N-{(1z)-2-оксо-1-(2-оксо-1,2-дигідро-3н-індол-3-іліден)-2-[(фенілетил)аміно]етил}бензамід, що проявляє антигіпоксичну дію

N-{(1Z)-2-оксо-1-(2-оксо-1,2-дигідро-3Н-індол3-іліден)-2-[(фенілетил)аміно]етил}бензамід загальної формули: 2 3 H2 C 58811 H2 C NH O C C H N C O O N H , що проявляє антигіпоксичну активність. Сполука, яка заявляється, утворена взаємодією 2-феніл-4-(2-оксоіндолініліден-3)-5оксазолону і -фенілетиламіну в еквімолекулярних співвідношеннях у середовищі етанолу при нагріванні. Одержують N-{(1Z)-2-oкco-1-(2-оксо-1,2дигідро-3Н-індол-3-іліден)-2[(фенілетил)аміно]етил}бензамідкристалічну речовину з температурою плавлення 250-252°С. Брутто-формула C25H21N3O3. Корисна модель ілюструється прикладами. Приклад 1. До розчину 1,45г (0,005моль) 2-феніл-4-(2оксоіндолініліден-3)-5-оксазолону в 15мл етанолу додають 0,61г (0,005моль) -фенілетиламіну. Реакційну суміш кип'ятять зі зворотним 4 холодильником протягом 40 хвилин, потім охолоджують. Осад відфільтровують, висушують та кристалізують із діоксану. Одержують N-{(12)-2оксо-1-(2-оксо-1,2-дигідро-3Н-індол-3-іліден)-2[(фенілетил)аміно]етил}бензамід. Вихід 1,97г (96%). Тпл.=250-252°С. Спектр ЯМР 1Н 12,89 (1Н, с, NH-індол), 11,05 (1Н, с, NHCO), 8,99 (1H, с, CONH), 8,05-6,95 (14Н, м, Н-аром.), 3,52 (2Н, к, NHCH2CH2), 2,98 (2Н, к, NHCH2CH2). Знайдено, %: С 72,87; Н 5,23; N 10,09. C25H21N3O3. Вирахувано, %: С 72,98; Н 5,14; N 10,21. Приклад 2. Антигіпоксичну активність заявленої сполуки N-{(1Z)-2-оксо-1-(2-оксо-1,2-дигідро-3Н-індол-3іліден)-2-[(фенілетил)аміно]етил}бензаміду та препарату порівняння - мексидолу вивчали у дослідах на білих нелінійних мишах-самцях масою 15-22г в умовах гострої гемічної гіпоксії за стандартною моделлю [3]. Оцінку антигіпоксичної активності проводили за показником середньої тривалості життя експериментальних тварин за умов профілактичного введення досліджуваних сполук та ЛД50. Результати вивчення антигіпоксичної активності та гострої токсичності заявленої сполуки та мексидолу наведені у таблиці. Таблиця Вивчення антигіпоксичної активності та токсичності N-{(1Z)-2-oкco-1-(2-оксо-1,2-дигідро-3Н-індол-3-іліден)-2-[(фенілетил)аміно]етил}бензаміду та мексидолу у мишей Сполука Заявлена сполука мексидол Доза,мг/кг 18,6 100,0 Тривалість життя, % до контролю 186,4 156,8 Як видно з таблиці 1 N-{(1Z)-2-оксо-1-(2-оксо1,2-дигідро-3Н-індол-3-іліден)-2[(фенілетил)аміно]етил}бензамід має виражену антигіпоксичну дію. За своєю активністю він перевищує мексидол та має набагато нижчу токсичність. Антигіпоксичний індекс, який характеризує широту терапевтичної дії N-{(1Z)-2oкco-1-(2-oкco-1,2-дигідро-3Н-індол-3-іліден)-2[(фенілетил)аміно]етил}бензаміду майже у 46 разів більший, ніж у препарату порівняння. Таким чином, заявлена сполука N-{(1Z)-2-оксо1-(2-оксо-1,2-дигідро-3Н-індол-3-іліден)-2[(фенілетил)аміно]етил}бензамід проявляє виражену антигіпоксичну дію при низькій токсичності, одержується за доступною технологією, може бути одержаною в промислових умовах з використанням стандартного Комп’ютерна верстка Н. Лиcенко ЛД50,мг/кг 3509 405 обладнання, доступних екологічно-безпечних реактивів, має 96% вихід. У синтезі N-{(12)-2-оксо1-(2-оксо-1,2-дигідро-3Н-індол-3-іліден)-2-[(фені летил)аміно] етил}бензаміду використовуються вітчизняні субстанції. Джерела інформації: 1. Машковский М.Д. Лекарственные средства: в 2т. - Т.2. - 14-е изд., перераб., испр. и доп. - М.: ООО «Издательство Новая Волна», 2002. -С.182184. 2. Компендіум 2007 - лікарські препарати / За ред. В.М.Коваленка, О.П.Вікторова. - К.: МОРІОН, 2007. - Т.1. - С.Л-856-Л857. 3. Сернов Л.Н., Гацура В.В. Элементы экспериментальной фармакологии. -М.: Наука, 2000. -352с. Підписне Тираж 23 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601