Спосіб визначення фторидів тест-методом

Реферат: Спосіб визначення фторидів тест-методом включає два просочення фільтрувального паперу реагентами з висушуванням після кожного просочення, приведення досліджуваного розчину в контакт з індикаторною смугою та реєстрацію послаблення забарвлення індикаторної смуги. При першому просочуванні як реагент використовують водний розчин цирконілу нітрату з концентрацією 0,18-0,2 г/л, а при другому просочуванні - розчин еріохромціаніну R, з концентрацією 0,18-0,2 г/л. Приведення в контакт здійснюють зануренням одного з кінців індикаторної смуги в досліджуваний розчин. Реєстрацію ослаблення забарвлення здійснюють при вимірюванні довжини знебарвленої зони індикаторної смуги, розміри індикаторної смуги складають (90-100)×(2-3) мм. UA 104708 U (54) СПОСІБ ВИЗНАЧЕННЯ ФТОРИДІВ ТЕСТ-МЕТОДОМ UA 104708 U UA 104708 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 Корисна модель належить до аналітичної хімії, а саме до виготовлення індикаторних паперів і напівкількісного визначення концентрації фторид-йонів в розчинах. Відомий спосіб виготовлення цирконій-алізаринового індикаторного паперу. Визначення концентрації фторидів, за його допомогою базується на тому, що при наявності фторидів він забарвлюється в жовтий колір [Файгль Ф., Ангер В. Капельный анализ неорганических веществ. М. Мир, 1976, т. 2, с. 180]. Для виготовлення такого паперу готують розчин солі цирконію з концентрацією 0,5 мг/мл, додають невеликий надлишок спиртового розчину алізарину. Надлишок алізарину визначають, екстрагуючи його ефіром (ефірний шар має бути жовтим). Розчин нагрівають протягом 10 хв. на водяній бані. Фільтрувальний папір занурюють у гарячий розчин та сушать. На оброблений папір поміщають краплю досліджуваного розчину, а концентрацію визначають за послабленням кольору паперу. Недоліком вказаного способу є складність виготовлення паперу та невисока чутливість визначення фторидів (20 мг/л). Найближчим до корисної моделі є спосіб визначення фторидів з використанням цирконійазоарсонатного паперу [Файгль Ф., Ангер В. Капельный анализ неорганических веществ. М. Мир, 1976, - Т. 2, - С. 186]. Папір спочатку замочують у 0,025 % спиртовому розчині nдиметиламіноазобензоларсонової кислоти, сушать і знову замочують в 0,01 %-му розчині оксихлориду цирконію, промивають по 5 хв. 2М розчинами холодної і гарячої хлоридної кислоти, етиловим спиртом, ефіром і сушать у вакуумі. При наявності фторидів відбувається знебарвлення коричневого кольору паперу. Межа виявлення 5 мг/л фторидів. Недоліком цього способу є складність виготовлення паперу та невисока чутливість, яка не дозволяє визначати фториди в природних водах та ґрунтах на рівні граничнодопустимих концентрацій. В основу корисної моделі поставлена задача підвищення чутливості аналізу та спрощення виготовлення індикаторного паперу для визначення фторидів. Поставлена задача вирішується запропонованим способом виготовлення індикаторного паперу і визначення за його допомогою концентрації фторидів. Змочують фільтрувальний папір спочатку в 0,18-0,2 г/л розчином цирконілу нітрату, висушують, потім змочують 0,18-0,2 г/л розчином хромціаніну R (готується за наступною методикою: 0,1 г сухого еріохромціаніну R розчиняли в 0,3 мл концентрованої нітратної кислоти, додавали 10 мл води і 0,05 г карбаміду, розчин залишали на добу, а потім розбавляли водою до 500 мл, а з цього розчину, шляхом розбавлення готували 0,18 г/л розчин хромціаніну R) та сушать. З одержаного вже індикаторного паперу вирізають смуги розміром (90-100)×(2-3) мм і визначають концентрацію фторидів за довжиною зони індикаторного паперу, що знебарвився під час проходження крізь нього досліджуваного розчину. Межа виявлення фторидів складає 0,5 мг/л. Діапазон концентрацій фторидів, які визначаються, від 0,5 мг/л (довжина зони, що змінила забарвлення, - 0,5 мм) до 100 мг/л (довжина зони, що змінила забарвлення, - 86 мм). Відмінні особливості запропонованого способу полягають у вищеописаному складі, послідовності виконання операцій і визначенні концентрації по довжині зони індикаторної тестсмуги, що змінила своє забарвлення. Вибір оптимальних концентрацій просочувальних розчинів і розмірів тест-смуг проведений по максимальній довжині зони знебарвлення (табл. 1, 2). Як випливає з таблиць 1 і 2, оптимальні концентрації реагентів для просочення фільтрувального паперу (максимальна довжина зони, що змінила своє забарвлення) рівні 0,180,2 г/л цирконілу нітрату та еріохромціаніну R. При концентрації >0,2 г/л чутливість визначення зменшується, а при концентрації