Спосіб застосування плодів баштанних культур у дієтичному харчуванні людини

Реферат: Спосіб застосування плодів баштанних культур у дієтичному харчуванні людини включає застосування плодів для харчування. В раціон хворих включають щоденний прийом баштанних культур протягом 24 днів: гарбуз у вигляді різних страв до 1 кг та 2-2,5 кг кавуна на добу без медикаментозної терапії. UA 103890 U (12) UA 103890 U UA 103890 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до задоволення життєвих потреб людини, а саме до раціонального харчування. Відомий спосіб одержання біологічно повноцінної продукції овочевих і баштанних культур та їх лікувально-профілактична роль у харчуванні людини [Лимар А.О. Технологія одержання біологічно повноцінної продукції овочевих і баштанних культур та їх лікувально-профілактична роль у харчуванні людини // Збірник наукових статей - Херсон: Літера, 2003. - С. 103]. Наукові дані про вплив баштанних культур на стан людей практично відсутній, конкретне дослідження раціону хворих з включенням гарбуза і кавуна без медикаментозної терапії має велике значення в складних екологічних умовах, для мешканців Чорнобильської зони відчуження і працівників десятків підприємств, де люди контактують з важкими, у т.ч. радіоактивними металами, а також різними токсинами, тому застосування натуральних, ефективних засобів сорбційної детоксикації, з плодів гарбузів та сортотипів столових кавунів з високим вмістом пектинових речовин є важливим для оздоровлення людей. Необхідно дослідити в клінічно-санаторних умовах лікувально-профілактичні властивості плодів нових сортотипів, організувати їх виробництво. Задачею корисної моделі є вивчення лікувально-профілактичної ролі баштанних культур у харчуванні людини. Поставлена задача вирішується тим, що в раціон хворих включають щоденний прийом баштанних культур протягом 24 днів: гарбуз у вигляді різних страв до 1 кг та 2-2,5 кг кавуна на добу без медикаментозної терапії. Спільну роботу по дослідженнях проведено Південною державною сільськогосподарською дослідною станцією ІВПіМ НААН України на базі санаторія "Гопри" у 2001-2005 роках та пансіонату "Ветеран" у 2001-2005 та Новозбур'ївського обласного туберкульозного диспансеру у 2010-2011 (Етап вивчення впливу розроблених продуктів на обмін речовин та функціональний стан організму). Проведено дослідження лікувально-профілактичних властивостей плодів кавуна в дієтичному харчуванні і санаторно-курортному оздоровленні. Під наглядом перебувала група хворих, які прибули в санаторій "Гопри" на оздоровлення в літній період, чисельністю 32 людини. Їх вік коливався від 22 до 50 років. У них відзначені захворювання суглобів і хребта у вигляді деформуючого остеоартрозу та остеохондрозу. У 6 хворих виявлені хронічний пієлонефрит, хронічний гломеролонефрит і сечокам'яна хвороба; у 7 осіб - анемічний синдром, переважно зв'язана з дефіцитом залізе в організмі; у 9 осіб спостерігалися порушення функцій шлунково-кишкового тракту зі схильністю до запорів. Всі хворі скаржилися на загальну слабкість, втомленість, головний біль і запаморочення, болі в суглобах. У 7 осіб з анемічним синдромом відзначалися зниження вмісту гемоглобіну в крові до 90 г/л, незначна лейкопенія і тромбоцітопенія. Хворим надавався весь комплекс реабілітаційних заходів протягом 24 днів: лікувальна фізкультура, масаж, фізіопроцедури, дієтотерапія з набором усіх необхідних продуктів, фруктів і овочів. У досліджуваній групі з 32 хворих, крім санаторного лікувального комплексу, була призначена баштанна дієта з включенням в раціон 2-2,5 кг кавунів на день. Медикаментозна терапія не назначалася. Контрольній групі з 16 чоловік кавуни в раціон не включалися. Були проведені необхідні дослідження до і після лікування: розвернутий аналіз крові, загальний аналіз сечі, аналіз сечі за Нечипоренко, проба Земніцкого, білкової фракції крові, холестерин, білірубін крові, глюкоза крові та сечі. Після курсу лікування у спостережуваних хворих відзначені виражені задовільні результати: зникли основні скарги, покращився апетит, нормалізувалася діяльність шлунково-кишкового тракту, покращилися показники крові - вміст гемоглобіну зросло з 90 - г/л до 120-130 г/л, нормалізувалися також показники аналізів сечі. Разом з тим у контрольній групі, яка не вживала кавун, відновлення йшло набагато повільніше. Показники гемоглобіну в крові збільшились всього до - 120 г/л, у 5 хворих до кінця курсу лікування залишалися скарги на невелику слабкість, знижений апетит, легке головокружіння. Проведено також вивчення впливу дієтичного харчування на лікування пацієнтів санаторію "Гопри" з включенням в раціон гарбуза у вигляді різних страв - до 1 кг на добу. За фізикохімічними показниками партія гарбуза відповідала вимогам екологічно чистої продукції. Як найбільш цінна і універсальна баштанна культура, гарбуз при малому вмісті клітковини і низької калорійності містить багатий набір різноманітних поживних речовин. Бета-каротин, токофероли, вітаміни В1, В2, В6, аскорбінова кислота, пектини, велику кількість мінеральних солей, що містять мікроелементи: мідь, кобальт, фосфор, магній, калій, залізо, інші органічні кислоти забезпечують широке розмаїття лікувальної дії цієї баштанної культури. 1 UA 103890 U 5 10 15 20 25 30 Гарбузова дієта була застосована при санаторно-курортному лікуванні хворих хронічним холециститом та дискінезії жовчовивідних шляхів. Під наглядом перебувало 62 людини у віці від 30 до 55 років з довготривалим захворюванням від 3 до 10 років. Клінічна картина хвороб характеризувалася появою періодично тупих, ниючих, рідше - гострого болю у правому підребер'ї, почуттям гіркоти і сухості в роті, нудоти, явищами метеоризму, порушенням сну, а також наявністю симптомів Кера, Ортнера та ін. Усім хворим проводили загальні аналізи крові, сечі, вмісту білірубіна в крові, трансанінози, холестерину в крові, дуоденальне зондування, ультразвукове дослідження печінки і шлункового міхура до і після лікування. Курс лікування становив 24 дні. Він включав раціонально побудований санаторний режим, фізіотерапію (жовчогінний чай). Обов'язковим елементом лікувального комплексу було лікувальне харчування за Певзнером (дієта № 5) з набором всіх повноцінних продуктів, що містять вітаміни, ліпотропні фактори (сир, дріжджі, вівсяна крупа і ін.). Хворим проводили тюбажі або беззондовий дренаж з додаванням ксиліту, сорбіту, сірчанокислої магнезії. Для хворих основної (досліджуваної) групи, що складається з 32 чоловік, крім вище перерахованого комплексу, в раціон щодня включалися страви, приготовані з гарбуза (до 1 кг сирих плодів) - каші, запіканки, напої та ін. У контрольній групі з 30 хворих гарбузова дієта не застосовувалася. Після проведеного курсу лікування позитивні результати відмічені у більшості хворих. Покращилися сон, апетит, зникли або зменшились больові, диспептичні і неврастенічні синдроми (у 96 % хворих основних і 92 % контрольної груп). Зникли або зменшилися больові відчуття в області правого підребер'я, менш вираженими стали патологічні симптоми Кера, Ортнера (у 86 % хворих основних і 80 % - контрольних груп). Намітилася тенденція до зниження білірубіну та холестерину в крові. Причому, більш вираженою вона була в досліджуваній групі 32 % проти 23 % у контрольній. При повторному дуоденальному зондуванні відзначено зменшення кількості лейкоцитів, білірубіну жовчі: у основній групі - у 25 %, в контрольній групі - у 20 %. І це при тому, що в контрольній групі хворим доводилося призначати медикаментозні ліки типу алохолу, холензима та ін. Отримані результати досліджень дозволяють зробити висновок про те, що щоденне вживання протягом 24 днів гарбуза у вигляді різних страв до 1 кг та 2-2,5 кг кавуна на добу помітно сприяє підвищенню ефективності лікування, профілактики захворювань та оздоровлення людей. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 35 Спосіб застосування плодів баштанних культур у дієтичному харчуванні людини, який включає застосування плодів для харчування, який відрізняється тим, що в раціон хворих включають щоденний прийом баштанних культур протягом 24 днів: гарбуз у вигляді різних страв до 1 кг та 2-2,5 кг кавуна на добу без медикаментозної терапії. Комп’ютерна верстка А. Крижанівський Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2