Пристрій для остеосинтезу

Пристрій для остеосинтезу, що містить компресуючі стрижні з метричною і спонгіозною різьбами на кінцях, який відрізняється тим, що стрижні виконані роз'ємними, причому у тій частині стрижня, що має метричну різьбу, протилежний кінець хрестоподібний, а у частині стрижня з спонгіозною різьбою протилежний кінець має округле стовщення, на вході якого виконаний проріз, а в середині шайбоподібна порожнина з осьовими циліндричними каналами та упорними перегородками, перпендикулярними прорізу, причому розміри прорізу, порожнини і каналів відповідають розмірам хрестоподібного кінця, а до метричної частини стрижня прикріплена зовнішня пластина апарата. Корисна модель відноситься до медицини, а саме до травматології і може застосовуватися для лікування навколо - та внутрішньосуглобових переломів проксимального відділу стегна (ПВС). Відомі декілька пристроїв для остеосинтезу проксимального відділу стегна, але деякі з них незручні у використанні, вимагають тривалого перебування зовнішньої фіксуючої системи на стегні, або їх застосування досить травматичне, що викликає потребу у розробці нових пристроїв. Відомий апарат для чрезкісткового остеосинтезу проксимального відділу стегнової кістки [Пристрій для остеосинтезу шийки стегна. Барков О. В. А.С. 1664302 СРСР, МКВ 5А61В17/60], дозволяючий створити динамічне навантаження в післяопераційному періоді. Апарат має компресуючий двогранний гладкий стрижень з отвором на внутрішньокістковій частині, куди проводиться блокуюча спиця; протибічний кінець стрижня має метричну різьбу. Стрижень фіксується до зовнішньої пластини, до якої кріпляться два кортикальних різьбових стрижня, введених перпендикулярно в стегно. За допомогою пересування гайок по метричній частині гладкого стрижня проводиться підтримання компресії на переломі. Спільною суттєвою ознакою аналога і корисної моделі, що заявляється, є наявність фіксуючого перелом стрижня, який забезпечує стискання по лінії перелому завдяки пересуванню гайок по метричній частині стрижня. Останній кріпиться до зовнішньої планки на різьбових стрижнях. Даний пристрій має наступні недоліки: достатньо складна установка блокуючої спиці через голівку стегнової кістки; існує небезпека пошкодження судинно-нервових пучків в місцях проведення спиці, компресуючий стрижень в конструкції не дозволяє підтримувати компресію без зовнішньої пластини апарата; необхідна тривала фіксація перелому практично до повного зрощення (шийка стегна 4-5 міс), що заподіює великі незручності хворому і збільшує ризик нагноєння місця перелому через вхідні ворота . Найбільш близьким за технічною сутністю та результатом, що досягається, є пристрій для чрезкісткового остеосинтезу проксимального відділу стегна [Пристрій для остеосинтезу. Коструб О.О., Побєл A.M., деклараційний патент України №56028А], у якому використовуються різьбові стрижні з підтримкою напруження по лінії перелому за допомогою пересування втулки, яка виконує роль упорної площини. Два спонгіозних стрижня вводять в шийку стегна, зовнішня частина стрижня виконана з метричною різьбою. На стрижні насаджується втулка, що має розширення з боку спонгіозної різьби. Компресія на перелом передається завдяки пересуванню гайки по метричній частині стрижня, яка притискає втулку до кістки. Спільними суттєвими ознаками прототипу і корисної моделі, є наявність фіксуючих перелом різьбових компресуючих стрижнів. Недоліками цього пристрою є: відносна масивність; низька жорсткість фіксації, що звужує об' о> 11017 єми використання при інших видах переломів проксимального відділу стегна; необхідність тривалої фіксації перелому шийки стегна (4-5 місяця), що збільшує ризик інфікування перелому, а також створює незручність при розробці суглобів. В основу корисної моделі поставлено задачу удосконалення пристрою для остеосинтезу ПВС шляхом зміни форми конструкції елементів, що забезпечить безпечність і простоту здійснення остеосинтезу і підвищення клінічного ефекту лікування. Поставлена задача вирішується тим, що у пристрої, який включає різьбові фіксуючі стрижні, вони виконані роз'ємними, причому, у тій частині стрижня, що має метричну різьбу, протилежний кінець - хрестоподібний, а у тій частині стрижня, що має спонгіозну різьбу протилежний кінець має округле стовщення, на вході якого виконаний проріз, а всередині - шайбоподібну порожнину з осьовими циліндричними каналами та упорними перегородками, перпендикулярними прорізу, розміри котрого відповідають розмірам хрестоподібного кінця, а до метричної частини стрижнів фіксується зовнішня пластина апарата. Округле стовщення виконує роль упорної площини, що дозволяє досягти максимального контакту з кісткою при остеосинтезі шийки стегна та забезпечує можливість проведення стрижнів під будь-яким кутом. Роз'ємні стрижні дозволяють підтримувати динамічне напруження на переломі. При наявності ознак консолідації (2-3 місяця) завдяки роз'єму знімається зовнішня частина стрижня разом з зовнішнім апаратом. Ця дія зменшує ризик інфікування перелому, виключає подальші перев'язки, є більш зручною для хворого при відновленні функції суглобів, надає можливість одержувати фізіопроцедури. Сукупність вищезазначених переваг дозволяє підвищити клінічну ефективність лікування. Корисна модель, яка заявляється, пояснюється ілюстраціями, де на Фіг.1 зображено стрижень в зібраному робочому вигляді, а також на Фіг.2-3 вигляд роз'ємного вузла в прямій та боковій проекціях; на Фіг.4 зображений пристрій для остеосинтезу; Фіг.5. фіксація перелому під час демонтування зовнішньої частини стрижня. Стрижень пристрою для остеосинтезу ПВС (Фіг. 1) містить спонгіозну частину (1), метричну частину (2) та роз'ємний вузол (3). Пристрій має компресуючі стрижні з метричною і спонгізною різьбами на кінцях. На частині, що має метричну різьбу, протилежний кінець хрестоподібний, а на тієї частині стрижня, що має спонгіозну, різьбу, протилежний кінець має округле стовщення, на вході якого виконаний проріз, а всередині - шайбоподібну порожнину з осьовими циліндричними каналами та упорними перегородками перпендикулярними прорізу. Порожнини і канали відповідають розмірам хрестоподібного кінця, а на метричну частину стрижня фіксується зовнішня пластина апарату. Загальна довжина стрижня 20см (метрична 6,5см, упорна площина 1,5см, спонгіозна частина 12см), загальний діаметр спонгіозної частини - 6мм, різьба має внутрішній діаметр Змм, висота витка 1,5мм, шаг різьби Змм, кількість витків 8. Метрична різьба виконана під гайку М6. Пристрій працює таким чином: Під загальною анестезією, після репозиції відламків, підбирається і проводиться спонгіозний стрижень (Фіг.1), залежно від розмірів уламків і діаметру кінцівки, з тим розрахунком, щоб спонгіозна різьба знаходилася в межах проксимального фрагменту. В підвертлюговій частині стегнової кістки просвердлюються два паралельних канали, куди вкручуються запропоновані стрижні в напрямку шийки стегна. Остеосинтез вважається виконаним, коли спонгіозні стрижні переткнули лінію перелому і упорна площина в напруженні притискається до зовнішнього кортикального шару стегнової кістки. Метрична частина стрижня виходить за межі м'яких тканин, де і фіксується до зовнішньої пластини апарату (Фіг.2). В процесі фіксації, 2-3 рази на місяць виконують компресію по лінії перелому за рахунок прокручування стрижня за годинниковою стрілкою. Орієнтуючись на клініко-рентгенологічні ознаки (початок зрощення перелому) апарат може бути демонтований разом з зовнішньою метричною частиною спонгіозного стрижня, шляхом повороту проти годинникової стрілки, так, щоб хрестоподібна частина ключа (плече перпендикулярне вісі) потрапило в прямокутний паз упорного диска, що дозволяє видалити метричну частину стрижня. Після зрощення спонгіозна частина стрижня, що залишилася, видаляється під місцевою анестезією через розрізи 1,5см шляхом викручування викруткою, або метричною частиною стрижня. Заявляємий пристрій забезпечує: - можливість його використання при різних видах переломів ПВС; - можливість підтримувати динамічну міжуламкову компресію; - уникнення зміщення уламків під час раннього осьового навантаження ураженої кінцівки завдяки наявності жорсткої зовнішньої пластини; - легкий демонтаж пристрою для уникнення інфікування перелому, та одночасно збереження стабільності на місці перелому в ранньому післяопераційному періоді; - уникнення перев'язок під час тривалої фіксації, зручність при розробці суглобів після демонтажу апарата, можливість раннього одержання фізіопроцедур; Пристрій сприяє скорішому зрощенню переломів та відновлення функції ураженої кінцівки. Г-ЧФ 11017 Фіг.5 Комп'ютерна верстка М. Мацело Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП "Український інститут промислової власності", вул. Глазунова, 1, м. Київ-42, 01601