Спосіб гібридного оперативного втручання на артеріях нижніх кінцівок

Реферат: Спосіб гібридного оперативного втручання на артеріях нижніх кінцівок включає підготовку до шунтуючого етапу операції шляхом дилатації ураженого сегмента судини, а також виконання шунтуючого етапу. На підготовчому етапі додатково вимірюють артеріальний тиск до і після ураженого сегмента, а виконання шунтуючого етапу операції проводять після зрівноважування тиску вище і нижче рівня ураження. UA 74605 U (54) СПОСІБ ГІБРИДНОГО ОПЕРАТИВНОГО ВТРУЧАННЯ НА АРТЕРІЯХ НИЖНІХ КІНЦІВОК UA 74605 U UA 74605 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до медицини, а саме судинної хірургії і може бути використана при лікуванні мультифокальних атеросклеротичних уражень артеріального русла. На сьогоднішній день в ангіохірургії найважливішою проблемою є визначення оптимального виду і обсягу хірургічного втручання при виконанні реконструктивних операцій на артеріях, зокрема при багаторівневому ураженні артеріального русла. За даними М.И. Лыткина и Л.В. Лебедева зі співавторами (1976 г.), тромбози в ранньому післяопераційному періоді виникають в 19-28 % всіх операцій. Тобто, незважаючи на досягнення в цій галузі і давнину самої проблеми, завдання є актуальним. Як оптимальну хірургічну допомогу при багаторівневому атеросклеротичному ураженні обирають гібридні втручання з використанням ендоваскулярних технологій у сполученні з класичним судинними реконструкціями. Відомий спосіб виконання шунтуючої операції на кінцівках, що описаний в статті Франц В.В., Ивченко О.А., Ивченко А.О. «Преимущества гибридных операций в сосудистой хирургии с использованием эластических стентов из рикелида титана ТН-10» (див. «Бюллетене сибирской медицины». - 2011. - № 1. - с......). Він включає гібридну методику, а саме: стегново-підколінне шунтування із стентуванням глибокої артерії стегна. Зазначений спосіб дозволяє відновити кровотік в кінцівці, але в ньому відсутнє урахування стану шляхів відтоку крові (підколінної артерії і артерій гомілки), що є принципово необхідним для прогнозу функціональної спроможності і строку служби стегново-підколінного шунта. Найбільш близьким до корисної моделі за суттю та результатом, що його отримують, є спосіб виконання шунтуючої операції на кінцівках, а саме гібридної операції на стегновопідколінному сегменті за статтею Peter Balaz, Slavomir Rokosny, Boris Koznar and Milos Adamec «Combined infrainguinal reconstruction and infrapopliteal intraluminal angioplasty for limb salvage in critical limb ischemia» (див. Interact Cardiovasc. Torac. Surg. - 2009. - V. 9. - P. 191-194). Він включає інтраопераційне виділення підколінної артерії, введення в неї інтрод'юсера для балонного катетера, а також ендоваскулярну підготовку дистального русла шляхом дилатації підколінної артерії або артерій гомілки (в залежності від місця її стенозування або оклюзії). На другому етапі операції (шунтуючому) виконують вшивання судинного протеза в стегновопідколінну позицію. Спосіб дозволяє провести підготовку до шунтуючого етапу операції шляхом зниження периферичного опору в дистальному руслі. Негативною стороною цього методу є відсутність прогнозованості подальших результатів втручання, оскільки чим вище градієнт тиску на цьому відділку після дилатації, тим менше строк функціональної спроможності протеза, що імплантується. В основу корисної моделі поставлено задачу подовження строку функціональної спроможності протеза шляхом підготовки дистального русла судини (відтік) до його імплантації і вибору тактики шунтуючої операції на кінцівках, який дозволяє заздалегідь прогнозувати результат оперативного лікування. Поставлена задача вирішується тим, що в способі гібридного оперативного втручання на артеріях нижніх кінцівок, який включає підготовку до шунтуючого етапу операції шляхом дилатації ураженого сегмента судини, а також виконання шунтуючого етапу, згідно з корисною моделлю, на підготовчому етапі додатково вимірюють артеріальний тиск до і після ураженого сегмента, а виконання шунтуючого етапу операції проводять після зрівноважування тиску вище і нижче рівня ураження. Вимірювання артеріального тиску до і після ураженого сегмента і виконання шунтуючого етапу операції лише після зрівноважування тиску вище і нижче рівня ураження судини дозволяє адаптувати шляхи відтоку в дистальному руслі, максимально знижуючи рівень периферичного опору, і, як наслідок, виконувати профілактику післяопераційних тромботичних ускладнень. Спосіб здійснюють наступним чином. На підготовчому етапі під час ангіографічного дослідження здійснюють вимірювання артеріального тиску до і після ураженого сегмента кінцівки в зоні, де планується виконання ангіопластики. Це виконують з метою з'ясування стану дистального русла, його спроможності до приймання відновленого магістрального кровотоку. У разі високого градієнта тиску під сумнів ставлять доцільність основного етапу оперативного втручання. В умовах операційної після анестезіологічного етапу здійснюють доступ до дистальної ділянки передбачуваного судинного анастомозу. У виділену артерію вводять інтрод'юсер. Операційну рану зашивають. Накладають асептичну пов'язку. Хворого переводять до відділення ангіографії, де виконують вимірювання артеріального тиску до і після ураженого сегмента. Далі виконують дилатацію ураженого (оклюзованого) сегмента судини. Здійснюють контроль артеріального тиску в дистальному відділку судини після дилатації. Визначають 1 UA 74605 U 5 10 15 20 градієнт тиску між відділками до і після дилатації. Після зрівноваження тиску вище і нижче рівня ураження хворому виконують реконструктивний етап операції. Спосіб ілюструється прикладом його виконання в умовах клініки. Клінічний приклад. Хвора Н. (63 роки) звернулася в судинне відділення клініки "ІЗНХ НАМНУ" зі скаргами на перемежовану кульгавість (50 м), болі і парестезії в лівій гомілці. Під час ангіографічного дослідження у хворої виявлена оклюзія лівої поверхневої стегнової артерії в середній третині, стеноз підколінної артерії. Нижче - русло без ознак атеросклеротичних змін. З боку інших аналізів - без патології. Хворій був поставлений діагноз: облітеруючий атеросклероз артерій нижніх кінцівок. Атеросклеротична оклюзія лівої поверхневої стегнової артерії, атеросклеротичний стеноз лівої підколінної артерії, хронічна ішемія лівої нижньої кінцівки II ст. Інтраопераційно хворій в ангіографічному відділенні було виконано вимірювання артеріального тиску в зоні перед стенозом підколінної артерії (50/30 Hg). В постстенотичному відділку (тибеоперонеальний стовбур) артеріальний тиск був (30/10 Hg). Хворій була виконана балонна ангіопластика підколінної артерії з наступною тонометрією відділку, що дилатували. Градієнт тиску в зоні перед і після дилатації склав приблизно 1, що визнано як умова доцільності виконання другого етапу втручання. Далі хворій будо здійснено стегново-підколінне шунтування по класичній методиці. Післяопераційний період протікав без особливостей. Хвора у задовільному стані виписана під нагляд хірурга по місцю проживання. Таким чином, виконання способу за корисною моделлю дозволяє адаптувати шляхи відтоку в дистальному руслі, максимально зменшуючи рівень периферичного опору, адаптуючи рівень градієнтів до і постдилятованої зон, що буде сприяти покращенню функціональній протеза, що імплантується. Це також дозволяє, як наслідок, здійснювати профілактику післяопераційних тромботичних ускладнень. 25 ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 30 Спосіб гібридного оперативного втручання на артеріях нижніх кінцівок, який включає підготовку до шунтуючого етапу операції шляхом дилатації ураженого сегмента судини, а також виконання шунтуючого етапу, який відрізняється тим, що на підготовчому етапі додатково вимірюють артеріальний тиск до і після ураженого сегмента, а виконання шунтуючого етапу операції проводять після зрівноважування тиску вище і нижче рівня ураження. Комп’ютерна верстка І. Скворцова Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2