Спосіб формоутворення задніх поверхонь спірального свердла з перехідними різальними крайками

Спосіб формоутворення задніх поверхонь спірального свердла з перехідними різальними крайками, який відрізняється тим, що свердло заточують двома (чотирма) конічними шліфувальними кругами, встановленими на одній осі, і взаємне положення яких відносно осі свердла визначають заданими вихідними даними: і 0 - кути при вершині на основній і перехідній різальних крайках; - інструментальний задній кут у циліндричному перерізі, концентричному осі свердла; - величина кута нахилу осі шліфувальних кругів, інструментальний задній кут II у перерізі, перпендикулярному осі свердла, визначають за залежністю: tg tg tg II tg , cos r де sin , r - радіус серцевини свердла; R x Rx радіус розглянутої точки різальної крайки, положення задніх площин різальних крайок свердел визначають за залежностями: 3 Поставлена задача в пропонованої корисної моделі досягається тим, що одночасно ведеться заточування задніх площин основної і перехідної різальних крайок двома конічними шліфувальними колами, встановленими на одній осі. Схему обробки задніх поверхонь свердл двома шліфувальними кругами зображено на Фіг.1. Задні поверхні створюються двома обертальними конічними шліфувальними колами при зворотно-поступальному русі свердла зі швидкістю V . При цьому створюються плоскі задні поверхні основної і перехідний різальних крайок. Положення осі шліфувальних кругів задається величиною кута . Розміри шліфувальних кругів і кути 1 и 2 їх профілів необхідно визначати, виходячи з розмірів кутів при вершині на основній різальній крайці, кутів при вершині 0 на перехідній різальній крайці й інструментального заднього кута II , вимірюваного в перерізі, перпендикулярному осі свердла. Відповідно до кута II робиться установка свердла. Задню площину основної різальної крайки формує круг 1 а перехідної кромки - круг 2. При прямолінійно-поступальному русі кола обробляється спряжена плоска поверхня. Ця плоска поверхня описується характеристикою, розташованою на конічній поверхні круга, при її прямолінійно-поступальному русі. Схему визначення характеристик наведено на Фіг.2. У системі П1/П2 ображено конічну поверхню шліфувального круга з кутом при вершині 2 . Площину П2 розташовано перпендикулярно оси круга. Розглядається довільний переріз І-І, паралельний швидкості V прямолінійно-поступального руху, що перетинається з поверхнею кола по еліпсу. Велика вісь А1В1 еліпса поділяється на дві рівні частини і визначає положення точки С1, відповідної малої осі еліпса. Через точку С проводиться переріз ІІ, паралельний площині П2, яка зі шліфувальним кругом перетинається по колу, радіус якого дорівнює О2Е2. На цьому колі визначається положення проекції С2 точки С характеристики ОС. За побудовою кут ε і кут δ визначають за залежностями: sin tg tg ; sin . tg ctg Схему визначення спряжених площин при прямолінійно-поступальному русі двох конічних шліфувальних кругів, встановлених на одній осі, наведено на Фіг.3. На кругу 1 розташовується характеристика АВ, яка формує задню плоску поверхню основної різальної крайки. Для того, щоб визначити профіль цієї площини, введена система площин проекцій П1/П3. Площина П3 розташовується перпендикулярно швидкості V прямолінійно-поступального руху круга. За правилом переміни плоскостей проекцій, знаходять проекцію В3А3, характеристики ВА на площину П3, положення якої визначає величину кута β1 профілю обробленої 14836 4 задньої площини. Відповідно до графічного рішення кут β1 дорівнює: sin 1 cos 1 . cos Конічний круг 2 формує задню плоску поверхню перехідної різальної крайки характеристикою СЕ. Для того щоб плоскі задні поверхні основної і перехідної крайок стикалися одна з одною, точки А і С характеристик мають знаходитися в одній площині, паралельній площині П1. Відповідно до цього визначається положення точки С характеристики. При цьому радіуси шліфувальних кругів R2 і R3 пов'язані залежністю: R2 cos 2 . R3 cos 1 Порядок розрахунку параметрів формоутворення задніх площин свердел з перехідними різальними крайками двома конічними шліфувальними кругами, встановленими на одній осі, охоплює ряд етапів. Вихідні дані: і 0 - кути при вершині на основний і перехідний різальних крайках; - обрана величина кута нахилу осі шліфувальних кругів; - інструментальний задній кут у циліндричному перерізі, концентричному осі свердла. Визначається інструментальний задній кут II у перерізі, перпендикулярному осі свердла: tg tg tg II tg , cos r де sin , r - радіус серцевини свердла; Rx R x - радіус розглянутої точки різальної крайки. Розраховують кути β1 і β2, що характеризують положення задніх площин: tg 1 tg cos II ; tg tg 2 0 cos II . Визначають величини кутів 1 і 2 при вершині конічних поверхонь шліфувальних кругів sin 1 cos 1 cos ; sin cos 2 cos . Визначають величини кутів ε1 і ε2, які визначають положення характеристик на конічних поверхнях шліфувальних кругів: sin 1 tg tg 1 ; 2 sin 2 tg tg 2 . Обирають радіус R2 першого шліфувального круга і розраховують радіус R3 другого шліфувального круга R2 cos 1 . R3 cos 2 Розраховується максимальна величина L і відстань між шліфувальними кругами L tg (R3 sin 2 R2 sin 1) . 5 Визначають положення центра окружності R2 круга відносно осі свердла, що заточується, яке характеризується розміром b: b a R2 sin 1 sin ; a a1 h , де величина a характеризує розмір довжини основної a1 різальної крайки і, відповідно, довжину перехідної h крайки, яка приймається найчастіше такою, що дорівнює 0,2D свердла (Фіг.3). При розрахованих параметрах робиться заточування задніх площин основної і перехідної різальних крайок одного зуба свердла. Потім свердло повертається навколо своєї осі на 180° і робиться заточування другого зуба. 14836 6 Для підвищення продуктивності можна вести заточування свердел з перехідною різальною крайкою при установці на одній осі чотирьох шліфувальних кругів (Фіг.4). У цьому випадку робиться одночасно заточення обох зубів свердла. При заточуванні свердла обраними шліфувальними кругами можна змінювати установку осі кругів, тобто змінювати кут , і за рахунок цього одержувати різноманітні геометричні параметри різальної частини свердла. Література: 1. Криштона Η.А., Родина Т.П. Геометрия задних поверхностей сверл и способы их формообразования. - К.: Вища школа, 1982. 2. Родин П.Р. Основы формообразования поверхностей резанием. - К.: Вища школа, 1977. 7 Комп’ютерна верстка А. Рябко 14836 8 Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601