Спосіб моделювання стріктури жовчної протоки

tese>t?/co СПОСІБ МОДЕЛЮВАННЯ СТРІКТУРИ ЖОВЧНОЇ ПРОТОКИ Винахід відноситься до експериментальної медицини і може бути використаний для моделювання стріктури жовчної протоки і вивчення патофізіології цього захворювання. Відомі способи моделювання стріктури жовчної протоки, які включають механічне деформування ЇЇ стінки, що веде до звуження її просвіту, наприклад, шляхом затискання протоки різними кліпсами або накладення на неї роздувної манжетки [1,2]. Недо ліком цих способів є їх низька інформатив ність із-за невідповідності розвиваючихся патологічних процесів натуральним умовам розвитку стриктури жовчної протоки. Найбільш близьким за технічною суттю і прийнятим за прототип є спосіб моделювання стріктури жовчної протоки, який включає деформування стінки протоки, що веде до звуження її просвіту шляхом перев'язки лігатурою [3]. Недоліком цього способу також є його низька інформативність із-за невідповідальності розвитку патологічних процесів їх клінічному перебігу. Завданням винаходу є розробка такого способу моделювання стріктури жовчної протоки, який за рахунок методу деформування стінки жовчної протоки шляхом електричного опіку забезпечував би наближення до клінічних розвиток патологічних процесів. Поставлене завдання вирішується тим, що в способі моделювання стріктури жовчної протоки, який включає деформування стінки протоки, що веде до звуження її просвіту, згідно винаходу, деформування стінки жовчної протоки виконують шляхом нанесення хоч би однієї поперечної смуги опіку на протязі не менше 1/2 периметру протоки з допомогою електрокоагулятора. Деформування стінки жовчної протоки шляхом нанесення хоч би однієї поперечної смуги опіку на протязі не менше 1/2 периметру з допомогою 2 електрокоагулятора забезпечує поступове повільне утворення звуження просвіту протоки із-за поступово розвиваючихся процесів рубцювання з затримкою дозрівання сполукової тканини в місці опіку при постійній подразнюючій дії жовчі і інфекції, тобто наближує розвиток патологічних процесів до їх клінічного перебігу. Вказаний в формулі винаходу параметр жовчної протоки (1/2 її периметру) вибраний на основі експериментальних досліджень. Спосіб виконують слідуючим чином. У тварин, наприклад кроликів, виконують лапаротомію. Ідентифікують жовчні протоки. Не виділяючи протоку із навколишніх тканин, на вибраному рівні наносять поперечну смугу опіку її стінки на протязі не менше 1/2 периметру протоки з допомогою монополярного електрокоагулятора. Фізичні параметри роботи електрокоагулятора: напруга 35 - 90 вольт, сила струму 0,5-1,2 ампери, час дії 1 секунда. Зашивають черевну стінку. Спостерігають за твариною напротязі необхідного періоду. При потребі проводять біохімічні аналізи. Через вибраний інтервал часу після операції (1 тиждень, або 2 тижні, або 1 місяць, або 3 місяці, або 6 місяців, або 12 місяців) тварину забивають і проводять її вскриття. Вивчають жовчну протоку в місці стріктури (нанесення опіку), навколишні тканини, внутрішні органи, зокрема печінку, вирізують з них кусочки для мікроскопічного дослідження. Приклад. Кролик самець, 1 рік, сірий, маса 3,5 кг. Під внутрівенним наркозом 16.03.98 проведена операція. Лапаротомія. При ревізії змін у внутрішніх органах не виявлено. Ідентифікували жовчні протоки. Загальна печінкова протока була діаметром 2 мм. Проксимальніше на 5 мм від місця впадіння міхурової протоки нанесли поперечну смугу опіку на стінку загальної печінкової протоки довжиною 3 мм (1/2 периметру) монополярним електрокоагулятором з параметрами: напруга 50 вольт, сила струму 1 ампер, час дії - 1 секунда. Черевну стінку зашили. Ранній післяопераційний період пройшов без ускладнень. До кінця місяця кролик набрав початкову масу. В кінці пятого місяця кролик став меньш активним, почалась зменшуватись маса. з Через 6 місяців після початку експерименту кролика умертвили. Під час вскриття виявили: в підпечінковому просторі був незначний злучний процес. У місці нанесення електричного опіку загальна печінкова протока була звужена (стріктура). Дистальніше стріктури жовчі протоки виявились не розширені, жовчний міхур - запавший. Проксимальніше стріктури жовчні протоки були розширені. При пораненні з них виділилась під тиском біла жовч з частинками фібрину. Печінка була збільшена в розмірах, в її паренхімі знаходились холангіогенні абсцеси діаметром від 3 мм до 10 мм. В місці стріктури загальна печінкова протока просвіту не мала. Тканини печінки, селезінки, нирок, легень, серця, жовчні протоки вище і нижче стріктури і саму стріктуру взяли для мікроскопічного обстеження. При мікроскопічному обстеженні в області стріктури виявили незрілу сполукову тканину. По запропонованому способу були змодельовані стріктури жовчних протоків у 10 кроликів. Вивчені результати розвитку стрі ктури через 1 тиждень, 2 тижні, 1 місяць, 3 місяці, 6 місяців, 12 місяців від початку експерименту на різних кроликах. Картина стріктури у кроликів була близька до клінічної. В основі запропонованого способу моделювання стріктури жовчної протоки, на відміну від прототипу, лежить поступовий повільний розвиток патологічних процесів, зв'язаних з поступовим розвитком процесів рубцювання з затримкою дозрівання сполукової тканини в місці електричного опіку жовчної протоки при постійній подразнюючій дії жовчі та інфекції. Таким чином, використання запропонованого способу моделювання в експериментальній хірургії дозволить формувати патофізіологічні моделі стріктури жовчних протоків близькі до клінічних. Джерела інформації 1. Шалимов С. А., Радзиховський А. П., Кейсевич Л. В. «Руководство по экспериметальной хирургии». - М; «Медицина», 1989. - С. 189. 4 2. Фэгэрэшану И., Ионеску-Бужор К., Аломан Д. и др. «Хирургия печени и внутрипеченочных желчных путей». Издательство Академии Социалистической Республики Румынии, 1976. - С. 245-246. 3. Гальперин Э. И., Кузовлев Н. Ф., Карагюлян С. Р. «Рубцовые стриктуры желчных протоков». М., «Медицина». - 1982. - С. 11 - прототип.