Спосіб отримання 2-{[3-ціано-3-(1-метил-1,3-дигідро-2н-бензімідазол-2-іліден)-2-оксопропіл]-[(4-метилфеніл)сульфоніл]аміно}оцтової кислоти та її застосування як противірусного препарату

Реферат: Об'єкт: спосіб отримання 2-{[3-ціано-3-(1-метил-1,3-дигідро-2Н-бензімідазол-2-іліден)-2оксопропіл]-[(4-метилфеніл)сульфоніл]аміно}оцтової кислоти та її застосування як противірусного препарату. Галузь використання: винахід належить до галузі експериментальної медицини і ветеринарії і стосується засобів противірусного захисту і може бути використаний як противірусний препарат. Суть винаходу: речовина 2-{[3-ціано-3-(1-метил-1,3-дигідро-2Н-бензімідазол-2-іліден)-2оксопропіл]-[(4-метилфеніл)сульфоніл]аміно}оцтова кислота використовується як противірусний препарат. Технічний результат: речовина проявляє противірусну активність відносно іридовірусу комара. Токсичної дії препарату на модельну систему личинки великої вощинної молі Galleria mellonella в робочих концентраціях не відмічено. O O H N N CN + SO2 CH3 O N N N N CH3 CN SO2 1 CH3 2 CH3 COOH UA 98179 C2 (12) UA 98179 C2 UA 98179 C2 5 10 15 20 Винахід належить до галузі експериментальної медицини та ветеринарії і стосується засобів противірусного захисту. Запропонований новий засіб, активний проти іридовірусу комара. Засіб є речовиною 2-{[3-ціано-3-(1-метил-1,3-дигідро-2Н-бензімідазол-2-іліден)-2-оксопропіл]-[(4метилфеніл)сульфоніл]аміно}оцтова кислота. Одними з відомих противірусних речовин є гетероциклічні сполуки [1]. Відомі противірусні речовини відрізняються від сполуки, що заявляється, абсолютно іншою хімічною структурою, а також своїми властивостями, які не характеризуються антивірусною дією відносно іридовірусів комарів. Діюча речовина - це 2-{[3-ціано-3-(1-метил-1,3-дигідро-2Н-бензімідазол-2-іліден)-2оксопропіл]-[(4-метилфеніл)сульфоніл]аміно}оцтова кислота. Формула речовини C 15H20N4O5S. При створенні речовини було обчислено елементарний склад, який становив, %: С 57,26, Н 4,58, N 12,72, S 7,28. Аналіз синтезованої сполуки показав, що вміст хімічних елементів такий, %: С 57,28, Н 4,56, N 12,74, S 7,30. Температура плавлення речовини становить 245 °С. Спосіб отримання речовини. До розчину 1-метилбензімідазол-2-ілацетонітрилу (1) в сухому диметилформаміді додають 4-[(4-метилфеніл)сульфоніл]-2,6-морфоліндіон (2). Реакційну суміш кип'ятять 2-4 год., контроль за ходом реакції проводять за допомогою ТШХ. Реакційну суміш охолоджують, відфільтровують осад, промивають невеликою кількістю і-РrОН та висушують. Кристалізують з ДМФА. Схема синтезу 2-{[3-ціано-3-(1-метил-1,3-дигідро-2Н-бензімідазол-2-іліден)-2-оксопропіл]-[(4метилфеніл)сульфоніл]аміно}оцтової кислоти: O O H N N CN + N N O N N SO2 CH3 CH3 CN COOH SO2 1 CH3 25 30 35 CH3 2 . Запропонований засіб активний проти іридовірусу комара (MIV). Іридовірус комара або Mosquito iridescent virus (MIV) - це великий, ДНК-вмісний, ікосаедричий, цитоплазматичний вірус, що уражує комарів родів Aedes, Culex, Culizeta. Діаметр віріонів становить 180-200 нм. Приклад. Противірусну дію речовини визначали по інгібуванню реплікації іридовірусу комара в личинках великої вощинної молі Galleria mellonella. Як тест-системи використовували личинки IV віку великої вощинної молі G. mellonella. Культуру личинок вирощували на середовищі Гайдака. Облік результатів проводили через 14 днів після введення вірусу в личинки. Наявність вірусу визначали методами блакитних осадів та електронної мікроскопії. За титр вірусу приймали те кінцеве розведення, при якому в 50 % личинок виявляли вірус. Титр вірусу обчислювали за загальноприйнятими методиками. Метод застосовувався в модифікації, що дозволяє більш цілеспрямовано визначати противірусну дію досліджуваного засобу. В пробірки з 10-кратними розведеннями іридовірусу комара вносили досліджувану речовину. Суміш інкубували протягом 1 години при 28 °С та інокулювали личинки великої вощинної молі. В таблиці представлено результати дослідження впливу 2-{[3-ціано-3-(1-метил-1,3-дигідро-2Н-бензімідазол-2-іліден)-2-оксопропіл]-[(4метилфеніл)сульфоніл]аміно}оцтової кислоти на інфекційний титр іридовірусу комара. 1 UA 98179 C2 Таблиця Наявність вірусу Розведення іридовірусу комара Концентрація досліджуваної речовини, нг/мл -1 10 2 -2 10 2 -3 10 2 -4 10 2 -5 10 2 -6 10 2 -7 10 2 -8 10 2 Інфекційний титр іридовірусу комара в личинках G. mellonella, lg ІД50 Контроль Дослід 5 Контроль Дослід + + + + + + + + + + + + 8 10 4 10 Речовина проявляла противірусну активність відносно іридовірусу комара. Токсичної дії препарату на личинки в робочих концентраціях не відмічено. Максимально переносима концентрація досліджуваної речовина для личинок G. mellonella становила 20 нг/мл. Слід зазначити, що у вказаній дозі препарат не проявляв цитотоксичної і гемолітичної дії на тестоб'єкт личинки G. mellonella. Література: 1. Патент РФ 2007110531/04. 10 ФОРМУЛА ВИНАХОДУ 15 20 1. Спосіб отримання 2-{[3-ціано-3-(1-метил-1,3-дигідро-2Н-бензімідазол-2-іліден)-2-оксопропіл][(4-метилфеніл)сульфоніл]аміно}оцтової кислоти, який полягає в тому, що до розчину 1метилбензімідазол-2-ілацетонітрилу в сухому диметилформаміді додають 4-[(4метилфеніл)сульфоніл]-2,6-морфоліндіон, після чого реакційну суміш кип'ятять 2-4 год., контролюючи хід реакції за допомогою ТШХ, суміш охолоджують, відфільтровують осад, промивають невеликою кількістю і-РrОН та висушують з подальшою кристалізацією з ДМФА. 2. Застосування речовини, отриманої в п. 1, як противірусного препарату. Комп’ютерна верстка А. Крулевський Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2