Спосіб лікування жирової дистрофії печінки у хворих на цукровий діабет і і іі типів

Спосіб лікування жирової дистрофії печінки у хворих на цукровий діабет І і ІІ типів, який включає 3 25662 ливіших мікроелементів. Хофітол рекомендують по 2 таблетки 3 рази на день [Carton E.H., Knisely A.S., Freimer N.B. Mapping of a locus for progressive familial intrahepatic cholestasis (Byler disease) to 18q21-q22, the benign recurrent intrahepatic cholestasis region // Hum. Med. Genet. -1995. - Vol. 4, N 4. - P. 1049-1053]. Одним з найбільш комбінованих фітогепатопротекторів є гепатофальк планта [Моисеенко Т.А., Кривоносова Е.М. Дифференцированная терапия сахарного диабета // Врачебная практика. - 2002. №1. - С. 59-63; Науменко В. Комбинированное лечение сахарного диабета ll типа // Ліки України. 2003. -№10. - С. 21-24], застосування якого при лікуванні ЖДП є патогенетично обґрунтованим. Ліпоєву кислоту широко застосовують при лікування захворювань печінки. Важливим клінічним ефектом є гальмування розвитку фіброзу завдяки антиоксидантній здатності α-ліпоєвої кислоти [Старостин Б.Д. Неалкогольное жировое заболевание печени // Рос. журн. гастроэнтерологии, гепатологии, колопроктологии. - 2004. - №5. - С. 89]. Підтверджено високу ефективність ліпоєвої кислоти у хворих з діабетичною нейропатією [Kenneth P. Batts, Jurgen Ludwig Chronic Hepatitis an Update on Terminology and Reporting // Amer. J. Swg. Pathol. 1995. - Vol. 19, N 12. - P. 1409-1417; Zhang X., Zoulim F., Habersetzer F. et al. Analysis of Hepatitis В genotypes and pre-core region variability during interferon treatment of Hbe negative chronic hepatitis В // J. Med. Virol. - 1996. -Vol. 48. - P. 8-16]. αЛіпоєву кислоту вводять парентерально в дозах 12-24мл на добу. Перорально приймають 300600мг один раз на добу протягом 1-6 місяців. Спосіб лікування ЖДП, який включає препарати урсодезоксихолевої кислоти (УДХК), гепатопротектори та антиоксиданти, а також препарати ессенціальних фосфоліпідів [Анохина Г. Теоретичні основи сучасної дієтотерапії захворювань печінки // Ліки України. - 2004. - №3. - С. 22-24; Бобронникова Л.Р., Хворостинка В.Н., Ильченко И.А. Использование парафармацевтиков в лечении больных сахарным диабетом // Врачебная практика. 2002. - №1. - С. 33-35] є найбільш близьким до того, що заявляється, по технічній суті та результату, який може бути досягнутим, тому його обрано в якості прототипу. Основним недоліком способу-прототипу є його недостатня ефективність, обумовлена тим, що при цьому не враховують роль інсулінорезистентності в структурно-морфологічних змінах печінки (стеатозі та стеатогепатозі). У зв'язку з вищевикладеним, в основу корисної моделі покладено задачу підвищення ефективності лікування жирової дистрофії печінки у хворих на цукровий діабет І та II типів. Задачу, яку покладено в основу корисної моделі, вирішують тим, що у відомому способі лікування жирової дистрофії печінки, який включає призначення препаратів урсодезоксихолевої кислоти, гепатопротекторів, антиоксидантів, препаратів ессенціальних фосфоліпідів, згідно з корисною моделлю, хворим з цукровим діабетом І і П типів та нормальною вагою тіла додатково призначають урсохол та еспа-ліпон, а хворим з цукровим діабе 4 том І і II типів з підвищеною вагою тіла додатково призначають тіотриазолін та еспа-ліпон. Технічний результат корисної моделі, а саме підвищення ефективності лікування ЖДП у хворих на ЦД І і II типів обумовлений тим, що терапевтичні комплекси сприяли зниженню рівня ліпідів, ліпопротеїнів, відновленню оксидантнопротиоксидантного балансу, зменшенню активності депонування тригліцеридів у гепатоцитах та ліпоцитах, накопиченню холестеролу в макрофагах, що є ключовою ланкою ендотеліальної дисфункції, покращували процеси перекисного окиснення структурних ліпідів мембран гепатоцитів, функції ендотелію, зменшували гіпоксію та ішемію печінкової тканини. Спосіб виконують наступним чином: Пацієнтам, хворим на ЦД І і II типів в поєднанні з ЖДП і нормальною вагою тіла призначають збалансоване харчування (стіл №5, 9), препарати сульфанілсечовини 2 генерації з додатковою інсулінотерапією в окремих випадках, інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ) - лізиноприл (диротон), дезагреганти, ангіопротектори та додатково урсохол перорально щоденно по 10мг/кг/добу на ніч та еспа-ліпон по 600мг на добу внутрішньвенно крапельно. Хворим на ЦД І і ll типів в поєднанні з ЖДП та підвищеною вагою тіла призначають збалансоване харчування (стіл №5, 9), препарати сульфанілсечовини 2 генерації з додатковою інсулінотерапією в окремих випадках, інгібітори АПФ - лізиноприл (диротон - 10мг/добу), дезагреганти, ангіопротектори у поєднанні з тіотриазоліном та еспа-ліпоном по 600мг на добу внутрішньвенно крапельно. Ефективність способу ілюструють наступні приклади: Приклад 1. Хворий К-в М.О., 1959р. н., знаходився на лікуванні у гастроентерологічному відділенні. При надходженні були скарги на порушення апетиту, печію, відрижку, нудоту, здуття живота, тяжкість у правому підребер'ї, кашицеподібне випорожнення з домішками слизу, не сприйняття молока, жирних, гостри х страв, загальну слабкість. Анамнез хвороби: вважає себе хворим з 1984 року, лікувався за місцем проживання 2 рази. Анамнез життя: ча хотку, хворобу Бо ткіна, психічні розлади заперечує, алкоголем не зловживає, палить упродовж 20 років, спадковість не обтяжена, алергічні прояви не спостерігалися. Харчування задовільне, травм, операцій не було. Об'єктивно: загальний стан відносно задовільний, положення активне, свідомість ясна. Колір шкіри блідий. Конституційний тип - нормостенічний. Зріст - 185см. Вага - 90кг. індекс мами тіла (ІМТ) - 24,3. У легенях: при перкусії ясний легеневий звук, аускультативно-везикулярне дихання, частота дихальних рухів - 17 за 1 хвилину. Серце: межі відносної серцевої тупості: права - IV м/р по правому краю грудини, верхня - llІ м/р за лівим краєм грудини, ліва - у V м/р за лівою середньоключичною лінією. Тони серця приглушені, діяльність ритмічна. Частота серцевих скорочень 72уд./хв. Артеріальний тиск - 130/80мм рт. ст. (зліва): 125/70мм рт. ст. (справа). 5 25662 Живіт бере участь у акті дихання, при пальпації м'який, болісний у правому підребер'ї. Печінка м'яка, її край закруглений, болісна при пальпації. Розміри печінки за Курловим: 11х10х8см. Симптом Пастернацького негативний з обох сторін. Клінічний діагноз: жирова дистрофія печінки, гастроезофагопатія, холецистопатія. При додатковому обстеженні: клінічний аналіз крові: еритроцити - 4,9×1012/л, кольоровий показник - 0,92, лейкоцити - 8,0×109/л, лімфоцити - 27%, швидкість осідання еритроцитів (ШОЕ) - 15мм/год. Біохімічні показнику: глюкоза сироватки крові натще (ГКН) - 5,8ммоль/л, глюкоза сироватки крові після навантаження (ГКП) - 6,7ммоль/л, амплітуда добових коливань глюкози сироватки крові (ГКА) 1,8ммоль/л, глікозильований гемоглобін (НЬА1с) 5,8%, екскреція мікроальбумінів (ЕМА) 19,1мг/доба, загальний білірубін - 13,6мкмоль/л, кон'югований - 8,1мкмоль/л, загальний білок 64,5г/л, альбуміни - 52,7%, глобуліни - 47,3%, α1глобуліни - 8,8%, α2-глобуліни - 8,8%, β-глобуліни 10,1%, γ-глобуліни - 19,6%, А/Г коефіцієнт - 1,11, аспарагінова амінотрансфераза (ACT) 0,64ммоль/л, аланінова амінотрансфераза (АЛТ) 0,91ммоль/л, гамаглютамілтранспептидаза (ГГТП) - 8,8мккат/л, лужна фосфотаза (ЛФ) - 3,5 BE, тимолова проба - 7,8од., малоновий діальдегід (МДА) сироватки крові - 1,48мкмоль/л, МДА в еритроцитах 21,3мкмоль/л, пероксидаза 187мкмоль/л, каталаза - 12,8мг, тауро холева кислота - 7,8мкмоль/л, глікохолева кислота 8,7мкмоль/л, глікохенодезоксихолева + глікодезоксихолева кислота (ГХДХ + ГДХ) - 6,6мкмоль/л, холева кислота - 6,1мкмоль/л, дезоксихолева кислота -16,8мкмоль/л, сума жовчних кислот 46мкмоль/л, загальний холестерин - 7,3ммоль/л, тригліцериди - 2,8ммоль/л, холестерин ліпопротеїдів високої щільності (ХС ЛПВЩ) - 1,07ммоль/л, холестерин ліпопротеїдів низької щільності (ХС ЛПНЩ) - 4,95ммоль/л, холестерин ліпопротеїдів дуже низької щільності (ХС ЛПДНЩ), катехоламіни (КА) - 5,82ммоль/л, гомоцистеїн - 22,3мкмоль/л. Ультразвукова діагностика (УЗД) органів черевної порожнини: ознаки адипозу печінки, стеатоз, ознаки хронічного холециститу. Електрокардіограма (ЕКГ): синусова брадикардія. Рентгенографія органів шлунково-кишкового тракту (ШКТ): р убцева деформація пілоробульбарної зони, дуодено-гастральний рефлюкс. Фіброгастродуоденоскопія (ФГДС): еритематозна дуоденопатія, рубцева деформація луковиці дванадцятипалої кишки. Морфологічне дослідження біопсійного матеріалу: великокраплинне ожиріння. У цитоплазмі гепатоцитів міститься велика крапля у вигляді округлої вакуолі з відтискуванням ядра до плазмолеми. У результаті проведеної лікування запропонованим способом відмічено покращення загального стану, відсутність больового диспепсичного та астено-невротичного синдромів, поліпшення клінічних, біохімічних, е хоскопічних та морфологічних показників. Клінічний аналіз крові: еритроцити - 4,8×1012/л, 6 кольоровий показник - 0,93, лейкоцити - 4,3×109/л, лімфоцити - 27%, ШОЕ - 11мм/год. Біохімічні показники: ГКН - 4,6ммоль/л, ГКП 5,8ммоль/л, ГКА - 1,7ммоль/л, НЬА1с - 4,7%, ЕМА - 17,5мг/доба, загальний білірубін - 12,2мкмоль/л, кон'югований - 5,9мкмоль/л, загальний білок 66,7г/л, альбуміни - 53,9%, глобуліни - 46,1%, α1глобуліни - 7,8%, α2-глобуліни - 8,8%, β-глобуліни 11,7%, γ-глобуліни - 17,8%, А/Г коефіцієнт - 1,17, ACT - 0,46ммоль/л, АЛТ - 0,63ммоль/л, ГГТП 5,3мккат/л, ЛФ - 2,4 BE, тимолова проба - 3,3од., МДА сироватки крові - 1,08мкмоль/л, МДА в еритроцитах 10,2мкмоль/л, пероксидаза 248мкмоль/л, каталаза - 15,3мг, тауро холева кислота - 5,9мкмоль/л, глікохолева кислота 7,2мкмоль/л, ГХДХ + ГДХ - 4,6мкмоль/л, холева кислота - 4,1мкмоль/л, дезоксихолева кислота 13,8мкмоль/л, сума жовчних кислот 35,6мкмоль/л, загальний холестерин - 6,1ммоль/л, тригліцериди - 2,5ммоль/л, ХС ЛПВЩ 1,19ммоль/л, ХС ЛПНЩ - 3,76ммоль/л, ХС ЛПДНЩ - 1,15ммоль/л, К А - 5,13, гомоцистеїн 12,2мкмоль/л. При УЗД відзначено зменшення печінки у розмірах, покращення архітектоніки, ехопровідності, зменшення ознак стеатозу. Приклад 2. Хвора Н-й А.П., 1936 року народження, знаходилася на стаціонарному лікуванні в ендокринологічному відділенні. При надходженні пред'являла скарги на загальне нездужання, сухість у роті, головні болі при підвищенні AT, зниження пам'яті, запаморочення, епізоди серцебиття, болі у правому підребер'ї, періодичну нудоту, здуття живота, судороги ікроніжних м'язів, зниження тактильної чутливості. Анамнез хвороби: вважає себе хворою з 1995 року (у віці 59 років), коли після стресу вперше виявлене підвищення глюкози сироватки крові. Приймала глібенкламід по 1 таблетці 2 рази на день. Порушення зору відмічає упродовж 6 років, полінейропатію нижніх кінцівок - 10 років, ангіопатію нижніх кінцівок - 10 років. Вага тіла за останній рік не змінилася. Анамнез життя: розвиток у дитинстві нормальний, харчування збалансоване, шкідливі звички заперечує. Серед родичів на ЦД ніхто не хворів. З перенесених оперативних втручань відмічає холецистектомію. Об'єктивно: загальний стан відносно задовільний, положення активне, свідомість ясна. Конституціональний тип - гіперстенічний. Зріст - 153см, вага - 69кг. ІМТ - 30. Шкірні покриви бліді, вологі. У легенях: перкуторно - ясний легеневий звук, аускультативно-везикулярне дихання. Частота дихальних рухів - 16 за 1 хвилину. Серце: межи відносної серцевої тупості: права - IV м/р по правому краю грудини, верхня - III м/р по лівому краю грудини, ліва у V м/р на 2см лівіше лівої середньоключичної лінії. Тони серця приглушені, діяльність ритмічна. ЧСС - 80 ударів за 1 хвилину. AT - 180/100мм рт. ст. справа та 170/100мм рт. ст. зліва. Язик вологий, обкладений у кореня білим нальотом. Живіт не змінений у розмірах, бере участь у акті дихання. При пальпації м'я кий, чутливий у 7 25662 правому підребер'ї. Печінка біля краю реберної дуги. Розміри печінки за Курловим: 11х10х9см. Симптом Пастернацького негативний з обох сторін. Клінічний діагноз: ЦД 2 типу, субкомпенсований, середньої тяжкості, діабетична ангіопатія нижніх кінцівок II стадії, полінейропатія, енцефалопатія. Жирова дистрофія печінки. Гіпертонічна хвороба II стадії. СН І ступеня. Дані додаткових обстежень у динаміці лікування: клінічний аналіз крові: еритроцити 4,8×1012/л, кольоровий показник - 0,91, лейкоцити 5,9×109/л, лімфоцити - 25%, ШОЕ - 34мм/год. Біохімічні показники: ГКН - 12,3ммоль/л, ГКП 14,4ммоль/л, ГКА - 3,1ммоль/л, НЬА1с - 10,5%, ЕМА - 29,4мг/доба, загальний білірубін 15,9мкмоль/л, кон'югований - 9,2мкмоль/л, загальний білок - 63,3г/л, альбуміни - 50,3%, глобуліни 49,7%, α1-глобуліни - 9,3%, α 2-глобуліни - 9,5%, βглобуліни - 10,8%, γ-глобуліни - 20,1%, А/Г коефіцієнт - 20,1, ACT - 0,78ммоль/л, АЛТ 0,87ммоль/л, ГГТП - 8,9мккат/л, ЛФ - 6,3 BE, тимолова проба - 10,2од., МДА сироватки крові 3,1мкмоль/л, МДА в еритроцитах - 23,7мкмоль/л, пероксидаза - 147мкмоль/л, каталаза - 9,8мг, таурохолева кислота - 8,2мкмоль/л, глікохолева кислота - 9,6мкмоль/л, ГХДХ + ГДХ - 7,8мкмоль/л, холева кислота - 7,2мкмоль/л, дезоксихолева кислота - 20,2мкмоль/л, сума жовчних кислот 53мкмоль/л, загальний холестерин - 7,3ммоль/л, тригліцериди - 3,3ммоль/л, ХС ЛПВЩ 2,9ммоль/л, ХС ЛПНЩ - 4,82ммоль/л, ХС ЛПДНЩ 1,51ммоль/л, КА 7,53, гомоцистеїн 28,1мкмоль/л. РВГ: значне зниження об'ємного кровотоку правої гомілки. УЗД органів черевної порожнини: ознаки дифузної патології паренхіми печінки та нирок. Стеатоз. Ознаки хронічного панкреатиту, кальцифікати селезінки. Морфологічне дослідження: поєднання велико- та дрібнокраплинної жирової дистрофії гепатоцитів. Після проведеного лікування відбулися позитивні зміни клінічних, біохімічних, морфологічних показників: клінічний аналіз крові: еритроцити 4,2×1012/л, кольоровий показник - 0,90, лейкоцити 5,2×109/л, лімфоцити - 17%,ШОЕ - 5мм/год. Біохімічні показники: ГКН - 10,2ммоль/л, ГКП Комп’ютерна в ерстка Л. Купенко 8 12,5ммоль/л, ГКА - 2,5ммоль/л, НЬА1с - 8,4%, ЕМА - 26мг/доба, загальний білірубін - 11,9мкмоль/л, кон'югований - 6,4мкмоль/л, загальний білок 67,2г/л, альбуміни - 54,5%, глобуліни - 45,5%, α1глобуліни - 8,2%, α2-глобуліни - 9,6%, β-глобуліни 9,4%, γ-глобуліни - 18,3%, А/Г коефіцієнт - 1,2, ACT - 0,58ммоль/л, АЛТ - 0,57ммоль/л, ГГТП 3,9мккат/л, ЛФ - 1,8 BE, тимолова проба - 2,2од., МДА сироватки крові - 2,1мкмоль/л, МДА в еритроцитах 11,6мкмоль/л, пероксидаза 237мкмоль/л, каталаза - 9,8мг, таурохолева кислота - 5,7мкмоль/л, глікохолева кислота 6,2мкмоль/л, ГХДХ + ГДХ - 4,5мкмоль/л, холева кислота - 3,6мкмоль/л, дезоксихолева кислота 12,2мкмоль/л, сума жовчних кислот 32,2мкмоль/л, загальний холестерин - 6,1ммоль/л, тригліцериди 3,3ммоль/л, гомоцистеїн 13,4мкмоль/л. У результаті проведеної терапії встановлено повне усунення диспепсичного, астеноневротичного та больового синдромів у всіх групах обстежених хворих на ЦД, ЖДП та ЦД у поєднанні із ЖДП з нормальною та підвищеною вагою тіла (137 хворих - 100%). Завдяки проведеним лікувальним заходам були відновлені показники вуглеводного, білкового, ферментного, пігментного, ліпідного обмінів, нормалізувалися біохімічні властивості жовчі та стан холеретичної функції печінки, достовірно знижувався рівень гомоцистеїну в сироватці крові, проведена терапія забезпечила усунення активації ПОЛ та підвищення ферментів протиоксидантного захисту. Комбінована терапія з використанням урсохолу, тіотриазоліну та еспа-ліпону підвищувала ефективність лікування хворих на ЦД І, II типів у поєднанні із ЖДП, сприяла нормалізації показників вуглеводного, білкового, ферментного, пігментного та ліпідного балансу, перекисного окислення ліпідів та антиоксидантного захисту, балансу жовчних кислот та гомоцистеїну в сироватці крові у більшості хворих. Таким чином, додаткове використання еспаліпону, урсохолу і тіотриазоліну в комбінації із традиційними схемами лікування мало нейропротективний, ангіопротективний та гепатопротективний ефекти, які покращували перебіг ЦД у хворих із ЖДП. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство осв іт и і науки України Держав ний департамент інтелектуальної в ласності, вул. Урицького, 45, м. Київ , МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислов ої в ласності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601