Спосіб діагностики інтенсивності запальної відповіді при хронічному гломерулонефриті

Спосіб діагностики інтенсивності запальної ВІДПОВІДІ при хронічному гломерулонефриті шляхом дослідження біологічного матеріалу, який від Корисна модель відноситься до медицини, а саме до терапії та нефрології і може бути використано для визначення інтенсивності запальної ВІДПОВІДІ при хронічному гломерулонефриті Однією З ОСНОВНИХ проблем сучасної клінічної нефрології є захворюваність на гломерулонефрит Незважаючи на те, що його розповсюдженість порівняно з хворобами серцево-судинної та дихальної систем є відносно невеликою, в той же час ураженість населення переважно молодого віку, та невмолимо прогресуючий перебіг захворювання, що призводить до інвалідизацм, роблять проблему гломерулонефриту соціально важливою Тому на нашу думку дуже актуальним є розробити та впровадити у клінічну практику малоінвазивні, сучасні, прості у виконанні та достатньо специфічні методи не тільки діагностики наявності самого гломерулонефриту, а особливо діагностики інтесивності запального процесу, що супроводжує захворювання Це повинно значно поліпшити результати терапії гломерулонефриту Відомим Є спосіб діагностики ниркових захворювань, який здійснюють шляхом проведення нефробюпсп [И В Мухин, Ю В Николенко, Г А Ігнатенко, И Н Родин, Э А Мухина, Н Ю Филиппова Терапевтические аспекты нефробиопсии // Врачебная практика -2002 - № 4 -С 78-81] Основними показаннями для виконання біопсії нирок є рецидивуюча або стійка гематурія при відсутності урологічних хвороб які б могли спричи різняється тим, що в сироватці крові визначають показники рівня білків гострої фази запалення гаптоглобіну, альфа-2-макроглобіну та церуплазміну, порівнюють з показниками відносно здорових і при підвищенні всіх показників в 2-2,5 рази діагностують високий ступінь запальної ВІДПОВІДІ, при підвищенні всіх показників в 1, 3 рази діагностують найменший ступінь інтенсивності запальної ВІДПОВІДІ нити появу гематурії, з метою диференціювання поміж функціональною протеїнурією та нефропатіями, які мають латентний перебіг, нефротичний синдром у ранні терміни захворювання, стійкий сечовий синдром невідомого походження, ренопаренхіматозна гіпертензія невідомого походження, канальцева та тубулярна дисфункція невідомого походження, гостра реальна ниркова недостатність також невідомого генезу або гостра недостатність з ознаками ураження інших органів, персистуюча більш ніж протягом трьох тижнів гостра ниркова недостатність, диференційна діагностика ІдА нефропатії та алкогольного гематурічного нефриту, підбір адекватних методів терапії лікування різних морфологічних форм гломерулонефриту Спосіб нефробюпси з наступним ГІСТОЛОГІЧНИМ аналізом бюпатів практично є сто відсотковим методом точної діагностики різних морфологічних типів хронічного гломерулонефриту Однак незважаючи на високу діагностичну ЦІННІСТЬ нефробюпси є багато абсолютних та відносних протипоказань для її виконання тромбоз ниркових вен, гідро- та пінефроз, ПОЛІКІСТОЗ нирок, аневризма ниркової артебрн, негативне ставлення хворого до біопсії та відмова від дослідження Серед відносних протипоказань стосовно до виконання нефробюпси найбільш важливими є важка гіпертензія, виражена хронічна ниркова недостатність (креатинін сироватки крові більше 0,44ммоль/л), розповсюджений атеросклероз, нефрокальциноз, міє ю CM О) о> 7925 ломна хвороба, патологічна рухомість нирки, природжені аномалії розвитку нирок та ниркових судин. Після виконання нефробіопсії у перші години є ризик виникнення кровотечі, що потребує ретельного контролю системи коагуляції. Після нефробіопсії пацієнт протягом 2-3 діб потребує находження у блоці інтенсивної терапії. Спосіб має ускладнення, які найбільш часто зустрічаються: кровотеча у миску нирки у разі поранення наскрізь нирки біопсійною голкою, тривала гематурія, підкапсульна гематома, паранефрит, ушкодження внутрішніх органів, утворення артеріовенозної фістули у разі поранення судин. Загальна кількість ускладнень, пов'язаних із виконанням нефробіопсії дорівнює 3,6%, летальність 0,1%. Нефробіопсія на сучасному етапі є широко розповсюдженим методом, який є визнаним у цілому світі, як найбільш точнішій метод діагностики різноманітних захворювань нирок у тому числі і гломерулярних хвороб. До суттєвих переваг нефробіопсії належить її висока діагностична цінність. До недоліків насамперед відносять складність методики біопсії, її висока вартість. Для того щоб виконувати біопсію нирки в умовах лікарні потрібно мати сучасне діагностичне обладнання, висококваліфікованих спеціалістів не тільки нефрологів але й патоморфологів, мати спеціальне відділення для хворих після проведення біопсії. Найбільш близьким та обраним за прототип є спосіб проведення клініко-лабораторних досліджень і визначення показників протеїнурії, складових сечового осаду, а саме наявності у ньому формених елементів (гематурія, лейкоцитурія), клітин епітелію, циліндрів, а також рівня ліпідурії [А.И. Дядык, М.В. Хоменко, Е.В. Щукина. Клинические аспекты изучения мочевого синдрома // Врачебна практика. - 2000. - 0 №2. - С. 4-13]. Ці методи аналізу сечового синдрому не є специфічними тільки для гломерулонефриту, але притаманні багатьом іншим первинним та вторинним ураженням нирок різноманітного генезу. Це і є основним недоліком цього методу діагностики гломерулонефриту, бо простий аналіз показників сечового осаду насамперед використовується як скринінговий спосіб для відбору пацієнтів, у яких є якісь ураження ниркового апарату. Використання даних клінічного аналізу сечі, та протеїнурії не надають дійсної картини, що до загострення хвороби, бо існує дуже багато неспецифічних чинників, яки впливають на зміни цих показників. Позитивним моментом цієї методики є простота виконання. В основу корисної моделі поставлено задачу удосконалення способу діагностики інтенсивності запальної відповіді при хронічному гломерулонефриті, в якому за рахунок зміни досліджуваних показників досягається визначення стану порушених ланок гомеостазу, за рахунок чого підвищується точність діагностики. Поставлена задача вирішується в способі діагностики інтенсивності запальної відповіді при хронічному гломерулонефриті шляхом дослідження біологічного матеріалу, згідно з корисною моделлю, в сироватці крові визначають показники рівня білків гострої фази запалення гаптоглобіну, альфа-2-макроглобіну та церуплазміну, порівнюють їх з показниками відносно здорових осіб і при підвищенні всіх показників в 2-2,5 рази діагностують високий ступінь запальної відповіді, при підвищенні всіх показників в 1,3 рази діагностують найменший ступінь інтенсивності запальної відповіді. Ці показники, у комплексі із загальноприйнятими діагностичними заходами відображають ступень запальної відповіді. Відомо, що сенс запального процесу складається у відмежуванні та ліквідації вогнища запалення. Зміст гострофазової відповіді полягає у відновленні порушених ланок гомеостазу [Алешкин В.А., Новиков В.И., Мотов А.Г., Алешкина Т.Н Белки острой фазы воспаления и их клиническое значение // Клиническая медицина. - 1988. - № 8 (66). - С. 39-48]. Провідну роль у гострофазовій відповіді грають зміни у протеолітичних медіаторних системах організму: згортання, комплименту, калекриїн-кініновій та плазміновій. Взаємодія цих систем викликає звільнення молекул компліменту та кінінів з судинних стінок, що приводить до розширення судин та активного фагоцитозу. Фагоцитуючи макрофаги та нейтрофіли виділяють кислі та нейтральні лізосомальні протеази, які грають велику роль у пошкодженні завдяки активації протеолітичних медіаторів. Вище означений механізм виникнення протизапальної відповіді є універсальним патологічним процесом, який також має місце при формуванні запальної реакції при загостренні хронічного гломерулонефриту. Дослідження показників гострої запальної відповіді при хронічному гломерулонефриті є цілком доцільним. Пропонуємо визначення рівней гаптоглобіну, церулоплазміну та альфа-2макроглобуліну. Саме ці показники є найбільш специфічними саме для визначення активності запального процесу. [Pejovic M, Djordjevic V, Ignjatovic I, Stamenic T, Stefanovic V. Serum levels of some acute phase proteins in kidney and urinary tract urothelial cancers// Int Urol Nephrol. - 1997. V.29(4) / P.427]. Спосіб, що заявляється, здійснюють таким чином. Забір крові для дослідження виконують вранці о шостій або сьомій годині натщесерце. Кров беруть з кубітальної вени (10-15мл). Потім кров центрифугують на швидкості 3000 обертів на хвилину протягом 10 хвилин. Сироватку крові відбирають в окрему пробірку, яку зберігають не більше 6 годин при температурі 4-6°С. У сироватці крові за наступними методиками визначають показники рівня білків гострої фази запалення: 1. Визначення гаптоглобіну. Спосіб заснований на осадженні риванолом комплексу Нв-гаптоглобін. Надлишок гемоглобіну (Нв), що додають до сироватки після осадження риванолом визначають фотокалоріметрично. У центральну пробірку додають 0,3мл води, 0,2мл розчину Нв (5г/л), 0,5мл сироватки крові. Контроль був той же, з тією різницею, що замість розчину Нв додавали 0,2мл води. Потім все змішують, та за 10 хвилин додають по 2,0мл розчину риванолу (Зг/л). Знов змішують вміст пробірок, залишають суміш ще на 5 хвилин при кімнатній температурі, 7925 після цього центрифугують 10 хвилин при швидкоІнпбірують залишкову активність трипсину сті 3000 оборотів на хвилину шляхом додавання розчину сойового інгібітору трипсину, інкубували 5 хвилин при температурі Надосадову рідину зливають у дві чисті пробі37°С та проводили протеолітичну реакцію рки, додають по 0,2мл розчину (ІЧНЦ) SO4 10% для просвітлення рідини та залишають при кімнатній Активність альфа-2-макроглобуліну визначатемпературі на 20 хвилин ють за активністю трипсину, який зв'язаний із альУ стандартні пробірки додають 2,8мл води, фа-2-макроглобуліном Нормальні показники аль0,2мл розчину Нв, 0,2мл (NH4) SO4 фа-2-макроглобуліну у сироватці крові жінок Вимірюють екстинкцію усіх проб проти дистистановлять 1,75-4,2г/л, у ЧОЛОВІКІВ - 1,5-3,5г/л льованої води при 540нм у 1 см кюветі [Е А Строев, У процесі аналізу отриманих даних виявилося, В Г Макарова Определение концентрации гаптощо у всіх групах хворих на хронічний гломерулоглобинов в сыворотке крови фотокалориметричеснефрит рівні у сироватці крові гаптоглобіну, церуким методом // Практикум по биологической хилоплазміну та альфа-2-макроглобуліну були підмии М В Школа, 1986 -С 177-178] вищеними порівняно до контрольної групи Що Показники рівня гаптоглобіну у сироватці крові особливо є важливим, ці показники були підвищені відносно здорової людини складають - 0,3-1,8г/л у групах пацієнтів із достатньою функцією нирок та 2 Визначення церулоплазміну при латентному перебігу гломерулонефриту Цей Спосіб визначення церулоплазміну у сироватці факт свідчить про те, що ці показники можуть викрові заснований на реакції ферментативного окикористовуватися у КЛІНІЧНІЙ практиці нефролопв слювання парафенілендіаміну церулоплазміном для визначення інтенсивності запальної ВІДПОВІДІ у Для цього 0,5% розчин парафенілендіаміну готухворих на хронічний гломерулонефрит ють безпосередньо перед використовуванням Нами було обстежено 80 хворих на хронічний Проби шкубують на протягом години при темперагломерулонефрит Група обстежених була неодтурі 37°С Вміст пробірок колориметрують при норідною, а саме всі хворі розподілені на дві групи 530нм [КА Мошков, СО Бурмистров, М С Усаза наявністю хронічної ниркової недостатності, а тенко Активность и содержание церулоплазмин в також за КЛІНІЧНИМИ формами хронічного гломерукрови людей при острой и хронической алкогольлонефриту Таким чином, всього сформували 4 ной интоксикации // Фармакология и токсикология підгрупи пацієнтів у першу - увійшло 12 хворих із - 1986 - №1 - с 92-96] Нормальні показники кодостатньою функцією нирок та наявністю артеріаливаються у межах 300-580мг/л льної гіпертензії І-ІІ ступеню, у другу - 20 хворих із латентним перебігом гломерулонефриту Третю та 3 Визначення альфа-2-макраглобуліну четверту склали 48 пацієнтів хронічним гломеруСпосіб базується на спроможності альфа-2лонефритом у стадії порушення функції нирок І-ІІ макроглобуліну утворювати з трипсином активний ступеню, 35 з котрих мали гіпертонічну форму комплекс хворобу, останні 14 -нефротичну Вік хворих колиБІЛЬШІСТЬ білків мають СТІЙКІСТЬ ДО ДІЇ ЦЬОГО вався у межах 16-74 років Від загальної КІЛЬКОСТІ комплексу, виключно низькомолекулярного білокобстежених хворих жінки склали - 33, чоловіки протеїнсульфату, який гідролізується комплексом 43 У контрольну групу увійшло 15 відносно здоротрипсину з альфа-2-макроглобуліном зі швидкістю вих людей чоловічої та жіночої статі, аналогічних яка дорівнює швидкості вільного ферменту У комза віком Клінічне обстеження хворих проводили плексі з альфа-2-макроглобуліном трипсин стає на першу добу їх вступу до нефролопчного віддінечутливим до дії інших білкових інгібіторів лення 3 груп обстеження виключали пацієнтів, які Для приготування субстрату протеолітичної мали гострі запальні, ОНКОЛОГІЧНІ, імунокомплексні реакції проводили зв'язування пероксидази з про(ІНШІ окрім нефриту) хвороби Обстежені пацієнти теїнульфатом за методом метаперйодатного окидо забору лабораторного матеріалу протягом слювання останніх 14-24 діб не приймали протизапальні, До досліджувальних примірників додавали протимікробні, антібактеріальні, імунодеприсивні надлишок трипсину для зв'язування з інгібіторами та імуномодулюючи фармакологічні препарати протеїнази, шкубували 15 хвилин при температурі 20°С Одержані результати обстеження наведені у таблицях 1,2 Таблиця 1 Показники Церулоплазмін Гаптоглобіна -2-макроглобулін ХГН п=20 601,30 ±5,44 1,94±0,56 5,54±0,24 ХННо ХГНАГп=12 652,58± 14,57 2,53±0,54 6,26±0,24 ХНН І-ІІ ХГН АГ п=34 НСп=14 779,65±22,03 918,21 ±29,70 3,74±0,10 4,18±0,12 6,98±0,14 8,08±0,15 У таблиці 2 наведена зміна показників в порівняннів з групою контролю Контроль 456,23 ± 138,93 1,57±0,17 3,65±0,29 7925 Таблиця 2. Показники Церулоплазмін Гаптоглобін -2-макроглобулін ХНН І-ІІ ХННо ХГН п=20 1,32 1,23 1,51 ХГНАГп=12 1,43 1,61 1,72 Високий ступінь запальної ВІДПОВІДІ спостерігається в групі хворих з хронічною нирковою недостатністю П ст і нефротичним синдромом, де всі показники виявляються підвищеними в 2-2,5 рази. Найменша активність запальної ВІДПОВІДІ приходиться на латентний перебіг гломерулонефриту при достатній функції нирок. В середньому всі показники виявилися підвищеними в 1,3 рази. При появі артеріальної гіпертензії як у пацієнтів з достатньою функцією нирок, так і при хронічній нирковій недостатності 1-П ст. спостерігається помірне підвищення в крові цих показників в середньому в 1,5-2 рази. Приклад 1. Хворий К., 16 років, історія хвороби №805. Діагноз: Хронічний гломерулонефрит (латентна форма) з достатньою функцією нирок стадія ремісії. Рівень у сироватці крові гаптоглобіну склав 1,95г/л; альфа-2-макроглобуліну - 6,0г/л ; церулоплазміну - 618мг/л. Приклад 2. Хвора А., 65 років, історія хвороби №5849. Діагноз Хронічний гломерулонефрит (гіпертонічна форма) з достатньою функцією нирок, симптоматична артеріальна гіпертензія. ІХС: атеросклеротичний кардіосклероз, синусова брадікардія, НКІ ст. Комп'ютерна верстка А Крижанівський ХГН АГ п=34 1,71 2,38 1,91 НС п=14 2,01 2,66 2,21 Гаптоглобін - 3,2г/л; альфа-2-макроглобулін 7,1 г/л церулоплазмін - 645г/л. Приклад 3. Хворий Б., 27 років. Історія хвороби №205 Діагноз: Хронічний гломерулонефрит (гіпертонічна форма) хронічна ниркова недостатність II ст., симптоматична артеріальна гіпертензія. Гаптоглобін - 4,1 г/л; альфа-2-макроглобулін 7,4г/л; церулоплазмін - 764мг/л. Приклад 4. Хвора Г., 74 роки, історія хвороби №418. Діагноз: Хронічний гломерулонефрит змішана форма, нефротичний синдром, хронічна ниркова недостатність II ст, симптоматична артеріальна гіпертензія; вторинна гіпсохромна анемія; ІХС: атеросклеротичний кардіосклероз, суправентрикулярна екстрасистолічна аритмія НКІІ-А Гаптоглобін - 4,3г/л; альфа-2-макроглобулін 8,0г/л; церулоплазмин - 890мг/л РІВНІ білків гострої фази запалення у сироватці крові по контрольній групі: Гаптоглобін -1,5 7±0,17 г/л; Альфа-2-макроглобулш - 3,65±0,29 г/л; Церулоплазмин - 456,23±138,93мг/л. Таким чином, можливо зробити висновок, що найбільш інтенсивна ВІДПОВІДЬ спостерігається у пацієнтів з ХНН 1-П ст і нефротичним синдромом. Найменш інтенсивна ВІДПОВІДЬ у пацієнтів з латентним гломерулонефритом. Підписне Тираж 28 прим Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул Урицького, 45, м Київ, МСП, 03680, Україна ДП "Український інститут промислової власності", вул Глазунова, 1, м Київ - 4 2 , 01601