Спосіб контролю відновлення моторики шлунково-кишкового тракту після хірургічної корекції гастрошизису

Реферат: Спосіб контролю відновлення моторики шлунково-кишкового тракту після хірургічної корекції гастрошизису включає визначення появи активної перистальтики та відсутності стазу по назогастральному зонду. Додатково виконується контроль відходження через пряму кишку масивної слизової пробки у вигляді червоподібного (веретеноподібного) відбитка із ділянки ілеоцекального кута. UA 99076 U (12) UA 99076 U UA 99076 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, зокрема дитячої хірургії, і може бути використана для підвищення ефективності лікування дітей з гастрошизисом. Природжені вади розвитку (ПВР) зустрічаються у близько 5 % новонароджених дітей і посідають одне з перших місць у структурі перинатальної і дитячої смертності в Україні [1]. Гастрошизис - вітальна вада розвитку, що потребує невідкладного хірургічного лікування. Смертність при цьому захворюванні коливається від 5-10 % у розвинених країнах, до 100 % - в деяких країнах Африки [2]. Ранній початок ентерального годування позитивно впливає на лікування гастрошизису у дітей [3]. При цьому зменшується час перебування дитини в стаціонарі, доведено, що затримка початку ентерального харчування на 1 добу подовжує перебування дитини в стаціонарі на 1 і більше діб [4]. За даними передових клінік світу час парентерального харчування дитини в середньому триває від 7 до 24 діб [5]. Після перенесеного хірургічного лікування відмічається парез кишечнику та неможливість ентерального харчування, що обумовлене внутрішньоутробними змінами стінки кишечнику внаслідок внутрішньоутробного перитоніту. Визначення часу початку ентерального харчування є важливою проблемою, що впливає на якість лікування новонароджених дітей з гастрошизисом. Відомий спосіб [3], при якому початок ентерального харчування в середньому розпочинали на 8-14 добу. Основними критеріями початку ентерального годування було відновлення перистальтики кишечнику, що визначали за допомогою клінічного огляду та при сонографічному огляді черевної порожнини. Така методика при гастрошизисі не завжди має успіх, так як відновлення перистальтичних шумів, що визначається клінічно, може бути як антиперистальтикою, так і перистальтикою окремих відділів кишечнику. Це в свою чергу не дає можливості точно визначити готовність дитини засвоювати їжу ентерально. Найближчим за суттю способом визначення відновлення моторики шлунково-кишкового тракту після хірургічної корекції гастрошизису є спосіб медичного ведення немовлят з гастрошизисом [4]. Суть способу полягає у клінічному визначенні часу появи активної перистальтики та відсутності стазу зі шлунка по назогастральному зонду. Недоліком вказаного способу лікування є неврахування відновлення перистальтики у нижніх відділах кишечнику та відсутність контролю відходження слизової пробки з ілеоцекального кута, що зазвичай має місце при гастрошизисі у новонароджених дітей. В основу способу контролю відновлення моторики шлунково-кишкового тракту після хірургічної корекції гастрошизису поставлено задачу початку раннього ентерального харчування новонароджених з гастрошизисом, що дасть можливість покращити ефективність лікування цих дітей за рахунок зменшення часу парентерального харчування та часу перебування в стаціонарі. Поставлена задача вирішується у способі контролю відновлення моторики шлунковокишкового тракту після хірургічної корекції гастрошизису, що включає визначення появи активної перистальтики та відсутності стазу по назогастральному зонду, згідно з корисною моделлю, додатково виконується контроль відходження через пряму кишку масивної слизової пробки у вигляді червоподібного (веретеноподібного) відбитка із ділянки ілеоцекального кута. Спосіб здійснюється наступним чином: у новонародженої дитини, що перенесла хірургічне лікування відразу після народження та отримує інтенсивну терапію, проводиться контроль відходження слизової меконіальної пробки (в середньому на 7 добу), появи активної перистальтики та відсутності стазу зі шлунка по назогастральному зонду, після чого розпочинається дробне ентеральне годування. Суть способу, що заявляється, підтверджується наступними прикладами. Приклад 1. У відділенні хірургічної корекції природжених вад розвитку у дітей ДУ "ШАГ НАМН України" знаходився на лікуванні доношений новонароджений хлопчик, медична карта хворого № 583/69. Проводились пренатальні УЗД матері в 15, 20 і 33 тижнів вагітності, встановлено діагноз: ПВР – гастрошизис (ГШ). Дитина народжена в акушерській клініці ДУ "ШАГ НАМН України" шляхом планового передчасного кесарева розтину в 37 тижнів гестації, в присутності дитячого хірурга і дитячого реаніматолога. Хлопчик від III вагітності, III пологів, маса при народженні 3900 г, оцінка за шкалою Апгар - 5/6 балів При первинному огляді виявлено наскрізний дефект передньої черевної стінки праворуч від пупка розмірами 4 см в діаметрі. Через дефект евентеровані назовні частина шлунка, ділянка печінки, тонка і товста кишки на спільній брижі, ліве яєчко з сім'яним канатиком. Загальний стан після народження тяжкий, тяжкість стану обумовлена ГШ. Відразу після народження розпочато комплекс заходів для проведення невідкладного хірургічного лікування (постановка назогастрального зонда, інтубація трахеї, знечулення, конакіон в/в). Дитина через 10 хвилин в умовах транспортного кювету була доставлена до 1 UA 99076 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 хірургічної операційної, де її чекала бригада хірургів. Було виконано операцію: санація, ревізія, занурення евентрованих органів в черевну порожнину, пластика передньої черевної стінки з формуванням мінімальної вентральної грижі та пупкового кільця. Післяопераційний період протікав тяжко, без ускладнень. Штучна вентиляція легень (ШВЛ) тривала 3 доби. Активна перистальтика вислуховується з 4 доби. Стаз відсутній з 5 доби, слизова пробка відійшла фрагментами на 7 добу. Годування (суміш "Alfare") розпочато з 7 доби життя. Повне ентеральне харчування розпочато на 14 добу життя. Дитина виписана для подальшого амбулаторного лікування в задовільному стані на 18 добу життя. В подальшому хлопчик знаходився на диспансерному спостереженні в ДУ "ШАГ НАМН України", ріс і розвивався відповідно віку. Приклад 2. У відділенні хірургічної корекції природжених вад розвитку у дітей ДУ "ШАГ НАМН України" знаходився на лікуванні недоношений новонароджений хлопчик, медична карта хворого № 1213/62. Проводились пренатальні УЗД матері, встановлено діагноз: ПВР гастрошизис, плацентарна недостатність, помірне маловоддя. Дитина народжена в акушерській клініці ДУ "ШАГ НАМН України" шляхом планового передчасного кесарева розтину в 35 тижнів гестації. Хлопчик від І вагітності на тлі плацентарної недостатності і маловоддя, І пологів, маса при народженні 1830 г, оцінка за шкалою Апгар - 5/5 балів. При первинному огляді виявлено наскрізний дефект передньої черевної стінки праворуч від пупка розмірами 3,8 см в діаметрі. Через дефект евентеровані назовні частина шлунка, ділянка печінки, 12 ПК з підшлунковою залозою, уся тонка і товста кишки з ілеоцекальним кутом на спільній брижі, корінь брижі. Загальний стан після народження тяжкий, тяжкість стану обумовлена ГШ та затримкою внутрішньоутробного розвитку. Відразу після народження розпочато комплекс заходів для проведення невідкладного хірургічного лікування (постановка назогастрального зонда, інтубація трахеї, знечулення, конакіон в/в). Дитина через 15 хвилин була доставлена до хірургічної операційної, де її чекала бригада хірургів. Було виконано операцію: санація, ревізія, занурення евентрованих органів в черевну порожнину, пластика передньої черевної стінки з формуванням мінімальної вентральної грижі та пупкового кільця. Післяопераційний період протікав тяжко, без ускладнень. ШВЛ тривала 3 доби. Активна перистальтика вислуховується з 7 доби. Стаз відсутній з 8 доби, тоді ж відійшла слизова пробка. Годування (суміш "Alfare") розпочато з 8 доби життя. Повне ентеральне харчування розпочато на 18 добу життя. Дитина переведена для другого етапу виходжування за місцем проживання в задовільному стані. Спосіб контролю відновлення моторики шлунково-кишкового тракту після хірургічної корекції гастрошизису пройшов клінічну апробацію в дитячих клініках ДУ "ШАГ НАМН України" з добрими результатами та рекомендований до практичного впровадження у спеціалізованих клініках. Джерела інформації: 1. Проблеми дитячої смертності в Україні / Н.Г. Гойда, P.O. Моісеєнко, О.Г. Сулима [та ін.] // Охорона здоров'я України. - 2002. - № 2. – С. 50-56. 2. Sekabira J. Gastroschisis: a third world perspective / J. Sekabira, G.P. Hadley // Pediatr. Surg. Int. - 2009. - Vol. 25. - P. 327-329. 3. Effect of timing of enteral feeding on outcome in gastroschisis / Akram Aljahdali, Noosheen Mohajerani, Erik D. Skarsgard // Journal of Pediatric Surgery. - 2013. – Vol. 48. - Issue 5. - P. 971976. 4. Management of the Infant With Gastroschisis: A Comprehensive Review of the Literature / Tracey Williams, Rachel Butler, Тага Sundem // Newborn & Infant Nursing Reviews. - 2003. - 3(2) P. 114-128. 5. Questions and Answers About: Gastroschisis // Minnesota Neonatal PhysiciansOctober 2010. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 50 55 Спосіб контролю відновлення моторики шлунково-кишкового тракту після хірургічної корекції гастрошизису, що включає визначення появи активної перистальтики та відсутності стазу по назогастральному зонду, який відрізняється тим, що додатково виконується контроль відходження через пряму кишку масивної слизової пробки у вигляді червоподібного (веретеноподібного) відбитка із ділянки ілеоцекального кута. Комп’ютерна верстка А. Крижанівський Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2