Конвеєрний спосіб вирощування “зеленого горошку”

Реферат: Спосіб вирощування "зеленого горошку". Засів виробничих площ проводять у три сезонних періоди, а саме: в І декаді квітня; І декаді червня та III декаді липня. UA 100143 U (12) UA 100143 U UA 100143 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 Корисна модель належить до галузі сільського господарства; точніше - до овочівництва і може бути використана при вирощуванні «зеленого горошку» за конвеєрною технологією [1]. У світовій, а також в національній (українській) практиці «зелений горошок» є товарним брендом консервованого у свіжому вигляді зелено забарвленого зерна гороху посівного (P. sativum var. vulgate) [1]. Від технології виробництва сухозернової продукції гороху вирощування його на «зелений горошок» різниться строком збирання врожаїв. Звичайний зерновий горох збирається в стадії повної фізіологічної зрілості при вологості зерна 16-18 %; «зелений горошок», навпаки, збирається за підвищеної вологості (до 30-35 %); тому різниця у строках збирання гороху на зерно і «зелений горошок» становить 5-6 діб (час потрібний для висихання валка). Отже, за вмістом сухої речовини в насінні обох товарних продукцій вони практично рівноцінні. Звідси, базова (дозбиральна) технологія вирощування сухого зерна гороху і «зеленого горошку» однакова і здійснюється за схемою: дискування, оранка на 20-22 см, культивація з боронуванням, ранньовесняне боронування з настанням фізичної стиглості ґрунту, протруєння і обробка насіння бактеріальними добривами та мікроелементами, передпосівна культивація, засів поля, прикочування, до- та післясходове боронування, обприскування (за потреби) пестицидами, скошування у валки (обов'язково для сухозернової продукції); для овочевого варіанту рослини скошують у валки при молотарковому лущенні бобів; при комбайновому збиранні - скошування рослин, лущення бобів, сепарація та первинна очистка зерна відбувається в режимі єдиного технологічного циклу [2, 3]. Саме такий спосіб вирощування зеленогорошкової продукції можна вважати аналогом винаходу. Недоліком його є те, що він зорієнтований на одноразовий варіант отримання продукції. Ближчим до винаходу є сівба гороху у декілька весняних строків, як правило, з інтервалом у 1012 діб. За цієї схеми зростає валовий збір продукції і відповідно матеріально-грошові затрати на її збереження (холодильні бокси, приміщення, чисельність працівників тощо). Але оскільки цей спосіб є багаторазовим вирощуванням за вегетаційний період, саме він визнаний прототипом винаходу, тобто він базується на загальнотехнологічній основі і одночасно відрізняється від нього тим, що строки сівби мають широкий сезонний охват, а тому поділяються на ранньовесняні, ранньолітні і пізньолітні. Цим самим створюється своєрідний конвеєр надходження продукції, який збільшує обсяг сировинних виробництв без відчутних додаткових витрат на консервування. В основу корисної моделі поставлена задача продовжити оптимальні терміни постачання сировинної продукції, за рахунок чого підтримувати ритмічність консервування «зеленого горошку» та відчутно збільшити обсяги виробництва. Поставлена задача вирішується тим, що з настанням фізичної стиглості ґрунту (орієнтовно: III дек. березня - І дек. квітня) проводиться перший засів площі, у період активного сінокосіння (І дек. червня) здійснюється другий засів і третій - під кінець збирання урожаю культур ранньозернової групи. Теоретична основа корисної моделі лежить в площі біологічної особливості P. sativum і пов'язана з нейтральною реакцією до фотоперіодизму (реакції на тривалість світлової частини доби). Відповідно до неї горох відноситься до сільськогосподарських культур з нейтральною реакцією на тривалість світлової частини доби і виконує репродуктивні функції за любих строків сівби, що потенційно дозволяє вирощувати для консервного виробництва зеленого горошку за конвеєрним режимом [4, 5]. Саме за цією ознакою винаходу здійснено з наступною формулою «Спосіб вирощування «зеленого горошку», який відрізняється тим, що засів виробничих площ проводиться у три сезонних періоди, а саме: в І декаді квітня; І декаді червня та III декаді липня». Технічний результат корисної моделі виражається, крім створення ритмічності надходження сировини, підвищенням валової (середньо вегетаційної) урожайності на 6,1 ц/га (29,9 %) (табл.). 1 UA 100143 U Таблиця Порівняльна врожайність зерна гороху за сезонних строків сівби Строки сівби (місяці) 04 06 07 x НІР05 Dyx, % V, % Sx, % 5 10 Зерно сухе (СЗ) зелений горошок (ЗГ) ц/га % до St ц/га % до St 27,9 100 33,0 100 22,5 80,6 27,3 82,7 10,8 38,7 19,3 58,5 Статистика: 20,4 (Σ = 61,2) 26,5 (Σ = 79,5) 3,4; 2,0; 3,2 5,4; 3,3; 3,4 63; 45; 61 92; 78; 42 13,1; 9,4; 13,8 9,8; 11,6; 11,6 3,7; 4,7; 6,9 4,9; 5,8; 5,8 ЗГ-СЗ ЗГ-СЗ ц/га 5,1 4,8 8,5 % до СЗ 18,3 21,3 78,7 6,1 29,9 Джерела інформації: 1. Паспорт спеціальності 06.01.06 - «овочівництво», затверджений постановою президії ВАК України від 08.12.1999 р. за № 35-08/12. 2. Рослинництво. Інтенсивна технологія вирощування польових і кормових культур: Навч. посібник / М.А. Білоножко, В.П. Шевченко, Д.М. Алімов та ін.; За ред. М.А. Білоножка. - К.: Вища шк., 1990. - С. 79-80. 3. Рослинництво: Підручник / O.I. Зінченко, В.Н. Салатенко, М.А. Білоножко; За ред. O.I. Зінченка. - К.: Аграрна освіта, 2001. - 591 с. (С. 306-309) 4. Шульга М.С. Горох. Издательство «Урожай», К., 1971, 140 с. (С. 13). 5. Алабушев В.А. Растениеводство. Изд-во «Март» 2001 г. М.: 384 с. (С. 162-186). ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 15 Спосіб вирощування "зеленого горошку", який відрізняється тим, що засів виробничих площ проводять у три сезонних періоди, а саме: в І декаді квітня; І декаді червня та III декаді липня. Комп’ютерна верстка А. Крулевський Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2