Спосіб лікування синдрому діабетичної стопи

Реферат: Спосіб лікування синдрому діабетичної стопи полягає у проведенні остеоперфорації верхньої і середньої третини великогомілкової кістки ураженої кінцівки в кількості 5-6 перфораційних отворів на фоні довготривалої внутрішньоартеріальної інфузії антибіотиків і медикаментозних препаратів з наступною санацією гнійно-некротичного вогнища. Остеоперфорацію проводять в поєднанні з канюлюванням нижньої надчеревної артерії і подальшою інфузією антибіотиків і медикаментозних препаратів. UA 76850 U (12) UA 76850 U UA 76850 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, зокрема до хірургічного лікування хворих з цукровим діабетом, ускладненим гнійно-некротичним процесом. Відомо, що зміни на стопах при цукровому діабеті зумовлені складними ендокриннометаболічними і судинними порушеннями, які приводять до розвитку синдрому діабетичної стопи [1, 3, 5, 6]. При цукровому діабеті виникають деструктивні зміни тканин аж до розвитку гангренозно-некротичного процесу на фоні атеросклеротичного ураження (мікроангіопатія, макроангіопатія) великих судин, артерій середнього і дрібного калібрів, і артеріол [2, 6]. Відомий спосіб лікування синдрому діабетичної стопи, який полягає у довготривалій внутрішньоартеріальній інфузії медикаментозних препаратів, в тому числі антибіотикотерапії, через канюльовану нижню надчеревну артерію [2]. Прототипом корисної моделі є спосіб оперування реваскуляризуючої остеотрепанації за Ф.Н. Зусмановичем [4], суть якого полягає у проведенні остеоперфорацій великогомілкової кістки у кількості 8 перфораційних отворів при відсутності можливості проведення реконструктивної операції на судинах. За даними автора, при хронічній критичній ішемії нижніх кінцівок безпосередній позитивний результат отриманий у 69 % хворих, операція найбільш ефективна, коли неможлива реконструктивна операція у хворих із периферичною формою облітерацій артерій. Недоліком прототипу є відсутність проведення вказаної операції у хворих із гнійнонекротичними формами цукрового діабету через ймовірний розвиток нагноєння рани і виникнення остеомієліту великогомілкової кістки. В основу корисної моделі поставлено задачу покращення результатів лікування хворих із гнійно-некротичною формою цукрового діабету, що дає можливість зменшити частоту "великих" ампутацій кінцівок через реваскуляризацію тканин кінцівки і безпосередню дію медикаментозних середників на уражену кінцівку. Суть корисної моделі полягає в тому, що у хворих із діагностованим периферичним ураженням нижніх кінцівок атеросклеротичним процесом на фоні цукрового діабету, ускладненим гнійно-некротичним процесом тканин стопи, в умовах операційної із збереженням всіх правил асептики і антисептики проводиться канюлювання нижньої надчеревної артерії. Після обробки операційного поля проводиться остеоперфорація у верхній і середній третині великогомілкової кістки ураженої кінцівки в кількості 5-6 остеоперфораційних отворів. Під нашим спостереженням знаходилося 53 хворих із діагностованим периферичним ураженням судин нижніх кінцівок атеросклеротичним процесом на фоні цукрового діабету, ускладненим гнійно-некротичним процесом тканин стопи. Основними клінічними симптомами були: постійний біль в кінцівці, трофічні виразки на стопі, гангрена пальців стопи. Використані методи дослідження (ультразвукові, термометрія, нашкірне визначення напруги кисню, ангіографія, мієлографія, остеотонометрія, внутрішньокісткова флебографія) дозволили об'єктивно оцінити динаміку змін центрального і колатерального кровотоку, стан кровотворення в ушкодженій кінцівці. При допомозі ультразвукової доплерометрії визначалися основні гемодинамічні критерії оцінки ішемічних розладів: регіонарний систолічний тиск (РСТГ менше 50 мм рт. ст.), транскутанний р02. Критичним рівнем ТсР02 рахували 30 мм рт. ст. Об'єм оперативного втручання включав операцію катетеризації нижньої надчеревної артерії із наступним внутрішньоартеріальним введенням медикаментозних препаратів, остеоперфорацію великогомілкової кістки у верхній і середній третині кістки у кількості 5-6 перфораційних отворів (21 хворий). Контролем слугувала група хворих, яким було проведено лише операцію канюлювання нижньої надчеревної артерії (34 хворих). В першій групі у хворих в післяопераційному періоді відмічено позитивну динаміку клінічної картини - зменшення больового синдрому, покращення сну, відміна наркотичних і ненаркотичних знеболюючих препаратів, загоєння післяопераційних ран, епітелізація трофічних виразок, обмеження некрозів. Покращувалися показники метаболічної активності, що після операції зростали в м'яких тканинах на 50 %. Нашкірна напруга кисню на стопі збільшилася на 36-40 %. При аналізі результатів було визначено, що позитивний результат отримано у 76 % випадків, проти 53 % у контрольній групі. Приклад Хворий Α., 65 p., знаходився на стаціонарному лікування в хірургічному відділенні з 02.10.2011 по 17.10.2011 р. з діагнозом діабетичної макроангіопатії судин нижніх кінцівок, периферичної форми, вологої гангрени лівої стопи. 12 9 Обстеження: Загальний аналіз крові - ер. 3,52  10 /л, Нв - 106г/л, лейк. 10,4  10 /л, ШОЕ 65 мм/год., цукор крові 9,3 мм/л, білірубін 13,2 мкм/л, сечовина 8,4 мм/л, холестерин 4,10 мм/л. Заг. ан. сечі - питома вага 016, білок 0,066 г/л, лейк. 4-6-8 в п.з., цукор, білок - не виявлені. 1 UA 76850 U 5 10 15 20 25 ЕКГ- помірні зміни в міокарді. Рентгенологічне обстеження органів грудної клітки - вікові зміни. 03.10.2010 р. під спинномозковою анестезією проведено катетеризацію лівої нижньої надчеревної артерії із наступним введенням 1 г цефалоспоринового антибіотика і 5 тис. ОД гепарину. Проведена остеоперфорація великогомілкової кістки у верхній і середній третині в кількості 5 перфораційних отворів, з наступною ампутацією стопи за Шопаром. В післяопераційному періоді хворому проведено комплексне консервативне лікування. Внаслідок проведеного лікування стан хворого покращився, рана зажила первинним натягом, в задовільному стані хворий виписаний додому. Джерела інформації: 1. Асланов А. Д. Тактика хирургического лечения больных с хронической критической ишемией нижних конечностей / А. Н. Косенков, А. Б. Мизаушев // Пособие для врачей.-2006. 51с. 2. Василюк С. М. Патогенетичне обґрунтування комплексного хірургічного лікування хворих на синдром діабетичної стопи: Автореф. дис… д-ра мед. наук: 14.01.03 / Тернопільський держ. медичний ун-т ім. І.Я. Горбачевського МОЗ України. - Т., 2006. – 40 с. 3. Дедов И.И. Основные задачи здравоохранения по выполнению Сент-Винсентской декларации, направленной на улучшение качества лечебно-профилактической помощи больным сахарным диабетом /И. И. Дедов, М. Б. Олиферов // Проблемы эндокринологии. 1992. Т. 38. - №1. - С. 4-12. 4. Зусманович Ф.Н. Реваскуляризирующая остеотрепанация в лечении хронической критической ишемии конечностей / Φ. Η. Зусманович // Хирургия им. Пирогова.-1999.-№4.-С.-2628. 5. Клітинно-тканинні технології у лікуванні хронічних виразково-ранових дефектів нижніх кінцівок / В. К. Гринь, А. Г. Попандопуло, О. А. Штутін. [та ін.]. // Донецьк, 2009.-243с. 6. Синдром диабетической стопы. Патогенетические подходы к лечению / М.С. Любарский, А.И. Шевела, О.А. Шумков [и др.]. // РМЖ, - Т. 9. - №24. - 2001. - С. 14-18. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 30 35 Спосіб лікування синдрому діабетичної стопи, який полягає у проведенні остеоперфорації верхньої і середньої третини великогомілкової кістки ураженої кінцівки в кількості 5-6 перфораційних отворів на фоні довготривалої внутрішньоартеріальної інфузії антибіотиків і медикаментозних препаратів з наступною санацією гнійно-некротичного вогнища, який відрізняється тим, що остеоперфорацію проводять в поєднанні з канюлюванням нижньої надчеревної артерії і подальшою інфузією антибіотиків і медикаментозних препаратів, що дає змогу зменшити кількість ускладнень і високих ампутацій. Комп’ютерна верстка С. Чулій Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2