Харківський національний медичний університет (ua)

Реферат: Винахід належить до експериментальної медицини і може бути використаним для визначення субмісивного, домінантного та урівноваженого типів поведінки гризунів. Згідно із винаходом визначають співвідношення рівнів тестостерону та 17-естрадіолу, за яким судять про тип поведінки гризунів з урахуванням їх вікових груп. UA 102199 C2 (12) UA 102199 C2 UA 102199 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Винахід належить до експериментальної медицини і може бути використаним для визначення субмісивного, домінантного та урівноваженого типів поведінки експериментальних тварин, наприклад, гризунів. До гризунів, що використовуються як експериментальні тварини, належать миші та щури. Визначення субмісивного, домінантного та урівноваженого типів поведінки експериментальних тварин має велике значення для дослідження механізмів і ефективності дії нових лікарських препаратів (зокрема антидепресантів та анксіолітиків), тому що ефекти цих препаратів можуть бути різними в залежності від схильності людини до депресії або агресії. Відомим способом визначення типу поведінки тварин є модель "сенсорного контакту", розроблена сектором нейрогенетики соціальної поведінки Інституту Цитології та Генетики Північного відділення Російської Академії Наук (Kudryavtseva N.N. Sensory Contact Model for the study of Aggressive and Submissive Behavior in Male Mice // Aggres. Behav.-1991. - Vol. 17. № 5. P. 285-291). Відомий також спосіб визначення типу поведінки експериментальних гризунів, що включає реєстрацію фізіологічних поведінкових реакцій тварини за допомогою складання протоколів дослідів, фото- або кіноматеріалів. Поведінкові реакції враховують "акт агресії", "активний захист", "освоєння території", "контакти з супротивником", "акт дефекації", "сидіння на одному місці", "ніс у кутку", "замороження", "на спині" з наступною бальною оцінкою від -2 до +3 кожної поведінкової реакції та складання одержаних балів для кожної тварини за час спостереження. Якщо сума балів 0-3, тип поведінки визначають як субмісивний, при сумі балів 4-7 урівноважений, а при 8 до 10 тип поведінки гризунів визначають як агресивний (Пат. № 55046 U, Україна, МПК А61В5/16. Спосіб визначення типу поведінки експериментальних гризунів / Попова Л.Д., Васильєва І.М.; ХНМУ - 3. № u201002821; заявл. 12.03.2010; опубл. 10.12.2010, Бюл. № 23). Даний спосіб визначення субмісивного, домінантного та урівноваженого типів поведінки гризунів є найбільш близьким до того, що заявляється, за технічною суттю і результатом, який може бути досягнутим, тому його вибрано за прототип. В основу винаходу поставлено задачу розширення арсеналу способів визначення типу поведінки експериментальних гризунів. Задачу, яку поставлено в основу винаходу, вирішують тим, що у відомому способі визначення субмісивного, домінантного та урівноваженого типів поведінки гризунів, що включає оцінку поведінкових реакцій, які відображають особливості нейрогуморального стану тварин, згідно з винаходом, у тварин забирають кров з хвостової вени з наступним визначенням рівнів тестостерону та 17β-естрадіолу методом імуноферментного аналізу, потім розраховують співвідношення одержаних значень тестостерону та естрадіолу і, якщо величина співвідношення є меншою 100 для ювенільного періоду, меншою 110 для зрілого репродуктивного періоду, меншою 200 для молодого репродуктивного періоду, діагностують субмісивний тип поведінки гризунів; якщо величина співвідношення коливається у межах 110320 для зрілого репродуктивного періоду, 100-420 для ювенільного періоду та 200-600 для молодого репродуктивного періоду, діагностують урівноважений тип поведінки; якщо величина співвідношення є більшою 320 для зрілого репродуктивного періоду, більшою 420 для ювенільного періоду та більшою 600 для молодого репродуктивного періоду, діагностують домінантний тип поведінки. Технічний ефект способу, що заявляється, обумовлений сукупністю дій та порядком їх виконання і доказаний експериментально. Експеримент виконувався на 76 самцях лінії Вістар різного віку (три-, шести- та дванадцятимісячних), які утримувались у стандартних умовах віварію. Згідно класифікації вікових груп лабораторних тварин, щури тримісячного віку належать до II періоду (періоду статевого дозрівання, ювенільного); щури шести- та дванадцятимісячного віку до III періоду репродуктивного (до молодого та зрілого, відповідно). Для контролю проводили тестування тварин згідно прототипу. У плазмі крові цих тварин також визначали вміст гормонів: тестостерону, 17β-естрадіолу, тироксину. Дослідження саме цих гормонів обумовлено наступним: тестостерон у пренатальному періоді сприяє формуванню нейрональних сіток, які потім опосередковують агресивну поведінку. Тестостерон, що синтезується фетальними статевими залозами, дифундує до мозку самців, де він локально ароматизується до естрадіолу і потім ініціює маскулінізацію. Маскулінізація мозку візуалізується у дорослих здатністю до експресії високої агресивності. Крім того, естрадіол, що продукується сім'яниками, гальмує продукцію андрогенів або аутокринним, або паракринним шляхом. Тиреоїдний гормон тироксин впродовж внутрішньоутробного розвитку та раннього неонатального періоду стимулює проліферацію, диференціацію та міграцію нейронів і гліальних клітин, а у дорослих впливає на 1 UA 102199 C2 5 10 15 20 25 30 35 нейромедіаторну нейрональну передачу (зокрема на серотонінову, норадреналінову, дофамінову системи). Для визначення вмісту вищезазначених гормонів проводили забір 0,5 мл крові з хвостової вени, кров центрифугували 20 хв при 1500 g. Визначення вмісту тестостерону, 17β-естрадіолу, тироксину проводили методом імуноферментного аналізу згідно з інструкціями до відповідних наборів. Статистичний аналіз отриманих результатів проводили за допомогою пакету прикладних програм Statistica, MS Excel з використанням критеріїв Стьюдента-Фішера та МанаУітні, в залежності від типу розподілу. За допомогою прикладних статистичних програм проводили кореляційний (по Спірмену) та ANOVA за Kruskal-Wallis аналізи досліджуваних параметрів. У всіх вікових групах вміст тестостерону був достовірно вищим у домінантних тварин порівняно із субмісивними та урівноваженими, а у субмісивних спостерігався достовірно вищий рівень 17β-естрадіолу порівняно з домінантними та урівноваженими. ANOVA за Kruskal-Wallis аналіз виявив достовірний зв'язок між рівнем тестостерону та типом поведінки самців усіх вікових груп (3 міс.: Н=20,47, Р