Спосіб вибору методу лікування психоемоційних порушень клімактеричного періоду у жінок, хворих на цукровий діабет 2 типу

Спосіб вибору методу лікування психоемоційних порушень клімактеричного періоду у жінок, хворих на цукровий діабет 2 типу, за допомогою менопаузального індексу, який відрізняється тим, що при менопаузальному індексі за психоемоційними порушеннями до 11 балів призначається замісна гормональна терапія, при 11-14 балах - додатково призначаються психотропні препарати, а при менопаузальному індексі вище 14 балів психотропну терапію проводить психіатр. (19) (21) u200712227 (22) 05.11.2007 (24) 25.03.2008 (46) 25.03.2008, Бюл.№ 6, 2008 рік (72) КАРАЧЕНЦЕВ ЮРІЙ ІВАНОВИЧ, UA, АРХИПКІНА ТЕТЯНА ЛЕОНИДІВНА, UA, ЛЮБИМОВА ЛІДІЯ ПАВЛІВНА, UA, ЗЕМЛЯНІЦИНА ОЛЬГА В'ЯЧЕСЛАВІВНА, UA (73) ІНСТИТУТ ПРОБЛЕМ ЕНДОКРИННОЇ ПАТОЛОГІЇ ІМ. В.Я. ДАНИЛЕВСЬКОГО АМН УКРАЇНИ, UA (56) 3 препаратів. При відсутності ефекту від проведеного лікування та при високих значеннях показника психоемоційних порушень ММІ (вище 14 балів), наявності виражених депресивних симптомів, особливо суїцидальних ідей, хвора потребує консультації психіатра. Спосіб апробовано на 55 пацієнтках (середній вік 54±0,3 роки), які знаходились на обстеженні та лікуванні з приводу ЦД 2 типу у клініці Інституту проблем ендокринної патології ім. В.Я. Данилевського АМН України. У всіх жінок після визначення ММІ виявлено ПЕ порушення різного ступеня виразності, причому у 67,3% хворих встановлено наявність депресивного синдрому. Кореляційний аналіз показав, що між показником ММІ за шкалою ПЕ порушень та шкалами для оцінки важкості депресії мали місце статистично вірогідні позитивні зв'язки. При значенні показника психоемоційних порушень за ММІ нижчим ніж 11 балів депресивні розлади були відсутні, ММІ дорівнював 11 балам та вище, ми спостерігали в обстежених наявність субклінічних та клінічних проявів депресії. При вивченні психічного стану, жінки хворі на ЦД 2 типу були розподіленні на 3 групи в залежності від ММІ та наявності депресії: до першої увійшли 18 (32,7%) жінок, з ММІ за шкалою ПЕ порушень 8,3±0,3 бали, які не мали депресивних порушень (середній бал за шкалою HADS складав 3,8±0,4), до другої - 15 (27,3%) жінок ММІ 11,5±0,3 балів із субклінічними проявами депресії (середній бал за шкалою HADS 9,3±0,2), до третьої - 22 (40%) пацієнтки з ММІ 15,5±0,4 бали із клінічно вираженою депресією (середній бал за шкалою HADS 13,5±0,2). Всім обстеженим була призначена ЗГТ тривалістю на 3 місяці. Позитивний вплив ЗГТ у більшому ступені проявився нормалізацією нейро-вегетативних розладів. Обстежені відмічали зменшення приливів, головного болю, нормалізацію сну, статевих взаємовідносин, зниження збудливості, покращення пам'яті і як насідок поліпшення настрою та збільшення працездатності. Тобто, ЗГТ мала більш виразний позитивний вплив на вегетативні розлади та приводила до деякого покращення ПЕ показників (табл.1). Однак повної нормалізації ММІ за шкалою ПЕ порушень не відбувалося: у частини обстежених 1 групи на тлі ЗГТ зберігались ПЕ порушення легкого ступеня виразності, та у всіх жінок 2 та 3 груп на тлі ЗГТ зберігалися ПЕ порушення середнього та тяжкого ступеня виразності (табл.1, 2). В подальшому хворим 2 та 3 груп проводилась терапія, яка поєднувала ЗГТ та психотропні препарати. Через 3 місяці лікування у пацієнток 2 та 3 груп на тлі комбінованої терапії з високою вірогідністю знизились ПЕ прояви КС, знижувалось відчуття тривоги та страху, прояви депресії, та підвищились показники активності та настрою (табл. 1, 2). Однак у 4 (18,2%) обстежених 3 групи на тлі терапії зберігались високі (13-14 балів) показники ММІ, що характеризують ПЕ порушення, та високі рівні тривоги та депресії за шкалою HADS (вище 11 балів). Депресивні розлади виражалися зниженням настрою, інтересу до 31038 4 навколишнього середовища, песимістичною оцінкою майбутнього, почуттям тривоги, безвихідності, зменшенням або відсутністю бажання виконувати роботу, наявністю суїцидальних ідей. Цим пацієнткам в подальшому була надана консультація психотерапевта. Показники нейро-вегетативних та психоемоційних порушень у жін лікування клімактеричного синдрому Групи жінок до лікування НВ ПЕ Прояви клімактерично через 3 місяц НВ Перша група 24,5±0,3 8,3±0,3 14,4±0,3* 6, n=18 Друга група 25,7±0,3 11,5±0,3 15,2±0,2* 9, n=15 Третя група 28,3±0,3 15,5±0,4 23,2±0,2* 13 n=22 Примітка: * - різниця вірогідна відносно показника до лікува Показники тривоги та депресії у жінок хворих на ЦД 2 типу до та післ (бали) Групи жінок до лікування тривога депресія Показники тривоги т через 3 місяц тривога де Перша група 8,0±0,3 4,5±0,3 6,1±0,3* 3, n=18 Друга група 11,5±0,3 9,4±0,2 9,5±0,3* 8, n=15 Третя група 12,5±0,3 13,5±0,2 10,5±0,3* 12 n=22 Примітка: * - різниця вірогідна відносно показника до лікува Приклад1 Хвора О, 50 років, історія хвороби №64148 Знаходилась у клініці з діагнозом ЦД 2 тип. Хворіє на ЦД 2 типу на протязі 4 років. З приводу ЦД отримує пероральні цукор знижуючи препарати. Поряд із типовими скаргами, що вказували на наявність ЦД, пацієнтку непокоїли порушення менструального циклу у вигляді затримок тривалістю 1,5-2 місяці на протязі 1 року, періодичне підвищення артеріального тиску, послаблення пам'яті, збудливість, слізливість, пітливість, приливи жару до 10-15 разів на добу, лабільність настрою, відчуття внутрішнього напруження. В клініці обстежена: ЛГ 12МО/л, ФСГ 19МО/л, пролактин 378мМО/л, естрадіол 0,19нмоль/л. Досліджено ММІ: НВ порушення складали 23 бали, ПЕ порушення - 7 балів, обмінно-ендокринні порушення - 6 балів. За госпітальною шкалою HADS рівень тривоги дорівнював 4 бали, депресії 3 бали. Поставлено діагноз: клімактеричний синдром. Призначено фемостон тривалістю на 3 місяця. Через 3 місяця лікування хвора відмічала покращення настрою, зниження збудливості, слізливості, зменшення частоти приливів жару до 5 2-3 разів на добу, зникло відчуття внутрішньої напруги. Рівень ММІ за НВ порушеннями дорівнював 12 балів, за ПЕ порушеннями - 4 бали, за обмінно-ендокринними порушеннями - 6 балів. Рівень тривоги дорівнював 2 бали, депресії - 2 бали. Знизились показники ЛГ 6МО/л, ФСГ 8МО/л, підвищився рівень естрадіолу 0,23нмоль/л. Рівень пролактину залишився незмінним 327мМО/л. Наведені данні свідчать про позитивний вплив ЗГТ на перебіг клімактеричного синдрому при відсутності депресивних розладів. Приклад 2 Хвора Л, 53 років, історія хвороби №53427 Знаходилась у клініці з діагнозом ЦД 2 тип. Хворіє на ЦД 2 типу на протязі 3 років. З приводу ЦД 2 роки отримувала пероральні цукор знижуючи препарати, на протязі останнього року переведена на інсулінотерапію. Менопауза з 50 років. Поряд із типовими скаргами, що вказували на наявність ЦД, пацієнтку непокоїли періодичне підвищення артеріального тиску, вестібулопатії, послаблення пам'яті, порушення сну, збудливість, слізливість, пітливість, оніміння та судоми в кінцівках, сухість шкіри, приливи жару до 10-20 разів на добу, лабільність настрою, відчуття внутрішнього напруження, паніки, неможливість розслабитися. В клініці обстежена: ЛГ 44,6МО/л, ФСГ 29,2МО/л, пролактин 421мМО/л, естрадіол 0,18нмоль/л. Досліджено ММІ: НВ порушення складали 28 балів, ПЕ порушення - 14 балів, обмінно-ендокринні порушення - 9 балів. За госпітальною шкалою HADS рівень тривоги дорівнював 14 балам та депресії - 10 балам. Поставлено діагноз: клімактеричний синдром. Призначено фемостон тривалістю на 3 місяця. Через 3 місяця лікування хвора відмічала, зниження збудливості, зменшення частоти приливів жару до 10 разів на добу, покращення сну, пам'яті, зменшилась сухість шкіри, пітливість, однак залишались відчуття внутрішньої напруги, паніки, лабільність настрою, дратливість. Рівень ММІ за НВ порушеннями дорівнював 15 балів, за ПЕ порушеннями - 12 балів, за обмінноендокринними порушеннями - 9 балів. Рівень тривоги дорівнював 12 балів, депресії - 9 балів. Знизились показники ЛГ 19МО/л, ФСГ 17МО/л, підвищився рівень естрадіолу 0,24нмоль/л. Рівень пролактину залишився незмінним 450мМО/л. За результатами обстеження ЗГТ мала недостатній вплив на психо-емоційні розлади, тому хворій поряд з ЗГТ було призначено гідазепам по 20мг 2 рази на добу. Через 3 місяця комбінованої терапії пацієнтка відмічала, зменшення відчуття внутрішньої напруги, паніки, дратливості та покращення настрою. Рівень ММІ за НВ порушеннями дорівнював 14 балів, за ПЕ порушеннями - 9 балів, за обмінно-ендокринними порушеннями - 9 балів. Рівень тривоги дорівнював 9 балів, депресії - 7 балів. Наведені данні свідчать про недостатній вплив ЗГТ на психо-емоційні порушення клімактеричного періоду при наявності депресивних розладів та необхідність використання у таких випадках комбінованої терапії: ЗГТ та психотропні препарати. 31038 6 Приклад №3. Хвора С, 49 років, історія хвороби №48202 Знаходилась у клініці з діагнозом ЦД 2 тип. Хворіє на ЦД 2 типу на протязі 1 року. З приводу ЦД 2 роки отримує пероральні цукор знижуючі препарати. Менопауза 1,5 року. Поряд із типовими скаргами, що вказували на наявність ЦД, пацієнтку непокоїли підвищення артеріального тиску, вестібулопатії, головний біль, послаблення пам'яті, безсоння, стомлюваність, збудливість, дратливість, пітливість, приливи жару до 20-25 разів на добу, нав'язливі думки, страхи, відчуття внутрішнього напруження, паніки, неможливість розслабитися, зниження настрою, інтересу до навколишнього середовища, песимістична оцінкою майбутнього, почуття тривоги, безвихідності. В клініці обстежена: ЛГ 43,1МО/л, ФСГ 27,2МО/л, пролактин 525мМО/л, естрадіол 0,15нмоль/л. Досліджено ММІ: НВ порушення складали 30 балів, ПЕ порушення - 15 балів, обмінно-ендокринні порушення - 9 балів. За госпітальною шкалою HADS рівень тривоги дорівнював 12 балів, та депресії - 15 балів. Поставлено діагноз: клімактеричний синдром. Призначено фемостон тривалістю на 3 місяця. Через 3 місяця лікування хвора відмічала, зниження збудливості, зменшення частоти приливів жару до 10-15 разів на добу, покращення сну, зменшилась пітливість, дратливість, однак залишались нав'язливі думки, страхи, відчуття внутрішнього напруження, паніки, неможливість розслабитися, зниження інтересу до навколишнього середовища, песимістична оцінка майбутнього, почуття тривоги, безвихідності. Рівень ММІ за НВ порушеннями дорівнював 23 бали, за ПЕ порушеннями -12 балів, за обмінноендокринними порушеннями - 9 балів. Рівень тривоги дорівнював 11 балів, депресії - 14 балів. Знизились показники ЛГ 23МО/л, ФСГ 19МО/л, підвищився рівень естрадіолу 0,19нмоль/л. Знизився рівень пролактину 419мМО/л. За результатами обстеження ЗГТ мала недостатній вплив на психо-емоційні розлади, зберігались депресивні розлади, тому хворій поряд з ЗГТ було призначено флуоксетин по 20мг на добу. Через 3 місяця комбінованої терапії пацієнтка відмічала зменшення відчуття паніки, страху, зменшились нав'язливі думки, однак зберігались відчуття внутрішнього напруження, зниження інтересу до навколишнього середовища, песимістична оцінкою майбутнього, почуття тривоги. Рівень ММІ за НВ порушеннями дорівнював 12 балів, за ПЕ порушеннями - 11 балів, за обмінно-ендокринними порушеннями - 9 балів. Рівень тривоги дорівнював 11 балів, депресії - 11 балів. Оскільки у хворої зберігалися досить високі рівні показників ПЕ порушень, тривоги та депресії в подальшому їй була надана консультація психотерапевта. Наведені данні свідчать про недостатній вплив комбінованої терапії (ЗГТ та психотропні препарати) на ПЕ порушення клімактеричного періоду при наявності клінічних проявів депресії та необхідність надання консультації психотерапевта. 7 Таким чином, розроблений спосіб дозволяє проводити диференційований підхід до лікування психоемоційних порушень клімактеричного періоду у жінок хворих на ЦД 2 типу в залежності від показника ММІ. Список літератури: 1. Кулаков В.И., Сметник В.П. Руководство по климактерию. - М.: Медицинское информационное агентство, 2001. - 685с. 2.Вихляева Е.М. Патология репродуктивной системы в переходном и старческом возрасте //Руководство по эндокринной гинекологии. - М.: Медицинское информационное агентство, 2002. С.603-710. 3. Калашникова М.Ф., Катхурия Ю.Б. Мельниченко Г.А. Особенности перии постменопаузального периода у женщин с эндокринными заболеваниями (клиническая лекция) //Проблемы репродукции. - 2003. - Т. 9, №1. - С.44-48. 4. Калашникова М.Ф., Катхурия Ю.Б. Мельниченко Г.А. Особенности пери-и постменопаузального периода у женщин с эндокринными заболеваниями (клиническая лекция) //Проблемы репродукции. - 2003. - Т. 9, №1. - С.44-48. 5. Григорян. О.Р., Анциферов М.Б. Заместительная гормональная терапия у женщин, больных сахарным диабетом, в период пери- и постменопаузы. - М.: «Аир-Арт», 2001. - 24с. 6. Татарчук Т.Ф., Нєтрусова С.Г. Вплив замісної гормональної терапії на психопатологічні прояви патологічного клімаксу у жінок //Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2001. - №3. - С.102108. 31038 8