Спосіб порівняльної ідентифікації коренеплодів

Реферат: Винахід належить до способу порівняльної ідентифікації коренеплодів для вибору оптимального режиму термічної обробки, який включає визначення та порівняння фізикохімічних параметрів еталонного та експериментального зразків, причому еталонний та експериментальний зразки ідентичної форми та розмірів розташовують в ізотермічне середовище, температура якого вища температури зразків в момент розміщення, вимірюють динаміку зміни температур зразків в ідентичних точках, розміщених всередині зразків, визначають залежності Т=f(t), T - температура, t - час, вираховують різницю температур =Тmax.Тi, де Тmах. температура ізотермічного середовища, T i температура в контрольних точках, встановлюють залежність In /0=f (t)=-K·t, яка відповідає інтервалу температур 30-70 °C, де 0 різниця температур ізотермічного середовища та зразків на початку досліду, K коефіцієнт, UA 112478 C2 (12) UA 112478 C2 порівнюють значення K для еталонного та дослідного зразка та роблять висновок про ідентичність зразків і про їх належність до одного сорту та партії при несуттєвій різниці значення K, а при суттєвій різниці значення К роблять висновок, що зразки належать до різних сортів, або вони зберігалися в різних умовах. UA 112478 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Винахід належить до харчової технології і може бути використаний для оцінки ідентичності коренеплодів перед вибором оптимальних режимів термічної обробки. Відомий спосіб ідентифікації коренеплодів, який включає визначення вмісту цукру по методу Бертрана із використанням реактиву Фемінга [1]. Спосіб дає змогу порівнювати коренеплоди по даному параметру. Недоліком способу є недостатня достовірність позитивного висновку, оскільки в різних зразках може бути однакова кількість цукру, але різна кількість інших складових. Відомий також спосіб ідентифікації коренеплодів, який включає визначення усередненого значення вмісту крохмалю у групі зразків по величині густини, яку вираховують по результатах зважування на повітрі і у воді за допомогою терезів Парова [2]. Недоліком способу є недостатня достовірність ідентифікації, оскільки він передбачає порівняння лише одного параметра - густини. Задачею винаходу є підвищення достовірності порівняльної ідентифікації коренеплодів. Поставлена задача виконується таким чином, що відомий спосіб порівняльної ідентифікації коренеплодів, який включає визначення та порівняння фізико-хімічних параметрів еталонного та експериментального зразків, згідно з винаходом, експериментальний та еталонний зразки ідентичної форми та розмірів розташовують в ізотермічне середовище, температура якого вище температури зразків у момент розміщення їх в ізотермічне середовище, досліджують динаміку зміни температури зразків в ідентичних точках, встановлюють залежність Т=f(t), де: Т температура, - t - час, вираховують різницю температур θ=Т mах.-Ті, де: Тmах. - температура ізотермічного середовища, Т і - температура в контрольних точках, встановлюють залежність Inθ/θ0=f(t)=-K·t, де: θ0 - різниця температур ізотермічного середовища та зразків на початку досліду, K коефіцієнт, порівнюють значення K для еталонного та досліджуваного зразків і за цими значеннями оцінюють величину різниці фізико-хімічних параметрів зразків. Значення K для еталонного та досліджуваного зразків встановлюють на ділянці залежності, яка відповідає інтервалу температур 3070 °C. При розташуванні об'ємного тіла в ізотермічне середовище, температура якого в початковий момент вища температури зразку, відбувається підвищення температури в заданій точці зразку. -(αA)/(ρcV)t Кінетика зміни температури може бути описана рівнянням θ/θ0=e (1), де α - коефіцієнт теплообміну, А та V - площа поверхні та об'єм зразку, ρ - густина, с - питома теплоємність [3]. Якщо параметри зразку та середовища в процесі теплообміну не змінюються, то рівняння (1) -Kt може бути записано в спрощеному вигляді: /0=e (2). Після логарифмування отримуємо: -Kt In/0=e (3). Рівняння (3) лінійне, і якщо для обох зразків значення K близьке, ймовірність ідентичності зразків значна. При суттєвій різниці в значеннях K можна стверджувати, що зразки або різних сортів, або зберігались в різних умовах. Наводимо приклади випробування запропонованого способу. Приклад 1. Із молодої картоплі сорту "Аврора" вирізали фрагмент у вигляді прямокутного паралелепіпеда з розмірами 20×30×30 (мм). В геометричному центрі зразка розташували один із спаїв диференціальної мідьконстантанової термопари. Інший спай розташували у воднольодову суміш. Ділянки термопари біля спаїв електроізольвані від зовнішнього середовища тонкостінними капілярами із плавленого кварцу. Електрорушійну силу термопари вимірювали за допомогою мультиметра М 3510А. Експериментальний зразок занурили в киплячу воду і дослідили зміну температури всередині зразка з часом. В результаті обробки залежності Т=f(t), -4 -1 отримали значення K=4,90·10 с . Приклад 2. Аналогічне прикладу 1 дослідження здійснили для іншого зразка картоплі, взятого з цієї ж -3 -1 партії. Отримано значення K=4,84·10 с . Приклад 3. Аналогічно прикладам 1 та 2 провели дослідження зразка молодої картоплі сорту "Рів'єра". -3 -1 Отримано значення K=3,75·10 с . Приклад 4. Визначили залежність Т=f(t) для зразку старої картоплі сорту "Рів'єра". Отримано -3 -1 значення K=2,26·10 с . Як видно із наведених прикладів, величина K для зразків одного сорту і однієї партії практично співпадає. Для зразків різних сортів або одного сорту та різних врожаїв, спостерігається суттєва різниця між величинами коефіцієнту K. Таким чином, запропонований спосіб дає змогу більш достовірно ідентифікувати зразки коренеплодів. Джерела інформації: 1. ГОСТ 13192-73. 1 UA 112478 C2 2. ГОСТ 7194-81. 3. Э.Р. Эккерт. Теория тепло- и массо - обмена. /Э.Р. Эккерт и Р.М.Дрейк. Пер. сангл. -М. -Л.: ГЭИ.-1961. -680 с. 5 10 15 20 ФОРМУЛА ВИНАХОДУ 1. Спосіб порівняльної ідентифікації коренеплодів для вибору оптимального режиму термічної обробки, який включає визначення та порівняння фізико-хімічних параметрів еталонного та експериментального зразків, який відрізняється тим, що еталонний та експериментальний зразки ідентичної форми та розмірів розташовують в ізотермічне середовище, температура якого вища температури зразків в момент розміщення, вимірюють динаміку зміни температур зразків в ідентичних точках, розміщених всередині зразків, визначають залежності Т=f(t), T температура, t - час, вираховують різницю температур =Тmax.-Тi, де Тmах. температура ізотермічного середовища, Ti температура в контрольних точках, встановлюють залежність In /0=f (t)=-K·t, де 0 - різниця температур ізотермічного середовища та зразків на початку досліду, K коефіцієнт, порівнюють значення K для еталонного та дослідного зразка та роблять висновок про ідентичність зразків і про їх належність до одного сорту та партії при несуттєвій різниці значення K, а при суттєвій різниці значення K роблять висновок, що зразки належать до різних сортів, або вони зберігалися в різних умовах. 2. Спосіб порівняльної ідентифікації коренеплодів за п. 1, який відрізняється тим, що значення K для еталонного та досліджуваного зразків встановлюють на ділянці залежності In /0=f(t), яка відповідає інтервалу температур 30-70 °C. Комп’ютерна верстка Л. Литвиненко Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2