Спосіб ультрафільтрації крові під час штучного кровообігу

Реферат: Спосіб ультрафільтрації крові під час штучного кровообігу полягає в пропусканні об'єму циркулюючої крові через ультрафільтр, причому припливну магістраль гемофільтра з'єднують з артеріальною магістраллю системи штучного кровообігу, а вихідну - з венозним резервуаром. Додатково на припливній магістралі гемофільтра розташовують регулюючий затискач та флуометр і під час ультрафільтрації виконують регуляцію швидкості подачі крові до фільтра. UA 113174 U (12) UA 113174 U UA 113174 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до медицини, а саме до кардіохірургії, і може бути використана під час проведення операцій на серці в умовах штучного кровообігу. Процедура проведення штучного кровообігу (ШК) включає в себе нефізіологічні фактори, які можуть провокувати розвиток системного запалення, що може стати причиною органних дисфункцій у ранньому післяопераційному періоді. До цих факторів відносять: гемодилюцію, зниження кисневотранспортної функції крові та збільшення продукції цитокінів. Відомий спосіб ультрафільтрації під час штучного кровообігу (Castro, R.P. Conventional ultrafiltration with technical modification in congenital heart defect surgery. R.P. Castro, U.A. Croti, M.N. Machado, H.G. Murillo, O.Y.P. Rincon, S.R. Policarpo, R.G. Finoti, D.M. Braile //Braz J Cardiovasc Surg. - 2006; - Vol. 21), що полягає в пропусканні об'єму циркулюючої крові через ультрафільтр, причому припливну магістраль ультрафільтру з'єднують з артеріальною магістраллю системи штучного кровообігу, а вихідну - з венозним резервуаром. Ультрафільтр розташовують у лінію рециркуляції, яку відкривають після початку процесу нагріву пацієнта, та під тиском артеріального насоса виконують гемоконцентрацію. Відомий спосіб дозволяє видалити "зайву" рідину із інтерстиціального сектора, зменшити набряк паренхіматозних органів, поліпшити гемодинаміку та видалити прозапальні цитокіни із циркуляції. Недоліком відомого способу є складність контролю швидкості подачі крові у гемофільтр, швидке видалення об'єму циркулюючої крові (що може призвести до гіповолемії) та не тривалий час УФ. А також зменшення об'єму крові, який подається з апарата ШК до циркуляції пацієнта у зв'язку з частковим поверненням через лінію рециркуляції, де встановлений ультрафільтр. При цьому невідомо, на яку кількість зменшується об'єм крові, який повертається до організму хворого. В основу даної корисної моделі поставлена задача підвищення безпеки та ефективності способу ультрафільтрації, спрямована на зменшення ризику розвитку інтра- та післяопераційних ускладнень. Поставлена задача вирішується тим, що в способі ультрафільтрації крові під час штучного кровообігу, що полягає в пропусканні об'єму циркулюючої крові через ультрафільтр, причому припливну магістраль гемофільтра з'єднують з артеріальною магістраллю системи штучного кровообігу, а вихідну - з венозним резервуаром, відповідно до корисної моделі, додатково на припливній магістралі гемофільтра розташовують регулюючий затискач та флуометр і під час ультрафільтрації виконують регуляцію швидкості подачі крові до фільтра. Використовуючи флуометр та затискач на припливній магістралі гемофільтра, можливо контролювати швидкість крові, яка надходить до фільтра. Завдяки цьому збільшується час контрольованої гемоконцентрації та можливо виконати УФ протягом усього періоду зігрівання пацієнта. Подовження тривалості УФ дозволяє видалити максимальну кількість шкідливих цитокінів, які утворюються під час ШК. Крім того, об'ємна швидкість перфузії збільшується на відомий об'єм, який доправляється до гемофільтра, що запобігає зменшенню хвилинного об'єму кровообігу та церебрального кровотоку хворого. Спосіб ультрафільтрації крові під час штучного кровообігу здійснюють таким чином. Контур для у УФ збирають одночасно з усією системою. Додатково на припливній магістралі гемофільтра розташовують регулюючий затискач та флуометр. Перед підключенням апарату ШК до пацієнта контур циркуляції та У Φ заповнюють розчином. ШК здійснюють апаратом Теrumо Advanced Perfusion System 1 (Sarns Terumo, США) в непульсуючому режимі з об'ємною 2 швидкістю перфузії 2,4 л/хв/м у режимі помірної (30 °C) гіпотермії. Зігрівання пацієнта починають після зняття затиску з аорти та відновлення електричної активності серця. УФ починають з включення доступу крові в ультрафільтр. Кров проходить через ультрафільтр зі швидкістю 300 мл/хв., що контролюється флоуметром та затискачем. Одночасно, на час УФ, збільшується об'ємна швидкість перфузії (відповідно на 300 мл/хв.). Контрольовану УΦ проводять протягом усього періоду зігрівання, поки об'єм видаленої рідини досягне більше 30 мл/кг. УΦ закінчують припиненням подачі вакууму, після чого припиняють подачу крові. Після зігрівання пацієнта до 36 °C поступово зупиняють ШК. Після видалення канюль з магістральних судин пацієнта весь залишковий об'єм перфузату повертають до центральної вени хворого. Запропонований як корисна модель спосіб апробований у 41 хворого, дозволяє проводити контрольовану УФ протягом усього періоду зігрівання пацієнта, що збільшує кількість видалення прозапальних цитокінів. Таким чином поліпшуються результати лікування, що підтверджується зменшенням числа хворих, яким використовували інотропну терапію, скороченням тривалості штучної вентиляції легень та тривалості перебування пацієнтів, як у відділенні анестезіології та інтенсивної терапії, так і у відділенні кардіохірургії. 1 UA 113174 U 5 10 15 Приклад. Хворий X., 1964 р. н., був госпіталізований з діагнозом: ВВС. Двостулковий аортальний клапан, комбінована аортальна вада серця з перевагою стенозу III ст. СН II А ст. III по NYHA. Після обстеження йому проведене хірургічне лікування - протезування аортального клапану серця. Під час операції, проводили ультрафільтрацію крові при розташованих на припливній магістралі гемофільтра регулюючого затискача та флуометра. ШК здійснювали в 2 непульсуючому режимі з об'ємною швидкістю перфузії 2,4 л/хв/м у режимі помірної (30 °C) гіпотермії. Зігрівання пацієнта починали після зняття затиску з аорти та відновлення електричної активності серця. УФ починали з включення доступу крові в ультрафільтр. Кров проходила через ультрафільтр зі швидкістю 300 мл/хв., що контролювали флоуметром та затискачем. Одночасно, на час УФ, збільшилася об'ємна швидкість перфузії (відповідно на 300 мл/хв.). Контрольовану УФ проводили протягом усього періоду зігрівання об'єм видаленого ультрафільтрату 2500 мл. Після зігрівання пацієнта до 36 °C поступово ШК зупинили. А після видалення канюль з магістральних судин пацієнта, весь залишковий об'єм перфузату повернули до центральної вени хворого. Тривалість операції 210 хв., штучного кровообігу - 107 хв., перетиску аорти - 81 хв. Післяопераційний період перебігав без ускладнень. Ознак органної недостатності не спостерігалося. Пацієнт у задовільному стані на 3 добу був переведений до загальної палати, а на 7 добу після операції був виписаний під нагляд сімейного лікаря. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 20 25 Спосіб ультрафільтрації крові під час штучного кровообігу, що полягає в пропусканні об'єму циркулюючої крові через ультрафільтр, причому припливну магістраль гемофільтра з'єднують з артеріальною магістраллю системи штучного кровообігу, а вихідну - з венозним резервуаром, який відрізняється тим, що додатково на припливній магістралі гемофільтра розташовують регулюючий затискач та флуометр і під час ультрафільтрації виконують регуляцію швидкості подачі крові до фільтра. Комп’ютерна верстка В. Мацело Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2