Спосіб кількісного гельмінтоларвоскопічного дослідження легеневих стронгілятозів жуйних тварин

Реферат: Спосіб кількісного гельмінтоларвоскопічного дослідження легеневих стронгілятозів жуйних тварин, що включає облік личинок у досліджуваній пробі фекалій, причому кількісний підрахунок личинок у вихідній пробі фекалій масою 1 г здійснюється за допомогою предметного скла, на яке наносять краплі дослідженої суспензії. UA 118454 U (12) UA 118454 U UA 118454 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до галузі ветеринарної медицини, а саме до ветеринарної паразитології, інвазійних хвороб, і може бути використана для зажиттєвої діагностики легеневих стронгілятозів жуйних тварин з метою визначення інтенсивності інвазії. Залежно від цільового призначення лабораторні методи дослідження поділяють на гельмінтоскопічні (виявляють статевозрілих особин гельмінтів), гельмінтоовоскопічні (знаходять яйця паразитів) та гельмінтоларвоскопічні (виявляють личинок паразитів). З метою встановлення ступеня поширення паразитозів у господарстві використовують якісні (дають змогу виявити гельмінтів) та кількісні методи (дозволяють визначити інтенсивність інвазії, ефективність проведення лікувальних заходів). Так, відомі кількісні способи Корчана Л.М., Довгія Ю.Ю., за якими підрахунок кількості личинок проводиться у спеціальних авторських камерах. [Патент на корисну модель № 29905 Україна, МПК u200712671 А61В10/00. Спосіб кількісного гельмінтоларвоскопічного дослідження / Л.М. Корчан, М.І. Корчан. - заявл. 15.11.2007; опубл. 25.01.2008, Бюл. № 2.; Патент на винахід № 58688А Україна, МПК А61В 10/02, G01N 33/53. Пристрій для реєстрації яєць та мертвих гельмінтів (камера Довгія) / Ю.Ю. Довгій, В.Д. Журавльов, О.Д. Журавльова, І.Л. Ваховський, А.В. Дідківський - від 15.08.03. Бюл. № 8.]. Недоліком цих способів є необхідність закуповувати спеціальні авторські камери, яких не має у вільному продажу. Крім цього, під час досліджень частина личинок не спливає до поверхні камери й знаходиться у різних площинах мікроскопа. Відомий гельмінтоларвоскопічний метод Вайда використовують для діагностики легеневих нематодозів дрібних жуйних тварин. На предметне або годинникове скло кладуть кілька кульок фекалій тварин і додають невелику кількість води при температурі 40 °C. Через 40 хв. фекалії видаляють й проводять мікроскопію рідини, що залишилася на склі. [Дахно І.С., Дахно Ю.І. Екологічна гельмінтологія. - Суми: Козацький вал, 2010. - С. 92-93.]. Серед недоліків даного методу виділяється можливість дослідження лише сформованих у вигляді кульок фекалій (вівці, кози). Заважають підрахунку залишки неперетравлених решток із розчинених кульок фекалій. Також відомим є метод Бермана, модифікований І.А. Щербовичем, який використовують для зажиттєвої діагностики диктіокаульозу жуйних. Пробу фекалій (5-10 г) загортають у марлеву серветку розміром 8×8 см, а кінці її з'єднують дротом. Фекалії в підвішеному стані поміщають у склянку, наповнену водою за температури не вище 35 °C. Проби від овець витримують у спокої 3 години, а від великої рогатої худоби - 12-16 год. Після відстоювання проби фекалій витягують із склянки, а воду зливають, залишаючи таку кількість осаду, яка необхідна для наповнення центрифугальної пробірки. Проби центрифугують 1 хв. при 1000 об./хв. Після чого рідину з пробірки зливають, а осад переносять на предметне скло для мікроскопії [Дахно І.С., Дахно Ю.І. Екологічна гельмінтологія. Суми, «Козацький вал», 2010. - С. 92-93.]. До недоліків слід віднести складність підрахунку кількості личинок, контакт дослідника з інвазійним матеріалом і можливість забруднення навколишнього середовища. Найбільш близьким до заявленого взятий за прототип, є метод Бермана і Орлова, який ґрунтується на термо- й гідротопізмі личинок. Для дослідження проб фекалій за даним методом використовують апарат, що складається з лійки, гумової трубки довжиною 10-15 см, сполученої верхнім кінцем з лійкою та затискача, закріпленого на нижньому кінці гумової трубки. Пробу фекалій (10 г) загортають у марлю й поміщають у лійку. Попередньо лійку заливають теплою водою (35-38 °C). Апарат з пробою фекалій від овець та кіз залишають у спокої при кімнатній температурі на 3-5 год., від великої рогатої худоби - на 12 год. За цей час личинки гельмінтів виходять із проби фекалій у воду й опускаються по гумовій трубці до перекриття її затискачем. Потім затискач на трубці послаблюють, а рідину, що витікає, збирають у пробірку й центрифугують 2-3 хв. при 1500 об./хв. Після цього верхній шар рідини зливають, а осад переносять на предметне скло для мікроскопії. Личинки гельмінтів рухливі і добре виявляються у рідині [Дахно І.С., Дахно Ю.І. Екологічна гельмінтологія. - Суми: Козацький вал, 2010. - С. 9293.]. Недоліком даного методу є те, що за тривалого використання гумових трубок і металевих затискачів, як складових апарату Бермана, часто виникає розливання концентрованої досліджуваної рідини й забруднення довкілля. Гумові трубки з часом тріскаються. В основу корисної моделі поставлена задача розробити спосіб кількісного гельмінтоларвоскопічного дослідження легеневих стронгілятозів жуйних тварин шляхом удосконалення відомого, досягти посилення ефекту термотропізму та гідротропізму за рахунок стабілізації температурного режиму, отримати чистий осад, спростити їх підрахунок. Крім того забезпечити зручність виконання. 1 UA 118454 U 5 10 15 20 Поставлена задача вирішують способом кількісного гельмінтоларвоскопічного дослідження легеневих стронгілятозів жуйних тварин, який включає облік личинок у досліджуваній пробі фекалій, в якому згідно з заявленою корисною моделлю, кількісний облік личинок здійснюється за допомогою математичного розрахунку у вихідній пробі фекалій масою 1 г з використанням предметного скла, на яке наносять краплі дослідженої суспензії. Запропонований спосіб здійснюють наступним чином. Беруть систему для крапельного внутрішньовенного введення інфузійних розчинів, а саме частину з фільтром, пластикову трубку довжиною 5 см та затискач. Верхню частину пластикового резервуара зрізають по колу, щоб покласти в неї пробу фекалій. У пластиковий резервуар наливають 3 мл водопровідної води, кладуть досліджувану пробу фекалій (3 г), апарат поміщають у штатив для скляних пробірок. Для зберігання стандартизованого температурного режиму апарат із пробами ставлять у термостат за температури 30 °C на 2 години. За цей час личинки переходять в активний стан, мігрують у теплу воду та осідають на дно пластикової трубки, перекритої клапаном. Для дослідження апарат виймають із штатива, відкручують клапан і наносять на предметне скло окремо три краплі досліджуваної рідини об'ємом 0,05 мл й проводять мікроскопію під малим збільшенням мікроскопа (х135) з метою виявлення личинок. За необхідності для знерухомлення личинок додають аналогічний об'єм розчину Люголя. Проводять перерахунок кількості личинок на 1 г фекалій. З цією метою вираховують значення за формулою: N 25 30 V v m , n де N - кількість личинок в одному грамі фекалій; n - середня кількість знайдених личинок в досліджуваних краплях; m - досліджувана кількість грам фекалій; V - об'єм досліджуваної рідини; v - об'єм каплі. Ефективність запропонованого способу підтверджували у лабораторних умовах, провівши його порівняння з аналогом - методом Бермана і Орлова. З цією метою проведено дослідження 10 проб фекалій від овець, хворих на протостронгілідози, результати наведені у таблиці 1. Таблиця 1 Порівняльна ефективність способів гельмінтоларвоскопічного дослідження легеневих стронгілятозів овець Спосіб дослідження Кількість проб Бермана і Орлова Запропонований спосіб 10 10 Інтенсивність інвазії, личинок у 1 г фекалій М±m 152,8±12,89 373,92±20,64 Разом з тим було проведено дослідження 10 проб фекалій великої рогатої худоби, ураженої диктіокаулами (таблиця 2). 35 Таблиця 2 Порівняльна ефективність способів гельмінтоларвоскопічного дослідження легеневих стронгілятозів великої рогатої худоби Спосіб дослідження Кількість проб Бермана і Орлова Запропонований спосіб 10 10 Інтенсивність інвазії, личинок у 1 г фекалій М±m 49,99±4,13 139,33±11,26 Узагальнюючи результати проведених досліджень, можна зазначити, що за ефективністю запропонований нами спосіб гельмінтоларвоскопічного дослідження перевищував результати 2 UA 118454 U 5 відомого методу Бермана і Орлова на 59,13 % від дрібної рогатої худоби та на 64,13 % - великої рогатої худоби. Запропонований нами спосіб гельмінтоларвоскопічного дослідження легеневих стронгілятозів жуйних тварин забезпечує надійний і простий облік личинок у пробі фекалій. Точність способу обумовлена стандартизацією проведених у ньому дій, зведено до мінімуму час для проведення та встановлення діагнозу. Він не потребує складного обладнання, яке важко знайти. Крім того не передбачає значних матеріальних витрат, тому може бути широко застосований у практичній лабораторній діагностиці за масових гельмінтоларвоскопічних досліджень легеневих стронгілятозів. 10 ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 15 Спосіб кількісного гельмінтоларвоскопічного дослідження легеневих стронгілятозів жуйних тварин, що включає облік личинок у досліджуваній пробі фекалій, який відрізняється тим, що кількісний підрахунок личинок у вихідній пробі фекалій масою 1 г здійснюється за допомогою предметного скла, на яке наносять краплі дослідженої суспензії. Комп’ютерна верстка О. Рябко Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3