Упаковка для сипучих продуктів одноразового заварювання

1. Упаковка для сипучих продуктів одноразового заварювання, що містить водопроникний пакетик довгастої форми з перфорацією, всередині якого розміщений сухий наповнювач, яка відріз 3 печує одномоментну взаємодію двох наповнювачів, але в усьому іншому недоліки збігаються. Більш зручною з позиції зручності у користуванні є упаковка, яка не потребує застосування ложки, тому що функція останньої вже закладена в її конструктивну побудову. Така упаковка описана в патенті РФ № 45250U1(MПK7: A47G19/16, опубл. 10.09.2005 p.). Вона являє собою невеличкий контейнер з полімерного матеріалу, виконаний у вигляді ложечки, у якій розміщена дозована порція сипучого продукту. При заварюванні сипучий продукт контактує з гарячою рідиною через шар фільтрувального паперу, а для розмішування у якості ложки використовують сам контейнер. Безумовною перевагою розглянутої упаковки є її універсальність, адже, не маючи під рукою ложки, напій без проблем можна легко приготувати де завгодно - в екстремальних умовах, в поході, поїзді, готелі тощо. Але при такій упаковці, як і в попередніх двох випадках, сухий наповнювач контактує з гарячою водою через фільтрувальний папір, тому вона також не здатна забезпечити ефективної дифузії наповнювача. Прикладом одноразової упаковки, яка додатково може бути використана і як розмішувальна ложка, є упаковка (пакетик), описана в патенті України № 46987U (МПК9: В65В29/00, опубл. 11.01.2010 p.). Стінки пакетика виконані з водопроникного пористого матеріалу, а сам пакетик оснащений ярликом-утримувачем, що при згортанні перетворюється у жорсткий стержень, яким можна розмішувати рідину. Недолік пакетика полягає у тому, що він є незручним у користуванні - для приготування напою та його розмішування потрібно здійснити цілий ряд доволі незручних маніпуляцій, крім того, суха речовина контактує з водою через водопроникний матеріал, що обумовлює появу згаданих вище недоліків. Деякі модифікації упаковок оснащують різноманітними вбудованими стержнями, пластинками, прокладками тощо, аби додатково надати їм властивостей розмішувачів. Наприклад, з патента РФ № 2288154 (MПK7: B65D85/808, опубл. 27.11.2006 р.) відома упаковка сипучого продукту, яка містить дві камери з фільтрувального паперу, у яких знаходяться різнорідні речовини. Між камерами розміщена зігнута жорстка пластина, яку розпрямляють при заварюванні наповнювача і використовують як ложку. Близька за побудовою упаковка описана також в патенті України № 41583U (МПК9: В65В29/00, опубл. 25.05.2009 p.). Вона оснащена трубчастим стержнем, розташованим зовні оболонки, виконаної з фільтрувального паперу. Стержень використовується як засіб розмішування. Очевидно, що готувати напій так, як пропонується у обох цих рішеннях, досить незручно, окрім цього, такі розмішувачі мало надійні, вони легко згинаються в процесі розмішування рідини і стають непридатними. А через те, що наповнювач міститься в мішечку з фільтрувального паперу, він використовується неефективно. За найближчий аналог корисної моделі прийнята упаковка для сипучих продуктів одноразового 58644 4 заварювання, що містить водопроникний пакетик довгастої форми з перфорацією, всередині якого розміщений сухий наповнювач (патент України № 71830, МПК8: В65В 29/02, опубл. 15.12.2004 р., Бюл. № 12). Пакетик виконаний з одного листа алюмінієвої фольги, яка сама по собі, звичайно, є водонепроникною. Водопроникність досягається за рахунок того, що на стінках пакетика виконана перфорація - декілька отворів (на кресленнях опису патенту їх два), завдяки яким забезпечується контакт води з сухим наповнювачем безпосередньо, а не через фільтрувавальний або пористий матеріал, як це має місце у всіх вищерозглянутих винаходах. Усередині пакетика, вздовж його вертикальної осі, знаходиться дерев'яний або пластмасовий стержень, який може бути закріплений всередині або ж зовні пакетика. Недоліком цього пакетика є те, що його жорсткість (а, значить, і функція розмішувального засобу) забезпечується виключно за рахунок вставленого стержня, а це суттєво ускладнює технологію його виготовлення та підвищує собівартість, тому що пов'язане з необхідністю окремого виготовлення стержнів, операції їх закріплювання, сумісного з'єднання зі стінками пакетика і т.п. Та і наявність в пакетику елемента, виготовленого з пластмаси, навіть харчової, є небажаною, особливо з урахуванням того, що при приготуванні напою цей елемент буде занурений у гарячу воду. Очевидним є і те, що пакетик, виготовлений з одного шару алюмінієвої фольги та оснащений дерев'яним стержнем, є доволі легким і може спливати в заварювальній ємності. Не дивлячись на те, що в представленому в прототипі пакетику отвори перфорації забезпечують безпосередній контакт наповнювача з водою, їх кількість є замалою для того, щоб забезпечити швидке проникнення води в порожнину пакетика і витіснення з нього повітря. Через це дифузія наповнювача в рідину відбувається досить повільно і не в повній мірі. До недоліків відомої упаковки слід віднести і те, що вона нічим не захищена від впливу зовнішнього середовища - як від механічних уражень, так і від атмосферного впливу та дії світла. Розміщений в порожнині пакетика наповнювач перебуває в постійному контакті з повітрям, яке надходить з боку отворів перфорації. А це є причиною втрати його органолептичних властивостей -аромату, смаку, наповнювач може насититись вологою, увібрати сторонні запахи, на нього діятимуть різноманітні мікроорганізми. Наприклад, чай містить гідрофільні речовини, які інтенсивно поглинають воду, і при підвищенні в ньому вмісту вологи більше 12 % в його листочках відбуваються процеси токсичного переродження. А через те, що до складу чайних листків входять пористі речовини - так звані терпени, при зберіганні чаю поруч з речовинами з вираженим запахом (приправи, ароматизатори тощо) він швидко вбирає їх. Те ж саме стосується сухого кавового наповнювача, який швидко насичується вологою та злежується. В основу корисної моделі поставлена задача підвищення потенціалу споживчих властивостей 5 упаковки для сипучих продуктів одноразового заварювання шляхом удосконалення її конструктивного виконання, зокрема, шляхом виконання стінок водопроникного пакетика з тришарового матеріалу, вибору оптимальної товщини кожного шару, встановлення оптимальної кількості та розміру перфорованих отворів на стінках пакетика та укладання останнього в захисну оболонку, в результаті чого пакетик набуває жорсткості, за якої він зберігає незмінну форму в умовах високотемпературного середовища і може бути використаним у якості розмішувального засобу, а також набуває ваги, достатньої для унеможливлення його спливання, зростає інтенсивність контактування наповнювача з водою і створюються умови для ізолювання наповнювача водопроникного пакетика від руйнівного впливу навколишнього середовища. Поставлена задача досягається за рахунок того, що в упаковці для сипучих продуктів одноразового заварювання, що містить водопроникний пакетик довгастої форми з перфорацією, всередині якого розміщений сухий наповнювач, згідно до корисної моделі, стінки водопроникного пакетику виконані тришаровими - з двох шарів поліпропілену товщиною 55 мікрон та розміщеного між ними шару алюмінію товщиною 12 мікрон, отвори перфорацій рівномірно розміщені по поверхні стінок пакетика, причому розмір їх діаметру становить 0,5-0,7 мм, а їх кількість становить 25-27 отворів на 1 см2 площі стінок водопроникного пакетика, при цьому пакетик укладений в герметичну оболонку з непрозорого матеріалу. У верхній частині водопроникного пакетика розміщена інформація щодо продукту. Вказаний вище технічний результат, який досягається в процесі користування запропонованою упаковкою, обумовлюють ознаки, які відрізняють її від ознак подібних порційних упаковок, описаних згідно відомого рівня техніки, зокрема, у винаході, прийнятому за прототип. Поєднання в матеріалі стінок водопроникного пакетика шарів поліпропілену та алюмінієвої фольги вказаної товщини надає йому можливості без втрати форми витримувати дію доволі значних згинаючих зусиль, завдяки чому він з успіхом може використовуватись у якості розмішувального засобу та при потребі замінити собою ложку. Поліпропілен, у порівнянні з широко застосовуваними для виробництва різноманітних упаковок матеріалами (наприклад, з поліетиленом), є більш водотривким, жорстким та стійким до стирання, має високу температуру розкладання (176°С), зберігає стійкість при кип'ятінні. В результаті численних експериментів по підбиранню оптимального матеріалу для виготовлення заварювальних пакетиків було встановлено, що найкращі результати мають місце тоді, коли товщина обох шарів поліпропілену знаходиться в межах 55 мікрон. Підсилює ці шари наявність між ними третього, алюмінієвого шару, оптимальна товщина якого також була визначена експериментально і становила 12 мікрон. В процесі проведення експериментів було помічено, що при виготовленні пакетиків з тоншого матеріалу (тобто, коли товщина поліпропілену була меншою за 55 мікрон, а алюмінію - менша 12 мікрон) в га 58644 6 рячій воді пакетики можуть згинатися і стати мало придатними для розмішування. В той же час пакетики з товщиною стінок, яка перевищує 55 мікрон для поліпропілену і 12 мікрон для алюмінію, є досить твердими і цілком придатними для розмішування, але до них погано просочується вода. Представлений в прототипі пакетик на своїй поверхні має всього декілька отворів, що, як було вказано вище, не забезпечує ефективного контакту наповнювача з водою. У запропонованому пакетику на кожен квадратний сантиметр площі припадає від 25 до 27 таких отворів, при цьому вони розташовані рівномірно і мають діаметр від 0,5 до 0,7 мм. Всі ці величини були підібрані експериментально, вони є показником того, що при застосуванні пакетиків з такою перфорацією вода швидко і рівномірно проникає всередину пакетика, витісняючи з нього повітря - відбувається ефективна дифузія наповнювача в рідину. Швидке просочування води сприяє також тому, що наповнений пакетик не буде спливати. При діаметрі перфорованих отворів, меншому 0,5 мм, наповнювач дифундує досить повільно і недостатньо ефективно, а виконувати отвори, діаметр яких перевищує 0,7 мм, в багатьох випадках просто недоцільно через вірогідність висипання наповнювача. Так само недоцільно виробляти водопроникні пакетики, у яких буде менш, ніж 25, або більш, ніж 27 перфорованих отворів - у першому випадку матиме місце недостатньо ефективна дифузія наповнювача, а в другому виникатимуть проблеми чисто технологічного характеру, пов'язані з неузгодженістю кількості отворів і їх діаметром на одиниці площі поверхні пакетика. На відміну від описаної в прототипі, запропонована упаковка передбачає укладання водопроникного пакетика в герметичну оболонку з непрозорого матеріалу. Така упаковка не тільки захищає пакетик від механічних уражень та просипання наповнювача, а і завдяки своїй герметичності дозволяє протягом довгого часу зберігати споживчі властивості наповнювача (запах, колір, стерильність тощо) на належному рівні. Упаковку можна тримати у будь-якому зручному для зберігання місці, не боячись контакту наповнювача зі сторонніми продуктами. Описану у даному технічному рішенні упаковку демонструють креслення, на яких показано: - на фіг. 1 - зовнішній вигляд упаковки; - на фіг. 2 - схематичне зображення упаковки з водопроникним пакетиком. Упаковка для сипучих продуктів (фіг. 2) містить водопроникний пакетик 1 довгастої форми з рівномірно розміщеними на його поверхні перфорованими отворами 2 (див. вид А). Стінки водопроникного пакетику виконані тришаровими, вони складаються з двох шарів поліпропілену 3, 4 та розміщеного між ними шару алюмінію 5 (див. вид Б). Водопроникний пакетик 1 укладений в герметичну оболонку 6 з непрозорого матеріалу (фіг. 1, 2). У верхній частині водопроникного пакетику розміщена інформація 7 щодо продукту. 7 58644 Для приготування напою пакетик 1 витягають з оболонки 6 та, тримаючи його за верхню частину, занурюють в чашку з гарячою водою. Пакетик має достатню поздовжню жорсткість, щоб його можна Комп’ютерна верстка І.Скворцова 8 було використовувати як ложку для розмішування. При розмішуванні вода легко проникає в порожнину пакетика через отвори 2, витісняючи повітря, і наповнювач швидко заварюється чи розчиняється. Підписне Тираж 23 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601