Фармацевтична діагностика

Реферат: Винахід стосується селективного лікування пацієнта, який має рак, що включає селективне введення терапевтично ефективної кількості (S)-піролідин-1,2-дикарбонової кислоти 2-амід-1({4-метил-5-[2-(2,2,2-трифтор-1,1-диметилетил)-піридин-4-іл]-тіазол-2-іл}-аміду) або його фармацевтично прийнятної солі пацієнту на підставі того, що пацієнт має глутамін у положенні 859 каталітичної субодиниці р110 РІ3К. UA 114808 C2 (12) UA 114808 C2 UA 114808 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 За даною заявкою заявляється пріоритет попередньої заявки на патент США № 61/617284, поданої 29 березня 2012 року, та попередньої заявки на патент США № 61/767848, поданої 22 лютого 2013 року, повний зміст яких включено у даний опис як посилання у повному обсязі. Галузь техніки, до якої відноситься винахід Даний винахід відноситься до нових індивідуальних видів терапії, наборів, переданих форм інформації та способів застосування у лікуванні пацієнтів, що мають рак. Попередній рівень техніки Фосфатидилінозитол-3-кінази (PI3K) містять сімейство ліпідкіназ, які каталізують перенос фосфату у D-3' положення інозит-вмісних ліпідів з одержанням фосфоінозитол-3-фосфату (PIP), фосфоінозитол-3,4-дифосфату (PIP2) та фосфоінозитол-3,4,5-трифосфату (PIP3), які, у свою чергу, діють як вторинні месенджерів у сигнальних каскадах за допомогою стикуючих білків, що містять плекстрин-гомологічний, FYVE, Phox та інші фосфоліпід-зв'язуючі домени, у безлічі сигнальних комплексів, часто у плазматичній мембрані (Vanhaesebroeck et al., Annu. Rev. Biochem 70:535 (2001); Katso et al., Annu. Rev. Cell Dev. Biol. 17:615 (2001)). Із двох PI3K класу 1 PI3K класу 1A є гетеродимерами, складеними з каталітичної субодиниці p110 (α, β, δ ізоформи), конститутивно асоційованої з регуляторною субодиницею, яка може бути p85α, p55α, p50α, p85β або p55γ. Підклас 1B класу має один член сімейства, гетеродимер, складений з каталітичної субодиниці p110γ, асоційованої або з p101 або з p84 двох регуляторних субодиниць (Fruman et al., Annu Rev. Biochem. 67:481 (1998); Suire et al., Curr. Biol. 15:566 (2005)). Модулярні домени p85/55/50 субодиниць містять домени Src гомології (SH2), які зв'язують фосфотирозинові залишки у контексті специфічної послідовності на активованому рецепторі та цитоплазматичні тирозинкінази, у результаті приводячи до активації та локалізації PI3K класу 1A. Клас 1B як і p110β при деяких обставинах активується прямо білок-сполученими рецепторами, які зв'язують різноманітний репертуар пептидних та непептидних лігандів (Stephens et al., Cell 89:105 (1997)); Katso et al., Annu. Rev. Cell Dev. Biol. 17:615-675 (2001)). Отже, отримувані у результаті фосфоліпідні продукти PI3K класу I зв'язують розташовані раніше рецептори з розташованими далі клітинними активностями, що включають проліферацію, виживаність, хемотаксис, клітинний транспорт, рухливість, метаболізм, запальний та алергійний відповіді, транскрипцію та трансляцію (Cantley et al., Cell 64:281 (1991); Escobedo and Williams, Nature 335:85 (1988); Fantl et al., Cell 69:413 (1992)). PIP3 направляє Akt, продукт людського гомолога вірусного онкогену v-Akt, до плазматичної мембрани, де він діє як вузлова точка для багатьох внутрішньоклітинних сигнальних шляхів, важливих для росту та виживаності (Fantl et al., Cell 69:413-423(1992); Bader et al., Nature Rev. Cancer 5:921 (2005); Vivanco and Sawyer, Nature Rev. Cancer 2:489 (2002)). Аберантне регулювання PI3K, яке звичайно підвищує виживаність через Akt активацію, є однією з найбільш переважаючих подій у раку людини та, як було продемонстровано, відбувається на безлічі рівнів. Ген-супресор пухлини PTEN, який дефосфорилює фосфоінозитиди у 3'-положенні інозитного кільця й, таким чином, протидіє PI3K активності, функціонально делетований у багатьох пухлинах. У інших пухлинах гени ізоформи p110α, PIK3CA та Akt є ампліфікованими, та була продемонстрована підвищена експресія білку з їхніх генних продуктів у декількох видах раку людини. Крім того, мутації та транслокація p85α, які слугують для підвищувальної регуляції комплексу p85-p110, були описані для видів раку людини. На закінчення, соматичні антисмислові мутації у PIK3CA, яка активує розташовані далі сигнальні шляхи, були описані зі значними частотами для широкої різноманітності видів раку людини (Kang at el., Proc. Natl. Acad. Sci. USA 102:802 (2005); Samuels et al., Science 304:554 (2004); Samuels et al., Cancer Cell 7:561-573 (2005)). Ці спостереження демонструють, що порушення регулювання фосфоінозитол-3 кінази та розташованих раніше та далі компонентів цього сигнального шляху є одним з найбільш частих порушень регулювання, асоційованих з видами раку людини та проліферативними захворюваннями (Parsons et al., Nature 436:792 (2005); Hennessey at el., Nature Rev. Drug Disc. 4:988-1004 (2005)). Існує зростаюча сукупність даних, яка допускає, що генетичний профіль пацієнта може бути визначальним для сприйнятливості пацієнта до терапевтичного впливу. Враховуючи численні види терапії, доступні для індивідууму, що має рак, визначення генетичних факторів, які впливають, наприклад, на відповідну реакцію на конкретний лікарський засіб, може бути застосований для надання пацієнтові індивідуального режиму лікування. Такий індивідуальний режим лікування допускає можливість максимізації терапевтичної користі для пацієнта з мінімізацією при цьому пов'язаних із цим побічних ефектів, які асоційовані з альтернативними та менш ефективними режимами лікування. Таким чином, існує потреба у ідентифікації факторів, які можуть бути застосовані для прогнозування того, чи ймовірна відповідь пацієнта на конкретне терапевтичне лікування. 1 UA 114808 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Суть винаходу Даний винахід оснований на виявленні того, що ідентичність нуклеїнової кислоти, що кодує амінокислоту у положенні 859 у каталітичній субодиниці p110α PI3K, може бути застосована для відбору індивідуумів, що мають рак, які можливо будуть піддаватися лікуванню з терапевтично ефективною кількістю специфічної до альфа-ізоформи PI3K інгібіторної сполуки, такої як (S)піролідин-1,2-дикарбонової кислоти 2-амід 1-({4-метил-5-[2-(2,2,2-трифтор-1,1-диметил-етил)піридин-4-іл]-тіазол-2-іл}-амід) або його фармацевтично прийнятна сіль. Зокрема, було виявлено, що модифікація глутамінового залишку (також позначуваного у даному документі як Q або Gln) у положенні 859 у каталітичній p110α субодиниці PI3K у зразку, взятому у індивідуума, що має рак, може бути застосована для визначення того, чи буде індивідуум піддаватися лікуванню із специфічною до альфа-ізоформи PI3K інгібіторною сполукою (S)піролідин-1,2-дикарбонової кислоти 2-амід 1-({4-метил-5-[2-(2,2,2-трифтор-1,1-диметил-етил)піридин-4-іл]-тіазол-2-іл}-амідом) або його фармацевтично прийнятною сіллю. Визначальний етап може бути виконаний прямим аналізом біологічного зразку, взятого у індивідуума, на цільовий матеріал (наприклад, мРНК, кДНК, білок і т.д.), що представляє інтерес. У першому варіанті винахід містить спосіб селективного лікування пацієнта, який має рак, що включає селективне введення терапевтично ефективної кількості (S)-піролідин-1,2дикарбонової кислоти 2-амід 1-({4-метил-5-[2-(2,2,2-трифтор-1,1-диметил-етил)-піридин-4-іл]тіазол-2-іл}-аміду) або його фармацевтично прийнятної солі пацієнту на підставі того, що пацієнт має глутамін у положенні 859 каталітичної субодиниці p110α PI3K. У іншому варіанті винахід містить спосіб селективного лікування пацієнта, який має рак, що включає: а) аналіз біологічного зразку, взятого у пацієнта, на наявність або відсутність глутаміну у положенні 859 каталітичної субодиниці p110α PI3K; та b) селективне введення терапевтично ефективної кількості (S)-піролідин-1,2-дикарбонової кислоти 2-амід 1-({4-метил-5-[2-(2,2,2-трифтор-1,1-диметил-етил)-піридин-4-іл]-тіазол-2-іл}аміду) або його фармацевтично прийнятної солі пацієнту на підставі того, що зразок містить глутамін у положенні 859. У ще одному варіанті винахід містить спосіб селективного лікування пацієнта, який має рак, що включає або: a) селективне введення терапевтично ефективної кількості (S)-піролідин-1,2-дикарбонової кислоти 2-амід 1-({4-метил-5-[2-(2,2,2-трифтор-1,1-диметил-етил)-піридин-4-іл]-тіазол-2-іл}аміду) або його фармацевтично прийнятної солі пацієнту на підставі того, що зразок містить глутамін у положенні 859 каталітичної субодиниці p110α PI3K; або b) селективне введення терапевтично ефективної кількості іншої інгібуючої PI3K сполуки, відмінної від (S)-піролідин-1,2-дикарбонової кислоти 2-амід 1-({4-метил-5-[2-(2,2,2-трифтор-1,1диметил-етил)-піридин-4-іл]-тіазол-2-іл}-аміду) пацієнту на підставі того, що зразок не містить глутаміну у положенні 859 каталітичної субодиниці p110α PI3K. У іншому варіанті винахід містить спосіб селективного лікування пацієнта, який має рак, що включає: аналіз біологічного зразку, взятого у пацієнта, на наявність або відсутність глутаміну у положенні 859 каталітичної субодиниці p110α PI3K; та селективне введення або: i) терапевтично ефективної кількості (S)-піролідин-1,2-дикарбонової кислоти 2-амід 1-({4метил-5-[2-(2,2,2-трифтор-1,1-диметил-етил)-піридин-4-іл]-тіазол-2-іл}-аміду) або його фармацевтично прийнятної солі пацієнту на підставі того, що зразок містить глутамін у положенні 859; або ii) терапевтично ефективної кількості іншої інгібуючої PI3K сполуки, відмінної від (S)піролідин-1,2-дикарбонової кислоти 2-амід 1-({4-метил-5-[2-(2,2,2-трифтор-1,1-диметил-етил)піридин-4-іл]-тіазол-2-іл}-аміду) пацієнту на підставі того, що зразок не містить глутаміну у положенні 859. У ще одному варіанті винахід містить спосіб селективного лікування пацієнта, який має рак, що включає: а) аналіз біологічного зразку, взятого у пацієнта, на наявність або відсутність глутаміну у положенні 859 каталітичної субодиниці p110α PI3K; b) подальший вибір пацієнта для лікування з (S)-піролідин-1,2-дикарбонової кислоти 2-амід 1-({4-метил-5-[2-(2,2,2-трифтор-1,1-диметил-етил)-піридин-4-іл]-тіазол-2-іл}-амідом) або його фармацевтично прийнятною сіллю на підставі того, що пацієнт має глутамін у положенні 859 каталітичної субодиниці p110α PI3K; та 2 UA 114808 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 с) подальше введення (S)-піролідин-1,2-дикарбонової кислоти 2-амід 1-({4-метил-5-[2-(2,2,2трифтор-1,1-диметил-етил)-піридин-4-іл]-тіазол-2-іл}-аміду) або його фармацевтично прийнятної солі пацієнту на підставі того, що пацієнт має глутамін у положенні 859 каталітичної субодиниці p110α PI3K. У іншому варіанті винахід містить спосіб селективного лікування пацієнта, який має рак, що включає: а) визначення наявності або відсутності глутаміну у положенні 859 каталітичної субодиниці p110α PI3K у біологічному зразку, взятому у пацієнта, де присутність глутаміну у положенні 859 вказує на те, що існує підвищена вірогідність того, що пацієнт буде піддаватися лікуванню з інгібуючою альфа субодиницю PI3K сполукою (S)-піролідин-1,2-дикарбонової кислоти 2-амід 1({4-метил-5-[2-(2,2,2-трифтор-1,1-диметил-етил)-піридин-4-іл]-тіазол-2-іл}-амідом) або його фармацевтично прийнятною сіллю; та b) подальший вибір пацієнта для лікування з інгібуючою альфа субодиницю PI3K сполукою (S)-піролідин-1,2-дикарбонової кислоти 2-амід 1-({4-метил-5-[2-(2,2,2-трифтор-1,1-диметилетил)-піридин-4-іл]-тіазол-2-іл}-амідом) або його фармацевтично прийнятною сіллю на підставі того, що зразок, взятий у пацієнта, містить глутамін у положенні 859 каталітичної субодиниці p110α PI3K. У іншому варіанті винахід містить спосіб вибору пацієнта, який має рак, для лікування, що включає визначення наявності або відсутності глутаміну у положенні 859 каталітичної субодиниці p110α PI3K у біологічному зразку, взятому у пацієнта, де присутність глутаміну у положенні 859 вказує на те, що існує підвищена вірогідність того, що пацієнт буде піддаватися лікуванню з інгібуючою альфа субодиницю PI3K сполукою (S)-піролідин-1,2-дикарбонової кислоти 2-амід 1-({4-метил-5-[2-(2,2,2-трифтор-1,1-диметил-етил)-піридин-4-іл]-тіазол-2-іл}амідом) або його фармацевтично прийнятною сіллю. У іншому варіанті винахід містить спосіб селективного лікування пацієнта, який має рак, що включає селективне введення терапевтично ефективної кількості (S)-піролідин-1,2дикарбонової кислоти 2-амід 1-({4-метил-5-[2-(2,2,2-трифтор-1,1-диметил-етил)-піридин-4-іл]тіазол-2-іл}-аміду) або його фармацевтично прийнятної солі пацієнту на підставі того, що пацієнт має послідовність нуклеїнової кислоти, яка кодує глутамін у положенні 859 каталітичної субодиниці p110α PI3K. У ще одному варіанті винахід містить спосіб селективного лікування пацієнта, який має рак, що включає: a) аналіз біологічного зразку, взятого у пацієнта, на присутність або відсутність мутації послідовності нуклеїнової кислоти у положенні 2575-2577 каталітичної субодиниці p110α PI3K, у порівнянні з референтною послідовністю; та b) селективне введення терапевтично ефективної кількості (S)-піролідин-1,2-дикарбонової кислоти 2-амід 1-({4-метил-5-[2-(2,2,2-трифтор-1,1-диметил-етил)-піридин-4-іл]-тіазол-2-іл}аміду) або його фармацевтично прийнятної солі пацієнту на підставі того, що зразок послідовності нуклеїнової кислоти не має мутації та кодує глутамін у положенні 859. У ще одному варіанті винахід містить спосіб селективного лікування пацієнта, який має рак, що включає або: a) селективне введення терапевтично ефективної кількості (S)-піролідин-1,2-дикарбонової кислоти 2-амід 1-({4-метил-5-[2-(2,2,2-трифтор-1,1-диметил-етил)-піридин-4-іл]-тіазол-2-іл}аміду) або його фармацевтично прийнятної солі пацієнту на підставі того, що пацієнт має послідовність нуклеїнової кислоти, яка кодує глутамін у положенні 859 каталітичної субодиниці p110α PI3K; або b) селективне введення терапевтично ефективної кількості іншої інгібуючої PI3K сполуки пацієнту на підставі того, що пацієнт має послідовність нуклеїнової кислоти, яка не кодує глутамін у положенні 859 каталітичної субодиниці p110α PI3K. У ще одному варіанті винахід містить спосіб селективного лікування пацієнта, який має рак, що включає: аналіз біологічного зразку, взятого у пацієнта, на присутність або відсутність мутації послідовності нуклеїнової кислоти у каталітичній субодиниці p110α PI3K, де мутація приводить до амінокислотної заміни глутаміну у положенні 859 каталітичної субодиниці p110α PI3K; та селективне введення або: i) терапевтично ефективної кількості (S)-піролідин-1,2-дикарбонової кислоти 2-амід 1-({4метил-5-[2-(2,2,2-трифтор-1,1-диметил-етил)-піридин-4-іл]-тіазол-2-іл}-аміда) або його фармацевтично прийнятної солі пацієнту на підставі того, що послідовність нуклеїнової кислоти кодує глутамін у положенні 859 у каталітичній субодиниці p110α PI3K; або 3 UA 114808 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 ii) терапевтично ефективної кількості іншої інгібуючої PI3K сполуки пацієнту на підставі того, що послідовність нуклеїнової кислоти має мутацію у каталітичній субодиниці p110α PI3K у положенні 859 та не кодує глутамін. У ще одному варіанті винахід містить спосіб селективного лікування пацієнта, який має рак, що включає: a) аналіз біологічного зразку, взятого у пацієнта, на присутність або відсутність мутації послідовності нуклеїнової кислоти у каталітичній субодиниці p110α PI3K, де мутація приводить до амінокислотної заміни глутаміну у положенні 859 каталітичної субодиниці p110α PI3K; b) подальший вибір пацієнта для лікування з (S)-піролідин-1,2-дикарбонової кислоти 2-амід 1-({4-метил-5-[2-(2,2,2-трифтор-1,1-диметил-етил)-піридин-4-іл]-тіазол-2-іл}-амідом) або його фармацевтично прийнятною сіллю, на підставі того, що у зразку, взятому у пацієнта, відсутня мутація та він кодує глутамін у положенні 859 каталітичної субодиниці p110α PI3K; та c) подальше введення (S)-піролідин-1,2-дикарбонової кислоти 2-амід 1-({4-метил-5-[2-(2,2,2трифтор-1,1-диметил-етил)-піридин-4-іл]-тіазол-2-іл}-аміду) або його фармацевтично прийнятної солі пацієнту з відсутністю мутації. У іншому варіанті винахід містить спосіб селективного лікування пацієнта, який має рак, що включає: a) аналіз біологічного зразку, взятого у пацієнта, на присутність або відсутність мутації послідовності нуклеїнової кислоти у каталітичній субодиниці p110α PI3K, де мутація приводить до амінокислотної заміни глутаміну у положенні 859 каталітичної субодиниці p110α PI3K, де відсутність мутації у послідовності нуклеїнової кислоти вказує на те, що існує підвищена вірогідність того, що пацієнт буде піддаватися лікуванню з інгібуючою альфа субодиницю PI3K сполукою (S)-піролідин-1,2-дикарбонової кислоти 2-амід 1-({4-метил-5-[2-(2,2,2-трифтор-1,1диметил-етил)-піридин-4-іл]-тіазол-2-іл}-амідом) або його фармацевтично прийнятною сіллю; та b) подальший вибір пацієнта для лікування з інгібуючою альфа субодиницю PI3K сполукою (S)-піролідин-1,2-дикарбонової кислоти 2-амід 1-({4-метил-5-[2-(2,2,2-трифтор-1,1-диметилетил)-піридин-4-іл]-тіазол-2-іл}-амідом) або його фармацевтично прийнятною сіллю на підставі того, що у зразку, взятому у пацієнта, відсутня мутація у послідовності нуклеїнової кислоти, внаслідок чого послідовність нуклеїнової кислоти кодує глутамін у положенні 859 каталітичної субодиниці p110α PI3K. У ще одному варіанті винахід містить спосіб селективного лікування пацієнта, який має рак, що включає: аналіз зразку нуклеїнової кислоти, отриманого від пацієнта, який має рак, на наявність мутації у молекулі нуклеїнової кислоти, що кодує каталітичну субодиницю p110α поліпептиду PI3K, що приводить до заміни глутаміну у положенні 859 кодуємої каталітичної субодиниці p110α; далі селективне введення або: a) терапевтично ефективної кількості (S)-піролідин-1,2-дикарбонової кислоти 2-амід 1-({4метил-5-[2-(2,2,2-трифтор-1,1-диметил-етил)-піридин-4-іл]-тіазол-2-іл}-аміду) або його фармацевтично прийнятної солі пацієнту на підставі того, що нуклеїнова кислота кодує глутамін у положенні 859 каталітичної субодиниці p110α PI3K; або b) терапевтично ефективної кількості іншої інгібуючої PI3K сполуки пацієнту на підставі того, що нуклеїнова кислота не кодує глутамін у положенні 859 каталітичної субодиниці p110α PI3K. У іншому варіанті винахід містить спосіб вибору пацієнта, який має рак, для лікування, що включає аналіз зразку нуклеїнової кислоти, отриманого від пацієнта, який має рак на наявність мутації у молекулі нуклеїнової кислоти, що кодує каталітичну субодиницю p110α поліпептиду PI3K, яка приводить до заміни глутаміну у положенні 859 кодуємої каталітичної субодиниці p110α, де присутність глутаміну у положенні 859 вказує на те, що існує підвищена вірогідність того, що пацієнт буде піддаватися лікуванню з інгібуючою альфа субодиницю PI3K сполукою (S)-піролідин-1,2-дикарбонової кислоти 2-амід 1-({4-метил-5-[2-(2,2,2-трифтор-1,1-диметилетил)-піридин-4-іл]-тіазол-2-іл}-амідом) або його фармацевтично прийнятною сіллю. У ще одному варіанті винахід містить спосіб генотипування індивідуума, що включає детектування генетичного варіанту, який приводить до амінокислотного варіанту у положенні 859 кодуємої каталітичної субодиниці p110α PI3K, де відсутність варіанта у положенні 859 вказує на те, що (S)-піролідин-1,2-дикарбонової кислоти 2-амід 1-({4-метил-5-[2-(2,2,2-трифтор1,1-диметил-етил)-піридин-4-іл]-тіазол-2-іл}-амід) повинен бути введений індивідууму. У ще одному варіанті винахід містить спосіб генотипування індивідуума, що включає детектування відсутності або присутності CAA у положенні 2575-2577 у гені каталітичної субодиниці p110α PI3K, отриманому від зазначеного індивідуума, де присутність CAA вказує на 4 UA 114808 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 те, що індивідуум має підвищену вірогідність відповіді на (S)-піролідин-1,2-дикарбонової кислоти 2-амід 1-({4-метил-5-[2-(2,2,2-трифтор-1,1-диметил-етил)-піридин-4-іл]-тіазол-2-іл}-амід). Також у способах відповідно до винаходу, як описано у даному документі, рак може бути будь-яким раком, включаючи гліобластому; меланому; рак яєчників; рак молочної залози; недрібноклітинний рак легені (NSCLC); ендометріальний рак, рак передміхурової залози; рак товстої кишки та мієлому. Як правило, зразок являє собою зразок пухлини та може бути свіжозамороженим зразком або просоченим парафіном зразком тканини. У способах відповідно до винаходу, як описано у даному документі, способи детектування глутаміну або іншого варіанту амінокислоти можуть бути здійснені попередньо будь-яким способом, відомим у даній галузі, таким як імунологічні аналізи, імуногістохімія, ELISA, проточна цитометрія, Вестерн-блоттинг, ВЕРХ та мас-спектроскопія. На додачу у способах відповідно до винаходу, як описано у даному документі, способи для детектування мутації у молекулі нуклеїнової кислоти, що кодує каталітичну субодиницю p110α PI3K, містять полімеразну ланцюгову реакцію (ПЛР), полімеразну ланцюгову реакцію із зворотною транскрипцією (ЗТПЛР), аналізи на основі TaqMan, пряме секвенування, динамічну алель-специфічну гібридизацію, аналізи олігонуклеотидних SNP з високою густиною, аналізи поліморфізму довжин рестрикційних фрагментів (ПДРФ), аналізи подовження праймеру, олігонуклеотид-лігазні аналізи, аналіз одноланцюгового конформаційного поліморфізму, електрофорез у гелі з використанням градієнту температури (TGGE), денатуруючу високоефективну рідинну хроматографію, високорозділюючий аналіз плавлення, аналізи з неправильно зв'язуючим ДНК ® білком, SNPLex або капілярний електрофорез. Винахід додатково містить спосіб одержання передаваної форми інформації для прогнозування сприйнятливості пацієнта, який має рак, до лікування з (S)-піролідин-1,2дикарбонової кислоти 2-амід 1-({4-метил-5-[2-(2,2,2-трифтор-1,1-диметил-етил)-піридин-4-іл]тіазол-2-іл}-амідом), що містить: a) визначення того, чи має пацієнт підвищену вірогідність того, що він буде піддаватися лікуванню з (S)-піролідин-1,2-дикарбонової кислоти 2-амід 1-({4-метил-5-[2-(2,2,2-трифтор-1,1диметил-етил)-піридин-4-іл]-тіазол-2-іл}-амідом), де пацієнт має підвищену вірогідність, основану на наявності глутаміну у положенні 859 гену каталітичної субодиниці p110α PI3K, та b) запис результату визначального етапу на матеріальну або нематеріальну форму носія для застосування при передачі. У іншому варіанті винахід містить спосіб одержання передаваної форми інформації для прогнозування сприйнятливості пацієнта, який має рак, до лікування з (S)-піролідин-1,2дикарбонової кислоти 2-амід 1-({4-метил-5-[2-(2,2,2-трифтор-1,1-диметил-етил)-піридин-4-іл]тіазол-2-іл}-амідом), що включає: a) визначення того, чи має пацієнт підвищену вірогідність того, що він буде піддаватися лікуванню з (S)-піролідин-1,2-дикарбонової кислоти 2-амід 1-({4-метил-5-[2-(2,2,2-трифтор-1,1диметил-етил)-піридин-4-іл]-тіазол-2-іл}-амідом), де пацієнт має підвищену вірогідність, основану на послідовності нуклеїнової кислоти, що кодує глутамін у положенні 859 гену каталітичної субодиниці p110α PI3K; та b) запис результату визначального етапу на матеріальну або нематеріальну форму носія для застосування при передачі. У ще одному варіанті винахід містить набір для визначення того, якщо пухлина є чутливою до лікування з інгібуючою альфа субодиницю PI3K сполукою (S)-піролідин-1,2-дикарбонової кислоти 2-амід 1-({4-метил-5-[2-(2,2,2-трифтор-1,1-диметил-етил)-піридин-4-іл]-тіазол-2-іл}амідом) або її фармацевтично прийнятною сіллю, що містить один або більше зондів або праймерів для детектування наявності мутації у локусі гену PI3K (нуклеїнова кислота 2575-2577 SEQ ID NO:2) та інструкції для застосування. У іншому варіанті винахід містить набір для прогнозування того, чи отримає пацієнт з раком користь від лікування з інгібуючою альфа субодиницю PI3K сполукою (S)-піролідин-1,2дикарбонової кислоти 2-амід 1-({4-метил-5-[2-(2,2,2-трифтор-1,1-диметил-етил)-піридин-4-іл]тіазол-2-іл}-амідом) або його фармацевтично прийнятною сіллю, при цьому набір містить: а) ряд агентів для визначення наявності мутації, яка кодує у положенні 859 каталітичної субодиниці p110α PI3K; та b) інструкції для застосування. У способах відповідно до винаходу, як описано у даному документі, інгібітор PI3K є будьяким відомим у даній галузі інгібітором альфа субодиниці PI3K. Зокрема сполука може бути (S)піролідин-1,2-дикарбонової кислоти 2-амід 1-({4-метил-5-[2-(2,2,2-трифтор-1,1-диметил-етил)піридин-4-іл]-тіазол-2-іл}-амідом) або його фармацевтично прийнятною сіллю; також продемонстрованим нижче у вигляді формули (A) 5 UA 114808 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 або його фармацевтично прийнятною сіллю. У іншому варіанті винахід містить набір для визначення того, якщо пухлина є чутливою до лікування з інгібуючою альфа субодиницю PI3K сполукою (S)-піролідин-1,2-дикарбонової кислоти 2-амід 1-({4-метил-5-[2-(2,2,2-трифтор-1,1-диметил-етил)-піридин-4-іл]-тіазол-2-іл}амідом) або його фармацевтично прийнятною сіллю, що містить один або більше зондів або праймерів для детектування наявності або відсутності мутації, яка кодує варіант у каталітичній p110α субодиниці гену PI3K у положенні 859. Короткий опис креслень Фіг. 1 зображує графік, що демонструє криві кінетики АТФ активації для PI3K дикого типу (ДТ) (константа Міхаеліса (Km)=606 мкМ) та для Q859A мутанту PI3Kα (Km=728 мкМ). Фіг. 2 показує графік, що демонструє криві інгібування для PI3K дикого типу (дт) та для Q859A мутанту PI3Kα. Детальний опис винаходу Даний винахід оснований на виявленні того, що наявність або відсутність мутації у послідовності нуклеїнової кислоти, що кодує глутамін у положенні 859 каталітичної субодиниці p110α PI3K, можуть бути застосовані для визначення вірогідності відповідної реакції пацієнта на терапію із специфічною до альфа-ізоформи PI3K інгібіторною сполукою, такою як (S)-піролідин1,2-дикарбонової кислоти 2-амід 1-({4-метил-5-[2-(2,2,2-трифтор-1,1-диметил-етил)-піридин-4іл]-тіазол-2-іл}-амід) або його фармацевтично прийнятна сіль. Конкретно, було виявлено, що послідовність нуклеїнової кислоти із зразку від пацієнта, яка кодує каталітичну субодиницю дикого типу p110α PI3K, тобто, має глутамін у положенні 859, є більш вірогідно підданою лікуванню з інгібуючою альфа субодиницю PI3K сполукою (S)-піролідин-1,2-дикарбонової кислоти 2-амід 1-({4-метил-5-[2-(2,2,2-трифтор-1,1-диметил-етил)-піридин-4-іл]-тіазол-2-іл}амідом). Навпаки, послідовність нуклеїнової кислоти із зразку від пацієнта, що має мутацію, яка кодує варіант у положенні 859 каталітичної субодиниці p110α PI3K, тобто кодує амінокислоту, відмінну від глутаміну у положенні 859, таку як аланін, є менш вірогідно підданою лікуванню з інгібуючою альфа субодиницю PI3K сполукою (S)-піролідин-1,2-дикарбонової кислоти 2-амід 1({4-метил-5-[2-(2,2,2-трифтор-1,1-диметил-етил)-піридин-4-іл]-тіазол-2-іл}-амідом). Такий пацієнт повинен піддаватися лікуванню з альтернативним видом терапії раку, таким як інший інгібітор PI3K (як це застосовується у даному документі, інший тип інгібітору PI3Kа, повинен бути інгібітором, який не є (S)-піролідин-1,2-дикарбонової кислоти 2-амід 1-({4-метил-5-[2-(2,2,2трифтор-1,1-диметил-етил)-піридин-4-іл]-тіазол-2-іл}-амідом)), та він може бути, але не обмежений ними, лікуванням з хіміотерапевтичним засобом або альтернативною інгібуючою PI3K терапією, такою як інгібітор, який може селективно інгібувати ізоформу, відмінну від альфа форми субодиниці PI3K, або інгібітором, який може інгібувати більше ніж одну ізоформу субодиниці PI3K. У деяких варіантах здійснення способів відповідно до винаходу присутність або відсутність мутації у послідовності нуклеїнової кислоти, яка кодує глутамін у положенні 859 у каталітичній субодиниці p110α PI3K, може бути детектоване аналізуванням біологічного зразку на геномну послідовність, нуклеїнову кислоту-продукт, поліпептидний продукт або еквівалентний генетичний маркер. У одному прикладі винахід містить генотипування зразку від індивідуума. Для генотипування нуклеотидні символи, які кодують глутамін у положенні 859, визначають або у одному алелі або обох алелях гену каталітичної субодиниці p110α PI3K. Стосовно до каталітичної субодиниці p110α гена PI3K, мутація відбувається у нуклеотиді 2575-2577 гену каталітичної субодиниці 6 UA 114808 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 p110α PI3K у одному або більше алелей. Генотип може бути гомозиготним або гетерозиготним. У способах відповідно до винаходу, визначення ідентичності послідовності нуклеїнової кислоти або білку, у положенні 859 може бути порівняне з послідовністю білку дикого типу (GeneID: 5290; що кодує, наприклад, білок з номером доступу у NCBI NP_006209.2; SEQ ID NO:1), або послідовністю ДНК (SEQ ID NO:2), або послідовністю нуклеїнової кислоти дикого типу (мРНК; номер референтної послідовності у NCBI NM_006218.2), або геномної ДНК (NCBI номер референтної послідовності у NCBI NG_012113.1), відповідним чином. Варіант у положенні 859 (тобто амінокислота, відмінна від глутаміну) каталітичної субодиниці p110α PI3K, застосовується у відношенні зміни у референтній послідовності (дикого типу) білку у положенні 859, що одержується у результаті генетичної мутації у послідовності гену каталітичної субодиниці p110α PI3K, яка кодує білок. У одному варіанті здійснення варіант може бути аланіном у положенні 859. Дане відкриття, таким чином, надає способи прогнозування вірогідності того, що пацієнт, що має PI3K-експресуючий рак буде проявляти сприятливу відповідну реакцію на терапію з інгібуючою альфа субодиницю PI3K сполукою (S)-піролідин-1,2-дикарбонової кислоти 2-амід 1({4-метил-5-[2-(2,2,2-трифтор-1,1-диметил-етил)-піридин-4-іл]-тіазол-2-іл}-амідом) або його фармацевтично прийнятною сіллю. Пацієнти для такої оцінки включають: 1) пацієнтів, які мають PI3K-експресуючий рак та які ще не піддавались якому-небудь лікуванню від раку; 2) пацієнтів, які мають PI3K-експресуючий рак та які піддавалися повній або частковій резекції раку, наприклад, які піддавались хірургічному видаленню ракових тканин у клінічно можливому ступені; та 3) пацієнтів, які мають PI3K-експресуючий рак та які піддавалися режиму лікування, відмінному від режиму лікування з інгібітором PI3K. У способах відповідно до винаходу, зразок аналізується на присутність або відсутність мутації, що кодує глутамін у положенні 859 каталітичної субодиниці p110α PI3K гену PIK3CA. У одному прикладі мутація приводить до заміни/варіанту глутаміну з аланіном у положенні 859 у людській каталітичній субодиниці p110α PI3K гену PIK3CA (Q859A) [GeneID: 5290; що кодує, наприклад, білок з номером доступу у NCBI NP_006209.2 (SEQ ID NO: 1)]. У одному варіанті винахід містить спосіб селективного лікування пацієнта, який має рак, що включає аналіз біологічного зразку, взятого у пацієнта, на наявність або відсутність глутаміну у положенні 859 каталітичної субодиниці p110α PI3K; та селективне введення інгібуючої альфа субодиницю PI3K сполуки (S)-піролідин-1,2-дикарбонової кислоти 2-амід 1-({4-метил-5-[2-(2,2,2трифтор-1,1-диметил-етил)-піридин-4-іл]-тіазол-2-іл}-аміду) або його фармацевтично прийнятної солі пацієнту на підставі того, що зразок містить глутамін у положенні 859. У іншому варіанті винахід містить спосіб селективного лікування пацієнта, який має рак, що включає аналіз біологічного зразку, взятого у пацієнта, на присутність або відсутність мутації, яка кодує варіант у положенні 859 каталітичної субодиниці p110α PI3K; та селективне введення інгібуючої альфа субодиницю PI3K сполуки (S)-піролідин-1,2-дикарбонової кислоти 2-амід 1-({4метил-5-[2-(2,2,2-трифтор-1,1-диметил-етил)-піридин-4-іл]-тіазол-2-іл}-аміду) або його фармацевтично прийнятної солі пацієнту на підставі того, що у зразку, взятому у пацієнта, відсутня мутація у положенні 859 каталітичної субодиниці p110α PI3K. У іншому варіанті винахід містить спосіб селективного лікування пацієнта, який має рак, що включає аналіз біологічного зразку, взятого у пацієнта, на присутність або відсутність мутації, яка кодує варіант у положенні 859 каталітичної субодиниці p110α PI3K; подальший вибір пацієнта для лікування з інгібуючою альфа субодиницю PI3K сполукою (S)-піролідин-1,2дикарбонової кислоти 2-амід 1-({4-метил-5-[2-(2,2,2-трифтор-1,1-диметил-етил)-піридин-4-іл]тіазол-2-іл}-амідом) або його фармацевтично прийнятною сіллю на підставі того, що у зразку, взятому у пацієнта, відсутня мутація у положенні 859 субодиниці p110α каталітичної субодиниці p110α PI3K (тобто послідовність нуклеїнової кислоти кодує глутамін); та введення інгібуючої альфа субодиницю PI3K сполуки (S)-піролідин-1,2-дикарбонової кислоти 2-амід 1-({4-метил-5-[2(2,2,2-трифтор-1,1-диметил-етил)-піридин-4-іл]-тіазол-2-іл}-аміду) або його фармацевтично прийнятної солі пацієнту по причині відсутності у пацієнта мутації. У ще одному варіанті винахід містить спосіб селективного лікування пацієнта, який має рак, що включає визначення наявності або відсутності мутації, яка кодує варіант у положенні 859 каталітичної субодиниці p110α PI3K у біологічному зразку, взятому у пацієнта, де присутність мутації вказує на те, що існує підвищена вірогідність того, що пацієнт не буде піддаватися лікуванню з інгібуючою альфа субодиницю PI3K сполукою (S)-піролідин-1,2-дикарбонової кислоти 2-амід 1-({4-метил-5-[2-(2,2,2-трифтор-1,1-диметил-етил)-піридин-4-іл]-тіазол-2-іл}амідом) або його фармацевтично прийнятною сіллю; та подальший вибір пацієнта для лікування з інгібуючою альфа субодиницю PI3K сполукою (S)-піролідин-1,2-дикарбонової кислоти 2-амід 1-({4-метил-5-[2-(2,2,2-трифтор-1,1-диметил-етил)-піридин-4-іл]-тіазол-2-іл} 7 UA114808 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 амідом) або його фармацевтично прийнятною сіллю на підставі того, що у зразку, взятому у пацієнта, відсутня мутація у положенні 859 каталітичної субодиниці p110α субодиниці p110α PI3K. У ще одному варіанті винахід містить спосіб селективного лікування пацієнта, який має рак з інгібуючою альфа субодиницю PI3K сполукою (S)-піролідин-1,2-дикарбонової кислоти 2-амід 1({4-метил-5-[2-(2,2,2-трифтор-1,1-диметил-етил)-піридин-4-іл]-тіазол-2-іл}-амідом) або його фармацевтично прийнятною сіллю, що включає введення інгібуючої альфа субодиницю PI3K сполуки (S)-піролідин-1,2-дикарбонової кислоти 2-амід 1-({4-метил-5-[2-(2,2,2-трифтор-1,1диметил-етил)-піридин-4-іл]-тіазол-2-іл}-аміду) або його фармацевтично прийнятної солі пацієнту на підставі того, що у пацієнта має місце присутність глутаміну (Q) у положенні 859 каталітичної субодиниці p110α PI3K. У ще одному варіанті винахід містить спосіб селективного лікування пацієнта, який має рак, що включає аналіз зразку нуклеїнової кислоти, отриманого від пацієнта, який має рак, на присутність однієї або більше мутацій у молекулі нуклеїнової кислоти у положеннях 2575-2577 каталітичної субодиниці p110α поліпептиду PI3K; та подальше селективне введення інгібуючої альфа субодиницю PI3K сполуки (S)-піролідин-1,2-дикарбонової кислоти 2-амід 1-({4-метил-5-[2(2,2,2-трифтор-1,1-диметил-етил)-піридин-4-іл]-тіазол-2-іл}-аміду) або його фармацевтично прийнятної солі пацієнту на підставі того, що у пацієнта відсутня мутація послідовності, та вона кодує глутамін у положенні 859 кодуємої каталітичної субодиниці p110α PI3K. У ще одному варіанті винахід включає інгібуючу альфа субодиницю PI3K сполуку (S)піролідин-1,2-дикарбонової кислоти 2-амід 1-({4-метил-5-[2-(2,2,2-трифтор-1,1-диметил-етил)піридин-4-іл]-тіазол-2-іл}-амід) або його фармацевтично прийнятну сіль для застосування у лікуванні раку, що характеризується тим, що терапевтично ефективну кількість зазначеної сполуки або її фармацевтично прийнятної солі вводять пацієнту на підставі того, що зазначений пацієнт має глутамін у положенні 859 каталітичної субодиниці p110α PI3K. У ще одному варіанті винахід включає інгібуючу альфа субодиницю PI3K сполуку (S)піролідин-1,2-дикарбонової кислоти 2-амід 1-({4-метил-5-[2-(2,2,2-трифтор-1,1-диметил-етил)піридин-4-іл]-тіазол-2-іл}-амід) або його фармацевтично прийнятну сіль для застосування у лікуванні рака, що характеризується тим, що терапевтично ефективну кількість зазначеної сполуки або її фармацевтично прийнятної солі вводять пацієнту на підставі того, що зазначений пацієнт, що має глутамін у положенні 859 каталітичної субодиниці p110α PI3K, вибраний з маючого глутамін у положенні 859 каталітичної субодиниці p110α PI3K та не маючого глутамін у положенні 859 каталітичної субодиниці p110α PI3K. У ще одному варіанті винахід містить інгібуючу альфа субодиницю PI3K сполуку (S)піролідин-1,2-дикарбонової кислоти 2-амід 1-({4-метил-5-[2-(2,2,2-трифтор-1,1-диметил-етил)піридин-4-іл]-тіазол-2-іл}-амід) або його фармацевтично прийнятну сіль для застосування у лікуванні раку, що характеризується тим, що терапевтично ефективну кількість зазначеної сполуки або її фармацевтично прийнятної солі вводять пацієнту на підставі того, що зазначений пацієнт має нуклеїнову кислоту, що кодує глутамін у положенні 859 каталітичної субодиниці p110α PI3K. У ще одному варіанті винахід містить інгібуючу альфа субодиницю PI3K сполуку (S)піролідин-1,2-дикарбонової кислоти 2-амід 1-({4-метил-5-[2-(2,2,2-трифтор-1,1-диметил-етил)піридин-4-іл]-тіазол-2-іл}-амід) або його фармацевтично прийнятну сіль для застосування у лікуванні рака, що характеризується тим, що терапевтично ефективну кількість зазначеної сполуки або її фармацевтично прийнятної солі вводять пацієнту на підставі того, що зазначений пацієнт, що має нуклеїнову кислоту, яка кодує глутамін у положенні 859 каталітичної субодиниці p110α PI3K, вибраний з маючого нуклеїнову кислоту, що кодує глутамін у положенні 859 каталітичної субодиниці p110α PI3K, та маючого нуклеїнову кислоту, що не кодує глутамін у положенні 859 каталітичної субодиниці p110α PI3K. Інгібітори PI3K Пацієнт, оцінюваний із застосуванням способу, розкритого у даному документі, є пацієнтом, якому рекомендовано лікування з інгібітором PI3K. Відповідно до даного винаходу пацієнти, що мають пухлини, які експресують форму дикого типу каталітичної субодиниці p110α PI3K, більш імовірно будуть піддані лікуванню з інгібуючою альфа субодиницю PI3K сполукою (S)-піролідин1,2-дикарбонової кислоти 2-амід 1-({4-метил-5-[2-(2,2,2-трифтор-1,1-диметил-етил)-піридин-4іл]-тіазол-2-іл}-амідом) або його фармацевтично прийнятною сіллю. У використовуваному у даному документі значенні термін "інгібітор альфа субодиниці PI3K" являє собою молекулу, яка може інгібувати каталітичну субодиницю p110α PI3K. Мається на увазі, що інгібітор альфа субодиниці PI3K може селективно інгібувати альфа підтип PI3K, у 8 UA 114808 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 порівнянні з його здатністю інгібувати інші підтипи, включаючи бета, та/або дельта, та/або гама підтипи. WO2010/029082 описує специфічні похідні 2-карбоксамідциклоаміносечовини, які, як було виявлено, мають переважні фармакологічні властивості та демонструють поліпшену селективність для PI3-кінази альфа підтипу, у порівнянні з іншими типами. Специфічні похідні 2карбоксамідциклоаміносечовини, які є підходящими для даного винаходу, їх приготування та підходящі склади, що містять їх, описані у WO2010/029082. У способах по винаходу, описаних у даному документі, інгібітор альфа субодиниці PI3K може бути сполукою (S)-піролідин-1,2дикарбонової кислоти 2-амід 1-({4-метил-5-[2-(2,2,2-трифтор-1,1-диметил-етил)-піридин-4-іл]тіазол-2-іл}-амідом) або його фармацевтично прийнятною сіллю. Інгібітор альфа субодиниці PI3K, застосовуваний у даному винаході, є сполукою з формулою (A) або її фармацевтично прийнятною сіллю. Ця сполука детально описана у WO2010/029082. Синтез цієї сполуки описаний у WO2010/029082 як приклад 15. Інгібуюча альфа субодиницю PI3K сполука, описана у даному документі, може бути самим агентом, його фармацевтично прийнятною сіллю, його фармацевтично прийнятним складним ефіром, також як і стереоізомером, енантіомером, рацемічною сумішшю та тому подібним. Приготування зразків Винахід надає серед іншого аналіз для детектування ідентичності послідовності нуклеїнової кислоти, яка кодує амінокислоту 859 каталітичної субодиниці p110α PI3K. Якщо нуклеїнова кислота кодує амінокислоту глутамін дикого типу, це вказує на те, що пацієнт повинен бути вибраний та піддатися лікуванню з інгібуючою альфа субодиницю PI3K сполукою (як зазначено вище). Однак якщо нуклеїнова кислота має мутацію та кодує варіант амінокислоти, тобто, кодує амінокислоту, відмінну від глутаміну, тоді пацієнт не повинен піддаватися лікуванню з інгібуючою альфа субодиницю PI3K сполукою (як зазначено вище). Спосіб може містити детектування мутації у рідині організму, такій як кров (наприклад, сироватка або плазма), кістковий мозок, спинномозкова рідина, перитонеальна/плевральна рідина, лімфатична рідина, асцит, серозна рідина, слина, слізна рідина, кал та сеча або у тканині, такій як пухлинна тканина. Пухлинна тканина може бути свіжою тканиною або просоченої парафіном тканиною. У використовуваному у даному документі значенні "пацієнт" відноситься до людини або тварини, включаючи всіх ссавців, таких як примати (особливо вищі примати), вівця, собака, гризуни (наприклад, миша або щур), морська свинка, коза, свиня, кішка, кролик та корова. У кращому варіанті здійснення пацієнт є людиною. У іншому варіанті здійснення пацієнт є експериментальною твариною або твариною, що підходить для моделі захворювання. Зразки рідини організму можуть бути отримані від пацієнта із застосуванням будь-якого зі способів, відомих у даній галузі. Способи виділення клітинної ДНК зі зразків рідини організму добре відомі у даній галузі. Як правило, клітини лізують з детергентами. Після клітинного лізису білки видаляють із ДНК із застосуванням різних протеаз. ДНК потім виділяють із фенолом, осаджують у спирті та розчиняють у водному розчині. Способи виділення безклітинної ДНК зі зразків рідини організму також відомі у даній галузі. Звичайно безклітинну ДНК у зразку рідини організму відокремлюють від клітин, осаджують у спирті та розчиняють у водному розчині. Як правило, твердий зразок пухлини може бути тестовим зразком клітин або тканини, які отримані від пацієнта з раком біопсією або хірургічною резекцією. Зразок клітин або тканини може бути вилучений біопсією аспірацією голкою. Для цього тонку голку, приєднану до шприца, вводять через шкіру у цільову тканину. Голку, як правило, направляють у цільову область із застосуванням ультразвуку або візуалізації комп'ютерною томографією (КТ). Коли голку вводять 9 UA 114808 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 у тканину, створюють вакуум шприцом, внаслідок чого клітини або рідина можуть бути витягнуті через голку та зібрані у шприці. Зразок клітин або тканини може також бути вилучений ексцизійною або товстоголковою біопсією. Для цього, конусоподібний, циліндричний або дуже маленький шматочок тканини видаляють із цільової області. КТ-візуалізацію, ультразвук або ендоскоп, як правило, застосовують для направлення цього типу біопсії. Більш конкретно, увесь раковий осередок може бути вилучений ексцизійною біопсією або хірургічною резекцією. У даному винаході тестовий зразок, як правило, є зразком клітин, вилучених у вигляді частини хірургічної резекції. Тестовий зразок, наприклад, тканина, може також зберігатися, наприклад, у RNAlater (Ambion; Austin Tex.), або бути відразу замороженим та зберігатися при -80ºС для подальшого використання. Біопсований зразок тканини може також бути зафіксований у фіксаторі, такому як формальдегід, параформальдегід або оцтова кислота/етанол. Зафіксований зразок тканини може бути залитий воском (парафіном) або пластичною смолою. Залитий зразок тканини (або заморожений зразок тканини) може бути розрізаний на тонкі зрізи. РНК або білок можуть також бути виділені із зафіксованого або залитого воском зразку тканини. PI3K-експресуючі види раку, придатні для лікування відповідно до даного винаходу, включають види раку або клітинних проліферативних захворювань, такі як пухлина та/або раковий клітинний ріст, опосередковані PI3K. Захворювання можуть включати демонструючі надекспресію або ампліфікацію PI3K альфа, соматичну мутацію PIK3CA або мутації зародкових ліній або соматичну мутацію PTEN або мутації та транслокацію p85α, що слугує для підвищувальної регуляції комплексу p85-p110. Зокрема, рак включає, наприклад, саркому; рак легені; бронхів; простати; молочної залози (включаючи спорадичні види раку молочної залози та потерпілих від хвороби Каудена); підшлункової залози; гастроінтестинальний рак; товстої кишки; прямої кишки; карциному товстої кишки; колоректальну аденому; щитовидної залози; печінки; внутрішньопечінкових жовчних проток; гепатоклітинний рак; надниркової залози; шлунку; гастральний рак; гліому; гліобластому; ендометріальний; меланому; нирки; ниркової балії; сечового міхура; тіла матки; шейки матки; піхви; яєчника; множинну мієлому; стравоходу; лейкемію; гостру мієлогенну лейкемію; хронічну мієлогенну лейкемію; лімфоцитарну лейкемію; мієлоїдну лейкемію; мозку; карциному мозку; ротової порожнини та глотки; гортані; тонкого кишечнику; неходжкінську лімфому; меланому; ворсинчасту аденому товстої кишки; неоплазію; неоплазію епітеліального характеру; лімфоми; карциному молочної залози; базально-клітинну карциному; плоскоклітинну карциному; актинічний кератоз; пухлинні захворювання, включаючи тверді пухлини; пухлину шиї або голови; справжню поліцитемію; есенційну тромбоцитемію; мієлофіброз із мієлоїдною метаплазією та хворобу Вальденстрема. Спосіб відповідно до винаходу не обмежений видами раку та може містити інші стани або порушення (наприклад, PI3K-опосередковані), такі як справжня поліцитемія, есенційна тромбоцитемія, мієлофіброз із мієлоїдною метаплазією, астма, ХНЗЛ, РДСД, синдром Леффлера, еозинофільна пневмонія, паразитична (зокрема багатоклітинна) інвазія (включаючи тропічну еозинофілію), бронхолегеневий аспергільоз, нодозний поліартерііт (включаючи синдром Черджа-Стросса), еозинофільна гранулема, пов'язані з еозинофілами порушення, що впливають на дихальні шляхи, обумовлені реакцією лікарського засобу, псоріаз, контактний дерматит, атопічний дерматит, осередкова алопеція, поліморфна еритема, герпетиформний дерматит, склеродермія, вітиліго, алергійні васкуліти, кропив'янка, булезний пемфігоїд, еритематозний вовчак, пемфігус, вроджений бульозний епідермоліз, аутоімунні гематологічні порушення (наприклад, гемолітична анемія, апластична анемія, вроджена справжня еритроцитарна анемія та ідіопатична тромбоцитопенія), системний червоний вовчак, поліхондрія, склеродермія, гранулематоз Вегенера, дерматоміозит, хронічний активний гепатит, важка міастенія, синдром Стівенса-Джонсона, ідіопатичні афти, аутоімунні запальні захворювання кишечнику (наприклад, виразковий коліт та хвороба Крона), ендокринна офтальмопатія, базедова хвороба, саркоїдоз, альвеоліт, хронічний гіперчутливий пневмоніт, розсіяний склероз, первинний біліарний цироз, увеїт (передній та задній), інтерстиціальний фіброз легенів, псоріатичний артрит, гломерулонефрит, серцево-судинні захворювання, атеросклероз, гіпертензія, глибокий венозний тромбоз, інсульт, інфаркт міокарда, нестабільна стенокардія, тромбоемболія, легенева емболія, тромболітичні захворювання, гостра артеріальна ішемія, периферійні тромботичні оклюзії та захворювання коронарної артерії, реперфузійні ушкодження, ретинопатія, така як діабетична ретинопатія або викликана підвищеним тиском кисню ретинопатія, та стани, що характеризуються підвищеним внутрішньоочним тиском або секрецією окулярної Детектування 10 UA 114808 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Способи відповідно до винаходу находу включають детектування на наявність або відсутність мутації у послідовності нуклеїнової кислоти, яка кодує амінокислоту глутамін у положенні 859 людської субодиниці p110α гену PI3K. У одному прикладі цей спосіб містить детектування нуклеїнової кислоти, що кодує мутовану амінокислоту у положенні 859 для прогнозування відповідної реакції пацієнта на лікування PI3K лікарським засобом. Так як мутації у каталітичній p110α субодиниці PI3K, як правило, відбуваються на рівні ДНК, способи відповідно до винаходу можуть бути основані на детектуванні мутацій у геномній ДНК, також як і у транскриптах (мРНК, кДНК) та самих білках. Мутації у каталітичній субодиниці PI3K p110α, описані у даному документі, можуть бути детектовані будь-яким відомим у даній галузі способом. У описі мутації у каталітичній субодиниці PI3K p110α відповідно до винаходу мутація містить будь-яку аміно заміну глутамінової амінокислоти (Q), яка присутня у послідовності дикого типу у положенні 859, наприклад, може бути присутньою заміна глутаміну (Q) на аланін (A). На додаток мутація у каталітичній субодиниці p110α PI3K у даному документі відноситься до кодуючого ланцюгу гену для зручності. Як визнає фахівець у даній галузі, тим не менше, молекули нуклеїнових кислот, що містять ген, можуть бути комплементарними дволанцюговими молекулами та у такий спосіб посилання до конкретного сайту на кодуючому ланцюзі також відноситься до відповідного сайту на комплементарному антисмисловому ланцюзі. Тобто, може бути здійснене посилання до мутантного сайту на будь-який з ланцюгів та олігонуклеотид може бути сконструйований для гібридизації специфічно з будь-яким ланцюгом у цільовій області, що містить поліморфний та/або мутантний сайт. Таким чином, винахід також містить одноланцюгові полінуклеотиди та мутації, які є комплементарними до кодую чого ланцюгу геномних варіантів, описаних у даному документі. Більш різноманітні технології можуть бути застосовані для ідентифікації того, якщо послідовність нуклеїнової кислоти кодує мутацію у положенні 859 у каталітичній субодиниці p110α PI3K, включаючи аналіз одноланцюгового конформаційного поліморфізму (SSCP), гетеродуплексний аналіз денатуруючою високоефективною рідинною хроматографією (ДВЕРХ), пряме секвенування ДНК та обчислювальні способи (Shi et al, Clin Chem A1U6AA12 (2001)). Найпоширеніші способи у цей час містять гібридизацію, добудування праймера та способи розщеплення. Кожен із цих способів повинен бути з'єднаний з відповідною детекторною системою. Технології детектування містять флуоресцентну поляризацію (Chan et al, Genome Res. 9:492-499 (1999)), люмінометричне детектування вивільнення пірофосфату (піросеквенування) (Ahmadiian et al, Anal. Biochem. 280:103-10 (2000)), аналізи розщеплення на основі резонансного переносу енергії флуоресценції (FRET), ДВЕРХ та мас-спектроскопію (Shi, Clin Chem 47:164-172 (2001); Патент США № 6300076 B1). У одному варіанті здійснення автоматичний аналізатор (наприклад, пристрій для ПЛР або пристрій для автоматичного секвенування) застосовується для визначення наявності або відсутності мутації у положенні 2575-2577 (кодон, який кодує Gln у положенні 859) у каталітичній p110 альфа субодиниці PI3K. Усі такі способи добре відомі фахівцям у даній галузі. У особливо кращому варіанті здійснення мутації можуть бути детектовані із застосуванням технології INVADER™ (доступної у Third Wave Technologies Inc. Madison, Wisconsin USA). У цьому аналізі специфічний розташований раніше олігонуклеотид "загарбник" та розташований далі зонд, що частково перекривається, разом утворюють специфічну структуру, коли вони пов'язані з комплементарною ДНК матрицею. Ця структура розпізнається та розрізається у специфічному сайті ферментом Клеваза, у результаті, приводячи до вивільнення 5' флепів зонду олігонуклеотиду. Цей фрагмент потім слугує як олігонуклеотид "загарбника" стосовно синтетичних вторинних мішеней та вторинних флуоресцентно мічених сигнальних зондів, що містяться у реакційній суміші. Це приводить до специфічного розщеплення вторинних сигнальних зондів ферментом Клеваза. Флуоресцентний сигнал генерується, коли цей вторинний зонд (мічений з молекулами барвника, здатними до резонансного переносу енергії флуоресценції) розщеплюється. Клевази мають строгі вимоги щодо їхньої структури, утвореної перекриттям ДНК послідовностей або флепів, та можуть, отже, застосовуватися для специфічного детектування невідповідності одиночної пари основ безпосередньо перед сайтом розщеплення розташованого далі ланцюгу ДНК. Ryan D et ah, Molecular Diagnosis 4(2): 135-144 (1999) and Lyamichev V et ah. Nature Biotechnology 17: 292-296 (1999), див. також Патенти США № 5846717 та 6001567. Винахід додатково містить композиції, які містять олігонуклеотидні зонди та праймери, сконструйовані для специфічної гібридизації з послідовністю нуклеїнової кислоти, яка кодує глутамін або варіант поліпептиду у положенні 859 каталітичної субодиниці p110α або який є прилеглим до мутантного сайту. Область, що містить цільову мутацію може бути ампліфікована 11 UA 114808 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 із застосуванням будь-якого способу, спрямованого на олігонуклеотидну ампліфікацію, включаючи, але не обмежуючись ним, полімеразну ланцюгову реакцію (ПЛР) (патент США № 4965188), лігазну ланцюгову реакцію (ЛЛР) (Barany et al, Proc. Natl. Acad. Scl USA 88:189-193 (1991); публікація патенту згідно PCT WO 90/01069) та лігування олігонуклеотидних зондів (ЛОЗ) (Landegren et al, Science 241: 1077-1080 (1988)). Олігонуклеотиди, придатні як праймери або зонди, у таких способах повинні специфічно гібридизуватися з областю нуклеїнової кислоти, яка містить або розташована близько до поліморфного/мутантного сайту. Як правило, олігонуклеотиди становлять між 10 та 35 нуклеотидами у довжину та переважно, між 15 та 30 нуклеотидами у довжину. Найбільш переважно олігонуклеотиди становлять від 20 до 25 нуклеотидів у довжину. Точна довжина олігонуклеотиду буде залежати від багатьох факторів, які звичайно розглядаються та застосовуються на практиці фахівцями у даній галузі. Інші відомі процедури ампліфікації нуклеїнової кислоти можуть бути застосовані для ампліфікації області, що містить мутацію каталітичної субодиниці p110α у положенні 859, містять системи ампліфікації на основі транскрипції (патент США № 5130238; EP 329822; патент США № 5169766, публікація патенту згідно PCT WO 89/06700) та ізотермічні способи (Walker et al., Proc. Natl. Acad. Sci. USA 89: 392-396 (1992)). Мутація у положенні 859 каталітичної субодиниці p110α може бути проаналізована до або після ампліфікації з використанням декількох основаних на гібридизації способів, відомих у даній галузі. Як правило, у виконанні таких методів використовуються алель-специфічні олігонуклеотиди. Алель-специфічні олігонуклеотиди можуть бути застосовані у вигляді порізному мічених пар зондів, з одним членом пари, що демонструє повну відповідність із одним варіантом цільової послідовності та іншим членом, що демонструє повну відповідність із іншим варіантом. Переважно, члени набору мають температури плавлення у межах 5 градусів за Цельсієм та більш переважно у межах 2 градусів за Цельсієм, один від іншого, при гібридизації з якими детектують поліморфний або мутантний сайти. Гібридизація алель-специфічного олігонуклеотиду із цільовим полінуклеотидом може бути виконана з обома об'єктами у розчині або така гібридизація може бути виконана, коли будь-який з олігонуклеотиду або цільового полінуклеотиду ковалентно або нековалентно закріплений на твердій підкладці. Прикріплення може бути опосередковане, наприклад, взаємодією антитіло-антиген, полі-L-Lys, стрептавідин або авідин-біотин, сольовими містками, гідрофобними взаємодіями, хімічними зв'язками, УФ перехресним зшиванням, відпалом і т.д. Алель-специфічний олігонуклеотид може бути синтезований безпосередньо на твердій підкладці або прикріплений до твердої підкладки після синтезу. Тверді підкладки, що підходять для застосування у способах детектування відповідно до винаходу, містять основи, виготовлені із кремнію, скла, пластику, паперу та тому подібного, які можуть бути сформовані, наприклад, у вигляді лунок (як у 96-лункові планшети), слайдів, аркушів, мембран, волокон, крихти, тарілок та гранул. Тверда підкладка може бути оброблена, покрита або дериватизована для полегшення іммобілізації алель-специфічного олігонуклеотиду або цільової нуклеїнової кислоти. Поліпептиди, що мають глутамін у положенні 859 або що мають заміну у положенні 859 каталітичної субодиниці p110, можуть також бути проаналізовані із застосуванням способів, відомих у даній галузі, таких як радіоімунологічні аналізи або фермент-зв'язані імунологічні аналізи, імунологічні аналізи з конкурентним зв'язуванням, мас-спектроскопія, технології/платформи для аналізу на місці, дот-блот, Вестерн-блоттинг, хроматографія, переважно високоефективна рідинна хроматографія (ВЕРХ) або тому подібне. Можуть бути застосовані мічені антитіла, що зв'язують їхні зв'язуючні ділянки або інші партнери по зв'язуванню. Антитіла можуть бути моноклонального або поліклонального походження та можуть бути продукованими біосинтетично. Партнери по зв'язуванню можуть бути молекулами, що зустрічаються у природі, або продукованими синтетично. Кількість зв'язаних у комплекс білків визначають із застосуванням стандартних методологій детектування білку, описаних у даній галузі. Детальний огляд конструкцій імунологічних аналізів, теорій та протоколів можна знайти у численних текстах у даній галузі, включаючи Practical Immunology, Butt, W. R., ed., Marcel Dekker, New York, 1984. Безліч різних міток може бути застосовано у аналізах відповідно до винаходу, включаючи прямі мітки, такі як флуоресцентні або люмінесцентні мітки, метали, барвники, радіонукліди й таке інше, приєднані до антитіла. Непрямі мітки містять різні ферменти добре відомі у даній галузі, такі як лужна фосфатаза, гідроген пероксидаза та таке інше. У одноетапному аналізі цільовий білок (тобто, каталітичну субодиницю p110, що має глутамін у положенні 859) імобілізують та інкубують з міченим антитілом. Мічене антитіло зв'язується з імобілізованою цільовою молекулою. Після промивання для видалення незв'язаних молекул зразок аналізують 12 UA 114808 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 на наявність мітки. Численні імуногістохімічні способи включені у формати діагностики на місці та переносні набори, усі з яких можуть бути застосовані для визначення наявності білку. Застосування імобілізованих антитіл, специфічних до білків або поліпептидів, також передбачене даним відкриттям. Антитіла можуть бути імобілізовані на багатьох твердих підкладках, таких як магнітні або хроматографічні частинки, поверхня місця аналізу (така як лунки для мікротитрування), шматки твердого матеріалу субстрату (такого як пластик, нейлон, папір) та тому подібному. Смужка для аналізу може бути приготовлена нанесенням антитіла або низки антитіл впорядковано на тверду підкладку. Потім смужка може бути занурена у тестовий зразок та піддана етапам промивання та детектування для генерування вимірюваного сигналу, наприклад, пофарбованої крапки. У двоетапному аналізі імобілізований цільовий білок (наприклад, каталітична субодиниця p110, що має глутамін у положенні 859) може бути інкубований з неміченим антитілом. Комплекс із неміченим антитілом при його наявності потім зв'язується із вторинним, міченим антитілом, яке специфічне до неміченого антитіла. Зразок промивають та аналізують на наявність мітки. Вибір маркера, застосовуваного для мічення антитіла, буде варіюватися залежно від застосування. Однак, вибір маркера є легко визначуваним для фахівця у даній галузі. Дот-блоттинг регулярно застосовується на практиці фахівцем у даній галузі для детектування необхідного білка із застосуванням антитіла як зонду (Promega Protocols and Applications Guide, Second Edition, 1991, Page 263, Promega Corporation). Зразки наносять на мембрану із застосуванням пристрою для дот-блоттингу. Мічений зонд інкубують мембраною та детектують наявність білку. Вестерн-блоттинг аналіз добре відомий фахівцеві у даній галузі (Sambrook et al., Molecular Cloning, A Laboratory Manual, 1989, Vol. 3, Chapter 18, Cold Spring Harbor Laboratory). У Вестернблоттингу зразок розділяють за допомогою ДСН-ПААГ-електрофорезу. Гель переносять на мембрану. Мембрану інкубують з міченим антитілом для детектування необхідного білку. Введення та фармацевтичні композиції Інгібуюча альфа субодиницю PI3K сполука (S)-піролідин-1,2-дикарбонової кислоти 2-амід 1({4-метил-5-[2-(2,2,2-трифтор-1,1-диметил-етил)-піридин-4-іл]-тіазол-2-іл}-амід) або його фармацевтично прийнятна сіль можуть бути введені у терапевтично ефективних кількостях шляхом будь-якого із звичайних та прийнятних способів, відомих у даній галузі, або окремо або у комбінації з одним або більше терапевтичних агентів. Терапевтично ефективна кількість може широко варіюватися в залежності від важкості захворювання, віку та стану здоров'я пацієнта, ефективності застосовуваної сполуки та інших факторів. Для приведених вище застосувань потрібне дозування без сумніву буде варіюватися в залежності від способу введення, конкретного стану, який буде піддаватися лікуванню, та бажаного ефекту. У цілому, для задовільних результатів передбачене одержання систематичних добових дозувань від приблизно 0,03 до приблизно 100,0 мг/кг у розрахунку на масу тіла, наприклад, від приблизно 0,03 до приблизно 10,0 мг/кг у розрахунку на масу тіла сполуки (S)-піролідин-1,2дикарбонової кислоти 2-амід 1-({4-метил-5-[2-(2,2,2-трифтор-1,1-диметил-етил)-піридин-4-іл]тіазол-2-іл}-аміду) або його фармацевтично прийнятної солі. Зазначене добове дозування у більш великих ссавців, наприклад, людей, знаходиться у межах від приблизно 0,5 мг до приблизно 3 г, наприклад, від приблизно 5 мг до приблизно 1,5 г сполуки (S)-піролідин-1,2дикарбонової кислоти 2-амід 1-({4-метил-5-[2-(2,2,2-трифтор-1,1-диметил-етил)-піридин-4-іл]тіазол-2-іл}-аміду) або його фармацевтично прийнятної солі, зручно введеної, наприклад, у розділених дозах аж до чотирьох разів на добу або уповільненій формі. Підходящі одиничні форми дозування для перорального введення містять від приблизно 0,1 до приблизно 500 мг, наприклад, від приблизно 1,0 до приблизно 500 мг сполуки (S)-піролідин-1,2-дикарбонової кислоти 2-амід 1-({4-метил-5-[2-(2,2,2-трифтор-1,1-диметил-етил)-піридин-4-іл]-тіазол-2-іл}аміду) або його фармацевтично прийнятної солі. Інгібуюча альфа субодиницю PI3K сполука (S)-піролідин-1,2-дикарбонової кислоти 2-амід 1({4-метил-5-[2-(2,2,2-трифтор-1,1-диметил-етил)-піридин-4-іл]-тіазол-2-іл}-амід) або його фармацевтично прийнятна сіль, як описано у даному документі, можуть бути введені у вигляді фармацевтичної композиції будь-яким стандартним шляхом, зокрема ентерально, наприклад, перорально, наприклад, у формі таблеток або капсул або парентерально, наприклад, у формі ін'єктуємих розчинів або суспензії, місцево, наприклад, у формі лосьйонів, гелів, мазей або кремів або у назальній або супозиторній формі. Фармацевтичні композиції, що містять інгібуючу альфа субодиницю PI3K сполуку відповідно до даного винаходу у вільній формі або у формі фармацевтично прийнятної солі у сполученні з щонайменше одним фармацевтично прийнятним носієм або розріджувачем, можуть бути зроблені звичайним чином за способами 13 UA 114808 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 змішування, гранулювання або покриття. Наприклад, пероральні композиції можуть бути таблетками або желатиновими капсулами, що містять активний інгредієнт разом з a) розріджувачами, наприклад, такими як лактоза, декстроза, сахароза, маніт, сорбіт, целюлоза та/або гліцин; b) змащувальними речовинами, наприклад, такими як діоксид кремнію, тальк, стеаринова кислота, їх сіль магнію або сіль кальцію та/або поліетиленгліколь; для таблеток також із c) зв'язувальними речовинами, наприклад, такими як алюмосилікат магнію, крохмальна паста, желатин, трагакант, метилцелюлоза, натрію карбоксиметилцелюлоза та полівінілпіролідон; якщо потрібно з d) розпушувачами, наприклад, такими як крохмалі, агар, альгінова кислота або її сіль натрію або шипучі суміші; та/або e) абсорбентами, барвниками, ароматизаторами та підсолоджувачами. Ін'єктуємі композиції можуть бути водними ізотонічними розчинами або суспензіями, та супозиторії можуть бути приготовлені з жирних емульсій або суспензій. Інгібуюча альфа субодиницю PI3K сполука (S)-піролідин-1,2-дикарбонової кислоти 2-амід 1({4-метил-5-[2-(2,2,2-трифтор-1,1-диметил-етил)-піридин-4-іл]-тіазол-2-іл}-амід) або його фармацевтично прийнятна сіль можуть бути стерилізовані та/або містити ад'юванти, такі як консервуючі, стабілізуючі, змочуючі або емульгуючі агенти, стимулятори розчину, солі для регулювання осмотичного тиску та/або буфери. На додаток вони можуть також містити інші терапевтично значимі речовини. Підходящі склади для трансдермальних застосувань містять ефективну кількість сполуки відповідно до даного винаходу з носієм. Носій може містити абсорбуємі фармакологічно прийнятні розчинники для сприяння проходженню через шкіру хазяїна. Наприклад, трансдермальні пристрої мають форму пов'язки, що містить підтримуючий компонент, ємкість, що містить сполуку необов'язково з носіями, необов'язково регулюючу швидкість перегородку для доставки сполуки у шкіру хазяїна з контрольованою та заздалегідь визначеною швидкістю протягом тривалого періоду часу та засіб для гарантування безпеки обладнання для шкіри. Матричні трансдермальні склади також можуть бути застосовані. Підходящі склади для місцевого застосування, наприклад, на шкіру або очі, переважно являють собою водні розчини, мазі, креми або гелі, добре відомі у даній галузі. Вони можуть містити солюбілізатори, стабілізатори, агенти, що збільшують тонічність, буфери та консерванти. Дані У виконанні будь-яких способів, описаних у даному документі, у яких визначена наявність або відсутність мутації нуклеїнової кислоти у положенні 2575-2577 каталітичної субодиниці p110 PI3K, лікарі або генетичні консультанти або пацієнти або інші дослідники можуть бути проінформовані про результат. Конкретно результат може бути підсумований у переданій формі інформації, яка може бути повідомлена або передана іншим дослідникам, або лікарям, або генетичним консультантам, або пацієнтам. Така форма може варіюватися та може бути матеріальною або нематеріальною. Результат може бути втілений у вигляді описових формулювань, діаграм, фотографій, схем, зображень або будь-яких інших ілюстративних форм. Наприклад, зображення електрофорезу у гелі продуктів ПЛР може бути застосоване у поясненні результатів. Діаграми, що демонструють наявність або відсутність варіанту, також є придатними у зазначенні результатів тестування. Такі формулювання та ілюстративні форми можуть бути записані на матеріальні носії, такі як папір, зчитувані комп'ютером носії, такі як гнучкі диски, компакт-диски тощо або нематеріальні носії, наприклад, електронні носії у формі електронної пошти або веб-сайту у Інтернеті або Інтранеті. На додаток результат може бути записаний у звуковій формі та переданий через будь-які підходящі носії, наприклад, аналогові або цифрові лінії кабелів, оптоволоконні кабелі і т.д., через телефон, факсимільний зв'язок, бездротовий мобільний телефон, Інтернет телефон і таке інше. Усі такі форми (матеріальні або нематеріальні) становлять "передану форму інформації". Таким чином, інформація та дані у результаті тесту можуть бути згенеровані де-небудь у світі та передані у інше місце розташування. Наприклад, коли аналіз генотипування проводиться у іншій країні, інформація та дані про результат тесту можуть бути згенеровані та підсумовані у переданій формі, як описано вище. Результат тестування у переданій формі, таким чином, може бути імпортований у США. Відповідно, дане відкриття також охоплює спосіб продукування переданої форми інформації, що містить дані про те, чи зустрічається мутація у положенні 859 p110 каталітичного домену індивідууму. Ця форма інформації придатна для прогнозування сприйнятливості пацієнта до лікування інгібітором PI3K, для вибору курсу лікування на підставі цієї інформації та для селективного лікування пацієнта на підставі цієї інформації. Набори Винахід додатково відноситься до наборів для визначення того, чи існує мутація у положенні 2575-2577 людської каталітичної субодиниці p110α гену PI3K. Набори придатні для вибору пацієнтів, які отримують особливу користь від лікування з інгібуючою альфа субодиницю PI3K 14 UA 114808 C2 5 10 15 20 25 30 сполукою (S)-піролідин-1,2-дикарбонової кислоти 2-амід 1-({4-метил-5-[2-(2,2,2-трифтор-1,1диметил-етил)-піридин-4-іл]-тіазол-2-іл}-амідом) або його фармацевтично прийнятною сіллю. Набір може містити праймери та зонди, придатні для детектування мутації у положенні 859 людської каталітичної субодиниці p110α гену PI3K. Набір може додатково містити контролі нуклеїнової кислоти, буфери та інструкції для застосування. Спеціаліст у даній галузі визнає, що існує багато способів та матеріалів, подібних або еквівалентних описаним у даному документі, які можуть бути застосовані при втіленні на практиці даного винаходу. У дійсності даний винахід ніяким чином не обмежений описаними способами та матеріалами. У цілях даного винаходу наступні терміни визначені. Приклади Приклад 1: Матеріали та способи клонування та експресії каталітичної p110α дикого типу та мутанту Q859A з ізоформою 1 p85 Маніпулювання ДНК та плазміди: Стандартні технології молекулярної біології застосовували для конструювання описаних плазмід. Усі ферменти одержували у Roche Diagnostics та New England Biolabs. ДНК фрагменти були або очищеними із застосуванням набору GenElute PCR Clean-up (Sigma), або були виділеними із препаративних агарозних гелів з Nucleospin Extract II (Macherey-Nagel). Лігування ДНК виконували від 1 до 4 годин при кімнатній температурі набором Rapid DNA Ligation (Roche Diagnostics) та трансформували у E.coli DH5 альфа (Invitrogen). Плазмідну ДНК очищали з набором Qiaprep 8 Miniprep (QIAGEN) або набором Genelute HP Plasmid Midiprep (Sigma). Усі процедури виконували, як описано у відповідних настановах. Готували плазміду His-Nativ hPI3k-alpha/p85 pDUAL Consensus. Для цього конструкт, бичачий ДНК фрагмент із 3243 п.о., що містить усю відкриту рамку зчитування бичачої p110α ізоформи PI3-K (Refseq NM_174574.1), ампліфікували ПЛР із плазміди, наданої Matthias Wymann (Institute of Biochemistry, University of Freibourg), із застосуванням сумісних праймерів GATEWAY, показаних у таблиці 1. Коротко, прямий праймер PI3Ka_FOR_GATE містив сайт рестрикції BamH I (одинарне підкреслення), сайт розпізнавання Козака (подвійне підкреслення) та послідовність attB1, необхідну для GATEWAY клонування (курсив), тоді як зворотний праймер PI3_Ka_REV_GATE містив сайт рестрикції Hind III (одинарне підкреслення) та послідовність attB2 GATEWAY (курсив). ПЛР ампліфікації виконували із застосуванням ДНК полімерази High Fidelity Platinum Pfx (Invitrogen) згідно із протоколами виробника. Таблиця 1 Праймери, застосовувані для ампліфікації ПЛР бичачого PI3-Kα Назва праймеру PI3_Ka_FOR_GATE PI3_Ka_REV_GATE 35 40 45 Послідовність праймеру GGGG ACA AGT TTG TAC AAA AAA GCA GGC TGG GGATCC ACC ATG CCT CCA AGA CCA TCA TCA GGT GAA CTG (SEQ ID NO:3) GGGG AC CAC TTT GTA CAA GAA AGC TGG GTG AAGCTT TCA GTT CAA AGC ATG CTG CTT AAT (SEQ ID NO:4) Після ПKР, фрагменти очищали із застосуванням 30 % PEG 8000; 30 мМ MgCl2 для видалення димерів праймеру attB та транспонували у вихідний вектор GATEWAY pDONOR 201. Коротко, 4 мкл ПЛР продукту (10 нг/мкл) змішували з 2 мкл реакційної суміші, 1 мкл pDONOR 201 (150 нг/л), 2 мкл BP Clonase та 1 мкл TE та інкубували при кімнатній температурі протягом 60 хвилин перед додаванням 2 мкл протеїнази K (2 мкг/мкл). Потім зразки інкубували додатково протягом 60 хвилин при 37ºC та потім застосовували для трансформації компетентних клітин DH5α. Позитивні рекомбінантні плазміди PI3-Kα pDONOR згодом ідентифікували аналізом з рестрикційними ферментами та підтверджували послідовність (SOLVIAS). 2 мкл свіжоприготовленої PI3-Kα pDONOR потім змішували з 2 мкл pDEST 20 (150 нг/мкл), 2 мкл реакційної суміші, 2 мкл LR Clonase та 2 мкл TE. Зразки інкубували при кімнатній температурі, як описано вище, перед трансформацією компетентних клітин DH5α для створення GST-PI3-Kα pDEST 20. ПЛР продукт із 3933 п.о., що містить усю відкриту рамку зчитування GST-PI3-Kα, потім ампліфікували із застосуванням ген-специфічних олігонуклеотидів, що містять фланкуючі сайти Spe I та Hind III (підкреслені) (Таблиця 2) з GST-PI3-Kα pDEST 20 та лігували у p50 pFastBac DUAL, як описано вище. 15 UA 114808 C2 Таблиця 2 Праймери, застосовувані для ампліфікації GST-PI3-Kα ПЛР Назва праймеру GST-FOR PI3_Ka_REV_GATE 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 Послідовність праймеру AGCA ACTAGT ACC ATG GCC CTT ATA CTA GTT (SEQ ID NO:5) GGGG AC CAC TTT GTA CAA GAA AGC TGG GTG AAGCTT TCA GTT CAA AGC ATG CTG CTT AAT (SEQ ID NO:6) Позитивні рекомбінантні плазміди, що містять як GST-PI3-Kα, так і усічені p85 адапторні білки (bovGST-PI3-Kα/p85 pFastbac DUAL), потім підтверджували аналізом рестрикційного розщеплення та перевіряли послідовність (SOLVIAS). Номерами доступу у RefSeq для бичачого PIK3CA (p110α) та людського PIK3R1 (p85α ізоформа 1) є NM_174574.1 та NM_181523, відповідно. Первинну послідовність усіх конструктів, отриманих із ПЛР, підтверджували секвенуванням у Solvias AG, Basel. ПЛР ампліфікації: ПЛР-ампліфікації виконували на термоциклері MJ-Research DNA Engine PTC-200 у загальному об'ємі 100 мкл із Pwo Master (Roche). Адапторний білок p85α (PIK3R1, 1-724 aa) повної довжини ампліфікували із 1 нг плазміди pCMV6_XL5:p85α Ізоформа 1 (Номер по каталогу TC11320, Origene) з кінцевою концентрацією 500 нМ будь-якого праймеру, 1 x Master Mix, 5 % ДМСО та наступними праймерами: p85upnew: 5’-CCGCGGATCCACCATGAGTGCTGAGGGGTACCAG-3" (SEQ ID NO:7) та p85do: 5’GCCGGAATTCTCATCGCCTCTGCTGTGCATATAC-3" (SEQ ID NO:8). Параметри циклування були наступними: 94C, 2 хвил.; (94ºC, 15 с; 53ºC, 30 с; 72ºC, 60 с) 10; (72ºC, 60 с + 5 с/цикл))19; 72ºC, 7 хвил. Праймери p85upnew та p85do вводять сайти рестрикційного ферменту для BamHI та EcoRI на N-кінці та C-кінці, відповідно. Клонування: Клонування ізоформи 1 p85 альфа (PI3KR1) у pFastBac1 Бакуловірусний вектор pFastBac1 (Invitrogen) та ампліфіковану ДНК ізоформи 1 p85α розрізали з BamHI та EcoRI та піддавали очищенню через гель. Лігування виконували впродовж 1 години при кімнатній температурі, та компетентні клітини E. coli DH5α трансформували для одержання плазміди pFastBac:p85α ізоформа 1. Клонування каталітичної p110 альфа (PIK3CA) у pFastBac1 Плазміду His-Nativ hPI3k-альфа p85 pDUAL розщепляли з BamHI та HindIII. Отриманий фрагмент очищали від агарозних гелів та лігували впродовж від 2 до 4 годин при кімнатній температурі у pFastBac1, розрізану такими ж рестрикційними ферментами. Трансформація у компетентні клітини E. coli DH5α привела до плазміди pFastBac:p110α. Мутагенез Мутагенез для генерування мутанту Q859A PI3Kα (p110α) виконували з набором для сайтнаправленого мутагенезу QuikChange II (Stratagene (номер по каталогу 200523) та олігонуклеотидами p110Q859Aup (5’-GAAATTCTCACACTATAATGGCTATTCAGTGTAAAGGAGGCCTG-3") (SEQ ID NO:9) та p110Q859Ado (5’-CAGGCCTCCTTTACACTGAATAGCCATTATAGTGTGAGAATTTC-3") (SEQ ID NO:10) у відповідності з протоколом виробника. Експресія білку: (a) генерація вірусу та експресія білку Рекомбінантну бакуловірусну ДНК генерували транспозуванням у E. coli DH10 Bac (Invitrogen). ДНК бакміди виділяли з одиничних колоній та потім трансфікували у клітини Sf9. Трансфекції, ампліфікації та аналіз бляшкоутворення виконували відповідно до настанови до бакуловірусної системі експресії Bac-to-Bac (Invitrogen) у середовищі TC-100 (Cambrex), доповненому 10 % FCS. Титри вірусу визначали стандартними аналізами бляшкоутворення. 6 Експресію виконували у колбах, що струшуються, починаючи з 1×10 клітин/мл у середовищі ExCell-420 (JRH Biosciences Ltd), доповненому розчином 0,5 x Пеніцилін/Стрептоміцин (Sigma). Для того щоб відтворити активний холофермент каталітичної субодиниці p110 та адапторний білок p85 під час експресії клітини Sf9 коінфікували обома вірусами одночасно. 16 UA 114808 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Білки експресували у 100 мл культурального середовища протягом 72 год. при 27ºC відповідно до протоколу TIPS, як описано у іншому місці (наприклад, Erdmann et al (2010), J.Biomol.Tech.; 21 (1): 9-17). Відносне співвідношення коінфекції p110 до p85 варіювали, та оптимальне співвідношення коінфекції склало 1:1. Білкову експресію візуалізували дослідженням цільноклітинних лізатів Вестерн-блоттингом. Розчинність білку PI3Kα є високою (85-90 % розчинне). Очищення білку: Рекомбінантні білки очищали від клітин комах, інфікованих бакуловірусом Sf9. Приблизно 8 1,5×10 клітин з однієї ферментації 100 мл ресуспендували у 12 мл буфері для лізису (50 мМ Тріс pH 7,2, 150 мМ NaCl, 1 мМ MgCl2, 1 мМ CaCl2, 1 % Triton X-100, 10 % гліцерин, 6 мкл Бензонази (25 U/мкл), 1 x повний інгібітор протеаз (Roche), 1 мМ активованого ортованадату натрію) та руйнували ультразвуком (ультразвуковий дезінтегратор Branson Digital W-450D загалом 3 хвилини у бані лід/етанол (імпульси 30 с, охолодження 1 хвил. між імпульсами). Клітинний дебрис видаляли центрифугуванням при 14000 g (центрифуга Sorvall RC5-B, ротор SS-34, 11000 об/хвил., 45 хвил. при 4ºC) та супернатант переносили у нову пробірку. Для очищення з гістидиновою міткою p110α/p85α застосовували 1 мл His-Trap HP Niсефарозні колонки (номер по каталогу 17-5247-01, GE Healthcare), приєднані до системи Äkta explorer FPLC. Колонки урівноважували 25 мМ Тріс -HCl pH 7,5, 0,5M NaCl та освітлені лізати завантажували у суперпетлю при швидкості потоку 0,5 мл/хвил. Після промивання 10 об'ємами колонки розчином 25 мМ Тріс -HCl pH 7,5, 0,5M NaCl, 25 мМ імідазолу, зв'язаний білок елюювали ступінчастим градієнтом імідазолу 50, 60, 70, 80, 90, 100, 125, 150, 250 та 500 мМ імідазолу. Елюйований білок концентрували приблизно 10-разово шляхом центрифугування із спін-колонками Amicon Ultra-15 та після додавання гліцерину до кінцевої 30 % (об./об.) розділяли на аліквоти та відразу заморожували у рідкому азоті. Концентрацію білку визначали у двох повторах з набором для аналізу білку BCA (номер по каталогу 23227, Pierce) у мікротитрувальних планшетах відповідно до протоколу, наданому з набором. ® Матеріали та способи для ферментативного аналізу HTRF Набір аналізу фосфоінозитид-3-кіназа (PI3-Кіназа або PI3K), гомогенний з розділенням у ® часі (HTRF ), придбали у Upstate (у даний час Millipore Corporation, Billerica, MA, USA). PIP2 та PiP3 придбали у Avanti Polar Lipids (Alabaster, Alabama, USA), мікропланшети у Greiner (Frickenhausen, Germany; Catelog No. 781207). Всі інші реагенти придбали у Sigma (St Louis, MO, USA). ® Аналіз ферментативної гомогенної флуоресценції з розділенням у часі (HTRF ) (від Upstate (зараз Millipore Corporation, Billerica, MA, USA) виконували по суті як описано Sugita et al. (2008), Biochem. Biophys. Res. Commun. 377(3):941-5. PI3Kα (0,25-1,5 нг) інкубували впродовж 60 хвилин при кімнатній температурі у 20 мкл буферу, що містить 10 мМ MgCl2, 30 мкМ ATP, 20 мкМ 1,2-діоктаноїл-sn-гліцеро-3-фосфо-(1'-міо-інозит-4',5'-бісфосфату) (амонієва сіль) (PIP2), 150 мМ NaCl, 5 мМ (dl-дитіотреїтол) ДТТ та 25 мМ Тріс/HCl (pH 7,5) у 384-лункових білих планшетах. Кіназну реакцію ініціювали додаванням АТФ (30 мкМ) для дослідження інгібування та додаванням PI3Kα для АТФ кінетики (0-200 мкМ ATP). PI3K інгібітор (S)-піролідин-1,2-дикарбонової кислоти 2-амід 1-({4-метил-5-[2-(2,2,2-трифтор1,1-диметил-етил)-піридин-4-іл]-тіазол-2-іл}-амід) (далі позначуваний "Сполука I") розводили послідовно у диметилсульфоксиді (ДМСО) та у буфері (кінцева концентрація: 2,5 % ДМСО). Кіназну реакцію зупиняли додаванням реагентів HTRF у відповідності з інструкціями виробника. Планшет герметично закривали для попередження випаровування та витримували у темноті при кімнатній температурі впродовж 16 годин. Планшет зчитували із застосуванням ® багатоміткового зчитувача Tecan's GeniosPro (від Tecan Group Ltd., Männedorf, Switzerland) у режимі флуоресценції із розділенням у часі (фільтр збудження: 340 нм; фільтр випромінювання 1: 620 нм; фільтр випромінювання 2: 665 нм; дзеркало: dichroic2; час затримки: 150 мкс; час інтегрування: 500 мкс; 10 спалахів). Сигнал HTRF визначали у відповідності з формулою: HTRF сигнал=10000× (випромінювання при 665 нм/ випромінювання при 620 нм). Сигнал HTRF поступово знижувався залежним від PIP3 чином та нормалізувався як % максимального зниження, отриманого з 30 мкМ 1,2-діоктаноїл-sn-гліцеро-3-фосфо-(1'-міоінозит-3',4',5'-трисфосфатом) (амонієва сіль) (PIP3). Стандартну криву готували з PIP3 (EC50=200 нМ) та застосовували для розрахунку кількості PIP3, продукованої кіназною реакцією у відповідності з формулою: [PIP3]=EC50×(100-y)/y 17 UA 114808 C2 5 10 15 де y означає нормалізований сигнал HTRF та EC50 концентрацію PIP3 при 50 % сигналу на стандартній кривій. Витрата АТФ та PIP2 ніколи не перевищувала 5 %. ATP кінетика відповідала нелінійній регресії із рівнянням Міхаеліса-Ментен та криві інгібування Сполукою I відповідали 4-параметрическому логічному рівнянню. Універсальну ® функцію подібності Xlfit (ID Business Solutions, Guildford, UK) застосовували для універсальної відповідності всіх повторних експериментів. Результат: Застосовуючи наведені вище матеріали та способи, у експериментах продемонстрували кінетику АТФ активації PI3Kα, як показано на фігурі 1, та інгібування PI3Kα дикого типу (дт) та мутаціїQ859A Сполукою I, як показано на фігурі 2. Фігура 1 надає середні значення  стандартна похибка (С.О.) 14 експериментів для PI3K дикого типу (дт) (константа Міхаеліса (Km)=606 мкМ) та 5 експериментів для Q859A мутанту PI3Kα (Km=728 мкМ). Як підсумовано на фігурі 1 до цього документу, PI3K дикого типу (дт) та Q859A мутант PI3Kα демонструють схожу кінетику АТФ активації PI3Kα. Фігура 2 надає середні значення ± стандартна похибка (С.О.) 10 експериментів PI3K дикого типу (дт) та 7 експериментів для Q859A мутанту PI3Kα. Як підсумовано на фігурі 2 до цього документу, мутація Q859A у PI3Kα значно збільшує IC50 до 12228 нМ у порівнянні з диким типом (IC50=8,41,0 нМ). Це 14,5-разове збільшення IC50 до 122±28 нМ очевидно демонструє, що мутація Q859 у PI3Kα є ключовим залишком для оцінки ефективності сполуки I при введенні. 20 18 UA 114808 C2 19 UA 114808 C2 20 UA 114808 C2 21 UA 114808 C2 22 UA 114808 C2 23 UA 114808 C2 ФОРМУЛА ВИНАХОДУ 5 10 15 1. Спосіб селективного лікування пацієнта, який має рак, що включає селективне введення терапевтично ефективної кількості (S)-піролідин-1,2-дикарбонової кислоти 2-амід-1-({4-метил-5[2-(2,2,2-трифтор-1,1-диметилетил)-піридин-4-іл]-тіазол-2-іл}-аміду) або його фармацевтично прийнятної солі пацієнту на підставі того, що пацієнт має глутамін у положенні 859 каталітичної субодиниці р110 РІ3К. 2. Спосіб селективного лікування пацієнта, який має рак, що включає: a) аналіз біологічного зразка, взятого у пацієнта, на наявність або відсутність глутаміну у положенні 859 каталітичної субодиниці р110 РІ3К; та b) селективне введення терапевтично ефективної кількості (S)-піролідин-1,2-дикарбонової кислоти 2-амід-1-({4-метил-5-[2-(2,2,2-трифтор-1,1-диметилетил)-піридин-4-іл]-тіазол-2-іл}аміду) або його фармацевтично прийнятної солі пацієнту на підставі того, що зразок містить глутамін у положенні 859. 24 UA 114808 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 3. Спосіб селективного лікування пацієнта, який має рак, що включає або: a) селективне введення терапевтично ефективної кількості (S)-піролідин-1,2-дикарбонової кислоти 2-амід-1-({4-метил-5-[2-(2,2,2-трифтор-1,1-диметилетил)-піридин-4-іл]-тіазол-2-іл}аміду) або його фармацевтично прийнятної солі пацієнту на підставі того, що зразок містить глутамін у положенні 859 каталітичної субодиниці р110 РІ3К; або b) селективне введення терапевтично ефективної кількості іншої інгібуючої РІ3К сполуки пацієнту на підставі того, що зразок не містить глутаміну у положенні 859 каталітичної субодиниці р110 РІ3К. 4. Спосіб селективного лікування пацієнта, який має рак, що включає: аналіз біологічного зразка, взятого у пацієнта, на наявність або відсутність глутаміну у положенні 859 каталітичної субодиниці р110 РІ3К; та селективне введення або: і) терапевтично ефективної кількості (S)-піролідин-1,2-дикарбонової кислоти 2-амід-1-({4-метил5-[2-(2,2,2-трифтор-1,1-диметилетил)-піридин-4-іл]-тіазол-2-іл}-аміду) або його фармацевтично прийнятної солі пацієнту на підставі того, що зразок містить глутамін у положенні 859; або іі) терапевтично ефективної кількості іншої інгібуючої РІ3К сполуки пацієнту на підставі того, що зразок не містить глутаміну у положенні 859. 5. Спосіб селективного лікування пацієнта, який має рак, що включає: a) аналіз біологічного зразка, взятого у пацієнта, на наявність або відсутність глутаміну у положенні 859 каталітичної субодиниці р110 РІ3К; b) подальший вибір пацієнта для лікування (S)-піролідин-1,2-дикарбонової кислоти 2-амід-1-({4метил-5-[2-(2,2,2-трифтор-1,1-диметилетил)-піридин-4-іл]-тіазол-2-іл}-амідом) або його фармацевтично прийнятною сіллю на підставі того, що пацієнт має глутамін у положенні 859 каталітичної субодиниці р110 РІ3К; та c) подальше введення (S)-піролідин-1,2-дикарбонової кислоти 2-амід-1-({4-метил-5-[2-(2,2,2трифтор-1,1-диметилетил)-піридин-4-іл]-тіазол-2-іл}-аміду) або його фармацевтично прийнятної солі пацієнту на підставі того, що пацієнт має глутамін у положенні 859 каталітичної субодиниці р110 РІ3К. 6. Спосіб селективного лікування пацієнта, який має рак, що включає: a) визначення наявності або відсутності глутаміну у положенні 859 каталітичної субодиниці р110 РІ3К у біологічному зразку, взятому у пацієнта, де присутність глутаміну у положенні 859 вказує на те, що існує підвищена імовірність того, що пацієнт буде піддаватися лікуванню інгібуючою альфа-субодиницю РІ3К сполукою (S)-піролідин-1,2-дикарбонової кислоти 2-амід-1({4-метил-5-[2-(2,2,2-трифтор-1,1-диметилетил)-піридин-4-іл]-тіазол-2-іл}-амідом) або його фармацевтично прийнятною сіллю; та b) подальший вибір пацієнта для лікування інгібуючою альфа-субодиницю РІ3К сполукою (S)піролідин-1,2-дикарбонової кислоти 2-амід-1-({4-метил-5-[2-(2,2,2-трифтор-1,1-диметилетил)піридин-4-іл]-тіазол-2-іл}-амідом) або його фармацевтично прийнятною сіллю на підставі того, що зразок, взятий у пацієнта, має глутамін у положенні 859 каталітичної субодиниці р110 РІ3К. 7. Спосіб селективного лікування пацієнта, який має рак, що включає селективне введення терапевтично ефективної кількості (S)-піролідин-1,2-дикарбонової кислоти 2-амід-1-({4-метил-5[2-(2,2,2-трифтор-1,1-диметилетил)-піридин-4-іл]-тіазол-2-іл}-аміду) або його фармацевтично прийнятної солі пацієнту на підставі того, що пацієнт має послідовність нуклеїнової кислоти, яка кодує глутамін у положенні 859 каталітичної субодиниці р110 РІ3К. 8. Спосіб селективного лікування пацієнта, який має рак, що включає: a) аналіз біологічного зразка, взятого у пацієнта, на присутність або відсутність мутації послідовності нуклеїнової кислоти у каталітичній субодиниці р110 РІ3К, де мутація приводить до амінокислотної заміни глутаміну у положенні 859 каталітичної субодиниці р110 РІ3К; та b) селективне введення терапевтично ефективної кількості (S)-піролідин-1,2-дикарбонової кислоти 2-амід-1-({4-метил-5-[2-(2,2,2-трифтор-1,1-диметилетил)-піридин-4-іл]-тіазол-2-іл}аміду) або його фармацевтично прийнятної солі пацієнту на підставі того, що зразок послідовності нуклеїнової кислоти не має мутації та кодує глутамін у положенні 859. 9. Спосіб селективного лікування пацієнта, який має рак, що включає або: a) селективне введення терапевтично ефективної кількості (S)-піролідин-1,2-дикарбонової кислоти 2-амід-1-({4-метил-5-[2-(2,2,2-трифтор-1,1-диметилетил)-піридин-4-іл]-тіазол-2-іл}аміду) або його фармацевтично прийнятної солі пацієнту на підставі того, що пацієнт має послідовність нуклеїнової кислоти, яка кодує глутамін у положенні 859 каталітичної субодиниці р110 РІ3К; або 25 UA 114808 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 b) селективне введення терапевтично ефективної кількості іншої інгібуючої РІ3К сполуки пацієнту на підставі того, що пацієнт має послідовність нуклеїнової кислоти, яка не кодує глутамін у положенні 859 каталітичної субодиниці р110 РІ3К. 10. Спосіб селективного лікування пацієнта, який має рак, що включає: аналіз біологічного зразка, взятого у пацієнта, на присутність або відсутність мутації послідовності нуклеїнової кислоти у каталітичній субодиниці р110 РІ3К, де мутація приводить до амінокислотної заміни глутаміну у положенні 859 каталітичної субодиниці р110 РІ3К; та селективне введення або: і) терапевтично ефективної кількості (S)-піролідин-1,2-дикарбонової кислоти 2-амід-1-({4-метил5-[2-(2,2,2-трифтор-1,1-диметилетил)-піридин-4-іл]-тіазол-2-іл}-аміду) або його фармацевтично прийнятної солі пацієнту на підставі того, що послідовність нуклеїнової кислоти кодує глутамін у положенні 859 у каталітичній субодиниці р110 РІ3К; або іі) терапевтично ефективної кількості іншої інгібуючої РІ3К сполуки пацієнту на підставі того, що послідовність нуклеїнової кислоти має мутацію у каталітичній субодиниці р110 РІ3К у положенні 859 та не кодує глутамін. 11. Спосіб селективного лікування пацієнта, який має рак, що включає: a) аналіз біологічного зразка, взятого у пацієнта, на присутність або відсутність мутації послідовності нуклеїнової кислоти у каталітичній субодиниці р110 РІ3К, де мутація приводить до амінокислотної заміни глутаміну у положенні 859 каталітичної субодиниці р110 РІ3К; b) подальший вибір пацієнта для лікування (S)-піролідин-1,2-дикарбонової кислоти 2-амід-1-({4метил-5-[2-(2,2,2-трифтор-1,1-диметилетил)-піридин-4-іл]-тіазол-2-іл}-амідом) або його фармацевтично прийнятною сіллю на підставі того, що у зразку, взятому у пацієнта, відсутня мутація, та він кодує глутамін у положенні 859 каталітичної субодиниці р110 РІ3К; та с) подальше введення (S)-піролідин-1,2-дикарбонової кислоти 2-амід-1-({4-метил-5-[2-(2,2,2трифтор-1,1-диметилетил)-піридин-4-іл]-тіазол-2-іл}-аміду) або його фармацевтично прийнятної солі пацієнту з відсутністю мутації. 12. Спосіб селективного лікування пацієнта, який має рак, що включає: a) аналіз біологічного зразка, взятого у пацієнта, на присутність або відсутність мутації послідовності нуклеїнової кислоти у каталітичній субодиниці р110 РІ3К, де мутація приводить до амінокислотної заміни глутаміну у положенні 859 каталітичної субодиниці р110 РІ3К, де відсутність мутації у послідовності нуклеїнової кислоти вказує на те, що існує підвищена імовірність того, що пацієнт буде піддаватися лікуванню інгібуючою альфа-субодиницю РІ3К сполукою (S)-піролідин-1,2-дикарбонової кислоти 2-амід-1-({4-метил-5-[2-(2,2,2-трифтор-1,1диметилетил)-піридин-4-іл]-тіазол-2-іл}-амідом) або його фармацевтично прийнятною сіллю; та b) подальший вибір пацієнта для лікування інгібуючою альфа-субодиницю РІ3К сполукою (S)піролідин-1,2-дикарбонової кислоти 2-амід-1-({4-метил-5-[2-(2,2,2-трифтор-1,1-диметилетил)піридин-4-іл]-тіазол-2-іл}-амідом) або його фармацевтично прийнятною сіллю на підставі того, що у зразку, взятому у пацієнта, відсутня мутація у послідовності нуклеїнової кислоти, внаслідок чого послідовність нуклеїнової кислоти кодує глутамін у положенні 859 каталітичної субодиниці р110 РІ3К. 13. Спосіб селективного лікування пацієнта, який має рак, що включає: аналіз зразка нуклеїнової кислоти, отриманого від пацієнта, який має рак, на наявність мутації у молекулі нуклеїнової кислоти, що кодує каталітичну субодиницю р110 поліпептиду РІ3К, що приводить до заміни глутаміну у положенні 859 кодованої каталітичної субодиниці р110; подальше селективне введення або: a) терапевтично ефективної кількості (S)-піролідин-1,2-дикарбонової кислоти 2-амід-1-({4-метил5-[2-(2,2,2-трифтор-1,1-диметилетил)-піридин-4-іл]-тіазол-2-іл}-аміду) або його фармацевтично прийнятної солі пацієнту на підставі того, що нуклеїнова кислота кодує глутамін у положенні 859 каталітичної субодиниці р110 РІ3К; або b) терапевтично ефективної кількості іншої інгібуючої РІ3К сполуки пацієнту на підставі того, що нуклеїнова кислота не кодує глутамін у положенні 859 каталітичної субодиниці р110 РІ3К. 14. Спосіб генотипування індивідуума, що включає детектування генетичного варіанту, який приводить до амінокислотного варіанту у положенні 859 кодованої каталітичної субодиниці р110 РІ3К, де відсутність варіанту у положенні 859 вказує на те, що (S)-піролідин-1,2дикарбонової кислоти 2-амід-1-({4-метил-5-[2-(2,2,2-трифтор-1,1-диметилетил)-піридин-4-іл]тіазол-2-іл}-амід) повинен бути введений індивідууму. 15. Спосіб генотипування індивідуума, що включає детектування відсутності або присутності САА у положенні 2575-2577 у гені каталітичної субодиниці р110 РІ3К, отриманому від зазначеного індивідуума, де присутність САА вказує на те, що індивідуум має підвищену 26 UA 114808 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 імовірність відповіді на (S)-піролідин-1,2-дикарбонової кислоти 2-амід-1-({4-метил-5-[2-(2,2,2трифтор-1,1-диметилетил)-піридин-4-іл]-тіазол-2-іл}-амід). 16. Спосіб за будь-яким з пп. 1-13, де рак вибраний з групи, що складається з гліобластоми, меланоми, раку яєчників, раку молочної залози, недрібноклітинного раку легені (NSCLC), ендометріального раку, раку передміхурової залози, раку товстої кишки та мієломи. 17. Спосіб за будь-яким з пп. 2-6, 8 та 10-13, де зразок є зразком пухлини. 18. Спосіб за п. 17, де зразок пухлини є свіжозамороженим зразком або залитим парафіном зразком тканини. 19. Спосіб за будь-яким з пп. 1-6 та 14, де детектування може бути виконане імунологічними аналізами, імуногістохімією, ELISA, проточною цитометрією, Вестерн-блотингом, ВЕРХ та масспектроскопією. 20. Спосіб за будь-яким з пп. 7-13 та 15, де присутність або відсутність мутації у молекулі нуклеїнової кислоти, що кодує каталітичну субодиницю р110 РІ3К, може бути детектована технологією, вибраною з групи, що складається з Нозерн-блотингу, полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР), полімеразної ланцюгової реакції із зворотною транскрипцією (ЗТ-ПЛР), аналізів на основі TaqMan, прямого секвенування, динамічної алель-специфічної гібридизації, олігонуклеотидних SNP-чипів з високою густиною, аналізів поліморфізму довжин рестрикційних фрагментів (ПДРФ), аналізів подовження праймера, олігонуклеотид-лігазного аналізу, аналізу одноланцюгового конформаційного поліморфізму, електрофорезу у гелі з використанням градієнта температури (TGGE), денатуруючої високоефективної рідинної хроматографії, високорозрізнюючого аналізу плавлення, аналізів з білком, що зв'язує неправильно спарену ДНК SNPLex®, капілярного електрофорезу, Саузерн-блотингу. 21. Спосіб за п. 7-12 або 15, де етап зазначеного детектування містить секвенування гену каталітичної субодиниці р110 РІ3К або його ділянки. 22. Спосіб одержання передаваної форми інформації для прогнозування сприйнятливості пацієнта, який має рак, до лікування (S)-піролідин-1,2-дикарбонової кислоти 2-амід-1-({4-метил5-[2-(2,2,2-трифтор-1,1-диметилетил)-піридин-4-іл]-тіазол-2-іл}-амідом), що включає: a) визначення того, чи має пацієнт підвищену імовірність того, що буде піддаватися лікуванню (S)-піролідин-1,2-дикарбонової кислоти 2-амід-1-({4-метил-5-[2-(2,2,2-трифтор-1,1диметилетил)-піридин-4-іл]-тіазол-2-іл}-амідом), де пацієнт має підвищену імовірність на підставі того, що він має глутамін у положенні 859 каталітичної субодиниці р110 РІ3К, та b) запис результату визначального етапу на матеріальну або нематеріальну форму носія для застосування при передачі. 23. Спосіб одержання передаваної форми інформації для прогнозування сприйнятливості пацієнта, який має рак, до лікування (S)-піролідин-1,2-дикарбонової кислоти 2-амід-1-({4-метил5-[2-(2,2,2-трифтор-1,1-диметилетил)-піридин-4-іл]-тіазол-2-іл}-амідом), що включає: a) визначення того, чи має пацієнт підвищену імовірність того, що він буде піддаватися лікуванню (S)-піролідин-1,2-дикарбонової кислоти 2-амід-1-({4-метил-5-[2-(2,2,2-трифтор-1,1диметилетил)-піридин-4-іл]-тіазол-2-іл}-амідом), де пацієнт має підвищену імовірність на підставі послідовності нуклеїнової кислоти, що кодує глутамін у положенні 859 каталітичної субодиниці р110 РІ3К; та b) запис результату визначального етапу на матеріальну або нематеріальну форму носія для застосування при передачі. 27 UA 114808 C2 Комп’ютерна верстка В. Мацело Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 28