. 2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що напливи в поперечному перерізі формують у вигляді трапеції або трикутника, або сегмента. Винахід відноситься до металургії й може бути використай при прокатуванні металів. Відомий спосіб прокатування заготівок, що включає формування багаторівчакового розкату у вигляді трьох нерівновісних заготівок, з'єднаних перемичками по більших осях. Розділяння заготівок здійснюють зрізуванням перемичок. При цьому одночасно зміщують середню заготівку щодо крайніх у напрямку, перпендикулярному спільній осі розкату, і повертають крайні заготівки навколо їхні х повздовжніх осей у різних напрямках, протилежних зсуву середньої заготівки [Патент України №7906 а. с. СССР №1541839 кл. В21В1/02]. До недоліків даного способу варто віднести складність розведення розділених заготівок по окремим калібрам через їхнє тісне розташування друг щодо друга. Це приводить до нестійкості процесу прокатування, тому що заготівки після розділяння можуть іти внапусток одна на іншу, що приводить до застрявання розкату в проводках, до зупинок прокатування і до втрати металу в брак. Найбільш близьким по технічній сутності до пропонованого винаходу є спосіб прокатування заготівок [патент України №7901 кл. В21В 1/02]. У відомому способі розкат формують складеним із прямокутних заготівок, з'єднаних між собою перемичками по вузьким граням, а локальну деформацію металу в районі перемичок виробляють до зіткнення вузьких граней по всій їхній ширині, після чого повздовжнє розділяння заготівок здійснюють прокатуванням розкату в гладких валках з відносним обтисненням, рівним щонайменше дворазовій відносній товщині перемичок. На зовнішніх вершинах розкату формують скоси. Перемички на розкаті формують асиметрично щодо горизонтальної осі симетрії заготівок. До недоліків даного способу відноситься складність розведення розділених заготівок по окремим калібрам, яка посилюється напустком заготівок через наявність на зовнішніх вершинах скосів. Це приводить до застрявання розкату в проводках і до зупинок прокатування, до втрати металу в брак. В основу винаходу поставлено задачу удосконалення способу прокатування-розділяння розкатів, у якому за рахунок формування напливів при вершинах розкату, розташованих біля перемички, на широких гранях прямокутних заготівок, забезпечують після розділяння скривлення (серплення) заготівок у протилежні сторони. Це дає можливість надійно розвести розділені заготівки по окремим калібрам і забезпечити по (19) UA (11) 85033 (13) C2 (21) a200807028 (22) 20.05.2008 (24) 10.12.2008 (46) 10.12.2008, Бюл.№ 23, 2008 р. (72) БОРЩОВ ОЛЕКСІЙ ВІКТОРОВИЧ, U A, ТУНИК ОЛЕГ АНАТОЛІЙОВИЧ, UA, АЗІН ЄВГЕН ЛЕОНІДОВИЧ, UA, СИДОРЕНКО ДЕНИС ГЕННАДІЙОВИЧ, UA (73) БОРЩОВ ОЛЕКСІЙ ВІКТОРОВИЧ, U A, ТУНИК ОЛЕГ АНАТОЛІЙОВИЧ, UA, АЗІН ЄВГЕН ЛЕОНІДОВИЧ, UA, СИДОРЕНКО ДЕНИС ГЕННАДІЙОВИЧ, UA (56) UA 7906 A1, B21B1/02, 26.12.1995 UA 7901 A1, B21B1/02, 26.12.1995 RU 2006120623 A, 20.12.2007 SU 816582, 30.03.1981 3 85033 дальше прокатування з одержанням готового профілю. У пропонованому способі, що включає формування розкату із прямокутних заготівок, з'єднаних між собою по вузьким граням перемичками, повздовжнє розділяння заготівок прокатуванням в гладких валках з відносним обтисненням, рівним щонайменше дворазовій відносній товщині перемички, додатково, при вершинах розкату, розташованих біля перемички, на широких гранях прямокутних заготівок формують напливи шириною 0,3÷0,7 ширини, відповідної прямокутної заготівки й товщиною рівною 0,15-0,25 її товщини. При цьому напливи в поперечному перерізі виконують у вигляді трапеції або трикутника або сегмента. У пропонованому способі за рахунок створення визначеної величини нерівномірної деформації по ширині прямокутних заготівок (після їхнього повздовжнього відділення одна від одної) забезпечується постійне скривлення заготівок, яке розводить їх у різні сторони без напустків і пересічення. Якщо ширина напливу буде менше 0,3 ширини відповідної прямокутної заготівки, то при діапазоні використовуваних товщин напливів і форм, скривлення заготівки буде не суттєвими або зовсім відсутнім, що не забезпечить за допомогою привалкової арматури розведення розділених заготівок по окремим калібрам. Якщо ширина напливу буде більше 0,7 ширини відповідної зчленованої заготівки, то при діапазоні використовуваних товщин напливів і їхніх форм скривлення заготівки знову ж буде несуттєвим або зовсім відсутнім. Це не дозволить за допомогою привалкової арматури розвести заготівки по окремим калібрам. Якщо товщина напливу буде менше 0,15 товщини прямокутної заготівки, то при будь-якому значенні ширини напливу в обраному діапазоні скривлення заготівки практично не спостерігається, а отже неможливо забезпечити розведення розділених заготівок і їхнє наступне прокатування в окремих калібрах. Якщо товщина напливу буде більше 0,25 товщини прямокутника, то починає проявлятися скручування заготівок навколо повздовжньої осі, починає нерівномірно спотворюватися форма поперечного перерізу заготівки, що більше стає схожа на прямокутну трапецію, що при прокатуванні в наступному ребровому калібрі приведе до звалювання розкату й неможливості одержання готового профілю. Форма поперечного перерізу напливів у вигляді трапеції або трикутника або сегмента забезпечує як найменше зминання вершин розкату при розділянні перемички, так і відсутність закатів на широких гранях заготівки при деформації напливів. На Фіг. показаний розкат 1, що складається із прямокутних заготівок 2 з напливами 3, сформованими при вершинах 4 розкату 1 (розташовані 4 біля перемички) на широких гранях прямокутних заготівок 2. Спосіб здійснюється таким чином. Вихідну заготівку, нагріту до температури прокатування, задають у прокатні валки, де формують розкат 1, шириною В и висотою Н, що складається із прямокутних заготівок 2, з'єднаних між собою по вузьким граням перемичкою(ами) товщиною ∆. Заготівки 2 мають товщину h і ширину L при вершинах 4 розкату 1, розташованих біля перемички(ок), на широких гранях прямокутних заготівок 2 формують напливи 3 шириною ℓ=(0,3÷0,7) L і товщиною k=(0,15÷0,25) h. Далі розкат 1 задають у калібр, утворений гладкими валками, де з обтисненням, рівним щонайменше дворазовій величині ∆/Н здійснюється повздовжнє розділяння зчленованих заготівок. Розділені заготівки завдяки обтисненню напливів викривляються, відповідно, права по ходу прокатування праворуч, а ліва ліворуч. За допомогою привалкової арматури (вивідної(их) проводки(ок)) розділені заготівки розводяться по різним ниткам і задаються в наступні калібри, де здійснюється доробка кожної заготівки в готовий профіль. Розглянемо приклад конкретного здійснення способу, що не виключає інші можливі варіанти виконання способу. На стані 250 ведуть дворівчакове прокатування кола Ø10мм із 80мм сталь 10, використовуючи 15 клітей. У чорновій групі, що складається з 7 клітей, формують дворівчаковий підкат з розмірами В=58мм, Н=21мм із товщиною заготівки h=15мм, шириною L=28,2 із трапецієподібними напливами при вершинах розкату шириною ℓ=17,0мм і ℓ1=8мм і товщиною k=3,5мм, з товщиною перемички ∆=3,5мм. Після обрізки переднього кінця прокату на маятникових ножицях розкат задають у кліть №8, де виробляється остаточне формування розкату зі зчленованих заготівок. Ширина розкату В=60мм, висота розкату Н=16,3мм, h=11,0мм, ∆=2,5мм, L=29мм, k=2,0мм (0,18-товщини заготівки), ℓ=17,0мм (0,59 - товщини відповідної прямокутної заготівки). У кліті №9 у гладких валках здійснюють поздовжнє розділяння розкату з одночасним обтисненням заготівок по широким граням (∆h:∆=(16,311,0):2,5>2). У результаті одержують 2 розділені заготівки прямокутного перерізу з розмірами 30,5 х 11,0мм, які викривляються в протилежні сторони й за допомогою вивідної проводки кожна з розділених заготівок попадає у свою нитку для наступного прокатування. На відстані рівному ≈20-25мм від кінця очага деформації кінці заготівок розходяться друг від друга на 18-20мм. Далі в кожній наступній кліті деформується тільки один профіль. За три проходи із прямокутників по системі овал-коло формують коло Ø10мм, яке відправляється для охолодження на рейковий холодильник. Після остигання розкат ріжеться на мірні довжини. 5 Комп’ютерна в ерстка В. Клюкін 85033 6 Підписне Тираж 28 прим. Міністерство осв іт и і науки України Держав ний департамент інтелектуальної в ласності, вул. Урицького, 45, м. Київ , МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислов ої в ласності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601