Спосіб виконання реконструктивного етапу при обширних онкопластичних резекціях у верхньо-зовнішньому квадранті молочної залози

Реферат: Спосіб виконання реконструктивного етапу при обширних онкопластичних резекціях у верхньозовнішньому квадранті молочної залози включає формування ротаційного шкірно-жирового клаптя, переміщення його на місце дефекту молочної залози, фіксацію клаптя та ушивання рани. Формують розширений шкірно-жировий клапоть з нижньо-латерального сектора молочної залози з додаванням тканини із аксилярної ділянки, при цьому точкою ротації клаптя є сосковоареолярний комплекс, широку мобілізацію якого проводять параареолярно з пересіченням дерми та формуванням нових меж за допомогою ареолярного маркера. UA 119416 U (54) СПОСІБ ВИКОНАННЯ РЕКОНСТРУКТИВНОГО ЕТАПУ ПРИ ОБШИРНИХ ОНКОПЛАСТИЧНИХ РЕЗЕКЦІЯХ У ВЕРХНЬО-ЗОВНІШНЬОМУ КВАДРАНТІ МОЛОЧНОЇ ЗАЛОЗИ UA 119416 U UA 119416 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до галузі медицини і може бути використана при хірургічному лікуванні хворих на рак молочної залози (РМЗ) під час виконання онкопластичного хірургічного втручання. Наразі результативність лікування хворих на РМЗ складається не лише з тривалості життя, але ж і з його якості. Тенденцією останніх десятиріч є звуження показань до радикальної мастектомії (РМЕ) на користь як органозберігаючих втручань, так і первинних й відтермінованих пластик. Зазначена концепція застосування принципів пластичної хірургії при радикальних втручаннях з приводу РМЗ отримала назву онкопластичної хірургії. Проте при розмірі пухлини, що сягає 20-25 % об'єму залози, досягнення належного естетичного результату органозберігаючої операції вимагає застосування методів переміщення тканин. Один з найефективніших методів є переміщення тканин з інших квадрантів залози та особливо аксилярної ділянки, яка має надійне кровопостачання, подібну якість і характер шкіри, а також є відносно малозначущою естетичною зоною. Відомий спосіб формування та транспозиції латерального торако-дорсального клаптя (1), згідно з яким основа клаптя лежить на подовженні передньої аксилярної лінії, а вісь - на подовженні субмамарної складки у латеральному і дорсальному напрямках. Але цей спосіб застосовують лише у поєднанні з використанням імплантів після виконання радикальної мастектомії. Відомий спосіб онкопластичної органозберігаючої операції при локалізації пухлини у зовнішніх квадрантах молочної залози (2) з формуванням ротаційного шкірно-жирового клаптя, переміщенням його на місце дефекту молочної залози, фіксацію клаптя та ушивання рани. Цей спосіб вибраний як найближчий аналог, але він має низку недоліків, до яких слід віднести можливість його використання при відносно невеликих обсягах резекції тканини молочної залози, а також при локалізації пухлини на достатній відстані від сосково-ареолярного комплексу (САК). При локалізації пухлини на межі верхніх квадрантів, при розташуванні недалеко від САК застосування цього не забезпечує належного естетичного результату. В основу корисної моделі поставлена задача розробка способу виконання реконструктивного етапу при обширних онкопластичних резекціях у верхньо-зовнішньому квадранті молочної залози шляхом формування та переміщення розширеного шкірно-жирового клаптя з нижньо-латерального сектора молочної залози з додаванням тканини із аксилярної ділянки, що забезпечує стабільний задовільний естетичний результат при обсязі видалених тканин більше 20 % об'єму органу, без проведення додаткового симетризуючого втручання на протилежній молочній залозі, чим значно покращує якість життя пацієнток з РМЗ та зменшує витрати на лікування. Поставлена задача вирішується тим, що у способі виконання реконструктивного етапу при обширних онкопластичних резекціях у верхньо-зовнішньому квадранті молочної залози включає формування ротаційного шкірно-жирового клаптя, переміщення його на місце дефекту молочної залози, фіксацію клаптя та ушивання рани і, згідно з корисною моделлю, формують розширений шкірно-жировий клапоть з нижньо-латерального сектора молочної залози з додаванням тканини із аксилярної ділянки, при цьому точкою ротації клаптя є сосково-ареолярний комплекс, широку мобілізацію якого проводять параареолярно з пересіченням дерми та формуванням нових меж за допомогою ареолярного маркера. Суть корисної моделі пояснюють графічні зображення, де: на фіг. 1 показано передопераційну розмітку з формуванням ділянок розширеного клаптя, на фіг. 2 - етапи формування та мобілізації клаптя. Спосіб здійснюють наступним чином. Проводять розмітку із урахуванням природних меж молочної залози-латерального контуру та сосково-ареолярного комплексу. Відмічають краї пухлини з проекцією на шкіру залози (фіг. 1, фіг. 2а), двома радіальними або близькими до радіальних лініями по верхньо-медіальному BD та нижньо-латеральному АС краю пухлини відмічають ділянку видалення паренхіми залози з пухлиною та зі шкірою (фіг. 1, фіг. 2б). Верхню межу розрізу проводять горизонтально та продовжують в аксилярну ділянку DCEF (фіг. 1, фіг. 2б). На цій лінії, від місця перетину її з латеральним контуром залози (точка Е), відмічають відрізок, що приблизно дорівнює ширині ділянки, яку видаляють (EF=DC). Таким чином визначають верхньо-латеральну точку F клаптя верхню межу нового латерального контуру залози. Далі точку F плавно з'єднують з нижньолатеральним контуром залози на рівні субмаммарної складки (G). Таким чином визначають ділянку ABDC залози з пухлиною, що підлягає видаленню та латеральний ротаційний клапоть ACFG на широкій основі. При цьому видалену ділянка ABDC компенсують за рахунок ділянки GFE, яка зміщується при ротації основного клаптя навколо САК. Сформований клапоть необхідно широко мобілізувати (фіг. 2в) по ретромамарному простору із збереженням 1 UA 119416 U 5 10 15 20 25 перфорантних судин, точкою ротації клаптя є широко мобілізований сосково-ареолярний комплекс, через що він не зміщується і не потребує рецентралізації. Після фіксації клаптя та ушивання рани (фіг. 2г), коли він зайняв своє остаточне положення, проводять широку мобілізацію САК параареолярно з пересіченням дерми та формування нових меж САК за допомогою ареолярного маркера. Важливо виконувати цей етап в положенні пацієнтки сидячи. При утворенні надлишку шкіри в ділянці дистального кута рани (Н), виконують модифікацію розрізу та часткове висічення країв рани. Спосіб за корисною моделлю, що заявляється, був апробований в Центрі сучасної мамології лікарні ізраїльської онкології LISOD у 2014-2016 pp. Запропонований метод виконання органозберігаючої операції був використаний у лікуванні 38 пацієнток з локалізацією пухлини у верхньо-зовнішньому квадранті молочної залози, коли обсяг видалених тканин складав більше 20 % об'єму органу. Застосована методика дозволила зберегти форму та розмір залози, значно знизити кількість симетризуючих втручань, зарекомендувала себе доволі простою для засвоєння та продемонструвала незначну кількість ускладнень і добре відновлювальні результати. Зазначені результати впровадження способу дозволяють рекомендувати його для використання при хірургічному лікуванні хворих на РМЗ у спеціалізованих відділеннях онкологічних установ. Джерела інформації: 1. Holmstrom H., Lossing С, Blomqvist L. The lateral thoracodorsal flap in breast reconstruction. PlastReconstrSurg 1986. - 77: 933-941. 2. Munhoz A., Montag E., Arruda E., Aldrighi C, Gemperli R., Aldrighi J., Ferreira M. The Role of the Lateral Thoracodorsal Fasciocutaneous Flap in Immediate Conservative Breast Surgery Reconstruction. Plast. Reconstr. Surg. 2006. - 117: 1699-1710. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 30 35 Спосіб виконання реконструктивного етапу при обширних онкопластичних резекціях у верхньозовнішньому квадранті молочної залози, що включає формування ротаційного шкірно-жирового клаптя, переміщення його на місце дефекту молочної залози, фіксацію клаптя та ушивання рани, який відрізняється тим, що формують розширений шкірно-жировий клапоть з нижньолатерального сектора молочної залози з додаванням тканини із аксилярної ділянки, при цьому точкою ротації клаптя є сосково-ареолярний комплекс, широку мобілізацію якого проводять параареолярно з пересіченням дерми та формуванням нових меж за допомогою ареолярного маркера. 2 UA 119416 U Комп’ютерна верстка О. Гергіль Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3