Радіолокаційна система

1. Радіолокаційна система, до складу якої входять антена, обертальні переходи по куту місця та курсовому куту, пристрій відліку координат, пристрій вторинної обробки, відеопроцесор, процесор керування, контролер, перший та другий пристрої керування приводами, привід повороту антени, привід обертання антени, датчик кута місця, датчик курсового кута, перший процесор обміну; приймально-передавальний пристрій, що має у своєму складі когерентний гетеродин, перший та другий стабільні гетеродини, генератор коливань частоти дискретизації, формувач тактових імпульсів, синхронізатор, формувач зондувальних сигналів, перший та другий передавальні перетворювачі частоти, перший, другий та третій передавальні підсилювачі, вихідний передавальний підсилювач, антенний перемикач, вхідний приймальний пристрій, перший та другий приймальні перетворювачі частоти, перший та другий приймальні підсилювачі, аналого-цифровий перетворювач; пристрій цифрової обробки сигналів, що має у своєму складі цифровий квадратурний генератор, перший та другий цифрові перетворювачі частоти, перший та другий фільтри децимації, перший та другий оптимальні фільтри, першу та другу схеми черезперіодної обробки, перший та другий обчислювачі швидкого перетворення Фур'є; 2 (19) 1 3 82012 передавальний перетворювач частоти, третій та вихідний передавальні підсилювачі підключені до першого плеча антенного перемикача; третє плече антенного перемикача з'єднане з вхідним приймальним пристроєм, вихід якого через послідовно з'єднані перший приймальний перетворювач частоти, перший приймальний підсилювач, другий приймальний перетворювач частоти, другий приймальний підсилювач та аналого-цифровий перетворювач підключений до сигнальних входів пристрою цифрової обробки сигналів, виходи першого стабільного гетеродина підключені до гетеродинних входів другого передавального та першого приймального перетворювачів частоти, ви ходи другого стабільного гетеродина підключені до гетеродинних входів першого передавального та другого приймального перетворювачів частоти, виходи формувача тактових імпульсів підключені до тактових входів пристрою цифрової обробки сигналів, виявника сигналів, пристрою відліку координат та синхронізатора, виходи синхронізатора підключені до входів синхронізації формувача зондувальних сигналів, пристрою цифрової обробки сигналів, виявника сигналів, пристрою відліку координат та вихідного передавального підсилювача, виходи генератора коливань частоти дискретизації підключені до тактових входів аналого-цифрового перетворювача, цифрового квадратурного генератора, першого та другого цифрових перетворювачів частоти та першого і другого фільтрів децимації, виходи цифрового квадратурного генератора підключені до гетеродинних входів першого та другого цифрових перетворювачів частоти, перший вихід аналогоцифрового перетворювача через послідовно з'єднані перший цифровий перетворювач частоти, перший фільтр децимації, перший оптимальний фільтр, першу схему черезперіодної компенсації, перший обчислювач швидкого перетворення Фур'є, першу схему вагової обробки та першу схему піднесення до квадрату підключений до першого входу першого (багатоканального) суматора, другий вихід аналого-цифрового перетворювача через послідовно з'єднані другий цифровий перетворювач частоти, другий фільтр децимації, другий оптимальний фільтр, другу схему черезперіодної компенсації, другий обчислювач швидкого перетворення Фур'є, др угу схему ва гової обробки та другу схему піднесення до квадрату підключений до другого входу першого (багатоканального) суматора, вихід нульового частотного каналу першого (багатоканального) суматора підключений до входу фільтра нульової швидкості, ви хід якого підключений до входу фільтра міжоглядового накопичення; вихід фільтра міжоглядового накопичення підключений до радіолокаційної карти завад та перших входів (багатоканального) обчислювача порогових рівнів від завад, до других входів якого підключені відповідні за порядковими номерами виходи першого (багатоканального) датчика коефіцієнтів, виходи (багатоканального) обчислювача порогових рівнів від завад підключені 4 до відповідних за порядковими номерами опорних входів першої (багатоканальної) порогової схеми, яка відрізняється тим, що до складу виявника сигналів введені комбінаторний пристрій, перший та другий датчики параметрів завад, перший та другий обчислювачі номерів частотних каналів, другий (багатоканальний) датчик коефіцієнтів, схеми відбору максимуму, обчислювачі поточного рівня завад, обчислювачі порогових рівнів від шуму, обчислювачі підсумкових порогових рівнів, першу (багатоканальну) схему затримки, другий суматор, датчик порогового рівня, другу порогову схему, першу схему часового заглушення і схему заглушення частотних каналів, причому перші виходи частотних каналів першого (багатоканального) суматора з порядковими номерами від 0 до (N-1) через першу (багатоканальну) схему затримки з'єднані з відповідними за порядковими номерами сигнальними входами першої (багатоканальної) порогової схеми, де N - розмірність швидкого перетворення Фур'є, другі ви ходи частотних каналів першого (багатоканального) суматора з порядковими номерами від 0 до (N-1) з'єднані із входами комбінаторного пристрою, перший вихід комбінаторного пристрою з першою фракцією частотних каналів з порядковими номерами від 0 до S та від (N-S) до (N-1) підключений до першої схеми відбору максимуму, де S - половина кількості частотних каналів малорухомих завад за винятком каналу нульової швидкості, другий ви хід комбінаторного пристрою з другою фракцією частотних каналів з порядковими номерами від (S+1) до (М-1) підключений до другої схеми відбору максимуму, де М - номінальна кількість частотних каналів у стандартній фракції, третій вихід комбінаторного пристрою з третьою фракцією частотних каналів з порядковими номерами від (N-M) до (N-S-1) підключений до третьої схеми відбору максимуму, m-ий вихід комбінаторного пристрою з m-ою фракцією частотних каналів з порядковими номерами від [(m-3)*М} до [(m-2)*M-l] підключений до m-ої схеми відбору максимуму, причому m змінюється від 4 до (N/М+1); виходи схем відбору максимуму з'єднані зі входами відповідних за порядковими номерами обчислювачів поточного рівня завад, входи обчислювачів порогових рівнів від шуму підключені до відповідних за порядковими номерами виходів другого (багатоканального) датчика коефіцієнтів та до виходів відповідних за порядковими номерами обчислювачів поточного рівня завад, перші входи (багатоканального) обчислювача порогових рівнів від завад підключені до виходу фільтра міжоглядового накопичення, а другі його входи підключені до відповідних за порядковими номерами виходів першого (багатоканального) датчика коефіцієнтів; виходи (багатоканального) обчислювача порогових рівнів від завад та обчислювачів порогових рівнів від шуму підключені до входів відповідних за порядковими номерами обчислювачів підсумкового порогового рівня, 5 82012 виходи обчислювачів підсумкових порогових рівнів підключені до відповідних за порядковими номерами опорних входів першої (багатоканальної) порогової схеми, перші виходи першої (багатоканальної) порогової схеми підключені до входів другого суматора, входи другої порогової схеми підключені до виходу другого суматора та першого датчика порогового рівня, вихід др угої порогової схеми підключений до керуючого входу першої схеми часового заглушення, входи друго го обчислювача номерів частотних каналів з'єднані з другим датчиком параметрів завад, а його вихід підключений до керуючого входу схеми заглушення частотних каналів, при цьому другі виходи першої (багатоканальної) порогової схеми через послідовно включені першу схему часового заглушення та схему заглушення частотних каналів підключені до входів пристрою відліку координат. 2. Радіолокаційна система за п.1, яка відрізняє ться тим, що до складу обчислювача поточного рівня завад введені перший, другий, третій, четвертий та п'ятий помножувачі, третій, четвертий, п'ятий та шостий суматори, третя, четверта та п'ята порогові схеми, друга та третя схеми затримки, комутатор, третій, четвертий, п'ятий та шостий датчики коефіцієнтів, причому вихід схеми відбору максимуму підключений до першого входу третього суматора, до сигнального входу третьої порогової схеми та до першого сигнального входу комутатора, перший вхід першого помножувача з'єднаний з третім датчиком коефіцієнтів, а другий його вхід через другу схему затримки - з першим виходом третього суматора, другий вхід третього суматора підключений до виходу першого помножувача, входи другого помножувача з'єднані з шостим датчиком коефіцієнтів та з другим виходом третього суматора, вихід другого помножувача підключений до керуючого входу третьої порогової схеми, керуючий вхід комутатора з'єднаний з виходом третьої порогової схеми, а вихід комутатора підключений до входу третьої схеми затримки, третя схема затримки має відгалуження через кожний елемент розрізнення за відстанню, причому найбільший час затримки третьої схеми затримки складає не менше ніж (2*R+V-1) елементів розрізнення за відстанню, де R - кількість відгалужень для кожної навчаючої вибірки; V- кількість відгалужень у прогалині між навчаючими вибірками, при цьому відгалуження третьої схеми затримки з порядковими номерами від 0 до (R - 1) приєднані до входів четвертого суматора, відгалуження третьої схеми затримки з порядковими номерами від (R+V) до (2*R+V-1) приєднані до входів п'ятого суматора, виходи четвертого суматора приєднані до сигнального входу др угої схеми заглушення, першого входу третього помножувача та сигнального входу п'ятої порогової схеми, виходи п'ятого суматора приєднані до сигнального входу третьої схеми заглушення, першого входу четвертого помножувача та сигнального входу 6 четвертої порогової схеми, другий вхід третього помножувача підключений до першого виходу четвертого датчика коефіцієнтів, а вихід третього помножувача приєднаний до опорного входу четвертої порогової схеми; другий вхід четвертого помножувача підключений до другого ви ходу четвертого датчика коефіцієнтів, а вихід четвертого помножувача приєднаний до опорного входу п'ятої порогової схеми; керуючий вхід другої схеми заглушення підключений до виходу четвертої порогової схеми, керуючий вхід третьої схеми заглушення підключений до виходу п'ятої порогової схеми, входи шостого суматора приєднані до виходів другої та третьої схем заглушення, входи п'ятого помножувача підключені до п'ятого датчика коефіцієнтів та першого виходу шостого суматора, вихід п'ятого помножувача приєднаний до другого сигнального входу комутатора, а другий вихід шостого суматора підключений до входу відповідного за порядковим номером обчислювача порогового рівня від шуму. 3. Радіолокаційна система за пп. 1 або 2, яка відрізняє ться тим, що до складу пристрою цифрової обробки сигналів введені сьомий датчик коефіцієнтів, датчик параметрів зондувальних сигналів, датчик кутової швидкості обертання антени, датчик ширини променя антени, датчик періоду повторювання зондувань, обчислювач розмірності перетворення та обчислювач вагових коефіцієнтів, причому керуючі входи першого та другого оптимальних фільтрів та формувача зондувальних сигналів підключені до датчика параметрів зондувальних сигналів, керуючі входи першого та другого фільтрів черезперіодної компенсації підключені до сьомого датчика коефіцієнтів, входи обчислювача розмірності перетворення підключені до датчика кутової швидкості обертання антени, до датчика ширини променя антени та до датчика періоду повторювання зондувань, керуючі входи першого та другого обчислювачів швидкого перетворення Фур'є та вхід обчислювача вагови х коефіцієнтів підключені до виходів обчислювача розмірності перетворення, а керуючі входи першої та др угої схем вагової обробки підключені до виходів обчислювача вагових коефіцієнтів. 4. Радіолокаційна система за пп.1 або 2, або 3, яка відрізняє ться тим, що до складу пристрою цифрової обробки сигналів введені перша схема керування, третій та четвертий обчислювачі швидкого перетворення Фур'є, перший та другий мультиплексори, причому перший та третій обчислювачі швидкого перетворення Фур'є включені паралельно, другий та четвертий обчислювачі швидкого перетворення Фур'є включені паралельно, виходи першого та третього обчислювачів швидкого перетворення Фур'є підключені до входів першого мультиплексора, вихід якого підключений до першої схеми вагової обробки; виходи другого та четвертого обчислювачів швидкого перетворення Фур'є підключені до входів другого мультиплексора, вихід якого підключений до другої схеми вагової обробки; керуючі входи першого, другого, третього 7 82012 8 та четвертого обчислювачів швидкого перетворення Фур'є підключені до виходів обчислювача розмірності перетворення, керуючі входи мультиплексорів підключені до виходів першої схеми керування, а її входи підключені до синхронізатора та четвертого виходу обчислювача розмірності перетворення. 5. Радіолокаційна система за пп. 1 або 2, або 3, або 4, яка відрізняється тим, що до складу приймально-передавального пристрою введені генератор коливань опорної частоти, перший помножувач частоти як генератор коливань частоти дискретизації, другий помножувач частоти як когерентний гетеродин та перший подільник частоти як формувач коливань тактової частоти; до складу першого стабільного гетеродина введені перший синтезатор частоти, перший керований генератор, другий подільник частоти, схемa призначення номера частоти, перший розподілювач, перший та другий підсилювачі, та четверта схема часового заглушення; до складу другого стабільного гетеродина введені другий синтезатор частоти, другий керований генератор, другий та третій розподілювачі, третій підсилювач та п'ята схема часового заглушення, причому виходи генератора коливань опорної частоти підключені відповідно до перших входів першого та другого синтезаторів частоти, до входів першого та другого помножувачів частоти та до входу подільника частоти, другий вхід першого синтезатора частоти з'єднаний з виходом другого подільника частоти, третій вхід першого синтезатора частоти з'єднаний зі схемою призначення номера частоти, вихід першого синтезатора частоти з'єднаний зі входом першого керованого генератора, вихід якого підключений до входу першого розподілювача, перший вихід першого розподілювача з'єднаний зі входом другого подільника частоти, другий вихід першого розподілювача через перший підсилювач та четверту схему часового заглушення з'єднаний з гетеродинним входом другого передавального перетворювача частоти, третій вихід першого розподілювача через другий підсилювач з'єднаний з гетеродинним входом першого приймального перетворювача частоти, вихід другого синтезатора частоти приєднаний до входу др угого керованого генератора, а вихід останнього з'єднаний зі входом другого розподілювача; перший вихід другого розподілювача з'єднаний з другим входом другого синтезатора частоти, другий ви хід другого розподілювача через третій підсилювач з'єднаний зі входом третього розподілювача, перший вихід третього розподілювача через п'яту схему часового заглушення з'єднаний з гетеродинним входом першого передавального перетворювача частоти, другий вихід третього розподілювача з'єднаний з гетеродинним входом другого приймального перетворювача частоти, а керуючі входи четвертої та п'ятої схем часового заглушення підключені до відповідних ви ходів синхронізатора. 6. Радіолокаційна система за пп.1 або 2, або 3, або 4, або 5, яка відрізняється тим, що вихідний передавальний підсилювач виконаний на напівпровідникових підсилюючих модулях. 7. Радіолокаційна система за п. 6, яка відрізняє ться тим, що до її складу введена друга схема керування, причому її ви ходи підключені до синхронізатора та датчика параметрів зондувальних сигналів, а її вхід підключений до виходу синхронізатора. 8. Радіолокаційна система за п. 7, яка відрізняє ться тим, що до її складу введено третю схему керування, причому її виходи підключені до схеми призначення номера частоти, а її вхід приєднано до виходу др угої схеми керування. 9. Радіолокаційна система за п. 1 або 2, або 3, або 4, або 5, або 6, або 7, або 8, яка відрізняється тим, що антена виконана у вигляді дзеркальної антени з лінійним хвилевідно-щілінним випромінювачем. 10. Радіолокаційна система за п. 9, яка відрізняє ться тим, що вісь лінійного хвилевіднощілінного випромінювача відхилена від твірної відбиваючої поверхні дзеркала на кут, який дорівнює куту відхилення осі променя від нормалі до випромінювача. Винахід належить до класу мобільних пошукових когерентно-імпульсних радіолокаційних систем РЛС, що призначені для виявлення повітряних, наземних та надводних об'єктів, вимірювання їх координат та супроводу виявлених об'єктів, визначення їх параметрів руху та видачі даних комплексам та системам, що з нею сполучаються. Радіолокаційна система може бути використана для своєчасного виявлення небажаних об'єктів в зоні відповідальності PЛC, наприклад, при охороні важливих об'єктів (електростанцій, промислових підприємств, складських приміщень тощо), та може бути встановлена на мобільних транспортних засобах. Особливостями запропонованої РЛС є таке: випромінювання сигналів малої потужності, що забезпечує енергозбереження та зменшує екологічну шкоду навколишньому середовищу; використання високоефективних методів цифрового формування та цифрової обробки радіолокаційних сигналів та радіолокаційних даних; забезпечення високої надійності та безпечної експлуатації за рахунок широкого використання цифрових процесорів, мікроелектронних елементів високого ступеня інтеграції та потужних НВЧ напівпровідникових елементів. Відомі трикоординатні радіолокаційні станції AN/SPS-48, AN/SPS-52 (USA) [Jane's Weapon Systems 1987-88, pp.686-687], "Фрегат-МАЄ" (Росія) [Военный парад, 1997, №5, ст.94-96; Военный парад, 1998, №6, ст.60-61] та РЛС за 9 82012 деклараційним [патентом України 43975 А від 15.01.2002 року], які здійснюють пошук та виявлення цілей та видачу даних цілевказівок комплексам та системам, що з ними сполучаються. Пошук такими РЛС по азимуту здійснюється шляхом механічного обертання антени навколо вертикальної осі, а по куту місця - за рахунок електронного сканування променем шляхом зміни несучої часто ти або несучої частоти та фази випромінюваних зондувальних сигналів. Антенні пристрої перелічених систем являють собою ряд лінійних хвильовидно-щілинних випромінювачів. Випромінювачі живляться через відгалуження від хвильовидної уповільнюючої системи безпосередньо або через фазообертачі з електронним управлінням. Відома також радіолокаційна система ASR-9 з цифровим виявником рухомих цілей ["Применение цифровой обработки сигналов". Переклад з англійської під редакцією А.М.Рязанцева. Москва, видавництво "Мир", 1980, стор.346 - 351, а також ТИИЭР, т.73, №2, лютий 1985], який має у своєму складі послідовно включені комплексний аналогоцифровий перетворювач, оперативну буферну пам'ять, комплексний трьох-імпульсний черезперіодний компенсатор, пристрій восьмиточкового швидкого перетворення Фур'є, пристрій розрахунку обвідної сигналу, пристрій порогового аналізу, а також фільтр нульової швидкості, рекурсивний фільтр формування карти завад та запам'я товуючий пристрій карти завад. РЛС працює почергово на двох частотах повторювання зондувань. Прийняті сигнали на кожній частоті повторювання обробляються окремо. Спочатку на першій частоті повторювання випромінюються 10 зондувальних сигналів. Прийняті сигнали зазнають аналого-цифрового перетворення у двох квадратурних каналах до відео смуги частот і запам'ятовуються в буферній пам'яті. Прочитані з буферної пам'яті відліки сигналів надходять до входів квадратурних каналів трьох-імпульсного компенсатора пасивних завад та фільтра нульової швидкості. З ви ходу компенсатора відліки сигналів піддаються восьмиточковому швидкому перетворенню Фур'є (ПІПФ). Для зменшення бічних пелюсток у частотному просторі використовується вагова обробка сигналів, при якій з відліків вихідних сигналів кожного частотного каналу віднімаються відповідні частки відліків у суміжних частотних каналах. В кожному частотному каналі, розраховується обвідна сигналу, а її відліки порівнюються у пороговому пристрої з розрахованим пороговим рівнем. При перевищенні порогового рівня формується одиничний імпульс, який передається в пристрій обробки даних. Пороговий рівень враховує середній рівень завад у відповідному елементі розрізнення радіолокаційної карти завад. Для побудови радіолокаційної карти завад від місцевих предметів використовується рекурсивна фільтрація. Реєстрація рівня завад жорстко прив'язується до координат "курсовий кут антени віддаль від РЛС". 10 При кожному поточному огляді одна восьма вихідних відліків фільтра нульової швидкості додається до семи восьмих вже накопичених відліків карти завад. Стале середнє значення відліків карти завад формується за 10-20 оглядів. Для підвищення точності використовується досить дрібна сітка елементів розрізнення карти завад. Відліки карти завад множать на константу та використовують при формуванні порогових рівней в кожному частотному каналі. Для фільтра нульової швидкості константа дорівнює 4-8, для інших частотни х каналів константи відповідно змінюються. Потім на другій частоті повторювання випромінюються 8 зондувальних сигналів. Прийняті сигнали зазнають обробки, яка аналогічна обробці при випромінюванні 10 зондувальних сигналів на першій частоті повторювання. Такий режим випромінювання й обробки сигналів безперервно повторюється. Недоліками РЛС є складність антенних систем, велика потужність випромінюваних сигналів, велика вартість, велика споживана енергія від джерел електропостачання. Все це обмежує можливості розміщення РЛС на мобільних засобах пересування. Найбільш близькою за технічною суттю до запропонованого винаходу є РЛС, MDSR Mo vement Detion & Security Radar EL/M-2129. ELTA Catabog №6151 3/20031 (iAiELT System Ltd. Cigrae яка обрана в якості аналога і до складу якої належать такі суттєві пристрої: антенна, привід обертання антени навколо вертикальної вісі; привід зміни кута місця вісі променя антени; пристрої управління приводами антени; контролер; датчики положення вісі променя антени по курсовому куту та к уту місця; НВЧ обертальні переходи по куту місця та курсовому куту; когерентний приймальнопередавальний пристрій; фільтр черезперіодної компенсації; пристрій когерентної обробки сигналів; виявник сигналів; пристрій відліку координат позначок цілей; пристрій вторинної обробки радіолокаційних даних; процесор управління; дистанційний пульт управління та відображення з центральним процесором управління; процесор обміну. Пошук по азимуту ведеться шляхом механічного обертання антени навколо вертикальної вісі, пошук по куту місця здійснюється за рахунок механічної зміни кута місця вісі променя антени. Прийняті сигнали зазнають когерентної обробки, накопичуються та порівнюються з програмно встановленим пороговим рівнем. З виявлених сигналів формуються позначки об'єктів та визначаються їх координати. Координати виявлених позначок передаються до пристрою вторинної обробки, де виявлені об'єкти беруться на супровід, а їх координати згладжуються та екстраполюються для забезпечення визначення поточних координат та параметрів руху об'єктів, що супроводжуються. Отримані дані видаються комплексам і системам, що сполучаються з РЛС, 11 82012 та відображаються на екранах індикаторів разом з первинною радіолокаційною обстановкою. Аналогу (прототипу) винаходу та переліченим вище системам притаманні деякі суттєві недоліки, а також особливості, які істотно обмежують їх ефективність або можливість їх використання при розміщенні на мобільних транспортних засобах: велика зона дії за відстанню вимагає використання тривалих інтервалів між суміжними зондуваннями, обмежує кількість сигналів від об'єкта й суттєво обмежує можливості ефективного одночасного придушення завад різного походження; відсутність ефективного захисту від імпульсних завад приводить до уразливості системи зондувальними сигналами сусідніх РЛС, суттєво збільшує кількість хибних виявлень та може придушува ти значну частину зони дії системи; практична неможливість ефективного одночасного придушення спектрально багатогорбих завад (наприклад, завад від земної поверхні та дощових крапель) через обмежену кількість сигналів та неповну їх когерентність; велика потужність зондувальних сигналів може спричинити ураження персоналу електромагнітними або рентгенівськими випромінюваннями та привести до інтенсивних взаємних завад; використання електровакуумних НВЧ та модуляторних приладів у вихідних передавальних підсилювачах суттєво погіршує експлуатаційну надійність та безпечну експлуатацію системи. Метою запропонованого винаходу є усунення перелічених недоліків та істотне покращання характеристик радіолокаційної системи. В основу винаходу покладено створення радіолокаційної системи з випромінюваннями невеликої потужності, використання режимів обробки сигналів підвищеної ефективності в умовах одночасної дії завад різного походження, застосування нових цифрових принципів та пристроїв формування та обробки радіолокаційних сигналів та напівпровідникової техніки підсилення зондувальних НВЧ сигналів. Для досягнення цієї мети пропонується використати низку додаткових істотних ознак шляхом введення до складу РЛС певних пристроїв та забезпечення відповідних зв'язків між ними. Суть винаходу полягає у такому. Відповідно до пункту 1 формули винаходу підвищення ефективності РЛС забезпечується за рахунок вдосконалення пристроїв цифрової обробки сигналів. До складу запропонованої РЛС належать пристрої, аналогічні пристроям аналога: антена; обертальні переходи по куту місця та курсовому куту; пристрій відліку координат; пристрій вторинної обробки; відеопроцесор; процесор управління; контролер; перший та другий пристрої управління приводами; привод повороту антени; привод обертання антени; датчики кута місця та курсового кута; перший процесор обміну; приймально-передавальний пристрій, що має у своєму складі: когерентний гетеродин; перший та 12 другий стабільні гетеродини; генератор коливань частоти дискретизації; формувач тактових імпульсів; синхронізатор; формувач зондувальних сигналів; перший та другий передавальні перетворювачі частоти; перший, другий та третій передавальні підсилювачі; вихідний передавальний підсилювач; антенний перемикач; вхідний приймальний пристрій; перший та другий приймальні перетворювачі частоти; перший та другий приймальні підсилювачі; аналого-цифровий перетворювач; пристрій цифрової обробки сигналів, що має у своєму складі: цифровий квадратурний генератор; перший та другий цифрові перетворювачі частоти; перший та другий фільтри децимації; перший та другий оптимальні фільтри; першу та другу схеми черезперіодної обробки; перший та другий обчислювачі швидкого перетворення Фур'є; першу та другу схеми вагової обробки; першу та др угу схеми піднесення до квадрату та перший (багатоканальний) суматор; виявник сигналів, що має у своєму складі: першу (багатоканальну) порогову схему; (багатоканальний) обчислювач порогових рівнів від завад; перший (багатоканальний) датчик коефіцієнтів; фільтр нульової швидкості; фільтр міжоглядового накопичення та радіолокаційну карту завад; пульт управління, що має у своєму складі: центральний процесор; пристрій відображення; маніпулятор та другий процесор обміну. Поставлена мета досягається тим, що до складу виявника РЛС введено такі додаткові пристрої: комбінаторний пристрій; перший та другий датчики параметрів завад; перший та другий обчислювачі номерів частотних каналів; другий (багатоканальний) датчик коефіцієнтів; схеми відбору максимуму; обчислювачі поточного рівня завад; обчислювачі порогових рівнів від шуму; обчислювачі підсумкових порогових рівнів; першу (багатоканальну) схему затримки; другий суматор; датчик порогового рівня; другу порогову схему; першу схему часового придушення; схему придушення частотних каналів; та введено такі зв'язки між ними та іншими пристроями РЛС: перші виходи частотних каналів першого (багатоканального) суматора з порядковими номерами від 0 до (N-1) через першу (багатоканальну) схему затримки з'єднані з відповідними за порядковими номерами сигнальними входами першої (багатоканальної) порогової схеми, (тут N- розмірність швидкого перетворення Фур'є); другі виходи частотних каналів першого (багатоканального) суматора з порядковими номерами від 0 до (N-1) з'єднані зі входами комбінаторного пристрою, (тут N - розмірність швидкого перетворення Фур'є); перший вихід комбінаторного пристрою з першою фракцією частотних каналів з порядковими номерами від 0 до S та від (N-S) до (N-1) підключено до першої схеми відбору максимуму, 13 82012 (тут TV - розмірність швидкого перетворення Фур'є; S - половина кількості частотних каналів малорухомих завад за винятком каналу нульової швидкості); другий ви хід комбінаторного пристрою з другою фракцією частотних каналів з порядковими номерами від (S+1) до (М-1) підключено до другої схеми відбору максимуму, (тут M - номінальна кількість частотних каналів у стандартній фракції; S - половина кількості частотних каналів малорухомих завад за винятком каналу нульової швидкості); третій вихід комбінаторного пристрою з третьою фракцією частотних каналів з порядковими номерами від (N-M) до (N-S-1) підключено до третьої схеми відбору максимуму, (тут N - розмірність швидкого перетворення Фур'є; М - номінальна кількість частотних каналів у стандартній фракції; S - половина кількості частотних каналів малорухомих завад за винятком каналу нульової швидкості); m-ий вихід комбінаторного пристрою з m-ою фракцією частотних каналів з порядковими номерами від [(m-3)*M] до [(m-2)*М-1] підключено до m-ої схеми відбору максимуму, причому m змінюється від 4 до (N/М+1), (тут N - розмірність швидкого перетворення Фур'є; М - номінальна кількість частотних каналів у стандартній фракції); виходи схем відбору максимуму з'єднані зі входами відповідних за порядковими номерами обчислювачів поточного рівня завад; входи обчислювачів порогових рівнів від шуму підключені до відповідних за порядковими номерами виходів другого (багатоканального) датчика коефіцієнтів та до виходів відповідних за порядковими номерами обчислювачів поточного рівня завад; перші входи (багатоканального) обчислювача порогових рівнів від завад підключено до виходу фільтра міжоглядового накопичення, а другі його входи підключені до відповідних за порядковими номерами виходів першого (багатоканального) датчика коефіцієнтів; виходи (багатоканального) обчислювача порогових рівнів від завад та обчислювачів порогових рівнів від шуму підключені до входів відповідних за порядковими номерами обчислювачів підсумкових порогових рівнів; виходи обчислювачів підсумкових порогових рівнів підключені до відповідних за порядковими номерами опорних входів першої (багатоканальної) порогової схеми; перші виходи першої (багатоканальної) порогової схеми підключено до входів другого суматора; входи другої порогової схеми підключено до виходу другого суматора та датчика порогового рівня; вихід другої порогової схеми підключено до керуючого входу першої схеми часового придушення; входи др угого обчислювача номерів частотних каналів з'єднано з другим датчиком параметрів завад, а його вихід підключено до 14 керуючого входу схеми придушення частотних каналів; другі ви ходи першої (багатоканальної) порогової схемичерез послідовно включені першу схему часового придушення та схему придушення частотних каналів підключені до входів пристрою відліку координат. Використання сукупності перелічених істотних ознак дозволяє: суттєво збільшити захищеність від нерухомих завад (наприклад, завад від земної поверхні); забезпечити захищеність від рухомих завад (наприклад, завад від дощових крапель); істотно збільшити захищеність при одночасній дії рухомих та нерухомих завад (наприклад, завад від дощових крапель та земної поверхні); забезпечити захист від імпульсних завад (наприклад, від сигналів сусідніх РЛС); стабілізувати частість хибних виявлень сигналів у присутності пасивних та імпульсних завад; підвищити ймовірність вірного виявлення об'єктів на фоні пасивних та імпульсних завад; спростити апаратурну реалізацію багатоканальної цифрової обробки сигналів. Захи щеність від нерухомих завад (наприклад, завад від земної поверхні) забезпечується за рахунок відключення малошвидкісних частотних каналів, причому кількість таких каналів та їх розташування у частотному просторі визначається першим обчислювачем номерів частотних каналів за даними першого датчика параметрів завад; для більшого придушення нерухомих завад можливо також одночасне використання схем черезперіодної компенсації. Захи щеність від рухомих завад (наприклад, завад від дощових крапель) забезпечується за рахунок відключення відповідних швидкісних частотних каналів, причому кількість таких каналів та їх розташування у частотному просторі визначається другим обчислювачем номерів частотних каналів за даними другого датчика параметрів завад. Захи щеність від імпульсних завад (наприклад, завад від сусідніх РЛС) забезпечується за рахунок обчислення кількості одночасно виявлених сигналів у різних частотних каналах за допомогою другого суматора, порівняння обчисленої суми з встановленим пороговим рівнем у другій пороговій схемі, та в разі, якщо обчислена сума перевищує встановлений поріг, придушення вихідних сигналів за допомогою першої схеми часового придушення. Стабілізація частості хибних виявлень сигналів та підвищення ймовірності вірного виявлення об'єктів у присутності пасивних та імпульсних завад забезпечується за рахунок більш точного визначення порогових рівнів у фракціях частотних каналів у присутності пасивних та імпульсних завад. Спрощення апаратурної реалізації багатоканальної цифрової обробки сигналів досягається за рахунок обчислення порогових рівнів в межах окремих фракцій частотних каналів. Підвищення ефективності РЛС за рахунок вдосконалення пристроїв обчислення порогових рівнів згідно з пунктом 2 формули винаходу досягається тим, що до складу РЛС введено такі додаткові пристрої: перший, другий, третій, 15 82012 четвертий та п'ятий помножувачі; третій, четвертий, п'ятий та шостий суматори; третя, четверта та п'ята порогові схеми; друга та третя схеми затримки; комутатор; третій, четвертий, п'ятий та шостий датчики коефіцієнтів; та введено такі зв'язки між ними та іншими пристроями РЛС: вихід першої схеми відбору максимуму підключено до першого входу третього суматора, до сигнального входу третьої порогової схеми та до першого сигнального входу комутатора; перший вхід першого помножувача з'єднано з третім датчиком коефіцієнтів, а другий його вхід через другу схему затримки підключено до першого виходу третього суматора; другий вхід третього суматора підключено до виходу першого помножувача; входи другого помножувача з'єднані з шостим датчиком коефіцієнтів та з другим виходом третього суматора; вихід другого помножувача підключено до керуючого входу третьої порогової схеми; керуючий вхід комутатора з'єднано з виходом третьої порогової схеми; а вихід комутатора підключено до входу третьої схеми затримки; третя схема затримки має відгалуження через кожний елемент розрізнення по відстані; найбільший час затримки третьої схеми затримки складає (2*R+V-1) елементів розрізнення за відстанню, (тут R - кількість відгалужень для кожної навчаючої вибірки; V - кількість відгалужень у прогалині між навчаючими вибірками); відгалуження третьої схеми затримки з порядковими номерами від 0 до (R-1) приєднані до входів четвертого суматора, (тут R - кількість відгалужень для кожної навчаючої вибірки); відгалуження третьої схеми затримки з порядковими номерами від (R+V) до (2*R+V-1) приєднані до входів п'ятого суматора, (тут R - кількість відгалужень для кожної навчаючої вибірки; V - кількість відгалужень у прогалині між навчаючими вибірками); виходи четвертого суматора приєднані до сигнального входу другої схеми придушення, першого входу третього помножувача та сигнального входу п'ятої порогової схеми; виходи п'ятого суматора приєднані до сигнального входу третьої схеми придушення, першого входу четвертого помножувача та сигнального входу четвертої порогової схеми; другий вхід третього помножувача підключено до першого виходу четвертого датчика коефіцієнтів, а вихід помножувача - до опорного входу четвертої порогової схеми; другий вхід четвертого помножувача підключено до другого виходу четвертого датчика коефіцієнтів, а вихід помножувача - до опорного входу п'ятої порогової схеми; керуючий вхід другої схеми придушення підключено до виходу че твертої порогової схеми; керуючий вхід третьої схеми придушення підключено до виходу п'ятої порогової схеми; входи шостого суматора приєднані до виходів другої та третьої схем придушення; входи п'ятого помножувача підключено до п'ятого датчика 16 коефіцієнтів та першого виходу шостого суматора; вихід п'ятого помножувача приєднано до другого сигнального входу комутатора; другий ви хід шостого суматора підключено до входу відповідного за порядковим номером обчислювача порогових рівнів від шуму. Використання сукупності перелічених істотних ознак дозволяє: суттєво зменшити тривалість перехідного процесу при різкій зміні рівня завад у просторі; підвищити точність обчислення порогового рівня у присутності близько розташованих інших об'єктів; підвищи ти ймовірність виявлення близько розташованих об'єктів. Зменшення тривалості перехідного процесу при різкій зміні рівня завад у просторі забезпечується за рахунок поточного порівняння обчисленого рівня завад у випереджувальній та відстаючій навчальних вибірках та вибору більшого рівня при певному співвідношенні обчислених рівнів завад. Підвищення точності обчислення порогового рівня у присутності близько розташованих інших об'єктів та збільшення ймовірності виявлення близько розташованих об'єктів забезпечується поточним порівнянням рівня завад у кожному елементі розрізнення РЛС з обчисленим в межах навчальних вибірок середнім рівнем завад та, якщо рівень в елементі суттєво перевищує обчислений середній рівень, заміною рівня завад у такому елементі на обчислений середній рівень. Підвищення ефективності РЛС за рахунок вдосконалення пристрою цифрової обробки сигналів згідно з пунктом 3 формули винаходу досягається тим, що до складу РЛС введено такі додаткові пристрої: сьомий датчик коефіцієнтів; датчик параметрів зондувальних сигналів; датчик кутової швидкості обертання антени; датчик ширини променя антени; датчик періоду повторювання зондування; обчислювач розмірності перетворення та обчислювач вагових коефіцієнтів; та введено такі зв'язки між ними та іншими пристроями РЛС: керуючі входи першого та другого оптимальних фільтрів та формувача зондувальних сигналів підключені до датчика параметрів зондувальних сигналів; керуючі входи першого та другого фільтрів черезперіодної компенсації підключені до сьомого датчика коефіцієнтів; входи обчислювача розмірності перетворення підключені до датчика кутової швидкості обертання антени, до датчика ширини променя антени та до датчика періоду повторювання зондувань; керуючі входи першого та другого обчислювачів швидкого перетворення Фур'є та вхід обчислювача вагови х коефіцієнтів підключено до виходів обчислювача розмірності перетворення; керуючі входи першої та другої схем вагової обробки підключено до виходів обчислювача вагових коефіцієнтів. Використання сукупності перелічених істотних ознак дозволяє суттєво підвищити ефективність цифрової обробки сигналів за рахунок можливості програмної зміни параметрів зондувальних сигналів та параметрів фільтрів, які здійснюють їх обробку. 17 82012 Програмна зміна параметрів сигналів забезпечується за даними датчика параметрів зондувальних сигналів, який задає параметри сигналів та параметри відповідних оптимальних фільтрів. Програмна зміна розмірності швидкого перетворення Фур'є забезпечується обчислювачем розмірності перетворення з використанням поточних даних про період повторювання зондувань, кутову швидкість обертання антени та ширину променя антени по курсовому куту та з відповідною синхронною зміною параметрів вагової обробки сигналів. Програмна зміна коефіцієнтів фільтрів черезперіодної компенсації з урахуванням поточної завадової обстановки забезпечує можливість як адаптивної зміни параметрів, так і повного відключення фільтрів черезперіодної компенсації. Підвищення ефективності РЛС за рахунок вдосконалення пристрою цифрової обробки сигналів згідно з пунктом 4 формули винаходу досягається тим, що до складу РЛС введено такі додаткові пристрої: першу схему управління; третій та четвертий обчислювачі швидкого перетворення Фур'є, перший та другий мультиплексори; та введено такі зв'язки між ними та іншими пристроями РЛС: перший та третій обчислювачі швидкого перетворення Фур'є включено паралельно; другий та четвертий обчислювачі швидкого перетворення Фур'є включено паралельно; виходи першого та третього обчислювачів швидкого перетворення Фур'є підключено до входів першого мультиплексора, вихід якого підключено до першої схеми вагової обробки; виходи другого та четвертого обчислювачів швидкого перетворення Фур'є підключено до входів другого мультиплексора, вихід якого підключено до другої схеми вагової обробки; керуючі входи першого, другого, третього та четвертого обчислювачів швидкого перетворення Фур'є підключено до виходів обчислювача розмірності перетворення; керуючі входи першого та другого мультиплексорів підключено до виходів першої схеми управління, а її входи підключено до синхронізатора та четвертого ви ходу обчислювача розмірності перетворення. Використання сукупності перелічених істотних ознак дозволяє суттєво підвищити ефективність цифрової обробки сигналів за рахунок використання більш ефективних пристроїв та обчислювальних процедур обробки. Підвищення ефективності цифрової обробки сигналів забезпечується почерговим використанням паралельно включених обчислювачів швидкого перетворення Фур'є та використанням більш ефективних алгоритмів поточного обчислення перетворення Фур'є. Підвищення ефективності РЛС за рахунок вдосконалення пристроїв, що забезпечують повну когерентність РЛС згідно з пунктом 5 формули винаходу досягається тим, що до складу РЛС введено такі додаткові пристрої: генератор коливань опорної частоти; 18 перший помножувач частоти в якості генератора коливань частоти дискретизації; другий помножувач частоти в якості когерентного гетеродина; перший подільник частоти в якості формувача коливань тактової частоти; до складу першого стабільного гетеродина введено: перший синтезатор частоти; перший керований генератор; другий подільник частоти; схему призначення номера частоти; перший розподілювач; перший та другий підсилювачі; четверту схему часового придушення; до складу другого стабільного гетеродина введено: другий синтезатор частоти; др угий керований генератор; другий та третій розподілювачі; третій підсилювач; п'яту схему часового придушення; та введено такі зв'язки між ними та іншими пристроями РЛС: виходи генератора коливань опорної частоти підключено відповідно до перших входів першого та другого синтезаторів частоти, до входів першого та другого помножувачів частоти та до входу подільника частоти; другий вхід першого синтезатора частоти з'єднано з виходом другого подільника частоти; третій вхід першого синтезатора частоти з'єднано зі схемою призначення номера частоти; вихід першого синтезатора частоти з'єднано зі входом першого керованого генератора; вихід якого підключено до входу першого розподілювача; перший вихід першого розподілювача з'єднано зі входом другого подільника частоти; др угий ви хід першого розподілювача через перший підсилювач та четверту схему часового придушення з'єднано з гетеродинним входом другого передавального перетворювача частоти; третій вихід першого розподілювача через другий підсилювач з'єднано з гетеродинним входом першого приймального перетворювача частоти; вихід другого синтезатора частоти приєднано до входу др угого керованого генератора, а вихід останнього з'єднано зі входом другого розподілювача; перший вихід другого розподілювача з'єднано з другим входом другого синтезатора частоти; другий вихід другого розподілювача через третій підсилювач з'єднано зі входом третього розподілювача; перший вихід третього розподілювача через п'яту схему часового придушення з'єднано з гетеродинним входом першого передавального перетворювача частоти; другий вихід третього розподілювача з'єднано з гетеродинним входом другого приймального перетворювача частоти; керуючі входи четвертої та п'ятої схем часового придушення підключено до відповідних виходів синхронізатора. Використання сукупності перелічених істотних ознак дозволяє суттєво підвищити ефективність цифрової обробки сигналів за рахунок використання повної когерентності системи. Підвищення ефективності цифрової обробки сигналів за рахунок використання повної когерентності системи досягається за рахунок створення основних коливань в РЛС від одного високостабільного генератора коливань опорної частоти з використанням високостабільних 19 82012 синтезаторів когерентних коливань високої та надвисокої частоти. Підвищення ефективності РЛС за рахунок відмови у використанні електровакуумних приладів у передавальних підсилювачах згідно з пунктом 6 формули винаходу досягається тим, що вихідний передавальний підсилювач виконано на напівпровідникових підсилювальних модулях. Підвищення ефективності РЛС за рахунок зменшення мертвої зони згідно з пунктом 7 формули винаходу досягається за рахунок введення додаткової другої схеми управління та відповідних її зв'язків з іншими пристроями РЛС, які забезпечують багаторежимну роботу РЛС. Підвищення ефективності багаторежимної роботи РЛС згідно з пунктом 8 формули винаходу досягається за рахунок введення додаткової третьої схеми управління та відповідних її зв'язків з іншими пристроями РЛС, які забезпечують взаємно безперешкодну роботу в різних режимах шляхом використання різних частот при пошуку в дальній та ближній зонах. Підвищення ефективності та мобільності РЛС згідно з пунктом 9 формули винаходу досягається за рахунок використання легкої конструкції дзеркальної антени з лінійним хвилєводнощілинним випромінювачем та відбиваючою поверхнею дзеркала у вигляді вирізки параболічного циліндру. Підвищення ефективності РЛС за рахунок вдосконалення конструкції формування променя антени згідно з пунктом 10 формули винаходу досягається тим, що антена РЛС виконана у вигляді дзеркальної антени з лінійним хвилєводнощілинним опромінювачем, а вісь останнього відхилено від твірної відбиваючої поверхні дзеркала на кут, який дорівнює куту відхилення вісі променя від нормалі до опромінювана. Перелічені вдосконалення мають єдину мету: підвищення ефективності радіолокаційної системи за рахунок введення додаткових істотних ознак, які забезпечують покращання способів формування та обробки сигналів, програмне керування режимами роботи та їх адаптацію до поточних умов функціонування. Суть винаходу ілюстр ується Фігурами креслень. Фігура 1. Блок-схема РЛС - аналога (прототипу) винаходу. На Фігурі 1 прийняті такі позначення: 1 антена; 2 - обертальний перехід по куту місця; 3 обертальний перехід по курсовому куту; 4-1 приймально-передавальний пристрій; 4-2 пристрій цифрової обробки сигналів; 5 - виявник сигналів; 6 - пристрій відліку координат; 7 пристрій вторинної обробки; 8 - відеопроцесор; 9 процесор управління; 10 - контролер; 11 - перший пристрій управління приводом; 12 - другий пристрій управління приводом; 13 - привод повороту антени; 14 - привод обертання антени; 15 - датчик кута місця; 16 - датчик курсового кута; 17 - перший процесор обміну; 18 - пульт управління; 19 - другий процесор обміну; 20 центральний процесор; 21 пристрій відображення; 22 - маніпулятор; 23 - вхід для 20 даних датчика крену платформи; 24 - вхід для даних датчика тангажу платформи; 25 - вхід для даних датчика кута відхилення вісі платформи від напрямку на північ; 26 - вхід для даних датчика координат місця розташування платформи; 27 вихід даних для комплексів та систем, що сполучаються з РЛС. Фігура 2. Розгорнута блок-схема аналога приймально-передавального пристрою. На Фігурі 2 прийняті такі позначення: 4-2 пристрій цифрової обробки сигналів; 28 - перший стабільний гетеродин; 29 - когерентний гетеродин; 30 - формувач тактових імпульсів; 31 - генератор коливань частоти дискретизації; 32 - другий стабільний гетеродин; 33 - синхронізатор; 34 формувач зондувальних сигналів; 35 - перший передавальний підсилювач; 36-перший передавальний перетворювач частоти; 37 - другий передавальний підсилювач; 38 другий передавальний перетворювач частоти; 39 - третій передавальний підсилювач; 40 - вихідний передавальний підсилювач; 41 - антенний перемикач; 42 - вхідний приймальний пристрій; 43 - перший приймальний перетворювач частоти; 44 перший приймальний підсилювач; 45 - другий приймальний перетворювач частоти; 46 - другий приймальний підсилювач; 47 - аналого-цифровий перетворювач. Фігура 3. Розгорнута блок-схема аналога пристрою цифрової обробки сигналів. На Фігурі 3 прийняті такі позначення: 49 цифровий квадратурний генератор; 50 - перший (багатоканальний) суматор; 51 - перший цифровий перетворювач частоти; 52-другий цифровий перетворювач частоти; 53 - перший фільтр децимації; 54 - другий фільтр децимації; 55 перший оптимальний фільтр; 56 - другий оптимальний фільтр; 57 - перша схема черезперіодної компенсації; 58 - друга схема черезперіодної компенсації; 59 перший обчислювач швидкого перетворення Фур'є; 60 другий обчислювач швидкого перетворення Фур'є; 61 - перша схема вагової обробки; 62 - друга схема вагової обробки; 63 - перша схема піднесення до квадрату; 64 - друга схема піднесення до квадрату. Фігура 4. Блок-схема аналога виявника сигналів. На Фігурі 4 прийняті такі позначення: 65 фільтр нульової швидкості; 66 - фільтр міжоглядового накопичення; 67 (багатоканальний) обчислювач порогових рівнів від завад; 68 - радіолокаційна карта завад; 69 перший (багатоканальний) датчик коефіцієнтів; 70 - перша (багатоканальна) порогова схема. Фігура 5. Блок-схема вдосконаленого виявника сигналів. На Фігурі 5 прийняті такі позначення: 65 фільтр нульової швидкості; 66 - фільтр міжоглядового накопичення; 67 (багатоканальний) обчислювач порогових рівнів від завад; 68 - радіолокаційна карта завад; 69 перший (багатоканальний) датчик коефіцієнтів; 70 - перша (багатоканальна) порогова схема; 71 комбінаторний пристрій; 72 - перший обчислювач 21 82012 номерів частотних каналів; 73 - перший датчик параметрів завад; (74-78) - схеми відбору максимуму; (79-83) - обчислювачі поточного рівня завад; 84 - другий (багатоканальний) датчик коефіцієнтів; (85-89) - обчислювачі порогових рівнів від шуму; (90-94) - обчислювачі підсумкових порогових рівнів; 97 - перша (багатоканальна) схема затримки; 98 - другий суматор; 99 - друга порогова схема; 100 - перша схема часового придушення; 101 - перший датчик порогового рівня; 104 - другий датчик параметрів завад; 105 другий обчислювач номерів частотних каналів; 106 - схема придушення частотних каналів. Фігура 6. Блок-схема вдосконаленого обчислювача поточного рівня завад. На Фігурі 6 прийняті такі позначення: 111 третій датчик коефіцієнтів; 112 - перший помножувач; 113 - третій суматор; 114 - друга схема затримки; 115 - другий помножувач; 116 шостий датчик коефіцієнтів; 117 - третя порогова схема; 118 - комутатор; 119 - п'ятий датчик коефіцієнтів; 120 - п'ятий помножувач; 121 шостий суматор; 122 - третя схема затримки; 123 четвертий суматор; 124 - п'ятий суматор; 125 третій помножувач; 126 - четвертий помножувач; 127 - друга схема придушення; 128 - третя схема придушення; 129 - четверта порогова схема; 130 п'ята порогова схема; 131 - четвертий датчик коефіцієнтів. Фігура 7. Блок-схема вдосконаленого пристрою цифрової обробки сигналів. На Фігурі 7 прийняті такі позначення: 49 цифровий квадратурний генератор; 50 - перший (багатоканальний) суматор; 51 - перший цифровий перетворювач частоти; 52 - другий цифровий перетворювач частоти; 53 - перший фільтр децимації; 54 - другий фільтр децимації; 55 перший оптимальний фільтр; 56 - другий оптимальний фільтр; 57 - перша схема черезперіодної компенсації; 58 - друга схема черезперіодної компенсації; 59 перший обчислювач швидкого перетворення Фур'є; 60 другий обчислювач швидкого перетворення Фур'є; 61 - перша схема вагової обробки; 62 - друга схема вагової обробки; 63 - перша схема піднесення до квадрату; 64 - друга схема піднесення до квадрату; 133 - датчик параметрів зондувальних сигналів; 134 - сьомий датчик коефіцієнтів; 135 - датчик кутової швидкості обертання антени; 136 - датчик ширини променя антени; 137 - датчик періоду повторювання зондувань; 138 обчислювач розмірності перетворення; 139 - обчислювач вагових коефіцієнтів. Фігура 8. Блок-схема фрагмента пристрою цифрової обробки сигналів. На Фігурі 8 прийняті такі позначення: 57 перша схема черезперіодної компенсації; 58 друга схема черезперіодної компенсації; 59 перший обчислювач швидкого перетворення Фур'є; 60 - другий обчислювач швидкого перетворення Фур'є; 61 - перша схема вагової обробки; 62 - друга схема вагової обробки; 132 перша схема управління; 138 - обчислювач розмірності перетворення; 139 - обчислювач 22 вагових коефіцієнтів; 141 - третій обчислювач швидкого перетворення Фур'є; 142 - четвертий обчислювач швидкого перетворення Фур'є; 143 перший мультиплексор; 144 другий мультиплексор. Фігура 9. Часовий розклад роботи обчислювачів швидкого перетворення Фур'є. На Фігурі 9 прийняті такі позначення: 132/1 - команди другої схеми управління на підключення перших входів мультиплексорів 143 та 144 до їх виходів; 132/2 – команди другої схеми управління на підключення других входів мультиплексорів 143 та 144 до їх виходів; 59 - часові інтервали роботи першого обчислювача поточного ШПФ 59; 60 часові інтервали роботи другого обчислювача поточного ШПФ 60; 141 - часові інтервали роботи третього обчислювача поточного ШПФ 141; 142 часові інтервали роботи четвертого обчислювача поточного ШПФ 142; 143/1(59) - сигнали на виході мультиплексера 143 від першого обчислювача ШПФ 59; 144/1(60) - сигнали на виході мультиплексера 144 від другого обчислювача ШПФ 60; 143/2(141) - сигнали на виході мультиплексера 143 від третього обчислювача ШПФ 141; 144/2(142) - сигнали на виході мультиплексера 144 від четвертого обчислювача ШПФ 142; n - кількість зондувань в одиницях розмірності ШПФ N; товстими вертикальними відрізками позначено моменти обнуління обчислювачів ШПФ. Фігура 10. Блок-схема вдосконаленого приймально-передавального пристрою. На Фігурі 10 прийняті такі позначення: 4-2 пристрій цифрової обробки сигналів; 33 синхронізатор; 34 - формувач зондувальних сигналів; 35 - перший передавальний підсилювач; 36 - перший передавальний перетворювач частоти; 37 - др угий передавальний підсилювач; 38 - другий передавальний перетворювач частоти; 39 - третій передавальний підсилювач; 40 вихідний передавальний підсилювач; 41 антенний перемикач; 42 - вхідний приймальний пристрій; 43 - перший приймальний перетворювач частоти; 44 - перший приймальний підсилювач; 45 - другий приймальний перетворювач частоти; 46 другий приймальний підсилювач; 47 - аналогоцифровий перетворювач; 145 - генератор коливань опорної частоти; 146 - перший подільник частоти; 147 - перший помножувач частоти; 148 другий помножувач частоти; 149 - перший синтезатор частоти; 150 - перший керований генератор; 151 - другий подільник частоти; 152 перший розподілювач; 153 - схема призначення номера частоти; 154 - перший підсилювач; 155 четверта схема часової селекції; 156 - другий підсилювач; 157 - другий синтезатор частоти; 158 другий керований генератор; 159 - другий розподілювач; 160 - третій підсилювач; 161 - третій розподілювач; 162 - п'ята схема часової селекції. Фігура 11. Блок-схема напівпровідникового вихідного підсилювача. На Фігурі 11 прийняті такі позначення: 163 напівпровідниковий модуль попереднього підсилення; 164 - четвертий розподільник; 165-168 23 82012 - передавальні напівпровідникові підсилювальні модулі; 169 - НВЧ суматор. Фігура 12. Блок-схема (Фігура 12а) та часовий розклад (Фігура 12б) управління багаторежимною роботою РЛС. На Фігурі 12 прийняті такі позначення: 5 виявник сигналів; 6 - пристрій відліку координат; 34 - формувач зондувальних сигналів; 55 - перший оптимальний фільтр; 56 - другий оптимальний фільтр; 170 - друга схема управління; 171 - третя схема управління; U - послідовність зондувальних сигналів; f1 - перша несуча частота; f2 - друга несуча частота; t - поточний час у довільних одиницях; інтервали 0-1; 4-5 - випромінювання зондувальних сигналів короткої тривалості; інтервали 2-3; 6-7 - випромінювання зондувальних сигналів довгої тривалості; інтервали 0-2; 4-6 короткі інтервали між випромінюванням зондувальних сигналів короткої та довгої тривалості; інтервал 2-4 - інтервал між випромінюванням зондувальних сигналів довгої та короткої тривалості. Фігура 13. Розтин променя РЛС на рівні половинної потужності у координатах "курсовий кут - кут місця", якщо обвідна дзеркала антени та вісь випромінювача паралельні. На Фігурі 13а показано розтин променя при підйомі вісі променя над горизонтальною площиною на кут 5°. На Фігурі 13б показано розтин променя при підйомі вісі променя над горизонтальною площиною на кут 45°. Фігура 14. С хематичне зображення антени та ходу променів у дзеркальній антені з лінійним хвилєводно-щілинним випромінювачем. На Фігурі 14а показано варіант антени, у якої обвідна дзеркала антени та вісь випромінювача паралельні. На Фігурі 14б показано варіант антени, у якої обвідна дзеркала антени та вісь випромінювача встановлені під кутом, який дорівнює куту відхилення вісі променя від нормалі до вісі випромінювача. На Фігурі 14 позначено: 172-лінійний хвилєводно-щілинний випромінювач; 173 - обвідна поверхні дзеркала антени. Блок-схема аналога (прототипу) запропонованої радіолокаційної системи наведена на Фігурі 1, а розгорнуті блок-схеми аналогів окремих складових частин РЛС, як то приймальнопередавального пристрою, пристрою цифрової обробки сигналів та виявника сигналів наведено відповідно на Фігурах 2-4. До складу аналога винаходу належать такі пристрої: до складу РЛС в цілому (Фігура 1) - антена 1; обертальний перехід по куту місця 2; обертальний перехід по курсовому куту 3; приймальнопередавальний пристрій 4-1; пристрій цифрової обробки сигналів 4-2; виявник сигналів 5; пристрій відліку координато; пристрій вторинної обробки 7; відео процесор 8; процесор управління 9; контролер 10; перший пристрій управління приводом 11; другий пристрій управління приводом 12; привод повороту антени 13; привод 24 обертання антени 14; датчик кута місця 15; датчик курсового кута 16; перший процесор обміну 17; пульт управління 18; до складу пульта управління 18 (Фігура 1) другий процесор обміну 19; центральний процесор 20; пристрій відображення 21; маніпулятор 22; до складу приймально-передавального пристрою 4-1 (Фігура 2) - когерентний гетеродин 29; перший 28 та другий 32 стабільні гетеродини; генератор коливань частоти дискретизації 31; формувач тактових імпульсів 30; синхронізатор 33; формувач зондувальних сигналів 34; перший 36 та другий 38 передавальні перетворювачі частоти; перший 35, другий 37 та третій 39 передавальні підсилювачі; вихідний передавальний підсилювач 40; антенний перемикач 41; вхідний приймальний пристрій 42; перший 43 та другий 45 приймальні перетворювачі частоти; перший 44 та другий 46 приймальні підсилювачі; аналого-цифровий перетворювач 47; до складу пристрою цифрової обробки сигналів 4-2 (Фігура 3) - цифровий квадратурний генератор 49; перший 51 та другий 52 цифрові перетворювачі частоти; перший 53 та другий 54 фільтри децимації; перший 55 та другий 56 оптимальні фільтри; перша 57 та друга 58 схеми черезперіодної компенсації; перший 59 та другий 60 обчислювачі швидкого перетворення Фур'є; перша 61 та друга 62 схеми вагової обробки; перша 63 та друга 64 схеми піднесення до квадрату та перший (багатоканальний) суматор 50; до складу виявника сигналів 5 (Фігура 4) перша (багатоканальна) порогова схема 70; (багатоканальний) обчислювач порогових рівнів від завад 67; перший (багатоканальний) датчик коефіцієнтів 69; фільтр нульової швидкості 65; фільтр міжоглядового накопичення 66 та радіолокаційна карта завад 68. Перелічені пристрої з'єднані між собою та з комплексами і системами, які сполучаються з РЛС, таким чином: антена 1 через обертальні переходи по куту місця 2 та курсовому куту 3 з'єднана з другим плечем антенного перемикача 41; виходи пристрою цифрової обробки сигналів 4-2 підключено до сигнального входу виявника сигналів 5 та до першого входу відеопроцесора 8; виходи виявника сигналів 5 підключено до сигнальних входів пристрою відліку координат 6 та другого входу відеопроцесора 8; вихід пристрою відліку координат 6 підключено до входу пристрою вторинної обробки 7; виходи відеопроцесора 8 та пристрою вторинної обробки 7 через перший 17 та другий 19 процесори обміну підключено до центрального процесора 20; командні виходи центрального процесора 20 через другий 19 та перший 17 процесори обміну з'єднано з процесором управління 9 та контролером 10; командні виходи процесора управління 9 підключено до відповідних входів приймальнопередавального пристрою 4-1, пристрою цифрової обробки сигналів 4-2; виявника сигналів 5, пристрою відліку координат 6 та пристрою вторинної обробки 7; виходи контролера 10 підключені до входів першого 11 та другого 12 25 82012 пристроїв управління приводами; виходи останніх підключено відповідно до приводу повороту антени 13 та приводу обертання антени 14; датчик кута місця 15 та датчик курсового кута 16 механічно зв'язані з відповідними приводами антени; виходи датчика кута місця 15 та датчика курсового кута 16 підключено до пристрою відліку координат 6; виходи когерентного гетеродина 29 підключено до формувача тактових імпульсів 30 та формувача зондувального сигналу 34, який через послідовно з'єднані перший передавальний підсилювач 35, перший передавальний перетворювач частоти 36, другий передавальний підсилювач 37, другий передавальний перетворювач частоти 38, третій 39 та вихідний 40 передавальні підсилювачі підключено до першого плеча антенного перемикача 41; третє плече антенного перемикача 41 з'єднано з вхідним приймальним пристроєм 42, вихід якого через послідовно з'єднані перший приймальний перетворювач частоти 43, перший приймальний підсилювач 44, другий приймальний перетворювач частоти 45, другий приймальний підсилювач 46, аналого-цифровий перетворювач 47 підключено до сигнальних входів пристрою цифрової обробки сигналів 4-2; виходи першого стабільного гетеродина 28 підключено до гетеродинних входів другого передавального 38 та першого приймального 43 перетворювачів частоти; виходи другого стабільного гетеродина 32 підключено до гетеродинних входів першого передавального 36 та другого приймального 45 перетворювачів частоти; ви ходи формувача тактових імпульсів 30 підключено до тактових входів пристрою цифрової обробки сигналів 4-2, виявника сигналів 5, пристрою відліку координат 6 та синхронізатора 33; виходи синхронізатора 33 підключено до входів синхронізації формувача зондувальних сигналів 34, пристрою цифрової обробки сигналів 4-2, виявника сигналів 5, пристрою відліку координат 6 та вихідного передавального підсилювача 40; виходи генератора коливань частоти дискретизації 31 підключено до тактових входів аналого-цифрового перетворювача 47, цифрового квадратурного генератора 49, першого 51 та другого 52 цифрови х перетворювачів частоти та першого 53 і др угого 54 фільтрів децимації; виходи цифрового квадратурного генератора 49 підключено до гетеродинних входів першого 51 та другого 52 цифрових перетворювачів частоти; перший вихід аналогоцифрового перетворювача 47 через послідовно з'єднані перший цифровий перетворювач частоти 51, перший фільтр децимації 53, перший оптимальний фільтр 55, першу схему черезперіодної компенсації 57, перший обчислювач швидкого перетворення Фур'є 59, першу схему вагової обробки 61 та першу схему піднесення до квадрату 63 підключено до першого входу першого (багатоканального) суматора 50; другий ви хід аналого-цифрового перетворювача 47 через послідовно з'єднані другий цифровий перетворювач частоти 52, другий фільтр децимації 54, другий оптимальний фільтр 46, другу схему черезперіодної компенсації 58, другий обчислювач 26 швидкого перетворення Фур'є 60, др угу схему вагової обробки 62 та другу схему піднесення до квадрату 64 підключено до другого входу першого (багатоканального) суматора 50; вихід нульового частотного каналу першого (багатоканального) суматора 50 підключено до фільтра нульової швидкості 65, а вихід останнього підключено до входу фільтра міжоглядового накопичення 66; вихід фільтру міжоглядового накопичення 66 підключено до радіолокаційної карти завад 68 та перших входів (багатоканального) обчислювача порогових рівнів від завад 67, до других входів якого підключено відповідні за порядковими номерами виходи першого (багатоканального) датчика коефіцієнтів 69; виходи (багатоканального) обчислювача порогових рівнів від завад 67 підключено до відповідних за порядковими номерами опорних входів першої (багатоканальної) порогової схеми 70. В РЛС передбачена можливість підключення датчика кута відхилення вісі платформи від напрямку на північ та датчика координат місця розташування платформи відповідно до входів 25 та 26 пульту управління 18 та підключення датчиків крену і тангажу платформи до входів 23 та 24 контролера 10, а також підключення зовнішніх комплексів і систем до виходів 27 пульта управління 18. Функціонування аналога винаходу здійснюється таким чином. Пошук в РЛС по азимуту ведеться шляхом механічного обертання антени навколо вертикальної вісі, пошук по куту місця здійснюється за рахунок механічної зміни кута місця вісі променя антени. Команди на режими обертання антени по курсовому куту та поворот антени по куту місця надходять до контролера 10 від центрального процесора 20 пульта управління 18 через другий 19 та перший 17 процесори обміну. Контролер 10 керує пристроями управління приводами антени 11 та 12, а останні управляють приводами антени по куту місця 13 та по курсовому куту 14. З приводами антени механічно зв'язані датчики кута місця 15 та курсового кута 16, дані від яких надходять до пристрою відліку координат 6 для прив'язки координат виявлених цілей до відповідної системи координат. Коливання когерентного гетеродина 29 надходять до входів формувача зондувальних сигналів 34 та формувача тактових імпульсів 30. Тактові імпульси формуються з коливань когерентного гетеродина 29 формувачем тактових імпульсів 30. Синхронізуючі імпульси формуються з тактових імпульсів синхронізатором 33. Зондувальні сигнали створюються формувачем зондувальних сигналів 34 на частоті когерентного гетеродина, яка дорівнює другій проміжній частоті при прийомі сигналів. Створені зондувальні сигнали фільтруються та підсилюються першим передавальним підсилювачем 35, потім переносяться на першу проміжну частоту першим передавальним перетворювачем частоти 36, фільтруються та підсилюються другим передавальним 27 82012 підсилювачем 37, переносяться на несучу частоту РЛС другим передавальним перетворювачем частоти 38, фільтруються та підсилюються третім 39 та вихідним 40 передавальними підсилювачами, надходять до першого плеча антенного перемикача 41 та через обертальні переходи по курсовому куту 3 та куту місця 2 - до антени 1. Антена 1 забезпечує спрямоване випромінювання електромагнітних коливань зондувальних сигналів в зовнішнє середовище та спрямоване уловлювання сигналів, відбитих від об'єктів, що становлять інтерес. Одночасно до антени можуть надходити завади: електромагнітні коливання, які можуть маскувати корисні сигнали від об'єктів. Сигнали, що прийняті антеною 1, через обертальні переходи по куту місця 2 та курсовому куту 3 надходять до вхідного приймального пристрою 42, підсилюються, фільтруються та переносяться на першу проміжну частоту першим приймальним перетворювачем частоти 43, фільтруються та підсилюються першим приймальним підсилювачем 44, переносяться на другу проміжну частоту др угим приймальним перетворювачем частоти 45, фільтруються та підсилюються третім приймальним підсилювачем 46, а потім перетворюються в цифрову форму аналого-цифровим перетворювачем 41 з частотою, яка вища др угої проміжної частоти та задається генератором коливань частоти дискретизації 31. Цифрові відліки сигналів надходять до пристрою цифрової обробки сигналів 4-2, де зазнають переносу до відеосмуги частот у двох квадратурних каналах цифровими перетворювачами частоти 51 та 52, на гетеродинні входи яких надходять відповідні відліки коливань цифрового квадратурного генератора 49 з частотою відліків, яка дорівнює частоті дискретизації сигналів. Подальша обробка сигналів провадиться при значно меншій частоті відліків, а перехід на таку частоту здійснюється фільтрами децимації 53 та 54. Потім сигнали зазнають обробки оптимальними фільтрами 56 та 57, які забезпечують отримання максимального відношення рівня сигналів до шуму, фільтрами черезперіодної компенсації 57 та 58, які забезпечують придушення нерухомих завад та зменшення динамічного діапазону сигналів при подальшій обробці, та обчислювачами швидкого перетворення Фур'є (ШПФ) 59 та 60, які забезпечують ефективне когерентне міжперіодне накопичування прийнятих сигналів майже за весь час контакту променя РЛС з об'єктом. Після такого перетворення формується ціла низка частотних каналів, кількість яких дорівнює розмірності перетворення Фур'є N, а порядкові номери яких починаються з нуля. Кожний частотний канал забезпечує найкраще накопичення енергії сигналів, відбитих від об'єктів, радіальна швидкість яких дорівнює VR=m*FR*l/(2N), де m - порядковий номер частотного каналу; FR - частота повторювання зондування; 28 l - довжина хвилі РЛС; N - розмірність ШПФ. Сигнали з виходів обчислювачів ШПФ 61 та 62 зазнають додаткової обробки схемами вагової обробки 61 та 62, які забезпечують істотне придушення бічних пелюсток накопичених сигналів в частотному просторі, та піднесення до квадрату схемами 63 та 64, а потім додаються один до одного в першому (багатоканальному) суматорі 50, на виходах частотних каналів якого формуються цифрові відліки сигналів, рівень яких пропорційний потужності сигналів, які прийняті від об'єктів з відповідною радіальною швидкістю. Ці відліки надходять до сигнальних входів першої (багатоканальної) порогової схеми 70, до опорних входів якої надходять порогові рівні, обчислені для кожного частотного каналу таким чином. Сигнали з виходу нульового частотного каналу пристрою цифрової обробки сигналів 4-2 через фільтр нульової швидкості 65 надходять до фільтра міжоглядового накопичення 66, де накопичуються в кожному елементі розрізнення карти завад та запам'ятовуються в радіолокаційній карті завад 68. Відліки рівня завад помножуються в (багатоканальному) обчислювачі пороговых рівнів від завад 67 на коефіцієнти першого (багатоканального) датчика коефіцієнтів 69. Останній для кожного частотного каналу має відповідний коефіцієнт, який забезпечує найкращу якість виявлення об'єктів, сигнали від яких попадають до того частотного каналу. Потім відліки з виходу (багатоканального) обчислювача порогових рівнів від завад 67 використовуються в якості опорних рівнів для першої (багатоканальної) порогової схеми 70. При перевищенні сигналом певного частотного каналу встановленого порогового рівня формується бінарна одиниця, яка надходить до пристрою відліку координат 6 для подальшої обробки. Виявлені сигнали з виходу першої (багатоканальної) порогової схеми 70 надходять до сигнальних входів пристрою відліку координат 6. До координатних входів пристрою відліку координат 6 надходять поточні координати вісі променя антени від датчиків кута місця 15 та курсового кута 16 та імпульси синхронізації від синхронізатора 33, а до тактових його входів надходять тактові імпульси від формувача тактових імпульсів 30. Пристрій відліку координат 6 забезпечує виявлення позначок об'єктів, визначення та відлік їх координат. Дані координат позначок передаються до пристрою вторинної обробки 7, який забезпечує супровід виявлених позначок, згладжування координат, визначення параметрів руху та екстраполяцію координат об'єктів, що супроводжуються. Вихідні дані з пристрою цифрової обробки сигналів 4-2 та виявника сигналів 5 передаються до відеопроцесора 8, а його вихідні дані та дані з виходу пристрою вторинної обробки 7 через перший 17 та другий 19 процесор обміну надходять до центрального процесора 20. 29 82012 Центральний процесор 20 здійснює оцінку радіолокаційної обстановки та відпрацювання даних для висвітлення первинної та вторинної обстановки на екрані пристрою відображення 21 та видачі даних комплексам та системам, що сполучаються з РЛС, через процесор обміну 19 та вихід 27. Центральний процесор 20 формує команди для управління РЛС та її режимами роботи. Оператор взаємодіє з центральним процесором 20 за допомогою маніпулятора 22. Команди управління через другий 19 та перший 17 процесори обміну надходять до контролера 10 та процесора управління 9. Команди з виходу процесора управління 9 розподіляються відповідним чином між приймальнопередавальним пристроєм 4-1, пристроєм цифрової обробки сигналів 4-2, виявником сигналів 5, пристроєм відліку координат 6 та пристроєм вторинної обробки 7. В РЛС передбачена можливість підключення датчика кута відхилення вісі платформи від напрямку на північ та датчика координат місця розташування платформи відповідно до входів 25 та 26 пульту управління 18 для прив'язки координат об'єктів до радіолокаційних або географічних координат. Передбачена можливість підключення датчиків крену та тангажу платформи до входів 23 та 24 контролера 10. Такі дані можуть бути використані для зміни нахилу антени або підвищення точності вимірювання координат виявлених об'єктів. Аналогу (прототипу) винаходу та переліченим вище системам притаманні деякі суттєві недоліки, а також особливості, які істотно обмежують їх ефективність або можливість їх використання при розміщенні на мобільних транспортних засобах: велика зона дії за відстанню вимагає використання тривалих інтервалів між суміжними зондуваннями, обмежує кількість сигналів від об'єкта й суттєво обмежує можливості ефективного одночасного придушення завад різного походження; відсутність ефективного захисту від імпульсних завад приводить до уразливості системи зондувальними сигналами сусідніх РЛС, суттєво збільшує кількість хибних виявлень та може придушува ти значну частину зони дії системи; практична неможливість ефективного одночасного придушення спектрально багатогорбих завад (наприклад, завад від земної поверхні та дощових крапель) через обмежену кількість сигналів та неповну їх когерентність; велика потужність зондувальних сигналів може спричинити ураження персоналу електромагнітними або рентгенівськими випромінюваннями та привести до інтенсивних взаємних завад; використання електровакуумних НВЧ та модуляторних приладів у вихідних передавальних підсилювачах суттєво погіршує експлуатаційну надійність та безпечну експлуатацію системи. Узагальнююча блок-схема радіолокаційної системи наведена на Фігурі 1, розгорнуті блок 30 схеми окремих складових частин РЛС, як то приймально-передавального пристрою та пристрою цифрової обробки сигналів наведені відповідно на Фігурах 2, 3, а блок-схема вдосконаленого виявника сигналів наведена на Фігурі 5. До складу РЛС належать пристрої, аналогічні пристроям аналога винаходу: до складу РЛС в цілому (Фігура 1) - антена 1; обертальні переходи по куту місця 2 та курсовому куту 3; приймально-передавальний пристрій 4-1; пристрій цифрової обробки сигналів 4-2; виявник сигналів 5; пристрій відліку координат 6; пристрій вторинної обробки 7; відео процесор 8; процесор управління 9; контролер 10; перший 11 та другий 12 пристрої управління приводами; привод повороту антени 13; привод обертання антени 14; датчики кута місця 15 та курсового кута 16; перший процесор обміну 17; пульт управління 18; до складу пульта управління 18 (Фігура 1) центральний процесор 20; пристрій відображення 21; маніпулятор 22 та другий процесор обміну 19; до складу приймально-передавального пристрою 4-1 (Фігура 2) - когерентний гетеродин 29; перший 28 та другий 32 стабільні гетеродини; генератор коливань частоти дискретизації 31; формувач тактових імпульсів 30; синхронізатор 33; формувач зондувальних сигналів 34; перший 36 та другий 38 передавальні перетворювачі частоти; перший 35, другий 37 та третій 39 передавальні підсилювачі; вихідний передавальний підсилювач 40; антенний перемикач 41; вхідний приймальний пристрій 42; перший 43 та другий 45 приймальні перетворювачі частоти; перший 44 та другий 46 приймальні підсилювачі; аналого-цифровий перетворювач 47; до складу пристрою цифрової обробки сигналів 4-2 (Фігура3) - цифровий квадратурний генератор 49; перший 51 та другий 52 цифрові перетворювачі частоти; перший 53 та другий 54 фільтри децимації; перший 55 та другий 56 оптимальні фільтри; перша 57 та друга 58 схеми черезперіодної компенсації; перший 59 та другий 60 обчислювачі швидкого перетворення Фур'є; перша 61 та друга 62 схеми вагової обробки; перша 63 та друга 64 схеми піднесення до квадрату та перший (багатоканальний) суматор 50; до складу виявника сигналів 5 (Фігура 4) перша (багатоканальна) порогова схема 70; (багатоканальний) обчислювач порогових рівнів від завад 67; перший (багатоканальний) датчик коефіцієнтів 69; фільтр нульової швидкості 65; фільтр міжоглядового накопичення 66 та радіолокаційна карта завад 68; а також пристрої, додатково введені до складу виявника сигналів 5 (Фігура 5): комбінаторний пристрій 71; перший 73 та другий 104 датчики параметрів завад; перший 72 та другий 105 обчислювачі номерів частотних каналів; другий (багатоканальний) датчик коефіцієнтів 84; набір схем відбору максимуму (7478); обчислювачі поточного рівня завад (79-83); обчислювачі порогових рівнів від шуму (85-89); обчислювачі підсумкових порогових рівнів (90-94); 31 82012 перша (багатоканальна) схема затримки 97; другий суматор 98; датчик порогового рівня 101; друга порогова схема 99; перша схема часового придушення 100; схема придушення частотних каналів 106. Перелічені пристрої з'єднані між собою та з комплексами і системами, що сполучаються з РЛС, таким чином: антена 1 через обертальні переходи по куту місця 2 та курсовому куту 3 з'єднана з другим плечем антенного перемикача 41; виходи пристрою цифрової обробки сигналів 42 підключено до сигнального входу виявника сигналів 5 та до першого входу відеопроцесора 8; виходи виявника сигналів 5 підключено до сигнальних входів пристрою відліку координат 6 та другого входу відеопроцесора 8; вихід пристрою відліку координат 6 підключено до входу пристрою вторинної обробки 7; виходи відеопроцесора 8 та пристрою вторинної обробки 7 через перший 17 та другий 19 процесори обміну підключено до центрального процесора 20; командні виходи центрального процесора 20 через другий 19 та перший 17 процесори обміну з'єднано з процесором управління 9 та контролером 10; командні виходи процесора управління 9 підключено до відповідних входів приймальнопередавального пристрою 4-1, пристрою цифрової обробки сигналів 4-2; виявника сигналів 5, пристрою відліку координат 6 та пристрою вторинної обробки 7; виходи контролера 10 підключені до входів першого 11 та другого 12 пристроїв управління приводами; виходи останніх підключено відповідно до приводу повороту антени 13 та приводу обертання антени 14; датчик кута місця 15 та датчик курсового кута 16 механічно зв'язані з відповідними 13 та 14 приводами антени; виходи датчика кута місця 15 та датчика курсового кута 16 підключено до координатних входів пристрою відліку координат 6; виходи когерентного гетеродина 29 підключено до формувача тактових імпульсів 30 та формувача зондувального сигналу 34, який через послідовно з'єднані перший передавальний підсилювач 35, перший передавальний перетворювач частоти 36, другий передавальний підсилювач 37, другий передавальний перетворювач частоти 38, третій 39 та вихідний 40 передавальні підсилювачі підключено до першого плеча антенного перемикача 41; третє плече антенного перемикача 41 з'єднано з вхідним приймальним пристроєм 42, вихід якого через послідовно з'єднані перший приймальний перетворювач частоти 43, перший приймальний підсилювач 44, другий приймальний перетворювач частоти 45, другий приймальний підсилювач 46 та аналого-цифровий перетворювач 47 підключено до сигнальних входів пристрою цифрової обробки сигналів 4-2; виходи першого стабільного гетеродина 28 підключено до гетеродинних входів другого передавального 38 та першого приймального 43 перетворювачів частоти; ви ходи др угого стабільного гетеродина 32 підключено до гетеродинних входів першого передавального 36 та другого приймального 45 перетворювачів частоти; виходи формувача тактових імпульсів 30 підключено до тактових 32 входів пристрою цифрової обробки сигналів 4-2, виявника сигналів 5, пристрою відліку координат 6 та синхронізатора 33; виходи синхронізатора 33 підключено до входів синхронізації формувача зондувальних сигналів 34, пристрою цифрової обробки сигналів 4-2, виявника сигналів 5, пристрою відліку координат 6 та вихідного передавального підсилювача 40; виходи генератора коливань частоти дискретизації 31 підключено до тактових входів аналого-цифрового перетворювача 47, цифрового квадратурного генератора 49, першого 51 та другого 52 цифрових перетворювачів частоти та першого 53 і другого 54 фільтрів децимації; виходи цифрового квадратурного генератора 49 підключено до гетеродинних входів першого 51 та другого 52 цифрових перетворювачів частоти; перший вихід аналого-цифрового перетворювача 47 через послідовно з'єднані перший цифровий перетворювач частоти 51, перший фільтр децимації 53, перший оптимальний фільтр 55, першу схему черезперіодної компенсації 57, перший обчислювач швидкого перетворення Фур'є 59, першу схему вагової обробки 61 та першу схему піднесення до квадрату 63 підключено до відповідних перших входів першого (багатоканального) суматора 50; другий вихід аналого-цифрового перетворювача 47 через послідовно з'єднані другий цифровий перетворювач частоти 52, другий фільтр децимації 54, другий оптимальний фільтр 46, другу схему черезперіодної компенсації 58, другий обчислювач швидкого перетворення Фур'є 60, др угу схему вагової обробки 62 та другу схему піднесення до квадрату 64 підключено до відповідних других входів першого (багатоканального) суматора 50; вихід нульового частотного каналу першого (багатоканального) суматора 50 підключено до фільтра нульової швидкості 65, а вихід останнього підключено до входу фільтра міжоглядового накопичення 66; вихід фільтра міжоглядового накопичення 66 підключено до радіолокаційної карти завад 68 та перших входів (багатоканального) обчислювача порогових рівнів від завад 67, до других входів якого підключено відповідні за порядковими номерами виходи першого (багатоканального) датчика коефіцієнтів 69; виходи (багатоканального) обчислювача порогових рівнів від завад 67 підключено до відповідних за порядковими номерами опорних входів першої (багатоканальної) порогової схеми 70; перші виходи частотних каналів першого (багатоканального) суматора 50 з порядковими номерами від 0 до (N-1) через першу (багатоканальну) схему затримки 97 з'єднано з сигнальними входами першої багатоканальної порогової схеми 70, (тут N - розмірність швидкого перетворення Фур'є); другі виходи частотних каналів першого (багатоканального) суматора 50 з порядковими номерами від 0 до (N-1) з'єднано зі входами комбінаторного пристрою 71, 33 82012 (тут N - розмірність швидкого перетворення Фур'є), перший вихід комбінаторного пристрою 71 з першою фракцією частотних каналів з порядковими номерами від 0 до S та від (N-S) до (N-1) підключено до першої схеми відбору максимуму 74, (тут N - розмірність швидкого перетворення Фур'є; S - половина кількості частотних каналів малорухомих завад за винятком каналу нульової швидкості); другий вихід комбінаторного пристрою 71 з другою фракцією частотних каналів з порядковими номерами від (5+1) до (М-1) підключено до другої схеми відбору максимуму 75, (тут М-номінальна кількість частотних каналів у стандартній фракції; S - половина кількості частотних каналів малорухомих завад за винятком каналу нульової швидкості); третій вихід комбінаторного пристрою 71 з третьою фракцією частотних каналів з порядковими номерами від (Ν-Μ) до (N-S-1) підключено до третьої схеми відбору максимуму 76, (тут a N - розмірність швидкого перетворення Фур'є; Μ - номінальна кількість частотних каналів у стандартній фракції; S - половина кількості частотних каналів малорухомих завад за винятком каналу нульової швидкості); m-ий вихід комбінаторного пристрою 71 з mою фракцією частотних каналів з порядковими номерами від [(m-3)*М] до [(m-2)*М-1] підключено до m-ої схеми відбору максимуму, причому m змінюється від 4 до (Ν/М+1), (тут N - розмірність швидкого перетворення Фур'є; М - номінальна кількість частотних каналів у стандартній фракції); зокрема, четвертий вихід комбінаторного пристрою 71 з четвертою фракцією частотних каналів з порядковими номерами від Μ до (2* М-1) підключено до четвертої схеми відбору максимуму 77, а (Ν/М+1)-ий ви хід комбінаторного пристрою 71 з (Ν/М+1)-ою фракцією частотних каналів з порядковими номерами від (Ν-2*Μ) до (Ν-Μ-1) підключено до (Ν/М+1)-ої схеми відбору максимуму 78, (тут N - розмірність швидкого перетворення Фур'є; М - номінальна кількість частотних каналів у стандартній фракції); виходи схем відбору максимумів (74-78) з'єднані зі входами відповідних за порядковими номерами обчислювачів поточного рівня завад (79-83); входи обчислювачів порогових рівнів від шуму (85-89) підключено до відповідних за порядковими номерами виходів другого (багатоканального) датчика коефіцієнтів 84 та до виходів відповідних за порядковими номерами обчислювачів поточного рівня завад (79-83); перші входи (багатоканального) обчислювача порогових 34 рівнів від завад 67 підключено до виходу фільтра міжоглядового накопичення 66, а другі його входи підключені до відповідних за порядковими номерами виходів першого (багатоканального) датчика коефіцієнтів 69; виходи (багатоканального) обчислювача порогових рівнів від завад 67 та обчислювачів порогових рівнів від шуму (85-89) підключені до входів відповідних за порядковими номерами обчислювачів підсумкових порогових рівнів (90-94); виходи обчислювачів підсумкових порогових рівнів (90-94) підключено до відповідних за порядковими номерами опорних входів першої (багатоканальної) порогової схеми 70; перші виходи першої (багатоканальної) порогової схеми 70 підключено до входів другого суматора 98; входи др угої порогової схеми 99 підключено до виходу др угого суматора 98 та до першого датчика порогового рівня 101; вихід другої порогової схеми 99 підключено до керуючого входу першої схеми часового придушення 100; входи другого обчислювача номерів частотних каналів 105 з'єднано з другим датчиком параметрів завад 104, а його вихід підключено до керуючого входу схеми придушення частотних каналів 106; другі виходи першої (багатоканальної) порогової схеми 70 через послідовно включені схему часового придушення 100 та схему частотного придушення 106 підключено до входів пристрою відліку координат 6. В РЛС передбачена можливість підключення датчика кута відхилення вісі платформи від напрямку на північ та датчика координат місця розташування платформи відповідно до входів 25 та 26 пульта управління 18 та підключення датчиків крену та тангажу платформи до входів 23 та 24 контролера 10, а також підключення зовнішніх комплексів і систем до виходів 27 пульта управління 18. Функціонування РЛС згідно з п.1 формули винаходу в значній частині збігається з функціонуванням аналога винаходу, але існують і принципові розбіжності. Відмінною особливістю функціонування винаходу від її аналога є таке: суттєво збільшена кількість сигналів, що підлягають когерентному накопиченню; суттєво збільшена розмірність швидкого перетворення Фур'є; суттєво збільшена кількість частотних каналів після перетворення Фур'є; - як наслідок, суттєві кількісні зміни призвели до необхідності вдосконалення пристроїв обробки сигналів. Пошук по курсовому куту ведеться шляхом механічного обертання антени навколо вертикальної вісі, пошук по куту місця здійснюється за рахунок механічної зміни кута місця вісі променя антени. Команди на режими обертання антени по курсовому куту та поворот антени по куту місця надходять до контролера 10 від центрального процесора 20 пульта управління 18 через другий 19 та перший 17 процесори обміну. Контролер 10 керує пристроями управління приводами антени 11 та 12, а останні управляють приводами антени по куту місця 13 та по курсовому куту 14. З 35 82012 приводами антени механічно зв'язані датчики кута місця 15 та курсового кута 16, дані від яких надходять до пристрою відліку координат 6 для прив'язки координат виявлених цілей до відповідної системи координат. Коливання когерентного гетеродина 29 надходять до входів формувача зондувальних сигналів 34 та формувача тактових імпульсів 30. Тактові імпульси формуються з коливань когерентного гетеродина 29 формувачем тактових імпульсів 30. Синхронізуючі імпульси формуються з тактових імпульсів синхронізатором 33. Зондувальні сигнали створюються формувачем зондувальних сигналів 34 на частоті когерентного гетеродина, яка дорівнює другій проміжній частоті при прийомі сигналів. Створені сигнали фільтруються та підсилюються першим передавальним підсилювачем 35, потім переносяться на першу проміжну частоту першим передавальним перетворювачем частоти 36, фільтруються та підсилюються другим передавальним підсилювачем 37, переносяться на несучу частоту РЛС другим передавальним перетворювачем частоти 38, фільтруються та підсилюються третім 39 та вихідним 40 передавальними підсилювачами, надходять до першого плеча антенного перемикача 41 та через обертальні переходи по курсовому куту 3 та куту місця 2 - до антени 1. Антена 1 забезпечує спрямоване випромінювання електромагнітних коливань зондувальних сигналів в зовнішнє середовище та спрямоване уловлювання сигналів, відбитих від об'єктів, що становлять інтерес. Одночасно до антени можуть надходити завади: електромагнітні коливання, які можуть маскувати корисні сигнали від об'єктів. Сигнали, що прийняті антеною 1, через обертальні переходи по куту місця 2 та курсовому куту 3 надходять до вхідного приймального пристрою 42, підсилюються, фільтруються та переносяться на першу проміжну частоту першим приймальним перетворювачем частоти 43, фільтруються та підсилюються першим приймальним підсилювачем 44, переносяться на другу проміжну частоту др угим приймальним перетворювачем частоти 45, фільтруються та підсилюються третім приймальним підсилювачем 46, а потім перетворюються в цифрову форму аналого-цифровим перетворювачем 41 з частотою, яка вища др угої проміжної частоти та задається генератором коливань частоти дискретизації 31. Цифрові відліки сигналів надходять до пристрою цифрової обробки сигналів 4-2, де зазнають переносу до смуги відеочастот у двох квадратурних каналах цифровими перетворювачами частоти 51 та 52, на гетеродинні входи яких надходять відповідні відліки коливань цифрового квадратурного генератора 49 з частотою відліків, яка дорівнює частоті дискретизації сигналів. Подальша обробка сигналів провадиться при значно меншій частоті відліків, а перехід на таку частоту здійснюється фільтрами децимації 53 та 54. 36 Потім сигнали зазнають обробки оптимальними фільтрами 56 та 57, які забезпечують отримання максимального відношення рівня сигналів до шуму, а також фільтрами черезперіодної компенсації 57 та 58, які забезпечують придушення нерухомих завад та зменшення динамічного діапазону сигналів при подальшій обробці, та обчислювачами швидкого перетворення Фур'є (ШПФ) 59 та 60, які забезпечують ефективне когерентне міжперіодне накопичування прийнятих сигналів майже за весь час контакту променя РЛС з об'єктом. Після такого перетворення формується ціла низка частотних каналів, кількість яких дорівнює розмірності перетворення Фур'є N, а порядкові номери яких починаються з нуля. Кожний частотний канал забезпечує найкраще накопичення енергії сигналів, відбитих від об'єктів, радіальна швидкість яких дорівнює VR=m*FR*l/(2N), де m - порядковий номер частотного каналу; FR - частота повторювання зондування; l - довжина хвилі РЛС; Ν - розмірність ШПФ. Сигнали з виходів обчислювачів ШПФ 61 та 62 зазнають додаткової обробки схемами вагової обробки 61 та 62, які забезпечують істотне придушення бічних пелюсток накопичених сигналів в частотному просторі, та піднесення до квадрату схемами 63 та 64, а потім додаються один до одного в суматорі 50, на виході якого формуються цифрові відліки сигналів, рівень яких пропорційний потужності прийнятих сигналів. Сигнали нульового частотного каналу обчислювача ШПФ, як і у аналога винаходу, надходять через фільтр нульової швидкості 65 до фільтру міжоглядового накопичення 66, де накопичуються в кожному елементі розрізнення карти завад та запам'ятовуються в радіолокаційній карті завад 68. Відліки рівня завад радіолокаційної карти завад 68 помножуються в (багатоканальному) обчислювачі порогових рівнів від завад 67 на коефіцієнти першого (багатоканального) датчика коефіцієнтів 69, в якому для кожного частотного каналу є відповідний коефіцієнт. Потім відліки з виходів (багатоканального) обчислювача порогових рівнів від завад 67 використовуються в якості других складових при обчисленні підсумкових порогових рівнів. Для спрощення апаратурної реалізації при збереженні якості обробки сигнали частотних каналів надходять до комбінаторного пристрою, де розділяються на декілька фракцій, в кожній з яких згруповано декілька частотних каналів за спеціальним алгоритмом. До першої фракції включаються нульовий канал і декілька сусідніх частотних каналів, які розташовані симетрично навколо нульового каналу й мають порядкові номери від 1 до S та від (N-S) до (Ν-1), (тут Ν - розмірність швидкого перетворення Фур'є; 37 82012 S - половина кількості частотних каналів малорухомих завад за винятком каналу нульової швидкості). Кількість сусідніх бічних каналів визначається першим обчислювачем номерів частотних каналів 72 у відповідності з даними датчика параметрів (малорухомих) завад 73. Наприклад, при когерентній обробці 64 сигналів (N-64) і обчисленій кількості половини бічних каналів S=2 до першої фракції попадають канали з порядковими номерами 0; 1; 2; 62; 63. До другої фракції включаються частотні канали з порядковими номерами від (S+1) до(М-1), (тут Μ - номінальна кількість частотних каналів у стандартній фракції; S - половина кількості частотних каналів малорухомих завад за винятком каналу нульової швидкості). Наприклад, при когерентній обробці 64 сигналів (Ν=64), номінальній кількості частотних каналів у стандартній фракції М=8 і обчисленій кількості половини бічних каналів S=2 до другої фракції попадають канали з порядковими номерами 3; 4; 5; 6; 7. До третьої фракції включаються частотні канали з порядковими номерами від (N-M) дo(N-S1, (тут N - розмірність швидкого перетворення Фур'є; Μ - номінальна кількість частотних каналів у стандартній фракції; S - половина кількості частотних каналів малорухомих завад за винятком каналу нульової швидкості). Наприклад, при когерентній обробці 64 сигналів (Ν=64), номінальній кількості частотних каналів у стандартній фракції М=8 і обчисленій кількості половини бічних каналів S=2 до третьої фракції попадають канали з порядковими номерами 56; 57; 58; 59; 60; 61. До m-оі фракції включаються частотні канали з порядковими номерами від [(m-3)*М] до [{m-2)*М1], причому т змінюється від 4 до (Ν/Μ+1); (тут М - номінальна кількість частотних каналів у стандартній фракції; Ν - розмірність швидкого перетворення Фур'є). Наприклад, при когерентній обробці 64 сигналів (Ν=64) і номінальній кількості частотних каналів у стандартній фракції Μ-8 до четвертої фракції попадають канали з порядковими номерами 8; 9; 10; 11; 12; 13; 14; 15; а до дев'ятої фракції - канали з порядковими номерами 48; 49; 50; 51; 52; 53; 54; 55. Сигнали з першого виходу комбінаторного пристрою 71 з першою фракцією частотних каналів подаються на вхід першої схеми відбору максимуму 74, де в кожний поточний момент відбираються сигнали з найбільшим рівнем та передаються до обчислювача поточного рівня завад 79. Поточний рівень завад обчислюється за будьяким відомим алгоритмом, наприклад, алгоритмом поточного середнього, який полягає у такому. Вихідні сигнали надходять до схеми затримки з відгалуженнями. Затримка від відгалуження до 38 сусіднього відгалуження дорівнює елементу розрізнення за відстанню. Відгалуження розподілені таким чином. Перша сукупність відгалужень (яка складає, наприклад, 8 відгалужень), які розташовані послідовно один за одним та являють собою випереджуючі відліки сигналів, підключаються до входів першого суматора (першого напівсуматора), на виході якого формується перша напівсума відліків. Друга сукупність відгалужень (яка складає, наприклад, теж 8 відгалужень), які розташовані послідовно один за одним та являють собою запізнюючі відліки сигналів, підключаються до входів другого суматора (другого напівсуматора), на виході якого формується друга напівсума відліків. Між першою та другою сукупністю відліків сигналів розташовується декілька відгалужень, які формують "прогалину" навколо можливого розташування корисного сигналу. Обидві напівсуми складаються й формують таким чином рівень, пропорційний поточному рівню завад в каналі з урахуванням кількості відгалужень. Цей рівень помножується в обчислювачі порогового рівня від шуму 85 на коефіцієнт, який задається на першому виході другого (багатоканального) датчика коефіцієнтів 84, й надходить до першого входу обчислювача підсумкового порогового рівня 90 в якості першої складової порогового рівня. До другого входу першого обчислювача підсумкового порогового рівня 90 надходить друга складова порогового рівня, обчислена з урахуванням рівня завад радіолокаційної карти завад 68. Перелічені складові підсумовуються першим обчислювачем підсумкового порогового рівня 90 й надходять в якості підсумкового порогового рівня до відповідних за порядковими номерами опорних входів першої фракції частотних каналів першої (багатоканальної) порогової схеми 70. До відповідних за порядковими номерами сигнальних входів першої фракції частотних каналів (багатоканальної) порогової схеми 70 через першу (багатоканальну) схему затримки 97 надходять сигнали частотних каналів з порядковими номерами, які відповідають порядковим номерам частотних каналів першої фракції. Вхідні сигнали порівнюються з відповідними пороговими рівнями. У разі перевищення порогового рівня сигналами на виходах першої (багатоканальної) порогової схеми 70 з відповідними порядковими номерами формуються бінарні одиниці, які надходять до входів (багатовходового) другого суматора 98 та до відповідних за порядковими номерами входів першої (багатоканальної) схеми часового придушення 100. Обробка сигналів в інших фракціях частотних каналів виконується аналогічно. Всі виявлені сигнали (бінарні одиниці) підсумовуються другим суматором 98, а обчислена сума порівнюється в пороговій схемі 99 з наперед визначеним пороговим рівнем, який задається датчиком порогового рівня 101. При дії на РЛС імпульсної завади, наприклад від сусідньої РЛС, в багатьох частотни х каналах з'являються 39 82012 перехідні процеси, які призводять до багатьох хибних одночасних виявлень сигналів в різних частотних каналах. Якщо таких виявлень сигналів багато, це свідчить саме про дію імпульсної завади.При перевищені порогового рівня на виході другої порогової схеми 99 формується логічна одиниця, яка використовується в якості команди придушення сигналів, які надійшли до входів першої схеми часового придушення 100, на час дії такої імпульсної завади. Якщо кількість сигналів, одночасно виявлених в частотних каналах, не досягає встановленого порогового рівня, це свідчить про велику ймовірність відсутності імпульсної завади, в такому разі виявлені сигнали проходять через першу схему часового придушення 100 безперешкодно. Для придушення рухомих пасивних завад, наприклад дощових крапель, використовується схема придушення частотних каналів 106. Другий датчик параметрів завад 104 задає параметри рухомої завади (наприклад, радіальну швидкість завади та її дисперсію). Другий обчислювач номерів частотних каналів 105 вираховує номери частотних каналів, які зазнали найбільшого ураження завадами, й передає їх до схеми придушення частотних каналів 106. Остання відключає відповідні за порядковими номерами виходи частотних каналів й забезпечує таким чином сталу ймовірність хибних виявлень в умовах дії рухомої завади. Виявлені сигнали з виходів виявника сигналів 5 надходять до входів пристрою відліку координат 6, до інших його входів надходять поточні координати вісі променя антени від датчиків кута місця 15 та курсового кута 16, імпульси синхронізації від синхронізатора 33 та тактові імпульси від формувача тактових імпульсів 30. Пристрій відліку координат 6 забезпечує виявлення позначок об'єктів, визначення та відлік їх координат. Дані координат позначок передаються до пристрою вторинної обробки 7, який забезпечує супровід виявлених позначок, згладжування координат, визначення параметрів руху та екстраполяцію координат об'єктів , що супроводжуються. Вихідні дані з пристрою цифрової обробки сигналів 4-2 та виявника сигналів 5 передаються до відеопроцесора 8, де приводяться до стандарту, сумісного з параметрами пристрою відображення 21, а вихідні дані відеопроцесора 8 та дані з виходу пристрою вторинної обробки 7 через перший 17 та другий 19 процесор обміну надходять до центрального процесора 20. Центральний процесор 20 здійснює оцінку радіолокаційної обстановки та відпрацювання даних для висвітлення первинної та вторинної обстановки на екрані пристрою відображення 21 та видачі даних комплексам та системам, що сполучаються з РЛС, через процесор обміну 19 та вихід 27. Центральний процесор 20 формує команди для управління РЛС та її режимами роботи. Оператор взаємодіє з центральним процесором 20 40 за допомогою маніпулятора 22. Команди управління через другий 19 та перший 17 процесори обміну надходять до контролера 10 та процесора управління 9. Команди з виходу процесора управління 9 розподіляються відповідним чином між приймальнопередавальним пристроєм 4-1, пристроєм цифрової обробки сигналів 4-2; виявником сигналів 5, пристроєм відліку координат 6 та пристроєм вторинної обробки 7. В РЛС передбачена можливість підключення датчика кута відхилення вісі платформи від напрямку на північ та датчика координат місця розташування платформи відповідно до входів 25 та 26 пульту управління 18 для прив'язки координат об'єктів до радіолокаційних або географічних координат. Передбачена також можливість підключення датчиків крену та тангажу платформи до входів 23 та 24 контролера 10. Такі дані можуть бути використані для зміни нахилу антени або підвищення точності вимірювання координат виявлених об'єктів. Таким чином, запропоноване вдосконалення виявника сигналів суттєво спрощує його технічну реалізацію та покращує показники радіолокаційної системи щодо виявлення у складній радіолокаційній обстановці сигналів, відбитих від об'єктів, що становлять інтерес. Блок-схема радіолокаційної системи наведена на Фігурі 1, розгорнуті блок-схеми окремих складових частин РЛС, як то приймальнопередавального пристрою та пристрою цифрової обробки сигналів наведені відповідно на Фігурах 2,3, а блок-схема вдосконаленого обчислювача поточного рівня завад наведена на Фігурі 6. До складу обчислювача поточного рівня завад введені такі пристрої: перший 112, другий 115, третій 125, четвертий 126 та п'ятий 120 помножувачі; третій 113, четвертий 123, п'ятий 124 та шостий 121 суматори; третя 117, четверта 129 та п'ята 130 порогові схеми; друга 114 та третя 122 схеми затримки; комутатор 118; третій 111, четвертий 131, п'ятий 119 та шостий 116 датчики коефіцієнтів. Перелічені пристрої з'єднані таким чином: вихід схеми відбору максимуму (наприклад, схеми 74) підключено до першого входу третього суматора 113, до сигнального входу третьої порогової схеми 117 та до першого сигнального входу комутатора 118; перший вхід першого помножувача 112 з'єднано з третім датчиком коефіцієнтів 111, а другий його вхід через другу схему затримки 114 підключено до першого виходу третього суматора 113; другий вхід третього суматора 113 підключено до виходу першого помножувача 112; входи другого помножувача 115 з'єднані з шостим датчиком коефіцієнтів 116 та з другим виходом третього суматора 113; вихід другого помножувача 115 підключено до керуючого входу третьої порогової схеми 117; керуючий вхід комутатора 118 з'єднано з виходом третьої порогової схеми 117; а вихід комутатора 118 підключено до входу третьої схеми затримки 122; третя схема затримки 122 41 82012 має відгалуження через кожний елемент розрізнення по відстані; найбільший час затримки третьої схеми затримки 122 складає (2*R +V-1) елементів розрізнення по відстані, (тут R - кількість відгалужень для кожної навчаючої вибірки, V - кількість відгалужень у прогалині між навчаючими вибірками); відгалуження третьої схеми затримки 122 з порядковими номерами від 0 до (R-1) приєднані до входів четвертого суматора 123; відгалуження третьої схеми затримки 122 з порядковими номерами від (R+V) до (2*R+V-1) приєднані до входів п'ятого суматора 124, (тут R - кількість відгалужень для кожної навчаючої вибірки, V - кількість відгалужень у прогалині між навчаючими вибірками); виходи четвертого суматора 123 приєднані до сигнального входу др угої схеми придушення 127, першого входу третього помножувача 125 та сигнального входу п'ятої порогової схеми 130; виходи п'ятого суматора 124 приєднані до сигнального входу третьої схеми придушення 128 першого входу че твертого помножувача 126 та сигнального входу четвертої порогової схеми 129; другий ви хід третього помножувача 125 підключено до першого виходу четвертого датчика коефіцієнтів 131, а ви хід третього помножувача 125 приєднано до опорного входу четвертої порогової схеми 129; другий вихід четвертого помножувача 126 підключено до другого входу четвертого датчика коефіцієнтів 131, а вихід четвертого помножувача 126 приєднано до опорного входу п'ятої порогової схеми 130; керуючий вхід другої схеми придушення 127 підключено до виходу че твертої порогової схеми 129; керуючий вхід третьої схеми придушення 128 підключено до виходу п'ятої порогової схеми 130; входи шостого суматора 121 приєднані до виходів другої 127 та третьої 128 схем придушення; входи п'ятого помножувача 120 підключено до п'ятого датчика коефіцієнтів 119 та першого виходу шостого суматора 124; вихід п'ятого помножувача 120 приєднано до другого сигнального входу комутатора 118; другий вихід шостого суматора 121 підключено до входу відповідного за порядковим номером обчислювача порогового рівня від шуму. Функціонування РЛС згідно з п.2 формули винаходу Функціонування РЛС згідно з п.2 формули винаходу збігається з функціонуванням пристрою згідно з п.1 формули за винятком такого. Схема відбору максимуму (наприклад, схема 79) має три виходи. Сигнали з першого виходу схеми відбору максимуму надходять до першого входу третього суматора 113 й інтегруються в колі з позитивним оберненим зв'язком: з першого виходу третього суматора 113 через схему затримки 114 на період повторювання зондувань, через перший помножувач 112, який за даними датчика коефіцієнтів 111 встановлює глибину оборотного зв'язку, сигнали надходять до другого входу 42 третього суматора 113. Рівень інтегрованих сигналів з другого виходу третього суматора 113 помножується на коефіцієнт, який задається шостим датчиком коефіцієнтів 116, й використовується в якості порогового рівня для порогової схеми 117, на сигнальний вхід якої надходять сигнали з другого виходу схеми відбору максимуму. Якщо вхідний сигнал не перевищує пороговий рівень, сигнал з третього виходу схеми відбору максимуму проходить через перший вхід комутатора 118 на його вихід. Якщо вхідний сигнал перевищує пороговий рівень, на виході порогової схеми 117 формується бінарна одиниця, яка використовується для підключення другого входу комутатора 118 до його виходу. З ви ходу комутатора 118 сигнали надходять до другої схеми затримки 122 з відгалуженнями. Відгалуження розподілені таким чином. Перша сукупність відгалужень (яка складає, наприклад, 8 відгалужень), які розташовані послідовно один за одним та являють собою випереджуючі відліки сигналів, підключаються до входів п'ятого суматора 124 (першого напівсуматора), на виході якого формується перша напівсума відліків. Друга сукупність відгалужень (яка складає, наприклад, теж 8 відгалужень), які розташовані послідовно один за одним та являють собою запізнюючі відліки сигналів, підключаються до входів четвертого суматора 123 (другого напівсуматора), на виході якого формується друга напівсума відліків. Між першою та другою сукупністю відліків сигналів розташовується декілька відгалужень (наприклад, два відгалуження, що відповідає трьом елементам розрізнення з відстані), які формують "прогалину" навколо можливого розташування корисного сигналу. Перша напівсума з першого виходу п'ятого суматора 124 помножується помножувачем 126 на коефіцієнт, який задається четвертим датчиком коефіцієнтів 131, й використовується в якості порогового рівня п'ятої порогової схеми 130. До сигнального входу п'ятої порогової схеми 130 з другого виходу четвертого суматора 123 надходить друга напівсума, яка порівнюється з встановленим порогом. Якщо друга напівсума перевищує пороговий рівень, на виході порогової схеми 130 формується бінарна одиниця, яка використовується для бланкування першої напівсуми схемою придушення 128. Якщо друга напівсума не перевищує пороговий рівень, на виході порогової схеми 130 бінарна одиниця не формується, й перша напівсума безперешкодно проходить через схему придушення 128 до першого входу шостого суматора 121. Друга напівсума з першого виходу четвертого суматора 124 помножується помножувачем 125 на коефіцієнт, який задається четвертим датчиком коефіцієнтів 131, й використовується в якості порогового рівня четвертої порогової схеми 129. До сигнального входу четвертої порогової схеми 43 82012 129 з другого виходу п'ятого суматора 124 надходить перша напівсума, яка порівнюється з встановленим порогом. Якщо перша напівсума перевищує пороговий рівень, на виході порогової схеми 129 формується бінарна одиниця, яка використовується для бланкування другої напівсуми схемою придушення 127. Якщо перша напівсума не перевищує пороговий рівень, на виході порогової схеми 129 бінарна одиниця не формується, й друга напівсума безперешкодно проходить через схему придушення 128 до другого входу шостого суматора 121. Обидві напівсуми (якщо якась не бланкується) складаються суматором 121 й формують таким чином рівень, пропорційний поточному рівню завад в каналі. Цей рівень помножується помножувачем 120 на коефіцієнт, який задається п'ятим датчиком коефіцієнтів 119, а результат використовується в якості середнього рівня завад в елементі розрізнення за відстанню для заміни за допомогою комутатора 118 сигналів великого рівня від близько розташованого об'єкта. З другого ви ходу шосто го суматора сигнали надходять до обчислювача підсумкових пороговых рівнів (наприклад, обчислювача 90), де використовуються в якості першої складової порогового рівня. Таким чином, запропоноване вдосконалення обчислювача поточного рівня завад забезпечує підвищену точність визначення рівня завад для подальшого більш точного розрахунку порогових рівнів та покращання якісних показників радіолокаційної системи щодо виявлення сигналів, відбитих від об'єктів, у складній радіолокаційній обстановці. Блок-схема радіолокаційної системи наведена на Фігурі 1, розгорнуті блок-схеми окремих складових частин РЛС, як то приймальнопередавального пристрою та пристрою цифрової обробки сигналів наведені відповідно на Фігурах 2, 3, а блок-схема вдосконаленого пристрою цифрової обробки сигналів наведена на Фігурі 7. До складу пристрою цифрової обробки сигналів 4-2 введені такі пристрої: сьомий 134 датчик коефіцієнтів; датчик параметрів зондувальних сигналів 133; датчик кутової швидкості обертання антени 135; датчик ширини променя антени 136; датчик періоду повторювання зондування 137; обчислювач розмірності перетворення 138 та обчислювач вагових коефіцієнтів 139. Перелічені пристрої з'єднані таким чином: керуючі входи першого 55 та другого 56 оптимальних фільтрів підключені до датчика параметрів зондувальних сигналів 133; керуючі входи першого 57 та другого 58 фільтрів черезперіодної компенсації підключені до шостого датчика коефіцієнтів 134; входи обчислювача розмірності перетворення 138 підключені до датчика кутової швидкості обертання антени 135; до датчика ширини променя антени 136 та датчика періоду повторювання зондування 137; керуючі 44 входи першого 59 та другого 60 обчислювачів швидкого перетворення Фур'є та вхід обчислювача вагових коефіцієнтів 139 підключено до виходів обчислювача розмірності перетворення 138; керуючі входи першої 61 та другої 62 схем вагової обробки підключено до виходів обчислювача вагових коефіцієнтів 139. Функціонування РЛС згідно з п.3 формули винаходу збігається з функціонуванням пристрою згідно з п.1, або з п.2 формули за винятком такого. Дані датчика параметрів зондувальних сигналів 133 використовуються для програмного управління тривалістю, шириною смуги частот та типом зондувальних сигналів при їх формуванні на передачу пристроєм 34 та відповідно узгодженого програмного управління параметрами оптимальних фільтрів 55 та 56. Дані сьомого датчика коефіцієнтів 134 використовуються для зміни коефіцієнтів у схемах черезперіодного придушення 57 та 58 й відповідної зміни їх часто тних та перехідних характеристик в залежності від поточних параметрів завад. Відповідним вибором коефіцієнтів можливо навіть відключення функції черезперіодного придушення, наприклад в зонах вільних від завад земної поверхні. Дані датчика кутової швидкості обертання антени 135, датчика ширини променя антени 136 та датчика періоду повторювання зондувань 137 використовуються для розрахунку обчислювачем 138 розмірності перетворення згідно з співвідношенням: N=ЦІЛЕ(по модулю 2) (Q*ω-1* ТА-1), де Q - ширина променя антени, градуси; ω - кутова швидкість обертання антени, градуси/секунда; ТА - періоду повторювання зондувань, секунди. Обчислена розмірність використовується в якості даних для управління режимом роботи обчислювачів швидкого перетворення Фур'є 59 і 60 та розрахунку коефіцієнтів вагової обробки в обчислювачі 139. Таким чином, запропоноване вдосконалення пристрою цифрової обробки сигналів забезпечує підвищену гнучкість управління параметрами та режимами роботи запропонованої радіолокаційної системи та можливість її адаптації до швидкоплинних умов радіолокаційної обстановки, що суттєво покращує її характеристики в умовах складної радіолокаційної обстановки. Блок-схема радіолокаційної системи наведена на Фігурі 1, розгорнуті блок-схеми окремих складових частин РЛС, як то приймальнопередавального пристрою та пристрою цифрової обробки сигналів наведені відповідно на Фігурах 2,3, а блок-схема вдосконаленого фрагменту пристрою цифрової обробки сигналів наведена на Фігурі 8. До складу фрагмента пристрою цифрової обробки сигналів 4-2 введено такі пристрої: першу схему управління 132; третій 141 та четвертий 142 обчислювачі швидкого перетворення Фур'є, перший 143 та другий 144 мультиплексори. 45 82012 Перелічені пристрої з'єднані таким чином: третій обчислювач швидкого перетворення Фур'є 141 включено паралельно першому обчислювачу швидкого перетворення Фур'є 59; четвертий обчислювач швидкого перетворення Фур'є 142 включено паралельно другому обчислювачу швидкого перетворення Фур'є 60; виходи першого 59 та третього 141 обчислювачів швидкого перетворення Фур'є підключено до входів першого мультиплексора 143, вихід якого підключено до першої схеми вагової обробки 61; виходи другого 60 та четвертого 142 обчислювачів швидкого перетворення Фур'є підключено до входів другого мультиплексора 144, вихід якого підключено до другої схеми вагової обробки 62; керуючі входи мультиплексорів 143, 144 підключено до виходів першої схеми управління 132; входи першої схеми управління 132 підключені до синхронізатора 33 та четвертого ви ходу обчислювача розмірності перетворення 138. Функціонування РЛС згідно з п.4 формули винаходу збігається з функціонуванням пристрою згідно з п.1, або з п.2, або п., формули за винятком такого. Сигнали з виходів першої 57 та другої 58 схем черезперіодної компенсації розгалужуються. Перше розгалуження першої схеми черезперіодної компенсації 57 підключено до першого обчислювача ШПФ 59. Перше розгалуження другої схеми черезперіодної компенсації 58 підключено до другого обчислювача ШПФ 60. Друге розгалуження першої схеми черезперіодної компенсації 57 підключено до третього обчислювача ШПФ 141. Друге розгалуження другої схеми черезперіодної компенсації 58 підключено до другого обчислювача ШПФ 142. Виходи першого 59 та третього 141 обчислювачів ШПФ підключено відповідно до першого та другого сигнальних входів мультиплексора 143. Виходи другого 60 та четвертого 142 обчислювачів ШПФ підключено відповідно до першого та другого сигнальних входів мультиплексора 144. Виходи першого 143 та другого 144 мультиплексорів підключені відповідно до першої 61 та другої 62 схем вагової обробки. Керуючі входи першого 143 та другого 144 мультиплексорів підключено відповідно до першого та другого ви ходів першої схеми керування 132, входи якої з'єднано з виходом синхронізатора 33 та виходом обчислювача розмірності перетворення 138. Дані розмірності ШПФ N від обчислювача розмірності перетворення 138 надходять до першої схеми керування 132, яка будує часову сітку почергової роботи обчислювачів ШПФ таким чином. В кінці зондування з порядковими номерами N, 3N, 5N, 1N, і так далі схема керування 132 видає команди третьому 141 та четвертому 142 обчислювачам ШПФ-обнулитися та почати обчислення ШПФ. В кінці зондування з порядковими номерами 2N, 4N, 6N, 8N, і так далі схема керування 132 46 видає команди першому 59 та другому 60 обчислювачам ШПФ-обнулйтися та почати обчислення ШПФ. На зондуваннях з порядковими номерами від (Ν+1) до 2 Ν, від (3N+1) до 4Ν, від (5Ν+1) до 6Ν, і так далі схема керування 132 видає команди: першому мультиплексору 143 - передавати дані з виходу першого обчислювача ШПФ 59; другому мультиплексору 143 - передавати дані з виходу др угого обчислювача ШПФ 60. На зондуваннях з порядковими номерами від (2N+1) до 3Ν, від (4N+1) до 5Ν, від (6Ν+1) до 7Ν, і так далі схема керування 132 видає команди: першому мультиплексору 143 - передавати дані з виходу третього обчислювача ШПФ 141; другому мультиплексору 143 - передавати дані з виходу четвертого обчислювача ШПФ 142. Таке почергове використання обчислювачів ШПФ дає змогу використовувати обчислювально ефективний алгоритм поточного обчислення швидкого перетворення Фур'є (ПШПФ) й уникнути накопичення значних обчислювальних похибок. Алгоритм поточного обчислення швидкого перетворення Фур'є (ПШПФ): Fq (p)=Fq-1(p)+N-1*[f(q)-f(g-N)]*WN-pq , де p - порядковий номер частотного каналу обчислювача ШПФ (р=0, ..., N-1); q - порядковий номер зондування (q=0, 1, 2,...); Fq (p) - результат ПШПФ у р-ому частотному каналі після q-oгo зондування; f(q) - q-ий відлік на вході обчислювача ПШПФ; WN-рq - ваговий помножувач ПШПФ з розмірністю N. [Краковский В.Я. "Алгоритмы и устройства скользящего анализа спектра". Труды 1-ой международной конференции "Цифровая обработка сигналов и ее применения". Том 1, с.108-112.-DSPA'98.-Москва, 1998]. Часовий розклад почергової роботи обчислювачів ШПФ ілюструється Фігурою 9. Команди першої схеми управління 132 в інтервалах зондувань з порядковими номерами від (N+1) до 2N; від (3N+1) до 4N; від (5N+1) до 6N і так далі надходять до керуючих входів мультиплексорів 143 та 144, підключають перші їх входи до їх ви ходів й забезпечують проходження даних обчислювачів 59 та 60 для подальшої обробки. На Фігурі 9 рядки таких команд позначені як 132/1, а рядки проходження даних - як 143/1 (59) та 144/1(60). Команди першої схеми управління 132 в інтервалах зондувань з порядковими номерами від (2N+1) до 3N; від (4N+1) до 5N; від (6N+1) до 7N і так далі надходять до керуючих входів мультиплексорів 143 та 144, підключають другі їх входи до їх ви ходів й забезпечують проходження даних обчислювачів 141 та 142 для подальшої обробки. На Фігурі 9 рядки таких команд позначені як 132/2, а рядки проходження даних - як 143/2(141) та 144/2(142). В кінці робочою відстані перед випромінюванням зондувальних сигналів з порядковими номерами 0; 2N; 4N; 6N і так далі перша схема управління 132 видає команди на обнуління обчислювачів ШПФ 59 та 60 й 47 82012 подальший початок обчислення поточного перетворення Фур'є. На Фігурі 9 команди обнуління позначені в рядках 59 та 60 товстими вертикальними відрізками. В кінці робочою відстані перед випромінюванням зондувальних сигналів з порядковими номерами N; 3N; 5N; 7N і так далі перша схема управління 132 видає команди на обнуління обчислювачів ШПФ 141 та 142 й подальший початок обчислення поточного перетворення Фур'є. На Фігурі 9 такі команди позначені в рядках 141 та 142 товстими вертикальними відрізками. Видача даних обчислювачів ШПФ ілюструється в рядках, що позначені як 143/1(59); 144/1(60); 143/2(141); 144/2(142) й означають передачу даних відповідно від обчислювачів 59; 60; 141 та 142. Застосування алгоритму поточного обчислення швидкого перетворення Фур'є дозволяє суттєво підвищити ймовірність виявлення об'єктів та підвищити точність відліку їх координат, тобто суттєво покращити основні показники радіолокаційної системи. Блок-схема радіолокаційної системи наведена на Фігурі 1, розгорнуті блок-схеми окремих складових частин РЛС, як то приймальнопередавального пристрою та пристрою цифрової обробки сигналів наведені відповідно на Фігурах 2, 3, а блок-схема вдосконаленого приймальнопередавального пристрою наведена на Фігурі 9. До складу приймально-передавального пристрою 4-1 введено такі пристрої: генератор коливань опорної частоти 145; перший помножувач частоти 147 в якості генератора коливань частоти дискретизації 21; другий помножувач частоти 148 в якості когерентного гетеродина 19; перший подільник частоти 146 в якості формувача коливань тактової частоти 22; до складу першого стабільного гетеродина 19 введено: перший синтезатор частоти 149; перший керований генератор 150; другий подільник частоти 151; датчик номера частоти 153; перший розподілювач 152; перший 154 та другий 156 підсилювачі; четверту схему часової селекції 155; до складу другого стабільного гетеродина 23 введено: другий синтезатор частоти 157; другий керований генератор 158; другий 159 та третій 161 розподілювачі; третій підсилювач 160; п'яту схему часової селекції 162. Перелічені пристрої з'єднані таким чином: виходи генератора коливань опорної частоти 149 підключено відповідно до перших входів першого 149 та другого 157 синтезаторів частоти, до входів першого 147 та другого 148 помножувачів часто ти та до входу подільника частоти 146; другий вхід першого синтезатора частоти 149 з'єднано з виходом другого подільника частоти 151; третій вхід першого синтезатора частоти 149 з'єднано з датчиком номера частоти 153; вихід першого синтезатора частоти 149 з'єднано зі входом першого керованого генератора 150; вихід якого підключено до входу першого розподілювача 152; перший вихід першого розподілювача 152 з'єднано зі входом другого подільника частоти 151; другий 48 вихід першого розподілювача 152 через перший підсилювач 154 та четверту схему часової селекції 155 з'єднано з гетеродинним входом другого передавального перетворювача частоти 38; третій вихід першого розподілювача 152 через другий підсилювач 156 з'єднано з гетеродинним входом першого приймального перетворювача частоти 43; вихід другого синтезатора частоти 157 приєднано до входу др угого керованого генератора 158, а вихід останнього з'єднано зі входом другого розподілювача 159; перший вихід другого розподілювача 159 з'єднано з другим входом другого синтезатора частоти 157; другий вихід другого розподілювача 159 через третій підсилювач 161 з'єднано зі входом третього розподілювача 161; перший вихід третього розподілювача 161 через п'яту схему часової селекції 162 з'єднано з гетеродинним входом першого передавального перетворювача частоти 36; другий ви хід третього розподілювача 161 з'єднано з гетеродинним входом другого приймального перетворювача частоти 45; керуючі входи четвертої 155 та п'ятої 162 схем часової селекції підключено до відповідних виходів синхронізатора 33. Функціонування РЛС згідно з п.5 формули винаходу збігається з функціонуванням пристрою згідно з п.1, або з п.2, або п.3, або п.4 формули за винятком такого. Коливання опорної частоти генератора 145 (наприклад, частоти 10МГц) надходять до п'яти його виходів. З першого виходу генератора 145 коливання опорної частоти надходять до першого помножувача частоти 148 (який, наприклад, збільшує частоту у три рази), ви хідні його коливання (наприклад, частоти 30МГц) використовуються в якості коливань частоти когерентного гетеродина (позиція 29 на Фігурі 2). З другого ви ходу генератора 145 коливання опорної частоти надходять до першого подільника частоти 146 (який, наприклад, зменшує частоту у два рази), вихідні його коливання (наприклад, частоти 5МГц) використовуються в якості коливань тактової частоти (позиція 30 на Фігурі 2). З третього виходу генератора 145 коливання опорної частоти надходять до другого помножувача частоти 147 (який, наприклад, збільшує частоту у чотири рази), вихідні його коливання (наприклад, частоти 40МГц) використовуються в якості коливань частоти дискретизації (позиція 31 на Фігурі 2). З четвертого ви ходу генератора 145 коливання опорної частоти надходять до першого входу першого синтезатора частоти 149. Частота коливань опорної частоти порівнюється з частотою коливань першого керованого генератора 150, поділеною у два рази подільником частоти 151 та у програмно зазначене число разів у самому синтезаторі частоти. Розбіжність частот виявляється у вигляді напруги певного рівня після частотнофазового детектування коливань та подальшого інтегрування. Ця напруга прикладається до входу керованого генератора 150 й, змінюючи частоту його коливань, приводить 49 82012 різницю частот до нуля. Коефіцієнт поділення частоти вхідних коливань у синтезаторі частоти 149 задається датчиком номера частоти 153. Таким чином формуються високо стабільні коливання з частотою, яка програмно змінюється. Коливання частоти керованого генератора 150 розгалужуються в першому розподілювачі 152 на три виходи: коливання з першого виходу через подільник частоти 151 надходять до синтезатора частоти 149; а з інших дво х використовуються в якості коливань першого стабільного гетеродина (позиція 28 на Фігурі 2). З друго го виходу першого розподілювача 152 коливання першого стабільного гетеродина підсилюються першим підсилювачем 154 та через четверту схему часової селекції 155 надходять до гетеродинного входу др угого передавального перетворювача частоти 38 тільки на час проходження передавальних зондувальних сигналів. У паузах між зондуваннями четверта схема часової селекції 155 не пропускає гетеродинні коливання, що забезпечує придушення шуму та паразитних сигналів. Керування четвертою схемою часової селекції 155 здійснюється від синхронізатора 33. З третього виходу першого розподілювача 152 коливання першого стабільного гетеродина підсилюються другим підсилювачем 156 та безпосередньо надходять до гетеродинного входу першого приймального перетворювача частоти 38. З п'ятого виходу генератора 145 коливання опорної частоти надходять до першого входу другого синтезатора частоти 157. До др угого входу другого синтезатора частоти 157 через другий розподілювач 159 надходять коливання від другого керованого генератора 158. Частота коливань опорної частоти порівнюється з частотою коливань другого керованого генератора 158, поділеною у програмно зазначене число разів у самому синтезаторі частоти. Розбіжність частот виявляється у вигляді напруги певного рівня та полярності після частотнофазового детектування коливань та подальшого інтегрування. Ця напруга прикладається до входу керованого генератора 158 й, змінює частоту його коливань й приводить різницю частот до нуля. Таким чином формуються високо стабільні коливання, які використовуються в якості коливань другого стабільного гетеродина (позиція 32 на Фігурі 2). Коливання частоти керованого генератора 158 розгалужуються в другому розподілювачі 159 на два виходи. З др угого ви ходу другого розподілювача 159 гетеродинні коливання підсилюються третім підсилювачем 160 й розгалужуються на два виходи в третьому розподілювачі 161. З першого виходу третього розподілювача 161 коливання другого стабільного гетеродина через п'яту схему часової селекції 162 надходять до гетеродинного входу першого передавального перетворювача частоти 36 тільки на час проходження передавальних зондувальних сигналів. У паузах між зондуваннями п'ята схема часової селекції 162 не пропускає гетеродинні коливання, що забезпечує придушення шуму та 50 паразитних сигналів. Керування п'ятою схемою часової селекції 162 здійснюється від синхронізатора 33. З другого ви ходу третього розподілювача 161 коливання другого стабільного гетеродина безпосередньо надходять до гетеродинного входу другого приймального перетворювача частоти 45. Запропоноване вдосконалення забезпечує високу когерентність радіолокаційної системи та, як наслідок, умови для високоефективного придушення завад та ефективного накопичення енергії сигналів, відбитих від об'єктів, що становлять інтерес. До складу напівпровідникового вихідного передавального підсилювача 40 належать такі пристрої (Фігура 11): напівпровідниковий модуль попереднього підсилення 163; четвертий розподільник 164; К передавальних напівпровідникових підсилювальних модулів 165 168; вихідний НВЧ суматор. Перелічені пристрої з'єднані таким чином: вхід напівпровідникового модуля попереднього підсилення 163 підключено до виходу третього передавального підсилювача 39, а його вихід - до входу четвертого розподільника 164; виходи розподільника приєднано до входів передавальних напівпровідникових підсилювальних модулів 165-168, а їх виходи - до входів НВЧ суматора 169; вихід суматора 169 є виходом вихідного передавального підсилювача 40, його підключено до першого входу антенного перемикача 41. Пристрій працює таким чином: зондувальні сигнали малого рівня потужності надходять від третього передавального підсилювача 39 до входу напівпровідникового модуля попереднього підсилення 163, підсилюються та розгалужуються на декілька напрямків, в кожному з яких встановлено передавальний напівпровідниковий підсилювальний модуль (наприклад, модуль 165). В кожному передавальному напівпровідниковому підсилювальному модулі підсилюється відповідна частина зондувального сигналу. Підсилені зондувальні сигнали з кожного виходу передавального напівпровідникового підсилювального модулю надходять до входів НВЧ суматора 169 й когерентно складаються. На виході НВЧ суматора 169 формується зондувальний сигнал великого рівня потужності. Цей рівень прямо пропорційний кількості передавальних напівпровідникових підсилювальних модулів, за відрахуванням втрат у НВЧ суматорі 169, які обумовлені розсіюванням енергії в його елементах та розбіжністю фаз і амплітуд сигналів на його входах. Таким чином, вихідний рівень потужності забезпечується когерентним складанням потужності декількох однакових передавальних напівпровідникових підсилювальних модулів (невеликої потужності). Необхідність використання напівпровідникового модуля попереднього підсилення 163 залежить від необхідної вихідної потужності та конкретних параметрів передавальних напівпровідникових підсилювальних модулів. 51 82012 Велика кількість паралельно включених передавальних напівпровідникових підсилювальних модулів забезпечує підвищену надійність передавального пристрою через слабку залежність вихідного рівня потужності від відмови деяких модулів (при належному виборі типу НВЧ суматора 169). Крім того, при використанні напівпровідникових модулів немає потреби у високовольтних джерелах живлення, які мають обмежену надійність та створюють підвищену небезпеку ураження обслуговуючого персоналу електричним струмом. Більше того, при використанні напівпровідникових модулів відсутнє рентгенівське випромінювання, яке притаманне електровакуумним підсилювачам та модуляторним лампам великої потужності та яке створює певні проблеми при експлуатації. Таким чином, застосування напівпровідникового вихідного передавального підсилювача суттєво підвищує надійність радіолокаційної системи та безпечність її використання. До складу РЛС додатково введено другу схему управління 170, яка має двосторонній зв'язок з синхронізатором 33 та підключена до входу датчика параметрів зондувальних сигналів 133. Функціонування РЛС згідно з п.7 формули винаходу збігається з функціонуванням пристрою згідно з п.6 формули за винятком такого. Передавальні напівпровідникові підсилювачі мають суттєву особливість: їх імпульсна вихідна потужність обмежена, тому для збереження енергетичного потенціалу радіолокаційної системи необхідно значно збільшувати тривалість зондувальних сигналів, тобто використовувати РЛС з малою (4-6) шпаруватістю випромінювань. В той же час, збереження потрібної роздільної здатності системи за відстанню забезпечується відповідним збільшенням ширини смуги частот зондувальних сигналів. Але значна тривалість зондувальних сигналів призводить до значних мертвих зон на початку розгортки за відстанню. Наприклад, при зоні дії РЛС до 30км та шпаруватості 5 мертва зона становитиме 6 км, тобто мертва зона є занадто великою. Для зменшення мертвої зони пропонується почергове використання тривалих та коротких зондувальних сигналів. Наприклад, довгий зондувальний сигнал тривалістю 200мкс чергується з коротким зондувальним сигналом тривалістю 2мкс. В такому разі мертва зона РЛС не перевищуватиме 300м. Схематично почергове випромінювання зондувальних сигналів показано на Фігурі 126 в рядку U. Сигнали короткої тривалості випромінюються в інтервали часу, умовно позначені як інтервали 01; 4-5. Сигнали довгої тривалості випромінюються в інтервали часу, умовно позначені як інтервали 23; 6-7. Сигнали короткої тривалості приймаються в інтервали часу, умовно позначені як інтервали 1-2; 5-6. Сигнали довгої тривалості приймаються в 52 інтервали часу, умовно позначені як інтервали 3-4; 7-8. (Позиція 8 на Фігурі 126 не показана). Мертві зони РЛС відповідають інтервалам часу випромінювання зондувальних сигналів. Тривалість прийому довгих сигналів забезпечує перекриття заданої зони за відстанню. Тривалість прийому коротких сигналів забезпечує перекриття мертвої зони за відстанню. Відповідні імпульси початку та кінця робочої відстані надходять від синхронізатора 33 до приймальнопередавального пристрою 4-1, пристрою цифрової обробки сигналів 4-2, виявника сигналів 5 та пристрою відліку координат 6. Покажемо енергетичну обґрунтованість такого режиму. Наприклад, якщо при використанні зондувального сигналу тривалістю 200мкс при виявленні сигналу від об'єкту на відстані 30км забезпечується відношення рівня сигналу до рівня шуму десь біля 50 (тобто 17дБ), то при виявленні сигналу від такого ж об'єкту на відстані 6км буде забезпечено відношення рівня сигналу до рівня шуму біля 31500 (тобто 45дБ), що перевищує потрібну величину майже у 600 разів. При використанні зондувального сигналу тривалістю 2мкс при виявленні сигналу від об'єкту на відстані 6км буде забезпечено відношення рівня сигналу до рівня шуму десь біля 315 (тобто 25дБ), що перевищує потрібну величину майже у 6 разів. В розглянутому прикладі зменшення тривалості зондувального сигналу майже в 100 або більше разів забезпечує скорочення мертвої зони РЛС в таку ж кількість разів. Таким чином, використання багаторежимної роботи РЛС з почерговою зміною тривалості зондувальних сигналів та зон дії за відстанню дозволяє суттєво зменшити мертву зону в РЛС з напівпровідниковим передавальними підсилювачами. До складу РЛС додатково введено третю схему управління 171, вхід якої підключено до другої схеми управління 170, а вихід - до схеми призначення номера частоти 153. Функціонування РЛС згідно з п.8 формули винаходу Функціонування РЛС згідно з п.8 формули винаходу збігається з функціонуванням пристрою згідно з п.7 формули за винятком такого. Почергова зміна зондувальних сигналів може спричинити небажаний взаємний вплив при прийомі сигналів у сусідніх інтервалах роботи РЛС. Синхронна почергова зміна несучої частоти випромінюваних сигналів дозволяє уникнути такого впливу та забезпечити безперешкодний прийом сигналів. Схематично почергове випромінювання зондувальних сигналів з різною несучою частотою показано на Фігурі 126 в рядку f1-f2. При формуванні, випромінюванні та прийомі коротких сигналів за допомогою схеми управління частотою 171 в інтервалах часу 0-2; 4-6 включається частота f1. При формуванні, випромінюванні та прийомі довгих сигналів за допомогою схеми 53 82012 управління частотою 171 в інтервалах часу 2-4; 68 включається частота f2. (Позиція 8 на Фігурі 126 не показана). Таким чином, введення додаткових пристроїв та відповідних зв'язків для забезпечення почергової зміни типу зондувальних сигналів та їх несучої частоти дозволяє суттєво зменшити мертву зону радіолокаційної системи та забезпечити безперешкодну роботу у відповідні інтервали часу. Антенна РЛС має у своєму складі відбиваюче дзеркало 173 та лінійний хвилєводно-щілинний випромінювач 172. Функціонування РЛС згідно зп.9 формули винаходу Антенне відбиваюче дзеркало 173 опромінюється електромагнітним полем, яке формується хвилєводно-щілинним випромінювачем 172. Останній виконано таким чином, що забезпечується спеціальний амплітудно-фазовий розподіл поля в площині випромінювача (наприклад, за законом Тейлора). Електромагнітне поле з таким розподілом попадає на поверхню дзеркала 173, відбивається й формує у просторі промінь з низьким рівнем бічних пелюсток у площині випромінювача ["Антенны и устройства СВЧ (Проектирование фазированных антенных решеток)". Під ред. проф. Д.И.Вознесенського. Москва, видавництво "Радио и связь", 1981]. Для мобільних систем найбільш прийнятними є легкі й відносно прості дзеркальні антени. Але при застосуванні у дзеркальній антені традиційно простих випромінювачів (рупорних або вібраторних) забезпечити такий низький рівень бічних пелюсток при ефективному використанні поверхні відбиваючого дзеркала практично неможливо. Застосування лінійних випромінювачів дозволяє належним чином управляти розподілом електромагнітного поля по довжині випромінювача, що забезпечує необхідний рівень бічних пелюсток, ефективне використання поверхні відбиваючого дзеркала та суттєво спрощує його форму: можливо використовувати форму параболічного циліндра замість параболічної поверхні подвійної кривизни. Найбільш технологічним у застосуванні можна вважати хвилєводно-щілинний випромінювач, який являє собою узгоджений на кінці хвилевід з нарізаними відповідним чином випромінюючими щілинами. Таким чином, використання лінійного хвилєводно-щілинного випромінювача забезпечує низький рівень бічних пелюсток і, як наслідок, підвищений захист від завад. Антенна РЛС має у своєму складі відбиваюче дзеркало 173 та лінійний хвилєводно-щілинний випромінювач 172. Функціонування пристрою згідно з п.10 формули винаходу Функціонування пристрою згідно з п.10 формули винаходу збігається з функціонуванням пристрою згідно з п.9 формули за винятком такого. 54 При застосуванні хвилєводно-щілинних випромінювачів для забезпечення належного ступеню узгодженості вісь променя повинна відхилятись на деякий кут від нормалі до вісі випромінювача ["Антенны и устройства СВЧ (Проектирование фазированных антенных решеток)". Під ред. проф. Д.И.Вознесенського. Москва, видавництво "Радио и связь", 1981]. Величина кута відхилення може становити декілька ширин променя в площині курсових кутів. При невеликих кута х підйому вісі променя над горизонтальною площиною таке відхилення досить просто врахувати. На Фігурі 13а показано розтин променя на рівні половинної потужності при ширині 1° по курсовому куту та 10° по куту місця і при куті підйому вісі на 5°. Відхилення вісі променя по курсовому куту складає 2,25°, форма променя майже симетрична, велика вісь променя майже вертикальна. Компенсація відхилення по курсовому куту вимагає простого його врахування у відповідному обчислювачі. При значних кута х підйому променя над горизонтальною поверхнею становище суттєво ускладнюється. Змінюється положення променя в координатах "курсовий кут - кут місця", змінюється його форма, збільшується його ширина по курсовому куту, та з'являється суттєвий нахил великої вісі променя. На Фігурі 136 показано розтин променя на рівні половинної потужності при ширині 1° по курсовому куту та 10° по куту місця і при куті підйому вісі на 44,9°. Відхилення вісі променя по курсовому куту складає 3,128°, ширина по курсовому куту - 1,52°, велика вісь променя відхилена від вертикалі майже на 8°, а форма променя дещо спотворена. Всі ці зміни суттєво утруднюють точне визначення курсового куту виявленого об'єкту, особливо в умовах невизначеності його кута місця та при зміні робочою частоти РЛС, й неможливою повну їх компенсацію. Найбільш прийнятним є спосіб усунення початкового відхилення вісі променя від вісі антени. Для його реалізації необхідно ввести відхилення лінійного випромінювача від твірної відбивної поверхні дзеркала на кут, який дорівнює куту відхилення вісі променя від нормалі до вісі випромінювача з відповідним знаком. На Фігурі 14б схематично показано варіант такої антени з таким розташуванням випромінювача та дзеркала антени. Оскільки поверхня дзеркала є нормальною до напрямку розповсюдження електромагнітних хвиль, а згідно з законом геометричної оптики кут падіння променя дорівнює куту його відбиття від дзеркальної поверхні, то електромагнітні хвилі відбиваються у напрямку, який є нормальний до поверхні дзеркала, тобто співпадає з віссю антени. Таким чином, розташування вісі випромінювача під певним кутом до твірної відбиваючої поверхні дзеркала забезпечує випромінювання у напрямку, співпадаючому з віссю антени, суттєво зменшує відхилення та спотворення променя під значними кутами місця 55 82012 та дозволяє покращити точність визначення координат виявлених об'єктів. Використання сукупності перелічених істотних ознак за пунктами 1-10 формули винаходу забезпечує покращення основних характеристик мобільної радіолокаційної системи: суттєве зниження рівня потужності випромінюваних сигналів, підвищення ефективності накопичення енергії прийнятих сигналів, підтримання частості хибних тривог на постійному рівні та підвищення достовірності виявлення об'єктів у складній радіолокаційній обстановці та при дії інтенсивних завад різного походження. У відповідності з пропозиціями, викладеними в заявці на винахід, було створено дослідний зразок мобільної радіолокаційної системи та проведені її натурні випробування, які повністю підтвердили можливість її реалізації та досягнення очікуваного позитивного ефекту. 56 57 82012 58 59 82012 60