Спосіб реконструкції шлунково-кишкового тракту при панкреатодуоденальної резекції

Реферат: Спосіб реконструкції шлунково-кишкового тракту при панкреатодуоденальній резекції включає видалення гастропанкреатодуоденального комплексу, який включає головку підшлункової залози, дванадцятипалу кишку, дистальні відділи шлунка, холедох із жовчним міхуром та регіональні лімфатичні вузли. Проводять збереження гастроентероанастомозу шляхом відсічення шлунка дистальніше останнього та збереженням холецистоентероанастомозу шляхом збереження жовчного міхура та відсіченням холедоха дистальніше гирла міхурової протоки на 1 см, таким чином зберігають всю початкову ділянку тонкої кишки із раніше виконаними обхідними анастомозами, кишку, яка є відвідною від холецистоєюноанастомозу розділяють на відстані 40 см дистальніше холецистоєюноанастомозу, таким чином, гастроентеро- і холецистоєюноанастомози опиняються на першій ізольованій петлі тонкої кишки, відповідно наступну (другу) петлю тонкої кишки використовують для формування панкреатоєюноанастомозу, для цього другу петлю проводять позаду ободової кишки і формують класичний панкератоєюноанстомоз за принципом "проток-із-слизовою", в подальшому першу петлю тонкої кишки "включають" в шлунково-кишковий пасаж на 40 см дистальніше панкреатоєюноанастомозу за методом Ру. UA 95994 U (54) СПОСІБ РЕКОНСТРУКЦІЇ ШЛУНКОВО-КИШКОВОГО ТРАКТУ ПРИ ПАНКРЕАТОДУОДЕНАЛЬНОЇ РЕЗЕКЦІЇ UA 95994 U UA 95994 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель, що заявляється, належить до медицини, зокрема до онкології та хірургії, та може бути використана при хірургічному лікуванні хворих на злоякісні пухлини головки підшлункової залози та пухлини периампулярної зони. При пухлинних ураженнях головки підшлункової залози та периампулярної зони основним лікуванням є хірургічне. Стандартом хірургічного лікування є виконання панкреатодуоденальної резекції. В більшості клінічних випадків провідним клінічним симптомом новоутворень головки підшлункової залози та периампулярної зони є механічна жовтяниця. Для ліквідації жовтяниці виконують симптоматичне хірургічне втручання як перший етап хірургічного лікування - обхідні анастомози. Одним з прийнятих в нашій країні способів є формування тонкокишкових анастомозів із жовчним міхуром та шлунком і подальшим міжкишковим співвустям. При виконанні подальшого радикального втручання панкреатодуоденальної резекції, для відновлення нормальної роботи шлунково-кишкового тракту необхідно виконувати реконструктивний етап, який полягає в формування анастомозів тонкої кишки із підшлунковою залозою, печінковою протокою та шлунком [1]. При наявності у хворого попередніх втручань із залученням тонкої, кишки, подальша радикальна панкреатодуоденальна резекція має ряд недоліків: необхідно проводити резекцію значної частки початкового відділу тонкої кишки, який попередньо був використаний для обхідних анастомозів. В подальшому це може призводити до порушень харчування, ускладнювати відновлення після операції, призводити до розвитку синдрому "короткого" кишечнику та значно погіршувати якість життя хворих. Задача корисної моделі, що заявляється, полягає в запобіганні видалення ділянки тонкої кишки, попередньо використаної для обхідних анастомозів, зменшення обсягу хірургічного втручання, зменшення хірургічної травми при реконструктивних хірургічних втручаннях з приводу злоякісних пухлин головки підшлункової залози. Технічний результат полягає, в покращенні результатів хірургічного лікування та покращення якості життя хворих на злоякісні пухлини головки підшлункової залози та пухлини периампулярної зони, шляхом збереження початкової ділянки тонкої кишки, раніше використаної для обхідних анастомозів. Поставлена задача вирішується тим, що при проведенні видалення гастропанкреатодуоденального комплексу, який включає головку підшлункової залози, дванадцятипалу кишку, дистальні відділи шлунка, холедох із жовчним міхуром та регіональні лімфатичні вузли згідно корисної моделі проводять збереження гастроентероанастомозу шляхом відсічення шлунку дистальніше останнього та збереженням холецистоенероанастомозу шляхом збереження жовчного міхура та відсіченням холедоха дистальніше гирла міхурової протоки на 1 см, таким чином зберігають весь початковий ділянок тонкої кишки із раніше виконаними обхідними анастомозами, кишку, яка є відвідною від холецистоєюноанастомозу розділяють на відстані 40 см дистальніше холецистоєюноанастомозу, таким чином, гастроентеро- і холецистоєюноанастомози опиняються напершій ізольованій петлі тонкої кишки, відповідно наступну (другу) петлю тонкої кишки використовують для формування панкреатоєюноанастомозу, для цього другу петлю проводять позаду ободової кишки і формують класичний панкератоєюноанстомоз за принципом "проток-із-слизовою". В подальшому першу петлю тонкої кишки "включають" в шлунково-кишковий пасаж на 40 см дистальніше панкреатоєюноанастомозу за методом Ру. Таким чином, покращення безпосередніх результатів хірургічного втручання досягають шляхом зменшення кількості сформованих анастомозів, та розмежування таких агресивних травневих рідин як шлунковий вміст, жовч, панкреатичний сік. Цей механізм спрямований на покращення результатів лікування та підвищення якості життя в хворих на злоякісні пухлини головки підшлункової залози та периампулярної зони. Особливістю даного способу є збереження гастроентероанастомозу та холецистоєюноанастомозу із збереженням ділянки тонкої кишки, раніше використаної для обхідних анастомозів, та розділення шлункового, жовчного та підшлункового анастомозів між собою із запобіганням перехресних рефлюксів. Таким чином, покращення безпосередніх результатів хірургічного втручання досягають шляхом зменшення кількості сформованих анастомозів, та розмежування таких агресивних травневих рідин як шлунковий вміст, жовч, панкреатичний сік. Цей механізм спрямований на покращення результатів лікування та підвищення якості життя в хворих на злоякісні пухлини головки підшлункової залози та периампулярної зони. Приклад конкретного виконання: 1 UA 95994 U 5 10 15 20 25 30 35 Хвора Іващук Т.Ф. 56 років, 13.08.2013 госпіталізована для оперативного лікування до відділення пухлин органів черевної порожнини та заочеревинного простору Національного інституту раку з діагнозом Рак головки підшлункової залози T2N1M0 стадія 2, ускладнена механічною жовтяницею, стан після симптоматичного хірургічного лікування (обхідні анастомози: гастроентеро- та холецистоентероанастомоз із міжкишковим анастомозом) в березні 2013 року. 19.08.2013 виконана операція - реконструктивна панкреатодуоденальна резекція із збереженням гастрентероанастомозу і холецистоентероанастомозу, на ізольованій та "виключеній" з пасажу за методикою Ру кишковій петлі. Перебіг післяопераційного періоду неускладнений, рана загоїлась первинним натягом. При моніторингу лабораторних показників та УЗ та КТ та рентгенологічних досліджень даних про неспроможність панкреатоєюноанастомозу не отримано. Спосіб, що пропонується, був апробований в клініці онкології НМУ на базі Національного інституту раку протягом 2013-2014 років і показав себе як високоефективний, що дозволяє його рекомендувати для використання. в практиці спеціалізованих відділень онкологічних установ. Джерела інформації: 1. Н.G. Beger, A.L. Warshaw, M.W. Büchler et al. The Pancreas: An Integrated Textbook of Basic Science, Medicine, and Surgery, Second Edition. Blackwell Publishing Limited, Massachusetts, USA, 2008. - P 1006. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ Спосіб реконструкції шлунково-кишкового тракту при панкреатодуоденальній резекції, що включає видалення гастропанкреатодуоденального комплексу, який включає головку підшлункової залози, дванадцятипалу кишку, дистальні відділи шлунка, холедох із жовчним міхуром та регіональні лімфатичні вузли, який відрізняється тим, що проводять збереження гастроентероанастомозу шляхом відсічення шлунку дистальніше останнього та збереженням холецистоентероанастомозу шляхом збереження жовчного міхура та відсіченням холедоха дистальніше гирла міхурової протоки на 1 см, таким чином зберігають всю початкову ділянку тонкої кишки із раніше виконаними обхідними анастомозами, кишку, яка є відвідною від холецистоєюноанастомозу розділяють на відстані 40 см дистальніше холецистоєюноанастомозу, таким чином, гастроентеро- і холецистоєюноанастомози опиняються на першій ізольованій петлі тонкої кишки, відповідно наступну (другу) петлю тонкої кишки використовують для формування панкреатоєюноанастомозу, для цього другу петлю проводять позаду ободової кишки і формують класичний панкератоєюноанстомоз за принципом "проток-із-слизовою", в подальшому першу петлю тонкої кишки "включають" в шлунковокишковий пасаж на 40 см дистальніше панкреатоєюноанастомозу за методом Ру. Комп’ютерна верстка О. Рябко Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2