Спосіб профілактики рецидивів спайкового процесу

Спосіб профілактики рецидивів спаикового процесу шляхом проведення протизапальної терапії відрізняється тим, що додатково здійснюють підшкірну імплантацію крюконсервованої тканини фетальної вилочкової залози. Винахід відноситься до медицини, зокрема акушерства і гінекології, і може бути використаний при лікуванні неплідності. Серед факторів неплідності переважним є трубно-перитонеальний, спричинений перенесеними запальними хворобами придатків матки з виникненням спаикового процесу, порушенням прохідності і скорочувальної активності маткових труб. Зараз у комплексному лікуванні неплідності, в основному, використовуються лапароскопічні методи, ефективність яких зменшується через рецидиви спаикового процесу, які виникають у 11,578,9% жінок (1). Відомі способи профілактики рецидивів спаикового процесу за допомогою протиспаикових бар'єрів екзогенної і ендогенної природи (2). Однак ці способи є малоефективними, оскільки не забезпечують тривалого клінічного ефекту. Найбільш близьким до заявляемого є спосіб профілактики рецидивів спаикового процесу шляхом комплексного введення препаратів антибіотиків, анестетиків, гормонів і ферментів (3). Недоліком цього способу є те, що він не забезпечує достатнього рівня профілактики рецидивів спаикового процесу, внаслідок чого рецидиви виникають у 70% випадків. Це обумовлено тим, що препарати, які використовуються, діють лише локально. Окрім цього, спосіб передбачає тривале застосування комплексу препаратів, що може призвести до розвитку алергічних реакцій. В основу винаходу покладено завдання створення такого способу профілактики рецидивів спаикового процесу, в якому шляхом додаткового використання функціонально-активної біологічної тканини забезпечувалась би можливість впливати на основні патогенетичні механізми розвитку спаикового дефекту і таким чином підвищити ефективність профілактики. Це завдання вирішується тим, що у способі профілактики рецидивів спаикового процесу шляхом проведення протиспайкової' терапії додатково здійснюють підшкірну імплантацію кріоконсервованої тканини фетальної вилочкової залози. Імплантація функціонально-активної біологічної тканини в комплексі з протиспайковою терапією забезпечує зменшення частоти виникнення спайкових процесів на 10%, збільшуючи тим самим вірогідність появи вагітності. Спосіб здійснюють таким чином. У ранньому післяопераційному періоді хворим проводять профілактичну протиспайкову терапію препаратами антибіотиків, гормонів, анестетиків і ферментів. На 5-й день здійснюють підшкірну імплантацію кріоконсервованої тканини фетальної вилочкової залози. Для цього в асептичних умовах після підшкірної інфільтраційної анестезії 0,5%-ним розчином новокаїну у верхньому зовнішньому квадранті сідниці роблять розтин шкіри довжиною 3 см і скальпелем відсепаровують підшкірно - шкіряну клітковину у вигляді кармана. Імплантант розміром 2x2 см фіксують за допомогою кетгутових лігатур у підшкірному кармані. Шкіру над імплантантом ушивають окремими кетгутовими лігатурами. На рану накладають асептичну пов'язку. Приклад. Хвора Д., 23 роки, знаходилась у' гінекологічному відділенні з діагнозом: неплідність1, хронічний двосторонній аднексит. У анамнезі в 1996 р. вперше було загострення хронічного запалення. Перед цим випадком протягом 2-х років спостерігала періодичні болі з обох сторін, частіше після переохолодження, однак до лікаря не зверталась. У 1996-97 pp. лікувалась в стаціонарі з приводу загострення хронічного двостороннього аднекситу. У 1998 р. звернулась до гінекологічного • відділення з приводу неплідності. Після комплексного обстеження було виявлено непрохідність маткових труб у ампулярних відділах і запропоноване (21)99074251 (22)22.07.1999 (24)15.03.2001 CM CD О ^f СО 34962 лапароскопічне лікування. Були проведені сальпінгоовартолізис, сальпінгостомія, фібріопластика з обох сторін, хромосальпінгоскопія. Під час операції проведено промивання черевної порожнини 0,9% розчином натрія хлорида. Передопераційний діагноз був підтверджений: спайковий процес II ступеня. У післяопераційному періоді проводилась протиспайкова профілактика. У перші 3 дні через мікроірригатор у черевну порожнину вводили 2 рази на добу 80 мг гентаміцину і 50 мг гідрокортизону в розчині. На 4-ий день було зроблено пункцію, а на 6-ий - гідротубація, до складу яких входили: гентаміцин - 80 мг, 0,5%-ний розчин новокаїну 10-20 мл. гідрокортизон - 50 мг і лідаза (64 у.о.). З 7-го дня було призначено електрофорез із цинком на низ живота - 10 процедур. На 5-ий день післяопераційного періоду була проведена підшкірна імплантація кріоконсервовано'і тканини фетальної вилочкової залози. Після лікування спостерігався позитивний клінічний ефект: відсутність болевого синдрому внизу живота, підвищення фізичного тонуса. Ознак відторгнення тканини вилочкової залози не спостерігалось. Через 1 міс. після лікування були проведені дослідження імунологічних показників, що впливають на виникнення спайкового дефекту. Т - лімфоцити-хелпери і супресори, В - лімфоцити, імуноглобулін G і комплемент. Спостерігалось зменшення кількості Т-хелперів (від 43 до 4 1 % , при нормі 39,0 ± 1,9%), В - лімфоцитів (від 24 до 20% при нормі 17,3 ± 0,7%), підвищення кількості Т-супресорів (від 11 до 16% при нормі 17,1 ± 1,6). Концентрація імуноглобуліна G (до лікування 14, після - 12 г/л, при нормі 12,5 ± 0,6 г/л), і системи комплімента (до лікування 1,35 у.о., після - 1,1 при нормі 1,1 ± 0,2 у.о.) знаходились у межах показників здорових жінок. Через 3 міс. усі ці показники знаходились у межах норми. Проведена через 3 місяці після операції контрольна метросапьпінгографія показала прохідність маткових труб. На п'ятому місяці після лікування хвора завагітніла. Вагітність проходила спокійно, закінчилась нормальними пологами. Народилась здорова дитина. Для дослідження дії імплантації консервованої тканини вилочкової залози було досліджено 60 жінок із неплідностю запального генеза. Усім було проведено імунологічні обстеження і метросальпінгографія, призначено лапароскопічне лікування, під час якого було відмічено наявність спайкового процесу різного ступеня. Було сформовано дві групи, приблизно однакові за результатом метросальпінгографії і наявністю спайкового процесу групи хворих (по ЗО жінок у кожній) Усім жінкам проводився комплекс протиспайкового лікування. На 5-ту добу післяопераційного періоду 30 жінкам було проведено підшкірну імплантацію кріоконсервованої тканини фетальної вилочкової залози. Через 1, 3 і 6 міс. після лапароскопічного втручання усім жінкам було проведено дослідження імунологічних показників. Через 3 місяці проводилась метросальпінгографія. Ще одним критерієм дослідження була поява вагітності до 6 міс. спостереження. Для порівняння результатів дослідження було обстежено ЗО здорових жінок, які складали контрольну групу Основні імунологічні показники (див. таблицю) нормалізувались уже на 1-ому місяці після імплантації і залишались незмінними до кінця строку спостереження, що свідчило про зупинку процесів утворення спайкового процесу. Це підтвердилось і результатами метросальпінгографії: прохідність труб у 40% випадків У всіх жінок відмічалось покращення загального стану, підвищення фізичного тонусу, відсутність рецидивів хронічного запалення внутрішніх статевих органів. Поява вагітності відмічалась у З жінок (10%). У групі без імплантації тканини спостерігався дисбаланс показників імунітету, більш тривалий період нормалізації загального стану, температурні реакції в післяопераційному періоді. У 10% жінок відмічались рецидиви хронічного запального процесу придатків матки. Прохідність труб у 30% випадків. Вагітність з'явилась лише в однієї жінки (3%). Таким чином, імплантація кріоконсервованої тканини фетальної залози на 10% зменшує рецидиви післяопераційного спайкового процесу, підвищуючи тим самим частоту появи вагітності. Джерела інформації: 1. А.С. Гаспаров, А.А. Осепин, И.Б. Ураева. Диагностика и терапия трубно-перитонеального фактора бесплодия у женщин // Акуш. и гинекол. 1 9 9 7 . - № 3 . - с . 20-21. 2. О.А. Мынбаева, К.И. Рублева, Н.И. Кондриков, Н.А. Радченко. Профилактика образования спаек в оперативной гинекологии - Акуш. и гимекол. - 1995 - № 5 - с. 37-39. 3. В.И Грищенко, Н.И. Козуб. Эндоскопия в диагностике и лечении женского бесплодия. Харьков - "Основа" - 1998 - с. 67-76. Показники імунітета у жінок з імплантацією (1) та без імплантації (2) тканини фетальної вилочкової залози Здорові жінки (ЗО осіб) До лікування 1. Т-хелпери (%) 39,0±1,9 2. Т-супресори (%) 17,1±1,6 3. В-лімфоцити (%) 4. Ig G (г/л) Показники 5. Комплемент (у.о.) Після лікування 1 місяць 3 місяця 6 місяців 1 2 1 2 1 2 44,6±2,9 41±2,4 46,2±2 1 40,3±1,9 45,1±1 8 38,7±2,1 44,3±2,2 12,3±2,8 16,7±2,1 1.3,4±2 5 17,5±1,7 12,9±2 2 16,9±2,3 11,8±1 9 17,3±0,7 25,9±2,7 21,4±1,9 26,7±2,4 18,8±2 ,2 23,2.±2,1 17,9±2,5 24,8±1 7 12,5±0,6 14,7±1,6 12,9±1,3 15,6±0 9 12,7±0,9 15,2±1,1 12,4±0,8 14,9±0 9 1,1±0,2 1,36±0,13 1,2±0,2 1.4±0, 2 1,1±0, 1 1,5±0, 1 1,1±0,3 1,4±0, 1 34962 Тираж 50 екз. Відкрите акціонерне товариство «Патент» Україна, 88000, м. Ужгород, вул. Гагаріна, 101 (03122) 3 - 7 2 - 8 9 (03122) 2 - 5 7 - 0 3