Пристрій для збереження тепла гарячої страви в стаціонарних умовах

1. Пристрій для збереження тепла гарячої страви в стаціонарних умовах, що містить основу і корпус, який відрізняється тим, що основа у вигляді композиції із повстяного шару і дерев'яної підкладки містить дерев'яний циліндричний корпус з теплоізоляцією, дерев'яними циліндричними кругами - фіксаторами теплоізоляції у верхній і нижній частині корпусу, дерев'яної кришки в комбінації із внутрішньою теплоізоляцією у верхній частині корпусу, теплоізоляційною подушкою з підставкою і каструлею з гарячою стравою на основі. 2. Пристрій для збереження тепла гарячої страви в стаціонарних умовах за п. 1, який відрізняється тим, що як теплоізоляція може бути використаний неорганічний волокнистий матеріал - мінеральна вата, мінеральний волок, скловата, або пористий керамзит, аглопорит, шлакова пемза, піноскло, спучений перліт або вермикуліт, захищений від попадання в теплоізоляційний простір. 3. Пристрій для збереження тепла гарячої страви в стаціонарних умовах за пп. 1,2, який відрізняється тим, що розміри основи відповідають можливості розміщення на ній додаткових теплозберігаючих пристроїв наведеної конструкції. со Корисна модель відноситься до виробництва різних теплозберігаючих пристроїв побутового значення і може бути використана для збереження тепла гарячої страви і економії енергоресурсів в стаціонарних умовах - кухнях житлових будинків, їдальнях, кафе, барах, ресторанах і т. ін. Відомий [1] електромарміт - прилад для збереження тепла гарячої страви, що має плоску металеву панель, під якою розміщені ТЕНи. Вона підключається до електромережі і через термообмежувач підтримує температуру панелі 105°С. Завдяки цьому температура страви в посудині установленої на марміті, підтримується на рівні 7080°С. Якщо, йдучи на роботу, ви поставите на марміт каструлю з гарячою стравою, то до приходу, наприклад, дітей із школи, страва буде гарячою. Поряд з очевидною перевагою цього шляху збереження тепла електронагрівачем, суттєвим недоліком є тривале ( переважно без нагляду) знаходження електромарміту під напругою, що заборонено загальними правилами техніки безпеки. Крім того, електромарміт - додаткове тривале джерело витрат електроенергії і додаткові витрати із бюджету сім'ї за сплату енергоносія. Загальновідомий термос - теплозберігаюча посудина для збереження тепла гарячої страви. Термос має скляний балон із подвійними стінками, що розміщений в металевій оболонці. Повітря із об'єму між стінками викачано для створення вакуму, а саме скляні стінки посріблені всередині з метою послаблення одного із способів передачі тепла (поряд із теплопровідністю і конвекцією) так званого випромінювання [2,3]. Проте суттєвим недоліком широкого впровадження в домашній побут таких термосів є значний їх кошторис через кількісний і недешевий асортимент матеріалів для їх виготовлення - спеціального скла для балону, срібла, металу або пластмаси, мінерального войлоку та певну трудомісткість підготовки, що включає синтез і технологію виробництва спеціального скла і скляних балонів із подвійними стінками, посріблення їх всередині, виготовлення металевого або пластмасового футляру, виготовлення стакану і пробки для герметизації горловини, а також використання в якості ізоляції і компенсатора - прокладки із мінерального войлоку в нижній частині балону. ( 0 ^™ ^J ^™ j— рС. ^f ^^ 5Г ^ 11416 Відомі й інші за конструкціями акумулятори теплоти - термоси, які мають корпус з чашою, розміщеною в корпусі і теплозберігаючу колбу з кришкою [4]. У таких термосах тепло налитої в колбу рідини зберігається шляхом виконання колби з герметично подвійними стінками (посудина Дьюара), внутрішня поверхня яких вкрита блискучим металевим шаром. Такі термоси володіють теплозберігаючими властивостями налитої в них рідини чи страви. Тому перед заповненням термосу рідиною чи стравою їх необхідно в конкретній ємності довести до кипіння за допомогою певного джерела енергії - газу або електрики, а потім перелити чи перенести в термос. Перший етап супроводжується додатковою витратою конкретного енергоносія, а другий - втратою певної кількості тепла, особливо, якщо переливаємо не рідину (чай, кава), а страву (перше, друге блюда). Найбільш близьким до запропонованого технічного рішення є вибір в якості найближчого аналогу теплозберігаючого контейнеру [5], конструкція якого має основу, корпус, кришки, з'єднані між собою в різному сполученні. Корпус виконаний з дном, в центрі якого розміщений отвір для фіксації горловини ємності. Завбачена також теплоізолююча перегородка, розділяюча контейнер на дві камери. Не дивлячись на те, що автор мав намір створити простий у виготовленні і експлуатації універсальний теплоізолюючий контейнер для зберігання і перевезення твердих продуктів споживання, лікарських препаратів, виконаних в різній формі упаковці, але через специфічні особливості його конструкції і достатньої складності у виготовленні і компактному розміщенні, в залежності від виду продукту і форми ємності для його збереження і транспортування, технічна реалізація запропонованого технічного рішення справедлива для зберігання і транспортування лише певного виду, форми і числа ємностей із продуктом. Використання конструкцій такого теплоізолюючого контейнеру для значного та одночасного компактного розташування в ньому різних за видом, вмістом і формою ємностей з метою зберігання і транспортування рідких і твердих продуктів, а також лікарських препаратів викликає сумнів через складність технічної реалізації. Загальними ознаками з найближчим аналогом є основа і корпус. В основу корисної моделі поставлено завдання створити недорогий і зручний в експлуатації для широкого вжитку в стаціонарних умовах простої будови пристрій для збереження тепла гарячої страви, конструкція якого була б здатна виконувати функцію одночасного розміщення в ньому кількох ємностей з гарячою стравою, виключила б необхідність переливання чи переміщення страви в інші ємності для збереження, і дозволила б зберегти тепло на початковому рівні тривалий час без додаткових витрат енергії (газу, електрики). Поставлена задача досягається тим, що пристрій для збереження тепла гарячої страви в стаціонарних умовах має основу у вигляді композиції із войлочного шару і дерев'яної підложки, дерев'яний циліндричний корпус з теплоізоляцією з дерев'яними циліндричними кругами - фіксаторами теплоізоляції всередині у верхній і нижній частині корпусу, дерев'яної кришки з внутрішнім кругом в комбінації із внутрішньою теплоізоляцією у верхній частині корпусу, теплоізоляційною подушкою з підставкою і каструлею з гарячою стравою на основі. Згідно з корисною моделлю, матеріалом в якості теплоізоляції може бути неорганічний волокнистий матеріал - мінеральна вата, мінеральний войлок, скловата, або пористий керамзит, аглопорит, шлакова пемза, піноскло, спучений перліт або вермикуліт, захищений від попадання в теплоізоляційний простір. Згідно з корисною моделлю, розміри основи відповідають можливості розміщення на ній додаткових теплозберігаючих пристроїв приведеної конструкції. Корисна модель пояснюється кресленням. Пристрій для збереження тепла гарячої страви в стаціонарних умовах, включає основу, що має войлочний шар 1 і дерев'яну підложку 2, теплоізоляційну подушку 3 з підставкою 4 і каструлею 5 з гарячою стравою. Остання ізольована дерев'яним циліндричним корпусом 6 з теплоізоляцією 7, дерев'яною кришкою із внутрішнім кругом 8 і внутрішньою теплоізоляцією 9 із захисною сіткою 10 та войлочною прокладкою 11. Кріплення теплоізоляцій' у верхній і нижній частині корпусу досягнуто дерев'яними - фіксаторами 12 і болтами 13, із зовнішнього боку в нижній частині корпусу - войлочним кільцем 14, дерев'яним кругом 15 і болтом 13. Корисна модель реалізується таким чином: пристрій для збереження тепла гарячої страви включає основу, що має войлочний шар 1 і дерев'яну підложку 2, на якій розміщена теплоізоляційна подушка 3 з підставкою 4 і каструлею 5 з гарячею стравою. Каструля ізольована дерев'яним циліндричним корпусом 6 з теплоізоляцією 7 та герметизована дерев'яною кришкою із внутрішнім кругом 8 і внутрішньою теплоізоляцією 9 із захисною сіткою 10. Герметизація щілин між елементами теплоізоляції 7 і дерев'ною кришкою з внутрішнім кругом 8 досягнута войлочною прокладкою 11. Кріплення теплоізоляції у верхній і нижній частині корпусу досягнуто дерев'яними кругами - фіксаторами 12 і болтами 13, а із зовнішнього боку в нижній частині корпусу - войлочним кільцем 14 за допомогою дерев'яного кругу 15 і болта 13. Використання в пристрої для збереження тепла гарячої страви дерев'яного корпусу з теплоізоляцією - теплоізоляційним неорганічним волокнистим або пористим матеріалом з величиною теплопровідності від 0,035 до 0,22-Вт/м°С [6,7,8] шляхом накриття таким корпусом ємності з гарячою стравою, забезпечує герметизацію і утворення міжстіночного об'єму певної величини і зводить до мінімуму конвекцію, тобто рух повітря в даному об'ємі. Адже відомо [3], що повітря - поганий провідник тепла, при його допомозі можна зберегти тепло, але з однієї умовою: якщо будемо запобігати конвекції - переміщуванню теплого і холодного повітря, - яке нанівець зводить теплоізолюючу властивість повітря. Використання дерева в якості елементів пристрою обумовлено також малою його теплопровідністю. 11416 Отже, використання в запропонованому технічному рішенні теплоізолюючих властивостей органічних і неорганічних матеріалів, зокрема дерева і волокнистих або пористих матеріалів, з впровадженням теплофізичних процесів, що відбуваються при передачі тепла в замкнутому об'ємі, дозволяє вирішити питання технічної доцільності, економічності впровадження пристрою в домашній побут громадян та в заклади громадського харчування. Завдяки простій конструкції пристрою, компактності елементів його складових, надійності в обслуговуванні та експлуатації, здатності одночасного розміщення в ньому на основі декількох ємностей з гарячими стравами для збереження тепла, виключення використання енергоносія для створення тепла, реалізація пристрою дає можливість рекомендувати його для широкого впровадження у виробництво, створюючи таким чином додаткові робочі місця шляхом завантаження вітчизняних підприємств виготовленням елементів пристрою, а громадянам - економію коштів на оплату за користування енергоносіями. Література: 1. С.Ф.Квятковский, Ю.М.Черчук. Ваши помощники на кухне. Электронагревательные приборы для приготовления пищи: устройство, рациональное использование, рецепты. М.: Энергоатомиздат, 1991, 72с, с.ЗО. 2. Л. Элиот, У.Уилкокс. Физика. 3-е издание. М.: Наука, Глав, ред.физ.-мат. лит., 1975, 736с, с.304. 3. Л.Д.Ландау, А.И.Китайгородский. Физика для всех. Книга 2. Молекулы. 4-ое издание. М.: Наука, Глав, ред.физ.- мат. лит., 1978, 207с, с.76, 78. 4. Авт.св.СРСР№1442181,М.кл. A47J41/02, 1988р. 5. RU, патент №2098997 М.кл. A47J41/02, В65Д81/38, 1997р. 6. В.Н.Кропотов, А.Г.Зайцев, Б.И.Скавронский. Строительные материалы. М. Высшая школа, 1973, 384с, с. 15, 227, 313-315. 7. Б В.Сысоев, А.С.Щербаков, Л.В.Голованова. Строительные материалы. М.: Лесная промышленность, 1980, 192с, с. 145-148. 8. Энциклопедия неорганических материалов. Под редакцией И.М.Федорченко. 1-й том К.: Главная редакция украинской советской энциклопедии, 1977, 840с, С.564. /5 Комп'ютерна верстка Н. Лисенко Підписне Тираж 26 прим Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул Урицького, 45, м Київ, МСП, 03680, Україна ДП "Український інститут промислової власності", вул Глазунова, 1, м Київ - 4 2 , 01601