Спосіб лікування дітей з органічним ураженням цнс

Спосіб лікування дітей з органічним ураженням ЦНС шляхом введення суспензії тканин плода, який відрізняється тим, що виконують однократне внутрішньом'язове введення суспензії церебральної тканини плода в дозі 0,5-0,8 мл, через ЗО днів проводять 5-кратне введення 1,5 мл кожні 7 днів. Корисна модель відноситься до медицини, а саме до дитячої неврології і може бути використана для лікування дітей з тяжкими формами ураження центральної і периферичної нервової системи. Перинатальні поразки головного мозку є актуальною проблемою через високу частоту розвитку важкої неврологічної симптоматики - психоневрологічні розлади, інвалідизацію дітей, соціальну неадаптованість. Медикаментозна терапія при цих станах спрямована на корекцію метаболічних розладів у головному мозку. Відомим є класичний спосіб лікування дітей у резидуальному періоді після перенесеної перинатальної патології ЦНС, що містить у собі комплекс посиндромної терапії з використанням фармакологічних препаратів: дегідратаційних, судинних, ноотропних, міорелаксантів, метаботропних, вітамінотерапії [Гіпоксичні ушкодження головного мозку в новонароджених. -К.: Інтермед, 2003. - 104с]. Недоліки способу пов'язані з можливістю виникнення негативних реакцій організму на призначені ліки. Відомим є спосіб лікування новонароджених і дітей раннього віку з гіпоксією головного мозку і органічними ураженнями центральної нервової системи шляхом введення суспензії фетальних тканин, яка містить від 10 до 60 мл клітин нервової системи в 1,0-1,5мл ембріонального ліквору. Суспензію імплантують на м'які мозкові оболонки одноразово і спостерігають позитивний ефект. Процедуру повторюють через 6-12 місяців до появи стійкого ефекту [3-ка РФ №2002103546 від 14.02.2002]. Недоліки способу пов'язані з травматичністю введення суспензії фетальних клітин, з можливіс тю виникнення запальних реакцій у місті введення, за рахунок чого погіршуються результати лікування. Використання різних варіантів клітинної терапії при цій патології часто є «жестом розпачу» лікаря, що уже не сподівається на поліпшення чи стабілізацію стану хворого. Лікування і реабілітація хворих з важкими формами поразки центральної і периферичної нервової системи являє собою значні труднощі, не переборені, незважаючи на успіхи сучасної фармакології. Адекватна допомога хворим, що страждають важкими дистрофічними неврологічними захворюваннями, не може бути забезпечена навіть за рахунок наявності арсеналу лікарських препаратів різної спрямованості дії. В основу корисної моделі поставлено задачу удосконалення способу лікування дітей з органічним ураженням ЦНС, в якому за рахунок зміни місця та схеми введення лікарського препарату, досягається покращення функції головного мозку. Поставлена задача вирішується в способі лікування дітей з органічним ураженням ЦНС шляхом введення суспензії тканин плода, згідно з корисною моделлю, виконують однократне внутрішньом'язове введення суспензії церебральної тканини плода в дозі 0,5-0,8мл, через ЗО днів проводять 5-кратне введення 1,5мл кожні 7 днів. В останні роки в лікуванні ушкоджень і поразок головного мозку великі надії покладають на введення трофічних факторів, що містяться у високій концентрації в тканинах головного мозку плода, а також інших плодових і плацентарних тканинах. Церебральна тканина плоду містить велику кількість нейромедіаторів, соматомединів, факторів росту нервів, що трансформує фактор росту, а г (О CD О) 6641 також низькомолекулярні медіатори, що проникають через гемоенцефальний бар'єр, що в цілому оказує органоспецифичну мультимодальну дію на центральну і периферичну нервову систему. Загальною особливістю дії препаратів плацентарного комплексу варто вважати генералізовану активацію усіх функціональних систем організму. Для лікування використовують церебральну нейротканину плода. У результаті використання сучасних кріобіологічних технологій у неиротканині зберігаються у фізіологічних концентраціях і співвідношеннях усі нейроспецифічно активні речовини - структурні молекули нейротканини, гормони, ферменти, фактори, що впливають на ріст і диференціювання клітин, опіоїди, енкафаліни і цитокіни, тобто речовини, характерні для мозку, що розвивається, і які забезпечують корекцію нейротрансміттерного дефіциту. Пропонований для використання біологічний матеріал являє собою суспензію церебральної тканини плода. Спосіб, що заявляється, виконують таким чином. Виконують однократне внутрішньом'язове введення суспензії церебральної тканини плода в дозі 0,5-0,8мл. Потім роблять ЗО днів перерви, після чого проводять 5-кратне введення 1,5мл кожні 7 днів. Клінічні приклади. Приклад 1. Дитина П., 2 років надійшла зі скаргами на обмеження рухової активності: самостійно не утримує голову, не сідає, не встає, не ходить, затримана в психоречовому розвитку, приступи з відключенням свідомості з відведенням очних яблук і голови убік, тривалістю до Зс, серіями, щоденні до 5-6 діб. З анамнезу відомо, що дівчинка від І вагітності, що протікала на тлі фетоплацентарної недостатності (ФПН), пологи в термін 38 тижнів, маса 2300, окр. голови 30см, груди -ЗОдив, оцінка по шкалі Апгар 7-8 балів, переведена в неонатальне відділення, де встановлений діагноз: перинатальне гіпоксично-ішемічне ураження ЦНС, важкий ступінь, гострий період, синдром тонусних порушень, лікворно-гіпертензійний синдром, мікроцефалія, стигми дизембріогенезу, пренатальна гіпотрофія (II ступеня. Неодноразово проходила курси відновлювальної терапії, постійно приймає антиконвульсанти. В даний час діагноз: мікроцефалія, дитячий церебральний параліч, спастичний тетрапарез, епісиндром, затримка психоречового розвитку. Дані додаткових методів дослідження: До проведення лікування: МРТ головного мозку: на серії томограм визначається зменшення кількості речовини мозку, малі розміри черепа, гіпотрофія кори головного мозку на рівні тім'яних часток, більше праворуч; шлуночкова система розширена, грубий перивентрикулярний гліоз, гіпоплазія (витончення) мозолистого тіла; гіпофіз стовбурні структури без поразки, розширені базальні арахноїдальні простори. ЕЕГ: на підставі аналізу фонової ритміки і зміни кривих під впливом функціональних навантажень визначаються: помірні дифузійні зміни. Реєструється пароксизмальна активність у виді гомолатерально синхронних гострих хвиль з вогнищем у правих потиличних відведеннях. Після проведеного лікування запропонованим способом відзначалася позитивна динаміка: дівчинка стала активніша, знизився м'язовий тонус, збільшився обсяг рухів, купірувалися епінапади, позитивний ефект на МРТ, ЕЕГ. Приклад 2: Дитина Ш., 1 року надійшла зі скаргами на обмеження рухової активності: не сідає, не встає, не ходить, затриманий у психо-речовому розвитку. З анамнезу відомо, що хлопчик від І вагітності, що протікала на тлі ФПН, ОРВІ в термін 7-8 тижнів, погрози передчасного переривання, пологи в термін 39 тижнів, маса 3800, окр. голови 36см, груди 35см, оцінка по шкалі Апгар 7-8 балів, переведений у відділення немовлят з неврологічною патологією, де встановлений діагноз: сполучена родова травма: черепно-мозкова - епидуральний і субарахноїдальний крововилив з затіканням у міжкульову щілину і задньочерепну ямку під намет мозочка з набряком головного мозку, кефалогематома лівої тім'яної кістки, спинальна родова травма верхньошийного відділу, гострий період, важкий перебіг з набряком стовбура головного мозку. Синдром вертебробазилярної ішемії. Перинатальне гіпоксично-ішемічне ураження ЦНС, важкий ступінь, гострий період, синдром тонусних порушень, лікворно-гіпертензійний синдром. Неодноразово проходив курси відновлювальної терапії. При надходженні в стаціонар діагноз: дитячий церебральний параліч, спастичний геміпарез, затримка психоречового розвитку. Дані додаткових методів дослідження: До проведення лікування: МРТ головного мозку: на серії томограм визначається зменшення кількості речовини мозку, гіпотрофія кори головного мозку, більше ліворуч; шлуночкова система розширена, перивентрикулярний гліоз, виражений ліворуч, гіпофіз стовбурні структури без поразки. ЕЕГ: на підставі аналізу фонової ритміки і змін кривих під впливом функціональних навантажень визначаються: помірні дифузійні зміни. Реєструється повільнохвильова активність з вогнищем у лівих скроньо-потиличних відведеннях. Після проведеного запропонованим способом лікування відзначалася позитивна динаміка: дитина стала активнішою, знизився м'язовий тонус, збільшився обсяг рухів, через 5 місяців хлопчик почав ходити з підтримкою, позитивний ефект на МРТ, ЕЕГ. Під нашим спостереженням знаходилися 27 дітей, що одержували терапію церебральною тканиною плоду. У всіх пацієнтів відзначалася виражена органічна поразка ЦНС із парезами або паралічами, затримкою психоречового розвитку. У 8 дітей відзначався епісиндром. Вік пацієнтів від 1 року до 7 років. Важливо відзначити, що в 26 пацієнтів відзначалася позитивна динаміка: знизився м'язовий тонус, збільшився обсяг активних і пасивних рухів, покращилися мнестичні функції, функціональні показники за даними ЕЕГ, показники МРТ. У 2 пацієнтів динаміки не відзначалося, що можна пояснити тяжкістю поразки ЦНС. 5 6641 6 Таким чином, можна зробити висновок про те, кою органічною поразкою ЦНС і може бути рекощо застосування церебральної тканини плоду є мендований для подальшого застосування в клжіефективним методом при лікуванні хворих з важці. Комп'ютерна верстка М Мацело Підписне Тираж 28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул Урицького, 45, м Київ, МСП, 03680, Україна ДП "Український інститут промислової власності", вул. Глазунова, 1, м. К и ї в - 4 2 , 01601