Спосіб лікування пептичної виразки шлунка та дванадцятипалої кишки, асоційованої з h.pylori

Спосіб лікування пептичної виразки шлунка і дванадцятипалої кишки, асоційованої з Н.руlоrі, що включає використання двох антибактеріальних препаратів, колоїдного субцитрату вісмуту і інгібітора протонної помпи, який відрізняється тим, що додатково призначають лацидофіл з першого дня ерадикаційної терапії, який приймають по одній капсулі три рази на день через дві години після прийому їжі, курсом 4-5 тижнів. (19) (21) u201013265 (22) 08.11.2010 (24) 26.04.2011 (46) 26.04.2011, Бюл.№ 8, 2011 р. (72) КРИВИЙ ВАЛЕРІЙ ВАЛЕНТИНОВИЧ, КЛЯРИТСЬКА ІРИНА ЛЬВІВНА (73) ДЕРЖАВНА УСТАНОВА "КРИМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ С.І. ГЕОРГІЄВСЬКОГО", КРИВИЙ ВАЛЕРІЙ ВАЛЕНТИНОВИЧ 3 периферичної крові, підсиленням продукції специфічних і неспецифічних антитіл, збільшенням кількості декретованих IgA та інших імуноглобулінів клітинами слизистої кишечнику, стимулюванням місцевого вивільнення інтерферону, продукції цитокінів, покращенням транспорту антигенів через кишкову стінку, тобто сприяє виконанню імунними клітинами антигенпредставляючої функції при інфікуванні H.pylori. Між сукупністю основних ознак способу, який заявляється та очікуваним технічним результатом, проявляється наступний причинно-наслідковий зв'язок: додаткове застосування в схемі терапії препарату-пробіотику лацидофілу по одній капсулі три рази на день через дві години після прийому їжі курсом 4-5 тижнів дозволяє досягти зміни рН внутрішньо-кишкового середовища із створенням сприятливих умов для росту нормофлори кишечнику, а власні антагоністичні властивості лактобактерій на тлі прийому антибактеріальних препаратів перешкоджають росту патогенної флори і розвитку синдрому надлишкового бактеріального росту, призводячи до зниження частоти побічних ефектів і підвищенню переносимості ерадикаційної терапії другої лінії. Спосіб заключається в наступному. При проведенні ерадикаційної квадротерапії другої лінії, що включає тетрациклін по 500 мг 4 рази на день, після прийому їжі протягом 10 днів, метронідазол в дозі 500 мг 2 рази на день, після прийому їжі, сніданку і вечері, в 8.00 і 19.00 відповідно, впродовж 10 днів, колоїдний субцитрат вісмуту в дозі 120 мг 4 рази на добу протягом 10 днів, рабепразол в дозі 20 мг 2 рази в день, за 30 хвилин до прийому їжі, в 8.00 і 19.00 відповідно, впродовж 10 днів, додатково використовують лацидофіл по 1 капсулі 3 рази на день, через 2 години після прийому їжі, протягом 4-5 тижнів. Тривалість курсу терапії лацидофілом зумовлюється тривалістю курсу антихелікобактерної терапії 10-14 днів і необхідністю подальшого призначення препарату протягом ще двох-трьох тижнів з метою профілактики порушень мікробіоценозу в біотопах шлунка і кишечнику. Необхідність застосування лацидофілу в строго фіксованій дозі 1 капсула 3 рази на день пояснюється тим, що дана кратність прийому дозволяє створити високу, постійну концентрацію лактобактерій у верхніх відділах шлунково-кишкового тракту, що володіє антогоністичними властивостями у відношенні Н.руlоrі, дозволяє запобігти дисбіотичним ускладненням та знизити рівень побічних реакцій при проведенні ерадикаційної терапії. Заявляємий спосіб дозволяє підвищити рівень ерадикації Н.руlоrі порівняно зі способомнайближчим аналогом з 71,92% до 92,24%, знизити ймовірність рецидиву захворювання та обмежити ріст резистентності Н.руlогі до антибактеріальних препаратів за рахунок антагоністичної взаємодії пробіотиків і Н.руlоrі, підвищити клінічну ефективність. Спосіб був використаний для лікування у 70 пацієнтів з діагнозом пептичної виразки шлунка і дванадцятипалої кишки, асоційованої з Н.руlоrі після невдачі ерадикаційної терапії першої лінії. 58974 4 Сформовані групи були однорідні за віком, статтю, тривалістю захворювання. Залежно від виду терапії хворі були розподілені наступним чином: контрольна група - 35 осіб, у яких був застосований спосіб-найближчий аналог, основна група - 35 осіб, отримували лікування заявляємим способом протягом 21-28 днів. Обстеження хворих до і після лікування включало оцінку вихідних параметрів виразкового дефекту, стану слизистої оболонки шлунка при проведенні відеогастоезофагоскопії з прицільною біопсією із виразки, антрального і фундального відділів шлунка, діагностику Н.руlоrі - швидким уреазним і 13С-сечовинним дихальним тестом. Порівняння клініко-лабораторних даних до і після лікування заявляємим способом і способомнайближчим аналогом визначає достовірне зниження активності І виразності запалення після ерадикації Н.руlоrі у пацієнтів з пептичною виразкою шлунка і дванадцятипалої кишки в обох групах. Не маючи значимих відмінностей в активності і виразності запалення слизистої оболонки шлунка. В таблиці 1 представлена частота зустрічаємості побічних ефектів у пацієнтів групи І і II на тлі проводимої ерадикаційної терапії. Із представлених в таблиці 1 даних видно, що на тлі проводимого лікування в групі терапії заявляємим способом реєструвалось статистично значиме, р