Пакувальний виріб, упаковка і спосіб, що забезпечують або зберігають бажаний колір м’ясопродукту

1. Виріб для упаковування харчового продукту, у вигляді плівки, що має внутрішню поверхню і зовнішню поверхню, і містить: шар для контакту з харчовим продуктом, що містить агент, який поліпшує колір міоглобіну, при цьому агент, що поліпшує колір міоглобіну, присутній на поверхні плівки в кількості, недостатній для ефективної обробки всього свіжого м'ясного продукту, і вибраний з групи, що складається із сполук, які є донорами оксиду азоту, що вибрані з групи, яка складається з нітрозодисульфонатів, комплексів з перехідного металу/нітрозосполуки, органічних нітратів, органічних нітритів, органічних нітросполук, органічних нітрозосполук, О-нітрозованих сполук, S-нітрозованих сполук, оксидазотних сполук, фуроксанів, оксатриазол-5-імінів, сиднонімінів, оксимів і їх комбінацій, гетероциклічних сполук азоту, і сполук, які є донорами монооксиду сірки; і киснебар'єрний шар. 2. Виріб за п. 1, в якому агент, що поліпшує колір міоглобіну, являє собою сполуки, які служать донором монооксиду сірки. 3. Виріб за п. 1, в якому агент, що поліпшує колір міоглобіну, являє собою гетероциклічну сполуку азоту, вибрану з групи, що містить піридини, піразини, піримідини, імідазоли, пурини, триазини і їх комбінації. 4. Виріб за п. 1, в якому агент, який поліпшує колір міоглобіну, являє собою гетероциклічну сполуку азоту, вибрану з групи, що складається з нікотинових кислот, солей або складних ефірів нікотинової кислоти, нікотинамідів, солей або складних ефірів нікотинаміду і їх комбінацій. 2 (19) 1 3 17. Виріб за п. 15, в якому зовнішній поверхневий шар містить поліолефін, поліамід, складний поліефір, полістирол або їх суміш. 18. Виріб за п. 1, в якому шар для контакту з харчовим продуктом містить целюлозу. 19. Виріб за п. 1, в якому шар для контакту з харчовим продуктом є нетканим. 20. Виріб за п. 1, в якому шар для контакту з харчовим продуктом вибирають з групи, що складається з поліолефіну, складного поліефіру, полістиролу або їх сумішей. 21. Виріб за п. 20, в якому складний поліефір вибирають з групи, що складається з гомополімерів або співполімерів поліетилентерефталату, полімеру молочної кислоти і їх сумішей. 22. Виріб за п. 1, в якому щонайменше в одному шарі виробу утворені поперечні зв'язки. 23. Виріб за п. 15, в якому щонайменше в одному шарі виробу опроміненням утворені поперечні зв'язки. 24. Виріб за п. 1, який додатково містить щонайменше один додатковий шар з поліаміду, складного поліефіру, поліетилену, поліпропілену, полібутилену, полістиролу, полікарбонату, циклічного олефінового співполімеру, поліуретану, поліакриламіду, полімеру, модифікованого ангідридом, полімеру, модифікованого акрилатом, або їх сумішей. 25. Виріб за п. 1, в якому шар для контакту з харчовим продуктом додатково містить щонайменше одне з антиоксиданту, агента, що забезпечує ковзання, антиадгезиву, барвника, агента, що надає смаку, агента, що надає запаху, органолептичного агента, агента, що змінює коефіцієнт тертя, змащування, поверхнево-активної речовини, агента для укладення у капсулу, поглинача кисню, агента для зміни рН, агента для формування плівки, емульгатора, поліфосфату, зволожувача, осушувального агента, антимікробного агента, агента для хелатування, зв'язуючого, крохмалю, полісахариду, або їх комбінації. 26. Виріб за п. 1, в якому шар для контакту з харчовим продуктом містить від близько 0,10 до близько 5,0 ваг. % агента, що поліпшує колір міоглобіну. 27. Виріб за п. 1, в якому шар для контакту з харчовим продуктом містить щонайменше близько 0,10 ваг. % і менше 2,0 ваг. % агента, що поліпшує колір міоглобіну. 28. Виріб за п. 1, в якому шар для контакту з харчовим продуктом містить від близько 0,75 до близько 1,75 ваг. % агента, що поліпшує колір міоглобіну. 29. Виріб за п. 1, в якому шар для контакту з харчовим продуктом має поверхню для контакту з харчовим продуктом, що містить від близько 0,01 2 до близько 10 мікромолів/дюйм агента, що поліпшує колір міоглобіну. 30. Виріб за п. 1, в якому шар для контакту з харчовим продуктом має поверхню для контакту з харчовим продуктом, що містить щонайменше 0,1 2 мг/дюйм агента, що поліпшує колір міоглобіну. 31. Виріб за п. 1, в якому шар для контакту з харчовим продуктом має поверхню для контакту з 96258 4 харчовим продуктом, що містить менше 0,25 2 мг/дюйм агента, що поліпшує колір міоглобіну. 32. Виріб за п. 1, в якому шар для контакту з харчовим продуктом містить полімер, що ущільнюється під дією тепла. 33. Виріб за п. 1, в якому шар для контакту з харчовим продуктом містить полімер, що ущільнюється під дією тепла, вибраний з групи, що складається з поліолефіну, поліетилену, поліетилену досить низької густини (VLDPE), лінійного поліетилену низької густини (LLDPE), поліетилену низької густини (HDРЕ), поліетилену високої густини (HDPE), співполімеру етилену і альфа-олефіну, поліпропілену (РР), полібутилену (РВ), іономеру, складного поліефіру, співполімеру етилену і вінілацетату (EVA), співполімеру етилену і метилакрилату (ЕМА), співполімеру етилену і бутилакрилату (ЕВА), співполімеру етилену і етилакрилату (ЕЕА), співполімеру етилену і акрилової кислоти (ЕАА), співполімеру етилену і метакрилової кислоти (ЕМАА), і їх комбінацій. 34. Виріб за п. 1, в якому щонайменше 10% виробу прозорі. 35. Виріб за п. 1, що має показник глянцю щонайменше 70 при 45°. 36. Виріб за п. 1, в якому агент, що поліпшує колір міоглобіну, присутній в кількості від близько 0,01 2 до близько 10 мікромолів/дюйм . 37. Виріб за п. 1, в якому агент, що поліпшує колір міоглобіну, присутній в кількості від 0,17 мікромо2 лів/дюйм або менше. 38. Упаковка для харчового продукту, яка містить: міоглобінвмісний харчовий продукт, що містить щонайменше 5 ваг.% води; контейнер, що містить полімерну плівку, яка має полімерний киснебар'єрний шар і шар для контакту з харчовим продуктом, що містить агент, який поліпшує колір міоглобіну, при цьому агент, що поліпшує колір міоглобіну, присутній на поверхні плівки в кількості, недостатній для ефективної обробки всього свіжого м'ясного продукту, і вибраний з групи, що складається із сполук, які є донорами оксиду азоту, що вибрані з групи, яка складається з нітрозодисульфонатів, комплексів з перехідного металу/нітрозосполуки, органічних нітратів, органічних нітритів, органічних нітросполук, органічних нітрозосполук, О-нітрозованих сполук, S-нітрозованих сполук, оксидазотних сполук, фуроксанів, оксатриазол-5-імінів, сиднонімінів, оксимів і їх комбінацій, гетероциклічних сполук азоту, і сполук, які є донорами монооксиду сірки; причому шар для контакту з харчовим продуктом має поверхню для контакту з харчовим продуктом, щонайменше частина якої контактує щонайменше з частиною поверхні харчового продукту, що містить міоглобін. 39. Упаковка за п. 38, в якій шар для контакту з харчовим продуктом містить агент, що поліпшує колір міоглобіну, як перший агент, що поліпшує колір міоглобіну; при цьому харчовий продукт додатково містить другий агент, що поліпшує колір міоглобіну, який містить сполуку, що є донором монооксиду вуглецю. 40. Упаковка за п. 38, в якій контейнер містить міоглобінвмісний харчовий продукт у середовищі із зниженим вмістом кисню. 5 41. Упаковка за п. 38, в якій агентом, що поліпшує колір міоглобіну, є сполука, що служить донором монооксиду сірки. 42. Упаковка за п. 38, в якій агентом, що поліпшує колір міоглобіну, є гетероциклічна сполука азоту, вибрана з групи, що складається з піридинів, піразинів, піримідинів, імідазолів, пуринів, триазинів і їх комбінацій. 43. Упаковка за п. 38, в якій агентом, що поліпшує колір міоглобіну, є гетероциклічна сполука азоту, вибрана з групи, що складається з нікотинових кислот, солей або складних ефірів нікотинової кислоти, нікотинамідів, солей або складних ефірів нікотинаміду і їх комбінацій. 44. Упаковка за п. 38, в якій міоглобінвмісний харчовий продукт являє собою свіжий м'ясопродукт, що зберігається у середовищі із зниженим вмістом кисню. 45. Упаковка за п. 38, в якій міоглобінвмісний харчовий продукт являє собою свіжий м'ясопродукт, що зберігається у вакуумі. 46. Упаковка за п. 38, в якій щонайменше частина шару для контакту з харчовим продуктом є прозорою і контактує з харчовим продуктом, що містить міоглобін. 47. Упаковка за п. 38, в якій контейнер додатково містить лоток. 48. Упаковка за п. 47, в якій щонайменше частину харчового продукту, що містить міоглобін, зберігають у контакті із зміненою атмосферою, що має підвищений рівень монооксиду вуглецю, діоксиду вуглецю, азоту, оксиду азоту або їх сумішей відносно атмосфери ззовні контейнера. 49. Упаковка за п. 38, в якій агент, що поліпшує колір міоглобіну, не є газоподібним. 50. Упаковка за п. 38, в якій поверхня для контакту з харчовим продуктом містить від близько 0,01 до 2 близько 10 мікромолів/дюйм агента, що поліпшує колір міоглобіну. 51. Упаковка за п. 38, в якій міоглобінвмісний харчовий продукт містить від близько 0,1 до 25 мг міоглобіну на грам харчового продукту. 52. Упаковка за п. 38, в якій міоглобінвмісний харчовий продукт містить від близько 3 до 20 мг міоглобіну на грам харчового продукту. 53. Упаковка за п. 38, в якій міоглобінвмісний харчовий продукт містить від близько 1 до 5 мг міоглобіну на грам харчового продукту. 54. Упаковка за п. 38, в якій міоглобінвмісний харчовий продукт містить менше ніж близько 1 мг міоглобіну на грам харчового продукту. 55. Упаковка за п. 38, в якій міоглобінвмісний харчовий продукт містить щонайменше 1 мг міоглобіну на грам харчового продукту. 56. Упаковка за п. 38, в якій міоглобінвмісний харчовий продукт являє собою свіжий м'ясопродукт. 57. Упаковка за п. 38, в якій міоглобінвмісний харчовий продукт являє собою свіжий м'ясопродукт, вибраний з групи, що складається з яловичини, телятини, свинини, баранини, ягнятини, домашньої птиці, курчати, індички, качки, гусака, дичини, риби і морепродуктів. 58. Упаковка за п. 38, в якій міоглобінвмісний харчовий продукт являє собою свіжий м'ясопродукт, вибраний з групи, що складається з початкового 96258 6 розбирання, повторного розбирання, роздрібного розбирання, подрібненого м'яса, фаршу і їх комбінацій. 59. Упаковка за п. 38, в якій міоглобінвмісний харчовий продукт є свіжим, замороженим, сильно охолодженим або розмороженим. 60. Упаковка за п. 38, в якій плівка має швидкість пропускання кисню, меншу ніж близько 310 3 2 см /м /24 години, виміряну при відносній вологості 0% і 23°С. 61. Упаковка за п. 38, в якій плівка має швидкість пропускання кисню, меншу ніж близько 20 3 2 см /м /24 години, виміряну при відносній вологості 0% і 23°С. 62. Упаковка за п. 38, в якій упаковка містить пакет, мішок, корпус, обгорнутий лоток, формоусадочну упаковку, упаковку у вигляді вакуумної оболонки, упаковку потокового обгортання, термоформовану упаковку або їх комбінацію. 63. Упаковка за п. 38, що герметично запечатана. 64. Упаковка за п. 38, в якій шар для контакту з харчовим продуктом і киснебар'єрний шар є тим самим шаром. 65. Упаковка за п. 38, в якій шар для контакту з харчовим продуктом має рівномірний розподіл агента, що поліпшує колір міоглобіну, на контактуючій з харчовим продуктом поверхні даного шару. 66. Упаковка за п. 38, в якій шар для контакту з харчовим продуктом містить від близько 0,1 до близько 5,0 ваг. % введеного у нього агента, що поліпшує колір міоглобіну. 67. Упаковка за п. 38, в якій шар для контакту з харчовим продуктом містить щонайменше близько 0,1 ваг. % введеного у нього агента, що поліпшує колір міоглобіну. 68. Упаковка за п. 38, в якій шар для контакту з харчовим продуктом містить менше 2,0 ваг. % введеного у нього агента, що поліпшує колір міоглобіну. 69. Упаковка за п. 38, в якій шар для контакту з харчовим продуктом містить від близько 0,75 до близько 1,75 ваг. % агента, що поліпшує колір міоглобіну. 70. Упаковка за п. 38, в якій агент, що поліпшує колір міоглобіну, знаходиться у кількості, достатній для того, щоб забезпечити наявність у поверхні харчового продукту, що містить міоглобін, видимого червоного кольору щонайменше через 10 днів після герметичного ущільнення харчового продукту, що містить міоглобін, у вакуумному середовищі. 71. Упаковка за п. 38, в якій міоглобінвмісний харчовий продукт упакований менше ніж через 20 днів після забою. 72. Упаковка за п. 38, в якій міоглобінвмісний харчовий продукт упакований менше ніж через 12 днів після забою. 73. Упаковка за п. 38, в якій міоглобінвмісний харчовий продукт упакований менше ніж через 48 годин після забою. 74. Упаковка за п. 38, в якій вміст води у харчовому продукті, що містить міоглобін, складає щонайменше 40 ваг. %. 7 75. Упаковка за п. 38, в якій вміст води у харчовому продукті, що містить міоглобін, складає щонайменше 60 ваг. %. 76. Упаковка за п. 38, в якій вміст хлориду натрію у харчовому продукті, що містить міоглобін, складає менше 2,0 ваг. %. 77. Упаковка за п. 38, в якій вміст хлориду натрію у харчовому продукті, що містить міоглобін, складає 1,0 ваг. % або менше. 78. Упаковка за п. 38, в якому агент, що поліпшує колір міоглобіну, присутній в кількості від близько 2 0,01 до близько 10 мікромолів/дюйм . 79. Упаковка за п. 38, в якому агент, що поліпшує колір міоглобіну, присутній в кількості від 0,17 мікромолів/дюйм або менше. 80. Спосіб сприяння одержанню бажаного кольору на поверхні свіжого м'ясопродукту, що включає міоглобін, який містить наступні стадії: подачу контейнера, що містить полімерну плівку, яка має киснебар'єрний шар, і шар для контакту з харчовим продуктом; забезпечення свіжого м'ясопродукту, що містить міоглобін, вміст води в якому складає щонайменше 5 ваг. %; введення свіжого м'ясопродукту, що містить міоглобін, у контакт з агентом, що поліпшує колір міоглобіну, при цьому агент, що поліпшує колір міоглобіну, присутній на поверхні плівки в кількості, недостатній для ефективної обробки всього свіжого м'ясного продукту, і вибраний з групи, яка складається із сполук, які є донорами оксиду азоту, що вибрані з групи, що складається з нітрозодисульфонатів, комплексів з перехідного металу/нітрозосполуки, органічних нітратів, органічних нітритів, органічних нітросполук, органічних нітрозосполук, О-нітрозованих сполук, S-нітрозованих сполук, оксидазотних сполук, фуроксанів, оксатриазол-5-імінів, сиднонімінів, оксимів і їх комбінацій, гетероциклічних сполук азоту і сполук, які є донорами монооксиду сірки, щоб одержати свіжий м'ясопродукт, що включає міоглобін, який містить менше 1 ваг. % хлориду натрію. 81. Спосіб за п. 80, в якому свіжий м'ясопродукт, що включає міоглобін, містить менше 0,5 ваг. % хлориду натрію. 82. Спосіб за п. 80, в якому свіжий м'ясопродукт, що включає міоглобін, містить менше 50 ррm (мільйонних часток) нітриту, нітрату або їх комбінацій. 83. Спосіб за п. 80, в якому агент, що поліпшує колір міоглобіну, являє собою сполуку, що служить донором монооксиду сірки. 84. Спосіб за п. 80, в якому агент, що поліпшує колір міоглобіну, являє собою гетероциклічну сполуку азоту, вибрану з групи, що складається з піридинів, піразинів, піримідинів, імідазолів, пуринів, триазинів і їх комбінацій. 85. Спосіб за п. 80, в якому агент, що поліпшує колір міоглобіну, являє собою гетероциклічну сполуку азоту, вибрану з групи, що складається з нікотинових кислот, солей або складних ефірів нікотинової кислоти, нікотинамідів, солей або складних ефірів нікотинаміду і їх комбінацій. 96258 8 86. Спосіб за п. 80, що додатково передбачає: видалення кисню з середовища, що оточує свіжий м'ясопродукт, який містить міоглобін; зберігання свіжого м'ясопродукту у середовищі, яке по суті не містить кисню, протягом часу, достатнього для появи бажаного кольору. 87. Спосіб за п. 86, в якому видалення кисню з середовища, що оточує свіжий м'ясопродукт, який містить міоглобін, здійснюють за допомогою вакууму з одержанням вакуумної упаковки. 88. Спосіб за п. 80, в якому бажаний колір являє собою червоний колір. 89. Спосіб за п. 80, в якому свіжий м'ясопродукт, що містить міоглобін, упаковують менше ніж через 20 днів після забою. 90. Спосіб за п. 80, в якому свіжий м'ясопродукт, що містить міоглобін, упаковують менше ніж через 12 днів після забою. 91. Спосіб за п. 80, в якому свіжий м'ясопродукт, що містить міоглобін, упаковують менше ніж через 48 годин після забою. 92. Спосіб за п. 80, в якому свіжий м'ясопродукт, що містить міоглобін, вибирають з групи, яка складається з яловичини, телятини, свинини, баранини, ягнятини, домашньої птиці, курчати, індички, качки, гусака, дичини, риби і морепродуктів. 93. Спосіб за п. 80, в якому свіжий м'ясопродукт, що включає міоглобін, містить щонайменше близько 0,1 мг міоглобіну на грам даного продукту. 94. Спосіб за п. 80, в якому свіжий м'ясопродукт, що включає міоглобін, містить щонайменше 1 мг міоглобіну на грам даного продукту. 95. Спосіб за п. 80, в якому свіжий м'ясопродукт, що включає міоглобін, містить щонайменше 3 мг міоглобіну на грам даного продукту. 96. Спосіб за п. 80, в якому свіжий м'ясопродукт, що включає міоглобін, містить щонайменше 40 ваг. % води. 97. Спосіб за п. 80, в якому полімерна плівка містить агент, що поліпшує колір міоглобіну, при цьому спосіб додатково передбачає упаковування свіжого м'ясопродукту, що містить міоглобін, з введенням його у контакт з шаром для контакту з харчовим продуктом. 98. Спосіб за п. 80, в якому полімерна плівка містить агент, що поліпшує колір міоглобіну, при цьому спосіб додатково передбачає упаковування свіжого м'ясопродукту, що містить міоглобін, у контейнер. 99. Спосіб за п. 98, в якому шар полімерної плівки для контакту з харчовим продуктом містить агент, що поліпшує колір міоглобіну. 100. Спосіб за п. 80, в якому полімерна плівка містить агент, що поліпшує колір міоглобіну, як перший агент, що поліпшує колір міоглобіну, при цьому спосіб додатково передбачає введення свіжого м'ясопродукту, що містить міоглобін, у контакт з другим агентом, що поліпшує колір міоглобіну, що містить сполуку, яка служить донором монооксиду вуглецю. 101. Спосіб за п. 86, в якому бажаний колір на поверхні свіжого м'ясопродукту, що містить міоглобін, зберігають щонайменше на п'ятиденний строк показу після контакту з поверхнею свіжого м'ясопродукту, що містить міоглобін. 9 96258 10 102. Спосіб за п. 86, в якому бажаний колір на поверхні свіжого м'ясопродукту, що містить міоглобін, підтримується щонайменше протягом п’яти днів після контакту з поверхнею свіжого м'ясопродукту, що містить міоглобін, за відсутності монооксиду вуглецю. 103. Спосіб за п. 80, в якому полімерна плівка містить агент, що поліпшує колір міоглобіну, як перший агент, що поліпшує колір міоглобіну, при цьому спосіб додатково передбачає обробку свіжого м'ясопродукту, що містить міоглобін, другим агентом, який поліпшує колір міоглобіну. 104. Спосіб за п. 103, в якому перший агент, що поліпшує колір міоглобіну, являє собою неорганічний нітрат, неорганічний нітрит або їх комбінацію. 105. Спосіб за п. 103, в якому перший агент, що поліпшує колір міоглобіну, являє собою нікотинову кислоту. 106. Спосіб за п. 103, в якому другий агент, що поліпшує колір міоглобіну, являє собою монооксид вуглецю. 107. Спосіб за п. 80, в якому агент, що поліпшує колір міоглобіну, присутній в кількості від близько 2 0,01 до близько 10 мікромолів/дюйм . 108. Спосіб за п. 80, в якому агент, що поліпшує колір міоглобіну, присутній в кількості від 0,17 мікромолів/дюйм або менше. Дана заявка є продовженням заявки PCT/US 2005/011387, поданої 4 квітня 2005 і попередньої заявки США Сер. № 60/559350, що має пріоритет, від 2 квітня 2004, обидві з яких включені сюди повністю шляхом посилання. Винахід стосується виробу для упаковування харчового продукту, що містить агент, який поліпшує колір, харчових упаковок і способів упаковування харчових продуктів у зазначені упаковки. Колір м'яса являє собою важливу характеристику м'яса, яка впливає на його придатність для продажу. Покупці часто використовують колір як показник якості і свіжості м'яса. Колір м'яса пов'язаний з кількістю і хімічним станом міоглобіну у м'ясі. Міоглобін знаходиться у м'язовій тканині всіх тварин і його функція полягає у зберіганні і доставці кисню за допомогою оборотного зв'язування молекулярного кисню зі створенням при цьому міжклітинного джерела кисню для мітохондрій. Свинина і м'ясо домашньої птиці звичайно містять меншу кількість міоглобіну, ніж яловичина і, отже, вони за кольором світліші ніж яловичина. Міоглобін включає зв'язувальну відкриту ділянку, яку називають гемом, що може зв'язувати визначені невеликі молекули, наприклад, молекулярний кисень (О2 або "кисень»), або воду. Міоглобін без молекули, зв'язаної з гемовою ділянкою, являє собою молекулу пурпурного кольору, яку називають деоксиміоглобіном. Наявність і тип зв'язаних лігандів біля ділянки зв'язування міоглобіну може привести до зміни кольору міоглобіну. Колір м'ясопродукту буде змінений на підставі кількості наявного міоглобіну, а також кількості і типу (типів) лігандної молекули (молекул), зв'язаної з гемовою зв'язувальною ділянкою. Молекулярний кисень легко діє як ліганд, що буде зв'язаний з гемовою групою, забезпечуючи біологічне перенесення кисню з потоку крові до мітохондрій всередині клітин. Коли кисень буде включений у гем, пурпурний деоксиміоглобін стає оксиміоглобіном, що відрізняється червоним кольором. Коли з гемовою групою зв'язана молекула води, молекула міоглобіну стає коричневою і її називають метміоглобіном. Зв'язок з оксидом вуглецю (СО) може привести до одержання червоного кольору, подібного до того, який одержують за допомогою зв'язку з киснем. Оксид азоту (NO) утворює стійкий рожевий колір у обробленого розсолом м'яса. Історично склалося так, що свіжі м'ясопродукти, призначені для покупців, готують і упаковують для кінцевого використання фактично на місці остаточного збуту. Упаковування продукту, що забезпечує збереження бажаного кольору свіжого м'яса, може сприяти товарній придатності і привабливості м'ясопродукту для покупців. Існуюча технологія упаковування м'яса може з різних причин не забезпечити збереження його кольору, що відповідає вимогам. Звичайний спосіб упаковування, використовуваний роздрібними продавцями відносно свіжого м'яса, полягає у розтягуванні тонкої пластикової плівки навколо виконаного з піни лотка, що підтримує продукт. Плівка проникна киснем, так що колір м'яса швидко стає яскраво червоним. Однак, протягом зберігання колір буде залишатися яскраво червоним тільки близько трьох днів. Отже, такий спосіб упаковування небажаний, оскільки колір часто стає неприйнятним до того, як м'ясо може бути показане або продане, хоча воно залишається поживним і безпечним для вживання. У результаті, для виконання централізованих пакувальних операцій намагаються створити такий спосіб упаковування, який дозволить зберігати колір свіжого м'яса протягом більш тривалого періоду часу. Як варіант, м'ясо упаковують у вакуумні мішки, що перешкоджають проникненню кисню, які ущільнюють за допомогою створення вакууму і які перешкоджають контакту кисню з м'ясом, доки упаковка не буде відкрита. Ущільнені за допомогою вакууму червоні м'ясопродукти корисні, безпечні і мають тривалий строк зберігання, однак у результаті цього вони можуть набути небажаного пурпурного кольору м'яса в упаковці, яка не забезпечує бажаного червоного кольору, доки м'ясо не буде піддане впливу повітря. Покупець віддає перевагу м'ясу, що має пурпурний колір у меншій мірі, ніж м'ясо червоного кольору. Щоб забезпечити червоний колір, якому віддає перевагу покупець, м'ясо також упаковують в упаковки зі зміненою атмосферою («МАР»), при цьому м'ясо зберігають в ущільненій упаковці, що містить атмосферу, яка відрізняється від повітря навколишнього середовища. Наприклад, одна з таких доступних для придбання МАР містить атмосферу, 11 збагачену киснем (до 80 % об'єму), щоб краще зберігати переважний червоний колір. В одному випадку готова МАР містить м'ясо у вуглекислому газі з досить незначним вмістом кисню безпосередньо до показу, коли м'ясо буде піддане впливу кисню для одержання бажаного червоного кольору. Як варіант, м'ясо може контактувати з МАР, причому тією, що має таку атмосферу, яка містить невелику концентрацію оксиду вуглецю (CO) (наприклад, 0,4 % об'єму), щоб зберегти переважний червоний колір м'яса. Однак, хоча МАР, що містять CO, можуть забезпечувати строк зберігання, порівнянний зі строком зберігання м'яса, упакованого за допомогою вакууму, червоний колір, створюваний за рахунок наявності CO, може бути сприйнятий як "ненатурально" яскравий червоний колір. Крім того, має місце тенденція до поширення червоного кольору, створюваного CO, крізь значну частину м'ясопродукту, що приводить до довгострокової "рожевості" внутрішньої частини м'яса, яка може залишатися навіть після того, як м'ясо буде повністю піддане тепловій обробці. Яскраво-червоний комплекс СО-міоглобін називають карбоксиміоглобіном. Наявність оксиду вуглецю також може несприятливо вплинути на обсяг продажів покупцям МАР, що містять CO. МАР також потребують наявності вільного простору над продуктом для контакту зміненої атмосфери з поверхнею м'яса, щоб впливати на неї для забезпечення бажаного кольору протягом визначеного часу. Така вимога наявності вільного простору над продуктом приводить до збільшення об'єму упаковки, підвищує вартість транспортування і і вимоги до зберігання, а також обмежує можливість показу зовнішнього вигляду продукту, роблячи його менш видимим внаслідок високих бічних стінок контейнера і зазору між плівкою і поверхнею м'яса. Необхідні пакувальні вироби, які зберігали б сприятливий колір м'яса із забезпеченням при цьому необхідного або збільшеного строку зберігання і свіжості м'яса. Для засолення м'яса часто використовують нітритні або нітратні солі, наприклад, нітрит натрію, і вони також можуть вплинути на колір м'яса. Нітритні і нітратні домішки звичайно вважають безпечними для використання у харчових продуктах, і вони є загальновідомими консервантами, використовуваними у процесі засолення таких продуктів як окорок, ковбасні вироби, болонська ковбаса і "хотдоги". Нітрати і нітрити використовують у м'ясній промисловості для засолення і дезінфекції м'ясопродуктів, часто при виконанні процесу надаючи червоному кольору стійкий рожевий колір. Наприклад, у документі Великобританії GB 2187081А розкрите занурення м'яса у водний розчин хлориду натрію, а також дія іонів поліфосфату та іонів нітриту для консервації м'яса. Див. також роботу McGee "Meat», On Food and Cooking, Rev. Ed., 2004, Розділ 3, стор.118-178 (Scribner, Нью-Йорк, штат Нью-Йорк), яка введена сюди за допомогою посилання на неї. Наявність кисню може привести до окиснення наявного оксиду азоту з одержанням нітриту, зменшуючи таким чином його готовність до об'єднання з молекулою міоглобіну. Описано 96258 12 пакувальні плівки, які містять нітритні або нітратні сполуки як вологопоглинач, консервант харчового продукту, або як леткий уповільнювач корозії для упаковування металевих виробів. Протигрибкові агенти, що включають консерванти для харчових продуктів, наприклад, нітрит натрію, можуть бути нанесені на різні типи упаковок для збереження упаковки, що розкладається біологічними організмами, від передчасного небезпечного впливу грибків, що розкрито у документі Японії JP7-258467A. Киснебар'єрні плівки, які призначені для упаковування харчових продуктів, можуть містити нітратні солі як агент, що служить для поглинання вологи, всередині бар'єрного матеріалу EVOH або іншого шару багатошарової плівки, що розкрито у документі Японії JP-140344А і у патентах США 4407897 (на ім'я Farrell та ін.), 4425410 (на ім'я Farrell та ін.), 4792484 (на ім'я Moritani), 4929482 (на ім'я Moritani та ін.), 4960639 (на ім'я Oda та ін.) і 5153038 (на ім'я Коуаmа та ін). Нітратні або нітритні продукти також описані як такі, що включаються у пакувальні плівки для поглинання вологи, наприклад, для придушення корозії металевих виробів, що розкрито у патентах США 2895270 (на ім'я Blaess), 5715945 (на ім'я Chandler), 5894040 (на ім'я Foley та ін.), 5937618 (на ім'я Chandler), 6465109 (на ім'я Ohtsuka) і 6942909 (на ім'я Shirrell та ін.), в опублікованій заявці на патент США 2005/0019537 (на ім'я Nakaishi та ін.), патенті Великобританії 1048770 (на ім'я Canadian Technical Tape, Ltd.), в європейських патентах ЕР 0202771У1 (на ім'я Aicerro Chemical Co. Ltd.), ЕР 0662527У1 (на ім'я Cortec Corp.) і ЕР 1138478А2 (на ім'я Aicello Chemical Co. Ltd.). Жодна з цих бар'єрних плівок не зазначена як частина для контакту з м'ясом, що містить нітритний або нітратний матеріал, призначений для збереження бажаного кольору м'ясопродукту. Для багатьох випадків упаковування, наприклад, вакуумного упаковування, бажані плівки для упаковування харчового продукту, які ущільнюються під дією тепла. Упаковка може бути виготовлена з плівок, які ущільнюються під дією тепла. Типові мішки, пакети або коробки, призначені для упаковування харчових продуктів, можуть включати одну, дві або три сторони, які ущільнює виробник мішка, залишаючи при цьому одну або дві відкритих сторони для можливості введення продукту. Типовий контейнер для харчового продукту може включати сформований лоток з покривною плівкою, що ущільнюється під дією тепла, яку ущільнюють відносно лотка. Див., наприклад, патенти США 5058761 (на ім'я Williams), 5558891 (на ім'я Lawless та ін.) і 7017774 (на ім'я Haedt). Усадочні плівки, мішки і коробки також використовують для упаковування свіжого, замороженого і обробленого м'яса з метою оптового або роздрібного продажу, а також як плівки для обробки у випадках виконання у них процесів теплової обробки і пастеризації після теплової обробки. М'ясо, оброблене нітритами і/або нітратами, упаковують у термоусадочні плівки. Див., наприклад, патенти США 6815023 (на ім'я Tatarka та ін.), 6777046 (на ім'я Tatarka та ін.), 6749910 (на ім'я Georgelos та ін.), 5759648 (на ім'я Idlas), 5472722 (на ім'я 13 Burger), 5047253 (на ім'я Juhl та ін.) і 4391862 (на ім'я Bornstein та ін.). Необхідні пакувальні вироби, наприклад, плівки для упаковування харчових продуктів, що включають частину для контакту з харчовим продуктом, яка містить матеріал, що призначений для сприяння забезпеченню або для збереження бажаного кольору харчового продукту, що містить міоглобін, і охоплює харчовий продукт, головним чином свіжого м'яса. У першому варіанті здійснення винаходу створений виріб для упаковування харчового продукту. Цей виріб містить шар для контакту з харчовим продуктом, що містить агент, який поліпшує колір міоглобіну. Агент, що поліпшує колір міоглобіну, вибирають з групи, яка містить сполуки, що служать донором оксиду азоту, сполуки, що служать донором оксиду вуглецю, гетероциклічні сполуки азоту, сполуки, що служать донором оксиду сірки, і сполуки, що служать донором закису азоту. У другому варіанті здійснення і винаходу створена упаковка для харчового продукту. Упаковка включає міоглобін-вмісний харчовий продукт, при цьому вміст у ньому води складає щонайменше 5 ваг. %, і контейнер, що містить полімерну плівку, яка має киснебар'єрний шар, і шар для контакту з харчовим продуктом, що містить агент, який поліпшує колір міоглобіну. Контейнер містить у собі харчовий продукт у середовищі зі зниженим вмістом кисню, при цьому шар для контакту з харчовим продуктом має контактну поверхню, щонайменше частина якої контактує щонайменше з частиною поверхні харчового продукту, що містить міоглобін. Міоглобін-вмісний харчовий продукт може являти собою свіжий м'ясопродукт. Агент, що поліпшує колір міоглобіну, вибирають зі сполук, які служать донором оксиду азоту, сполук, які служать донором оксиду вуглецю, гетероциклічних сполук азоту і сполук, які служать донором оксиду сірки. У третьому варіанті здійснення винаходу створений спосіб сприяння одержанню бажаного кольору на поверхні свіжого м'ясопродукту, що містить міоглобін. Спосіб містить постачання контейнера, що містить полімерну плівку, яка має киснебар'єрний шар, і шар для контакту з харчовим продуктом, забезпечення свіжого м'ясопродукту, що містить міоглобін, вміст води в якому складає щонайменше 5 %, і введення свіжого м'ясопродукту, що містить міоглобін, у контакт з агентом, який поліпшує колір міоглобіну, щоб одержати свіжий м'ясопродукт, що містить міоглобін, який містить менше 0,5 ваг. % хлориду натрію. Агент, що поліпшує колір міоглобіну, вибирають зі сполук, які служать донором оксиду азоту, сполук, які служать донором оксиду вуглецю, гетероциклічних сполук азоту і сполук, які служать донором оксиду сірки. Відповідно до деяких аспектів, спосіб додатково передбачає видалення кисню із середовища, що оточує свіжий м'ясопродукт, і зберігання свіжого м'ясопродукту у середовищі, що фактично не містить кисню, протягом часу, якого досить для появи бажаного кольору. Відповідно до інших аспектів, полімерна плівка містить агент, що поліпшує колір міоглобіну, при цьому спосіб дода 96258 14 тково передбачає упаковування свіжого м'ясопродукту таким чином, щоб він контактував з шаром, призначеним для контакту з харчовим продуктом. Вироби, композиції, плівки, упаковки і способи, які тут створені, можуть бути використані для одержання упакованих свіжих, заморожених, розморожених, оброблених і/або засолених мясопродуктів, які мають бажаний колір поверхні, наприклад, червоний для свіжого яловичого фаршу. Фіг.1 - схематичний вигляд у перерізі першого варіанту багатошарової плівки. Фіг.2 - схематичний вигляд у перерізі другого варіанту багатошарової плівки. Фіг.3 - схематичний вигляд у перерізі третього варіанту багатошарової плівки. Фіг.4 - схематичний вигляд у перерізі четвертого варіанту багатошарової плівки. Фіг.3 - схематичний вигляд у перерізі лотка, що містить м'ясо, із зовнішньою обгорткою з бар'єрної плівки. Фіг.6 - вигляд зверху м'ясного відрубу, охопленого пакувальною плівкою, що створює вакуумну оболонку. Фіг.7 - схематичний вигляд у перерізі м'яса у попередньо сформованому контейнері. ДОКЛАДНИЙ ОПИС ПЕРЕВАЖНИХ ВАРІАНТІВ ЗДІЙСНЕННЯ ВИНАХОДУ ВИЗНАЧЕННЯ Відповідно до даного винаходу, термін "пакувальний виріб" стосується предмету, що виробляють, який може бути виконаний у формі полотна, наприклад, одношарових або багатошарових плівок, одношарових або багатошарових листів, контейнерів, наприклад, мішків, усадочних мішків, пакетів, коробок, лотків, покритих лотків, лотків із зовнішньою обгорткою, упаковок з усадкою форми, упаковок з вакуумною оболонкою, упаковок з потоковим обгортанням, упаковок з формуванням під дією тепла, пакувальних вставок або їх комбінацій. Кваліфікованим фахівцям у даній галузі буде зрозуміло, що, відповідно до даного винаходу, пакувальні вироби можуть включати гнучкі, тверді або напівтверді матеріали, і можуть бути термоусадочними або ні, або орієнтованими або неорієнтованими. Під час обговорення упаковок з пластикових плівок, тут використані акроніми різних полімерів, які перераховані нижче. Крім того, при посиланні на суміші полімерів буде використана двокрапка (:) для указання того, що компоненти ліворуч і праворуч від двокрапки перемішані. При посиланні на структуру плівки буде використана похила риска «/» для указання того, що компоненти ліворуч і праворуч від похилої риски знаходяться у різних шарах, при цьому відносне положення компонентів у шарах може бути зазначене за допомогою використання похилої риски з метою указання границь шарів плівки. Як правило, використовувані тут акроніми включають в себе: ЕАА - співполімер етилену і акрилової кислоти; ЕАО - співполімер етилену щонайменше з одним -олефіном; ЕВА - співполімер етилену і бутилакрилату; ЕЕА - співполімер етилену і етилакрилату; ЕМА - співполімер етилену і метилакрилату; 15 ЕМАА - співполімер етилену і метакрилової кислоти; EVA - співполімер етилену і вінілацетату; EVON - омилений або гідролізований співполімер етилену і вінілацетату; РВ - полібутилен-1 (гомополімер бутилену і/або співполімер більшої частини бутилену-1 з одним або більше -олефінами); РЕ - поліетилен (гомополімер етилену і/або співполімер більшої частини етилену з одним або більше -олефінами); РР - гомополімер або співполімер поліпропілену; PET - полі(етилентерефталат); PETG - модифікований гліколем поліетилентерефталат; PLA - полі(молочна кислота); і PVDC - полівініліденхлорид (також включає співполімери вініліденхлориду, головним чином з вінілхлоридом і і/або метилакрилатом (МА)), який також називають сараном. Термін "середній шар», що тут використаний, стосується шару, який розташований між щонайменше двома іншими шарами і контактує з ними. Термін "зовнішній шар», що тут використаний, є відносним терміном і необов'язково повинен стосуватися поверхневого шару. Термін "верхній шар" стосується шару, що містить найбільш дальню поверхню плівки або продукту. Наприклад, верхній шар може формувати зовнішню поверхню упаковки, що контактує з верхнім шаром іншої упаковки протягом поєднання теплового ущільнення двох упаковок. Термін "внутрішній шар" стосується шару, який містить найбільш віддалену всередину поверхню плівки або продукту. Наприклад, внутрішній шар формує внутрішню поверхню закритої упаковки. Внутрішній шар може являти собою шар для контакту з харчовим продуктом і/або ущільнювальнийшар. Використовувані тут термін "бар'єр" або фраза "бар'єрний шар", коли вони застосовані до плівок і/або до шарів плівки, стосуються здатності плівки або шару плівки служити як бар'єр для одного або більше газів, або для вологи. Використовуваний тут термін "целюлоза" припускає включення якого-небудь натурального або синтетичного матеріалу, що містить волокна паперу, волокна деревини, деревну масу або порошок і т.п., а переважно целюлозні волокна, наприклад, гідратцелюлозне волокно, ліофілізовану целюлозу, ацетат целюлози, карбамат целюлози, деацетильований ацетат целюлози і регенеровану целюлозу, наприклад, целофан. Термін "нетканий», що тут використаний, стосується нетканих паперів, матерії або текстильних виробів і включає полотна, одержані за допомогою ежектування високошвидкісним потоком повітря, полотна, одержані за допомогою сухого укладання, і полотна, одержані за допомогою вологого укладання. Неткані вироби виробляють з натуральних або синтетичних волокон, з'єднаних одне з одним у вигляді полотна. Термін "нанокомпозит" буде означати суміш, яка включає полімер або співполімер, що має дисперговану у ньому множину окремих бляшок, які 96258 16 можуть бути одержані з модифікованої: глини, що відшаровується, і володіє киснебар'єрними властивостями. Термін "адгезивний шар" або "зв'язувальний шар" стосується шару або матеріалу, розташованому на одному або більше шарах для сприяння прилипанню даного шару до іншої поверхні. Переважно, щоб адгезивні шари були розташовані між двома шарами багатошарової плівки для утримування двох шарів у визначеному положенні відносно один одного і запобігання небажаному розшаровуванню. Якщо не зазначено інакше, то адгезивний шар може мати будь-яку прийнятну композицію, яка забезпечує бажаний рівень прилипання до однієї або більше поверхонь, що знаходяться у контакті з матеріалом адгезивного шару. Як варіант, адгезивний шар, розташовуваний між першим шаром і другим шаром у багатошаровій плівці, може містити компоненти як першого, так і другого шару для сприяння одночасному прилипанню адгезивного шару як до першого, так і до другого шару з протилежних сторін від адгезивного шару. Використовувані тут фрази "шар для ущільнення", "ущільнювальний шар", "шар для ущільнення під дією тепла" або "шар ущільнювального матеріалу" стосуються зовнішнього шару плівки або шарів, залучених до ущільнення плівки відносно самої себе, відносно іншого шару тієї ж або іншої плівки, і/або іншого виробу, який не є плівкою, наприклад, відносно лотка. Загалом, шар ущільнювального матеріалу являє собою внутрішній шар будь-якої прийнятної товщини, що забезпечує ущільнення плівки відносно самої себе або іншого шару. Що стосується упаковок, які мають тільки ущільнення у вигляді ребер, що є протилежним ущільненням внапуск, то фраза "шар ущільнювального матеріалу", загалом, стосується шару плівки внутрішньої поверхні упаковки. Шар, що знаходиться з внутрішньої сторони, також часто може служити як шар для контакту з харчовим продуктом при упаковуванні таких продуктів. Фрази "шар для контакту з харчовим продуктом", "частина для контакту з харчовим продуктом" або "поверхня для контакту з харчовим продуктом" стосуються тієї частини пакувального матеріалу, що контактує з м'ясопродуктом, який упаковують. Переважно, щоб плівка для упаковування харчового продукту включала шар для контакту з харчовим продуктом, що містить агент, який поліпшує колір, у кількості, ефективній для сприяння одержанню або збереження бажаного зовнішнього вигляду або кольору м'ясопродукту. Широко використовуваний тут термін "поліолефін" включає полімери, наприклад, поліетилен, співполімери етилену і альфа-олефіну (ЕАО), співполімери поліпропілену, полібутену і етилену, що містять значну кількість етилену, полімеризованого меншою кількістю співмономеру, такого як вінілацетат, а також інші полімерні смоли, що потрапляють за класифікацією у сімейство "олефінів". Поліолефіни можуть бути виготовлені за допомогою різноманітних способів, добре відомих у даній галузі техніки, включаючи порціонні і безперервні процеси з використанням одиночних, ступінчатих 17 реакторів або реакторів безперервної дії, процесів, в яких використовують суспензію, розчин і псевдозріджений шар, один або більше каталізаторів, включаючи; наприклад, гетерогенні і гомогенні системи, а також каталізатори Ziegler, Phillips, металоцени, і одномісні каталізатори з обмеженою геометрією для створення полімерів, що мають різні поєднання властивостей. Такі полімери можуть бути досить розгалуженими або фактично лінійними, при цьому їх розгалуження, ступінь дисперсності і середня молекулярна маса можуть змінюватися залежно від параметрів і способів, вибраних для їх виготовлення відповідно до технологій, використовуваних у галузях, що стосуються створення полімерів. "Поліетилен" - це назва полімеру, базова структура якого відрізняється ланцюгом -(СН2-СН2-)n. Поліетиленовий гомополімер звичайно описують як тверду речовину, що має частково аморфну фазу і частково кристалічну фазу з щільністю 3 0,915-0,970 г/см . Відносна кристалічність поліетилену, як відомо, впливає на його фізичні властивості. Аморфна фаза надає гнучкість і високу ударну міцність, у той час як кристалічна фаза забезпечує високу температуру розм'якшення і твердість. Незаміщений поліетилен звичайно вважають гомополімером високої щільності, при цьому його кристалічність складає 70-90 %, а щільність - бли3 зько 0,96-0,97 г/см . Поліетилени, найбільшою мірою використовувані у комерційних цілях, не є незаміщеним гомополімером і замість цього мають алкільну групу С2-С8, прикріплену до основного ланцюга. Ці заміщені поліетилени також відомі як поліетилени з розгалуженим ланцюгом. Крім того, наявні у продажу поліетилени часто включають інші групи заміщення, створювані за допомогою співполімеризації. Розгалуження з алкільними групами звичайно знижує кристалічність, щільність і точку плавлення. Щільність поліетилену вважають тісно пов'язаною з кристалічністю. На фізичні властивості наявних у продажу поліетиленів також впливають середня молекулярна маса і розподіл молекулярної маси, довжина розгалужень і тип замісників. Кваліфіковані фахівці у даній галузі звичайно відносять до "поліетилену" декілька великих категорій полімерів і співполімерів. Розташування конкретного полімеру в одній з цих категорій "поліетилену" часто базується на щільності "поліетилену», а також часто визначене за допомогою додаткового посилання на спосіб, за допомогою якого він був виготовлений, оскільки спосіб часто визначає ступінь розгалуження, кристалічність і щільність. Загалом, використовувана номенклатура не є специфічною для сполуки і замість цього стосується діапазону композицій. Цей діапазон часто включає як гомополімери, так і співполімери. Наприклад, поліетилен високої щільності (HDPE), звичайно використовуваний у техніці, можна віднести (а) до гомополімерів, щільність яких 3 складає від 0,960 до 0,970 г/см , і (b) до співполімерів етилену і альфа-олефіну (звичайно 1-бутен або 1-гексен), які мають щільність 0,940-0,958 3 г/см . HDPE включає полімери, що виготовляють 96258 18 за допомогою каталізаторів типу Ziegler або Phillips, а також включають "поліетилени" з високою молекулярною масою. Протилежністю HDPE, полімерний. ланцюг якого має деяку розгалуженість, є "поліетилени з надвисокою молекулярною масою", які являють собою по суті нерозгалужені особливі полімери, що мають значно вищу молекулярну масу, ніж у HDPE, що володіє високою молекулярною масою. Нижче термін "поліетилен" буде використаний (якщо не зазначено інакше) для указання етиленових гомополімерів, а також співполімерів етилену і альфа-олефінів, причому цей термін буде використаний без врахування наявності або відсутності замінних груп розгалуження. Іншою широкою групою поліетилену є "поліетилен високого тиску і низької щільності" (LDPE). Це формулювання використовують для зазначення розгалужених гомополімерів, щільність яких 3 складає 0,915-0,930 г/см . LDPE звичайно містять довгі відгалуження від основного ланцюга (який часто називають "хребтом») з алкільними замісниками з 2-8 атомів вуглецю або більше. Лінійні поліетилени низької щільності (LLDPE) являють собою співполімери етилену і альфаолефіну, що мають щільність від 0,915 до 0,940 3 г/см . Використовуваний альфа-олефін звичайно являє собою 1-бутен, 1-гексен або 1-октен, при цьому, як правило, використовують каталізатори типу каталізатора Ziegler (хоча для одержання LLDPE, що має щільність з більш високого кінця діапазону, також використовують каталізатори Phillips, причому для одержання інших добре відомих варіантів такого поліетилену також використовують металоцени та інші типи каталізаторів). Співполімери етилену і -олефіну являють собою співполімери, що містять етилен як основний компонент, що співполімеризується з одним або більше альфа-олефінами, наприклад, октеном-1, гексеном-1 або бутеном-1, як другорядним компонентом. ЕАО включають полімери, відомі як LLDPE, VLDPE, ULDPE, а також пластомери, і можуть бути виготовлені за допомогою використання різних способів і каталізаторів, включаючи металоцени, одномісні каталізатори з обмеженою геометрією, а також каталізатори Ziegler-Natta і Phillips. Поліетилен досить низької щільності (VLDPE), що також називають "поліетиленом наднизької щільності" (ULDPE), містить співполімери етилену і альфа-олефінів, звичайно 1-бутен, 1-гексен або 1октен, при цьому кваліфіковані фахівці у даній галузі розглядають його як такий, що має високий ступінь лінійності структури з коротким розгалуженням, а не довгосторонню характеристику розгалужень LDPE. Однак VLDPE мають більш низьку щільність, ніж LLDPE. Кваліфіковані фахівці у даній галузі вважають, що щільність VLDPE знахо3 диться у діапазоні 0,860-0,915 г/см . Спосіб виготовлення VLDPE описаний в європейському патентному документі, опублікованому під номером 120503, текст і фігури якого введені у даний документ за допомогою посилання на нього. Іноді 3 VLDPE, щільність яких складає менше 0,900 г/см , називають "пластомерами". 19 Поліетилени можуть бути використані самі по собі, у сумішах і/або зі співполімерами як в одношарових, так і у багатошарових плівках у випадках упаковування харчових продуктів, таких як домашня птиця, свіже червоне м'ясо і оброблене м'ясо. Використовуваний тут термін "модифікований" стосується хімічної похідної, наприклад, такої, яка має будь-який вид функціональності ангідриду, наприклад, ангідриду малеїнової кислоти, кротонової кислоти, цитраконової кислоти, ітаконової кислоти, фумарової кислоти і т.д., незалежно від того, чи прищеплена вона до полімеру, співполімеризована з полімером, або іншим способом функціонально зв'язана з одним або більше полімерами, а також включає похідні таких функціональних груп, як наприклад, кислоти, складні ефіри і солі металів, що одержують з них. Інші приклади звичайних модифікацій являють собою поліолефіни, модифіковані акрилатом. Використовувані тут терміни, що ідентифікують полімери, наприклад такі, як "поліамід" або "поліпропілен», включають не тільки полімери, що містять структурні одиниці, одержувані з мономерів, відомих для виконання полімеризації, щоб сформувати полімер зазначеного типу, але і співмономери, а також немодифіковані і модифіковані полімери, що виготовляють, наприклад, за допомогою одержання похідної полімеру після його полімеризації для додавання функціональних груп або частинок вздовж полімерного ланцюга. Крім того, терміни, що ідентифікують полімери, також включають "суміші" таких полімерів. Отже, терміни "поліамідний полімер" і "нейлоновий полімер" можуть бути віднесені до гомополімеру, що містить поліамід, до співполімеру, що містить поліамід, або до їх сумішей. Термін "поліамід" означає полімер з високою молекулярною масою, що має амідні зв'язки (CONH-)n, які розташовані вздовж молекулярного ланцюга, і включає "нейлонові" полімери, які являють собою добре відомі полімери, використовувані у багатьох випадках, включаючи їх використання як пакувальних плівок, мішків і коробок. Див., наприклад, "Енциклопедія сучасних пластиків», 88, том 64, 10А, стор.34-37 і 554-555 (McGraw-Hill, Inc., 1987), що введена сюди за допомогою посилання на неї. Поліаміди переважно вибирають з нейлонових сполук, схвалених для використання при виробництві виробів, призначених для обробки харчового продукту, поводження з ним і його упаковування. Використаний тут термін "нейлон" точніше стосується синтетичних поліамідів, як аліфатичних, так і ароматичних, як з кристалічною, так і з напівкристалічною або аморфною формою, що відрізняється наявністю амідної групи -CONH. Він може бути віднесений як до поліамідів, так і до співполіамідів. Таким чином, терміни "поліамід" або "нейлон" охоплюють як полімери, що містять структурні одиниці, одержувані з мономерів, наприклад, капролактам, що полімеризують для утворення поліаміду, так і співполімери, одержувані при співполімеризації капролактаму зі співмономером, який, при його полімеризації самого по собі, не приво 96258 20 дить до утворення поліаміду. Переважно, щоб полімери були вибрані з композицій, що вважаються безпечними для виготовлення виробів, призначених для обробки харчових продуктів, поводження з ними і їх упаковування, наприклад, з нейлонових смол, схвалених Управлінням США з нагляду за лікарськими препаратами і харчовими продуктами у 21 "Зводі федеральних нормативних актів", §177.1500 («Нейлонові смоли»), що введений сюди за допомогою посилання на нього. Приклади нейлонових полімерних смол, призначених для використання при упаковуванні і обробці харчових продуктів, включають в себе: нейлон 66, нейлон 610, нейлон 66/610, нейлон 11, нейлон 6, нейлон 66Т, нейлон 612, нейлон 12, нейлон 6/12, нейлон 6/69, нейлон 46, нейлон 6-3-Т, нейлон MXD-6, нейлон MXDI, нейлон 12Т і нейлон 6І/6Т, розкриті у 21 "Зводі федеральних нормативних актів" §177.1500. Приклади поліамідів включають нейлонові гомополімери і співполімери, наприклад ті, які вибирають з групи, що складається з нейлону 4,6 (полі(тетраметиленадипамід)), нейлону 6 і (полікапролактам), нейлону 6,6 (полі(гексаметиленадипамід)), нейлону 6,9 (полі(гексаметиленнонандіамід)), нейлону 6,10 (полі(гексаметиленсебацамід)), нейлону 6/12 (полі(гексаметилендодекандіамід), нейлону 6/12 (полі(капролактамкододекандіамід)), нейлону 6,6/6 (полі(гексаметиленадипамід-кокапролактам)), нейлону 66/610 (наприклад, що виготовляють за допомогою конденсації сумішей солей нейлону 66 і солей нейлону 610), смол нейлону 6/69 (наприклад, що виготовляють за допомогою конденсації епсилон-капролактаму, гексаметилендіаміну і азелаїнової кислоти), нейлону 11 (поліундеканолактам), нейлону 12 (полілауриллактам) і їх співполімерів або сумішей. При використанні фрази "аморфний нейлоновий співполімер" термін "аморфний" застосований тут для указання на відсутність правильного трирозмірного розташування молекул або субкомірок з молекул, що проходять на відстанях, які значні стосовно атомних розмірів. Однак упорядкованість структури може існувати у локальному масштабі. Див. "Аморфні полімери», Енциклопедія науки і техніки полімерів, 2-е видання, стор.789-842 (J.Wiley & Sons, Inc. 1985). Зокрема, термін "аморфний нейлоновий співполімер" стосується матеріалу, який кваліфіковані фахівці у галузі диференціальної сканувальної калориметрії вважають таким, що не має вимірюваної точки плавлення (менш ніж 0,5 кал/г) або не має тепла плавлення, вимірюваного за допомогою диференціальної сканувальної калориметрії, використовуючи вказівки ASTM 3417-83 (ASTM-американське суспільство фахівців з випробувань матеріалів). Аморфний нейлоновий співполімер може бути виготовлений за допомогою конденсації гексаметилендіаміну, терефталевої кислоти і ізофталевої кислоти відповідно до відомих способів. Аморфні нейлони також включають такі аморфні нейлони, які одержують при реакціях поліконденсації діамінів з дикарбоновими кислотами. Наприклад, аліфатичний діамінпоєднують з ароматичною дикарбоновою кислотою, або ароматичний діамін поєднують з 21 аліфатичною дикарбоновою кислотою для того, щоб одержати прийнятні аморфні нейлони. Використовувана тут назва "EVOH" стосується співполімеру етилену і вінілового спирту. EVOH інакше відомий як омилений або гідролізований співполімер етилену і вінілового спирту і стосується співполімеру з вініловим спиртом, що має етиленовий співмономер. EVOH одержують за допомогою гідролізу (або омилення) співполімеру етилену і вінілацетату. Ступінь гідролізу переважно складає приблизно від 50 до 100 % молярного складу, більш переважно - від близько 85 до 100 % молярного складу, а найбільш переважно - щонайменше 97 %. Він добре відомий як досить ефективний бар'єр для кисню, при цьому гідролізомилення повинні бути виконані майже повністю, тобто їх ступінь повинен складати щонайменше 97 %. EVOH є у продажу у вигляді смоли з різним процентним вмістом етилену, причому є прямий взаємозв'язок між вмістом етилену і точкою плавлення. Наприклад, у тому випадку, якщо EVOH має точку плавлення близько 175 °C або менше, то він характеризує собою матеріали EVOH, вміст етилену в яких складає близько 38 % молярного складу або більше. EVOH, вміст етилену в якому складає 38 % молярного складу, має точку плавлення близько 175 °C. При збільшенні вмісту етилену точка плавлення знижується. Крім того, полімери EVOH, що мають підвищений молярний процентний вміст етилену, мають збільшену газопроникність. Точка плавлення близько 158 °C відповідає вмісту етилену близько 48 % молярного складу. Також можуть бути застосовані співполімери EVOH, що мають знижений або підвищений вміст етилену. Слід припускати, що при підвищеному вмісті можливість обробки і орієнтації буде полегшена, однак газопроникність, зокрема, відносно кисню, може стати небажано високою у визначених випадках упаковування, які сприйнятливі до росту мікробів за наявності кисню. Навпаки, знижений вміст може забезпечити знижену газопроникність, однак можливості виконання обробки і орієнтації будуть складнішими. Використовуваний тут термін "складний поліефір" стосується синтетичних гомополімерів і співполімерів, що містять ефірні зв'язки між елементами мономера, які можуть бути утворені за допомогою способів поліконденсації. Полімери цього типу переважно являють собою ароматичні складні поліефіри, а більш переважно - гомополімери і співполімери поліетилентерефталату, поліетиленізофталату, полібутилентерефталату, поліетиленнафталату і їх сумішей. Прийнятні ароматичні поліефіри можуть мати характеристичну в'язкість 0,60-1,0, а переважно - 0,60-0,80. Фраза "атмосфера зі зменшеним вмістом кисню", якщо вона стосується упакованого м’ясопродукту, припускає зменшення парціального тиску кисню, що знаходиться у контакті з упакованим м’ясопродуктом, у порівнянні з парціальним тиском кисню в атмосфері Землі при стандартних температурі і тиску на рівні моря. Упаковки зі зменшеним вмістом кисню можуть включати упаковки зі зміненою атмосферою, в яких парціальний тиск кисню менший парціального тиску атмосфери Зе 96258 22 млі при стандартних температурі і тиску на рівні моря, або вакуумні упаковки з мінімальним тиском газу, що знаходиться у контакті з упакованим м'ясом. В упаковці зі зміненою атмосферою може бути створене середовище зі значно зменшеним вмістом кисню, при цьому бажано, щоб вміст кисню у ній становив за об'ємом менше 3,0 %, а переважно - менше 1,0 %. У випадку обробленого м'яса бажано, щоб вміст кисню за об'ємом становив менше 0,5 %. Фраза "вакуумна упаковка" стосується упаковки, у випадку якої активно виключають знаходження всередині упаковки атмосферних газів, точніше кисню, і ущільнення упаковки здійснюють таким чином, щоб газ, що знаходиться ззовні упаковки, фактично не міг проникати у неї. У результаті буде одержана упаковка з мінімальною кількістю кисню, що залишається у контакті з м'ясом, що знаходиться всередині упаковки. Видалення кисню з середовища, що безпосередньо оточує продукт, уповільнює процеси руйнування, що викликаються бактеріями і окисненням, дозволяючи тим самим зберігати м'ясо у більш свіжому вигляді протягом більш тривалого періоду часу. "МАР" - це абревіатура "упаковка зі зміненою атмосферою". Це така форма упаковки, у випадку якої у вільний простір упаковки над продуктом перед її ущільненням активно подають газ. Звичайно газ змінюють так, щоб він відрізнявся від того газу, який у нормальному стані знаходиться у земній атмосфері. У результаті одержують упаковку зі значним об'ємом газу, що оточує видиму поверхню продукту всередині упаковки. Для ефективного збільшення строку зберігання може бути використана МАР, призначена для свіжого м'яса, яка або збагачена киснем, або має атмосферу, що не містить кисню. "RAP" - це абревіатура "упаковка зі зменшеним вмістом атмосфери". Вона може мати форму МАР, в якій атмосферні гази знаходяться у мінімальній кількості, так що пакувальний матеріал входить у фізичний контакт з внутрішнім вмістом. RAP також може являти собою форму вакуумної упаковки, у випадку якої атмосферу не повністю відкачують зсередини упаковки. Приклади включають звичайну упаковку для свіжого м'яса, наприклад "лоток, обгорнутий полівінілхлоридом, що розтягують", а також звичайну упаковку для домашньої птиці у вигляді готової оболонки, коли плівка, яку розтягують, або мішок герметично ущільнені навколо лотка з м'ясом. Звичайно, свіже м'ясо у RAP має більш високий профіль, ніж лоток, використовуваний для утримування м'яса, так що пакувальна плівка, що оточує продукт, входить у значний фізичний контакт з поверхнею м'яса. Фраза "упаковка для покупця" стосується якого-небудь контейнера, в який вміщений м’ясопродукт з метою його показу і продажу покупцям, які ведуть домашнє господарство. Фраза "готове в оболонці" м'ясо стосується призначеної для покупця упаковки зі свіжим м'ясом, що попередньо пакують і/або маркірують у централізованому місці, і доставляють на ринок, призначений для роздрібної торгівлі, у такій формі, за допомогою якої його легко негайно показати і 23 продати. Упаковка у вигляді готової оболонки активно продовжує зберігання свіжого м’ясопродукту з необхідною якістю, щоб забезпечити додатковий час, що займає його упаковування на централізованому обладнанні, доставка до продавця, який займається роздрібною торгівлею, і подальший показ при освітленні для вибору і придбання покупцем. Фраза "агент, що поліпшує колір міоглобіну", стосується будь-якого агента (або його попередника), що з'єднується або взаємодіє з якою-небудь структурою, яка містить міоглобін (включаючи деоксиміоглобін, оксиміоглобін, метміоглобін, карбоксиміоглобін і оксид-азотний міоглобін, але не обмежуючись цим), природні властивості якої не змінені, що знаходиться у свіжому м'ясопродукті, для створення або збереження бажаного кольору, наприклад, червоного кольору, що вказує на свіжість м'яса. Агент, що поліпшує колір міоглобіну, також може взаємодіяти або викликати взаємодію з гемоглобіном, що знаходиться у м'ясопродукті, щоб забезпечити, зберегти або підсилити, тобто "зафіксувати" бажаний колір. Таким чином, агент, що поліпшує кольори міоглобіну, не є колірною домішкою, а діє як фіксатор кольору. Приклади агентів, що поліпшують колір, включають гази, наприклад, кисень і оксид вуглецю. Термін "деоксиміоглобін" стосується міоглобіну, в якому у гем включений кисень. Атом заліза гему знаходиться у стані відновленого заліза. Теоретично вважають, що молекула води у рідкому стані являє собою ліганд, включений у гем. Деоксиміоглобін асоціюється з не і покритим нальотом пурпурним пігментом свіжого м'яса. Термін "оксиміоглобін" стосується насиченої киснем форми деоксиміоглобіну, де ліганд гему являє собою молекулу газоподібного кисню. Оксиміоглобін асоціюється з пігментом червоного кольору свіжого м'яса. Термін "метміоглобін" стосується окисненої форми міоглобіну, в якій залізо гему знаходиться у стані окисненого заліза. Метміоглобін може бути утворений тоді, коли кисень залишає гем оксиміоглобіну і забирає з собою електрон, залишаючи атом заліза гему у стані окисненого заліза. Метміоглобін приводить до створення характерного окисненого коричневого пігменту свіжого м'яса. Термін "карбоксиміоглобін" стосується відновленої форми, яка не змінила природних властивостей, карбоксильованого деоксиміоглобінного пігменту, в якому ліганд гему являє собою оксид вуглецю. Карбоксиміоглобін має червоний колір. Термін "нітроксиміоглобін" являє собою відновлену форму нітрозованого деоксиміоглобінного пігменту з незміненими природними властивостями. Ліганд гему являє собою молекулу закису і азоту (NO). Закис азоту також називають оксидом азоту. Нітроксиміоглобін, крім іншого, також називають оксид-азотним міоглобіном, нітрозогемахромагеном або нітрозоміоглобіном. Нітроксиміоглобін має той самий червоний колір, що і оксиміоглобін і карбоксиміоглобін. «Оксид-азотний метміоглобін" являє собою окиснену форму деоксиміоглобіну з незміненими природними властивостями, коли є присутнім ніт 96258 24 рит. Його використовують для опису коричневого кольору м'яса, що звичайно має місце після додавання нітриту протягом процесу консервування. Термін "нітрозогемохром" стосується нітрозованого протопорфірину (гемовий комплекс), що відділений від білкового компонента глобіну молекули міоглобіну. Нітрозогемохром надає стійкий рожевий відтінок червоно-коричневому кольору 1 приготованого м'яса, яке пройшло консерваційну обробку, при цьому залізо гему знаходиться у відновленому стані. Термін "м'ясо" або "м’ясопродукт" стосується будь-якої тканини худоби, що містить міоглобін або гемоглобін, наприклад, яловичини, свинини, телятини, ягнятини, баранини, м'яса курчати або індички, м'яса диких тварин, наприклад, оленини, м'яса перепела і качки, риби, рибних продуктів або морських продуктів. М'ясо може мати різноманітну форму, включаючи сортовий відруб, підсортовий відруб, роздрібний відруб, а також: форму фаршу, подрібнену або перемішану форму. М'ясо або м’ясопродукт переважно являє собою свіже сире, не піддане тепловій обробці м'ясо, але воно також може бути замороженим, сильно охолодженим або розмороженим. Крім того, слід припускати, що м'ясо може бути піддане іншим видам обробки, таким як обробка випромінюванням, біологічна, хімічна або фізична обробка. Придатність якоїсь конкретної з таких обробок може бути визначена без надмірного експериментування у світлі того, що розкрито у даному документі. Оскільки агент, що поліпшує кольори міоглобіну, ефективний відносно сприяння одержанню бажаного кольору, його розвитку, посилення або збереження, він переважно може бути використаний з цією метою. Переважно, щоб строк м'яса після забою становив менше 20 днів. Більш переважно, щоб строк після забою становив менше 12 днів або навіть 6 днів, або менше. Сортові відруби м'яса також називають оптовими відрубами, причому обидва терміни стосуються більших частин туші, які звичайно продають і/або доставляють до м'ясників, які виконують подальше розділення сортової частини на менші частини і на окремі шматки для роздрібного розбирання з метою продажу покупцям. Можна привести наступні приклади сортового розбирання: стегнова частина яловичої туші, задньотазова частина, поперекова частина, пахвина, короткий філей, грудна частина, ребро, передня частина, гомілка і шийна частина. Приклади сортового розбирання свинини включають спинну частину, окорок з ніжкою, передній окорок і грудинку, Відруби при повторному розбиранні є проміжними за розміром і можуть бути далі розділені на шматки для роздрібного продажу, або іноді їх продають як шматки для роздрібного продажу.; Яловичина, одержувана при повторному розбиранні, включає передню ногу, ребра, грудинку, м'якоть верхньої частини яловичого стегна, м'якоть нижньої частини яловичого стегна, верхній товстий край поперекової частини, нижній товстий край поперекової частини, вирізку і верхній філей. Свинина, одержувана при повторному розбиранні, включає плечовий край переднього свинячого окороку, пікнік, центра 25 льну вирізку, поперекову частину, лопатковий кінець, безкісткову свинячу половинку і бічне ребро. Роздрібне розбирання м'яса приводить до одержання шматків, призначених для покупця, при цьому їх одержують за допомогою розділення оптових відрубів на більш дрібні шматки. Приклади роздрібних шматків яловичини включають порціонні шматки, наприклад, яловиче стегно, м'якоть верхньої частини яловичого стегна, нарізки у формі кубиків, оковалок, t-подібну кістку, філейну частину, мале філе, м'ясисту частину спини, реберну частину, пашину, бочок і верхівкову частину, м'ясо для печені, наприклад, з лопаткової м'якоті, м'ясо для тушкування у горщиках і передок, грудинку для засолення, свіжу грудинку, м'ясо для тушкування, кінці ребер, кебаб, серцевину яловичого стегна, згорнутий кострець, поперечні відруби голяшки, порціонні рулети, яловичий фарш і брикети з яловичини. Приклади того, що одержують при роздрібному розбиранні свинини, включають плечову м'якоть і порціонні шматки, свинячі ребра з тонким шаром м'яса, бекон, свинину для засолення, скибочки окороку, вирізку, відбивні, свинячий хребтовий шпик, ковбаси, ланцюжки сосисок і свинячий фарш. Фраза "свіже м'ясо" означає м'ясо, що не було піддане тепловій обробці, консервуванню, копченню і маринуванню. "Свіже м'ясо" являє собою м'ясо після забою, що фізично розділене, наприклад, за допомогою розбирання, подрібнення або перемішування. У свіжому м'ясі, що не посилене, немає доданої солі. Природно наявний натрій складає менше 50 мг на 100 г м'яса, при цьому кількість наявної солі складає менше ніж близько 0,15 ваг. %, а переважно - менше 0,128 ваг. %. Значення натрію наведені у базі даних для харчового складу м'яса, яку називають "Національним банком даних, що стосуються поживних речовин", при цьому дані опубліковані у сільськогосподарському довіднику №8 "Композиція харчових продуктів - сирих, оброблених, приготованих", і у цьому "Довіднику 8" вони стосуються промисловості, причому обидва документи введені сюди за допомогою посилання на них. Термін "посилене м'ясо" означає м'ясо, що містить додану до нього воду, перемішану з іншими інгредієнтами, такими як хлорид натрію, фосфати, антиоксиданти і смакові речовини, наприклад, щоб зробити м'ясо вологим, більш ніжним і сприяти підвищенню строку його зберігання. Свіжа яловичина, свинина або м'ясо домашньої птиці після "посилення" звичайно буде містити 0,3-0,6 ваг. % солі (хлориду натрію). Фраза "оброблене м'ясо" стосується м'яса, яке було змінене за допомогою нагрівання або хімічних процесів, наприклад, за допомогою теплової обробки або консервування. Копчений окорок, "хот-доги" і закусочне м'ясо являють собою приклади м'яса, обробленого шляхом консервування. Фраза "неконсервовані оброблені м'ясопродукти" стосується оброблених м'ясопродуктів, які не містять нітритів або нітратів. Неконсервовані оброблені м'ясопродукти звичайно містять більше 1,0 ваг. %, і звичайно 1,2-2,0 ваг. % хлориду натрію (солі). Прикладами неконсервованого оброб 96258 26 леного м'яса є яловичина для ростбіфа і братвурст, що пройшли теплову обробку. Фраза "консервоване м'ясо" стосується м'яса, яке зберігають шляхом безпосереднього додавання нітриту (або нітрату, що переходить у нітрит), причому за наявності щонайменше 50 ppm (мільйонних часток) нітриту натрію і щонайменше 1 ваг. % доданої солі, тобто хлориду натрію, з метою консервування шляхом уповільнення росту бактерій. У консервувальних композиціях звичайно знаходяться нітрати, нітрити або їх суміші разом з хлоридом натрію. "Неконсервоване м'ясо" не містить нітриту або нітрату, які додають. М'ясопродукти, які консервують у вологому стані, вимочують у розсолі повареної солі. У випадку консервування м'ясопродуктів у сухому стані сіль наносять на поверхню. М'ясопродукти, які консервують за допомогою шприцювання, містять консервувальні солі (консервант), які вводять у м'ясо за допомогою голки. Консервовані, оброблені м'ясопродукти часто містять 2-3,5 ваг. % солі. Вміст розсолу близько 3,5-4,0 ваг. % (2,6-3,0 ваг. % в обробленому м'ясі) як рівня хлориду натрію або солі (деяку частину або всю кількість NaCl може замінити хлористий калій) потрібний в обробленому м'ясі для необхідного уповільнення росту бактерій, щоб забезпечити строк вберігання близько 60-90 днів, хоча при зменшених рівнях солі для забезпечення строку зберігання також можуть бути застосовані й інші засоби консервування. Відповідно до Pegg, R.B. and F. Shahidi, 2000, Nitrite Curing of Meat. Food & Nutrition Press, Inc., Trumbull, CT, консервоване м'ясо може мати типові вмісти солі, що складають близько 1,2-1,8 ваг. % у беконі, 2-3 ваг. % в окороку, 1-2 ваг. % у сосисках і 2-4 ваг. % у в'яленому м'ясі. Можна припускати, що свіже м'ясо, наприклад, яловичина, свинина або м'ясо домашньої птиці, не містить присутніх природно або доданих нітратів або нітритів. Міністерство сільського господарства США (USDA) допускає наявність нітрату і нітриту для консервованого і обробленого м'яса, що максимально доходить до 625 ppm (мільйонних часток, м.ч.) нітриту натрію або 2187 ppm нітрату натрію у продуктах, одержаних сухим консервуванням. В інших випадках рівні можуть мати різні межі, наприклад, у випадку типового, підданого тепловій обробці м’ясопродукту з м'язової тканини межа нітриту натрію складає 156 ppm, а у подрібнених м'ясопродуктах - 200 ppm. Максимальні припустимі рівні нітриту у "хот-догах" або у болонській ковбасі звичайно складають 156 ррm, у той час як для бекону - 120 ppm. У цих консервантах може бути присутнім аскорбат натрію (або подібні сполуки). В Європі прийнято, що мінімальний рівень солі і нітриту, необхідний за законом для консервування, складає відповідно 1,0 ваг. % і 50 ррm. Міністерство сільського господарства США стверджує: "Що стосується політики, яка проводиться, то Міністерство вимагає, щоб у всіх консервованих продуктах "які зберігаються охолодженими», мінімальний вміст нітриту, що входить в них, складав 120 ррm, якщо підприємство не може продемонструвати, що буде забезпечена безпека за допомогою 27 виконання іншого процесу запобігання від псування, наприклад, теплової обробки, з контролем при цьому рН або вологості. Така настанова, що стосується величини 120 ppm для нітриту, що входить, базується на даних, що забезпечують безпечність, які розглядалися при розробці стандарту, що стосується бекону" і (Див. керівництво "Processing Inspector's Calculation Handbook", Розділ 3, cтop.12, перероблено у 1995). У керівництві також зазначено: "Немає нормативного мінімуму, що стосується рівня нітриту, що входить, однак може бути використаний нітрит у кількості 40 ррm, тому що він здійснює деякий консервувальний вплив. Ця кількість також виявляється достатньою для закріплення кольору і для забезпечення очікуваного зовнішнього вигляду консервованого м'яса або домашньої птиці". М’ясопродукт може являти собою будь-яке м'ясо, придатне для його вживання людиною, що містить молекулу, подібну до міоглобіну. Посилання на сумарний міоглобін у м'ясопродукті стосуються кількості молекул, подібних до міоглобіну, які фізіологічно присутні у м'ясній тканині до заготовки з метою вживання людиною. Конкретні м'ясопродукти містять рівні міоглобіну, достатні для забезпечення характерного для них кольору. Приклади належних шматків свіжого м'яса, що нарізають, включають яловичину, телятину, свинину, домашню птицю, баранину і ягнятину. У цих різних типах м'ясопродуктів концентрація міоглобіну змінюється. Наприклад, яловичина звичайно містить близько 3-20 мг міоглобіну на грам м'яса, свинина містить близько 1-5 мг міоглобіну на грам м'яса, курча містить менш ніж близько 1 мг міоглобіну на грам м'яса. Таким чином, концентрація сумарних сполук міоглобіну в описаних вище м'ясопродуктах звичайно складає 0,5-25 мг на грам м’ясопродукту. У свіжому м'ясі (м'язова тканина після забою) кисень може бути безперервно зв'язаний і роз'єднаний з гемовим комплексом молекули міоглобіну з незміненими природними властивостями. Існує відносна сукупність трьох форм м'язового пігменту з незміненими природними властивостями, що визначає видимий колір свіжого м'яса. Вони включають пурпурний деоксиміоглобін (відновлений міоглобін), червоний оксиміоглобін (насичений киснем міоглобін) і коричневий метміоглобін (окиснений міоглобін). Форма деоксиміоглобіну звичайно переважає безпосередньо після забою тварини. Отже, свіже розібране м'ясо може мати пурпурний колір. Цей пурпурний колір може існувати тривалий час, якщо пігмент не піддають впливу кисню. При різанні або подрібнюванні пігмент буде підданий впливу кисню атмосфери, при цьому пурпурний колір може швидко перейти в яскравочервоний колір (оксиміоглобін) або у коричневий колір (метміоглобін). Таким чином, хоча деоксиміоглобін технічно вказує на більш свіже м'ясо, головним критерієм для оцінки свіжості, що використовує покупець, є червоний або "природний" колір м'яса. Можна припустити, але не обмежуючись цією думкою, що переважний червоний колір свіжого м'яса є тоді, коли щонайменше 50 % молекул деоксиміоглобіну будуть насичені киснем до стану оксиміоглобіну. Зміни відносного процентного вмі 96258 28 сту кожної з цих форм можуть продовжувати відбуватися, коли свіже м'ясо піддають впливу кисню за більш тривалий період часу. Безпосередній перехід пурпурного кольору у бажаний яскравочервоний колір або небажаний коричневий колір може залежати від парціального тиску кисню у поверхні. Пурпурному кольору може сприяти досить низький рівень кисню, і він може переважати при рівнях кисню, що складають за обсягом 0-0,2 %. Коричневому кольору може сприяти лише трохи вищий рівень кисню (0,2-5,0 %). Покупець звичайно починає відрізняти, коли відносна кількість метміоглобіну складає 20 %. Чітко коричневий колір буде добре видимим при 40 % метміоглобіну, що звичайно приводить до неможливості продажу м'яса, хоча воно залишається поживним і корисним для вживання. Деякі біохімічні реакції, які відбуваються у м'язовій тканині після забою, також можуть вплинути на колір свіжого м'яса, наприклад, внаслідок наявності гліколітичних ензимів, які перетворюють кисень у двоокис вуглецю. Відновлювальні коензими, які називають відновниками метміоглобіну, що знаходяться у м'ясі, перетворюють метміоглобін назад у деоксиміоглобін і їх активність називають "MRA", що являє собою абревіатуру "активності з відновлення метміоглобіну". MRA може бути описана як здатність м'язової тканини відновлювати метміоглобін для його зворотного переходу у природний стан деоксиміоглобіну. MRA буде припинена, коли окиснювані субстрати будуть виснажені, або коли тепло або кислота змінюють природні властивості ензимів. Коли ензими припиняють свою активність або змінюють природні властивості, залізо гемового пігменту автоматично буде окиснене до форми метміоглобіну, при цьому коричневий колір буде стійким і переважним. MRA триває протягом періоду часу після забою, що залежить від ступеня впливу кисню на м'язову тканину м'яса. Протягом цього періоду буде відбуватися безперервне споживання кисню м'язовою тканиною м'яса. Швидкість споживання кисню називають "OCR". Коли м'ясо, що має високу OCR, піддають впливу кисню, напружений стан кисню буде зменшений настільки швидко, що метміоглобін сприятливим чином виявляється нижче видимої поверхні. Якщо він знаходиться поблизу від видимої поверхні, це буде впливати на сприйманий колір м'яса. MRA важлива з метою доведення до мінімуму цього шару метміоглобіну, що утворюється між кольоровою поверхнею і пурпурною внутрішньою частиною. Коли відбувається виснаження MRA, коричневий шар метміоглобіну стає більш товстим і мігрує до поверхні, що приводить до закінчення демонстраційного строку. Коли MRA висока, шар метміоглобіну буде тонким і іноді невидимим неозброєним оком. Такі характеристики, як MRA і OCR, стосуються визначення типів упаковок, які найкращим чином придатні для і роздрібної торгівлі, щоб за можливістю на більш тривалий строк продовжити бажаний зовнішній вигляд м'яса. Упаковки, герметично ущільнені за допомогою киснебар'єрних плівок, приводять до низького впливу кисню на поверхню м'яса. Отже, коли відбувається утворення 29 метміоглобіну, видима поверхня змінюється з наданням їй небажаного коричневого кольору. Однак, якщо OCR досить висока, для збереження її більш високою, ніж у кисню, який мігрує через пакувальну плівку, a MRA достатня для відновлення метміоглобіну, що утворюється на поверхні, то природний деоксиміоглобін заміняє метміоглобін. Після визначеного періоду часу сприйманий колір буде змінений з коричневого на пурпурний. Обидва цих кольори неприйнятні для покупця. З цієї причини вакуумне упаковування саме по собі історично є неприйнятною формою для готового свіжого м'яса в оболонці, хоча його і використовують для транспортування підсортового відрубу та інших більших шматків м'яса від бойні до рубщиків, які здійснюють роздрібне розбирання, з метою подальшої обробки і повторного упаковування. З іншого боку, вакуумне упаковування являє собою таку форму упаковування, яку вибирають для м'ясопродуктів, що пройшли теплову обробку і консервування, в яких природні властивості пігменту міоглобіну змінені за допомогою нагрівання. Тепло при обробці викликає зміну природного стану глобінової частини молекули нітрозованого міоглобіну і відділення від гемової частини. Характерний колір консервованому і обробленому м'ясу надає дисоційований нітрозований гемовий комплекс. Коли кисень виключений з упаковки з підданим обробці консервованим м'ясом, колір і смак продукту можуть стати незначно гірші, ніж у тому випадку, коли є присутнім кисень. У даному і винаході кисень повинен бути вилучений з середовища, що оточує свіже сире м'ясо, перед тим як зможе бути виявлений переважний колір. Після забою і приготування у м'ясо проникає деяка кількість кисню. Цей кисень виключають за допомогою OCR/MRA активності. Ця активність також сприяє переважанню молекули міоглобіну у формі деоксиміоглобіну. Можна припустити, але не обмежуючись цією думкою, що активність OCR/MRA, крім того, сприяє відновленню нітриту до оксиду азоту, коли нітрит натрію використовують'як агент, що поліпшує колір міоглобіну. У цьому випадку формування деоксиміоглобіну і оксиду азоту забезпечує можливість проявлення нітроксиміоглобіну. Кисень сам по собі є агентом, що поліпшує колір, оскільки він викликає формування оксиміоглобіну, що було описано тут раніше. Однак кисень заважає реакціям, які формують деоксиміоглобін і окис азоту. Отже, він створює перешкоду для проявлення одержуваного кольору за наявності нітриту. Таким чином, переважний аспект даного винаходу полягає у тому, щоб був вибраний киснебар'єрний шар, а також була вибрана його конфігурація, щоб захистити поверхню м'яса від доступу атмосферного повітря протягом формування бажаного кольору м'яса. АГЕНТИ, ЩО ПОЛІПШУЮТЬ КОЛІР МІОГЛОБІНУ У першому варіанті здійснення винаходу створені агенти, що поліпшують колір міоглобіну. "Агент, що поліпшує колір міоглобіну», стосується будь-якого агента (або його попередника), що може бути зв'язаний або взаємодіє з якою-небудь структурою, що містить міоглобін з незміненими 96258 30 природними властивостями (включаючи деоксиміоглобін, оксиміоглобін, метміоглобін, карбоксиміоглобін і оксид-азотний міоглобін, але не обмежуючись цим), наявний у свіжому м'ясопродукті, для одержання або збереження бажаного кольору, наприклад, червоного кольору, що вказує на свіжість м'яса. Агент, що поліпшує колір міоглобіну, також може взаємодіяти з гемоглобіном, наявним у м'ясопродукті, або викликати взаємодію з ним для одержання, збереження або посилення, тобто "закріплення», бажаного кольору. Таким чином, агент, що поліпшує колір міоглобіну, не є колірною домішкою, а діє як закріплювач кольору. В одному з переважних варіантів здійснення винаходу агентом, що поліпшує колір міоглобіну, є "сполука, яка служить донором оксиду азоту" («донор NО»), що забезпечує молекулу оксиду азоту (NО), що буде зв'язана з міоглобіном, наявним у м'ясопродукті, щоб зберегти або активізувати почервоніння або надання цього кольору, або іншого сприятливого забарвлювання м’ясопродукту. Сполука, що служить донором оксиду азоту, виділяє окис азоту або є попередником, наприклад, нітратом, який діє як проміжна сполука, що приводить до формування оксиду азоту, який буде зв'язаний з молекулою міоглобіну у м'ясопродукті. Приклади компонентів, які служать донором оксиду азоту, включають нітрозодисульфонати, включаючи, наприклад, сіль Fremy (NO(SO3)Na)2 або (NO(SO3K)2), неорганічні нітрати (MN03), де відповідні протилежно заряджені іони + (М ) включають лужні метали (наприклад, натрій, калій), лужноземельні метали (наприклад, кальцій), перехідні метали, протоновані первинні, вторинні або третинні аміни, або четвертинні аміни, або амоній, і включають в себе, наприклад, селітру, а також неорганічні нітрити (MNO2), де відпові+ дні протилежно заряджені іони (М ) включають лужні метали (наприклад, натрій, калій), лужноземельні метали (наприклад, кальцій), перехідні метали, протоновані первинні, вторинні або третинні аміни, або четвертинні аміни, або амоній. Інші сполуки, що служать донором оксиду азоту, які можуть діяти як агенти, що поліпшують колір міоглобіну, розкриті у патентах США 6706274 на ім'я Herrmann та ін. (поданий на розгляд 18 січня 2001), 5994444 на ім'я Trescony та ін. (поданий на розгляд 16 жовтня 1997), і 6939569 на ім'я Green та ін. (поданий на розгляд 18 червня 1999), а також в опублікованій заявці на патент США US2005/0106380 на ім'я Gray та ін. (подана на розгляд 13 листопада 2003), всі з яких введені сюди за допомогою посилання на них. Як варіант, агент, що поліпшує колір міоглобіну, може містити матеріали, які сприяють перетворенню інших матеріалів в NO, наприклад, каталітичні агенти у вигляді нітратредуктази або нітрозотіолредуктази, включаючи матеріали, описані у публікації Всесвітньої організації з захисту інтелектуальної власності (ВОІВ) WO 02/056904 на ім'я Meyerhoff та ін. (подана на розгляд 16 січня 2002), що введена сюди за допомогою посилання на неї. Інші приклади сполук, які служать донором оксиду азоту, включають органічні нітрозосполуки (що містять функціональну групу NO, прикріплену 31 до вуглецю), включаючи 3-етил-3-нітрозо-2,4пентандіон, органічні нітросполуки (що містять функціональну групу -NO2, прикріплену до вуглецю), включаючи нітрогліцерин і 6нітробензо(а)пірен, органічні нітрати (-O-NO2), включаючи етилнітрат, гліцерилмононітрат, гліцерилдинітрат або гліцерилтринітрат, пентаеритритолтетранітрат, еритритилтетранітрат, ізосорбідмононітрат або ізосорбіддинітрат, і тролнітрат. Ще одні приклади сполук, які служать донором оксиду азоту, включають О-нітрозовані сполуки (O-NO), включаючи алкілнітрити, наприклад, бутилнітрит, амілнітрит, додецилнітрит і дициклогексиламіннітрит, S-нітрозовані сполуки (-S-NO), також відомі як нітрозотіоли, включаючи Sнітрозотіогліцерин, S-нітрозопеніциламін, Sнітрозоглутатіон, глутатіон, S-нітрозовані похідні каптоприлу, S-нітрозовані протеши, S-нітрозовані пептиди, S-нітрозовані олігосахариди і Sнітрозовані полісахариди, а також N-нітрозовані сполуки (-N-NО), включаючи N-нітрозоаміни, Nгідрокси-N-нітрозоаміни і N-нітрозоіміни. Додаткові приклади сполук, які служать донором оксиду азоту, включають оксид-азотні сполуки, які містять функціональну групу -N(O)-NO (яку також називають у даній галузі N-оксо-N’нітрозосполуками, N-нітросполуками-N'діазеніумоксидами, діазеніумдіолатами і NONOсполуками), включаючи 3,3,4,4-тетраметил-1,2діазетин 1,2-діоксид. Інші приклади сполук, які служать донором оксиду азоту, включають комплекси з перехідного металу/нітрозосполуки, включаючи нітропрусид натрію, комплекси з динітрозилу, заліза і тіолу, нітрозили зі скупченням заліза-сірки, нітрозили рутенію, комплекси з нітрозосполуки/гему/перехідного металу і нітрозоферопротопорфіринові комплекси, фуроксани, включаючи Nоксид 1,2,5-оксадіазолу, бензофуроксани, оксатриазол-5-іміни, включаючи 3-арил-1,2,3,4оксатриазол-5-імін, сидноніміни, включаючи молсидомін, оксими, включаючи циклогексаноноксим, гідроксиламіни, N-гідроксигуанідини і гідроксіуреазу. Сполуки, що служать донором оксиду азоту, можуть віддавати одну молекулу або велику кількість молекул оксиду азоту. Відповідно до деяких аспектів, сполуки, які служать донором оксиду азоту, можуть являти собою полімерний матеріал, що містить декілька місць передачі оксиду азоту і, отже, може виділяти велику кількість молекул оксиду азоту. Переважно, щоб окис азоту був виділений з полімерного ланцюга. Наприклад, у патенті США 5525357, що введений сюди за допомогою посилання на нього, описаний полімер з функціональною групою, яка виділяє оксид азоту, зв'язаною з полімером. У патенті США № 5770645, що введений сюди за допомогою посилання на нього, описаний полімер, в якому NOх ковалентно зв'язана з полімером за допомогою зв'язувальної групи. У патенті США №6087479, що введений сюди за допомогою посилання на нього, описані одержані синтетично полімерні матеріали, які виробляють з метою введення продукту приєднання оксиду азоту. Слід мати на увазі, що полімерні матеріали, які 96258 32 містять сполуку, що служить донором оксиду азоту, або функціональну групу, що служить донором оксиду азоту, хімічно зв'язані з полімером, знаходяться в об'ємі даного винаходу. І в одному з варіантів здійснення винаходу сполука, що служить донором оксиду азоту, відрізняється від нітрату натрію або нітриту натрію. В одному з варіантів здійснення винаходу сполука, що служить донором оксиду азоту, відрізняється від неорганічного нітрату або неорганічного нітриту. Ще в одному варіанті здійснення винаходу сполука, що служить донором оксиду азоту, являє собою неорганічний нітрат або неорганічний нітрит, що відрізняються від нітрату натрію, нітрату калію, нітриту натрію і нітриту калію. Ще в одному варіанті здійснення винаходу сполука, що служить донором оксиду азоту, відрізняється від нітрозодисульфонату. Інші агенти, що поліпшують колір міоглобіну, які знаходяться в об'ємі даного винаходу, включають в себе неорганічні ціаніди (MCN), в яких відпо+ відні протилежно заряджені іони (М ) включають лужні метали (наприклад, натрій, калій), лужноземельні метали (наприклад, кальцій), перехідні метали, протоновані первинні, вторинні або третинні аміни, або четвертинні аміни, або амоній; неорганічні фториди (MF), в яких відповідні протилежно + заряджені іони (М ) включають лужні метали (наприклад, натрій, калій), лужноземельні метали (наприклад, кальцій), перехідні метали, протоновані первинні, вторинні або третинні аміни, або четвертинні аміни, або амоній; ізотіоціанати, включаючи гірчичну олію; бактеріальні культури, які закріплюють азот для створення джерела оксиду азоту, включаючи ксантиноксидазу, нітратредуктази, нітритредуктази; бетанін; еритроцин; екстракти кошинелю. Інші агенти, що поліпшують колір міоглобіну, включають гетероциклічні сполуки і похідні азоту. Приклади прийнятних гетероциклічних сполук азоту включають піридини, піримідини (наприклад, дипіридамол), піразини, триазини, пурини (наприклад, нікотинамід), нікотинати, нікотинаміди, ніацин (також відомий як нікотинова кислота), ізохіноліни, імідазоли, а також їх похідні і солі. Слід мати на увазі, що ці гетероциклічні сполуки можуть бути заміщеними або незаміщеними. Для піридинів та ізохінолінів переважними є 3-карбонільні заміщені сполуки. Переважно, щоб гетероциклічна сполука азоту являла собою піридин, піримідин або імідазол. Більш переважно, щоб гетероциклічна сполука азоту являла собою сіль лужного або лужноземельного металу, або складний ефір нікотинової кислоти, що може включати такі складні ефіри, як метилнікотинат, етилнікотинат, пропілнікотинат, бутилнікотинат, пентилнікотинат, гексилнікотинат, метилізонікотинат, ізопропілізонікотинат та ізопентилізонікотинат. Більш переважно, щоб гетероциклічна сполука азоту являла собою сіль лужного металу або лужноземельного металу, або ефір нікотинаміду або імідазол. Відповідно до ще одного аспекту гетероциклічна сполука азоту являє собою піридин, піримідин, гістидин, Nацетилгістидин, 3-бутирилпіридин, 3 33 валероїлпіридин, 3-капроїлпіридин, 3гептоїлпіридин, 3-каприлоїлпіридин, 3формілпіридин, нікотинамід, N-етилнікотинамід, N,N-діетилнікотинамід, гідразид ізонікотинової кислоти, 3-гідроксипіридин, 3-етилпіридин, 4вінілпіридин, 4-бромоізохінолін, 5-гідроксіізохінолін або 3-ціанопіридин. Агенти, що поліпшують колір міоглобіну, також включають будь-яку сполуку, що діє як ліганд для міоглобіну і приводить до утворення бажаного кольору, або будь-яку сполуку, що діє як основа і приводить до формування такого ліганду. Наприклад, агент, що поліпшує колір міоглобіну, може являти собою сполуку, що служить донором оксиду вуглецю. Оксид вуглецю відомий як такий, що утворює комплексну сполуку з гемом міоглобіну для формування бажаного зовнішнього вигляду м'яса. Сполука, і що служить донором оксиду вуглецю, являє собою будь-яку сполуку, що виділяє оксид вуглецю або діє як основа, що приводить до утворення оксиду вуглецю. Як варіант, агент, що поліпшує колір, може являти собою сполуку, що служить донором оксиду сірки (SO), сполуку, що служить донором закису азоту (N2O), сполуку, що служить донором аміаку (NH3) або сполуку, що служить донором сірководню. Такі сполуки віддають визначений ліганд або діють як основа, що приводить до утворення визначеного ліганду. Сполуки включають комплекси з ліганду/гему/перехідного металу і комплекси з протопорфірину заліза і ліганду, включаючи, наприклад, комплекси з оксиду вуглецю/гему/перехідного металу, і комплекси з протопорфірину заліза і оксиду вуглецю. Сполуки, що служать донором оксиду вуглецю, сполуки, що служать донором оксиду сірки, сполуки, що служать донором закису азоту, і сполуки, що служать донором сірководню, включають полімерні матеріали з відповідною функціональною групою, що служить донором, хімічно зв'язаною з полімерним ланцюгом. Агент, що поліпшує колір міоглобіну, переважно є присутнім у бажаній концентрації у контакті з м’ясопродуктом. Шар пакувальної плівки для контакту з харчовим продуктом переважно містить агент, що поліпшує колір, концентрація якого досить висока, щоб забезпечити або зберегти бажаний зовнішній вигляд м’ясопродукту. Переважно, щоб агент, що поліпшує колір, був присутній у шарі, який контактує з харчовим продуктом, у концентрації, достатній для перетворення щонайменше 50 % молекул міоглобіну на контактуючій з м'ясом поверхні у бажаний стан зв'язку лігандів. Концентрацію агента, що поліпшує колір, переважно вибирають так, щоб зв'язати ліганди, які забезпечують бажаний зовнішній вигляд або колір м'яса, з молекулами міоглобіну максимально на ¼ дюйма м’ясопродукту або менше. Наприклад, бажано, щоб агент, що поліпшує колір міоглобіну, який служить донором оксиду азоту, знаходився у концентрації, достатній для перетворення щонайменше 50 % молекул міоглобіну на поверхні, що контактує з м'ясом, в оксид-азотний міоглобін, і Коли агентом, що поліпшує колір, є ніацин, концентрацію ніацину вибирають більшою, ніж концентрація ніацину, що природно знаходиться у м'ясі. Відпові 96258 34 дно до Richardson та ін. (1980, Склад харчових продуктів. М'ясо для ковбаси і закусок (сире, оброблене, приготоване) Керівництво № 8-7, Міністерство сільського господарства США, Управління Науки і Освіти, Вашингтон, федеральний округ Колумбія), ніацин природно є присутнім у домашній птиці та у червоному м'ясі у кількості близько 0,05-0,09 мг/г. У даному винаході, якщо як агент, що поліпшує колір, використаний ніацин, і він введений у м’ясопродукт, його звичайно використовують у кількостях, що складають більше 0,1 мг/г м'яса. Агент, що поліпшує колір міоглобіну, може бути нанесений на внутрішній шар полімерної плівки за допомогою напилювання або опудрювання, або шляхом застосування іншого засобу, або цей агент може бути введений у внутрішній шар. Відповідно до інших аспектів, агент, що поліпшує колір міоглобіну, вводять у свіжий м’ясопродукт, що містить міоглобін, або наносять на поверхню свіжого м’ясопродукту, що містить міоглобін. Агент, що поліпшує колір міоглобіну, може бути нанесений на свіжий м’ясопродукт, що містить міоглобін, до упаковування за допомогою напилювання, опудрювання, занурення або шляхом застосування іншого способу. Агент, що поліпшує колір міоглобіну, може бути введений у свіжий м’ясопродукт, що містить міоглобін, за допомогою перемішування цього агента безпосередньо з м'ясом, наприклад, з м'ясним фаршем. Як варіант, може бути приготована і перемішана з м'ясом водна композиція агента, що поліпшує колір. Водна композиція може являти собою суспензію агента, що поліпшує колір міоглобіну, з водою або розчин цього агента у воді. До агента, що поліпшує колір, можуть бути додані інші присадки, відомі кваліфікованим фахівцям у даній галузі. Ці присадки можуть бути додані безпосередньо до харчового продукту, або до пакувальної плівки, причому як за допомогою введення всередину, так і шляхом напилювання на поверхню або її опудрювання. Приклади інших присадок включають мононатрієвий глутамат, сіль, борошняну пасту, соєве борошно, концентрат протеїну сої, лактозу, сухий залишок кукурудзяного сиропу, протигрибкові засоби (які придушують ріст дріжджів і цвілі), антибіотики, цукор, гліцерин, молочну кислоту, аскорбінову кислоту, ериторбінову кислоту, -токоферол, фосфати, екстракт розмарину і бензоат натрію. Агенти, що поліпшують колір- міоглобіну, або їх розчини або дисперсії, можуть бути безбарвними, наприклад, як нітрат натрію, або, наприклад, як нітрит натрію, можуть мати властивий їм тьмяний колір (тобто можуть і не бути повністю безбарвними), але цей колір сам по собі звичайно не є досить яскравим, щоб діяти як значущий барвник або забарвлювальна домішка. Однак це не заважає використанню забарвлених агентів, що поліпшують колір міоглобіну, які надають властивий колір, або поєднання агента, що надає колір, з одним або більше природними і/або штучними барвниками, пігментами, забарвлювальними речовинами і/або ароматизуючи ми речовинами, такими як аннатто, біксин, норбіксин, бурякова 35 пудра, карамель, кармін, кошинель, куркума, паприка, коптильна рідина, еритрозин, бетанін, один або більше з барвників відповідно до закону про харчові продукти, лікарські речовини і косметичні засоби, і т.д. Можна припустити, що агент, який поліпшує колір міоглобіну, буде взаємодіяти з міоглобіном у м'ясопродуктах, при цьому зберігаючи, підтримуючи або підсилюючи бажаний колір м'яса. Міоглобін включає не білкову частину, яку називають гемом, і білкову частину, яку називають глобіном. Гемова частина включає атом заліза у плоскому кільці. Частина, що є глобіном, може створювати трирозмірну структуру, яка оточує гемову групу і стабілізує молекулу. Гемова група створює відкрите місце зв'язку, що може зв'язувати визначені ліганди, які володіють належною формою і розташуванням електронів атома заліза. Коли відбувається заходження ліганду і його зв'язок з гемом, розташування електронів ліганду може змінити форму глобінової частини молекули таким чином, що забезпечує слабкі абсорбційні характеристики гемової групи. Отже, наявність або відсутність ліганду, наприклад, кисню у гемі і самого ліганду може привести до видимих змін кольору міоглобіну. Коли у гемі ліганд відсутній, міоглобін називають деоксиміоглобіном, що має пурпурний колір (який іноді характеризують як пурпурний, насичено червоний, темно-червоний, червоно-голубий або блакитнувато-червоний). Молекулярний кисень, О2 («кисень») легко діє як ліганд, що буде зв'язаний з гемовою групою, забезпечуючи біологічне перенесення кисню з потоку крові до мітохондрій всередині клітин. Коли відбувається зв'язок кисню з гемом, пурпурний деоксиміоглобін стає оксиміоглобіном, що відрізняється червоним кольором. При відділенні кисневого ліганду від оксиміоглобіну відбувається окиснення атома заліза, залишаючи при цьому залізо у стані тривалентного заліза. Окиснення атома заліза приводить до нездатності молекули до нормального зв'язку, що стосується кисню. Коли хімічний стан заліза може 2+ бути змінений із залізистого (Fe ) на залізний 3+ (F ), трирозмірна структура глобінової частини може бути змінена таким чином, що забезпечує можливість зв'язку молекул води з гемом. Зв'язок молекули води з тривалентним залізом, що міститься у гемі, приводить до слабкої адсорбції гему. Окиснену форму міоглобіну з і молекулою води у гемовій групі називають метміоглобіном, що має коричневий колір. Можна припустити, що до одержання коричневого кольору приводить окиснення атома заліза. Впливати на колір м'яса також можуть інші гемові ліганди, які відрізняються від кисню і води. Наприклад, наявність оксиду вуглецю (CO) може забезпечити наявність у свіжого м'яса яскраво-червоного кольору, подібно до одержуваного у випадку кисню. Хоча слід припускати, що окис азоту (NО) може викликати появу тьмяного червоного кольору або стійкого рожевого кольору у випадку консервованого м'яса, що також містить хлорид натрію, виявлено, що за відсутності кисню NО може забезпечити одержання бажаного яскраво-червоного кольору, подібного до того, що викликає кисень, у невареному м'ясі, головним чи 96258 36 ном у свіжому, сирому, не підданому технологічній обробці або не консервованому м'ясі. Встановлено, що проявлення такого бажаного яскравочервоного кольору може займати багато годин, а звичайно займає від 1 до 5 днів, і що спочатку колір м'яса у вакуумній упаковці, що має киснебар'єрні властивості, може бути змінений на небажаний коричневий колір, доки не відбудеться несподіваний перехід до бажаного червоного кольору. Інші змінні, які впливають на стійкість глобінової частини, також впливають на спорідненість гемової групи, що стосується кисню, і на тенденцію до окиснення хімічного стану атома заліза. Кислотність і висока температура, наприклад така, що пов'язана з варінням, може змінити природні властивості глобінової частини, приводячи тим самим до нестійкості гемової групи. За відсутності стабілізуючих лігандів окиснення заліза гему відбувається автоматично, коли глобін змінює природні властивості. ПОЛІМЕРНІ ПАКУВАЛЬНІ ПЛІВКИ ДЛЯ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ У даному винаході розроблені киснебар'єрні вироби, що служать для упаковування харчових продуктів, які можуть включати поверхні для контакту з харчовим продуктом, що містять агент, який поліпшує колір міоглобіну. Фраза "поверхня, що контактує з харчовим продуктом" стосується частини пакувального матеріалу, яка призначена для контакту з поверхнею упакованого м’ясопродукту. Переважно, щоб виріб, призначений для упаковування харчового продукту, включав поверхню для контакту з харчовим продуктом, що містить агент, який поліпшує колір міоглобіну, у кількості, ефективній для сприяння одержанню або для збереження бажаного кольору після контакту з м’ясопродуктом. Агент, що поліпшує колір міоглобіну (МВА), переважно буде контактувати з поверхнею м'яса у кількості, достатній для одержання бажаного червоного кольору, який переважно не проникає на небажану глибину по товщині харчового продукту в умовах зменшеної кількості кисню (розвиток цього кольору може займати, наприклад, від 1 до 5 днів). Переважно, щоб МВА міг знаходитися на поверхні плівки, що контактує з харчовим продуктом (або на поверхні харчового продукту, що містить міоглобін), у кількості від близько 0,01 2 до 3, до 5, до 10 мікромолів/дюйм і з приростами близько 0,1 мікромоля. Можуть бути використані більші або менші кількості МВА, при цьому яскравість кольору може бути змінена залежно від відносної присутності або відсутності міоглобіну. Таким чином, поверхня пакувального виробу, що контактує з харчовим і продуктом, переважно містить агент, що поліпшує колір міоглобіну, у концентрації, досить високій, щоб створити і/або зберегти бажане забарвлення поверхні свіжого м’ясопродукту, але досить низькій, щоб запобігти небажаному поширенню кольору у масу м’ясопродукту. Переважно, щоб агент, що поліпшує колір міоглобіну, був присутній на поверхні, яка контактує з харчовим продуктом, у концентрації, достатній, щоб при контакті з поверхнею м'яса перетворити щонайменше 50 % молекул міоглобіну, які є метою, у бажаний стан зв'язування ліган 37 ду. Прийнятну кількість або концентрацію агента, що поліпшує колір міоглобіну, переважно вибирають так, щоб зв'язати ліганди, які забезпечують бажане забарвлювання м'яса, з молекулами міоглобіну якнайбільше на ¼ дюйма або на 1/6, 1/8, 1/10, 1/12, 1/16, 1/20 дюйма або менше м’ясопродукту, хоча за бажанням може бути забезпечене більш глибоке проникнення. Наприклад, бажано, щоб агент, який поліпшує колір міоглобіну, що служить донором оксиду азоту, був присутній у концентрації, достатній для перетворення щонайменше 50 % молекул міоглобіну на поверхні, що контактує з м'ясом, в оксид-азотний міоглобін. Агент, що поліпшує колір міоглобіну, може бути нанесений на одношарову плівку або на внутрішній шар багатошарової плівки, або він може бути введений в неї. Агент, що поліпшує колір міоглобіну, розподіляють на поверхні, яка контактує з харчовим продуктом, переважно рівномірно, або нерівномірно. Мінімальна кількість, необхідна для того, щоб забезпечити бажане забарвлення, залежить від концентрації міоглобіну, що знаходиться у харчовому продукті. Наприклад, продукти з яловичини, вміст міоглобіну в яких складає 10 мг/г, можуть потребувати такої кількості агента, яка у 10 разів більша, ніж у випадку продуктів з домашньої птиці, вміст міоглобіну в яких складає 1 мг/г. Крім того, якщо бажана глибина проникнення складає 0,25 дюйма, то для впливу на всі молекули міоглобіну (молекулярна маса міоглобіну складає близько 17000 г/моль) на одному квадратному дюймі яловичини на глибині 0,25 дюйма необхідно щонайменше 2,4 ммоля (мікромоля) агента, що поліпшує колір міоглобіну, для перенесення через поверхню плівки в 1 квадратний дюйм ((один квадратний дюйм яловичини при глибині 0,25 дюйма складає близько 3 4,1 грама м'яса (питома вага близько 1 г/см )). Нітрит натрію, як переважний агент, що поліпшує колір міоглобіну, має молекулярну масу близько 69 г/моль. Таким чином, 2,4 мікромоля NaNO2 важать ОД 66 мг і загальна кількість міоглобіну в 4,1 грама м'яса, що містить 10 мг міоглобіну на грам, складає 41 мг. Яловичина звичайно містить міоглобін на рівні близько 3-10 мг/г. Переважна кількість агента, що поліпшує колір міоглобіну, яка повинна бути присутньою на виробі, складає 0,72-2,4 мік2 ромоля/дюйм . Подібним чином, свинина містить міоглобін на рівні близько 1-3 мг/г. Пакувальний виріб у цьому випадку повинен забезпечувати 2 0,24-0,72 мікромоля/дюйм . У випадку домашньої птиці, що містить міоглобін у кількості менше 1 мг/г, переважно слід використовувати пакувальний виріб, що забезпечує менше 0,24 мікромо2 2 ля/дюйм , наприклад, 0,12 мікромоля/дюйм . Виріб, в якому як агент, що поліпшує колір міоглобіну, використовують нітрит натрію (молекулярна маса дорівнює 69 г/моль) переважно повинен за2 безпечувати 0,050-0,166 мг/дюйм для м'ясопроду2 ктів з яловичини, 0,017-0,050 мг/дюйм для м'ясо2 продуктів зі свинини і менше 0,017 мг/дюйм для м'ясопродуктів з домашньої птиці. Виріб, в якому 2 забезпечено 0,17 мг/дюйм , буде придатний для різноманітних видів свіжого м'яса. 96258 38 Підвищена кількість агента, що поліпшує колір міоглобіну, може виявитися переважною для м'язової тканини з більш темним забарвленням, яка може мати більш високі рівні міоглобіну. Якщо агент, що поліпшує колір міоглобіну, вводять у полімерну матрицю, що містить; для контакту з харчовим продуктом шар одношарової або багатошарової пакувальної плівки, лише частина його здатна ефективно мігрувати від поверхні плівки до поверхні продукту для взаємодії з міоглобіном. Можна очікувати появи плівок з рівнями агента у них, що перевищують у 20 разів або більше ту кількість, яка потрібна для ефективної фіксації кольору. Отже, кількість агента, що поліпшує колір міоглобіну, на одиницю площі поверхні, що контактує з харчовим продуктом, може бути вибрана таким чином, щоб забезпечити бажане забарвлювання поверхні упакованого свіжого м’ясопродукту. Наприклад, шар для контакту з харчовим продуктом, може включати від близько 0,005 до 0,900 2 мг/дюйм агента, що поліпшує колір міоглобіну, наприклад, нітриту натрію, переважно - від близь2 ко 0,010 до 0,400 мг/дюйм , а найбільш переважно 2 - від близько 0,100 до 0,300 мг/дюйм . У випадку продуктів з яловичини шар для контакту з харчовим продуктом може включати в себе, наприклад, 2 близько 0,200-0,250 мг/дюйм агента, що поліпшує колір міоглобіну, у вигляді нітриту натрію, у той час як менші концентрації, наприклад, близько 0,1002 0,150 мг/дюйм можуть бути використані для продуктів зі свинини. Бажаним є рівномірне розсіювання або покривання, що має розмір частинок близько 35 мікронів (мкм) або менше, а переважно 10 мкм. Хоча також можуть бути використані більші розміри частинок, плівка до її застосування у цьому випадку буде мати меншу привабливість з естетичної точки зору. Якщо розмір частинок досить значний, це може привести до початкового плямистого зовнішнього вигляду, хоча є тенденція до вирівнювання і після закінчення часу однорідність стає ще більшою, причому така бажана однорідність кольору (тобто відсутність плямистості або дефектів поверхні) часто має місце при переході з коричневого кольору на червоний. Переважно, щоб агент, який поліпшує колір міоглобіну, міг бути нанесений способом зволоження поверхні шару плівки, яка повинна контактувати з харчовим продуктом, використовуючи для цієї мети агенти, що формують плівку, поверхнево-активні речовини, зв'язувальні агенти та інші сполуки. Наприклад, відповідно до даного винаходу, агент, що поліпшує колір міоглобіну, може бути розпилений на поверхню плівки, яка повинна контактувати з харчовим продуктом. Трубчасті плівки і оболонки також можуть бути покриті, але з використанням інших засобів (включаючи добре відомі способи занурення і осадження). Типові агенти, що поліпшують колір міоглобіну, нелегко проходять через плівкову стінку і тому переважно осаджувати такий агент з внутрішньої сторони рукава і/або наносити агент на внутрішню поверхню рукава (наприклад, протягом закладання складок) шляхом розпилення, оскільки зовнішнє нанесення (наприклад, зануренням) потребувало 39 б складної і більш дорогої операції вивертання назовні внутрішньої сторони рукава для забезпечення контакту між агентом, що поліпшує колір міоглобіну, і поверхнею, яка повинна контактувати з м'ясом. Нанесення інших домішок і покривних композицій за допомогою розпилення розчину протягом або після закладання складок є звичайним і економічним способом, і сприяє забезпеченню правильно розрахованого розподілу покриття на внутрішній поверхні рукава. Наприклад, мастила та інші композиції наносять за допомогою різних способів, таких як осадження, розпилення або контактне покривання внутрішньої поверхні трубчастої полімерної оболонки за допомогою оправлення для закладання складок, причому такі засоби добре відомі (див., наприклад, патенти США 3378379 (на ім'я Shinter), 3451827 (на ім'я Bridgeford), 4397891 (на ім'я Kaelberer та ін.), 5256458 (на ім'я Охіеу та ін.), 5573800 (на ім'я Wilhoit) і 6143344 (на ім'я Jon та ін.), всі з яких введені сюди за допомогою посилання на них). Упаковки за винаходом можуть бути покриті агентом, який має ознаки винаходу, що поліпшує колір міоглобіну, за допомогою осадження, щоб одержати рівномірно товсте покриття. Нанесення на трубчасті або нетрубчасті форми (наприклад, на лист або полотно) плівки для упаковування харчового продукту може бути здійснене за допомогою сухого або вологого розпилення, або напилення, або за допомогою покривання роликом або покривання за допомогою використання пластини Майєра або ракельного ножа, або за допомогою друкарських засобів (наприклад, використовуючи глибокий друк або флексодрук), або за допомогою електростатичного перенесення. Крім того, при виконанні процесу виготовлення може відбуватися нанесення у різних місцях, наприклад, за допомогою змішування, введення у маточну суміш або додавання до полімерного шару перед екструзією, або за допомогою напилення, розпилення або покривання протягом або після екструзії, або протягом формування пузиря або рукава, або протягом намотування або виготовлення мішка, наприклад, на стадії напилення або опудрювання. В одному з варіантів здійснення винаходу передбачається, що шар, призначений для контакту з харчовим продуктом, може містити від близько 1000 ррm (0,1 %) до 50000 ррm (5,0 %) агента, що поліпшує колір міоглобіну, більш переважно - від близько 5000 до 25000 ррm, а найбільш переважно - від близько 7500 до 20000 ррm. Звичайно, шар, призначений для контакту з харчовим продуктом, містить від близько 1,5 до 2,0 ваг. % або менше (15000-20000 ррm) нітритної солі для упаковування свіжого продукту у вигляді яловичого фаршу, або від близько 0,75 до 1,5 ваг. % і нітритної солі для упаковування свіжого м’ясопродукту зі свинини. Для різних видів м'яса переважно використовувати кількості, що знаходяться у діапазоні від 0,75 до 2,25 ваг. %. Відповідно до винаходу можуть бути створені одношарові плівки для упаковування харчового продукту, що містять агент, який поліпшує колір міоглобіну. В іншому варіанті плівка для упакову 96258 40 вання харчового продукту також може являти собою багатошарову плівку. Плівки, які володіють ознаками винаходу, для упаковування харчового продукту можуть мати будь-яку прийнятну композицію або конфігурацію. Переважно, щоб плівки відповідали великій кількості функціональних вимог, які можуть бути висунуті до одного або більше шарів, або до поєднання шарів. Наприклад, одношарова плівка може поєднувати киснебар'єрні функції і контакту агента, що поліпшує колір міоглобіну, разом з однією або більше додатковими функціями, такими як стійкість до проколювання, стійкість до неправильного використання, придатність для друкування, створення вологобар'єру, можливість ущільнення під дією тепла, прозорість, високий глянець, низька токсичність, стійкість до високої температури, гнучкість при низькій температурі і т.д. Як варіант, для додавання функціональних можливостей може бути використана велика кількість шарів. Даний винахід призначений для використання у великій різноманітності наявних у продажу пакувальних плівок, наприклад таких, продаж яких здійснює Curwood, Inc. з товарними знаками АВР, Clear-Tite, Cook-Tite, Perflex, ProGuard, Pro-Tite, Curlam®, Curlon® і Surround, та інших, наприклад, таких, які постачають на ринок Alcan, Asahi, Cryovac, Kureha, Vector, Pactiv, Printpack, Viskase і Wipak з товарними знаками або фабричними марками Cryovac®, T-Series, Cryovac® E-Seal Materials, Alcan Q® Series, Alcan 4 Peel Rite™ Peel Systems, Alcan Q Forming Films, Krehalon®, Alcan Mara Flex® Non-Forming Films, Wipak Combitherm, Wipak Bialon, Wipak Biaxer і Wipa Biaxop. Типова, така, що забезпечує одержання корисних результатів, плівка для упаковування харчових продуктів, виконана відповідно до варіантів здійснення даного винаходу, може мати внутрішній шар для контакту з поверхнею харчового продукту, що також служить як ущільнювальний шар, а також зовнішній поверхневий шар, що володіє теплостійкістю і стійкістю до неправильного поводження, з середнім шаром між ними, що містить киснебар'єрний матеріал. Інша звичайна прийнятна плівка має адгезивні шари з кожної сторони від середнього киснебар'єрного шару для з'єднання з поверхневими шарами. Ще в одному варіанті здійснення даного винаходу упаковка для харчових продуктів може включати міоглобін-вмісний харчовий продукт, наприклад, свіже м'ясо, вміст води в якому складає щонайменше 5 ваг. %, а також може бути створений контейнер, що містить термопластичну киснебар'єрну плівку і таку, яка має полімерний шар для контакту з харчовим продуктом, і лоток, при цьому контейнер охоплює харчовий продукт, що знаходиться у середовищі зі зменшеним вмістом кисню; харчовий продукт також зберігають у зміненій атмосфері, що містить газоподібний агент, який поліпшує колір міоглобіну, що містить азот або сірку, або їх суміші. У цьому варіанті здійснення винаходу також можуть бути використані МВА, представлені у даному описі. Крім того, можна припустити, що у різних варіантах здійснення винаходу можуть бути використані газоподібні або не газоподібні МВА, а також їх поєднання. 41 Варіанти здійснення багатошарових плівок для упаковування харчових продуктів за винаходом можуть мати зовнішню поверхню і внутрішню поверхню, і включати 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9 або більше полімерних шарів. Товщина плівки Виріб для упаковування харчового продукту може бути виконаний у формі одношарової або багатошарової плівки, повна товщина якої складає менш ніж близько 10 міл (тисячних часток дюйма), але більш переважно, щоб плівка мала повну товщину від близько 0,5 до 10 міл (12,7-254 мікрона (мкм)). Товщина плівки у багатьох варіантах здійснення винаходу переважно складає від близько 1 до 5 міл, а у деяких типових варіантах - від близько 1,5 до 3 міл. Наприклад, всі одношарові або багатошарові плівки; або якийсь один шар багатошарової плівки, можуть мати будь-яку прийнятну товщину, включаючи 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9 або 10 міл, або якийсь приріст між ними, що складає близько 0,1 або 0,01 міл. Також можуть бути створені більш товсті або більш тонкі плівки. Хоча можуть бути виготовлені прийнятні плівки для упаковування харчових продуктів, товщина яких досягає 4 міл (101,6 мікрона) або більше, або зі стоншенням до 1 міл (25,4 мікрона) або менше, слід припускати, ! що товщина найбільш типових плівок буде знаходитися у межах 1,5-3 міл (38-76 мікрон). Особливо переважними для використання як плівок для харчових продуктів є плівки у такому виконанні, коли багатошарова плівка має товщину від близько 2 до 3 міл (50,8-76,2 мікрона). Такі плівки забезпечують задовільну стійкість до неправильного поводження і можливість їх обробки. Виріб для упаковування харчового продукту може бути виконаний у формі одношарового або багатошарового листа, який має повну товщину щонайменше 10 міл, більш переважно - листа з повною товщиною від близько 10 до 50 міл, і найбільш переважно - листа, повна товщина якого складає від близько 10 до 30 міл. Шари для контакту з харчовим продуктом і для ущільнення під дією тепла Важливо те, щоб плівка для упаковування харчових продуктів, виконана за винаходом, мала шар, призначений для контакту з харчовим продуктом. Цей шар також може функціонувати як шар, що створює ущільнення під дією тепла або забезпечує можливість ущільнення під дією тепла, хоча трубчасті пластикові оболонки можуть бути використані і ущільнені, наприклад, за допомогою використання затискачів, що відомо у даній галузі. У переважних плівках відповідно до даного винаходу використовують шар для контакту з харчовим продуктом, який має ущільнювальні властивості. Термін "шар для ущільнення під дією тепла" або "ущільнювальний шар" можна використовувати взаємозамінно для указання шару, який забезпечує ущільнення під дією тепла, тобто здатний до з'єднання плавленням за допомогою звичайних нагрівальних засобів непрямої дії, які створюють достатнє тепло щонайменше на одній контактній поверхні плівки, щоб передати його до граничної контактної поверхні плівки і сформувати сполуку між ними без втрати цілісності плівки. Сполука між 96258 42 граничними внутрішніми шарами переважно має достатню фізичну міцність для витримування пакувального процесу, а також подальшого поводження з нею, включаючи, наприклад, напруження, які створюються супроводжуючими такі процеси розтягуваннями і стягуваннями за наявності маси продукту, який запечатують всередині упаковки за допомогою використання плівки, що має шар, який ущільнюється під дією тепла. Переважно, щоб з'єднувана область контакту була досить теплостійкою, щоб запобігати витокам через неї газу або рідини, коли її піддають впливу температур, які вищі або нижчі температури навколишнього середовища, наприклад, протягом одного або більше з наступних випадків: пакувальних операцій, і зберігання, навантаженнявивантаження, транспортування, показу або обробки харчового продукту. Ущільнення під дією тепла можуть бути сплановані таким чином, щоб вони відповідали різним умовам очікуваного використання, при цьому у даній галузі відомі різні види ущільнень, створюваних під дією тепла, і вони можуть бути застосовані разом з даним винаходом. У випадку деяких варіантів, ущільнення, створювані під дією тепла, можуть бути піддані дії температур і умов, при яких відбувається пастеризація або теплова обробка, наприклад, в ущільненому мішку, в упаковці у вигляді вакуумної оболонки або в упаковці у вигляді ущільненого лотка. При використанні у випадках теплової обробки всередині упаковки такі ущільнення повинні протистояти температурам, підвищеним до близько 160-180 °F (71-82 °C) або вище, наприклад, до 212 °F (100 °C), протягом тривалого періоду часу, наприклад, до 4-12 годин у навколишніх середовищах, які можуть змінюватися від стану нагрітого вологого повітря або пари до стану занурення у гарячу воду. Переважно, щоб шар, який служить для контакту з харчовим продуктом або для ущільнення під дією тепла, не тільки забезпечував можливість ущільнення стосовно самого себе, але і міг бути ущільнений стосовно інших предметів, плівок або шарів, наприклад, до лотка, коли його використовують як плівку, що виконує роль кришки, або до зовнішнього шару у випадку ущільнення внапуск, або у визначених варіантах для зовнішньої обгортки лотка. Крім того, у деяких варіантах немає необхідності у виконанні ущільнення під дією тепла відносно шару, який призначений для контакту з харчовим продуктом і містить агент, що поліпшує колір міоглобіну. Ущільнювальний шар переважно розташовують біля внутрішньої поверхні пакувальної плівки або поблизу від; цієї поверхні, при цьому він може являти собою внутрішній поверхневий шар, який забезпечує можливість формування одношарової або багатошарової плівки для одержання упаковки, наприклад, при використанні як притискного контейнера, ущільненого відносно лотка, наприклад, коли його використовують як плівку, що служить кришкою, або ущільненого відносно плівки, яка служить кришкою, наприклад, коли його використовують як лоток. Ущільнювальний шар може містити агент, що поліпшує колір міоглобіну, і придатний полімер, що ущільнюється під дією тепла, 43 наприклад, співполімер етилену і -олефіну, суміші нейлону або іономер. Верхній шар також може являти собою шар, який ущільнюється під дією тепла, і може бути використаний для цієї мети замість внутрішнього шару або на додаток до нього. Шар для контакту з харчовим продуктом може містити ущільнювальний шар, а також може містити полімерний матеріал, що ущільнюється під дією тепла, наприклад, поліолефін або його суміш, наприклад, поліетилени, такі як поліетилен низької щільності (LDPE), поліетилен високої щільності (HDPE), співполімери етилену і -олефіну, включаючи, наприклад, пластомери, поліетилен досить низької щільності (VLDPE) і лінійний поліетилен низької щільності (LLDPE) або поліпропіленові гомополімери, поліпропіленові співполімери або гомогенні поліолефінові полімери, наприклад, такі, які виготовляють у каталізаторах з обмеженою геометрією або у металоценових одномісних каталізаторах, включаючи, наприклад, співполімери етилену або пропілену щонайменше з одним з С4-8 або вище -олефінів (наприклад, бутеном-1, гексеном-1 або октеном-1, або їх поєднаннями), з більшою частиною полімерних елементів, які одержують з етилену або пропілену. Співполімери етилену і вінілацетату (EVA), співполімери етилену і бутилацетату (ЕВА), співполімери етилену і метилацетату (ЕМА), співполімери етилену і метакрилової кислоти (ЕМАА) або співполімери етилену і етилакрилату (ЕЕА) також є прийнятними матеріалами для формування внутрішнього поверхневого шару, що ущільнюється під дією тепла. Шар, що служить для ущільнення і/або контакту з харчовим продуктом, також може містити іономер, який фактично являє собою нейтралізований сіллю металу співполімер етилену і акрилової або метракрилової кислоти. Придатні матеріали шару, який служить для ущільнення/контакту з харчовим продуктом, часто включають іономери, поліолефіни або їх суміші, наприклад, такі, які розкриті у патентах США 6964816, 6861127, 6815023, 6773820, 6682825, 6316067, 5759648, 5663002, а також в опублікованих заявках на патент США №№2005/0129969 (на ім'я Schell та ін.) і 2004/0166262 (на ім'я Busche та ін.), які введені сюди за допомогою посилання на них. Шари, що служать для ущільнення або контакту з харчовим продуктом, також можуть містити нейлон, складні поліефіри, наприклад, поліетилентерефталат (PET), полікарбонати, співполімери циклічних олефінів, поліакрилонітрил, або їх співполімери або суміші. Шар для контакту з харчовим продуктом може мати 100 % товщини всієї структури. Шари для контакту з харчовим продуктом або для ущільнення у багатошарових структурах можуть мати будь-яку товщину, при цьому їх товщина у багатошарових структурах може доходити до 1 %, до 5 %, до 15 %, до 50 % або більше повної передбачуваної товщини. Переважні приклади таких полімерів, які ущільнюють, що містять шар, який служить для контакту з харчовим продуктом або для ущільнення, включають співполімери етилену і -олефіну, які можуть бути придбані у Dow Chemical Company з торговими назвами "AFFINITY", "ATTANE" або "ELITE" (включаючи 96258 44 октен-1 як -олефін), а також в ExxonMobil Co. з торговими назвами "EXACT" (включаючи гексен-1, бутен-1 і октен-1 як співмономер); іономери можуть бути одержані від DuPont Company з торговою назвою Surlyn®. Бар'єрні шари Можуть бути виготовлені бар'єрні шари, що містять агент, який поліпшує колір міоглобіну. Бар'єрний шар переважно функціонує як газобар'єрний шар, хоча інші типи бар'єрів, наприклад, вологобар'єрні шари, також можуть включати агент, що поліпшує колір міоглобіну. Газобар'єрний шар переважно являє собою киснебар'єрний шар, і він переважно є середнім шаром, розташованим між першим і другим шарами. Наприклад, киснебар'єрний шар може контактувати з першим поверхневим шаром і адгезивним шаром, або може бути розташований між двома зв'язувальними шарами і/або між двома поверхневими шарами. Щоб досягти всіх вигод, забезпечуваних даним винаходом, важливо, щоб плівка з агентом, що поліпшує колір міоглобіну, була використана в упаковці у поєднанні з атмосферою, в якій зменшений вміст кисню. Бар'єрний шар може створити необхідний бар'єр для кисню, щоб бажаним чином зберегти той предмет, який повинен бути упакований в очікуваних умовах зберігання. Відповідно до одного з аспектів, кисневий бар'єр використовують у випадку упаковки для м'яса або пакувальної плівки, яку зберігають в атмосфері зі зменшеним вмістом кисню. Кисневий бар'єр переважно вибирають таким чином, щоб забезпечити досить знижену проникність кисню для можливості одержання або збереження бажаного забарвлення всередині упакованого м'яса. Наприклад, плівка може містити кисневий бар'єр, що має проникність; для кисню, яка досить низька для зниження активності, що стосується відновлення міоглобіну, тих ензимів у м'ясі, які відновлюють метміоглобін, і/або для збереження атмосфери зі зменшеним вмістом кисню, яка знаходиться у контакті; з м'ясом, з метою зменшення кисню, що зв'язується з міоглобіном на поверхні упакованого свіжого м'яса. Киснебар'єрний шар може містити будь-який прийнятний матеріал, наприклад, нейлон, EVOH, PVOH, полівініліденхлорид, поліамід, складний поліефір, поліалкіленкарбонат, поліакрилонітрил, нанокомпозит, металізовану плівку, наприклад, з осадженням алюмінієвих парів на поліолефіні і т.д., що відомо кваліфікованим фахівцям у даній галузі. Шар плівки, який створює кисневий бар'єр, переважно може містити EVOH, хоча також переважні киснебар'єрні шари, що містять співполімер полівініліденхлориду - вінілхлориду (PVDC або VDC-VC), або співполімер вінілхлориду і метилакрилату (VDC-MA), а також можуть бути переважними їх суміші. Бар'єрний шар також може забезпечувати бажані оптичні параметри, коли він орієнтований при розтягуванні, включаючи прозорість і низьке помутніння, а також поводження при розтягуванні, сумісне з шарами, що оточують його. Бажано, щоб товщина бар'єрного шару була вибрана таким чином, щоб забезпечити бажане поєднання шуканих експлуатаційних властивостей, наприклад, що стосуються проникності киснем, 45 величини усадки, головним чином при низьких температурах, легкості орієнтації, опору відшаровуванню і оптичних властивостей. Прийнятні товщини і даного шару у багатошарових плівках складають менше 15 %, наприклад, і від 3 до 13 % повної товщини плівки, а переважно - менше ніж близько 10 % повної товщини багатошарової плівки. Можуть бути використані більші товщини, однак при цьому є тенденція до відносного подорожчання полімерів, що створюють кисневий бар'єр, і тому можна припустити, що в інших шарах будуть використані менш дорогі полімери для надання бажаних властивостей, коли використана прийнятна товщина, щоб забезпечити таку властивість, як створення газобар'єру, для поєднання шарів плівки. Наприклад, товщина середнього киснебар'єрного шару переважно може складати менш ніж близько 0,45 міл (10,16 мікрона) і більше близько 0,05 міл (1,27 мікрона), включаючи товщину близько 0,10, 0,20, 0,25, 0,30, 0,40 або 0,45 міл. Переважно, щоб багатошарові плівки включали середній киснебар'єрний шар. Можуть бути використані будь-які прийнятні матеріали для формування шару, що створює кисневий бар'єр. Такий шар плівки переважно може містити EVOH, хоча також можуть виявитися переважними киснебар'єрні шари, які містять співполімер полівініліденхлоридувінілхлориду (PVDC або VDC-VC) або співполімер вініліденхлориду-метилакрилату (VDC-MA), а також їх суміші. Одним з переважних бар'єрних матеріалів EVOH є полімер Е151В, де молярний склад етилену дорівнює 44 %, який продає Eval Company of America з торговою назвою Eval® LCI151B. Інші приклади EVOH, які можуть виявитися прийнятними, можна придбати у Nippon Gohsei (або Soarus, LLC у США) з торговою назвою Soarnol® AT (EVOH з 44 % молярного складу етилену) або Soarnol® ET (EVOH з 38 % молярного складу етилену). Киснебар'єрні плівки для упаковування харчових продуктів, що містять EVOH, які включають агент, що поліпшує колір міоглобіну, можуть бути утворені за допомогою способів, розкритих у патентах США 7018719, 6815023, 6777046, 6511688, 5759648, 5382470, 4064296, всі з яких введені сюди у всій їх повноті за допомогою посилання на них. Для надання киснебар'єрних властивостей також можуть бути використані нейлони або нейлонові суміші. Крім того, можуть бути використані поєднання бар'єрних матеріалів. Наприклад, велику кількість бар'єрних шарів з нейлону і EVOH часто використовують для надання прийнятних бар'єрних властивостей у випадку упаковування харчового продукту і м'яса, при цьому шари являють собою суміші EVOH і нейлону. Ці та інші відомі матеріали можуть бути використані для формування шару, що створює кисневий бар'єр. У випадку продуктів, що швидко псуються, проникність киснем (О2) бажано довести до мінімуму. Для типових плівок, що створюють кисневий бар'єр, проникність О2 буде складати менш ніж 3 2 близько 310 см /м за період, що складає 24 години, при 1 атмосфері, 0 % відносній вологості і 23 3 2 °C, переважно - менше 75 см /м /день, а ще більш 3 2 переважно - менше 20 см /м /день. Бар'єрні полі 96258 46 мери, наприклад, PVDC або EVOH у середньому шарі можна регулювати за допомогою домішування сумісних полімерів для зміни орієнтаційних параметрів плівки або її проникності газом, наприклад О2. Товщину середнього шару можна змінювати, і для одержання позитивних результатів вона може складати від близько 0,05 до 0,30 міл (1,3-7,62 мікрона). Зовнішній шар, стійкий до неправильного поводження Як у випадку одношарових, так і багатошарових пакувальних плівок відповідно до варіантів здійснення винаходу, оскільки їх буде оглядати користувач/покупець, зовнішня поверхня плівки повинна підсилювати її оптичні властивості, при цьому може виявитися переважним, щоб вона мала сильний глянець. Крім того, вона повинна протистояти контакту з гострими предметами і забезпечувати стійкість до стирання, і з цих причин її верхній шар часто називають шаром, стійким до неправильного поводження. Цей стійкий до неправильного поводження верхній шар також можна, або ні, використовувати як шар, що ущільнюється під дією тепла. Являючись верхнім поверхневим шаром плівки, цей шар найбільш часто також служить верхнім шаром якої-небудь упаковки, мішка, сумки, лотка або іншого контейнера, який виготовляють з плівки, що володіє ознаками винаходу, і тому піддається різним маніпуляціям і неправильному поводженню, наприклад, з боку обладнання протягом упаковування, або стиранню об інші упаковки і транспортувальні контейнери, а також об полиці для зберігання протягом транспортування і зберігання. Такий контакт приводить до створення сил стирання, напружень і тисків, які можуть викликати обдирання плівки, приводячи до дефектів того, що надруковано, погіршення оптичних характеристик або навіть до проколів, або порушень цілісності упаковки. Тому верхній поверхневий шар звичайно виготовляють з матеріалів, які вибирають таким чином, щоб вони протистояли силам стирання і проколювання, а також іншим напруженням і неправильному поводженню, яким упаковка може бути піддана протягом її використання. Верхній поверхневий шар повинен забезпечувати можливість легкого виконання машинної обробки (тобто забезпечувати можливість легкої подачі і маніпулювання машинами, наприклад, для транспортування, упаковування, друкування або на частині процесу виготовлення плівки або мішка). Він також повинен сприяти орієнтації при розтягуванні, коли бажана плівка зі значною усадкою, зокрема, при низьких температурах, що складають, наприклад, 90 °C і нижче. За допомогою відповідного вибору матеріалів у верхніх шарах часто забезпечують необхідні твердість, гнучкість, стійкість до розтріскування при вигині, модуль пружності, межу міцності при розтягуванні, коефіцієнт тертя, придатність для друкування і оптичні властивості. Цей шар може бути вибраний таким, щоб він мав характеристики, прийнятні для створення бажаних ущільнень під дією тепла, які можуть мати стійкість до наскрізного прогорання, наприклад, при використанні машин для імпульсного зварювання, або у деяких варіантах упаковок він може 47 бути використаний як поверхня для ущільнення під дією тепла, наприклад, при використанні ущільнень внапуск. Верхній шар може бути утворений з суміші, подібної до суміші для внутрішнього шару. В одному з варіантів щонайменше для одного, а переважно як для внутрішнього, так і для верхнього шарів використовують поліолефінові i полімери, а переважно таку композицію, як (і) EVA, (іі) ЕАО (наприклад, VLDPE) і (ііі) співполімер етилену і гексену-1, що має точку плавлення близько 80-98 0 °C, а переважно 80-92 С . Кожний з трьох полімерів звичайно складає 20-40 ваг. % шару. EVA, коли його використовують у зовнішньому шарі, переважно містить від 3 % до 18 % вінілацетату для забезпечення оптимальної усадочності, якщо бажана усадочність. У зовнішньому шарі для одержання корисних результатів також можуть бути використані суміші ЕАО. Товщина верхнього шару звичайно складає 0,5-1,0 міл. Шари меншої товщини можуть виявитися менш ефективними відносно стійкості до неправильного поводження, у той час як більш товсті шари, хоча вони і є більш дорогими, можуть бути переважним чином використані для створення плівок, що володіють унікальними, досить бажаними властивостями, які полягають у стійкості до проколювання і/або стійкості до неправильного поводження. Плівки великої товщини, що звичайно складає 5-7 міл або більше, потрібні у необхідних випадках застосування, які звичайно можуть бути забезпечені за допомогою досить дорогих і складних шаруватих плівкових структур, і/або для допоміжних пакувальних матеріалів, таких як захисні засоби для кісткових частин, підкладки і зовнішня обгортка. В одному з бар'єрних шарів відповідно до варіанту даного винаходу верхній термопластичний шар охоплюючої багатошарової плівки знаходиться з протилежної сторони від середнього шару стосовно внутрішнього шару і у безпосередньому контакті з навколишнім середовищем. У прийнятному варіанті з трьома шарами цей верхній шар безпосереднім чином прилипає до середнього шару, що переважно являє собою киснебар'єрний шар. Проміжні шари Проміжний шар являє собою будь-який шар між верхнім шаром і внутрішнім шаром, і може включати киснебар'єрні шари, зв'язувальні шари або шари, що володіють функціональними властивостями, корисними для структури плівки або випадків її передбачуваного використання. Проміжні шари можуть бути використані для підвищення, надання або якої-небудь зміни великої кількості характеристик, наприклад, придатності до друкування для структур, що сприймають друкарську фарбу, усадочності, орієнтованості, технологічності, оброблюваності, властивостей, що стосуються можливості розтягування, драпірування, гнучкості, твердості, модуля пружності, передбачуваного розшаровування, особливостей, що стосуються легкості відкривання, властивостей, що стосуються розриву, міцності, подовження, оптичних властивостей, вологобар'єрних властивостей, кисне 96258 48 або інших газобар'єрних властивостей, селекції випромінювання або створення бар'єра для випромінювання, наприклад, для довжин хвиль ультрафіолетового випромінювання, і т.д. Зв'язувальні шари Разом з верхнім шаром, внутрішнім шаром і проміжним шаром, таким як бар'єрний шар, багатошарова пакувальна плівка може додатково містити один або більше адгезивних шарів, також відомих у даній галузі як "зв'язувальні шари", які можуть бути вибрані для сприяння прилипанню суміжних шарів один до одного у багатошаровій плівці і для запобігання небажаному розшаровуванню. Переважно формують багатофункціональний шар для сприяння прилипанню одного шару до іншого шару без необхідності використання окремих адгезивних речовин шляхом сумісності матеріалів цього шару з першим і другим шарами. У деяких варіантах адгезивні шари містять матеріали, що знаходяться як у першому, так і у другому шарах. Адгезивний шар може, відповідно, складати менше 10 %, а переважно - від 2 % до 10 % загальної товщини багатошарової плівки. Адгезивні смоли часто є більш дорогими, ніж інші полімери, тому товщину зв'язувального шару звичайно зберігають на тому мінімумі, що відповідає бажаному позитивному результату. В одному з варіантів багатошарова плівка містить тришарову структуру з адгезивним шаром, розташованим між першим і другим шаром, і у контакті з ними. В іншому варіанті багатошарова плівка містить багатошарову структуру, що складається з першого адгезивного шару, розташованого між верхнім шаром і середнім киснебар'єрним шаром, і у безпосередньому контакті з ними, і переважно, але необов'язково, має другий зв'язувальний шар між тим самим середнім киснебар'єрним шаром, і внутрішнім шаром, і у безпосередньому контакті з ними для створення п'ятишарової плівки, і багатошарові плівки можуть; містити будь-яку прийнятну кількість зв'язувальних або адгезивних шарів з будь-якою прийнятною композицією. Різні адгезивні шари виготовляють з визначеним складом і розміщують таким чином, щоб забезпечити бажаний рівень прилипання між визначеними шарами плівки відповідно до композиції шарів, що знаходяться у контакті зі зв'язувальними шарами. Наприклад, адгезивні шари, що і знаходяться у контакті з шаром, що містить складний поліефір, такий як PET (поліетилентерефталат), переважно містять відповідну суміш поліолефінів з іншими адгезивними полімерами. Одним з переважних компонентів адгезивного шару, що знаходиться у контакті з поліефірним шаром з PET, є ЕМАС SP 1330 (який за повідомленнями має щільність 0,948 3 г/см , показник розплаву 2,0 г/10 хв., точку плавлення 93 °C, точку розм'якшення 49 °C і вміст метилакрилату (МА) близько 22 %). Внутрішній, верхній, проміжний або зв'язувальний шари можуть бути утворені з будь-якого прийнятного термопластичного матеріалу, наприклад, з поліамідів, полістиролів, стиролових співполімерів, наприклад, співполімерів стиролу і бутадієну, поліолефінів, зокрема, елементів поліетиленового сімейства, таких як LLDPE, 49 VLDPE, HDPE, LDPE, співполімеру етилену і вінілового ефіру або співполімеру етилену і алкілакрилату, поліпропіленів, співполімерів етилену і пропілену, іономерів, полібутиленів, альфаолефінових полімерів, складних поліефірів, полікарбонатів, циклічних олефінових співполімерів, поліуретанів, поліакриламідів, полімерів, модифікованих ангідридами, полімерів, модифікованих акрилатами, полімерів молочної кислоти, або з різних сумішей двох або більше з цих матеріалів. В іншому варіанті верхній, внутрішній і/або один або більше проміжних шарів можуть містити композиції з нейлоновою сумішшю або фактично складатися з неї. Переважно, щоб композиція з нейлоновою сумішшю містила щонайменше аморфний нейлон, такий як співполімер нейлону 6І/6Т, у поєднанні щонайменше з одним напівкристалічним нейлоновим гомополімером або співполімером, наприклад, з нейлону 6/12, нейлону 6/69, нейлону 6/66, нейлону MXD6, нейлону 6, нейлону 11 або нейлону 12. Ще в одному варіанті здійснення винаходу один або більше з верхнього, внутрішнього і/або одного або більше проміжних шарів містить щонайменше один полімер складного поліефіру. Переважні полімери складного поліефіру містять ароматичні поліефіри, а більш переважно - являють собою гомополімери або співполімери поліетилентерефталату (PET), поліетиленнафталату і їх суміші. Прийнятні складні поліефіри можуть мати характеристичну в'язкість, що складає від близько 0,6 до 1,2, а переважно- 0,60-0,80. Складний поліефір може являти собою аліфатичну поліефірну смолу, але переважно ароматичну поліефірну смолу. Матеріали зі складним поліефіром можуть бути одержані, наприклад, з компонентів дикарбонових кислот, включаючи терефталеву кислоту та ізофталеву кислоту як переважні приклади, а також димери ненасичених аліфатичних кислот. Приклади діолового компонента як іншого компонента для синтезування складного поліефіру можуть включати в себе поліалкіленгліколі, наприклад, етиленгліколь, пропіленгліколь, тетраметиленгліколь, неопентилгліколь, гексаметиленгліколь, діетиленгліколь, поліетиленгліколь і політетраметиленоксидгліколь, 1,4циклогександиметанол і 2-алкіл-1,3-пропандіол. Точніше, приклади дикарбонових кислот, що утворюють полімерні смоли, можуть включати терефталеву кислоту, ізофталеву кислоту, фталеву кислоту, S-t-бутилізофталеву кислоту, нафталіндикарбонову кислоту, дифенілефірдикарбонову кислоту, циклогександикарбонову кислоту, адипінову кислоту, щавлеву кислоту, малонову кислоту, бурштинову кислоту, азелаїнову кислоту, себацинову кислоту і димерні кислоти, що містять димери ненасичених жирних кислот. Ці кислоти можуть бути використані самі по собі або як поєднання двох або більше видів. Діоли можуть бути використані самі по собі або як поєднання двох або більше видів. Відповідно до деяких аспектів можуть виявитися переважними композиції складних поліефірів, які містять ароматичні поліефірні смоли, які містять компонент у вигляді ароматичної дикарбоно 96258 50 вої кислоти, включаючи, наприклад, складні поліефіри між терефталевою кислотою (як дикарбоновою кислотою) і діолами, що мають якнайбільше 10 атомів вуглецю, наприклад поліетилентерефталат і полібутилентерефталат. Особливо переважні їх приклади можуть включати співполіефіри, одержувані за допомогою заміни частини, причому переважно якнайбільше 30 % молярного складу, а більш переважно -якнайбільше 15 % молярного складу, терефталевої кислоти на іншу дикарбонову кислоту, наприклад, на ізофталевую кислоту, співполімери, одержувані за допомогою заміни частини діолового компонента, наприклад, етиленгліколю, іншим діолом, таким як 1,4циклогександиметанол (наприклад "Voridian 9921», що виготовляється підрозділом "Voridian" компанії Eastman Chemical Co.), і співполімери складного поліефіру і поліетилену, що містять складний поліефір як переважний компонент (наприклад, складний поліефір-простий ефір між компонентом у вигляді дикарбонової кислоти, який головним чином містить терефталеву кислоту і/або її ефірну похідну, і діоловим компонентом, який головним чином містить тетраметиленгліколь і тетраметиленоксидгліколь, причому з переважним вмістом залишку з політетраметиленоксидгліколю у співвідношенні близько 10-15 ваг %). Також можна використовувати у суміші дві або більше різних смол зі складного поліефіру. Приклади переважних складних поліефірів, які можуть бути придбані, це такі, які мають товарні знаки Voridian 9663, Voridian 9921 і EASTAR Copolyester 6763, причому всі з них випускає компанія Eastman Chemical Company, Кінгспорт, штат Теннессі, США. У патентах США 6964816 на ім'я Schell та ін., і 6699549 на ім'я Ueyama, які введені сюди у всій їх повноті за допомогою посилання на них, розкриті багатошарові структури, що містять шар зі складного поліефіру і поліамідний шар. Присадки до шарів, використовувані на розсуд У полімери, використовувані в одному або більше з верхнього, внутрішнього і проміжного або зв'язувального шарів упаковки для харчового продукту, яка їх містить, можуть бути введені різні присадки. Наприклад, шар може бути покритий антиадгезивним порошком. Крім того, до одного або більше шарів плівки можуть бути додані звичайний антиоксидант, антиадгезивні присадки, полімерні пластифікатори, кислота, поглиначі вологи або газу (наприклад, кисню), агенти, що забезпечують ковзання, барвники, пігменти, органолептичні агенти, або плівка може не містити таких додаткових інгредієнтів. Якщо верхній шар оброблений коронним розрядом, може бути використаний, або ні, агент, що забезпечує ковзання, але він буде містити антиадгезивний порошок або агент, наприклад, кремнезем або крохмаль, або буде покритий ним. Технологічні домішки звичайно використовують у кількостях, що складають менше 10 %, більш переважно - менше 7 %, а ще більш переважно - менше 5 % маси шару. Переважна технологічна домішка для використання у зовнішньому шарі плівки включає одну або більше з таких домішок, як фторкаучуки, стеаринові араміди, ерукаміди і силікати. 51 Переважні плівки також можуть забезпечувати вигідне поєднання однієї або більше, або всіх властивостей, включаючи слабке помутніння, сильний глянець, високі або низькі значення усадочності при 90 °C або менше, оптимальну оброблюваність, оптимальну механічну міцність і оптимальні бар'єрні властивості, включаючи забезпечення значного бар'єра для проникнення кисню і вологи. СПОСОБИ ВИГОТОВЛЕННЯ Одношарова або багатошарова пакувальна плівка, що володіє ознаками винаходу, може бути виготовлена за допомогою звичайних процесів, які модифіковані, щоб забезпечити введення агента, що поліпшує колір міоглобіну. Такі способи, що служать для створення гнучких плівок, можуть включати в себе, наприклад, процеси лиття або видування плівок. Одношарові або багатошарові плівки можуть бути виготовлені за допомогою способів, відомих у даній галузі, які змінені так, як тут описано, для введення агента, що поліпшує колір міоглобіну. Опис прийнятних способів виготовлення і орієнтації плівок подані, наприклад, у патентах США 5759648, 6316067 і 6773820, а також у публікації заявки на патент США 2004/0166262 (на ім'я Busche та ін.), озаглавленої "Термоусадочна упаковка, що легко відкривається», всі з яких введені сюди у всій їх повноті за допомогою посилання на них. Можуть бути використані різні способи виготовлення, які будуть очевидні кваліфікованим фахівцям у даній галузі у світлі запропонованої ідеї. Наприклад, у патенті США 4448792 (на ім'я Schirmer та ін.) розкритий спосіб, що містить стадії спільної екструзії, орієнтації по двох осях і опромінення, а у патенті США 3741253 (на ім'я Вrах та ін.) розкритий спосіб екструзії, опромінення, нашаровування/покривання за допомогою екструзії і орієнтації по двох осях, при цьому обидва патенти включені сюди у всій їх повноті за допомогою посилання на них. Процеси можуть бути змінені для виключення орієнтації по одній осі або по двох осях, або для додавання наступної стадії відпалу для формування безусадочної плівки. У випадку переважного процесу виготовлення плівок смоли і які-небудь домішки вводять в екструдер (звичайно один екструдер на шар), де смоли пластифікують, забезпечуючи їх плавлення за допомогою нагрівання, після чого їх переміщають до головки для екструзії (або спільної екструзії) з метою формування рукава або плоского листа. Температури екструдера і головки, загалом, будуть залежати від конкретної смоли або сумішей, що містять смолу, які підлягають обробці, причому прийнятні температурні діапазони для наявних у продажу смол звичайно добре відомі у даній галузі, або їх вказують у технічних зведеннях, доступ до яких забезпечують виробники смол. Температури при обробці можуть змінюватися залежно від інших вибираних параметрів процесу. Однак, можна очікувати змін, які можуть залежати від таких факторів, як зміна вибору полімерної смоли, використання інших смол, наприклад, за допомогою змішування або в окремих шарах у багатошаровій плівці, використовуваний процес виготовлення і конкретне обладнання, або інші використовувані 96258 52 параметри процесу. Слід припускати, що фактичні параметри процесу, включаючи температури процесу, будуть задані кваліфікованими фахівцями у даній галузі без надмірного експериментування у світлі того, що розкрито у даному документі. У даній галузі, загалом, відомо, що властивості смол можуть бути додатково змінені за допомогою змішування одна з одною двох або більше смол, причому можна припускати, що різні смоли, включаючи, наприклад, гомополімери і співполімери, можуть складати окремі шари багатошарової плівки або бути домішані до них, або можуть бути додані як додаткові шари, при цьому такі смоли включають поліолефіни, наприклад,; смоли у вигляді співполімерів етилену і ненасиченого складного ефіру, головним чином співполімери вінілового ефіру, наприклад EVA, або інші ефірні полімери, поліетилен досить низької щільності (VLDPE), лінійний поліетилен низької щільності (LLDPE), поліетилен низької щільності (LDPE), поліетилен високої щільності (HDPE), іономери, поліпропілени, або їх суміші. Інші полімери, які можуть бути включені як окремі шари або у вигляді поєднання, включають поліаміди, наприклад, нейлон, PVDC, EVOH і PET. Ці та інші смоли можуть бути перемішані за допомогою добре відомих способів, використовуючи наявні у продажу барабани для нанесення покриттів, змішувачі або блендери. Крім того, якщо бажано, у плівку можуть бути введені добре відомі присадки, такі як антиоксиданти, технологічні домішки, агенти, що забезпечують ковзання, антиадгезивні і антивуалентні агенти, пігменти і т.д., а також їх суміші. Наприклад, шар, який містить агент, що поліпшує колір міоглобіну, і/або інші шари можуть додатково містити антиоксидант, агент, що забезпечує ковзання, антиадгезивний агент, барвник, підсилювач кольору, агент для надання смаку, агент для надання запаху, органолептичний агент, агент для зміни коефіцієнта тертя, мастило, поверхнево-активну речовину, інкапсулюючий агент, поглинач кисню, агент для зміни рН, агент для формування плівки, емульсифікатор, поліфосфат, зволожувач, осушувальний агент, антимікробний агент, хелатоутворювач, зв'язувальну речовину, крохмаль, стабілізатор, буфер, фосфоліпід, масло, жир, протеїн, полісахарид, агент передачі ланцюга, або їх комбінацію. Приклади конкретних композицій, які можуть бути додані, включають -токоферол, спирт, аннатто, аскорбінову кислоту, буряковий порошок, ВНА, ВНТ, біксин, карамель, кармін, каротиновий пігмент, казеїн, кошинель, циклодекстрин, декстрин, етоксильовані монодигліцериди, фторкаучук, масло харчового класу, гліцерин, лецетин, коптильну рідину, нізин, норбіксин, педіоцин, полісорбат, хлористий калій, розмариновий екстракт, шелак, хлорид натрію, еритробат натрію, крохмаль, тринатрійполіфосфат, куркуму, воду, розчинний у воді простій ефір целюлози і зеїн. Приклади забарвлювальних агентів включають метонін, цистеїн і пігменти для консервованого м'яса, яке пройшло теплову обробку. Пігменти для консервованого м'яса, яке пройшло теплову обробку, містять оксид-азотний комплекс протопорфірину Fe (II). Пігменти консервованого м'яса, яке 53 пройшло теплову обробку, можуть бути утворені за допомогою реакції еритроцитів з нітрозуючим агентом і відновником при підвищених температурах, як описано у патентах США 5230915, 5443852 і 5425956, які введені сюди за допомогою посилання на них. Можуть бути введені різні модифікатори полімерів з метою підвищення ударної в'язкості, орієнтованості, подовжуваності і/або інших властивостей плівки. Інші модифікатори, які можуть бути додані, включають в себе такі, які підвищують ударну в'язкість при низьких температурах або надають міцність, а також модифікатори, які зменшують модуль пружності або твердість. Приклади модифікаторів включають співполімери стиролу і бутадієну, стиролу та ізопрену, а також етилену і пропілену. Використовувані тут фраза "машинний напрям" і її абревіатура "МН" стосуються напряму "по довжині плівки», тобто напряму плівки, коли її формують протягом екструзії і/або покривання. Використовувані тут фраза "поперечний напрям" і її абревіатура "ПН" стосуються напряму поперек плівки, перпендикулярного машинному або поздовжньому напрямам. Звичайно плівку виготовляють термоусадочною за допомогою орієнтації при розтягуванні. Орієнтація при розтягуванні може бути забезпечена за допомогою різних відомих способів, наприклад, орієнтацію у машинному напрямі (МН) переважно забезпечують за допомогою використання груп затискних валків, що обертаються з різними швидкостями для розтягування або протягування плівки, листа або рукава у машинному напрямі, забезпечуючи при цьому подовження у машинному напрямі, що встановлюють за допомогою охолодження. Інші способи включають ширення, що звичайно застосовують для орієнтації листів, або добре відому технологію захопленого пузиря або здвоєного пузиря для орієнтації рукавів, наприклад, описану у патенті США 3456044 (Pahlke), що включений сюди повністю шляхом посилання. У випадку технології одержання пузиря видавлений вихідний рукав залишає головку для екструзії рукава охолодженим і сплющеним, і потім переважно буде орієнтований за допомогою повторного нагрівання і надування для формування розширеного вторинного пузиря, який знову буде охолоджений і сплющений. Ця сплющена, розтягнута плівка може бути намотана на барабан у вигляді рукава, або розрізана на листи або полотна і намотана, або вона може бути піддана подальшій обробці, наприклад, за допомогою відпалу і опромінення, як описано вище. Термоусадочні плівки звичайно є такими, що розтягуються по двох осях. Орієнтацію у поперечному напрямі (ПН) здійснюють за допомогою згаданого вище надування для радіального розширення нагрітої плівки, яку охолоджують для застигання плівки у розширеній формі, або за допомогою витягування плівки у поперечному напрямі протягом ширення. Орієнтація може бути виконана у будь-якому або в обох напрямках. Переважно, щоб вихідний рукав був одночасно підданий розтягуванню по двох осях у радіальному 96258 54 напрямі (поперечному напрямі) і у поздовжньому напрямі (машинному напрямі), щоб створити багатошарову плівку, яка є термоусадочною при температурах нижче точок плавлення більшої частини полімерних сполук, наприклад, при 90 °C або нижче. Ступінь розтягування протягом орієнтації повинен бути достатнім для створення плівки із загальною товщиною близько 10 міл або менше, при цьому повна товщина переважних плівок буде складати менше 5 міл, а звичайно - від 1,0 до 4 міл. Ступінь розтягнення в МН звичайно складає 2,5-6, а в ПН - звичайно також 2,5-6. Загальний або повний ступінь розтягнення (розтягнення в МН, помножене на розтягнення у ПН), що складає близько 6,25-36, є прийнятним. Звичайний процес відпалу, за допомогою якого розтягнуті по двох осях термоусадочні плівки нагрівають при контрольованому натягу для зменшення або виключення величин усадки, добре відомий у даній галузі. Якщо бажано, плівки можуть бути піддані відпалу для забезпечення знижених значень усадки, які бажані для конкретної температури. Відповідно, використовуючи процес відпалу, термоусадочні плівки можуть бути виготовлені у вигляді плівок, що не дають усадки, для їх використання у деяких варіантах, які тут описані. Як варіант, плівки за винаходом можуть бути піддані різноманітним обробкам за допомогою опромінення. У процесі опромінення плівку піддають обробці сильним опроміненням, наприклад,! коронному розряду, дії плазми, полум'я, ультрафіолетового випромінювання, рентгенівських променів, гамма променів, бета променів і обробці електронами високої енергії. Такі обробки опроміненням можуть бути виконані з різних причин, включаючи, наприклад, зміну характеристик поверхні для підвищення прилипання поверхні до різноманітних речовин, наприклад, до м'яса або; друкарської фарби, або для підвищення прилипання внутрішнього шару, щоб поліпшити прилипання шару, який знаходиться з внутрішньої сторони, і уникнути небажаного відшаровування. Важливе відоме використання опромінення полягає у забезпеченні поперечних зв'язків між молекулами опромінених матеріалів. Опромінення полімерних плівок для одержання сприятливих властивостей, таких як утворення поперечних зв'язків, добре відоме у даній галузі і розкрите у патентах США 4737391 (Lustig та ін.) і 4064296 (Bornstein та ін.), які введені сюди у всій їх повноті за допомогою посилання на них. У патенті на ім'я Bornstein та ін. розкрите використання іонізуючого випромінювання для утворення поперечних зв'язків полімеру, наявного у плівці. У деяких переважних варіантах переважно утворювати поперечні зв'язки у всій плівці для розширення діапазону теплового ущільнення. Це переважно здійснюють за допомогою опромінення пучком електронів з рівнями дозування, які складають щонайменше близько 2 мегарад (MR), а переважно знаходяться у діапазоні від 3 до 8 мегарад, хоча можуть бути застосовані і більш високі дози. Опромінення може бути виконане відносно вихідного рукава з додатковими шарами, що наносяться на нього, або без них, або після орієнтації по двох осях. Останній 55 випадок, який називають подальшим опроміненням, описаний у патенті США 4737391 (Lusting та ін.). Перевага подальшого опромінення полягає у тому, що обробці піддають відносно тонку плівку замість відносно товстого вихідного рукава, знижуючи при цьому енергію, необхідну для даного рівня обробки. Як варіант, утворення поперечних зв'язків може бути забезпечене за допомогою додавання хімічного агента, який служить для цього, або за допомогою використання опромінення у поєднанні з модифікатором для утворення поперечних зв'язків, доданих до одного або більше шарів, як, наприклад, описано у патенті США 5055328 (Evert та ін.). Основою даного винаходу є введення агента, що поліпшує колір міоглобіну, з киснебар'єрною плівкою. Пакувальні плівки можуть мати будь-яку прийнятну структуру, однак важливим є те, щоб агент, який поліпшує колір міоглобіну, міг знаходитися на поверхні плівки, що контактує з харчовим продуктом, всередині цієї поверхні або міг мігрувати до неї. Якщо агентом, що поліпшує колір міоглобіну, покривають внутрішній шар для контакту з харчовим продуктом, або такий агент вводять всередину цього шару, то він може бути нанесений за допомогою будь-якого прийнятного способу, наприклад, так, як описано вище, і включаючи сухе або вологе розпилення, напилення, змішування, покривання, наприклад, за допомогою вальців, що переносять, відстоювання, введення у маточну суміш, друкувальний спосіб і т.д. Переважно, щоб агент, який поліпшує колір міоглобіну, був рівномірно розподілений по контактній поверхні шару і/або по всьому шару для гарантії того, щоб будьяка довжина плівки, що містить у собі шар, містила приблизно подібні кількості сполуки всередині ущільнювального шару з метою рівномірного перенесення до м'яса через поверхню контакту. Якщо агентом, що поліпшує колір міоглобіну, покривають поверхню шару плівки для контакту з харчовим продуктом, то він звичайно може бути нанесений у різний час. Так, агент може бути нанесений на поверхню м'яса, наприклад, за допомогою занурення або розпилення безпосередньо перед упаковуванням або протягом операції з виготовлення мішка, причому з додаванням або без додавання крохмалю, який використовують як засіб, що сприяє подальшому відкриванню мішка. Він може бут нанесений протягом намотувальних операцій, які супроводжують операції різання, або протягом виготовлення пакетів або протягом виготовлення рукавів. Він може бути нанесений спільно з крохмалем або замість нього, використовуючи опромінення електронним променем і/або обробку коронним розрядом, як додатково описано у патенті США 5407611 (Wilhoit та ін.), який введений сюди за допомогою посилання на нього. Багато агентів, які поліпшують колір міоглобіну, розчинні у воді або спирті, при цьому розчини такого агента можуть бути нанесені на плівку самі по собі, або можуть бути об'єднані з іншими агентами, такими як агенти, що формують плівку, і/або зволожуючі агенти, або з іншими матеріалами, такими як зеїн, 96258 56 казеїн, декстрин, крохмаль або шелак і т.д., використовуваними, наприклад, для перенесення біксину, як описано у патенті США 6143344 (Jon та ін.), який введений сюди за допомогою посилання на нього. Агент також може бути нанесений у вигляді водного розчину на плівку, поверхню якої для контакту з харчовим продуктом змінюють так, щоб вона була гідрофільною, або пристосовують або змінюють іншим чином відносно адсорбції або абсорбції рідин на основі води або масел, які містять агент, що поліпшує колір міоглобіну. Відповідно до одного з аспектів даного винаходу, плівки, що містять модифікатор, що переносять, можуть бути використані для перенесення агента, що поліпшує колір міоглобіну, використовуючи, наприклад, такі плівки, які мають у своєму складі шар для контакту з харчовим продуктом, придатний для ефективного перенесення, як описано у патентах США 5288532 (Mil та ін.), 5374457 (Juil та ін.), 5382391 (Juil та ін.) і 6667082 (Bamore та ін.), всі з яких введені сюди за допомогою посилання на них. Якщо агент, що поліпшує колір міоглобіну, вводять у внутрішній шар, він може бути доданий до базового полімеру до або протягом екструзії плівки. Базовий полімер може являти собою будьякий прийнятний полімер, наприклад поліолефін, такий як поліетилен, і може являти собою поліетилен з досить низькою щільністю (VLDPE або ULDPE), лінійний поліетилен низької щільності (LLDPE), поліетилен низької щільності (LDPE), EVA, поліпропілен, іономер, нейлон, PVDC, PET і т.д. Змішування розплаву являє собою прийнятний спосіб перемішування базового полімеру і агента, що поліпшує колір міоглобіну. Матеріали окремих компонентів можуть бути об'єднані у змішувальному пристрої високої інтенсивності, такому як екструдер. Базовий полімер піддають плавленню, щоб сформувати в'язку рідину або "розплав". Агент, що поліпшує колір міоглобіну, може бути об'єднаний з полімером перед, протягом або після плавлення. Змішувальний пристрій високої інтенсивності використовують з метою рівномірного розподілу сполуки, що поліпшує колір міоглобіну, всередині базового полімеру. Кількість і функціональність агента, що розсіюють, можуть залежати від вибору агента, що поліпшує колір міоглобіну, від композиції базового полімеру і від змішувального пристрою. Бажано досягти оптимального перемішування для рівномірного розсіювання агента, що поліпшує колір міоглобіну, всередині розплаву, при цьому наявність скупчень з погано змочених частинок є небажаною. Може виявитися бажаним включення у суміш присадок, наприклад, антиоксидантів, антиадгезивів або агентів, що забезпечують ковзання. Агент, що поліпшує колір міоглобіну, може бути доданий до базового полімеру безпосереднім чином, або може бути забезпечений у розчині, наприклад, у розчині на основі води або масла, який додають до полімеру перед розплавленим станом полімеру або протягом такого стану. У випадку безпосереднього додавання щільного, гранульованого або порошкоподібного агента варто очікувати, що подрібнювання щільного агента для створення зменшених частинок дозволить забез 57 печити його більш рівномірне розсіювання. Також варто очікувати, що у випадку матеріалу, розчинного у воді, створення агента, що поліпшує колір міоглобіну, у вигляді водного розчину, може забезпечити краще розсіювання сполуки всередині полімеру у порівнянні з додаванням нерозчиненого агента. Водний розчин може бути приготований з розчинного у воді агента, що поліпшує колір міоглобіну, причому переважно ближче до насиченої концентрації водного розчину, при цьому він може включати від близько 20 до 42 ваг. % сполуки, яка діє як агент, що поліпшує колір міоглобіну. Водний розчин може бути безпосереднім чином введений у розплав полімеру, наприклад, в екструдер, нагрітий до температури вище 300°F, щоб сприяти перемішуванню для формування суміші. Якщо домішка являє собою розчин, то повинні бути забезпечені засоби для вентиляції парів води з екструдера; Полімерна суміш, що містить агент, який поліпшує колір міоглобіну, може: бути видавлена у вигляді кульок або безпосередньо у вигляді плівки. Агент, що поліпшує колір міоглобіну, може бути перемішаний з несучою смолою або базовим полімером для формування маточної суміші. Кульки з маточної суміші можуть бути зручні для подальшого використання з метою виготовлення виробів. Кульки з маточної суміші далі можуть бути перемішані з базовим полімером або з іншим полімером протягом процесу формування плівки. При використанні з метою створення маточної суміші достатня кількість розчину може бути введена у розплав полімеру для одержання суміші з високою концентрацією агента, що поліпшує колір міоглобіну, наприклад, від близько 2 до 10 ваг. % сполуки, що поліпшує колір міоглобіну, і переважно від близько 4 до 6 ваг.%. Одношарові бар'єрні плівки В одному з варіантів здійснення винаходу розроблені одношарові пакувальні киснебар'єрні плівки, які містять шар для контакту з харчовим продуктом і такий, що включає агент, який поліпшує колір міоглобіну. Агент може бути нанесений на поверхню одношарової плівки або він може бути введений в неї, наприклад, протягом процесу екструзії. Така плівка створює бар'єр для кисню і може мати агент, що поліпшує колір міоглобіну, нанесений на неї або введений в неї. Багатошарові бар'єрні плівки Багатошарові киснебар'єрні плівки, що мають агент, який поліпшує колір міоглобіну, що входить у контакт з поверхнею м’ясопродукту, можуть, якщо бажано, сприяти одержанню помірного червоного кольору міоглобіну, зберігати цей колір або підсилювати його. Відповідно до одного з аспектів варіанту здійснення винаходу агент, що поліпшує колір міоглобіну, вводять у шар для контакту з харчовим продуктом, що переважно являє собою ущільнювальний шар. У багатошарових плівках переважно можуть бути використані один або і більше додаткових шарів для забезпечення корисних властивостей плівки. Багатошарові плівки мають підвищену гнучкість їх використання стосовно одношарових плівок за рахунок того, що можуть бути створені спеціальні шари для введення ви 96258 58 значених відмітних ознак. Іноді матеріали, які можуть виявитися неприйнятними самі по собі, можуть бути переважним чином використані у багатошаровій конструкції. Наприклад, EVOH володіє киснебар'єрними властивостями, але досить сприйнятливий до вологи і піддається її шкідливому впливу, однак, коли забезпечений захист від контакту з вологою за допомогою суміжних влагобар'єрних шарів, EVOH дозволяє одержати плівку, яка чудовим чином створює бар'єр для кисню. Киснебар'єрні шари можуть бути розташовані між шаром, стійким до стирання, або шаром, стійким до неправильного поводження, і шаром для контакту з харчовим продуктом і таким, що містить агент, який поліпшує колір міоглобіну, для захисту бар'єрного шару і можливості використання більш тонких киснебар'єрних шарів. Коли як бар'єрні матеріали використовують EVOH, слід припускати, що у контакті з матеріалом EVOH, як варіант, може знаходитися шар, що містить поліамід. Необмежувальні приклади різних переважних конфігурацій багатошарових плівок включають наступні шари: стійкий до неправильного поводження (верхній)/киснебар'єрний/ контактуючий з харчовим продуктом і ущільнювальний (внутрішній); стійкий до неправильного поводження (верхній)/середній/киснебар'єрний/ середній/ ущільнювальний (внутрішній); стійкий до неправильного поводження (верхній)/зв'язувальний/ середній/киснебар'єрний/середній/ ущільнювальний (внутрішній); стійкий до неправильного поводження (верхній)/зв'язувальний/ середній/киснебар'єрний/ середній /зв'язувальний /ущільнювальний (внутрішній); стійкий до неправильного поводження (верхній)/середній/ зв'язувальний/киснебар'єрний/зв'язувальний/сере дній/ущільнювальний (внутрішній); стійкий до неправильного поводження (верхній)/зв'язувальний/киснебар'єрний/зв'язувальний/ ущільнювальний (внутрішній); стійкий до неправильного поводження (верхній)/нейлоновий середній/киснебар'єрний/середній/ущільнювальний (внутрішній); стійкий до неправильного поводження (верхній)/нейлоновий середній/киснебар'єрний/нейлоновий середній/ущільнювальний (внутрішній); стійкий до неправильного поводження (верхній)/зв'язувальний/ середній/киснебар'єрний/нейлоновий середній/ущільнювальний (внутрішній); стійкий до неправильного поводження (верхній)/зв'язувальний/ середній/киснебар' єрний/нейлоновий середній/зв'язувальний/у щільнювальний (внутрішній). У деяких варіантах створюють плівки з одержуваними за допомогою спільної екструзії 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9 або більше шарами з бажаними рівнями стійкості до неправильного поводження і киснебар'єрними властивостями у структурі багатошарової плівки. 59 Тепер розглянемо фіг.1, на якій показаний приклад варіанту плівки з тришаровою структурою за винаходом, у цілому позначеною позицією 10. Цей варіант стосується багатошарового композита, що містить зовнішній шар 12, який являє собою верхній шар 102, що містить такий матеріал, як поліолефін, PET або нейлонову композицію, і зовнішній шар 14, що являє собою ущільнювальний шар 122, приєднані до протилежних сторін середнього зв'язувального і киснебар'єрного шару 112, що містить, наприклад EVOH. Ущільнювальний шар 122 містить агент, що поліпшує колір міоглобіну. Багатошарову плівку 10, що може бути термоусадочною або ні, конструюють для використання при упаковуванні харчових продуктів, при цьому вона може бути використана, наприклад, для обгортання лотка або в упаковці з вакуумованої плівки на підкладці. Як показано на фіг.2, поперечний переріз взятої як приклад п'ятишарової киснебар'єрної плівки 20 містить верхній поверхневий шар 22, що являє собою шар 102, стійкий до неправильного поводження, приєднаний за допомогою першого зв'язувального шару 112 до середнього і бар'єрного поліамідного шару 26, що містить один або більше нейлонових полімерів 104, при цьому інша сторона середнього шару 26 за допомогою другого зв'язувального шару 114 приєднана до шару 24 внутрішньої поверхні, що являє собою ущільнювальний шар 122, який містить агент, що поліпшує колір міоглобіну. Розташування одного або більше середніх нейлонових шарів у контакті з шаром з EVOH, киснебар'єрним, може забезпечити створення багатошарової плівки з поліпшеною оброблюваністю. У деяких варіантах нейлон може бути змішаний з EVOH або може бути введений як суміжний шар, наприклад, коли матеріали EVOH, киснебар'єрні, мають вміст етилену близько 44 % молярного складу або менше, причому щонайменше один, а переважно два поліамідних середніх шари можуть бути введені у контакт з шаром з EVOH для сприяння обробці. Тепер розглянемо фіг.3, на якій показаний поперечний переріз семишарової плівки 30. Плівка 30 містить верхній шар 32, що являє собою стійкий до неправильного поводження шар 102, що володіє підвищеним глянцем і оптимальною придатністю до друкування, і який знаходиться у безпосередньому контакті з першим зв'язувальним шаром 112 і приєднаний за допомогою нього до першого середнього поліамідного шару 36, що містить один або більше нейлонових полімерів 104. Нейлоновий шар 36 знаходиться у безпосередньому контакті з шаром 35, киснебар'єрним. Подібним чином, інша сторона шару 35, киснебар'єрного і такого, що містить EVOH 130, з'єднана з другим середнім поліамідним шаром 38, що містить один або більше нейлонових полімерів 104, інша сторона якого з'єднана з другим зв'язувальним шаром 116. Внутрішній шар 34 являє собою шар 122 для контакту з харчовим продуктом, який також може бути термозварюваним і який містить поліетилен, наприклад ULDPE, і агент, що поліпшує колір міоглобіну. Ущільнювальний шар для контакту з харчовим проду 96258 60 ктом приєднаний до другого зв'язувального шару 116. Переважно, щоб всі сім шарів були одержані за допомогою спільної екструзії, однак вони також можуть бути утворені за допомогою дисперсійного покривання, емульсійного покривання, розчинення, нанесення покриття або пошарового формування, наприклад, екструзійного пошарового формування, термічного пошарового формування, адгезійного пошарового формування, пошарового формування з сухим зчепленням, пошарового формування без розчинності, пошарового формування нанесенням, або екструзійного нанесення, або за допомогою їх поєднання. Перший зв'язувальний шар 112 сприяє адгезії або забезпечує адгезію між шаром 102, стійким до неправильного поводження, що є верхнім шаром 32, і середнім поліамідним шаром 104. Подібним чином, зв'язувальний шар 116 сприяє адгезії або забезпечує адгезію між другим поліамідним шаром 38 і шаром 122, що контактує з харчовим продуктом, який являє собою внутрішній шар 34. Зв'язувальні шари 112 і 116 можуть бути ідентичні, або можуть відрізнятися один від одного, і можуть включати широкий діапазон ангідридів, прищеплених поліолефінів, включаючи ті, які базуються на співполімері етилену і вінілацетату, поліпропілені, поліпропілені низької щільності, лінійному поліпропілені низької щільності і поліпропілені досить низької щільності. Переважно, щоб композиції зв'язувальних шарів базувалися на лінійному поліетилені низької щільності або на пластомерах, таких як поліетилен, каталізований металоценами. Смоли зв'язувальних шарів, які можна навести як приклад, виготовляє Equistar Chemical Company з торговою назвою Plexar®. У деяких варіантах розробляють багатошарову, таку, що легко відкривається, киснебар'єрну оболонку або плівку для покривання зверху упаковки з харчовим продуктом, яку формують з таких багатошарових плівок, які переважно одержують за допомогою щонайменше часткової, а більш переважно повної спільної екструзії. Як варіант, хоча це і не показано, плівка відповідно до фіг.3 може бути термічно або за допомогою адгезивної здатності нашарована на поліпропіленовий напівтвердий або твердий моношар, використовуваний для формування напівтвердого або твердого лотка. Багатошарова плівка надає моношару відповідних характеристик, що стосуються киснебар'єрних властивостей і термозварювання. Інші приклади таких напівтвердих і твердих лотків розкриті Lischefski та ін. у змісті спільно розглянутого документа, озаглавленого "Тверді і напівтверді пакувальні вироби», що введений сюди за допомогою посилання на нього. Якщо розглянути фіг.4, то на ній представлений вигляд у поперечному перерізі прикладу твердої або напівтвердої плівки 40 з п'ятишаровим ламінуванням, призначеної для використання у киснебар'єрній упаковці, що містить верхній поверхневий шар 42, що переважно являє собою шар 202 зі складного поліефіру, що притискають при ламінуванні до заґрунтованого адгезивною речовиною бар'єрного шару 46, що переважно являє собою шар 212 з PVDC. Шар 212 з PVDC за допо