Способи лікування або попередження пов’язаних із холестерином розладів

Реферат: Винахід стосується стабільної композиції, що містить: моноклональне антитіло, яке специфічно зв'язується з PCSK9, натрію ацетат, стабілізатор, вибраний з групи, що складається з проліну або сахарози, полісорбат 20 або полісобрат 80, причому рН композиції становить від 5,0 до 5,5. Винахід також стосується застосування такої композиції для лікування або попередження пов'язаних з холестерином розладів. UA 114602 C2 (12) UA 114602 C2 UA 114602 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Дана заявка заявляє пріоритет Тимчасової Заявки США № 61/642,363, поданої 3 травня 2012 р., Тимчасової Заявки США № 61/614,417, поданої 22 березня 2012 р., Тимчасової Заявки США № 61/595,526, поданої 6 лютого 2012 р., Тимчасової Заявки США № 61/562,303, поданої 21 листопада 2011 р., Тимчасової Заявки США № 61/484,610, поданої 10 травня 2011 р., всі з яких включено до даного опису шляхом посилання. ПОСИЛАННЯ НА ПЕРЕЛІК ПОСЛІДОВНОСТЕЙ Дана заявка подана разом із Переліком послідовностей в електронному форматі. Перелік послідовностей наданий у вигляді файлу під назвою A-1635-WO-PCT_Sequence_Listing.txt, створеного 10 травня 2012 р., розмір якого становить 315 Кбайт. Інформація з Переліку послідовностей в електронному форматі включена до даного опису шляхом посилання в повному обсязі. ГАЛУЗЬ ТЕХНІКИ Даний винахід пов'язаний із способами лікування або попередження пов'язаних з холестерином розладів, таких як гіперхолестеринемія, гіперліпідемія або дисліпідемія, із застосуванням антигензв'язувальних білків, зокрема, антитіл, проти пропротеїн конвертази субтилізин/кексин типу 9 (PCSK9). Додатково описані фармацевтичні композиції і способи одержання вказаних композицій. РІВЕНЬ ТЕХНІКИ "Пов'язані з холестерином розлади" (які включають "пов'язані з холестерином сироватки розлади") включають будь-яке одне або більше з наступного: гіперхолестеринемія, гіперліпідемія, захворювання серця, метаболічний синдром, діабет, захворювання коронарних судин серця, інсульт, серцево-судинні захворювання, хвороба Альцгеймера і дисліпідемії в цілому, які можуть виявлятися, наприклад, підвищеним рівнем загального холестерину в сироватці, підвищеним рівнем ЛПНЩ, підвищеним рівнем тригліцеридів, підвищеним рівнем ЛПДНЩ та/або низьким рівнем ЛПВЩ. Гіперхолестеринемія, фактично, є визнаним фактором ризику захворювання коронарних судин серця у людини (ЗКС). Зниження холестерину ліпопротеїнів низької щільності (ЛПНЩ-Х) приводить до зниження ризику серцево-судинних захворювань і є основною метою фармакотерапії при ЗКС. Статини (інгібітори гідроксиметилглутарил коензим А редуктази [ГМГ КоА]) на сьогоднішній день є терапією вибору при гіперхолестеринемії. Однак, дані, що з'являються, вказують на те, що більш агресивне лікування гіперхолестеринемії пов'язане з нижчим ризиком катастроф при ЗКС. Крім того, підмножина хворих не переносять або не відповідають належним чином на лікування статинами. Таким чином, можуть бути корисними нові терапевтичні засоби, які можуть застосовуватися окремо або в комбінації з існуючими засобами, і ефективніше знижують ЛПНЩХ. Добре встановлено, що рециклізація рецептора ліпопротеїнів низької щільності на поверхні клітин печінки (ЛПНЩР) відіграє критичну роль в підтримці клітинного та організмового балансу холестерину, регулюючи рівні ЛПНЩ-Х в плазмі. Пізніше було показано, що пропротеїн конвертаза субтилізин/кексин типу 9 (PCSK9) відіграє важливу роль в рециклізації та регуляції ЛПНЩР. PCSK9 є членом субтилізинової родини серинпротеаз та експресується, в основному, в печінці. Після секреції, вона індукує посттрансляційну регуляцію вниз ЛПНЩР на поверхні клітин печінки за механізмом, який включає пряме зв'язування з ЛПНЩР. Регуляція вниз печінкового ЛПНЩР, у свою чергу, призводить до підвищення рівнів циркулюючого ЛПНЩ-Х. Таким чином, PCSK9 може представляти мішень для інгібування новими терапевтичними засобами в умовах гіперхолестеринемії. Серйозне обгрунтування такого підходу одержане в результаті досліджень на доклінічних моделях і на базі даних щодо того, що у людей з мутаціями PCSK9 з втратою функції рівні холестерину нижчі за норму, і частота ЗКС знижена. КОРОТКИЙ ОПИС ВИНАХОДУ У деяких аспектах винаходу запропонована стабільна композиція, що містить, щонайменше, одне моноклональне антитіло, яке специфічно зв'язується з PCSK9, причому PCSK9 містить амінокислоти SEQ ID NO 1, при цьому моноклональне антитіло присутнє в кількості від приблизно 40 мг/мл до приблизно 300 мг/мл, і фармацевтично прийнятний буфер присутній в кількості від приблизно 0,05 мМ до приблизно 40 мМ, і фармацевтично прийнятна поверхневоактивна речовина присутня в кількості, яка становить від 0,01 % мас./об. до приблизно 20 % мас./об., і, щонайменше, один фармацевтично прийнятний стабілізатор присутній в кількості від приблизно 0,5 % мас./об. до приблизно 10 % мас./об., при тому, що pH стабільної композиції знаходиться в інтервалі від приблизно 4,0 до приблизно 6,0. У деяких варіантах згадана вище стабільна композиція містить фармацевтично прийнятний буфер, вибраний із групи, що складається із глутамату, фосфату, буферизованого фосфатом розчину солі, натрію ацетату, натрію цитрату і буфера Трис. У конкретних варіантах фармацевтично прийнятний буфер 1 UA 114602 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 присутній у згаданій вище стабільній композиції в кількості 10-20 мМ. У конкретному варіанті фармацевтично прийнятний буфер являє собою натрію ацетат в кількості 10-20 мМ. У деяких варіантах фармацевтично прийнятна поверхнево-активна речовина присутня в кількості від приблизно 0,004 % мас./об. до приблизно 0,01 % мас./об.. У конкретних варіантах фармацевтично прийнятна поверхнево-активна речовина у згаданій вище стабільній композиції являє собою полісорбат 80 або полісорбат 20. У додаткових варіантах фармацевтично прийнятна поверхнево-активна речовина являє собою полісорбат 80 або полісорбат 20, присутній в кількості від приблизно 0,004 % мас./об. до приблизно 0,01 % мас./об.. У деяких варіантах фармацевтично прийнятний стабілізатор у згаданій вище стабільній композиції вибраний з групи, що складається із полігідроксивуглеводню, дисахариду, поліолу, проліну, аргініну, лізину, метіоніну, таурину і бензилового спирту. У деяких варіантах фармацевтично прийнятний стабілізатор являє собою полігідроксивуглеводень, вибраний з групи, що складається із сорбіту, маніту і гліцерину. У конкретному варіанті полігідроксивуглеводень у згаданій вище стабільній композиції являє собою сорбіталь. У деяких варіантах фармацевтично прийнятний стабілізатор являє собою дисахарид, вибраний із групи, що складається із сахарози, мальтози, лактози, фруктози і трегалози. У деяких варіантах дисахаридний стабілізатор присутній в кількості приблизно 9 % мас./об. У деяких варіантах вказаний дисахарид є сахарозою. У конкретних варіантах сахароза присутня в згаданій вище стабільній композиції в кількості приблизно 9 %, мас/об. У деяких варіантах стабілізатор є амінокислотою, вибраною з групи, що складається із проліну, аргініну, лізину, метіоніну і таурину. У конкретному варіанті стабілізатор є проліном. У додатковому варіанті пролін присутній в згаданій вище стабільній композиції в кількості від приблизно 2 % до 3 % мас./об.. У деяких варіантах pH згаданої вище стабільної композиції знаходиться в інтервалі від приблизно 5,0 до приблизно 5,5. У деяких варіантах згадана вище стабільна композиція містить моноклональне антитіло, що містить: варіабельну ділянку легкого ланцюга, що містить послідовність амінокислот, яка є, щонайменше, на 90 % ідентичною послідовності SEQ ID NO:23, і варіабельну ділянку важкого ланцюга, що містить послідовність амінокислот, яка є, щонайменше, на 90 % ідентичною послідовності SEQ ID NO:49; варіабельну ділянку легкого ланцюга, що містить послідовність амінокислот, яка є, щонайменше, на 90 % ідентичною послідовності SEQ ID NO:12, і варіабельну ділянку важкого ланцюга, що містить послідовність амінокислот, яка є, щонайменше, на 90 % ідентичною послідовності SEQ ID NO:67; варіабельну ділянку легкого ланцюга, що містить послідовність амінокислот, яка є, щонайменше, на 90 % ідентичною послідовності SEQ ID NO:461, і варіабельну ділянку важкого ланцюга, що містить послідовність амінокислот, яка є, щонайменше, на 90 % ідентичною послідовності SEQ ID NO:459; варіабельну ділянку легкого ланцюга, що містить послідовність амінокислот, яка є, щонайменше, на 90 % ідентичною послідовності SEQ ID NO:465, і варіабельну ділянку важкого ланцюга, що містить послідовність амінокислот, яка є, щонайменше, на 90 % ідентичною послідовності SEQ ID NO:463, або варіабельну ділянку легкого ланцюга, що містить послідовність амінокислот, яка є, щонайменше, на 90 % ідентичною послідовності SEQ ID NO:485, і варіабельну ділянку важкого ланцюга, що містить послідовність амінокислот, яка є, щонайменше, на 90 % ідентичною послідовності SEQ ID NO:483. У деяких варіантах згадана вище стабільна композиція містить моноклональне антитіло, що містить: варіабельну ділянку легкого ланцюга, що містить послідовність амінокислот SEQ ID NO:23, і варіабельну ділянку важкого ланцюга, що містить послідовність амінокислот SEQ ID NO:49; варіабельну ділянку легкого ланцюга, що містить послідовність амінокислот SEQ ID NO:12, і варіабельну ділянку важкого ланцюга, що містить послідовність амінокислот SEQ ID NO:67; варіабельну ділянку легкого ланцюга, що містить послідовність амінокислот SEQ ID NO:461, і варіабельну ділянку важкого ланцюга, що містить послідовність амінокислот SEQ ID NO:459; варіабельну ділянку легкого ланцюга, що містить послідовність амінокислот SEQ ID NO:465, і варіабельну ділянку важкого ланцюга, яка містить амінокислоту SEQ ID NO:463, або варіабельну ділянку легкого ланцюга, що містить послідовність амінокислот SEQ ID NO:485, і варіабельну ділянку важкого ланцюга, що містить послідовність амінокислот SEQ ID NO:483. У деяких варіантах згадана вище стабільна композиція містить моноклональне антитіло 21B12, 31H4, 8A3, 11F1 або 8A1. У деяких варіантах в'язкість згаданої вище стабільної композиції становить 30 сПа або менше при 25 °C. У конкретних варіантах згаданої вище стабільної композиції моноклональне антитіло присутнє в кількості від приблизно 70 мг/мл до приблизно 150 мг/мл, і в'язкість стабільної композиції становить 12 сПа або менше при 25 °C. У деяких варіантах осмоляльність згаданої вище стабільної композиції становить від приблизно 250 мОсм/кг до приблизно 350 2 UA 114602 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 мОсм/кг. У деяких варіантах згадана вище стабільна композиція залишається стабільною щонайменше, 3, 6, 12 або 24 місяці. У конкретних варіантах згадана вище стабільна композиція містить моноклональне антитіло, що містить варіабельну ділянку, яка є, щонайменше, на 90 % ідентичною відповідній ділянці SEQ ID NO:465, і варіабельну ділянку важкого ланцюга, яка є, щонайменше, на 90 % ідентичною відповідній ділянці SEQ ID NO:463. У деяких варіантах згадана вище стабільна композиція містить моноклональне антитіло, що містить варіабельну ділянку легкого ланцюга, що містить послідовність амінокислот SEQ ID NO:465, і варіабельну ділянку важкого ланцюга, що містить послідовність амінокислот SEQ ID NO:463, і, при цьому, кількість моноклонального антитіла становить приблизно 150. У деяких варіантах згадана вище стабільна композиція містить антитіло, що містить варіабельну ділянку легкого ланцюга, яка є, щонайменше, на 90 % ідентичною відповідній ділянці SEQ ID NO:23, і варіабельну ділянку важкого ланцюга, яка є, щонайменше, на 90 % ідентичною відповідній ділянці SEQ ID NO:49. У деяких варіантах згадана вище стабільна композиція містить моноклональне антитіло, що містить варіабельну ділянку легкого ланцюга, що містить послідовність амінокислот SEQ ID NO:23, і варіабельну ділянку важкого ланцюга, що містить послідовність амінокислот SEQ ID NO:49, і, при цьому, кількість моноклонального антитіла становить 120 мг/мл або 140 мг/мл. У деяких варіантах згадана вище стабільна композиція містить (а) моноклональне антитіло в кількості від приблизно 70 мг/мл до приблизно 200 мг/мл, причому вказане моноклональне антитіло містить: варіабельну ділянку легкого ланцюга, що містить послідовність амінокислот SEQ ID NO:23, і варіабельну ділянку важкого ланцюга, що містить послідовність амінокислот SEQ ID NO:49; варіабельну ділянку легкого ланцюга, що містить послідовність амінокислот SEQ ID NO:12, і варіабельну ділянку важкого ланцюга, що містить послідовність амінокислот SEQ ID NO:67; варіабельну ділянку легкого ланцюга, що містить послідовність амінокислот SEQ ID NO:461, і варіабельну ділянку важкого ланцюга, що містить послідовність амінокислот SEQ ID NO:459; варіабельну ділянку легкого ланцюга, що містить послідовність амінокислот SEQ ID NO:465, і варіабельну ділянку важкого ланцюга, що містить послідовність амінокислот SEQ ID NO:463; або варіабельну ділянку легкого ланцюга, що містить послідовність амінокислот SEQ ID NO:485, і варіабельну ділянку важкого ланцюга, що містить послідовність амінокислот SEQ ID NO:483, і приблизно 10 мМ натрію ацетату; приблизно 9,0 % мас./об. сахарози; від приблизно 0,004 % до приблизно 0,01 % мас./об. полісорбату 20 або полісорбату 80, з pH приблизно 5,2. У даному аспекті моноклональне антитіло може являти собою 21B12, 8A3, 11F1. У конкретних варіантах даного аспекту моноклональне антитіло являє собою 21B12 і присутнє в згаданій вище стабільній композиції в кількості приблизно 140 мг/мл. У додаткових варіантах даного аспекту стабільна композиція за пунктами формули містить приблизно 0,004 % полісорбату 20. У додаткових конкретних варіантах даного аспекту згадана вище стабільна композиція містить моноклональне антитіло, що являє собою 8A3 і присутнє в кількості приблизно 150 мг/мл. У додаткових варіантах даного аспекту, згадана вище стабільна композиція містить моноклональне антитіло, що являє собою 11F1 і присутнє в кількості приблизно 140, 150, 160. 170, 180, 190 або 200 мг/мл. У конкретних варіантах стабільна композиція, що містить 11F1, також містить приблизно 0,01 % полісорбату 80. У додатковому варіанті стабільна композиція містить: (а) моноклональне антитіло в кількості від приблизно 70 мг/мл до приблизно 200 мг/мл, причому вказане моноклональне антитіло містить варіабельну ділянку легкого ланцюга, що містить послідовність амінокислот SEQ ID NO:23, і варіабельну ділянку важкого ланцюга, що містить послідовність амінокислот SEQ ID NO:49; варіабельну ділянку легкого ланцюга, що містить послідовність амінокислот SEQ ID NO:12, і варіабельну ділянку важкого ланцюга, що містить послідовність амінокислот SEQ ID NO:67; варіабельну ділянку легкого ланцюга, що містить послідовність амінокислот SEQ ID NO:461, і варіабельну ділянку важкого ланцюга, що містить послідовність амінокислот SEQ ID NO:459; варіабельну ділянку легкого ланцюга, що містить послідовність амінокислот SEQ ID NO:465, і варіабельну ділянку важкого ланцюга, що містить послідовність амінокислот SEQ ID NO:463, або варіабельну ділянку легкого ланцюга, що містить послідовність амінокислот SEQ ID NO:485, і варіабельну ділянку важкого ланцюга, що містить послідовність амінокислот SEQ ID NO:483, і приблизно 10 мМ натрію ацетату; від приблизно 2,0 % до 3,0 % мас./об. проліну; приблизно 0,01 % мас./об. полісорбату 20 або полісорбату 80, з pH приблизно 5,0. У деяких варіантах даного аспекту стабільна композиція містить моноклональне антитіло, що являє собою 21B12, 8A3 або 11F1. 3 UA 114602 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 В іншому аспекті винаходу стабільна композиція містить моноклональне анти-PCSK9 антитіло в кількості від приблизно 70 мг/мл до приблизно 200 мг/мл, причому вказане моноклональне антитіло містить: варіабельну ділянку легкого ланцюга, що містить послідовність амінокислот, щонайменше, на 90 % ідентичну послідовності SEQ ID NO:577, і варіабельну ділянку важкого ланцюга, що містить послідовність амінокислот, щонайменше, на 90 % ідентичну послідовності SEQ ID NO:576; варіабельну ділянку легкого ланцюга, що містить послідовність амінокислот SEQ ID NO:577, і варіабельну ділянку важкого ланцюга, що містить послідовність амінокислот SEQ ID NO:576; варіабельну ділянку легкого ланцюга, що містить послідовність амінокислот, щонайменше, на 90 % ідентичну послідовності SEQ ID NO:588, і варіабельну ділянку важкого ланцюга, що містить послідовність амінокислот, щонайменше, на 90 % ідентичну послідовності SEQ ID NO:589, або варіабельну ділянку легкого ланцюга, що містить послідовність амінокислот SEQ ID NO:588, і варіабельну ділянку важкого ланцюга, що містить послідовність амінокислот SEQ ID NO:589; і (б) приблизно 10 мМ натрію ацетату; (в) приблизно 9,0 % мас./об. сахарози; (г) від приблизно 0,004 % до приблизно 0,01 % мас./об. полісорбату 20 або полісорбату 80, і (д) з pH приблизно 5,2. В іншому аспекті винаходу стабільна композиція містить моноклональне анти-PCSK9 антитіло в кількості від приблизно 70 мг/мл до приблизно 200 мг/мл, причому вказане моноклональне антитіло містить: варіабельну ділянку легкого ланцюга, що містить послідовність амінокислот, щонайменше, на 90 % ідентичну послідовності SEQ ID NO:577, і варіабельну ділянку важкого ланцюга, що містить послідовність амінокислот, щонайменше, на 90 % ідентичну послідовності SEQ ID NO:576; варіабельну ділянку легкого ланцюга, що містить послідовність амінокислот SEQ ID NO:577, і варіабельну ділянку важкого ланцюга, що містить послідовність амінокислот SEQ ID NO:576; варіабельну ділянку легкого ланцюга, що містить послідовність амінокислот, щонайменше, на 90 % ідентичну послідовності SEQ ID NO:588, і варіабельну ділянку важкого ланцюга, що містить послідовність амінокислот, щонайменше, на 90 % ідентичну послідовності SEQ ID NO:589, або варіабельну ділянку легкого ланцюга, що містить послідовність амінокислот SEQ ID NO:588, і варіабельну ділянку важкого ланцюга, що містить послідовність амінокислот SEQ ID NO:589; і (б) приблизно 10 мМ натрію ацетату; (в) від приблизно 2,0 % до 3,0 % мас./об. проліну; (г) приблизно 0,01 % мас./об. полісорбату 20 або полісорбату 80, і (д) з pH приблизно 5,0. У деяких аспектах запропонований винахід включає спосіб зниження холестерину ЛПНЩ сироватки у пацієнта, який включає введення, щонайменше, одного анти-PCSK9 антитіла хворому, потребуючому цього, в дозі від приблизно 10 мг до приблизно 3000 мг, таким чином, знижуючи рівень холестерину ЛПНЩ сироватки, щонайменше, приблизно на 15 %, в порівнянні з рівнем холестерину ЛПНЩ в сироватці вказаного хворого до введення дози. У деяких варіантах даного аспекту винаходу рівень холестерину ЛПНЩ в сироватці вказаного хворого знижується, щонайменше, приблизно на 20 %, щонайменше, приблизно на 25 %, щонайменше, приблизно на 30 %, щонайменше, приблизно на 35 %, щонайменше, приблизно на 40 %, щонайменше, приблизно на 45 %, щонайменше, приблизно на 50 %, щонайменше, приблизно на 55 %, щонайменше, приблизно на 60 %, щонайменше, приблизно на 65 %, щонайменше, приблизно на 70 %, щонайменше, приблизно на 75 %, щонайменше, приблизно на 80 %, щонайменше, приблизно на 85 %, або щонайменше, приблизно на 90 %, в порівнянні з рівнем холестерину ЛПНЩ в сироватці хворого до введення дози. У деяких варіантах даного аспекту винаходу анти-PCSK9 антитіло вводять хворому в дозі від приблизно 35 мг до приблизно 3000 мг, від приблизно 35 мг до приблизно 2800 мг, від приблизно 35 мг до приблизно 2500 мг, від приблизно 35 мг до приблизно 2000 мг, від приблизно 35 мг до приблизно 1800 мг, від приблизно 35 мг до приблизно 1400 мг, від приблизно 25 мг до приблизно 1200 мг, від приблизно 35 мг до приблизно 1000 мг, від приблизно 35 мг до приблизно 700 мг, від приблизно 45 мг до приблизно 700 мг, від приблизно 45 мг до приблизно 600 мг, від приблизно 45 мг до приблизно 450 мг, від приблизно 70 мг до приблизно 450 мг, від приблизно 105 мг до приблизно 420 мг, від приблизно 120 мг до приблизно 200 мг, від приблизно 140 мг до приблизно 200 мг, від приблизно 140 мг до приблизно 180 мг, або від приблизно 140 мг до приблизно 170 мг, від приблизно 420 мг до приблизно 3000 мг, від приблизно 700 мг до приблизно 3000 мг, від приблизно 1000 мг до приблизно 3000 мг, від приблизно 1200 до приблизно 3000 мг, від приблизно 1400 мг до приблизно 3000 мг, від приблизно 1800 мг до приблизно 3000 мг, від приблизно 2000 мг до приблизно 3000 мг, від приблизно 2400 мг до приблизно 3000 мг або від приблизно 2800 мг до приблизно 3000 мг. У деяких варіантах даного аспекту анти-PCSK9 антитіло вводять хворому в дозі приблизно 35 мг, приблизно 45 мг, приблизно 70 мг, приблизно 105 мг, приблизно 120 мг приблизно 140 мг, приблизно 150 мг, приблизно 160 мг, приблизно 170 мг, приблизно 180 мг, 4 UA 114602 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 приблизно 190 мг, приблизно 200 мг, приблизно 210 мг, приблизно 280 мг, приблизно 360 мг, приблизно 420 мг, приблизно 450 мг, приблизно 600 мг, приблизно 700 мг, приблизно 1200 мг, приблизно 1400 мг, приблизно 1800 мг, приблизно 2000 мг, приблизно 2500 мг, приблизно 2800 мг або приблизно 3000 мг. У деяких варіантах даного аспекту винаходу анти-PCSK9 антитіло вводять хворому за схемою, вибраною з групи, що складається із: (1) 1 раз на тиждень, (2) 1 раз на 2 тижні, (3) 1 раз на місяць, (4) 1 раз на 2 місяці, (5) 1 раз на 3 місяці (6) 1 раз на 6 місяців і (7) 1 раз на 12 місяців. У деяких варіантах даного аспекту винаходу анти-PCSK9 антитіло вводять парентерально. У деяких варіантах даного аспекту винаходу анти-PCSK9 антитіло вводять внутрішньовенно. У деяких варіантах даного аспекту винаходу анти-PCSK9 антитіло вводять підшкірно. У деяких варіантах даного аспекту винаходу анти-PCSK9 антитіло містить: варіабельну ділянку легкого ланцюга, що містить послідовність амінокислот, яка є, щонайменше, на 90 % ідентичною послідовності SEQ ID NO:23, і варіабельну ділянку важкого ланцюга, що містить послідовність амінокислот, яка є, щонайменше, на 90 % ідентичною послідовності SEQ ID NO:49; варіабельну ділянку легкого ланцюга, що містить послідовність амінокислот, яка є, щонайменше, на 90 % ідентичною послідовності SEQ ID NO:12, і варіабельну ділянку важкого ланцюга, що містить послідовність амінокислот, яка є, щонайменше, на 90 % ідентичною послідовності SEQ ID NO:67; варіабельну ділянку легкого ланцюга, що містить послідовність амінокислот, яка є, щонайменше, на 90 % ідентичною послідовності SEQ ID NO:461, і варіабельну ділянку важкого ланцюга, що містить послідовність амінокислот, яка є, щонайменше, на 90 % ідентичною послідовності SEQ ID NO:459; варіабельну ділянку легкого ланцюга, що містить послідовність амінокислот, яка є, щонайменше, на 90 % ідентичною послідовності SEQ ID NO:465, і варіабельну ділянку важкого ланцюга, що містить послідовність амінокислот, яка є, щонайменше, на 90 % ідентичною послідовності SEQ ID NO:463; варіабельну ділянку легкого ланцюга, що містить послідовність амінокислот, яка є, щонайменше, на 90 % ідентичною послідовності SEQ ID NO:485: і варіабельну ділянку важкого ланцюга, що містить послідовність амінокислот, яка є, щонайменше, на 90 % ідентичною послідовності SEQ ID NO:483; або варіабельну ділянку легкого ланцюга, що містить послідовність амінокислот, яка є, щонайменше, на 90 % ідентичною послідовності SEQ ID NO:582, і варіабельну ділянку важкого ланцюга, що містить послідовність амінокислот, яка є, щонайменше, на 90 % ідентичною послідовності SEQ ID NO:583. У деяких варіантах даного аспекту винаходу анти-PCSK9 антитіло містить: варіабельну ділянку легкого ланцюга, що містить послідовність амінокислот SEQ ID NO:23, і варіабельну ділянку важкого ланцюга, що містить послідовність амінокислот SEQ ID NO:49; варіабельну ділянку легкого ланцюга, що містить послідовність амінокислот SEQ ID NO:12, і варіабельну ділянку важкого ланцюга, що містить послідовність амінокислот SEQ ID NO:67; варіабельну ділянку легкого ланцюга, що містить послідовність амінокислот SEQ ID NO:461, і варіабельну ділянку важкого ланцюга, що містить послідовність амінокислот SEQ ID NO:459; варіабельну ділянку легкого ланцюга, що містить послідовність амінокислот SEQ ID NO:465, і варіабельну ділянку важкого ланцюга, що містить послідовність амінокислот SEQ ID NO:463; варіабельну ділянку легкого ланцюга, що містить послідовність амінокислот SEQ ID NO:485, і варіабельну ділянку важкого ланцюга, що містить послідовність амінокислот SEQ ID NO:483; або варіабельну ділянку легкого ланцюга, що містить послідовність амінокислот SEQ ID NO:582, і варіабельну ділянку важкого ланцюга, що містить послідовність амінокислот SEQ ID NO:583. У деяких варіантах даного аспекту винаходу анти-PCSK9 антитіло вибране з групи, що складається із 21B12, 31H4, 8A3, 11F1 і 8A1. У деяких аспектах винахід включає спосіб лікування або попередження пов'язаного з холестерином розладу у хворого з рівнем холестерину ЛПНЩ сироватки, який включає введення, щонайменше, одного анти-PCSK9 антитіла хворому, який потребує цього, в дозі від приблизно 10 мг до приблизно 3000 мг, таким чином, здійснюючи лікування або попередження пов'язаного з холестерином розладу у хворого. В аспекті даного варіанту пов'язаний з холестерином розлад, який підлягає лікуванню або попередженню, являє собою родинну гіперхолестеринемію, зокрема, гетерозиготну родинну гіперхолестеринемію і гомозиготну родинну гіперхолестеринемію, неродинну гіперхолестеринемію, підвищений рівень ліпопротеїну (а), захворювання серця, метаболічний синдром, діабет, захворювання коронарних судин серця, інсульт, серцево-судинне захворювання, хворобу Альцгеймера, захворювання периферичних артерій, гіперліпідемію або дисліпідемію. У деяких варіантах даного аспекту рівень холестерину ЛПНЩ в сироватці вказаного хворого знижується, щонайменше, приблизно на 15 %, щонайменше, приблизно на 20 %, щонайменше, приблизно на 25 %, щонайменше, приблизно на 30 %, щонайменше, приблизно на 35 %, щонайменше, приблизно на 40 %, щонайменше, приблизно на 45 %, щонайменше, приблизно на 50 %, щонайменше, приблизно 5 UA 114602 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 на 55 %, щонайменше, приблизно на 60 %, щонайменше, приблизно на 65 %, щонайменше, приблизно на 70 %, щонайменше, приблизно на 75 %, щонайменше, приблизно на 80 %, щонайменше, приблизно на 85 %, або щонайменше, приблизно на 90 %, в порівнянні з рівнем холестерину ЛПНЩ в сироватці вказаного хворого до введення дози. У деяких варіантах даного аспекту винаходу анти-PCSK9 антитіло вводять хворому в дозі від приблизно 35 мг до приблизно 3000 мг, від приблизно 35 мг до приблизно 2800 мг, від приблизно 35 мг до приблизно 2500 мг, від приблизно 35 мг до приблизно 2000 мг, від приблизно 35 мг до приблизно 1800 мг, від приблизно 35 мг до приблизно 1400 мг, від приблизно 25 мг до приблизно 1200 мг, від приблизно 35 мг до приблизно 1000 мг, від приблизно 35 мг до приблизно 700 мг, від приблизно 45 мг до приблизно 700 мг, від приблизно 45 мг до приблизно 600 мг, від приблизно 45 мг до приблизно 450 мг, від приблизно 70 мг до приблизно 450 мг, від приблизно 105 мг до приблизно 420 мг, від приблизно 120 мг до приблизно 200 мг, від приблизно 140 мг до приблизно 200 мг, від приблизно 140 мг до приблизно 180 мг, або від приблизно 140 мг до приблизно 170 мг, від приблизно 420 мг до приблизно 3000 мг, від приблизно 700 мг до приблизно 3000 мг, від приблизно 1000 мг до приблизно 3000 мг, від приблизно 1200 до приблизно 3000 мг, від приблизно 1400 мг до приблизно 3000 мг, від приблизно 1800 мг до приблизно 3000 мг, від приблизно 2000 мг до приблизно 3000 мг, від приблизно 2400 мг до приблизно 3000 мг або від приблизно 2800 мг до приблизно 3000 мг. У деяких варіантах даного аспекту, анти-PCSK9 антитіло вводять хворому в дозі приблизно 35 мг, приблизно 45 мг, приблизно 70 мг, приблизно 105 мг, приблизно 120 мг, приблизно 140 мг, приблизно 150 мг, приблизно 160 мг, приблизно 170 мг, приблизно 180 мг, приблизно 190 мг, приблизно 200 мг, приблизно 210 мг, приблизно 280 мг, приблизно 360 мг, приблизно 420 мг, приблизно 450 мг, приблизно 600 мг, приблизно 700 мг, приблизно 1200 мг, приблизно 1400 мг, приблизно 1800 мг, приблизно 2000 мг, приблизно 2500 мг, приблизно 2800 мг або приблизно 3000 мг. У деяких варіантах даного аспекту винаходу анти-PCSK9 антитіло вводять хворому за схемою, вибраною з групи, що складається із: (1) 1 раз на тиждень, (2) 1 раз на 2 тижні, (3) 1 раз на місяць, (4) 1 раз на 2 місяці, (5) 1 раз на 3 місяці (6) 1 раз на 6 місяців і (7) 1 раз на 12 місяців. У деяких варіантах даного аспекту винаходу анти-PCSK9 антитіло вводять парентерально. У деяких варіантах даного аспекту винаходу анти-PCSK9 антитіло вводять внутрішньовенно. У деяких варіантах даного аспекту винаходу анти-PCSK9 антитіло вводять підшкірно. У деяких варіантах даного аспекту винаходу анти-PCSK9 антитіло містить: варіабельну ділянку легкого ланцюга, що містить послідовність амінокислот, яка є, щонайменше, на 90 % ідентичною послідовності SEQ ID NO:23, і варіабельну ділянку важкого ланцюга, що містить послідовність амінокислот, яка є, щонайменше, на 90 % ідентичною послідовності SEQ ID NO:49; варіабельну ділянку легкого ланцюга, що містить послідовність амінокислот, яка є, щонайменше, на 90 % ідентичною послідовності SEQ ID NO:12, і варіабельну ділянку важкого ланцюга, що містить послідовність амінокислот, яка є, щонайменше, на 90 % ідентичною послідовності SEQ ID NO:67; варіабельну ділянку легкого ланцюга, що містить послідовність амінокислот, яка є, щонайменше, на 90 % ідентичною послідовності SEQ ID NO:461, і варіабельну ділянку важкого ланцюга, що містить послідовність амінокислот, яка є, щонайменше, на 90 % ідентичною послідовності SEQ ID NO:459; варіабельну ділянку легкого ланцюга, що містить послідовність амінокислот, яка є, щонайменше, на 90 % ідентичною послідовності SEQ ID NO:465, і варіабельну ділянку важкого ланцюга, що містить послідовність амінокислот, яка є, щонайменше, на 90 % ідентичною послідовності SEQ ID NO:463; варіабельну ділянку легкого ланцюга, що містить послідовність амінокислот, яка є, щонайменше, на 90 % ідентичною послідовності SEQ ID NO:485, і варіабельну ділянку важкого ланцюга, що містить послідовність амінокислот, яка є, щонайменше, на 90 % ідентичною послідовності SEQ ID NO:483; або варіабельну ділянку легкого ланцюга, що містить послідовність амінокислот, яка є, щонайменше, на 90 % ідентичною послідовності SEQ ID NO:582, і варіабельну ділянку важкого ланцюга, що містить послідовність амінокислот, яка є, щонайменше, на 90 % ідентичною послідовності SEQ ID NO:583. У деяких варіантах даного аспекту винаходу анти-PCSK9 антитіло містить: варіабельну ділянку легкого ланцюга, що містить послідовність амінокислот SEQ ID NO:23, і варіабельну ділянку важкого ланцюга, що містить послідовність амінокислот SEQ ID NO:49; варіабельну ділянку легкого ланцюга, що містить послідовність амінокислот SEQ ID NO:12, і варіабельну ділянку важкого ланцюга, що містить послідовність амінокислот SEQ ID NO:67; варіабельну ділянку легкого ланцюга, що містить послідовність амінокислот SEQ ID NO:461, і варіабельну ділянку важкого ланцюга, що містить послідовність амінокислот SEQ ID NO:459; варіабельну ділянку легкого ланцюга, що містить послідовність амінокислот SEQ ID NO:465, і варіабельну ділянку важкого ланцюга, що 6 UA 114602 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 містить послідовність амінокислот SEQ ID NO:463; варіабельну ділянку легкого ланцюга, що містить послідовність амінокислот SEQ ID NO:485, і варіабельну ділянку важкого ланцюга, що містить послідовність амінокислот SEQ ID NO:483; або варіабельну ділянку легкого ланцюга, що містить послідовність амінокислот SEQ ID NO:582, і варіабельну ділянку важкого ланцюга, що містить послідовність амінокислот SEQ ID NO:583. У деяких варіантах даного аспекту винаходу анти-PCSK9 антитіло вибране з групи, що складається із 21B12, 31H4, 8A3, 11F1 і 8A1. У деяких варіантах даного аспекту винаходу анти-PCSK9 антитіло вводять хворому за схемою, вибраною з групи, що складається із: (1) 1 раз на тиждень, (2) 1 раз на 2 тижні, (3) 1 раз на місяць, (4) 1 раз на 2 місяці, (5) 1 раз на 3 місяці (6) 1 раз на 6 місяців і (7) 1 раз на 12 місяців. У деяких варіантах даного аспекту винаходу анти-PCSK9 антитіло вводять парентерально. У деяких варіантах даного аспекту винаходу, анти-PCSK9 антитіло вводять внутрішньовенно. У деяких варіантах даного аспекту винаходу, анти-PCSK9 антитіло вводять підшкірно. У конкретних варіантах винаходу анти-PCSK9 антитіло являє собою 21B12 і 31H4. У деяких варіантах анти-PCSK9 антитіло містить: варіабельну ділянку легкого ланцюга, що містить послідовність амінокислот, яка є, щонайменше, на 90 % ідентичною послідовності SEQ ID NO:23, і варіабельну ділянку важкого ланцюга, що містить послідовність амінокислот, яка є, щонайменше, на 90 % ідентичною послідовності SEQ ID NO:49. У деяких варіантах анти-PCSK9 антитіло містить: варіабельну ділянку легкого ланцюга, що містить послідовність амінокислот SEQ ID NO:23, і варіабельну ділянку важкого ланцюга, що містить послідовність амінокислот SEQ ID NO:49. У деяких варіантах анти-PCSK9 антитіло являє собою 21B12. У конкретному варіанті анти-PCSK9 антитіло містить послідовність амінокислот, яка є, щонайменше, на 90 % ідентичною послідовності SEQ ID NO:23, і варіабельну ділянку важкого ланцюга, що містить послідовність амінокислот, яка є, щонайменше, на 90 % ідентичною послідовності SEQ ID NO:49, або містить варіабельну ділянку легкого ланцюга, що містить послідовність амінокислот SEQ ID NO:23, і варіабельну ділянку важкого ланцюга, що містить послідовність амінокислот SEQ ID NO:49, або антитіло являє собою 21B12, причому анти-PCSK9 антитіло вводять хворому підшкірно в дозі від приблизно 21 мг до приблизно 70 мг 1 раз на тиждень, при тому, що рівень холестерину ЛПНЩ в сироватці хворого знижується, щонайменше, приблизно на 1550 % приблизно на 3-10 днів; вводять хворому підшкірно в дозі приблизно 21 мг 1 раз на тиждень, при тому, що рівень холестерину ЛПНЩ в сироватці хворого знижується, щонайменше, приблизно на 15-50 % приблизно на 3-10 днів; вводять підшкірно хворому в дозі приблизно 35 мг 1 раз на тиждень, при тому, що рівень холестерину ЛПНЩ в сироватці хворого знижується, щонайменше, приблизно на 15-50 % приблизно на 3-10 днів; вводять хворому підшкірно в дозі приблизно 70 мг 1 раз на тиждень, при тому, що рівень холестерину ЛПНЩ в сироватці хворого знижується, щонайменше, приблизно на 15-50 % приблизно на 3-10 днів; вводять хворому підшкірно в дозі від приблизно 70 мг до приблизно 280 мг 1 раз на 2 тижні, при тому, що рівень холестерину ЛПНЩ в сироватці хворого знижується, щонайменше, приблизно на 15-50 % приблизно на 7-14 днів; вводять хворому підшкірно в дозі приблизно 70 мг 1 раз на 2 тижні, при тому, що рівень холестерину ЛПНЩ в сироватці хворого знижується, щонайменше, приблизно на 15-50 % приблизно на 7-14 днів; вводять хворому в дозі приблизно 105 мг підшкірно 1 раз на 2 тижні, при тому, що рівень холестерину ЛПНЩ в сироватці хворого знижується, щонайменше, приблизно на 15-50 % приблизно на 7-14 днів; вводять хворому підшкірно в дозі приблизно 120 мг 1 раз на 2 тижні, при тому, що рівень холестерину ЛПНЩ в сироватці хворого знижується, щонайменше, приблизно на 15-50 % приблизно на 7-14 днів; вводять хворому підшкірно в дозі приблизно 140 мг 1 раз на 2 тижні, при тому, що рівень холестерину ЛПНЩ в сироватці хворого знижується, щонайменше, приблизно на 15-50 % приблизно на 7-14 днів; вводять хворому підшкірно в дозі приблизно 210 мг 1 раз на 2 тижні, при тому, що рівень холестерину ЛПНЩ в сироватці хворого знижується, щонайменше, приблизно на 15-50 % приблизно на 7-14 днів; вводять хворому підшкірно в дозі приблизно 280 мг 1 раз на 2 тижні, при тому, що рівень холестерину ЛПНЩ в сироватці хворого знижується, щонайменше, приблизно на 15-50 % приблизно на 7-14 днів; вводять хворому підшкірно в дозі від приблизно 280 мг до приблизно 420 мг 1 раз на 4 тижні, при тому, що рівень холестерину ЛПНЩ в сироватці знижується, щонайменше, приблизно на 15-50 % приблизно на 21-31 день; вводять хворому підшкірно в дозі приблизно 280 мг 1 раз на 4 тижні, при тому, що рівень холестерину ЛПНЩ в сироватці хворого знижується, щонайменше, приблизно на 15-50 % приблизно на 21-31 день; вводять хворому підшкірно в дозі приблизно 350 мг 1 раз на 4 тижні при тому, що рівень холестерину ЛПНЩ в сироватці хворого знижується, щонайменше, приблизно на 15-50 % приблизно на 21-31 день; вводять хворому підшкірно в дозі приблизно 420 мг 1 раз на 4 тижні, при тому, що рівень холестерину ЛПНЩ в сироватці хворого знижується на 15-50 % приблизно на 21-31 день. 7 UA 114602 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 В іншому конкретному варіанті, в якому анти-PCSK9 антитіло містить послідовність амінокислот, яка є, щонайменше, на 90 % ідентичною послідовності SEQ ID NO:23, і варіабельну ділянку важкого ланцюга, що містить послідовність амінокислот, яка є, щонайменше, на 90 % ідентичною послідовності SEQ ID NO:49, або містить варіабельну ділянку легкого ланцюга, що містить послідовність амінокислот SEQ ID NO:23, і варіабельну ділянку важкого ланцюга, що містить послідовність амінокислот SEQ ID NO:49, або антитіло являє собою 21B12, анти-PCSK9 антитіло вводять хворому в дозі від приблизно 420 мг до приблизно 3000 мг внутрішньовенно 1 раз на тиждень, причому рівень холестерину ЛПНЩ в сироватці хворого знижується на 15-50 % приблизно на 3-10 днів, вводять хворому в дозі приблизно 700 мг внутрішньовенно 1 раз на тиждень, при тому, що рівень холестерину ЛПНЩ в сироватці хворого знижується на 15-50 % приблизно на 3-10 днів; вводять хворому в дозі приблизно 1200 мг внутрішньовенно 1 раз на тиждень, при тому, що рівень холестерину ЛПНЩ в сироватці хворого знижується на 15-50 % приблизно на 3-10 днів; вводять хворому в дозі від більш ніж приблизно 1200 мг до приблизно 3000 мг внутрішньовенно 1 раз на тиждень, при тому, що рівень холестерину ЛПНЩ в сироватці хворого знижується на 15-50 % приблизно на 3-10 днів; вводять хворому в дозі від приблизно 420 мг до приблизно 3000 мг внутрішньовенно 1 раз на 2 тижні, при тому, що рівень холестерину ЛПНЩ в сироватці хворого знижується на 15-50 % приблизно на 7-14 днів; вводять хворому в дозі приблизно 700 мг внутрішньовенно 1 раз на 2 тижні, при тому, що рівень холестерину ЛПНЩ в сироватці хворого знижується на 15-50 % приблизно на 7-14 днів; вводять хворому в дозі приблизно 1200 мг внутрішньовенно 1 раз на 2 тижні, при тому, що рівень холестерину ЛПНЩ в сироватці хворого знижується на 15-50 % приблизно на 21-31 день; вводять хворому в дозі від більш ніж приблизно 1200 мг до приблизно 3000 мг внутрішньовенно 1 раз на 2 тижні, при тому, що рівень холестерину ЛПНЩ в сироватці хворого знижується на 15-50 % приблизно на 7-14 днів; вводять хворому в дозі від приблизно 420 мг до приблизно 3000 мг внутрішньовенно 1 раз на 4 тижні, при тому, що рівень холестерину ЛПНЩ в сироватці хворого знижується на 15-50 % приблизно на 21-31 день, вводять хворому в дозі приблизно 700 мг внутрішньовенно 1 раз на 4 тижні, при тому, що рівень холестерину ЛПНЩ в сироватці хворого знижується на 15-50 % приблизно на 21-31 день; вводять хворому в дозі приблизно 1200 мг внутрішньовенно 1 раз на 4 тижні, при тому, що рівень холестерину ЛПНЩ в сироватці хворого знижується на 15-50 % приблизно на 21-31 день; вводять хворому в дозі від більш ніж приблизно 1200 мг до приблизно 3000 мг внутрішньовенно 1 раз на 4 тижні, при тому, що рівень холестерину ЛПНЩ в сироватці хворого знижується на 1550 % приблизно на 21-31 день. В іншому конкретному варіанті, в якому анти-PCSK9 антитіло містить послідовність амінокислот, яка є, щонайменше, на 90 % ідентичною послідовності SEQ ID NO:23, і варіабельну ділянку важкого ланцюга, що містить послідовність амінокислот, яка є, щонайменше, на 90 % ідентичною послідовності SEQ ID NO:49, або містить варіабельну ділянку легкого ланцюга, що містить послідовність амінокислот SEQ ID NO:23, і варіабельну ділянку важкого ланцюга, що містить послідовність амінокислот SEQ ID NO:49, або антитіло являє собою 21B12, анти-PCSK9 антитіло вводять хворому в дозі приблизно 21 мг підшкірно 1 раз на тиждень, при тому, що рівень холестерину ЛПНЩ в сироватці хворого знижується, щонайменше, приблизно на 30-50 % приблизно на 7-10 днів; вводять хворому в дозі приблизно 35 мг підшкірно 1 раз на тиждень, при тому, що рівень холестерину ЛПНЩ в сироватці хворого знижується, щонайменше, приблизно на 30-50 % приблизно на 7-10 днів; вводять хворому в дозі приблизно 70 мг підшкірно 1 раз на тиждень, при тому, що рівень холестерину ЛПНЩ в сироватці хворого знижується, щонайменше, приблизно на 30-50 % приблизно на 7-10 днів; вводять хворому в дозі приблизно 70 мг підшкірно 1 раз на 2 тижні, при тому, що рівень холестерину ЛПНЩ в сироватці хворого знижується, щонайменше, приблизно на 30-50 % приблизно на 10-14 днів; вводять хворому в дозі приблизно 105 мг підшкірно 1 раз на 2 тижні, при тому, що рівень холестерину ЛПНЩ в сироватці хворого знижується, щонайменше, приблизно на 30-50 % приблизно на 10-14 днів; вводять хворому в дозі приблизно 120 мг підшкірно 1 раз на 2 тижні, при тому, що рівень холестерину ЛПНЩ в сироватці хворого знижується, щонайменше, приблизно на 30-50 % приблизно на 10-14 днів; вводять хворому в дозі приблизно 140 мг підшкірно 1 раз на 2 тижні, при тому, що рівень холестерину ЛПНЩ в сироватці хворого знижується, щонайменше, приблизно на 30-50 % приблизно на 10-14 днів; вводять хворому в дозі приблизно 210 мг підшкірно 1 раз на 2 тижні, при тому, що рівень холестерину ЛПНЩ в сироватці хворого знижується, щонайменше, приблизно на 30-50 % приблизно на 10-14 днів; вводять хворому в дозі приблизно 280 мг підшкірно 1 раз на 2 тижні, при тому, що рівень холестерину ЛПНЩ в сироватці хворого знижується, щонайменше, приблизно на 30-50 % приблизно на 10-14 днів; вводять хворому в дозі від приблизно 280 мг до 8 UA 114602 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 приблизно 420 мг підшкірно 1 раз на 4 тижні, при тому, що рівень холестерину ЛПНЩ в сироватці знижується, щонайменше, приблизно на 30-50 % приблизно на 24-28 днів; вводять хворому в дозі приблизно 280 мг підшкірно 1 раз на 4 тижні, при тому, що рівень холестерину ЛПНЩ в сироватці хворого знижується, щонайменше, приблизно на 30-50 % приблизно на 24-28 днів; вводять хворому в дозі приблизно 350 мг підшкірно 1 раз на 4 тижні при тому, що рівень холестерину ЛПНЩ в сироватці хворого знижується, щонайменше, приблизно на 30-50 % приблизно на 24-28 днів; вводять хворому в дозі приблизно 420 мг підшкірно кожні 4 тижні, при тому, що рівень холестерину ЛПНЩ в сироватці хворого знижується на 30-50 % приблизно на 24-28 днів. В іншому конкретному варіанті, в якому анти-PCSK9 антитіло містить послідовність амінокислот, яка є, щонайменше, на 90 % ідентичною послідовності SEQ ID NO:23, і варіабельну ділянку важкого ланцюга, що містить послідовність амінокислот, яка є, щонайменше, на 90 % ідентичною послідовності SEQ ID NO:49, або містить варіабельну ділянку легкого ланцюга, що містить послідовність амінокислот SEQ ID NO:23, і варіабельну ділянку важкого ланцюга, що містить послідовність амінокислот SEQ ID NO:49, або антитіло являє собою 21B12, анти-PCSK9 антитіло вводять хворому в дозі від приблизно 420 мг до приблизно 3000 мг внутрішньовенно 1 раз на тиждень, при тому, що рівень холестерину ЛПНЩ в сироватці хворого знижується на 30-50 % приблизно на 7-10 днів; вводять хворому в дозі приблизно 700 мг внутрішньовенно 1 раз на тиждень, при тому, що рівень холестерину ЛПНЩ в сироватці хворого знижується на 30-50 % приблизно на 7-10 днів; вводять хворому в дозі приблизно 1200 мг внутрішньовенно 1 раз на тиждень, при тому, що рівень холестерину ЛПНЩ в сироватці хворого знижується на 30-50 % приблизно на 7-10 днів; вводять хворому в дозі від більш ніж приблизно 1200 мг до приблизно 3000 мг внутрішньовенно 1 раз на тиждень, при тому, що рівень холестерину ЛПНЩ в сироватці хворого знижується на 30-50 % приблизно на 7-10 днів; вводять хворому в дозі від приблизно 420 мг до приблизно 3000 мг внутрішньовенно 1 раз на 2 тижні, при тому, що рівень холестерину ЛПНЩ в сироватці хворого знижується на 30-50 % приблизно на 10-14 днів; вводять хворому в дозі приблизно 700 мг внутрішньовенно 1 раз на 2 тижні, при тому, що рівень холестерину ЛПНЩ в сироватці хворого знижується на 30-50 % приблизно на 10-14 днів; вводять хворому в дозі приблизно 1200 мг внутрішньовенно 1 раз на 2 тижні, при тому, що рівень холестерину ЛПНЩ в сироватці хворого знижується на 30-50 % приблизно на 10-14 днів; вводять хворому в дозі від більш ніж приблизно 1200 мг до приблизно 3000 мг внутрішньовенно 1 раз на 2 тижні, при тому, що рівень холестерину ЛПНЩ в сироватці хворого знижується на 30-50 % приблизно на 10-14 днів; вводять хворому в дозі від приблизно 420 мг до приблизно 3000 мг внутрішньовенно 1 раз на 4 тижні, при тому, що рівень холестерину ЛПНЩ в сироватці хворого знижується на 30-50 % приблизно на 24-28 днів, вводять хворому в дозі приблизно 700 мг внутрішньовенно 1 раз на 4 тижні, при тому, що рівень холестерину ЛПНЩ в сироватці хворого знижується на 30-50 % приблизно на 24-28 днів; вводять хворому в дозі приблизно 1200 мг внутрішньовенно 1 раз на 4 тижні, при тому, що рівень холестерину ЛПНЩ в сироватці хворого знижується на 30-50 % приблизно на 24-28 днів; вводять хворому в дозі від більш ніж приблизно 1200 мг до приблизно 3000 мг внутрішньовенно 1 раз на 4 тижні, при тому, що рівень холестерину ЛПНЩ в сироватці хворого знижується на 3050 % приблизно на 24-28 днів. У конкретних варіантах винаходу, анти-PCSK9 антитіло являє собою 8A3, 11F1 і 8A1. У деяких варіантах анти-PCSK9 антитіло містить: варіабельну ділянку легкого ланцюга, що містить послідовність амінокислот, яка є, щонайменше, на 90 % ідентичною послідовності SEQ ID NO:465, і варіабельну ділянку важкого ланцюга, що містить послідовність амінокислот, яка є, щонайменше, на 90 % ідентичною послідовності SEQ ID NO:463. У деяких варіантах антиPCSK9 антитіло містить: варіабельну ділянку легкого ланцюга, що містить послідовність амінокислот SEQ ID NO:465, і варіабельну ділянку важкого ланцюга, що містить послідовність амінокислот SEQ ID NO:463. У деяких варіантах анти-PCSK9 антитіло являє собою 11F1. У конкретному варіанті анти-PCSK9 антитіло містить послідовність амінокислот, яка є, щонайменше, на 90 % ідентичною послідовності SEQ ID NO:465, і варіабельну ділянку важкого ланцюга, що містить послідовність амінокислот, яка є, щонайменше, на 90 % ідентичною послідовності SEQ ID NO:463, або містить варіабельну ділянку легкого ланцюга, що містить послідовність амінокислот SEQ ID NO:465, і варіабельну ділянку важкого ланцюга, що містить послідовність амінокислот SEQ ID NO:463, або антитіло являє собою 11F1, анти-PCSK9 антитіло вводять хворому в дозі приблизно 45 мг підшкірно 1 раз на тиждень, при тому, що рівень холестерину ЛПНЩ в сироватці хворого знижується, щонайменше, приблизно на 15-50 % приблизно на 3-10 днів, вводять хворому в дозі приблизно 150 мг підшкірно 1 раз на 2 тижні, при тому, що рівень холестерину ЛПНЩ в сироватці хворого знижується, щонайменше, 9 UA 114602 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 приблизно на 15-50 % приблизно на 7-14 днів; вводять хворому в дозі приблизно 150 мг підшкірно 1 раз на 4 тижні, при тому, що рівень холестерину ЛПНЩ в сироватці знижується, щонайменше, приблизно на 15-50 % приблизно на 21-31 день; вводять хворому в дозі від більш ніж приблизно 150 мг до приблизно 200 мг підшкірно 1 раз на 4 тижні, при тому, що рівень холестерину ЛПНЩ в сироватці хворого знижується, щонайменше, приблизно на 15-50 % приблизно на 21-31 день; вводять хворому в дозі відприблизно 170 мг до приблизно 180 мг підшкірно 1 раз на 4 тижні, при тому, що рівень холестерину ЛПНЩ в сироватці хворого знижується, щонайменше, приблизно на 15-50 % приблизно на 21-31 день; вводять хворому в дозі від приблизно 150 мг до приблизно 170 мг підшкірно 1 раз на 4 тижні, при тому, що рівень холестерину ЛПНЩ в сироватці хворого знижується, щонайменше, приблизно на 15-50 % приблизно на 21-31 день; вводять хворому в дозі приблизно 450 мг підшкірно 1 раз на 4 тижні, при тому, що рівень холестерину ЛПНЩ в сироватці хворого знижується, щонайменше, приблизно на 15-50 % приблизно на 21-31 день; вводять хворому в дозі приблизно 150 мг підшкірно 1 раз на 6 тижнів, при тому, що рівень холестерину ЛПНЩ в сироватці знижується, щонайменше, приблизно на 15-50 % приблизно на 31-42 дні; вводять хворому в дозі від більш ніж приблизно 150 мг до приблизно 200 мг підшкірно 1 раз на 6 тижнів, при тому, що рівень холестерину ЛПНЩ в сироватці хворого знижується, щонайменше, приблизно на 15-50 % приблизно на 31-42 дні; вводять хворому в дозі від приблизно 170 мг до приблизно 180 мг підшкірно 1 раз на 6 тижнів, при тому, що рівень холестерину ЛПНЩ в сироватці хворого знижується, щонайменше, приблизно на 15-50 % приблизно на 31-42 дні; вводять хворому в дозі від приблизно 150 мг до приблизно 170 мг підшкірно 1 раз на 6 тижнів, при тому, що рівень холестерину ЛПНЩ в сироватці хворого знижується, щонайменше, приблизно на 15-50 % приблизно на 31-42 дні; вводять хворому в дозі приблизно 450 мг підшкірно 1 раз на 6 тижнів, при тому, що рівень холестерину ЛПНЩ в сироватці хворого знижується, щонайменше, приблизно на 15-50 % приблизно на 31-42 дні; вводять хворому в дозі від приблизно 140 мг до приблизно 200 мг підшкірно 1 раз на 8 тижнів, при тому, що рівень холестерину ЛПНЩ в сироватці хворого знижується на 15-50 % приблизно на 45-56 днів; вводять хворому в дозі від приблизно 170 мг до приблизно 180 мг підшкірно 1 раз на 8 тижнів, при тому, що рівень холестерину ЛПНЩ в сироватці хворого знижується на 15-50 % приблизно на 45-56 днів; вводять хворому в дозі від приблизно 150 мг до приблизно 170 мг підшкірно 1 раз на 8 тижнів, при тому, що рівень холестерину ЛПНЩ в сироватці хворого знижується на 15-50 % приблизно на 45-56 днів; вводять хворому в дозі приблизно 450 мг підшкірно 1 раз на 8 тижнів, при тому, що рівень холестерину ЛПНЩ в сироватці хворого знижується на 15-50 % приблизно на 45-56 днів; у дозі приблизно 600 мг підшкірно 1 раз на 8 тижнів, при тому, що рівень холестерину ЛПНЩ в сироватці хворого знижується, щонайменше, приблизно на 15-50 % приблизно на 45-56 днів; у дозі приблизно 700 мг підшкірно 1 раз на 8 тижнів, при тому, що рівень холестерину ЛПНЩ в сироватці хворого знижується, щонайменше, приблизно на 15-50 % приблизно на 45-56 днів; у дозі приблизно 600 мг підшкірно 1 раз на 12 тижнів, при тому, що рівень холестерину ЛПНЩ в сироватці хворого знижується, щонайменше, приблизно на 15-50 % приблизно на 74-84 дні; у дозі приблизно 700 мг підшкірно 1 раз на 12 тижнів, при тому, що рівень холестерину ЛПНЩ в сироватці хворого знижується, щонайменше, приблизно на 15-50 % приблизно на 74-84 дні; у дозі приблизно 600 мг підшкірно 1 раз на 16 тижнів, при тому, що рівень холестерину ЛПНЩ в сироватці хворого знижується, щонайменше, приблизно на 15-50 % приблизно на 100112 днів; у дозі приблизно 700 мг підшкірно 1 раз на 16 тижнів, при тому, що рівень холестерину ЛПНЩ в сироватці хворого знижується, щонайменше, приблизно на 15-50 % приблизно на 100112 днів. У конкретних варіантах винаходу, в яких анти-PCSK9 антитіло містить послідовність амінокислот, яка є, щонайменше, на 90 % ідентичною послідовності SEQ ID NO:465, і варіабельну ділянку важкого ланцюга, що містить послідовність амінокислот, яка є, щонайменше, на 90 % ідентичною послідовності SEQ ID NO:463, або містить варіабельну ділянку легкого ланцюга, що містить послідовність амінокислот SEQ ID NO:465, і варіабельну ділянку важкого ланцюга, що містить послідовність амінокислот SEQ ID NO:463, або антитіло являє собою 11F1, анти-PCSK9 антитіло вводять хворому в дозі приблизно 45 мг підшкірно 1 раз на тиждень, при тому, що рівень холестерину ЛПНЩ в сироватці хворого знижується, щонайменше, приблизно на 30-50 % приблизно на 7-10 днів, вводять хворому в дозі приблизно 150 мг підшкірно 1 раз на 2 тижні, при тому, що рівень холестерину ЛПНЩ в сироватці хворого знижується, щонайменше, приблизно на 30-50 % приблизно на 10-14 днів; вводять хворому в дозі приблизно 150 мг підшкірно 1 раз на 4 тижні, при тому, що рівень холестерину ЛПНЩ в сироватці знижується, щонайменше, приблизно на 30-50 % приблизно на 24-28 днів; вводять хворому в дозі від більш ніж приблизно 150 мг до приблизно 200 мг підшкірно 1 раз на 4 тижні, 10 UA 114602 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 5560 при тому, що рівень холестерину ЛПНЩ в сироватці хворого знижується, щонайменше, приблизно на 30-50 % приблизно на 24-28 днів; вводять хворому в дозі від приблизно 170 мг до приблизно 180 мг підшкірно 1 раз на 4 тижні, при тому, що рівень холестерину ЛПНЩ в сироватці хворого знижується, щонайменше, приблизно на 30-50 % приблизно на 24-28 днів; вводять хворому в дозі від приблизно 150 мг до приблизно 170 мг підшкірно 1 раз на 4 тижні, при тому, що рівень холестерину ЛПНЩ в сироватці хворого знижується, щонайменше, приблизно на 30-50 % приблизно на 24-28 днів; вводять хворому в дозі приблизно 450 мг підшкірно 1 раз на 4 тижні, при тому, що рівень холестерину ЛПНЩ в сироватці хворого знижується, щонайменше, приблизно на 30-50 % приблизно на 24-28 днів; вводять хворому в дозі приблизно 150 мг підшкірно 1 раз на 6 тижнів, при тому, що рівень холестерину ЛПНЩ в сироватці знижується, щонайменше, приблизно на 30-50 % приблизно на 40-41 день; вводять хворому в дозі від більш ніж приблизно 150 мг до приблизно 200 мг підшкірно 1 раз на 6 тижнів, при тому, що рівень холестерину ЛПНЩ в сироватці хворого знижується, щонайменше, приблизно на 30-50 % приблизно на 40-41 день; вводять хворому в дозі від приблизно 170 мг до приблизно 180 мг підшкірно 1 раз на 6 тижнів, при тому, що рівень холестерину ЛПНЩ в сироватці хворого знижується, щонайменше, приблизно на 30-50 % приблизно на 40-41 день; вводять хворому в дозі від приблизно 150 мг до приблизно 170 мг підшкірно 1 раз на 6 тижнів, при тому, що рівень холестерину ЛПНЩ в сироватці хворого знижується, щонайменше, приблизно на 30-50 % приблизно на 40-41 день; вводять хворому в дозі приблизно 450 мг підшкірно 1 раз на 6 тижнів, при тому, що рівень холестерину ЛПНЩ в сироватці хворого знижується, щонайменше, приблизно на 30-50 % приблизно на 40-41 день; вводять хворому в дозі від приблизно 140 мг до приблизно 200 мг підшкірно 1 раз на 8 тижнів, при тому, що рівень холестерину ЛПНЩ в сироватці хворого знижується на 30-50 % приблизно на 50-56 днів; вводять хворому в дозі від приблизно 170 мг до приблизно 180 мг підшкірно 1 раз на 8 тижнів, при тому, що рівень холестерину ЛПНЩ в сироватці хворого знижується на 30-50 % приблизно на 50-56 днів; вводять хворому в дозі від приблизно 150 мг до приблизно 170 мг підшкірно 1 раз на 8 тижнів, при тому, що рівень холестерину ЛПНЩ в сироватці хворого знижується на 30-50 % приблизно на 50-56 днів; вводять хворому в дозі приблизно 450 мг підшкірно 1 раз на 8 тижнів, при тому, що рівень холестерину ЛПНЩ в сироватці хворого знижується на 30-50 % приблизно на 50-56 днів; у дозі приблизно 600 мг підшкірно 1 раз на 8 тижнів, при тому, що рівень холестерину ЛПНЩ в сироватці хворого знижується, щонайменше, приблизно на 30-50 % приблизно на 50-56 днів; у дозі приблизно 700 мг підшкірно 1 раз на 8 тижнів, при тому, що рівень холестерину ЛПНЩ в сироватці хворого знижується, щонайменше, приблизно на 30-50 % приблизно на 50-56 днів; у дозі приблизно 600 мг підшкірно 1 раз на 12 тижнів, при тому, що рівень холестерину ЛПНЩ в сироватці хворого знижується, щонайменше, приблизно на 30-50 % приблизно на 80-84 дні; у дозі приблизно 700 мг підшкірно 1 раз на 12 тижнів, при тому, що рівень холестерину ЛПНЩ в сироватці хворого знижується, щонайменше, приблизно на 30-50 % приблизно на 80-84 дні; у дозі приблизно 600 мг підшкірно 1 раз на 16 тижнів, при тому, що рівень холестерину ЛПНЩ в сироватці хворого знижується, щонайменше, приблизно на 30-50 % приблизно на 105-112 днів; у дозі приблизно 700 мг підшкірно 1 раз на 16 тижнів, при тому, що рівень холестерину ЛПНЩ в сироватці хворого знижується, щонайменше, приблизно на 30-50 % приблизно на 105-112 днів. У конкретних варіантах винаходу, в яких анти-PCSK9 антитіло містить послідовність амінокислот, яка є, щонайменше, на 90 % ідентичною послідовності SEQ ID NO:465, і варіабельну ділянку важкого ланцюга, що містить послідовність амінокислот, яка є, щонайменше, на 90 % ідентичною послідовності SEQ ID NO:463, або містить варіабельну ділянку легкого ланцюга, що містить послідовність амінокислот SEQ ID NO:465, і варіабельну ділянку важкого ланцюга, що містить послідовність амінокислот SEQ ID NO:463, або антитіло являє собою 11F1, анти-PCSK9 антитіло вводять хворому анти-PCSK9 антитіло вводять хворому в дозі від приблизно 420 мг до приблизно 3000 мг внутрішньовенно 1 раз на тиждень, при тому, що рівень холестерину ЛПНЩ в сироватці хворого знижується на 30-50 % приблизно на 7-10 днів; вводять хворому в дозі приблизно 700 мг внутрішньовенно 1 раз на тиждень, при тому, що рівень холестерину ЛПНЩ в сироватці хворого знижується на 30-50 % приблизно на 710 днів; вводять хворому в дозі приблизно 1200 мг внутрішньовенно 1 раз на тиждень, при тому, що рівень холестерину ЛПНЩ в сироватці хворого знижується на 30-50 % приблизно на 7-10 днів; вводять хворому в дозі від більш ніж приблизно 1200 мг до приблизно 3000 мг внутрішньовенно 1 раз на тиждень, при тому, що рівень холестерину ЛПНЩ в сироватці хворого знижується на 30-50 % приблизно на 7-10 днів; вводять хворому в дозі від приблизно 420 мг до приблизно 3000 мг внутрішньовенно 1 раз на 2 тижні, при тому, що рівень холестерину ЛПНЩ в сироватці хворого знижується на 30-50 % приблизно на 10-14 днів; вводять хворому в дозі 11 UA 114602 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 приблизно 700 мг внутрішньовенно 1 раз на 2 тижні, при тому, що рівень холестерину ЛПНЩ в сироватці хворого знижується на 30-50 % приблизно на 10-14 днів; вводять хворому в дозі приблизно 1200 мг внутрішньовенно 1 раз на 2 тижні, при тому, що рівень холестерину ЛПНЩ в сироватці хворого знижується на 30-50 % приблизно на 10-14 днів; вводять хворому в дозі від більш ніж приблизно 1200 мг до приблизно 3000 мг внутрішньовенно 1 раз на 2 тижні, при тому, що рівень холестерину ЛПНЩ в сироватці хворого знижується на 30-50 % приблизно на 10-14 днів; вводять хворому в дозі від приблизно 420 мг до приблизно 3000 мг внутрішньовенно 1 раз на 4 тижні, при тому, що рівень холестерину ЛПНЩ в сироватці хворого знижується на 30-50 % приблизно на 24-28 днів, вводять хворому в дозі приблизно 700 мг внутрішньовенно 1 раз на 4 тижні, при тому, що рівень холестерину ЛПНЩ в сироватці хворого знижується на 30-50 % приблизно на 24-28 днів; вводять хворому в дозі приблизно 1200 мг внутрішньовенно 1 раз на 4 тижні, при тому, що рівень холестерину ЛПНЩ в сироватці хворого знижується на 30-50 % приблизно на 24-28 днів; вводять хворому в дозі від більш ніж приблизно 1200 мг до приблизно 3000 мг внутрішньовенно 1 раз на 4 тижні, при тому, що рівень холестерину ЛПНЩ в сироватці хворого знижується на 30-50 % приблизно на 24-28 днів; вводять в дозі приблизно 1000–3000 мг внутрішньовенно 1 раз на 24 тижні, при тому, що рівень холестерину ЛПНЩ в сироватці хворого знижується, щонайменше, приблизно на 15-50 % приблизно на 150-168 днів; вводять в дозі приблизно 1000–3000 мг внутрішньовенно 1 раз на 24 тижні, при тому, що рівень холестерину ЛПНЩ в сироватці хворого знижується, щонайменше, приблизно на 30-50 % приблизно на 160168 днів; вводять в дозі приблизно 1000-3000 мг внутрішньовенно 1 раз на 52 тижні, при тому, що рівень холестерину ЛПНЩ в сироватці хворого знижується, щонайменше, приблизно на 1550 % приблизно на 350-365 днів; вводять в дозі приблизно 1000–3000 мг внутрішньовенно 1 раз на 52 тижні, при тому, що рівень холестерину ЛПНЩ в сироватці хворого знижується, щонайменше, приблизно на 30-50 % приблизно на 360-365 днів. В іншому аспекті винаходу, щонайменше, одне анти-PCSK9 антитіло вводять хворому перед, після або одночасно, щонайменше, із ще одним знижуючим рівень холестерину засобом. Знижуючі рівень холестерину засоби включають статини, зокрема, аторвастатин, церивастатин, флувастатин, ловастатин, мевастатин, пітавастатин, правастатин, розувастатин, симвастатин, нікотинову кислоту (ніацин), ніацин сповільненого вивільнення (СЛО-НІАЦИН), лорапіпрант (КОРДАПТИВ), фібринову кислоту (ЛОПІД (гемфіброзил), ТРИКОР (фенофібрат)), секвестранти жовчних кислот, такі як холестирамін (КВЕСТРАН), колезвелам (ВЕЛХОЛ), КОЛЕСТИД (Колестипол)), інгібітор абсорбції холестерину (ЗЕТІА (езетиміб)), засоби для модифікації ліпідів, агоністи активованого проліфератором пероксисом рецептора (ППАР) гама, агоністи ППАР альфа/гама, інгібітори скваленсинтетази, інгібітори транспортного білка холестеринових ефірів (ТБХЕ), антигіпертензивні засоби, протидіабетичні засоби, зокрема, похідні сульфонілсечовини, інсулін, аналоги GLP-1, інгібітори дипептидилпептидази 4 (ДДП4), модулятори ApoB, інгібітори мікросомального білка-переносника тригліцеридів (МТБ) та/або засоби для лікування облітерувального артеріосклерозу, онкостатин M, естроген, бербін і терапевтичні засоби для лікування пов'язаного з імунною системою розладу. У деяких аспектах винахід включає спосіб зниження рівня холестерину ЛПНЩ в сироватці хворого. Спосіб включає введення хворому, який потребує цього, дози від приблизно 10 мг до приблизно 3000 мг, щонайменше, одного анти-PCSK9 антитіла, описаного в даному описі. У деяких варіантах доза становить від приблизно 10 мг до приблизно 70 мг, щонайменше, одного анти-PCSK9 антитіла, яке вводять 1 раз на тиждень (КТ). У деяких варіантах доза становить від приблизно 14 мг до приблизно 45 мг, щонайменше, одного анти-PCSK9 антитіла, яке вводять 1 раз на тиждень. У деяких варіантах доза становить від приблизно 14 мг до приблизно 35 мг, щонайменше, одного анти-PCSK9 антитіла, яке вводять 1 раз на тиждень. У деяких варіантах доза становить від приблизно 70 мг до приблизно 420 мг, щонайменше, одного анти-PCSK9 антитіла, яке вводять 1 раз на 2 тижні (К2Т). У деяких варіантах доза становить від приблизно 70 мг до приблизно 350 мг, щонайменше, одного анти-PCSK9 антитіла, яке вводять 1 раз на 2 тижні (К2Т). У деяких варіантах доза становить від приблизно 105 мг до приблизно 350 мг, щонайменше, одного анти-PCSK9 антитіла, яке вводять 1 раз на 2 тижні (К2Т). У деяких варіантах доза становить від приблизно 140 мг до приблизно 280 мг, щонайменше, одного антиPCSK9 антитіла, яке вводять 1 раз на 2 тижні (К2Т). У деяких варіантах доза становить від приблизно 250 мг до приблизно 480 мг, щонайменше, одного анти-PCSK9 антитіла, яке вводять 1 раз на 4 тижні (К4Т). У деяких варіантах доза становить від приблизно 280 мг до приблизно 420 мг, щонайменше, одного анти-PCSK9 антитіла, яке вводять 1 раз на 4 тижні (К4Т). У деяких варіантах доза становить від приблизно 350 мг до приблизно 420 мг, щонайменше, одного антиPCSK9 антитіла, яке вводять 1 раз на 4 тижні (К4Т). У деяких варіантах доза становить від приблизно 420 мг до приблизно 3000 мг, щонайменше, одного анти-PCSK9 антитіла, яким 12 UA 114602 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 вводять 1 раз на тиждень (КТ). У деяких варіантах доза становить від приблизно 1000 мг до приблизно 3000 мг, щонайменше, одного анти-PCSK9 антитіла, яке вводять 1 раз на тиждень (КТ). У деяких варіантах доза становить від приблизно 2000 мг до приблизно 3000 мг, щонайменше, одного анти-PCSK9 антитіла, яке вводять 1 раз на тиждень (КТ). У деяких варіантах доза становить від приблизно 420 мг до приблизно 3000 мг, щонайменше, одного анти-PCSK9 антитіла, яке вводять 1 раз на 2 тижні (К2Т). У деяких варіантах доза становить від приблизно 1000 мг до приблизно 3000 мг, щонайменше, одного анти-PCSK9 антитіла, яке вводять 1 раз на 2 тижні (К2Т). У деяких варіантах доза становить від приблизно 2000 мг до приблизно 3000 мг, щонайменше, одного анти-PCSK9 антитіла, яке вводять 1 раз на 2 тижні (К2Т). У деяких варіантах доза становить від приблизно 420 мг до приблизно 3000 мг, щонайменше, одного анти-PCSK9 антитіла, яке вводять 1 раз на місяць (К4Т). У деяких варіантах доза становить від приблизно 1000 мг до приблизно 3000 мг, щонайменше, одного анти-PCSK9 антитіла, яке вводять 1 раз на місяць (К4Т). У деяких варіантах доза становить від приблизно 2000 мг до приблизно 3000 мг, щонайменше, одного анти-PCSK9 антитіла, яке вводять 1 раз на місяць (К4Т). У деяких варіантах рівень холестерину ЛПНЩ в сироватці знижується, щонайменше, приблизно на 15 %, в порівнянні з рівнем холестерину ЛПНЩ в сироватці до введення дози. У деяких варіантах рівень холестерину ЛПНЩ в сироватці знижується, щонайменше, приблизно на 20 %. У деяких варіантах рівень холестерину ЛПНЩ в сироватці знижується, щонайменше, приблизно на 25 %. У деяких варіантах рівень холестерину ЛПНЩ в сироватці знижується, щонайменше, приблизно на 30 %. У деяких варіантах рівень холестерину ЛПНЩ в сироватці знижується, щонайменше, приблизно на 35 %. У деяких варіантах рівень холестерину ЛПНЩ в сироватці знижується, щонайменше, приблизно на 40 %. У деяких варіантах рівень холестерину ЛПНЩ в сироватці знижується, щонайменше, приблизно на 45 %. У деяких варіантах рівень холестерину ЛПНЩ в сироватці знижується, щонайменше, приблизно на 50 %. У деяких варіантах рівень холестерину ЛПНЩ в сироватці знижується, щонайменше, приблизно на 55 %. У деяких варіантах рівень холестерину ЛПНЩ в сироватці знижується, щонайменше, приблизно на 60 %. У деяких варіантах рівень холестерину ЛПНЩ в сироватці знижується, щонайменше, приблизно на 75 %. У деяких варіантах рівень холестерину ЛПНЩ в сироватці знижується, щонайменше, приблизно на 70 %. У деяких варіантах рівень холестерину ЛПНЩ в сироватці знижується, щонайменше, приблизно на 75 %. У деяких варіантах рівень холестерину ЛПНЩ в сироватці знижується, щонайменше, приблизно на 80 %. У деяких варіантах рівень холестерину ЛПНЩ в сироватці знижується, щонайменше, приблизно на 85 %. %. У деяких варіантах рівень холестерину ЛПНЩ в сироватці знижується, щонайменше, приблизно на 90 %. У деяких аспектах винахід включає спосіб зниження рівня холестерину ЛПНЩ в сироватці хворого, причому спосіб включає введення хворому, який потребує цього, дози, щонайменше, одного анти-PCSK9 антитіла, при тому, що дозу анти-PCSK9 антитіла вводять за схемою, вибраною з групи, що складається із: (1) щонайменше, приблизно 14 мг 1 раз на тиждень (КТ); (2) щонайменше, приблизно 35 мг 1 раз на тиждень (КТ); (3) щонайменше, приблизно 45 мг 1 раз на тиждень (КТ); (4) щонайменше, приблизно 70 мг 1 раз на 2 тижні (К2Т); (5) щонайменше, приблизно 105 мг кожні 2 тижні або 1 раз на 2 тижні (К2Т); (6) щонайменше, приблизно 140 мг кожні 2 тижні або1 раз на 2 тижні (К2Т); (7) щонайменше, приблизно 150 мг кожні 2 тижні або 1 раз на 2 тижні (К2Т) (8) щонайменше, приблизно 280 мг кожні 2 тижні або 1 раз на 2 тижні (К2Т); і (9) щонайменше, приблизно 150 мг 1 раз на 4 тижні (К4Т); (10) щонайменше, приблизно 160 мг 1 раз на 4 тижні (К4Т); (11) щонайменше, приблизно 170 мг 1 раз на 4 тижні (К4Т); (12) щонайменше, приблизно 180 мг 1 раз на 4 тижні (К4Т); (13) щонайменше, приблизно 190 мг 1 раз на 4 тижні (К4Т); (14) щонайменше, приблизно 200 мг 1 раз на 4 тижні (К4Т); (15) щонайменше, приблизно 280 мг 1 раз на 4 тижні (К4Т); (16) щонайменше, приблизно 350 1 раз на 4 тижні (К4Т); (17) щонайменше, приблизно 420 мг 1 раз на 4 тижні (К4Т); (18) щонайменше, приблизно 1000 мг 1 раз на 4 тижні (К4Т); (19) щонайменше, приблизно 2000 мг 1 раз на 4 тижні (К4Т); і (20) щонайменше, приблизно 3000 мг 1 раз на 4 тижні (К4Т). У деяких варіантах рівень холестерину ЛПНЩ в сироватці знижується, щонайменше, приблизно на 15 %, в порівнянні з рівнем холестерину ЛПНЩ в сироватці до введення дози. У деяких варіантах рівень холестерину ЛПНЩ в сироватці знижується, щонайменше, приблизно на 20 %. У деяких варіантах рівень холестерину ЛПНЩ в сироватці знижується, щонайменше, приблизно на 25 %. У деяких варіантах рівень холестерину ЛПНЩ в сироватці знижується, щонайменше, приблизно на 30 %. У деяких варіантах рівень холестерину ЛПНЩ в сироватці знижується, щонайменше, приблизно на 35 %. У деяких варіантах рівень холестерину ЛПНЩ в сироватці знижується, щонайменше, приблизно на 40 %. У деяких варіантах рівень холестерину ЛПНЩ в сироватці знижується, щонайменше, приблизно на 45 %. У деяких варіантах рівень холестерину ЛПНЩ в 13 UA 114602 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 сироватці знижується, щонайменше, приблизно на 50 %. У деяких варіантах рівень холестерину ЛПНЩ в сироватці знижується, щонайменше, приблизно на 55 %. У деяких варіантах рівень холестерину ЛПНЩ в сироватці знижується, щонайменше, приблизно на 60 %. У деяких варіантах рівень холестерину ЛПНЩ в сироватці знижується, щонайменше, приблизно на 65 %. У деяких варіантах рівень холестерину ЛПНЩ в сироватці знижується, щонайменше, приблизно на 70 %. У деяких варіантах рівень холестерину ЛПНЩ в сироватці знижується, щонайменше, приблизно на 75 %. У деяких варіантах рівень холестерину ЛПНЩ в сироватці знижується, щонайменше, приблизно на 80 %. У деяких варіантах рівень холестерину ЛПНЩ в сироватці знижується, щонайменше, приблизно на 85 %. У деяких варіантах рівень холестерину ЛПНЩ в сироватці знижується, щонайменше, приблизно на 90 %. У деяких аспектах винахід включає спосіб зниження значень PCSK9 у хворого, причому спосіб включає введення хворому, який потребує цього, дози, щонайменше, одного анти-PCSK9 антитіла, при тому, що дозу анти-PCSK9 антитіла вводять за схемою, вибраною з групи, що складається із: (1) щонайменше, приблизно 14 мг 1 раз на тиждень (КТ); (2) щонайменше, приблизно 35 мг 1 раз на тиждень (КТ); (3) щонайменше, приблизно 45 мг 1 раз на тиждень (КТ); (4) щонайменше, приблизно 70 мг 1 раз на 2 тижні (К2Т); (5) щонайменше, приблизно 105 мг 1 раз на 2 тижні (К2Т); (6) щонайменше, приблизно 140 мг 1 раз на 2 тижні (К2Т); (7) щонайменше, приблизно 150 мг кожні два тижні або 1 раз на 2 тижні (К2Т); (8) щонайменше, приблизно 280 мг кожні два тижні або 1 раз на 2 тижні (К2Т); (9) щонайменше, приблизно 150 мг 1 раз на 4 тижні (К4Т); (10) щонайменше, приблизно 160 мг 1 раз на 4 тижні (К4Т); (11) щонайменше, приблизно 170 мг 1 раз на 4 тижні (К4Т); (12) щонайменше, приблизно 180 мг 1 раз на 4 тижні (К4Т); (13) щонайменше, приблизно 190 мг 1 раз на 4 тижні (К4Т); (14) щонайменше, приблизно 200 мг 1 раз на 4 тижні (К4Т); (15) щонайменше, приблизно 280 мг 1 раз на 4 тижні (К4Т); (16) щонайменше, приблизно 350 1 раз на 4 тижні (К4Т); (17) щонайменше, приблизно 420 мг 1 раз на 4 тижні (К4Т); (18) щонайменше, приблизно 1000 мг 1 раз на 4 тижні (К4Т); (19) щонайменше, приблизно 2000 мг 1 раз на 4 тижні (К4Т); і (20) щонайменше, приблизно 3000 мг 1 раз на 4 тижні (К4Т). У деяких варіантах значення PCSK9 сироватки знижується, щонайменше, приблизно на 60 %, в порівнянні із значенням PCSK9 сироватки до введення дози. У деяких варіантах значення PCSK9 сироватки знижується, щонайменше, приблизно на 65 %. У деяких варіантах значення PCSK9 сироватки знижується, щонайменше, приблизно на 70 %. У деяких варіантах значення PCSK9 сироватки знижується, щонайменше, приблизно на 75 %. У деяких варіантах значення PCSK9 сироватки знижується, щонайменше, приблизно на 80 %. У деяких варіантах значення PCSK9 сироватки знижується, щонайменше, приблизно на 85 %. У деяких варіантах значення PCSK9 сироватки знижується, щонайменше, приблизно на 90 %. У деяких аспектах винахід включає спосіб зниження рівня загального холестерину у хворого, причому спосіб включає введення хворому, який потребує цього,дози, щонайменше, одного анти-PCSK9 антитіла, при тому, що дозу анти-PCSK9 антитіла вводять за схемою, вибраною з групи, що складається із: (1) щонайменше, приблизно 14 мг 1 раз на тиждень (КТ); (2) щонайменше, приблизно 35 мг 1 раз на тиждень (КТ); (3) щонайменше, приблизно 45 мг 1 раз на тиждень (КТ); (4) щонайменше, приблизно 70 мг 1 раз на 2 тижні (К2Т); (5) щонайменше, приблизно 105 мг 1 раз на 2 тижні (К2Т); (6) щонайменше, приблизно 140 мг 1 раз на 2 тижні (К2Т); (7) щонайменше, приблизно 150 мг кожні два тижні або 1 раз на 2 тижні (К2Т); (8) щонайменше, приблизно 280 мг кожні два тижні або 1 раз на 2 тижні (К2Т); (9) щонайменше, приблизно 150 мг 1 раз на 4 тижні (К4Т); (10) щонайменше, приблизно 160 мг 1 раз на 4 тижні (К4Т); (11) щонайменше, приблизно 170 мг 1 раз на 4 тижні (К4Т); (12) щонайменше, приблизно 180 мг 1 раз на 4 тижні (К4Т); (13) щонайменше, приблизно 190 мг 1 раз на 4 тижні (К4Т); (14) щонайменше, приблизно 200 мг 1 раз на 4 тижні (К4Т); (15) щонайменше, приблизно 280 мг 1 раз на 4 тижні (К4Т); (16) щонайменше, приблизно 350 1 раз на 4 тижні (К4Т); (17) щонайменше, приблизно 420 мг 1 раз на 4 тижні (К4Т); (18) щонайменше, приблизно 1000 мг 1 раз на 4 тижні (К4Т); (19) щонайменше, приблизно 2000 мг 1 раз на 4 тижні (К4Т); і (20) щонайменше, приблизно 3000 мг 1 раз на 4 тижні (К4Т). У деяких варіантах рівень загального холестерину знижується, щонайменше, приблизно на 20 %, в порівнянні з рівнем загального холестерину до введення дози. У деяких варіантах рівень загального холестерину знижується, щонайменше, приблизно на 25 %. У деяких варіантах рівень загального холестерину знижується, щонайменше, приблизно на 30 %. У деяких варіантах рівень загального холестерину знижується, щонайменше, приблизно на 35 %. У деяких варіантах рівень загального холестерину знижується, щонайменше, приблизно на 40 %. У деяких варіантах рівень загального холестерину знижується, щонайменше, приблизно на 45 %. У деяких варіантах рівень загального холестерину знижується, щонайменше, приблизно на 50 %. У деяких 14 UA 114602 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 варіантах рівень загального холестерину знижується, щонайменше, приблизно на 55 %. У деяких варіантах рівень загального холестерину знижується, щонайменше, приблизно на 60 %. У деяких аспектах винахід включає спосіб зниження рівня не-ЛПВЩ холестерину у хворого, причому спосіб включає введення хворому, який потребує цього, дози, щонайменше, одного анти-PCSK9 антитіла, при тому, що дозу анти-PCSK9 антитіла вводять за схемою, вибраною з групи, що складається із: (1) щонайменше, приблизно 14 мг 1 раз на тиждень (КТ); (2) щонайменше, приблизно 35 мг 1 раз на тиждень (КТ); (3) щонайменше, приблизно 45 мг 1 раз на тиждень (КТ); (4) щонайменше, приблизно 70 мг 1 раз на 2 тижні (К2Т); (5) щонайменше, приблизно 105 мг 1 раз на 2 тижні (К2Т); (6) щонайменше, приблизно 140 мг 1 раз на 2 тижні (К2Т); (7) щонайменше, приблизно 150 мг кожні два тижні або 1 раз на 2 тижні (К2Т); (8) щонайменше, приблизно 280 мг кожні два тижні або 1 раз на 2 тижні (К2Т); (9) щонайменше, приблизно 150 мг 1 раз на 4 тижні (К4Т); (10) щонайменше, приблизно 160 мг 1 раз на 4 тижні (К4Т); (11) щонайменше, приблизно 170 мг 1 раз на 4 тижні (К4Т); (12) щонайменше, приблизно 180 мг 1 раз на 4 тижні (К4Т); (13) щонайменше, приблизно 190 мг 1 раз на 4 тижні (К4Т); (14) щонайменше, приблизно 200 мг 1 раз на 4 тижні (К4Т); (15) щонайменше, приблизно 280 мг 1 раз на 4 тижні (К4Т); (16) щонайменше, приблизно 350 1 раз на 4 тижні (К4Т); (17) щонайменше, приблизно 420 мг 1 раз на 4 тижні (К4Т); (18) щонайменше, приблизно 1000 мг 1 раз на 4 тижні (К4Т); (19) щонайменше, приблизно 2000 мг 1 раз на 4 тижні (К4Т); і (20) щонайменше, приблизно 3000 мг 1 раз на 4 тижні (К4Т). У деяких варіантах рівень не-ЛПВЩ холестерину знижується, щонайменше, приблизно на 30 %, в порівнянні з рівнем не-ЛПВЩ холестерину до введення дози. У деяких варіантах рівень не-ЛПВЩ холестерину знижується, щонайменше, приблизно на 35 %. У деяких варіантах рівень не-ЛПВЩ холестерину знижується, щонайменше, приблизно на 40 %. У деяких варіантах рівень не-ЛПВЩ холестерину знижується, щонайменше, приблизно на 45 %. У деяких варіантах рівень не-ЛПВЩ холестерину знижується, щонайменше, приблизно на 50 %. У деяких варіантах рівень не-ЛПВЩ холестерину знижується, щонайменше, приблизно на 55 %. У деяких варіантах рівень не-ЛПВЩ холестерину знижується, щонайменше, приблизно на 60 %. У деяких варіантах рівень не-ЛПВЩ холестерину знижується, щонайменше, приблизно на 65 %. У деяких варіантах рівень не-ЛПВЩ холестерину знижується, щонайменше, приблизно на 70 %. У деяких варіантах рівень не-ЛПВЩ холестерину знижується, щонайменше, приблизно на 75 %. У деяких варіантах рівень не-ЛПВЩ холестерину знижується, щонайменше, приблизно на 80 %. У деяких варіантах рівень не-ЛПВЩ холестерину знижується, щонайменше, приблизно на 85 %. У деяких аспектах винахід включає спосіб зниження рівнів ApoB у хворого, причому спосіб включає введення хворому, який потребує цього, дози, щонайменше, одного анти-PCSK9 антитіла, при тому, що дозу анти-PCSK9 антитіла вводять за схемою, вибраною з групи, що складається із: (1) щонайменше, приблизно 14 мг 1 раз на тиждень (КТ); (2) щонайменше, приблизно 35 мг 1 раз на тиждень (КТ); (3) щонайменше, приблизно 45 мг 1 раз на тиждень (КТ); (4) щонайменше, приблизно 70 мг 1 раз на 2 тижні (К2Т); (5) щонайменше, приблизно 105 мг 1 раз на 2 тижні (К2Т); (6) щонайменше, приблизно 140 мг 1 раз на 2 тижні (К2Т); (7) щонайменше, приблизно 150 мг кожні два тижні або 1 раз на 2 тижні (К2Т); (8) щонайменше, приблизно 280 мг кожні два тижні або 1 раз на 2 тижні (К2Т); (9) щонайменше, приблизно 150 мг 1 раз на 4 тижні (К4Т); (10) щонайменше, приблизно 160 мг 1 раз на 4 тижні (К4Т); (11) щонайменше, приблизно 170 мг 1 раз на 4 тижні (К4Т); (12) щонайменше, приблизно 180 мг 1 раз на 4 тижні (К4Т); (13) щонайменше, приблизно 190 мг 1 раз на 4 тижні (К4Т); (14) щонайменше, приблизно 200 мг 1 раз на 4 тижні (К4Т); (15) щонайменше, приблизно 280 мг 1 раз на 4 тижні (К4Т); (16) щонайменше, приблизно 350 1 раз на 4 тижні (К4Т); (17) щонайменше, приблизно 420 мг 1 раз на 4 тижні (К4Т). У деяких варіантах рівень ApoB знижується, щонайменше, приблизно на 20 %, в порівнянні з рівнем ApoB до введення дози. У деяких варіантах рівень ApoB знижується, щонайменше, приблизно на 25 %. У деяких варіантах рівень ApoB знижується, щонайменше, приблизно на 30 %. У деяких варіантах рівень ApoB знижується, щонайменше, приблизно на 35 %. У деяких варіантах рівень ApoB знижується, щонайменше, приблизно на 40 %. У деяких варіантах рівень ApoB знижується, щонайменше, приблизно на 45 %. У деяких варіантах рівень ApoB знижується, щонайменше, приблизно на 50 %. У деяких варіантах рівень ApoB знижується, щонайменше, приблизно на 55 %. У деяких варіантах рівень ApoB знижується, щонайменше, приблизно на 60 %. У деяких варіантах рівень ApoB знижується, щонайменше, приблизно на 65 %. У деяких варіантах рівень ApoB знижується, щонайменше, приблизно на 70 %. У деяких варіантах рівень ApoB знижується, щонайменше, приблизно на 75 %. У деяких аспектах винахід включає спосіб зниження рівнів ліпопротеїну А ("Lp(а)") у хворого, причому спосіб включає введення хворому, який потребує цього, дози, щонайменше, одного анти-PCSK9 антитіла, при тому, що дозу анти-PCSK9 антитіла вводять за схемою, вибраною з 15 UA 114602 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 групи, що складається із: (1) щонайменше, приблизно 14 мг 1 раз на тиждень (КТ); (2) щонайменше, приблизно 35 мг 1 раз на тиждень (КТ); (3) щонайменше, приблизно 45 мг 1 раз на тиждень (КТ); (4) щонайменше, приблизно 70 мг 1 раз на 2 тижні (К2Т); (5) щонайменше, приблизно 105 мг 1 раз на 2 тижні (К2Т); (6) щонайменше, приблизно 140 мг 1 раз на 2 тижні (К2Т); (7) щонайменше, приблизно 150 мг кожні два тижні або 1 раз на 2 тижні (К2Т); (8) щонайменше, приблизно 280 мг кожні два тижні або 1 раз на 2 тижні (К2Т); (9) щонайменше, приблизно 150 мг 1 раз на 4 тижні (К4Т); (10) щонайменше, приблизно 160 мг 1 раз на 4 тижні (К4Т); (11) щонайменше, приблизно 170 мг 1 раз на 4 тижні (К4Т); (12) щонайменше, приблизно 180 мг 1 раз на 4 тижні (К4Т); (13) щонайменше, приблизно 190 мг 1 раз на 4 тижні (К4Т); (14) щонайменше, приблизно 200 мг 1 раз на 4 тижні (К4Т); (15) щонайменше, приблизно 280 мг 1 раз на 4 тижні (К4Т); (16) щонайменше, приблизно 350 мг 1 раз на 4 тижні (К4Т); (17) щонайменше, приблизно 420 мг 1 раз на 4 тижні (К4Т); (18) щонайменше, приблизно 1000 мг 1 раз на 4 тижні (К4Т); (19) щонайменше, приблизно 2000 мг 1 раз на 4 тижні (К4Т); і (20) щонайменше, приблизно 3000 мг 1 раз на 4 тижні (К4Т). У деяких варіантах рівень Lp(а) знижується, щонайменше, приблизно на 10 %, в порівнянні з рівнем Lp(а) до введення дози. У деяких варіантах рівень Lp(а) знижується, щонайменше, приблизно на 15 %. У деяких варіантах рівень Lp(а) знижується, щонайменше, приблизно на 20 %. У деяких варіантах рівень Lp(а) знижується, щонайменше, приблизно на 25 %. У деяких варіантах рівень Lp(а) знижується, щонайменше, приблизно на 30 %. У деяких варіантах рівень Lp(а) знижується, щонайменше, приблизно на 35 %. У деяких варіантах рівень Lp(а) знижується, щонайменше, приблизно на 40 %. У деяких варіантах рівень Lp(а) знижується, щонайменше, приблизно на 45 %. У деяких варіантах рівень Lp(а) знижується, щонайменше, приблизно на 50 %. У деяких варіантах рівень Lp(а) знижується, щонайменше, приблизно на 55 %. У деяких варіантах рівень Lp(а) знижується, щонайменше, приблизно на 60 %. У деяких варіантах рівень Lp(а) знижується, щонайменше, приблизно на 65 %. У деяких аспектах винахід включає спосіб лікування або попередження пов'язаного з холестерином розладу у хворого, причому спосіб включає введення хворому, який потребує цього, дози від приблизно 10 мг до приблизно 3000 мг, щонайменше, одного анти-PCSK9 антитіла, описаного в даному описі. У деяких варіантах доза становить від приблизно 10 мг до приблизно 70 мг, щонайменше, одного анти-PCSK9 антитіла, яке вводять 1 раз на тиждень (КТ). У деяких варіантах доза становить від приблизно 14 мг до приблизно 45 мг, щонайменше, одного анти-PCSK9 антитіла, яке вводять 1 раз на тиждень. У деяких варіантах доза становить від приблизно 14 мг до приблизно 35 мг, щонайменше, одного анти-PCSK9 антитіла, яке вводять 1 раз на тиждень. У деяких варіантах доза становить від приблизно 70 мг до приблизно 420 мг, щонайменше, одного анти-PCSK9 антитіла, яке вводять 1 раз на 2 тижні (К2Т). У деяких варіантах доза становить від приблизно 70 мг до приблизно 350 мг, щонайменше, одного антиPCSK9 антитіла, яке вводять 1 раз на 2 тижні (К2Т). У деяких варіантах доза становить від приблизно 105 мг до приблизно 350 мг, щонайменше, одного анти-PCSK9 антитіла, яке вводять 1 раз на 2 тижні (К2Т). У деяких варіантах доза становить від приблизно 140 мг до приблизно 280 мг, щонайменше, одного анти-PCSK9 антитіла, яке вводять 1 раз на 2 тижні (К2Т). У деяких варіантах доза становить від приблизно 150 мг до приблизно 280 мг, щонайменше, одного антиPCSK9 антитіла, яке вводять 1 раз на 2 тижні (К2Т). У деяких варіантах доза становить від приблизно 150 мг до приблизно 200 мг, щонайменше, одного анти-PCSK9 антитіла, яке вводять 1 раз на 2 тижні (К2Т). У деяких варіантах доза становить від приблизно 150 мг до приблизно 480 мг, щонайменше, одного анти-PCSK9 антитіла, яке вводять 1 раз на 4 тижні (К4Т). У деяких варіантах доза становить від приблизно 150 мг до приблизно 200 мг, щонайменше, одного антиPCSK9 антитіла, яке вводять 1 раз на 4 тижні (К4Т). У деяких варіантах доза становить від приблизно 200 мг до приблизно 480 мг, щонайменше, одного анти-PCSK9 антитіла, яке вводять 1 раз на 4 тижні (К4Т). У деяких варіантах доза становить від приблизно 250 мг до приблизно 480 мг, щонайменше, одного анти-PCSK9 антитіла, яке вводять 1 раз на 4 тижні (К4Т). У деяких варіантах доза становить від приблизно 280 мг до приблизно 420 мг, щонайменше, одного антиPCSK9 антитіла, яке вводять 1 раз на 4 тижні (К4Т). У деяких варіантах доза становить від приблизно 350 мг до приблизно 420 мг, щонайменше, одного анти-PCSK9 антитіла, яке вводять 1 раз на 4 тижні. У деяких варіантах доза становить приблизно 1000 мг 1 раз на 4 тижні (К4Т). У деяких варіантах доза становить приблизно 2000 мг 1 раз на 4 тижні (К4Т). У деяких варіантах доза становить приблизно 3000 мг 1 раз на 4 тижні (К4Т). У деяких варіантах рівень холестерину ЛПНЩ в сироватці знижується, щонайменше, приблизно на 15 %, в порівнянні з рівнем холестерину ЛПНЩ в сироватці до введення дози. У деяких варіантах рівень холестерину ЛПНЩ в сироватці знижується, щонайменше, приблизно на 20 %. У деяких варіантах рівень холестерину ЛПНЩ в сироватці знижується, щонайменше, приблизно на 25 %. 16 UA 114602 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 тижні (К4Т). У деяких варіантах рівень холестерину ЛПНЩ в сироватці знижується, щонайменше, приблизно на 30 %. У деяких варіантах рівень холестерину ЛПНЩ в сироватці знижується, щонайменше, приблизно на 35 %. У деяких варіантах рівень холестерину ЛПНЩ в сироватці знижується, щонайменше, приблизно на 40 %. У деяких варіантах рівень холестерину ЛПНЩ в сироватці знижується, щонайменше, приблизно на 45 %. У деяких варіантах рівень холестерину ЛПНЩ в сироватці знижується, щонайменше, приблизно на 50 %. У деяких варіантах рівень холестерину ЛПНЩ в сироватці знижується, щонайменше, приблизно на 55 %. У деяких варіантах рівень холестерину ЛПНЩ в сироватці знижується, щонайменше, приблизно на 60 %. У деяких варіантах рівень холестерину ЛПНЩ в сироватці знижується, щонайменше, приблизно на 65 %. У деяких варіантах рівень холестерину ЛПНЩ в сироватці знижується, щонайменше, приблизно на 70 %. У деяких варіантах рівень холестерину ЛПНЩ в сироватці знижується, щонайменше, приблизно на 75 %. У деяких варіантах рівень холестерину ЛПНЩ в сироватці знижується, щонайменше, приблизно на 80 %. У деяких варіантах рівень холестерину ЛПНЩ в сироватці знижується, щонайменше, приблизно на 85 %. У деяких варіантах рівень холестерину ЛПНЩ в сироватці знижується, щонайменше, приблизно на 90 %. У деяких варіантах пов'язаний з холестерином розлад являє собою гетерозиготну родинну гіперхолестеринемію, гомозиготну родинну гіперхолестеринемію, неродинну гіперхолестеринемію, гіперліпідемію або дисліпідемію. У деяких аспектах винахід включає спосіб лікування або попередження пов'язаного з холестерином розладу у хворого, причому спосіб включає введення хворому, який потребує цього, дози, щонайменше, одного анти-PCSK9 антитіла, при тому, що дозу анти-PCSK9 антитіла вводять за схемою, вибраною з групи, що складається із: (1) щонайменше, приблизно 14 мг 1 раз на тиждень (КТ); (2) щонайменше, приблизно 35 мг 1 раз на тиждень (КТ); (3) щонайменше, приблизно 45 мг 1 раз на тиждень (КТ); (4) щонайменше, приблизно 70 мг 1 раз на 2 тижні (К2Т); (5) щонайменше, приблизно 105 мг 1 раз на 2 тижні (К2Т); (6) щонайменше, приблизно 140 мг 1 раз на 2 тижні (К2Т); (7) щонайменше, приблизно 150 мг кожні два тижні або 1 раз на 2 тижні (К2Т); (8) щонайменше, приблизно 280 мг кожні два тижні або 1 раз на 2 тижні (К2Т); (9) щонайменше, приблизно 150 мг 1 раз на 4 тижні (К4Т); (10) щонайменше, приблизно 160 мг 1 раз на 4 тижні (К4Т); (11) щонайменше, приблизно 170 мг 1 раз на 4 тижні (К4Т); (12) щонайменше, приблизно 180 мг 1 раз на 4 тижні (К4Т); (13) щонайменше, приблизно 190 мг 1 раз на 4 тижні (К4Т); (14) щонайменше, приблизно 200 мг 1 раз на 4 тижні (К4Т); (15) щонайменше, приблизно 280 мг 1 раз на 4 тижні (К4Т); (16) щонайменше, приблизно 350 1 раз на 4 тижні (К4Т); (17) щонайменше, приблизно 420 мг 1 раз на 4 тижні (К4Т); (18) щонайменше, приблизно 1000 мг 1 раз на 4 тижні (К4Т); (19) щонайменше, приблизно 2000 мг 1 раз на 4 тижні (К4Т); і (20) щонайменше, приблизно 3000 мг 1 раз на 4 тижні (К4Т). У деяких варіантах рівень холестерину ЛПНЩ в сироватці знижується, щонайменше, приблизно на 15 %, в порівнянні з рівнем холестерину ЛПНЩ в сироватці до введення дози. У деяких варіантах рівень холестерину ЛПНЩ в сироватці знижується, щонайменше, приблизно на 20 %. У деяких варіантах рівень холестерину ЛПНЩ в сироватці знижується, щонайменше, приблизно на 25 %. У деяких варіантах рівень холестерину ЛПНЩ в сироватці знижується, щонайменше, приблизно на 30 %. У деяких варіантах рівень холестерину ЛПНЩ в сироватці знижується, щонайменше, приблизно на 35 %. У деяких варіантах рівень холестерину ЛПНЩ в сироватці знижується, щонайменше, приблизно на 40 %. У деяких варіантах рівень холестерину ЛПНЩ в сироватці знижується, щонайменше, приблизно на 45 %. У деяких варіантах рівень холестерину ЛПНЩ в сироватці знижується, щонайменше, приблизно на 50 %. У деяких варіантах рівень холестерину ЛПНЩ в сироватці знижується, щонайменше, приблизно на 55 %. У деяких варіантах рівень холестерину ЛПНЩ в сироватці знижується, щонайменше, приблизно на 60 %. У деяких варіантах рівень холестерину ЛПНЩ в сироватці знижується, щонайменше, приблизно на 65 %. У деяких варіантах рівень холестерину ЛПНЩ в сироватці знижується, щонайменше, приблизно на 70 %. У деяких варіантах рівень холестерину ЛПНЩ в сироватці знижується, щонайменше, приблизно на 75 %. У деяких варіантах рівень холестерину ЛПНЩ в сироватці знижується, щонайменше, приблизно на 80 %. У деяких варіантах рівень холестерину ЛПНЩ в сироватці знижується, щонайменше, приблизно на 85 %. У деяких варіантах рівень холестерину ЛПНЩ в сироватці знижується, щонайменше, приблизно на 90 %. У деяких варіантах, анти-PCSK9 антитіло являє собою 21B12, 26H5, 31H4, 8A3, 11F1 та/або 8A1. У деяких варіантах пов'язаний з холестерином розлад являє собою гетерозиготну родинну гіперхолестеринемію, гомозиготну родинну гіперхолестеринемію, неродинну гіперхолестеринемію, гіперліпідемію або дисліпідемію. 17 UA 114602 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 У деяких аспектах винахід включає фармацевтичні композиції, що містять щонайменше, одне анти-PCSK9 антитіло, вибране з групи, що складається із 21B12, 26H5, 31H4, 8A3, 11F1 і 8A1. Інші варіанти даного винаходу будуть очевидними з доданого опису. КОРОТКИЙ ОПИС ФІГУР Фіг. 1A ілюструє послідовність амінокислот зрілої форми PCSK9 з підкресленим proдоменом. Фіг. 1B1-1B4 ілюструють послідовності амінокислот і нуклеїнової кислоти PCSK9 з підкресленим pro-доменом і сигнальною послідовністю, виділеною напівжирним зображенням шрифту. Фіг. 2A-2D ілюструють таблиці порівняння послідовності різноманітних легких ланцюгів різноманітних антигензв'язувальних білків. На фіг. 2C продовжується послідовність, розпочата на фіг. 2A. На фіг. 2D продовжується послідовність, розпочата на фіг. 2B. Фіг. 3A-3D ілюструють таблиці порівняння послідовності різноманітних важких ланцюгів різноманітних антигензв'язувальних білків. На фіг. 3C продовжується послідовність, розпочата на фіг. 3A. На фіг. 3D продовжується послідовність, розпочата на фіг. 3B. Фіг. 3E-3JJ ілюструють послідовності амінокислот і нуклеїнової кислоти для варіабельних доменів деяких варіантів антигензв'язувальних білків. Фіг. 3KK ілюструє послідовності амінокислот для різноманітних константних доменів. Фіг. 3LL-3BBB ілюструють послідовності амінокислот і нуклеїнових кислот для варіабельних доменів деяких варіантів антигензв'язувальних білків. Фіг. 3CCC-3JJJ ілюструють таблиці порівняння послідовностей різноманітних важких і легких ланцюгів деяких варіантів антигензв'язувальних білків. Фіг. 4A ілюструє криву зв'язування антигензв'язувального білка з PCSK9 людини. Фіг. 4B ілюструє криву зв'язування антигензв'язувального білка з PCSK9 людини. Фіг. 4C ілюструє криву зв'язування антигензв'язувального білка з PCSK9 яванської макаки. Фіг. 4D ілюструє криву зв'язування антигензв'язувального білка з PCSK9 яванської макаки. Фіг. 4E ілюструє криву зв'язування антигензв'язувального білка з PCSK9 миші. Фіг. 4F ілюструє криву зв'язування антигензв'язувального білка з PCSK9 миші. Фіг. 5A ілюструє результати експерименту SDS PAGE за участю PCSK9 і різноманітних антигензв'язувальних білків, демонструючого відносну чистоту і концентрацію білків. Фіг. 5B і 5C ілюструють графіки аналізів рівноваги в розчині Biacore для 21B12. Фіг. 5D ілюструє графік кінетики аналізу захоплення Biacore. Фіг. 5E ілюструє гістограму, що зображує результати зв'язування для трьох антигензв'язувальних білків. Фіг. 6A ілюструє криву інгібування для антигензв'язувального білка 31H4 IgG2 проти PCSK9 в аналізі зв'язування PCSK9:ЛПНЩР in vitro. Фіг. 6B ілюструє криву інгібування для антигензв'язувального білка 31H4 IgG4 проти PCSK9 в аналізі зв'язування PCSK9:ЛПНЩР in vitro. Фіг. 6C ілюструє криву інгібування для антигензв'язувального білка 21B12 IgG2 проти PCSK9 в аналізі зв'язування PCSK9:ЛПНЩР in vitro. Фіг. 6D ілюструє криву інгібування для АЗБ 21B12 IgG4 проти PCSK9 в аналізі зв'язування PCSK9:ЛПНЩР in vitro. Фіг. 7A являє собою криву інгібування для АЗБ 31H4 IgG2 в аналізі захоплення ЛПНЩ клітиною, що ілюструє вплив антигензв'язувального білка у напрямку зменшення ефектів блокування PCSK9 захоплення ЛПНЩ. Фіг. 7B являє собою криву інгібування для АЗБ 31H4 IgG4 в аналізі захоплення ЛПНЩ клітиною, що ілюструє вплив антигензв'язувального білка у напрямку зниження ефектів блокування PCSK9 захоплення ЛПНЩ. Фіг. 7C являє собою криву інгібування для АЗБ 21B12 IgG2 в аналізі захоплення ЛПНЩ клітиною, що ілюструє вплив антигензв'язувального білка у напрямку зниження ефектів блокування PCSK9 захоплення ЛПНЩ. Фіг. 7D являє собою криву інгібування для антигензв'язувального білка 21B12 IgG4 в аналізі захоплення ЛПНЩ клітиною, що ілюструє вплив антигензв'язувального білка у напрямку зниження ефектів блокування PCSK9 захоплення ЛПНЩ. Фіг. 8A являє собою графік, що ілюструє здатність антигензв'язувального білка 31H4 знижувати холестерин сироватки у мишей, зміни щодо лікованих контрольним IgG мишей (*p< 0,01). Фіг. 8B являє собою графік, що ілюструє здатність антигензв'язувального білка 31H4 знижувати холестерин сироватки у мишей, зміни щодо точки часу = 0 годин (# p, 0,05). 18 UA 114602 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Фіг. 8C являє собою графік, що ілюструє вплив АЗБ 31H4 на рівні холестерину ЛПВЩ у мишей C57B1/6 (*p< 0,01). Фіг. 8D являє собою графік, що ілюструє вплив АЗБ 31H4 на рівні холестерину ЛПВЩ у мишей C57Bl/6 (# p< 0,05). Фіг. 9 ілюструє аналіз методом вестерн-блотингу здатності АЗБ 31H4 збільшувати кількість білка ЛПНЩР в печінці в різних точках часу. Фіг. 10A являє собою графік, що ілюструє здатність антигензв'язувального білка 31H4 знижувати загальний холестерин сироватки у мишей дикого типу, відносний. Фіг. 10B являє собою графік, що ілюструє здатність антигензв'язувального білка 31H4 знижувати рівень ЛПВЩ у мишей дикого типу. Фіг. 10C являє собою графік, що ілюструє здатність різноманітних антигензв'язувальних білків 31H4 і 16F12 знижувати рівень холестерину сироватки. Фіг. 11A ілюструє протокол ін'єкцій для перевірки тривалості і здатності антигензв'язувальних білків знижувати рівень холестерину сироватки. Фіг. 11B являє собою графік, що ілюструє результати протоколу на фіг. 11A. Фіг. 12A ілюструє рівні ЛПНЩР в клітинах HepG2 у відповідь на комбінацію статину та антигензв'язувального білка 21B12. Фіг. 12B ілюструє рівні ЛПНЩР у відповідь на комбінацію статину та антигензв'язувального білка 31H4 в клітинах HepG2. Фіг. 12C ілюструє рівні ЛПНЩР в клітинах HepG2 у відповідь на комбінацію статину та антигензв'язувального білка 25A7.1, не нейтралізуючого антитіла (на протилежність нейтралізуючому антитілу "25A7"). Фіг. 12D ілюструє рівні ЛПНЩР у відповідь на комбінацію статину і АЗБ 21B12 в клітинах HepG2, що надмірно експресують PCSK9. Фіг. 12E ілюструє рівні ЛПНЩР у відповідь на комбінацію статину і АЗБ 31H4 в клітинах HepG2, що надмірно експресують PCSK9. Фіг. 12F ілюструє рівні ЛПНЩР у відповідь на комбінацію статину і АЗБ 25A7.1, не нейтралізуючого антитіла (на протилежність нейтралізуючому антитілу "25A7") в клітинах HepG2, що надмірно експресують PCSK9. Фіг. 13A ілюструє різноманітні послідовності амінокислот легкого ланцюга різноманітних АЗБ проти PCSK9. Точки (.) показують відсутність амінокислоти. Фіг. 13B ілюструє кладограму легкого ланцюга для різноманітних АЗБ проти PCSK9. Фіг. 13C ілюструє різноманітні послідовності амінокислот важкого ланцюга різноманітних АЗБ проти PCSK9. Точки (.) показують відсутність амінокислоти. Фіг. 13D ілюструє дендрограму важкого ланцюга для різноманітних АЗБ проти PCSK9. Фіг. 13E ілюструє порівняння CDR легкого і важкого ланцюга з позначенням груп, із яких одержаний консенсус. Фіг. 13F ілюструє консенсусні послідовності для Груп 1 і 2. Фіг. 13G ілюструє консенсусні послідовності для Груп 3 і 4. Фіг. 13H ілюструє консенсусні послідовності для Груп 1 і 2. Точки (.) показують ідентичні залишки. Фіг. 13I ілюструє консенсусні послідовності для Групи 2. Точки (.) показують ідентичні залишки. Фіг. 13J ілюструє консенсусні послідовності для Груп 3 і 4. Точки (.) показують ідентичні залишки. Фіг. 14 являє собою графік, що ілюструє зниження рівнів ЛПНЩ-Х у хворих, які одержують множинні дози анти-PCSK9 антитіла (21B12). Фіг. 15 являє собою графік, що ілюструє зниження рівнів ЛПНЩ-Х у хворих, які одержують низькі або середні, а також високі дози статинів, і яким вводили множинні дози анти-PCSK9 антитіла (21B12). Фіг. 16 являє собою графік, що ілюструє зниження рівнів ApoB у хворих, які одержують множинні дози анти-PCSK9 антитіла (21B12). Фіг. 17 являє собою гістограму, що ілюструє зниження рівнів ліпопротеїну ("Lp(а)") у хворих, які одержують низькі або середні, а також високі дози статинів, і яким вводили множинні дози анти-PCSK9 антитіла (21B12). Фіг. 18 являє собою графік, що ілюструє зниження рівнів ЛПНЩ-Х у хворих з гетерозиготною родинною гіперхолестеринемією ("ГеСГ"), які одержують множинні дози анти-PCSK9 антитіла (21B12). 19 UA 114602 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Фіг. 19 являє собою графік, що ілюструє зниження рівнів PCSK9 у хворих з гетерозиготною родинною гіперхолестеринемією ("ГеСГ"), які одержують множинні дози анти-PCSK9 антитіла (21B12). Фіг. 20 являє собою графік, що ілюструє зниження загальних рівнів холестерину у хворих з гетерозиготною родинною гіперхолестеринемією ("ГеСГ"), які одержують множинні дози антиPCSK9 антитіла (21B12). Фіг. 21 являє собою графік, що ілюструє зниження рівнів не-ЛПВЩ холестерину у хворих з гетерозиготною родинною гіперхолестеринемією ("ГеСГ"), які одержують множинні дози антиPCSK9 антитіла (21B12). Фіг. 22 являє собою графік, що ілюструє зниження рівнів ApoB у хворих з гетерозиготною родинною гіперхолестеринемією ("ГеСГ"), які одержують множинні дози анти-PCSK9 антитіла (21B12). Фіг. 23 являє собою гістограму, що ілюструє зниження рівнів ліпопротеїну ("Lp(а)") у хворих з гетерозиготною родинною гіперхолестеринемією ("ГеСГ"), які одержують множинні дози антиPCSK9 антитіла (21B12). Фіг. 24A являє собою графік, що ілюструє узагальнені дані стосовно зниження рівнів ЛПНЩХ у хворих із чотирьох досліджень, описаних в Прикладах 22-25, які одержували різні дози антиPCSK9 антитіла (21B12) 1 раз на 2 тижні (К2Т) протягом періоду 12 тижнів. Фіг. 24B являє собою графік, що ілюструє узагальнені дані стосовно зниження рівнів ЛПНЩХ у хворих із чотирьох досліджень, описаних в Прикладах 22-25, які одержували різні дози антиPCSK9 антитіла (21B12) 1 раз на 4 тижні (К4Т) протягом періоду 12 тижнів. Фіг. 25A являє собою гістограму, що ілюструє узагальнені дані стосовно зниження рівнів Lp(а) у хворих із чотирьох досліджень, описаних в Прикладах 22-25, які одержували різні дози анти-PCSK9 антитіла (21B12) 1 раз на 2 тижні (К2Т) або 1 раз на 4 тижні (К4Т) протягом періоду 12 тижнів. Фіг. 25B являє собою гістограму, що ілюструє узагальнені дані стосовно зниження рівнів ЛПВЩ-Х у хворих із чотирьох досліджень, описаних в Прикладах 22-25, які одержували різні дози анти-PCSK9 антитіла (21B12) 1 раз на 2 тижні (К2Т) або 1 раз на 4 тижні (К4Т) протягом періоду 12 тижнів. Фіг. 25C являє собою гістограму, що ілюструє узагальнені дані стосовно зниження рівнів тригліцеридів у хворих із чотирьох досліджень, описаних в Прикладах 22-25, які одержували різні дози анти-PCSK9 антитіла (21B12) 1 раз на 2 тижні (К2Т) або 1 раз на 4 тижні (К4Т) протягом періоду 12 тижнів. Фіг. 25D являє собою гістограму, що ілюструє узагальнені дані стосовно зниження рівнів ЛПДНЩ-Х у хворих із чотирьох досліджень, описаних в Прикладах 22-25, які одержували різні дози анти-PCSK9 антитіла (21B12) 1 раз на 2 тижні (К2Т) або 1 раз на 4 тижні (К4Т) протягом періоду 12 тижнів. Фіг. 26 являє собою гістограму, що ілюструє в'язкість композицій анти-PCSK9 антитіла (21B12), що містять різноманітні стабілізатори/допоміжні речовини. Фіг. 27 являє собою графік, що ілюструє здатність стабілізатора/допоміжної речовини, проліну, знижувати в'язкість композицій анти-PCSK9 антитіла (21B12), що містять високі концентрації білка. Фіг. 28A являє собою графік, що ілюструє в'язкість різних концентрацій анти-PCSK9 антитіла, 21B12, в композиції, що містить 10 мМ натрію ацетату і 9 % сахарози, pH 5,2, при 25 °C і 40 °C. Фіг. 28B являє собою графік, що ілюструє в'язкість різних концентрацій анти-PCSK9 антитіла, 21B12, в композиції, що містить 10 мМ натрію ацетату і 9 % сахарози, pH 5,2, при 25 °C і 40 °C, в порівнянні з композицією, що містить 10 мМ натрію ацетату, 125 мМ аргініну і 3 % сахарози, pH 5,0 при 25 °C і 40 °C. Фіг. 28C являє собою графік, що ілюструє в'язкість різних концентрацій анти-PCSK9 антитіла, 21B12, в композиції, що містить 10 мМ натрію ацетату і 9 % сахарози, pH 5,2, при 25 °C і 40 °C, в порівнянні з композицією, що містить 10 мМ натрію ацетату, 100 мМ метіоніну і 4 % сахарози, pH 5,0 при 25 °C і 40 °C. Фіг. 28D являє собою графік, що ілюструє в'язкість різних концентрацій анти-PCSK9 антитіла, 21B12, в композиції, що містить 10 мМ натрію ацетату і 9 % сахарози, pH 5,2, при 25 °C і 40 °C, в порівнянні з композицією, що містить 10 мМ натрію ацетату і 250 мМ проліну, pH 5,0, при 25 °C і 40 °C. Фіг. 29A являє собою гістограму, що ілюструє кількість частинок розміром 10 мкм в різноманітних препаратах композицій анти-PCSK9 антитіла (тобто, 21B12) протягом періоду 6 місяців. 20 UA 114602 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Фіг. 29B являє собою гістограму, що ілюструє кількість частинок розміром 25 мкм в різноманітних препаратах композицій анти-PCSK9 антитіла (тобто, 21B12) протягом періоду 6 місяців. Фіг. 30A являє собою гістограму, що ілюструє кількість частинок розміром 10 мкм в різноманітних препаратах композицій анти-PCSK9 антитіла (тобто, 11F1) протягом періоду 4 місяці. Фіг. 30B являє собою гістограму, що ілюструє кількість частинок розміром 25 мкм в різноманітних препаратах композицій анти-PCSK9 антитіла (тобто, 11F1) протягом періоду 4 місяці. Фіг. 31 являє собою графік, що ілюструє специфічність зв'язування 11F1 в аналізі конкуренції з PCSKP, PCSK2, PCSK1, PCSK7 і фурином (Furin), причому OD450 нанесена на графік по осі Y, і концентрація PCSK9 (мкг/мл) нанесена на графік по осі X. Фіг. 32 являє собою графік, що ілюструє криву доза-реакція для інгібування зв'язування ЛПНЩР:D374Y PCSK9 під дією 11F1 в аналізі конкуренції, причому OD450 нанесена на графік по осі Y, і Log [11F1] (пМ) нанесений на графік по осі X. Фіг. 33 являє собою графік, що ілюструє криву доза-реакція для інгібування зв'язування ЛПНЩР:PCSK9 ДТ під дією 11F1 в аналізі конкуренції, причому OD450 нанесена на графік по осі Y, і Log [11f1] (пМ) нанесений на графік по осі X. Фіг. 34 являє собою графік, що ілюструє криву доза-реакція для здатності 11F1 блокувати опосередковане людським D374Y PCSK9 зниження захоплення ЛПНЩ клітинами HepG2, з 4 відносними одиницями флуоресценції (10 ), нанесеними на графік по осі Y, і Log [11F1] (нМ), нанесеним на графік по осі X. Фіг. 35 являє собою графік, що ілюструє криву доза-реакція для здатності 11F1 блокувати опосередковане людським PCSK9 ДТ зниження захоплення ЛПНЩ клітинами HepG2, з 4 відносними одиницями флуоресценції, нанесеними (10 ) на графік по осі Y, і Log [11F1] (нМ), нанесеним на графік по осі X. Фіг. 36 являє собою гістограму, що ілюструє вплив 11F1 і 8A3 на холестерин не-ЛПВЩ сироватки у мишей, які експресують людський PCSK9 під дією АЗВ, з концентрацією (мг/мл) неЛПВЩ-Х сироватки по осі Y і часом після ін'єкції (дні), нанесеним на графік по осі X. Фіг. 37 являє собою гістограму, що ілюструє вплив 11F1 і 8A3 на загальний холестерин сироватки у мишей, які експресують людський PCSK9, під дією АЗВ, де загальний холестерин сироватки (мг/мл) нанесений по осі Y, і час після ін'єкції (дні) нанесений на графік по осі X. Фіг. 38 являє собою гістограму, що ілюструє вплив 11F1 і 8A3 на холестерин ЛПВЩ сироватки (ЛПВЩ-Х) у мишей, які експресують людський PCSK9, під дією АЗВ, де ЛПВЩ-Х (мг/мл) нанесений по осі Y, і час після ін'єкції (дні) нанесений на графік по осі X. Фіг. 39 являє собою графік, що ілюструє профілі концентрації антитіл IgG2, 8A3 і 11F1 у мишей, які експресують людський PCSK9, під дією АЗВ, де концентрація антитіла в сироватці (нг/мл) нанесена на графік по осі Y, і час після ін'єкції в днях нанесений на графік по осі X. Фіг. 40 ілюструє таблицю, що підсумовує параметри фармакокінетики для IgG2, 11F1 і 8A3 у мишей, які експресують людський PCSK9 під дією АЗВ. Фіг. 41 являє собою графік, що ілюструє вплив одноразового підшкірного введення антиГЦФ антитіла (контроль), 21B12, 8A3 і 11F1 на концентрацію ЛПНЩ сироватки (ЛПНЩ-Х) у яванських макак, де рівень ЛПНЩ-Х (мг/дл) нанесений на графік по осі Y, і час після введення в днях нанесений по осі X. Фіг. 42 являє собою графік, що ілюструє вплив одноразового підшкірного введення антиГЦФ антитіла (контроль), 21B12, 8A3 і 11F1 на загальний холестерин сироватки у яванських макак, де концентрація загального холестерину (мг/дл) нанесена на графік по осі Y, і час після введення в днях нанесено по осі X. Фіг. 43 являє собою графік, що ілюструє вплив одноразового підшкірного введення антиГЦФ антитіла (контроль), 21B12, 8A3 і 11F1 на холестерин ЛПВЩ сироватки у яванських макак, де рівень ЛПВЩ-Х (мг/дл) нанесений на графік по осі Y, і час після введення в днях нанесено по осі X. Фіг. 44 являє собою графік, що ілюструє вплив одноразового підшкірного введення антиГЦФ антитіла (контроль), 21B12, 8A3 і 11F1 на тригліцериди сироватки у яванських макак, де концентрація тригліцеридів (мг/дл) нанесена на графік по осі Y, і час після введення в днях нанесено по осі X. Фіг. 45 являє собою графік, що ілюструє вплив одноразового підшкірного введення антиГЦФ антитіла (контроль), 21B12, 8A3 і 11F1 на рівень Аполіпопротеїну B (ApoB) у яванських макак, де концентрація APOB (мг/дл) нанесена на графік по осі Y, і час після введення в днях нанесено по осі X. 21 UA 114602 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Фіг. 46 являє собою графік, що ілюструє середні фармакокінетичні профілі для анти-ГЦФ антитіла (контроль), 21B12, 8A3 і 11F1 у яванських макак, де концентрація антитіла (нг/мл) нанесена на графік по осі Y, і час після введення в днях нанесено по осі X. Фіг. 47 ілюструє таблицю, що підсумовує параметри фармакокінетики для анти-ГЦФ антитіла (контроль), 21B12, 8A3 і 11F1 у яванських макак. Фіг. 48A ілюструє порівняння послідовностей амінокислот легких ланцюгів 8A1, 8A3 і 11F1, а також консенсусну послідовність, одержану в результаті порівняння. Послідовності CDR підкреслені. Фіг. 48B ілюструє порівняння послідовностей амінокислот важких ланцюгів 8A1, 8A3 і 11F1, а також консенсусну послідовність, одержану в результаті порівняння. Послідовності CDR підкреслені. ДЕТАЛЬНИЙ ОПИС ВИНАХОДУ Антигензв'язувальні білки (такі як антитіла та їх функціональні фрагменти зв'язування), які зв'язуються з PCSK9, розкриті в даному описі. У деяких варіантах антигензв'язувальні білки зв'язуються з PCSK9 і різноманітними шляхами перешкоджають функціонуванню PCSK9. У деяких варіантах антигензв'язувальні білки блокують або знижують здатність PCSK9 взаємодіяти з іншими субстанціями. Наприклад, в деяких варіантах антигензв'язувальний білок зв'язується з PCSK9 таким чином, що до деякої міри попереджає або знижує ймовірність зв'язування PCSK9 з ЛПНЩР. В інших варіантах антигензв'язувальні білки зв'язуються з PCSK9, але не блокують здатність PCSK9 взаємодіяти з ЛПНЩР. У деяких варіантах антигензв'язувальні білки є людськими моноклональними антитілами. Як буде зрозуміло кваліфікованому фахівцю в даній галузі, у світлі даного опису, зміна взаємодії між PCSK9 і ЛПНЩР може збільшувати кількість ЛПНЩР, доступного для зв'язування з ЛПНЩ, що, в свою чергу, зменшує кількість ЛПНЩ сироватки у суб'єкта і приводить до зниження рівня холестерину в сироватці суб'єкта. Таким чином, антигензв'язувальні білки проти PCSK9 можуть застосовуватися в різноманітних способах і композиціях для лікування суб'єктів з підвищеними рівнями холестерину сироватки, схильними до ризику підвищення рівнів холестерину сироватки, або які можуть одержати користь від зниження рівнів холестерину сироватки. Таким чином, різноманітні способи і методи зниження, підтримки або попередження підвищення рівня холестерину сироватки також описані в даному описі. У деяких варіантах антигензв'язувальний білок дозволяє зв'язування між PCSK9 і ЛПНЩР, але антигензв'язувальний білок попереджає або знижує несприятливий вплив PCSK9 на ЛПНЩР. У деяких варіантах антигензв'язувальний білок попереджає або зменшує зв'язування PCSK9 з ЛПНЩР. Для зручності, в наступних розділах, загалом, описані різні значення термінів, використовуваних в даному описі. Після даного обговорення, обговорюються загальні аспекти відносно антигензв'язувальних білків, і далі наведені конкретні приклади, що демонструють властивості різноманітних варіантів антигензв'язувальних білків, і яким чином вони можуть застосовуватися. ВИЗНАЧЕННЯ І ВАРІАНТИ Слід розуміти, що як вищевикладений загальний опис, так і наступний детальний опис є тільки зразковими і пояснюючими, але не обмежують заявленого винаходу. У даній заявці, використання однини включає множину, якщо тільки конкретно не вказано інше. У даній заявці, використання "або" означає "та/або", якщо конкретно не вказано інше. Крім того, використання терміну "що включає (що містить)", а також інших форм, таких як "включає" і "включений", не є обмежуючим. Додатково, такі терміни, як "елемент" або "компонент" включають як елементи, так і компоненти, що містять одну одиницю, і елементи та компоненти, які містять більш ніж одну субодиницю, якщо тільки конкретно не вказано інше. Додатково, використання терміну "частина" може включати частину фрагмента або суцільний фрагмент. Заголовки розділів, використовувані в даному описі, наведені тільки для організаційних цілей, і не повинні бути інтерпретовані як обмеження описаного об'єкту. Всі документи, або частини документів, процитовані в даній заявці, зокрема, але, не обмежуючись ними, патенти, патентні заявки, статті, книги і трактати, таким чином, явно включені шляхом посилання в повному обсязі для будь-якої мети. Відповідно до даного опису, наступні терміни, якщо тільки не вказано інше, слід розуміти як такі, що мають наступні значення: Термін "пропротеїн конвертаза субтилізин кексин типу 9" або "PCSK9" позначає поліпептид, визначений в SEQ ID NO:1 та/або 3, або його фрагменти, а також споріднені поліпептиди, які включають, не обмежуючись ними, алельні варіанти, варіанти з'єднання, похідні варіанти, варіанти заміни, варіанти делеції та/або варіанти вставки, в тому числі додавання N-кінцевого метіоніну, злиті поліпептиди і міжвидові гомологи. У деяких варіантах, поліпептид PCSK9 22 UA 114602 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 містить кінцеві залишки, наприклад, не обмежуючись ними, залишки лідерної послідовності, націлювальні залишки, аміно-кінцеві залишки метіоніну, залишки лізину, залишки мітки та/або залишки злитого білка. "PCSK9" також позначається як FH3, NARC1, HCHOLA3, пропротеїн конвертаза субтилізин/кексин типу 9 і регульована апоптозом нервових клітин конвертаза 1. Ген PCSK9 кодує білок пропротеїн конвертазу, який належить до підродини протєїнази К родини секреторної субтилази. Термін "PCSK9" позначає як пропротеїн, так і продукт, що генерується після аутокаталізу пропротеїна. При посиланні тільки на аутокаталізований продукт (наприклад, для антигензв'язувального білка, який вибірково зв'язується з розщепленим PCSK9), білок може позначатися як "зрілий", "розщеплений", "оброблений" або "активний" PCSK9. При посиланні тільки на неактивну форму, білок може позначатися як "неактивний", "про-форма" або "необроблена" форма PCSK9. Термін PCSK9 в даному описі також включає природні алелі, наприклад, мутації D374Y, S127R і F216L. Термін PCSK9 також включає молекули PCSK9, що містять посттрансляційні модифікації послідовності амінокислот PCSK9, наприклад, послідовності PCSK9, які були глікозильовані, пегільовані, послідовності PCSK9, від яких відщеплена сигнальна послідовність, послідовність PCSK9, в якій pro-домен відщеплений від каталітичного домену, але не відокремлений від каталітичного домену (наприклад, фіг. 1A і 1B). Термін "активність PCSK9" включає будь-який біологічний ефект PCSK9. У деяких варіантах, активність PCSK9 включає здатність PCSK9 взаємодіяти або зв'язуватися із субстратом або рецептором. У деяких варіантах активність PCSK9 представлена здатністю PCSK9 зв'язуватися із рецептором ЛПНЩ (ЛПНЩР). У деяких варіантах PCSK9 зв'язується з і каталізує реакцію за участю ЛПНЩР. У деяких варіантах активність PCSK9 включає здатність PCSK9 змінювати (наприклад, зменшувати) доступність ЛПНЩР. У деяких варіантах активність PCSK9 включає здатність PCSK9 підвищувати рівень ЛПНЩ у суб'єкта. У деяких варіантах активність PCSK9 включає здатність PCSK9 зменшувати кількість ЛПНЩР, доступну для зв'язування з ЛПНЩ. У деяких варіантах "активність PCSK9" включає будь-яку біологічну активність, яка є результатом проведення сигналу PCSK9. Приклад активності включає, не обмежуючись ними, зв'язування PCSK9 з ЛПНЩР, ферментну активність PCSK9, який розщеплює ЛПНЩР або інші білки, зв'язування PCSK9 з білками, окрім ЛПНЩР, яке полегшує дію PCSK9, зміну секреції APOB під дією PCSK9 (Sun X-M et al, "Evidence for effect of mutant PCSK9 on apoliprotein B secretion as the cause of unusually severe dominant hypercholesterolemia, Human Molecular Genetics 14: 11611169, 2005 і Ouguerram K et al, "Apolipoproteim B100 metabolism in autosomal-dominant hypercholesterolemia related to mutations in PCSK9, Arterioscler thromb Vasc Biol. 24: 1448-1453, 2004), роль PCSK9 в регенерації печінки і диференціації нейронів (Seidah NG et al, "The secretory proprotein convertase neural apoptosis-regulated convertase 1 (NARC-1): Liver regeneration and neuronal differentiation" PNAS 100: 928-933, 2003), і роль PCSK9 в печінковому метаболізмі глюкози (Costet et al., "Hepatic PCSK9 expression is regulated by nutritional status via insulin and sterol regulatory element-binding protein 1c" J. Biol. Chem. 281(10):6211-18, 2006). Термін "гіперхолестеринемія" в даному описі позначає стан, при якому рівні холестерину вищі за бажаний рівень. У деяких варіантах це означає, що рівні холестерину сироватки підвищені. У деяких варіантах бажаний рівень враховує різні "фактори ризику", що відомі фахівцю в даній галузі (та описані або на них є посилання в даному описі). Термін "полінуклеотид" або "нуклеїнова кислота" включає як одноланцюгові, так і двохланцюгові нуклеотидні полімери. Нуклеотиди, з яких складається полінуклеотид, можуть бути рибонуклеотидами або дезоксирибонуклеотидами або модифікованою формою будь-якого виду нуклеотидів. Вказані модифікації включають модифікації основ, наприклад, похідні бромуридину та інозину, модифікації рибози, наприклад, 2",3’-дидезоксирибозу, і модифікації міжнуклеотидного зв'язку, наприклад, фосфоротіоат, фосфородитіоат, фосфороселеноат, фосфородиселеноат, фосфороанілотіоат, фосфораніладат і фосфороамідат. Термін "олігонуклеотид" позначає полінуклеотид, що містить 200 або менше нуклеотидів. У деяких варіантах довжина олігонуклеотидів становить 10-60 основ. В інших варіантах довжина олігонуклеотидів становить 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19 або 20-40 нуклеотидів. Олігонуклеотиди можуть бути одноланцюговими або двохланцюговими, наприклад, для використання в конструюванні гена мутанта. Олігонуклеотиди можуть бути смисловими або антисмисловими олігонуклеотидами. Олігонуклеотид може містити мітку, зокрема, радіомітку, флуоресцентну мітку, гаптен або антигенну мітку, для аналізів з метою виявлення. Олігонуклеотиди можуть використовуватися, наприклад, як праймери ПЛР, праймери клонування або зонди гібридизації. "Молекула виділеної нуклеїнової кислоти" позначає ДНК або РНК, мРНК, кДНК геномного або синтетичного походження, або деяку їх комбінацію, яка не пов'язана з повнорозмірним або частиною полінуклеотиду, в якому виділений полінуклеотид знайдений в природі, або пов'язана з полінуклеотидом, з яким вона не зв'язана в природі. Для цілей даного опису, слід розуміти, що 23 UA 114602 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 "молекула нуклеїнової кислоти, що містить" конкретну послідовність нуклеотидів, не включає інтактних хромосом. Виділені молекули нуклеїнової кислоти, що "містять" вказані послідовності нуклеїнової кислоти, можуть містити, на додаток до вказаних послідовностей, кодуючі послідовності до 10 або навіть до 20 інших білків або їх частин, або може містити функціонально зв'язані регуляторні послідовності, які контролюють експресію кодуючої ділянки заявлених послідовностей нуклеїнової кислоти, та/або може містити векторні послідовності. Якщо не вказано інше, лівий кінець будь-якої одноланцюгової послідовності полінуклеотиду, обговорюваної в даному описі, є 5" кінцем; напрямок вліво для двохланцюгових послідовностей полінуклеотиду позначається як 5" напрямок. Напрямок додавання виникаючих транскриптів РНК 5’-3" позначається як напрямок транскрипції; ділянки послідовності на ланцюгу ДНК з такою ж послідовністю, що і транскрипт РНК, які розташовані у напрямку 5" по відношенню до 5" кінця транскрипту РНК, позначаються як "розташовані проти ходу транскрипції"; ділянки послідовності на ланцюгу ДНК з такою ж послідовністю, що і транскрипт РНК, які розташовані у напрямку 3" по відношенню до 3" кінця транскрипту РНК, позначаються як "розташовані по ходу транскрипції". Термін "контрольна послідовність" позначає послідовність полінуклеотиду, яка може впливати на експресію і обробку кодуючих послідовностей, з якими вона лігована. Природа таких контрольних послідовностей може залежати від організму-хазяїна. У конкретних варіантах, контрольні послідовності для прокаріот можуть містити промотор, сайт зв'язування з рибосомою і послідовність закінчення транскрипції. Наприклад, контрольні послідовності для еукаріот можуть містити промотори, що містять один або декілька сайтів розпізнавання для факторів транскрипції, послідовності енхансера транскрипції і послідовність закінчення транскрипції. "Контрольні послідовності" можуть містити лідерні послідовності та/або послідовності партнера для злиття. Термін "вектор" позначає будь-яку молекулу або об'єкт (наприклад, нуклеїнову кислоту, плазміду, бактеріофаг або вірус), використовувану для перенесення кодуючої білок інформацію в клітину-хазяїна. Термін "вектор експресії" або "експресійний конструкт" позначає вектор, який придатний для трансформації клітини-хазяїна і містить послідовності нуклеїнових кислот, які спрямовують та/або контролюють (в поєднанні з клітиною-хазяїном) експресію однієї або більше гетерологічних ділянок кодування, функціонально пов'язаних з ними. Експресійний конструкт може містити, не обмежуючись ними, послідовності, які впливають на або контролюють транскрипцію, трансляцію, і, якщо присутні інтрони, впливають на з'єднання РНК кодуючої ділянки, функціонально пов'язаної з ними. У даному описі "функціонально пов'язаний" означає, що компоненти, до яких застосовується термін, знаходяться у взаємозв'язку, який дозволяє їм здійснювати властиві їм функції у відповідних умовах. Наприклад, контрольна послідовність у векторі, який "функціонально пов'язаний" з кодуючою білок послідовністю, лігована з ним таким чином, що експресія кодуючої білок послідовності досягається в умовах, сумісних з транскрипційною активністю контрольних послідовностей. Термін "клітина-хазяїн" позначає клітину, яка трансформована або здатна до трансформації послідовністю нуклеїнової кислоти, і, таким чином, експресує цільовий ген. Термін включає нащадка батьківської клітини, незалежно від того, чи ідентичний нащадок з точки зору морфології або генетичної косметики оригінальній батьківській клітині, до тих пір, поки присутній цільовий ген. Термін "трансфекція" позначає захоплення чужорідної або екзогенної ДНК клітиною, і клітина була "трансфікована", якщо екзогенна ДНК була введена всередину клітинної мембрани. Цілий ряд методів трансфекції добре відомий в даній галузі і розкритий в даному описі. Див., наприклад, Graham et al., 1973, Virology 52:456; Sambrook et al., 2001, Molecular Cloning: А Laboratory Manual, вище; Davis et al., 1986, Basic Methods in Molecular Biology, Elsevier; Chu et al., 1981, Gene 13:197. Такі методи можуть застосовуватися для введення одного або більше екзогенних фрагментів ДНК у відповідні клітини-хазяїни. Термін "трансформація" позначає зміну генетичних характеристик клітини, і клітина трансформована, якщо вона модифікована таким чином, щоб містити нову ДНК або РНК. Наприклад, клітина трансформована, якщо вона генетично модифікована в порівнянні з її природним станом шляхом введення нового генетичного матеріалу за допомогою трансфекції, трансдукції, або іншими методами. Після трансфекції або трансдукції, трансформуюча ДНК може рекомбінувати з ДНК клітини шляхом фізичної інтеграції в хромосому клітини, або може підтримуватися тимчасово, як епісомальний елемент без реплікації, або може реплікуватися незалежно як плазміда. Клітина вважається "стабільно трансформованою", якщо трансформуюча ДНК реплікується при поділі клітини. 24 UA 114602 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Терміни "поліпептид" або "білок" позначають макромолекулу, що містить послідовність амінокислот природного білка, тобто, білка, що виробляється природною, не рекомбінантною клітиною; або що виробляється генетично сконструйованою або рекомбінантною клітиною, і включає молекули, що містять послідовність амінокислот природного білка, або молекули, що містять делеції, додавання та/або заміни однієї або більше амінокислот природної послідовності. Термін також включає полімери амінокислот, в яких одна або більше амінокислот є хімічними аналогами відповідної природної амінокислоти і полімерами. Терміни "поліпептид" і "білок" специфічно включають антигензв'язувальні білки проти PCSK9, антитіла, або послідовності, які містять делеції, додавання та/або заміни однієї або більше амінокислот в антигензв'язувальному білку. Термін "поліпептидний фрагмент" позначає поліпептид, який містить аміно-кінцеву делецію, карбокси-кінцеву делецію та/або внутрішню делецію в порівнянні з повнорозмірним природним білком. Такі фрагменти можуть також містити модифіковані амінокислоти в порівнянні з природним білком. У деяких варіантах довжина фрагментів становить від приблизно 5 до 500 амінокислот. Наприклад, довжина фрагментів може становити, щонайменше, 5, 6, 8, 10, 14, 20, 50, 70, 100, 110, 150, 200, 250, 300, 350, 400 або 450 амінокислот. Придатні поліпептидні фрагменти включають імунологічно функціональні фрагменти антитіл, зокрема, домени зв'язування. У випадку антитіла, що зв'язується з PCSK9, придатні фрагменти включають, не обмежуючись ними, ділянку CDR, варіабельний домен важкого та/або легкого ланцюга, частину ланцюга антитіла або тільки його варіабельну ділянку, зокрема, два CDR, тощо. Термін "виділений білок" означає, що вказаний білок (1) вільний, щонайменше, від деяких інших білків, з якими його звичайно знаходять, (2) істотною мірою вільний від інших білків з того ж джерела, наприклад, того ж виду, (3) експресується клітиною іншого виду, (4) відокремлений, щонайменше, від приблизно 50 % полінуклеотидів, ліпідів, вуглеводів або інших матеріалів, з якими він зв'язаний в природі, (5) функціонально пов'язаний (шляхом ковалентної або нековалентної взаємодії) з поліпептидом, з яким він не зв'язаний в природі, або (6) не зустрічається в природі. Звичайно, "виділений білок" складає, щонайменше, приблизно 5 %, щонайменше, приблизно 10 %, щонайменше, приблизно 25 %, або, щонайменше, приблизно 50 % даного зразка. Такий виділений білок може кодуватися геномною ДНК, кДНК, мРНК або іншою РНК, синтетичного походження або будь-якою їх комбінацією. Переважно, виділений білок істотною мірою вільний від білків або поліпептидів або інших забруднюючих речовин, які знайдені в його природному оточенні, і які перешкоджали б його терапевтичному, діагностичному, профілактичному, дослідницькому або іншому застосуванню. Термін "амінокислота" включає його звичайне значення в рівні техніки. "Варіант" поліпептиду (наприклад, антигензв'язувальний білок або антитіло) містить послідовність амінокислот, в якій один або більше залишків амінокислот вставлені, видалені та/або замінені в послідовності амінокислот щодо іншої послідовності поліпептиду. Варіанти включають злиті білки. Термін "ідентичність" позначає взаємовідношення між послідовностями двох або більше молекул поліпептиду або двох або більше молекул нуклеїнових кислот, визначене шляхом вирівнювання і порівняння послідовностей. "Відсоток ідентичності" позначає відсоток ідентичних залишків між амінокислотами або нуклеотидами в порівнюваних молекулах і обчислюється на підставі розміру найменшої з порівнюваних молекул. Для таких обчислень, до проміжків у вирівнюваннях (якщо вони присутні) переважно застосовують конкретну математичну модель або комп'ютерну програму (тобто, "алгоритм"). Методи, які можуть застосовуватися для обчислення ідентичності вирівняних нуклеїнових кислот або поліпептидів, включають описані в Computational Molecular Biology (Lesk, А. M., ed.), 1988, New York: Oxford University Press; Biocomputing Informatics and Genome Projects (Smith, D. W., ed.), 1993, New York: Academic Press; Computer Analysis of Sequence Data, Part I (Griffin, А. M., and Griffin, H. G., eds.), 1994, New Jersey: Humana Press; von Heinje, G., 1987, Sequence Analysis in Molecular Biology, New York: Academic Press; Sequence Analysis Primer (Gribskov, M. and Devereux, J., eds.), 1991, New York: M. Stockton Press; і Carillo et al., 1988, SIAM J. Applied Math. 48:1073. При обчисленні відсотка ідентичності, порівнювані послідовності звичайно вирівнюють за способом, який дає найбільший збіг між послідовностями. Одним з прикладів комп'ютерної програми, яка може використовуватися для визначення відсотка ідентичності, є пакет програм GCG, який включає GAP (Devereux et al., 1984, Nucl. Acid Res. 12:387; Genetics Computer Group, University of Wisconsin, Madison, WI). Комп'ютерний алгоритм GAP використовується для вирівнювання двох поліпептидів або полінуклеотидів, для яких повинен бути визначений відсоток ідентичності послідовностей. Послідовності вирівнюють для оптимальної відповідності відповідної амінокислоти або нуклеотиду ("діапазон відповідності", що визначається за 25 UA 114602 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 алгоритмом). Штраф на внесення делеції у вирівнювання (який обчислюють як 3x середню діагональ, причому "середня діагональ" є середньою величиною діагоналі використовуваної матриці порівняння; "діагональ" - це кількість балів або число, надане кожному ідеальному збігу амінокислот конкретною матрицею порівняння) і штраф на подовження делеції (який становить звичайно 1/10 від штрафу на внесення делеції у вирівнювання), а також матриця порівняння, наприклад, PAM 250 або BLOSum 62, використовуються в поєднанні з алгоритмом. У деяких варіантах стандартна матриця порівняння (див. Dayhoff et al., 1978, Atlas of Protein Sequence and Structure 5:345-352 щодо матриці порівняння PAM 250; Henikoff et al., 1992, Proc. Natl. Acad. Sci. U.S.A. 89:10915-10919 щодо матриці порівняння BLOSum 62) також використовується алгоритмом. Приклади параметрів, які можуть використовуватися для визначення відсотка ідентичності для поліпептидів або нуклеотидних послідовностей із застосуванням програми GAP, є наступними: - Алгоритм: Needleman et al., 1970, J. Mol. Biol. 48:443-453 - Матриця порівняння: BLOSum 62 від Henikoff et al., 1992, вище - Штраф на пропуск у послідовності: 12 (але без штрафу на закінчення пропуску) - Штраф на подовження проміжку: 4 - Поріг подібності: 0. Деякі схеми вирівнювання для вирівнювання двох послідовностей амінокислот можуть приводити до відповідності тільки короткої ділянки двох послідовностей, і така невелика вирівняна ділянка може мати найвищий ступінь ідентичності послідовностей, навіть якщо відсутнє значуще співвідношення між двома повнорозмірними послідовностями. Відповідно, вибраний метод вирівнювання (програма GAP) може бути скоректований, при бажанні, таким чином, щоб давати вирівнювання, в якому діапазони дорівнюють, щонайменше, 50 або іншій кількості суміжних амінокислот цільового поліпептиду. У даному описі двадцять традиційних (наприклад, природних) амінокислот і їх скорочення використовуються звичайним способом. Див. Immunology--А Synthesis (2nd Edition, E. S. Golub and D. R. Gren, Eds., Sinauer Associates, Sunderland, Mass. (1991)), яка включена до даного опису шляхом посилання для будь-якої мети. Стереоізомери (наприклад, D-амінокислоти) двадцяти традиційних амінокислот, неприродні амінокислоти, такі як α,α-дизаміщені амінокислоти, N-алкіламінокислоти, молочна кислота та інші нетрадиційні амінокислоти, також можуть бути придатними компонентами для поліпептидів за даним винаходом. Приклади нетрадиційних амінокислот включають: 4-гідроксипролін, γ-карбоксиглутамат, ε-N,N,Nтриметиллізин, ε-N-ацетиллізин, O-фосфосерин, N-ацетилсерин, N-формілметіонін, 3метилгістидин, 5-гідроксилізин, σ-N-метиларгінін, та інші подібні амінокислоти і імінокислоти (наприклад, 4-гідроксипролін). У номенклатурі поліпептиду, використовуваній в даному описі, напрямок вліво є аміно-кінцевим напрямком, і напрямок вправо є карбокси-кінцевим напрямком, відповідно до стандартного використання і конвенції. Так само, якщо не вказано інше, лівий кінець послідовностей одноланцюгового полінуклеотиду є 5" кінцем; напрямок вліво для послідовностей двохланцюгових полінуклеотидів позначається як 5" напрямок. Напрямок 5’-3" додавання виникаючих транскриптів РНК позначається як напрямок транскрипції; ділянки послідовності на ланцюгу ДНК з такою ж послідовністю, що і транскрипт РНК, які розташовані у напрямку 5" по відношенню до 5" кінця транскрипту РНК, позначаються як "розташовані проти ходу транскрипції"; ділянки послідовності на ланцюгу ДНК з такою ж послідовністю, що і РНК, які розташовані у напрямку 3" по відношенню до 3" кінця транскрипту РНК, позначаються як "розташовані по ходу транскрипції". Консервативні заміни амінокислот можуть включити неприродні залишки амінокислот, які звичайно вводять хімічним синтезом пептидів замість синтезу в біологічних системах. Вони включають пептидоміметики та інші реверсовані або інвертовані форми амінокислотних фрагментів. Природні залишки можна поділити на класи, на підставі загальних властивостей бічного ланцюга: 1) гідрофобні: норлейцин, Met, Ala, Val, Leu, Ile; 2) нейтральні гідрофільні: Cys, Ser, Thr, Asn, Gln; 3) кислі: Asp, Glu; 4) основні: His, Lys, Arg; 5) залишки, які впливають на орієнтацію ланцюга: Gly, Pro; і 6) ароматичні: Trp, Tyr, Phe. 26 UA 114602 C2 5 10 15 20 25 30 Наприклад, неконсервативні заміни можуть включати обмін члена одного з цих класів на члена іншого класу. Такі замінені залишки можуть бути введені, наприклад, в ділянки людського антитіла, що гомологічні нелюдським антитілам, або в негомологічні ділянки молекули. При введенні модифікацій в антигензв'язувальний білок або білок PCSK9, згідно деяким варіантам, може розглядатися індекс гідрофобності амінокислот. Кожній амінокислоті наданий індекс гідрофобності на базі її характеристик гідрофобності і заряду. Він становить: ізолейцин (+4,5); валін (+4,2); лейцин (+3,8); фенілаланін (+2,8); цистеїн/цистин (+2,5); метіонін (+1,9); аланін (+1,8); гліцин (-0,4); треонін (-0,7); серин (-0,8); триптофан (-0,9); тирозин (-1,3); пролін (1,6); гістидин (-3,2); глутамат (-3,5); глутамін (-3,5); аспартат (-3,5); аспарагін (-3,5); лізин (-3,9); і аргінін (-4,5). Важливе значення індексу гідрофобності амінокислот в забезпеченні біологічної функції взаємодії на білку відоме з рівня техніки. Kyte et al., J. Mol. Biol., 157:105-131 (1982). Відомо, що деякі амінокислоти можуть бути замінені іншими амінокислотами з подібним індексом або балами гідрофобності, та все ж зберігають подібну біологічну активність. При введенні змін на підставі індексу гідрофобності, в деяких варіантах включена заміна амінокислот, індекси гідрофобності яких знаходяться в межах ±2. У деяких варіантах включені такі, що знаходяться в межах ±1, і в деяких варіантах включені такі, що знаходяться в межах ±0,5. Додатково, в рівні техніки визнано, що заміна подібних амінокислот може бути ефективно здійснена на підставі гідрофільності, особливо, якщо створений таким чином біологічно функціональний білок або пептид призначений для застосування в імунологічних варіантах, як у даному випадку. У деяких варіантах найбільша локальна середня величина гідрофільності білка, визначувана за гідрофільністю суміжних амінокислот, корелює з його імуногенністю і антигенністю, тобто, з біологічною властивістю білка. Наступні значення гідрофільності надані даним залишкам амінокислот: аргінін (+3,0); лізин (+3,0); аспартат (+3,0±1); глутамат (+3,0±1); серин (+0,3); аспарагін (+0,2); глутамін (+0,2); гліцин (0); треонін (-0,4); пролін (-0,5±1); аланін (-0,5); гістидин (-0,5); цистеїн (-1,0); метіонін (-1,3); валін (-1,5); лейцин (-1,8); ізолейцин (-1,8); тирозин (-2,3); фенілаланін (-2,5) і триптофан (-3,4). При введенні модифікацій на підставі подібних значень гідрофільності, в деяких варіантах включена заміна амінокислот, значення гідрофільності яких знаходяться в межах ±2, в деяких варіантах включені такі, що знаходяться в межах ±1, і в деяких варіантах включені такі, що знаходяться в межах ±0,5. Додатково можна ідентифікувати епітопиз первинних послідовностей амінокислот на підставі гідрофільності. Дані ділянки також позначаються як "ключові ділянки епітопу". Приклади замін амінокислот наведені в табл. 1. 35 Таблиця 1 Заміни амінокислот Оригінальні залишки Ala Arg Asn Asp Cys Gln Glu Gly His Ile Leu Lys Met Приклади замін Val, Leu, Ile Lys, Gln, Asn Gln Glu Ser, Ala Asn Asp Pro, Ala Asn, Gln, Lys, Arg Leu, Val, Met, Ala, Phe, норлейцин норлейцин, Ile, Val, Met, Ala, Phe Arg, 1,4-діаміномасляна кислота, Gln, Asn Leu, Phe, Ile 27 Переважні заміни Val Lys Gln Glu Ser Asn Asp Ala Arg Leu Ile Arg Leu UA 114602 C2 Продовження Таблиці 1 Phe Pro Ser Thr Trp Tyr Val 5 10 15 20 25 30 35 40 45 Leu, Val, Ile, Ala, Tyr Ala Thr, Ala, Cys Ser Tyr, Phe Trp, Phe, Thr, Ser Ile, Met, Leu, Phe, Ala, норлейцин Leu Gly Thr Ser Tyr Phe Leu Термін "похідне" позначає молекулу, яка містить хімічну модифікацію, окрім вставки, делеції або заміни амінокислот (або нуклеїнових кислот). У деяких варіантах похідні містять ковалентні модифікації, зокрема, не обмежуючись ними, хімічний зв'язок із полімерами, ліпідами або іншими органічними або неорганічними фрагментами. У деяких варіантах хімічно модифікований антигензв'язувальний білок може мати більший період напіввиведення з кровотоку, ніж антигензв'язувальний білок, який хімічно не модифікований. У деяких варіантах хімічно модифікований антигензв'язувальний білок може володіти покращеною здатністю до націлювання на бажані клітини, тканини та/або органи. У деяких варіантах похідне антигензв'язувального білка ковалентно модифіковане таким чином, щоб містити один або більше приєднаних водорозчинних полімерних фрагментів, зокрема, не обмежуючись ними, поліетиленгліколь, поліоксиетиленгліколь або поліпропіленгліколь. Див., наприклад, патенти США №№ 4,640,835, 4,496,689, 4,301,144, 4,670,417, 4,791,192 і 4,179,337. У деяких варіантах похідне антигензв'язувального білка містить один або більше полімерів, зокрема, не обмежуючись ними, монометоксиполіетиленгліколь, декстран, целюлоза або інші полімери на основі вуглеводів, полі-(N-вінілпіролідон)-поліетиленгліколь, гомополімери пропіленгліколю, співполімер поліпропіленоксиду/етиленоксиду, поліоксиетильовані поліоли (наприклад, гліцерин) і полівініловий спирт, а також суміші таких полімерів. У деяких варіантах похідне ковалентно модифіковане субодиницями поліетиленгліколю (ПЕГ). У деяких варіантах один або більше водорозчинних полімерів приєднані в одному або більше конкретних положень, наприклад, на аміно-кінці похідного. У деяких варіантах один або більше розчинних у воді полімерів випадковим чином приєднані до одного або більше бічних ланцюгів похідного. У деяких варіантах ПЕГ використовується для покращення терапевтичної ємності антигензв'язувального білка. У деяких варіантах ПЕГ використовується для покращення терапевтичної ємності гуманізованого антитіла. Деякі з таких способів обговорюються, наприклад, в патенті США 6,133,426, який, таким чином, включений шляхом посилання для будь-якої мети. Аналоги пептидів звичайно застосовуються у фармацевтичній промисловості як непептидні лікарські засоби із властивостями, аналогічними пептиду-шаблону. Такі види непептидних сполук називаються "міметиками пептидів" або "пептидоміметиками". Fauchere, J., Adv. Drug Res., 15:29 (1986); Veber & Freidinger, TINS, p. 392 (1985); і Evans et al., J. Med. Chem., 30:1229 (1987), які включені до даного опису шляхом посилання для будь-якої мети. Такі сполуки часто розробляють за допомогою комп'ютеризованого молекулярного моделювання. Пептидоміметики, структурно подібні до терапевтично придатних пептидів, можуть застосовуватися для одержання подібного терапевтичного або профілактичного ефекту. Загалом, пептидоміметики структурно подібні до зразкового поліпептиду (тобто, поліпептиду, який володіє біохімічною властивістю або фармакологічною активністю), такого як людське антитіло, але в них один або більше пептидних зв'язків, необов'язково замінені зв'язком, вибраним із: --CH2NH--, --CH2S--, --CH2-CH2--, --CH=CH-(цис і транс), --COCH2--, --CH(OH)CH2-- і -CH2SO--, за способами, добре відомими з рівня техніки. У деяких варіантах може використовуватися систематична заміна однієї або більше амінокислот консенсусної послідовності D-амінокислотою такого ж типу (наприклад, D-лізин замість L-лізину), щоб генерувати більш стійкі пептиди. Крім того, обмежені пептиди, що містять консенсусну послідовність або істотною мірою ідентичну варіацію консенсусної послідовності, можуть генеруватися за способами, відомими з рівня техніки (Rizo and Gierasch, Ann. Rev. Biochem., 61:387 (1992), включена до даного опису шляхом посилання для будь-якої мети); наприклад, шляхом додавання внутрішніх залишків цистеїну, здатних до утворення внутрішньомолекулярних дисульфідних містків, які циклізують пептид. 28