Спосіб лікування синдрому затримки внутрішньоутробного розвитку плоду

Спосіб лікування синдрому затримки внутрішньоутробного розвитку плоду, який включає тканинну терапію, який відрізняється тим, що вагітній жінці підшкірно імплантують в умовах операційної тканину фетальної вилочкової залози у вигляді кріоконсервованого фрагменту, який попередньо розморожують. Корисна модель відноситься до медицини, а саме до акушерства та може бути використаною для лікування синдрому затримки внутрішньоутробного розвитку плоду. Синдром затримки внутрішньоутробного розвитку плоду (СЗВРП) - одна із найбільш частих причин перинатально!' захворюваності та смертності. Він негативно впливає на наступний розвиток дітей, особливо першого року життя. У таких дітей в 1/3 випадків спостерігається відставання соматичного та психомоторного розвитку. У зв'язку з цим розробка способів раціональної терапії СЗВРП набуває особливого значення. В терапії цього стану можливо виділити два основних підходи: I. Нормалізація транспорту кисню, пластичних і регуляторних субстратів до плоду шляхом поліпшення кровотоку в системі мати-плацента-плід (вплив на периферичну й органну гемодинаміку, корекція судинного тонусу, реологічних і гемостазиологічних порушень, ліквідація імунологічного дисбалансу в підсистемі мати-плід); II. Відновлення нормального рівня обміннопластичних процесів і фізіологічного функціонування нейрогуморальних систем (вплив на метаболізм і гормонопродукцію фетоплацентарного комплексу, підвищення рефрактерності центральної нервової системи (ЦНС) до гіпоксії, активація діяльності кори і підкіркових структур головного мозку плоду). Важливе значення належить при цьому патогенетичному лікуванню супутніх захворювань у матері, що, збільшують плацетарну недостатність, і усуненню впливу етіологічних факторів. Медикаментозна терапія при СЗВРП повинна мати етапний характер і включати фармакологічні засоби наступного напрямку впливу: 1. вазоактивні препарати; 2. препарати токолітичної дії ( міметики, блокатори Са-каналів); 3. засоби, що впливають на реокоагуляційні властивості крові; 4. стимулятори нейрогуморальної регуляції гомеостазу плоду; 5. засоби, що поліпшують метаболізм і пластичні процеси у фетоплацентарному комплексі [Чуб В.В., Чибисов И.В., Сергиенко С.Н. Синдром задержки внутриутробного развития плода: патогенез и диагностика, профилактика и лечение. - Луганск, 2002. - 80 с ] . Відомий спосіб лікування СЗВРП за допомогою вазоактивних препаратів, які спрямовані на поліпшення перфузії крові у вогнищах ішемії і гіпоксії як у материнському організмі (особливо в матці), так і у фетоплацентарному комплексі. Найбільшою ефективністю у відношенні поліпшення маточно-плацентарного кровообігу володіє вазоактивна лікарська речовина етофіллін (у складі комплексного препарату інстенон), що має судинорозширювальну дію, знижує периферичний опір судин. Перераховані ефекти найбільш повно реалізуються при спільному використанні даного засобу з актовегіном, що підсилює колатеральний кровообіг, поліпшує реологічні властивості крові і мікроциркуляцію [Чуб В.В., Чибисов И.В., Сергиенко С.Н. Синдром задержки внутриутробного развития плода: патогенез и диагностика, профилактика и лечение. - Луганск, 2002. - 80 с ] . Препарати токолітичної дії сприяють зняттю гіпертонусу міометрія, що є обов'язковою умовою поліпшення маточно-плацентарного кровообігу. Найчастіше і з більшою ефективністю для цього CM CD 10762 використовуються -міметики: гініпрал, сальбупарт, рітодрін. Малі дози препаратів, не викликаючи гіпотензивного синдрому, знижують опір судин на рівні артеріол і приводять до значного посилення маточно-плацентарного кровотоку і кровопостачання у матері. Для посилення маточноплацентарного кровообігу можна сполучити введення малих доз -міметиків із сігетіном [Чуб В.В., Чибисов И.В., Сергиенко С.Н. Синдром задержки внутриутробного развития плода: патогенез и диагностика, профилактика и лечение. - Луганск, 2002. - 80 с ] . Засоби, що впливають на реокоагуляційні властивості крові, дозволяють купірувати порушення гемодинаміки в матковому, плацентарному і плодовому кровообігу. Для корекції реокоагуляційних розладів проводяться інфузії низькомолекулярних декстранів (реополіглюкін, реомакродекс, дексан і ін.). Під впливом інфузії реополіглюкіну наприкінці вагітності кровоток в різних органах міняється неоднозначно. Він значно збільшується в плаценті, трохи менше - у мозку і серцевому м'язі [Чуб В.В., Чибисов И.В., Сергиенко С.Н. Синдром задержки внутриутробного развития плода: патогенез и диагностика, профилактика и лечение. - Луганск, 2002. 80 с ] . Стимулятори нейрогуморальної регуляції гомеостазу плоду згідно патогенезу СЗВРП застосовують після відновлення адекватного маточноплацентарно-плодового кровотоку, але їм належить головне значення в забезпеченні наступного розвитку плоду [Чуб В.В., Чибисов И.В., Сергиенко С.Н. Синдром задержки внутриутробного развития плода: патогенез и диагностика, профилактика и лечение. - Луганск, 2002. - 80 с ] . Засоби, що поліпшують метаболізм і пластичні процеси у фетоплацентарному комплексі при відновленому маточно-плацентарному кровотоку і нормалізованих процесах нейрогуморальної регуляції гомеостазу плоду, дозволяють нівелювати затримку розвитку чи принаймні зупинити її прогресування [Чуб В.В., Чибисов И.В., Сергиенко С.Н. Синдром задержки внутриутробного развития плода: патогенез и диагностика, профилактика и лечение. - Луганск, 2002. - 80 с ] . Із немедикаментозних засобів лікування СЗВРП найбільш ефективними є: а) фізіотерапевтичні методи впливу (електрорелаксація матки, електрофорез магнію, призначення теплових процедур на навколониркову область - діатермія, індуктотермія й ін.), що рефлекторно розслаблюють міометрій і приводять до розширення судин; б) абдомінальна декомпресія - знімає зайву роботу мускулатури матки по подоланню тонусу м'язів черевного преса. Це приводить до посилення інтенсивності кровотоку в матці і до поліпшення плацентарної перфузії. Крім цього вона приводить до посилення синтезу естріола і підвищення транспортної функції плаценти; в) гіпербарична оксигенація - застосовується для поліпшення функції плаценти і стану плоду, особливо у вагітних з пороками серця. Вона забезпечує збереження активності дихальних ферментів, сприяє нормалізації вуглеводного обміну [Чуб В.В., Чибисов И.В., Сергиенко С.Н. Синдром задержки внутриутробно го развития плода: патогенез и диагностика, профилактика и лечение. - Луганск, 2002. - 80 с ] . Останнього часу в терапії СЗВРП використовують плацентарну тканину. Ю.С. Паращуком і О.В. Грищенко (2001) експериментально і клінічно показана висока ефективність у терапії СЗВРП ректального застосування в мікроклізмах суспензії кріоконсервованої тканини плаценти людини (КТПЛ). Даний препарат виготовляється відповідно до методичних рекомендацій В.І. Грищенко "Приготування та зберігання кріоконсервованої суспензії плаценти для клінічного використання" (1997), затверджених міністерством охорони здоров'я України. Введення суспензії КТПЛ здійснюють в мікроклізмі обсягом 50мл 1 раз у добу протягом 7 днів у виді монотерапії при компенсованих формах фетоплацентарної недостатності (ФІШ) і в сполученні з половинною дозою традиційних препаратів при суб- і декомпенсованих формах. Клінічне застосування даної методики дозволено міністерством охорони здоров'я України 20.111.1996 рішенням №19.91.97/134 [Чуб В.В., Чибисов И.В., Сергиенко С.Н. Синдром задержки внутриутробного развития плода: патогенез и диагностика, профилактика и лечение. - Луганск, 2002. - 80 с ] . Даний спосіб лікування СЗВРП є найбільш близьким до того, що заявляється по технічній суті та результату, який може бути досягнутим, тому його обрано в якості прототипу. У вагітних зі СЗВРП на тлі лікування суспензією КТПЛ в імунологічному статусі відзначалася активація супресорних субпопуляцій лімфоцитів, купірування дисімуноглобулінемії, різке зниження інтенсивності аутоімунних і імунокомплексних реакцій. Використання КТПЛ поліпшило і показники гормональної функції ФПК, що досягала рівня здорових вагітних до 7-9 дня від початку терапії. В основу корисної моделі покладено задачу розширення арсеналу засобів для лікування СЗВРП. Для вирішення задачі, покладеної в основу корисної моделі, у відомому способі лікування синдрому затримки внутрішньоутробного розвитку плоду, який включає тканинну терапію, згідно з корисною моделлю, вагітній жінці підшкірно імплантують в умовах операційної тканину фетальної вилочкової залози у вигляді кріоконсервованого фрагменту, який попередньо розморожують. Позитивний ефект корисної моделі полягає в тому, що підшкірна підсадка кріоконсервованого плодового тимусу підвищує імунологічні можливості організму вагітної та плоду. У вагітних жінок з СЗВРП, яким проводилась терапія плодовим тимусом, відмічається нормалізація "визрівання" плаценти. У дітей, які народились від матерів, котрі одержували в лікуванні СЗВРП тканину фетальної вилочкової залози, маса тіла складає в середньому 2850±200 грамів, стан при народженні 7-8 за шкалою Апгар. Спосіб виконується наступним чином: За допомогою ультразвукового дослідження встановлюють діагноз СЗВРП. Після чого тканину фетальної вилочкової залози використовують у вигляді кріоконсервованого фрагменту розміром 2х2см, який після розморожування імплантують у 10762 ності, затримка розвитку плоду на 2 тижні (по верхній зовнішній квадрант сідниці в умовах опеостанній менструації та по першому ворушінню). раційної. При проведенні контрольного УЗД виміЧерез тиждень після надходження була викорюють і визначають біофізичний профіль плоду, нана імплантація кріоконсервованного фрагменту частоту дихальних рухів та активність плоду і при вилочкової залози в верхній зовнішній квадрант нормалізації цих показників або їх наближенні до сідниці в умовах операційної. норми оцінюють терапію як ефективну. Ефективність способу ілюструє наступний Через тиждень вагітна виписана під диспансеприклад: рний нагляд. Вагітна К., 28 років, надійшла в акушерське В 34 тижні при контрольному УЗД маса плоду відділення з діагнозом: Вагітність 27 тижнів. «2140, що відповідає 33 тижням вагітності. Жінка Міопія сл. ступеню. ВСД за гіпертонічним тивідмічає збільшення активності плоду. пом. Анемія. СЗВРП. Ожиріння І-ІІ ст. Надійшла на пологи в 39 тижнів. П. І, потиличАнамнез: - дит. інфекції - негат., - Tbs, вен. зане. Міопатія сл. ступеню. ВСД за гіпертонічним хворювання, цукр. діабет - негат.; менструації з 12 типом. Вікова першороділля. СЗВРП. Ожиріння І-ІІ років, по 5 днів; гінекологічні захворювання - негат. ст. 1 вагітність сім років тому - аборт пізнього строку в Пологи без ускладнень. Самостійно народи27 тижнів, 2 вагітність п'ять років тому - аборт в 9 лась дитина, за Апгар 8 балів, маса 2700, ріст 48. тижнів, 3 вагітність - теперішня. Через 6 днів виписана у задовільному стані зі Анамнез вагітності - токсикоз І половини вагітздоровою дитиною. Комп'ютерна верстка А. Крижанівський Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП "Український інститут промислової власності", вул. Глазунова, 1, м. Київ - 4 2 , 01601