Спосіб індивідуального підбору антигіпертензивної терапії

Спосіб індивідуального підбору антигіпертензивної терапії шляхом використання одного фармакологічного препарату або з групи антагоністів 3 - неможливо використовувати вказаний спосіб пацієнтам, яким протипоказані фізичні і психоемоційні навантаження; - тривалість виконання навантажувальних проб; - незручність використання способу. В основу корисної моделі поставлено задачу вдосконалення способу індивідуального підбору антигіпертензивної терапії шляхом додаткового визначення вмісту С-реактивного білка кількісним методом у сироватці крові пацієнта, що дозволить, враховуючи його концентрацію, перебіг хвороби і чутливість хворого до медикаментозних препаратів, з високим ступенем вірогідності призначати або бета-адреноблокатор, або інгібітор ангіотензинперетворюючого ферменту, або антагоніст кальцію. Поставлена задача вирішується тим, що згідно корисної моделі, у способі індивідуального підбору антигіпертензивної терапії поряд з використанням одного з фармакологічних препаратів групи антагоністів кальцію чи -блокаторів, чи інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту додатково визначають вміст С-реактивного білка в сироватці крові кількісним методом з використанням імуноферментного аналізу в сироватці крові пацієнта і при концентрації білка в діапазоні 0,03,0 мг/л призначають бета-адреноблокатор, наприклад, метопролол, при концентрації його 3,1-10,0 мг/л використовують інгібітор ангіотензинперетворюючого ферменту, наприклад, еналаприл, або антагоніст кальцію, наприклад, амлодипін. Спосіб виконується наступним чином. Метою дослідження була оптимізація (індивідуальний підбор) еналаприлом, амлодипіном чи метопрололом антигіпертензивної терапії на основі вихідного рівня СРБ у хворих з помірними формами АГ. У пацієнта з артеріальною гіпертензією, який не отримував протягом останніх трьох місяців і більше антигіпертензивну терапію, кількісним методом досліджують концентрацію С-реактивного білка в сироватці крові. Якщо концентрація останнього знаходиться в діапазоні 0,03,0 мг/л, призначають бета-адреноблокатор, наприклад, метопролол. У разі, коли СРБ визначається в діапазоні 3,1-10,0 мг/л, використовують інгібітор ангіотензинперетворюючого ферменту, наприклад, еналаприл, або антагоніст кальцію, наприклад, амлодипін. 1. Дослідження впливу бета-адреноблокатора метопрололу на рівень СРБ в процесі лікування у пацієнтів з помірною АГ. У дослідження були включені 46 хворих (24 жінки і 22 чоловіки) у віці 46 - 62 роки (54±6,4) з помірними формами АГ, що раніше не отримували антигіпертензивну терапію. Рівень АГ І ступеню виявлений у 15, II ступеню - у 39 пацієнтів. Добова доза метопрололу склала 100 мг. Вміст СРБ у діапазоні 3-10 мг/л розцінювали як високий кардіоваскулярний ризик. До початку лікування середній рівень офісного систолічного артеріального тиску (CAT) склав 148,2±5,71 мм рт. ст., діастоличного артеріального 62534 4 тиску (ДАТ) - 97,2±2,32 мм рт. ст. Концентрація СРБ варіювала від 0,32 до 8,17 (5,16±0,64) мг/л. У 16 пацієнтів рівень останнього не досягав, а у 30 перевищував 3,0 мг/л. Через місяць після початку лікування величина CAT зменшилася до 134,1±1,91 (р