Спосіб діагностики ліквородинамічних розладів у хворих з ускладненими формами перебігу алкогольного делірію

Спосіб діагностики ліквородинамічних розладів у хворих з ускладненими формами перебігу алкогольного делірію шляхом дослідження лікворного тиску, який відрізняється тим, що хворим додатково внутрішньом'язово вводять 2,0 мл 0,5% розчину сибазону і через 30 Винахід відноситься до медицини, а саме до психіатри, і може бути використаний для діагностики ліквородинамічних розладів у хворих з ускладненими формами перебігу алкогольного делірію Відомий спосіб діагностики ліквородинамічних розладів у хворих неврологічного та психіатричного профілів, котрий включає вираховування коефіцієнта лікворного тиску (КЛТ) на основі визначення співвідношення істинного лікворного тиску до залишкового лікворного тиску При високому значенні КЛТ, котрий наближується до абсолютної величини істинного тиску, діагностують набряк-набухання головного мозку при вираженому токсичному, ішемічному або запальному характері процесу (Атгабаров Б А, Садыков У С Новый метод измерения ликворного давления -Алма-Ата Казахстан, 1974 126с) Недоліком способу є низька точність діагностики ліквородинамічних розладів, зумовлена тим, що не враховується об'єм витягнутого ліквора, із-за чого немає можливості в одних випадках діагностувати розвиток гідроцефалії, а в інших - набряк-набухання головного мозку, а також не усуваються можливості виникнення ускладнень у зв'язку з 40 хв визначають лікворний тиск ДВІЧІ (ДО І ПІСЛЯ витягування 3-5 мл ліквору) з подальшим вираховуванням індексу зниження лікворного тиску (ІЗЛТ) за формулою Р1-Р2 ІЗЛТ = V Де P1 - початковий лікворний тиск, Р2 - залишковий лікворний тиск, V - об'єм витягнутого ліквору, і при значенні ІЗЛТ менше 5 прогнозують розвиток гідроцефалії, при значенні більше 7 - набрякнабухання головного мозку, а при коливанні в межах від 5 до 7 - відсутність ліквородинамічних розладів психомоторним збудженням Відомий також спосіб діагностики ліквородинамічних розладів, що включає ехоенцефалографічне дослідження, яке дає можливість діагностувати ппертензивнопдроцефальний синдром (Курако Ю Л , Букина В В Легкая закрытая черепно-мозговая травма К Здоров'я, 1989 -159с) Недоліком способу є низька точність діагностики ліквородинамічних розладів, що зумовлена суб'єктивністю в оцінках форм та виду ехо-сигналів, а також не усуваються можливості виникнення ускладнень у зв'язку з психомоторним збудженням Найближчим по технічній сутності і досягаемому результату до заявленого є спосіб діагностики перебігу ускладненого делірію шляхом дослідження величини лікворного тиску (Битенский В С и соавт "Актуальные вопросы клинической и социальной реабилитации" - М, 1979 -С 236) Недоліком способу є низька точність діагностики прогнозу перебігу ускладненого делірію, при якому діагностуються тільки сприятливий та несприятливий типи перебігу захворювання, що зумовлено залежністю 00 о о (О ю абсолютних показників лікворного тиску від багатьох важко враховуючих причин анатомічних особливостей ліквородинаміки, об'єму циркулюючого ліквора, а також не усуваються можливості виникнення ускладнень у зв'язку з психомоторним збудженням В основі винаходу поставлено задачу удосконалити спосіб діагностики ліквородинамічних розладів у хворих з ускладненими формами перебігу алкогольного делірію шляхом додаткового внутрішньом'язового введення сібазону і подальшого визначення лікворного тиску ДВІЧІ (до і після витягування 3 5мл ліквора) і вираховування індексу зниження лікворного тиску (ІЗЛТ) Поставлена задача досягається тим, що згідно з винаходом хворим додатково внутрішньом'язово вводять 2,0мл 0,5% розчину сібазону і через ЗО 40хв визначають лікворний тиск ДВІЧІ (ДО І ПІСЛЯ витягування 3 - 5мл ліквора) з подальшим вираховуванням індексу зниження лікворного тиску (ІЗЛТ) за формулою ІЗЛТ= Р1-Р2 , де V Р1 - початковий лікворний тиск, Р2 - залишковий лікворний тиск, V - об'єм витягнутого ліквора, і при значенні ІЗЛТ менше 5 прогнозують розвиток гідроцефалії, при значенні більше 7 - набрякнабухання головного мозку, а при коливанні в межах від 5 до 7 - відсутність ліквородинамічних розладів Використання сібазону в терапії алкогольного делірію відомо, але невідомо його додаткове використання шляхом внутрішньом'язового введення перед визначенням лікворного тиску та подальшим вираховуванням ІЗЛТ Сібазон виявляє центральну мюрелаксуючу дію, виявляє гальмівний вплив на лімбічну систему, пригнічує спинальні рефлекси і понижує тонус скелетних м'язів Разом з цим препарат ліквідує почуття страху, внутрішньої напруги, подразливість, полегшує засипання та виявляє противосудомну дію Все це дозволяє усувати можливості виникнення ускладнень у зв'язку з психомоторним збудженням Заявлений спосіб здійснюється наступним чином Хворого в лежачому положенні укладають на кушетку, додатково внутрішньом'язово вводять 2,0 мл 0,5% розчину сібазону і через ЗО - 40хв ноги хворого підтягують до черева, голову згинають вперед Попереково-крижову область обробляють спочатку ефіром, йодом, а потім спиртом Люмбальну пункцію проводять в проміжку між остистими відростками 3 - 4 або 4 - 5 поперекових хребців спеціальною голкою з мандреном Перед пункцією у згаданій області проводять місцеву анестезію 1 - Змл 0,5% розчином новокаїну (інфільтрація шкіри, підшкірної клітковини і м'язів) Після проколу ТИСК витікаючого ліквора вимірюють водним манометром (Г-подібна грубка з внутрішнім діаметром 1мм) Отриманий лікворний тиск рахують початковим Потім витягують 3 - 5мл ліквора і повторно вимірюють величину лікворного тиску Дану величину рахують залишковим 56008 лікворним тиском Вираховування ІЗЛТ проводять згідно згаданій вище формулі Спосіб використаний нами у 42 хворих з різними КЛІНІЧНИМИ проявами ускладнених форм перебігу алкогольного делірію Результати дослідження представлені в таблиці Таблиця НабрякБез ІЗЛТ Гідроцефалія набухання ліквородинамічних мозку розладів 1 -3 1 3-5 5-7 7-9 6 1 2 4 10 1 13 1 9і більше 3 Зниження ІЗЛТ нижче 5 спостерігають переважно у хворих з ознаками гідроцефалії, підвищення більше 7 - у хворих з набрякомнабуханням головного мозку ІЗЛТ в межах від 5 до 7 вказував на відсутність ліквородинамічних розладів Подальша верифікація діагнозу набрякунабухання головного мозку і гідроцефалії базувались на ретельних КЛІНІЧНИХ та параклінічних (реоенцефалографія, ехоенцефалографія) дослідження хворих В 9 випадках після настання смерті хворих проводилась патологоанатомічна верифікація діагнозу Клінічна діагностика набряку-набухання головного мозку і гідроцефалії ставала можливою тільки на етапі розвинутого патологічного стану і базувалась на ОЦІНЦІ ступеня порушення СВІДОМОСТІ, а також неврологічних симптомів і прогресуючій дислокації мозкового стовбура Дані симптоми дозволяють досить точно діагностувати ці стани, які проявляються у хворих з ускладненими формами алкогольного делірію на фінальній стадії перебігу захворювання Із параклінічних методів найбільше підходили для діагностики набряку-набухання головного мозку і гідроцефалії з внутрішньочерепною гіпертензією, що розвивалась, методи реоенцефалографм (РЕГ) і ехоенцефалографм (ЕхоЕГ) При дослідженні з допомогою РЕГ спостерігалось прогресуюче зниження пульсового кровонаповнення, явища утрудненого венозного відтоку з порожнини черепа у вигляді зменшення систолічної хвилі і різкого збільшення діастолічної хвилі з підвищенням и над систолічною, а також поява венозних хвиль ЕхоЕГ дозволяла виявити на етапі повного розвитку захворювання гідроцефалію з лікворною гіпертензією, про що свідчили збільшення амплітуди латеральних ехосигналів, розширення М-ехо від II 1-го шлуночка вище 9 - 10мм, збільшення швидкості і амплітуди пульсації ехо-сигналів КЛІНІЧНІ та параклінічні методи дослідження дозволили діагностувати на етапі розгорнутого алкогольного делірію у 19 хворих набряк 56008 набухання головного мозку, у 8 - гідроцефалію з поверхневе дихання, брадикардія до 44 в хв, явищами ліквородинамічних розладів і у 15 в'ялий тонус м'язів, розширення зіниць та відсутність ліквородинамічних розладів, що досить відсутність їх реакції на світло На даному етапі повно співпало з прогнозом перебігу психозу за РЕГ реєструвала різке зниження кровонаповнення, допомогою запропонованого способу ЕхоЕГ - М-ехо не зміщено, сигнал від II 1-го шлуночка роздвоєний, ширина 12мм Через 3 доби Із 9 випадків патологоанатомічної верифікації після поступлення в стаціонар у хворого наступила у 6 виявлено набряк-набухання головного мозку і у смерть З - гідроцефалію з лікворною гіпертензією Дані попереднього обстеження хворих з допомогою Діагноз патологоанатомічний Хронічний запропонованого способу повністю співпадають з алкоголізм, біла гарячка (КЛІНІЧНО), внутрішня висновком, котрий отриманий при гідроцефалія з оклюзією і дислокацією мозкового патологоанатомічних розтинах стовбура Приклад 1 Хворий Ц, 39 років, поступив в Приклад 3 Хвора С , 52 років, поступила в стаціонар в стані вираженого делірюзного розладу стаціонар в стані психомоторного збудження, не СВІДОМОСТІ з порушенням орієнтації в просторі і спала, відчувала різкий страх, тривогу, була часі, зоровими і слуховими галюцинаціями При дезорієнтована в просторі, стверджувала, що проведенні люмбальної пункції, через ЗО - 40хв "мене оточили погані люди", "хочуть мене вбити, після додаткового внутрішньом'язового введення напускають на мене щурів, собак" При 2,0мл 0,5% розчину сібазона, початковий люмбальній пункції початковий лікворний тиск лікворний тиск становив 190мм вод ст, становив 190мм вод ст , залишковий - 180мм вод залишковий - 100мм вод ст, ІЗЛТ - 18 Висновок ст, ІЗЛТ - 6 Висновок Алкогольний делірій без Алкогольним делірій з імовірністю розвитку ліквородинамічних розладів і сприятливим набряку-набухання головного мозку і перебігом захворювання При РЕГ обстеженні несприятливим перебігом захворювання При РЕГ дещо підвищились кровонаповнення і судинний обстеженні виявлено помірковане підвищення тонус мозку, при ЕхоЕГ - М-ехо не зміщено, кровонаповнення і судинного тонусу, при ЕхоЕГ ширина Ill-го шлуночка - 7 - 8мм Стан хворої признаків зміщення М-ехо не зареєстровано, значно покращився після критичного сну На другу ширина II 1-го шлуночка 7 - 8мм Подальший добу СВІДОМІСТЬ ясна, дещо астенізована, психоз перебіг психозу був важкий Через 3 доби після купіювався госпіталізації з'явились явища муситуючого Таким чином, в порівнянні зі способомделірію На РЕГ - кровонаповнення знизилось, прототипом, заявлений спосіб діагностики більше в вертебро-базілярному басейні, дозволяє на початковому етапі хвороби реєструвались хвилі аркоподібної форми та діагностувати ліквородинамічні розлади у хворих з венозні хвилі, на ЕхоЕГ - М-ехо не зміщене, ускладненими формами перебігу алкогольного ширина Ill-го шлуночка 6мм, підсилена пульсація делірію, зокрема гідроцефалію, набряк-набухання М-ехо Потім розвивався коматозний стан і на 5 головного мозку або відсутність цих розладів, що добу перебування в стаціонарі у хворого дає можливість вибирати оптимальну тактику наступила смерть лікування, скорочувати його термін і зменшувати частоту летальних наслідків, а також усуваються Діагноз патологоанатомічний Біла гарячка можливості виникнення ускладнень у зв'язку з (КЛІНІЧНО), хронічний алкоголізм, алкогольна психомоторним збудженням дегенерація внутрішніх органів, набряк-набухання головного мозку Спосіб-прототип дозволяє досягти позитивних результатів в діагностиці сприятливого і Приклад 2 Хворий X, 59 років, поступив в несприятливого перебігів алкогольного делірію стаціонар в стані мовнорухомого збудження, тільки у 58% хворих, заявлений спосіб діагностики відчував страх, "бачив" кругом себе багато дав більш точніший позитивний результат у 67% чортиків, гадюк, намагався кудись бігти При хворих люмбальній пункції, зробленій після додаткового внутрішньом'язового введення сібазону, що Таким чином, заявлений спосіб в порівнянні зі виконувались за методиками описаними в способом-прототипом підвищує точність і прикладі 1, початковий лікворний тиск становив ефективність діагностики на 9%, що дає 210мм вод ст , залишковий - 195мм вод ст , ІЗЛТ можливість вибирати оптимальну тактику З Висновок Алкогольний делірій з гідроцефалією, лікування, скорочувати його термін і зменшувати що супроводжується лікворною гіпертензією і частоту летальних наслідків, а також усувати несприятливим перебігом захворювання Стан можливості виникнення ускладнень у зв'язку з хворого різко погіршився після госпіталізації, психомоторним збудженням наросли симптоми оглушення, з'явилось 56008 Підписано до друку 05 05 2003 р Тираж 39 прим ТОВ "Міжнародний науковий комітет" вул Артема, 77, м Київ, 04050, Україна (044)236-47-24