Спосіб реабілітації хворих на бронхіальну астму середньотяжкого перебігу, у поєднанні з хронічним некалькульозним холециститом

Реферат: Спосіб медичної реабілітації хворих на бронхіальну астму, поєднану із хронічним некалькульозним холециститом, у якому разом з базисним лікуванням застосовують препарат сиропу кореня солодки. UA 68814 U (12) UA 68814 U UA 68814 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, а саме до пульмонології. Відомий спосіб медичної реабілітації хворих на бронхіальну астму (БА) у вигляді застосування спелеотерапії - перебування хворого в умовах лікувального клімату шахт села Солотвіно додатково до базисних засобів [Лемко І.С., 2008, Григус І.М., 2009]. Недоліком цього способу є віддаленість місця знаходження реабілітаційних закладів, або наявність протипоказань до спрямування до них, наприклад, загострення супутніх захворювань, а також відсутні методи реабілітації для хворих із БА, поєднану з хронічним некалькульозним холециститом (ХНХ). Ось чому необхідним є пошук простих та доступних заходів реабілітації, які б поліпшували клінічний перебіг обох захворювань - БА і ХНХ. В основу корисної моделі поставлена задача - підвищення ефективності реабілітації хворих на БА середньотяжкого перебігу у поєднанні із ХНХ за допомогою додавання до базисних засобів сиропу кореня солодки внутрішньо, 5-10 мл сиропу (розчиняючи в 200 мл води або чаю) 2-3 рази на добу. Поставлена задача вирішується тим, що хворим на середньотяжку БА в поєднанні із ХНХ в реабілітаційному лікуванні БА додатково до базисних засобів був використаний препарат сиропу кореня солодки по 1 десертній ложці вранці натще на протязі 14 днів після кожного загострення БА. Випадків побічної дії названого препарату зафіксовано не було. Для оцінки стану пацієнтів із БА в поєднанні з ХНХ перед випискою та наприкінці спостереження використовувався астмарахунок, який визначали за рекомендаціями Яшиної Л.А. і співавт. (2003), показника якості життя, що оцінювався із використанням опитувальника AQ20 в балах [Бримкулов Н.Н. и соавт., 1999], спірографії, ультразвукового дослідження (УЗД) жовчного міхура та жовчовивідних шляхів, кількість загострень основного захворювання на протязі 1 року дослідження. Цей спосіб є більш безпечним у порівнянні з методом спелеотерапії, більш перспективним та доступним у хворих на БА у поєднанні з ХНХ. Препарат сиропу кореня солодки рослинного походження. Надає відхаркуючу, спазмолітичну, і протизапальну дію. Він має дозвіл Фармакологічного комітету МОЗ України для клінічного застосування. Застосовується внутрішньо, 5-10 мл сиропу (розчиняючи в 200 мл води або чаю) 2-3 рази на добу. Корінь солодки використовують для лікування і профілактики захворювань дихальної, травної, серцево-судинної, видільний систем, для корекції порушень водно-електролітного балансу, при різних інфекціях [А.Л. Аляви, 2003]. Сироп кореня солодки має виражені мембранопротекторні властивості солодки, і її ефективність у фармакотерапії хворих із затяжними бронхолегеневими захворюваннями свідчить збільшення пула макрофагів, зниження нейтрофільної інфільтрації легень, активізує фізіологічну і репаративну регенерацію печінки [С.А. Байдурин, 2002], а також надає позитивний вплив на стан легенів із значним імуномодулюючим, протизапальним та антиоксидантним ефектом у хворих на хронічні бронхозапальні захворювання [З.Н. Хамидова, 2001, Палагина М.В., 2003, К.Р. Оганесян, 2008]. Корінь солодки має протизапальну, антигістамінну, противірусну, антибактеріальну й антитоксичну дію. Регулює водно-сольовий обмін, зміцнює ендокринну й імунну системи, має тонізуючий ефект. Має виражену антиоксидантну дію, що попереджує активацію процесів пероксидації. Крім того, у хворих з патологією жовчовивідних шляхів надає виражену спазмолітичну і жовчогінну дію [З.Н. Хамидова, 2001, Палагина М.В., 2003], що створює підстави для застосування сиропу кореня солодки при поєднанні БА та ХНХ. Новим у запропонованій корисній моделі є використання в реабілітаційному лікування БА у поєднанні з ХНХ сиропу кореня солодки по 1 десертній ложці вранці натще на протязі 14 днів після загострення БА, що є більш ефективним та економічно вигідним у лікуванні хворих на БА у поєднанні з ХНХ. Дослідженню підлягали 61 пацієнт із середньотяжкою БА та супутнім ХНХ, від 20 до 60 років, які спостерігалися на протязі 1 року після стаціонарного лікування у алергологічному відділенні Луганської обласної клінічної лікарні. Середній вік досліджених осіб складав (38,1±4,5) років, тривалість захворювання БА дорівнювала (15,7±3,6) років. Для медичної реабілітації указаних хворих був використаний препарат сиропу кореня солодки по 1 десертній ложці вранці натще на протязі 14 днів після кожного загострення БА. Випадків побічної дії названого препарату зафіксовано не було. Контрольну групу склали 30 здорових осіб. На початку дослідження у хворих перед випискою із стаціонару астма-рахунок дорівнював (9,6±0,9) балів (Р < 0,05). Показник якості життя у обстежених за даними опитувальника AQ20 складав (10,1±1,1) бали. Величина FEV1 у досліджених хворих становила (71,8±4,3), FVC - (68,4±4,9) %, добова варіабельність PEF дорівнювала (21,3±1,3) %, показник зворотності у тесті із 2-агоністом складав (23,5±2,1) %. 1 UA 68814 U 5 10 15 20 25 30 35 При проведенні УЗД жовчовивідних шляхів у цих пацієнтів збільшення об'єму жовчного міхура зберігалось у 18 (29,5 %) обстежених. Скорочення жовчного міхура менш, ніж на 60 % після жовчогінного сніданку спостерігалось у 22 (36,1 %) випадків. Кількість загострень БА становила (3,3±0,9) рази на рік. Після проведених курсів реабілітаційного лікування із додаванням сиропу кореня солодки у хворих в середньому на 9,7 % поліпшився астма-рахунок, який досяг (8,7±0,5). Показник якості життя у цих пацієнтів за даними опитувальника AQ20 складав (7,2±1,1) бали, що було на 28,7 % менше, ніж на початку реабілітації. За даними спірографії у обстежених хворих після реабілітаційного лікування величина FEV1 збільшилась на 11,6 % і становила (80,1±2,1) % (Р