Вібраційний насос з фіксуючим пристроєм

1 Вібраційний насос з фіксуючим пристроєм, що складається з корпусу, в якому розміщений електромагніт, який має ярмо з намагнічувальною обмоткою і якір, а також амортизатор, діафрагму, шток, стакан з кільцевим виступом і фіксуючий пристрій, що розташований між амортизатором і кільцевим виступом стакана, який відрізняється тим, що фіксуючий пристрій використовується для утворення фіксованих мінімального і максималь ного повітряних зазорів між якорем і ярмом електромагніта 2 Вібраційний насос з фіксуючим пристроєм за п 1, який відрізняється тим, що фіксуючий пристрій стикається з амортизатором кільцевою контактною поверхнею 3 Вібраційний насос з фіксуючим пристроєм за п 1, який відрізняється тим, що фіксуючий пристрій стикається з амортизатором конічною контактною поверхнею 4 Вібраційний насос з фіксуючим пристроєм за п 1, який відрізняється тим, що фіксуючий пристрій стикається з амортизатором сферичною контактною поверхнею 5 Вібраційний насос з фіксуючим пристроєм за пп 1,2, 3, 4, який відрізняється тим, що фіксуючий пристрій виконується з двох згвинчених деталей, які дозволяють регулювати його довжину со Корисна модель відноситься до області електромеханіки і може бути використана в загальнопромисловій і побутовій техніці для підйому рідини з свердловин, колодязів і інших джерел ВІДОМІ вібраційні насоси [що випускаються, наприклад, заводом «Електромашина», р Харків16, вул Муранова, 106, креслення загального вигляду ІУМД 062 823 006 СБ], має наступний пристрій Насос (Фіг 1) має корпус 1, в якому поміщені приводний електромагніт змінного струму, що складається з ярма 2 з котушками, що намагнічуються 3, якоря 4 і гідравлічна частина, що складається з амортизації 6, діафрагми 8, стакана 7, поршня 9, зворотного клапана 10, камери всмоктування 11, камери нагнітання 12 Якір і рухома гідравлічна частина насоса сполучені штоком 5 Вібронасос діє таким чином При підключенні змінного струму через «0», якір 4 відходить від ярма 2, при цьому кермо пружини, яка відводить (точніше, відкидає) якір від ярма, виконує гумову амортизацію 6 Через шток 5, коливання якоря 4 передається гідравлічній частині насоса, що і забезпечує пода чу рідини У існуючих вібраційних насосів величина струму навантаження (протікаючого по котушках електромагніту), прямо залежить від величини усередненого, за напівперюд змінного струму, повітряного зазора тромагніти у , між якорем 4 і ярмом 2 елек 00 ю о У свою чергу, усереднений зазор у визначається поєднанням величин мінімального повітряного зазора m (коли якір 4 в процесі коливання наближається на мінімальні відстані до ярма 2) і максимального повітряного зазора м (коли якір 4 знаходиться на максимальній відстані від ярма 2) Залежно від режиму роботи насоса, вельми істотно (на 30-50%) змінюються по абсолютній величині, як 5т так і а ВІДПОВІДНО і величина у усередненого зазора і як наслідок, величина струму і, забраного насосом з живлячої мережі Неприпустимим при роботі вібронасосів хоча і достатньо частим фактом є зменшення m до 0 і а> 10958 механічне зіткнення ярма і якоря. В цьому випадку, відбувається расклеп магнітної системи і вихід насоса з ладу. Так само неприпустимо дуже більше збільшення м , оскільки в цьому випадку збільшується усереднений зазор у і ВІДПОВІДНО струм насоса і, що приводить до достатньо частої аварії - згорання обмоток електромагніту. Крім того, негативний вплив на роботу насоса надає «старіння» (іноді через декілька годин роботи насоса) гумових амортизацій. Таким чином, для збільшення надійності роботи вібронасосів і зменшення величини струму забираного насосом з живлячої мережі, бажаним є одночасна фіксація абсолютних величин зазорів m , м (а, відповідно, і у ) так, щоб при будь-яких режимах роботи насоса і зміні механічних власти востей амортизації, m мало б мінімальну постійну величину, що виключає механічне зіткнення якоря і ярма, а м так само мало б максимальну гранично-допустиму постійну величину, що виключає збільшення струму і понад допустимий і згорання обмоток електромагніту. Необхідно відзначити, що при m ~ і 8М = const м , постійну мінімальну величину, незалежно від режиму роботи насоса, матиме і усере6„ . . днении зазор у , а ВІДПОВІДНО, мінімальну величину матиме і струм навантаження і, що дозволяє зменшити, в порівнянні з існуючими, електричні втрати і витрата міді, що йде на обмотки електромагніту. Для вирішення поставленої задачі, пропонується фіксатор мінімальної ' т ' і максимальної ' м ' величин повітряного зазора між якорем і ярмом електромагніту вібронасоса, забезпечуючи постійні величини m і м , незалежно від режиму роботи насоса і стирання гуми амортизації. При розробці фіксуючого пристрою повинно бути враховано, що гальмування якоря при його наближенні і видаленні від ярма відбувається в кожен напівперіод змінного струму живлячого електромагніт. При частоті змінного струму І=50Гц, гальмування відбувається 100 разів в секунду. При гарантованому в ТУ терміні служби вібронасоса 100 годин, фіксуючий пристрій повинен витримувати 36млн. спрацьовувань, тому гальмування якоря жорстких «контактних» деталей, коли кінетична енергія удару переходить, в основному, в залишкову деформацію, достатньо скрутно. Раціонально, щоб принаймні одна з контактуючих при гальмуванні деталей, була пружною, виготовленою, наприклад, з гуми відповідної пружності і зносостійкості або мала б відповідне гумове покриття або була б виконана з використанням сталевої пружини. Конструктивно і економічно доцільно, при розробці фіксуючого пристрою використовування гумових деталей, що виготовлених з достатньо пружної і зносостійкої гуми, вже є в існуючих вібраційних насосах. Враховуючи вищенаведене, пропонується фіксатор мінімального і максимального повітряного зазора приводного електромагніту вібронасоса. Фіксуючий пристрій виконується у вигляді циліндрової деталі 13 (Фіг.2), чітко закріплюваного за допомогою гайок, що кріплять, 14 на штоку 5 вібронасоса. Фіксація положення якоря електромагніту при його притяганні * m ' , відбувається завдяки контакту «нижньої» частини фіксуючого пристрою з «верхньою» поверхнею амортизації 6. Відповідно «нижня» контактуюча частина фіксуючого пристрою має форму амортизації і може мати кільцеву форму, якщо контакт з амортизацією відбувається на периферії амортизації (Фіг.2) або конічну (сферичну) форму, якщо контакт з амортизацією відбувається поблизу штока 5 (Фіг.З). Фіксація положення якоря при його отбросе (зазор м ) виробляється завдяки контакту «верхньої» обризиненої частини фіксуючого пристрою з кільцевим виступом стакана 7. Конструктивно фіксуючий пристрій може бути виконане з двох окремих циліндрових деталей, 15 і 16 (Фіг.4) так само жорстко закріплених на штоку 5 гайками 14. Виконання фіксуючого пристрою по Фіг.4 дозволяє достатньо зручно регулювати окремо м m і за допомогою проміжних шайб. Конструктивно фіксуючий пристрій може бути виконане з двох деталей, що згвинчують, 17 і 18 (Фіг.5), що полегшує збірку насоса. Реалізація фіксуючого пристрою дозволяє зменшити електричні втрати і витрату міді в електромагніті на 20-30%. і міф 8S60L 10958 Фіг. З Фіг. 2 Фіг. 5 Фіг. 4 Комп'ютерна верстка Д. Дорошенко Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул Урицького, 45, м Київ, МСП, 03680, Україна ДП "Український інститут промислової власності", вул Глазунова, 1, м Київ - 4 2 , 01601