Спосіб розродження віл-інфікованих породіль

Реферат: Спосіб розродження для ВІЛ-інфікованих породіль включає нижньо-серединну лапаротомію, виконання розтину в нижньому матковому сегменті, відділення навколоплідного міхура, накладання затискачів та продовження розтину матки праворуч і ліворуч, прошивання безперервним швом верхнього та нижнього країв розтиску, фіксування лігатур за допомогою затискачів Кохера, зміну рукавичок хірургічною бригадою, розсікання навколоплідного міхура та вилучення дитини з наступним ушиванням розтину матки та черевної порожнини. Навколоплідний міхур відшаровують від стінок матки із збереження його цілісності та збереженням цілісності плаценти, головку плода підводять до розтину матки і виводять з порожнини матки у плодовому міхурі, після чого розкривають оболонку міхура та вилучають дитину, яку перекладають на лоток і відокремлюють від пуповини, затискачі Кохера з лігатурами піднімають доверху, розтин зашивають безперервним швом, починаючи з кутів рани, черевну порожнину зашивають пошарово. UA 109866 U (12) UA 109866 U UA 109866 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, а саме до акушерства, та може бути використана для розродження для ВІЛ-інфікованих породіль. Основна частина випадків передачі ВІЛ-інфекції припадає на період пологів (60-85 %). Випадки інфікування в ранньому періоді вагітності зустрічаються рідко. В третьому триместрі ризик інфікування становить 15-25 %. Ведення пологів у ВІЛ-інфікованої жінки має свої особливості, так як, на думку більшості дослідників, ВІЛ-інфіковані новонароджені в більшості випадків заражаються під час родового акту. Тривалість родового акту більше 12 годин, безводний проміжок, що триває більше 4 годин, а також плацентарна недостатність підвищують ризик передачі вірусу дитині. Ризик зростає також у разі розвитку хоріоамніоніта, що часто обумовлено наявністю інфекцій, що передаються статевим шляхом (сифіліс, гонорея, хламідіоз, генітальний герпес). Рекомендується ведення пологів з виключенням амніотомії, а також епізіотомії і перінеотомії, які проводяться з метою профілактики розтягування тазового дна, розриву промежини, родової травми. [Профилактика передачи ВИЧ от матери ребенку: пособие для медицинских работников / МОО "Общество ВИЧ-инфицированных и больных СПИДом". Изд. 2-е, испр. и доп. - СПб., 2007. - 48 с.]. При консервативному веденні пологів протягом всьго родового акту проводять санацію пологових шляхів 0,25 % водним розчином хлоргексидину. Родозбудження і родостимуляцію слід проводити тільки за суворими показаннями, коли неможливо оперативне розродження. Такі способи розродження, як акушерські щипці, вакуум-екстракція, протипоказані, оскільки збільшують ймовірність інфікування. Питання про тактику розродження ВІЛ-інфікованої жінки до сих пір залишається відкритим і на сьогоднішній день вирішується в кожному випадку індивідуально, залежно від акушерської ситуації. З одного боку, операція кесаревого розтину дозволяє відчутно знизити ризик передачі ВІЛ-інфекції, з іншого - потенційні переваги кесаревого розтину слід зіставляти з ризиком оперативного втручання. Плановий гемостатичний кесарів розтин (до розриву плодових оболонок) зменшує ризик передачі ВІЛ на 50 %, проте кесарів розтин, виконаний за екстреними показаннями після відходження навколоплідних вод, не знижує ризик зараження дитини ["Про затвердження клінічного протоколу з акушерської допомоги "Попередження передачі ВІЛ від матері до дитини": Наказ МОЗ України від 14.11.2007 № 716]. Техніка гемостатичного кесаревого розтину як новий метод допомоги при пологах для ВІЛінфікованих породіль був запропонований М. Песаресі з співавторами (2000). Під час операції повністю вдається ізолювати новонародженого від організму матері завдяки збереженню цілісності плодового міхура і безкровного розсічення матки, тим самим уникнувши контамінації шкірних покривів і слизових оболонок новонародженого інфікованого кров'ю матері. При проведенні гемостатичного кесаревого розтину використовують дві пари рукавичок; зміна забруднених кров'ю рукавичок під час операції проводиться перед розкриттям плодового міхура. Всесвітня організація охорони здоров'я рекомендує проводити плановий кесарів розтин в терміні вагітності 38 і більше тижнів [Песареси М. Гемостатическое кесарево сечение: новый хирургический метод родовспоможения для ВИЧ-инфицированных рожениц / М. Песареси, С. Гермосис, С. Терронес. 13-я Международная конференція по СПИДу, Дурбан, Южная Африка 9-14 июля 2000 г.]. Даний спосіб розродження дляВІЛ-інфікованих породіль є найбільш близьким до того, що заявляється, за технічною суттю та результатом, який може бути досягнутим, тому його вибрано за прототип. В основу корисної моделі поставлено задачу підвищення ефективності розродження для ВІЛ-інфікованих породіль шляхом більш надійної профілактики контакту дитини з кров'ю матері під час гемостатичного кесаревого розчину. Задачу, яку поставлено в основу корисної моделі, вирішують тим, що у відомому способі розродження для ВІЛ-інфікованих породіль, який включає нижньо-серединну лапаротомію, виконання розтину в нижньому матковому сегменті, відділення навколоплідного міхура, накладання затискачів та продовження розтину матки праворуч і ліворуч, прошивання безперервним швом верхнього та нижнього країв розтиску, фіксування лігатур за допомогою затискачів Кохера, зміну рукавичок хірургічною бригадою, розсікання навколоплідного міхура та вилучення дитини з наступним ушиванням розтину матки та черевної порожнини, згідно з корисною моделлю, навколоплідний міхур відшаровують від стінок матки із збереження його цілісності та збереженням цілісності плаценти, головку плода підводять до розтину матки і виводять з порожнини матки у плодовому міхурі, після чого розкривають оболонку міхура та вилучають дитину, яку перекладають на лоток і відокремлюють від пуповини, затискачі Кохера з лігатурами піднімають доверху, розтин зашивають безперервним швом, починаючи з кутів рани, черевну порожнину зашивають пошарово. 1 UA 109866 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 Технічний ефект корисної моделі, а саме підвищення ефективності розродження для ВІЛінфікованих породіль шляхом більш надійної профілактики контакту дитини з кров'ю матері під час гемостатичного кесаревого розчину, обумовлений синергізмом заходів та порядку їх, виконання. Спосіб виконують наступним чином: Навколоплідний міхур відшаровують від стінок матки із збереження його цілісності та збереженням цілісності плаценти. Головку плода підводять до розтину матки і виводять з порожнини матки у плодовому міхурі. Після чого розкривають оболонку міхура та вилучають дитину, яку перекладають на лоток і відокремлюють від пуповини. Затискачі Кохера з лігатурами піднімають доверху, розтин зашивають безперервним швом, починаючи з кутів рани. Черевну порожнину зашивають пошарово. Ефективність способу ілюструють наступні приклади: Приклад № 1 (за способом-прототипом). Хвора Ю., 34 роки. Діагноз: вагітність II, 38 тижнів, пологи II, І позиція, задній вид, головне передлежання. Пролапс мітрального клапана І ст. Z.21. На обліку в центрі ВІЛ-інфікованих знаходиться з 23 тижнів вагітності, приймає антиретровірусну терапію. Вірусне навантаження у терміні 34 тижнів - 5697 копій/мл, у зв'язку з чим, згідно з наказом МОЗ України від 14.11.2007 № 716 "Про затвердження клінічного протоколу з акушерської допомоги "Попередження передачі ВІЛ від матері до дитини", рекомендовано розродження шляхом гомостатичного кесаревого розтину Під в/в багатокомпонентним наркозом з інтубацією трахеї та штучною вентиляцією легень (ШВЛ) виконано нижньо-серединну лапаротомію. В нижньому матковому сегменті проведено невеликий розтин, відділено навколоплідний міхур та розташовано два зігнутих затискачі на відстані 2 см один від одного (зігнутою стороною до верху). Ножицями продовжено розтин матки ліворуч. Додатково накладено ще 2 затискачі і розтин на матці продовжено праворуч. На розтин накладено безперервний шов окремо на верхній та нижній краї розтину. Лігатури зафіксовано за допомогою затискачів Кохера. Зміна рукавичок хірургічною бригадою. Обережно розсічено навколоплідний міхур, проведено відсмоктування навколоплідних вод та звичайним способом вилучено дитину з незначним забрудненням кров'ю матері, яка передана лікарю-неонотологу. Затискачі Кохера з лігатурами піднято доверху, розтин зшито безперервним швом, починаючи з кутів рани. Черевну порожнину пошарово зшито. Післяопераційний період перебігав без ускладнень. На 7 добу виписана із пологового будинку. Приклад № 2 (за способом, що заявляється). Хвора М., 26 років. Діагноз: вагітність 1,38 тижнів, пологи І, І позиція, передній вид, головне передлежання. Z.21. На обліку в центрі ВІЛ-інфікованих знаходиться з 17 тижнів вагітності, приймає антиретровірусну терапію. Вірусне навантаження у терміні 35 тижнів - 8326 копій/мл. Розродження проводилось шляхом гемостатичного кесаревого розтину з вилученням плоду у навколоплідних оболонках. Під в/в багатокомпонентним наркозом з інтубацією трахеї та ШВЛ виконано нижньосерединну лапаротомію. В нижньому матковому сегменті проведено невеликий розтин, відділено навколоплідний міхур та розташовано два зігнутих затискачі на відстані 2 см один від одного (зігнутою стороною до верху). Ножицями продовжено розтин матки ліворуч. Додатково накладено ще 2 затискачі і розтин на матці продовжено праворуч. На розтин накладено безперервний шов окремо на верхній та нижній краї розтину. Лігатури зафіксовано за допомогою затискачів Кохера. Зміна рукавичок хірургічною бригадою. Проведено відшарування міхура від стінок матки із збереження його цілісності та збереженням цілісності плаценти. Головка плода підведена до розрізу і виведена з порожнини матки (асистент акуратно натискає на передню черевну стінку з метою підвищення внутрішньочеревного тиску та імітації потуги). Дитину вилучено у плодовому міхурі, після чого розкрито оболонки, дитину перекладено на лоток і відокремлено від пуповини. Затискач Кохера з лігатурами піднято доверху, розтин зшито безперервним швом, починаючи з кутів рани. Черевну порожнину пошарово зшито. Післяопераційний період перебігав без ускладнень. На 7 добу виписана із пологового будинку. Перевагою цього способу є повне виключення контакту дитини з кров'ю матері під час операції, що зменшує ризик вертикальної трансмісії вірусу. 55 ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 60 Спосіб розродження для ВІЛ-інфікованих породіль, який включає нижньо-серединну лапаротомію, виконання розтину в нижньому матковому сегменті, відділення навколоплідного міхура, накладання затискачів та продовження розтину матки праворуч і ліворуч, прошивання 2 UA 109866 U 5 безперервним швом верхнього та нижнього країв розтиску, фіксування лігатур за допомогою затискачів Кохера, зміну рукавичок хірургічною бригадою, розсікання навколоплідного міхура та вилучення дитини з наступним ушиванням розтину матки та черевної порожнини, який відрізняється тим, що навколоплідний міхур відшаровують від стінок матки із збереження його цілісності та збереженням цілісності плаценти, головку плода підводять до розтину матки і виводять з порожнини матки у плодовому міхурі, після чого розкривають оболонку міхура та вилучають дитину, яку перекладають на лоток і відокремлюють від пуповини, затискачі Кохера з лігатурами піднімають доверху, розтин зашивають безперервним швом, починаючи з кутів рани, черевну порожнину зашивають пошарово. 10 Комп’ютерна верстка І. Скворцова Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3