Спосіб лікування хронічного панкреатиту у хворих, що перенесли холецистектомію

Спосіб лікування хронічного панкреатиту у хворих, що перенесли холецистектомію, шляхом 3 відновлення прохідності жовчних шляхів, видалення вогнища інфекції, панкреатодуоденальна резекція, дренування вірсунгової протоки. Недоліком відомого способу-прототипу є недостатня ефективність терапії. Причиною недоліку відомого способу є відсутність стимуляції власних репаративних можливостей організму. В основу корисної моделі поставлено задачу в способі лікування ХП у хворих, що перенесли ХЕ, шляхом включення до лікарського комплексу антигомотоксичних засобів стимулювати власні репаративні властивості організму та забезпечити підвищення ефективності терапії. Ефективність порівняно з відомим способом-прототипом підвищується на 30,0-38,8% (з 54,5-66,7% до 93,396,7%). Поставлена задача вирішується тим, що запропоновано спосіб лікування ХП у хворих, що перенесли ХЕ, шляхом дієтотерапії, прийому ферментів, знеболювальних засобів, спазмолітиків, антацидів, вітамінів, транквілізаторів. Новим в запропонованому рішенні є те, що додатково призначають антигомотоксичні препарати „Момордика композитум" по 2,2мл один раз на 3 дні, виконуючи 10 внутрішньо м’язових ін'єкцій на курс, та „Хепель" по одній таблетці тричі на день за 30 хвилин до прийому їжі впродовж 30 днів. Між сукупністю ознак корисної моделі та технічним результатом, якого можна досягти при її реалізації, існує причино-наслідковий зв'язок. При лікуванні ХП у хворих, що перенесли ХЕ, необхідно враховувати фазу та стадію захворювання, характер змін в інших органах травлення. Терапія ХП у хворих, що перенесли ХЕ, повинна бути комплексною, включати лікарську дію на всі основні патогенетичні ланки цього захворювання. Всім цим вимогам відповідає відомий спосіб-прототип. І все ж ефективність відомого способу недостатня та передбачає в разі невдалого консервативного лікування застосування повторного хірургічного втручання. Згідно з рішенням, що заявляється, пропонують включати до лікарського комплексу антигомотоксичні препарати „Момордика композитум" та „Хепель" (виробництва Biologische Heilmittel Heel GmbH, ФРН), які містять велику кількість інгредієнтів гомеопатичної та антигомотоксичної дії та стимулюють репаративні властивості організму. Запропонований „Момордика композитум" комплексний препарат природного походження оптимізує уповільнені або пригнічені процеси реконвалесценції та відновлення функції ПЗ, діє на симптоматичному та синдромному рівнях. До складу антигомотоксичного препарату „Момордика композитум" входять компоненти: "Momordica balsamina", "Podophillum peltatum", "Ceanothus americanus", "Licopodium clavatum", "Mandragora officinarum", "Veratrum album", "Lachesis muta", "Iodum", "Mercurius solubilis Hahnemani", „Carbo vegetabilis", "Argentum nitricum". 26963 4 "Momordica balsamina" - екстракт свіжих плодів рослини (Східна Індія та Китай) показаний при панкреатиті, кишкових коліках, проносі. До його складу входять поліпептиди, білки, глікозиди, стероїди. "Podophillum peltatum" - екстракт свіжих кореневищ з корінням, плодів рослини (ліси східної частини Північної Америки) застосовують при зовніш-ньосекреторній недостатності ПЗ, нестійких випорожненнях кишечнику, нудоті, блювоті, відрижці, метеоризмі, гіпомоториці жовчного міхура. "Ceanothus americanus" - використовують сухе листя рослини (Північна Америка). Застосовують при почутті тяжкості, тиснення в лівому підребер'ї, захворюваннях селезінки. "Licopodium clavatum" - використовують спори гриба. Застосовують при порушеннях жовчовиділення, диспепсії, метеоризмі, загальній слабкості, відсутності апетиту. "Mandragora officinarum" - використовують свіжу траву (Південна Європа, Мала Азія). Застосовують при тяжкості в епігастрії, відрижці, жовчній коліці, дуоденальній нориці, при захворюваннях органів травлення. "Veratrum album" - використовують висушені кореневища рослини (Центральна та Південна Європа, Північна Азія). Застосовують при проносах, кишкових коліках, роздратованості, порушенні кровообігу в черевній порожнині. "Lachesis muta" - використовують отруту змії сурукуку (Центральна та Південна Америка). Застосовують при метеоризмі, диспепсії, депресії, порушенні сну, схильності до інфікування. "Iodum" - застосовують при схудненні з наявністю підвищеного апетиту, роздратованість, емоційну лабільність, занепокоєння. "Mercurius solubilis Hahnemanni" використовують розчинну ртуть Ганемана, чорний оксид. Застосовують при персистуючій інфекції, гіпомоториці жовчного міхура, схудненні. „Carbo vegetabilis" - використовують деревне вугілля бука та берези. Застосовують при метеоризмі, печії, схудненні. "Argentum nitricum" - використовують нітрат срібла. Застосовують при психосоматичних розладах, при захворюваннях органів травлення, диспепсії, гикавці, метеоризмі, кишкових коліках, проносах, мігрені. Синергетична дія трьох перших компонентів препарату доведена експериментально [Б. Янковска и др. Влияние Momordica Compositum на протекание экспериментального воспаления у крыс // Биол. Терапия. — 2003. - № 2.-С. 51-53]. Препарат „Хепель" має жовчогінну дію, знімає запалення слизової оболонки жовчного міхура. До його складу входять дві складові препарату „Момордика композитум" ("Licopodium clavatum" і "Veratrum album"), а також "Chelidonium majus", "China", "Nux moschata", "Carduus marianus", "Phosphorus", "Citrullus colocynthis". "Nux moschata" застосовують при психосоматичних розладах, при захворюваннях органів травлення, диспепсії, гикавці, метеоризмі, кишкових коліках, проносах. 5 "China" алкалоїд хінного дерева. Застосовують для стимулювання обміну речовин в організмі, нормалізації температури тіла. "Phosphorus" застосовують при запаленнях та норицях в кишечнику, як кровоспинне. „Chelidonium majus" одержують при переробці рослин родини макових. Застосовують як заспокійливе. "Carduus marianus" використовують при жовтяниці. „Citrullus colocynthis" - одержують при переробці насіння кавуна. Застосовують як сечогінне. Ефективність способу, що заявляється, при включенні до лікарського комплексу антигомотоксичних препаратів „Момордика композитум" та „Хепель" в терапії ХП після перенесеної ХЕ виявилась вищою, ніж очікували до клінічних іспитів. Очевидно, препарати вдало підібраного комплексу не лише доповнюють, а і посилюють дію один одного. Ефективність комплексної терапії хворих на ХП за способом, що заявляється, перевіряли дослідним шляхом із застосуванням клінічних досліджень. Для цього були обстежені 60 хворих на ХП, що перенесли ХЕ. Досліджувані хворі перебували у віці від 36 до 65 років. Серед них було 48 жінок і 12 чоловіків. Хворих розділили на 2 групи по 30 чоловік: основну та групу порівняння. Пацієнтів основної групи лікували за способом, що заявляється, а групи порівняння - за відомим способом-прототипом. Аналізували динаміку клінічних проявів, функціонального стану ПЗ, біохімічних показників у процесі лікування. До та після лікування (інтервал між дослідженнями 30 днів) вивчали активність панкреатичної ізоамілази сечі та ліпази крові, використовуючи набори „Lachema", Чехія; біохімічний аналізатор „Vitalab Flexor", Нідерланди. Для проведення ультразвукового дослідження (УЗД) використовували апарат „ALOKA SSD-630", Японія. Виразність клінічних (суб'єктивних) проявів захворювання оцінювали за результатами опитування пацієнтів до та після лікування. Середній ступінь больового та диспептичного синдромів [див. пат. України № 21093U, 2007, бюл. №2], виразність функціональних і структурних змін ПЗ у хворих на ХП обох груп були подібними. Показники, отримані в результаті клінічних досліджень, занесені до таблиці. 26963 6 Незмінність показників УЗД, у чол. (%) Больовий синдром є основною клінічною ознакою панкреатиту. На біль скаржаться всі хворі на ХП. У хворих основної групи лікування частіше приводило до зменшення або зникнення болю, причому результат досягався швидше, ніж у групі порівняння (прототип). Так, в основній групі біль зник або зменшився в 29 (96,7%) хворих з 30 на 610 день, у групі порівняння - у 19 (63,3%) з 30 - на 22-28. Отже, застосування нового способу лікування ХП сприяло зменшенню або зникненню болю та швидшому досягненню цього ефекту. Переваги лікування хворих основної групи були виразнішими також і щодо диспептичного синдрому. Так, диспептичний синдром після лікування в основній групі був подоланий у всіх (23) пацієнтів, які скаржились на нього до лікування, у групі порівняння- у 12 (54,5%) з 22. Незмінність показників УЗД після лікування відзначена лише в 1 пацієнта з основної групи. В 29 (96,6%) пацієнтів цієї групи УЗД показало поліпшення структури ПЗ. В групі порівняння поліпшення структури ПЗ було лише у 18 (60,0%) пацієнтів. За зміною показників активності панкреатичної ізоамілази сечі та ліпази крові до та після лікування перевіряли поліпшення зовнішньосекреторної функції ПЗ. Так, активність панкреатичної ізоамілази сечі нормалізувалась після лікування за способом, що заявляється, в основній групі у 28 (93,3%) пацієнтів з 30, а в групі порівняння, яку лікували за відомим способом, у 17 (56,7%). Нормалізація активності ліпази крові відбулась у 28 з 29 пацієнтів та у 18 з 28 відповідно. Таким чином, включення двох антигомотоксичних препаратів в комплекс лікарських засобів для терапії ХП після перенесеної ХЕ через механізм стимуляції у власному оргінізмі відновних процесів в ПЗ та печінці сприяє: - зменшенню виразності больового синдрому, швидшому настанню ефекту; - поліпшенню зовнішньосекреторної функції ПЗ; - ліквідації диспептичного синдрому; - зменшенню структурних змін в ПЗ за даними УЗД. Ефективність способу, що заявляється, складає (за різними показниками) 93,3-96,7%, відомого способу-прототипу 54,5-66,7%. Підвищення ефективності дорівнює 30,0-38,8%. Таблиця Безпечність терапії за способом, що заявляється, забезпечується застосуванням комплексних Результати дослідження ефективності способу, що заявляється, та відомого способу лікування ХП після препаратів природного походження перенесеної ХЕ антигомотоксичної дії. Препарат „Хепель" сприяє відновленню функції печінки та жовчних шляхів, а Основна група, n композитум" сприяє стимулюванню Група порівняння, n = 30 „Момордика = 30 Показник дофункції ПЗ через відновлення її паренхими. після після лікування до лікування ХП, що лікування Спосіб лікування хворих на лікування заявляється, реалізують наступним чином. Підвищена активність панкреатичної ізоамілази 30 2 (6,7) 30 13 (43,3) Після обстеження в клініці та встановлення сечі, у чол.(%) діагнозу 1 (3,4) хворого, що переніс 12 (42,9) ХП у ХЕ, йому Підвищена активність ліпази крові, у чол.(%Х 29 28 призначають дієтотерапію (дієта № 5п11(36,7) за чи №5 Наявність больового синдрому, у чол. (%) 30 1 (3,3) 30 („Креон", Наявність диспептичного синдрому, у чол. (%} 23 Певзнером 0М.І.), прийом 22ферментів10(45,5) 30 1( 7 „Панцитрат" чи ін. по 1 капсулі тричі на день під час прийому їжі), знеболювальних засобів („Парацетамол", „Трамадол" чи ін. до зникнення болю), спазмолітиків („Папаверин" „Дропаверин" чи ін. по 1 внутрішньом'зовій ін'єкції на день), антацидів (інгібітор протонної помпи „Езомепразол" по 20-40мг за 20 хвилин до прийому їжі 1 раз на день), вітамінів (С, В, А по 1 драже на день в полівітамінному засобі), транквілізаторів („Діазепам", „Рудотель" чи ін. по 1 таблетці на ніч). Додатково хворим на ХП призначають антигомотоксичні препарати: 10 внутрішньом'зових ін'єкцій „Момордика композитум" по 2,2мл один раз на 3 дні та „Хепель" по одній таблетці тричі на день за 30 хвилин до прийому їжі. Курс лікування за способом, що заявляється, триває 30 днів. Наводимо конкретні приклади реалізації способу лікування хворих на ХП після перенесеної ХЕ, що заявляється. Приклад 1. Хвора А., 42 років, звернулася в гастроентерологічну клініку зі скаргами на виразний біль в епігастрії та лівому підребер'ї оперізувального характеру, який посилюється після кожного прийому їжі через 10-15 хвилин, гіркоту в роті, нудоту, блювання, здуття живота, частішання випорожнень кишечнику до 3-х разів на добу, схуднення на 5кг протягом останнього місяця. Три роки тому хворій А. провели ХЕ з приводу ЖКХ. Через півроку після операції з'явились ознаки ХП. Огляд лікаря-гастроентеролога в клініці показав: хвора А. схудла нижче норми, шкіряні покриви та видимі слизові оболонки бліді, шкіра суха. Язик обкладено сірим нальотом з відбитками зубів по краях. При пальпації живота визначалась болісність в зоні проекції голівки та тіла ПЗ. В перші дні перебування в клініці хворій А. провели біохімічні дослідження: амілаза крові 97г/л-год. (N: 12-32г/л-год.), амілаза сечі 180г/л-год. (N: 20160г/л-год.), ліпаза крові 2,8 Од. (N: 0,5-1,5 Од.), трипсин крові 100нг/мл (N: 10-60нг/мл), панкреатична ізоамілаза сечі 4,5мккат/л (N: 3,1мккат/л), еластаза-І калу 123мкг/г (N: > 200мкг/г). При УЗД органів черевної порожнини одержані такі результати: ПЗ збільшена, ехогенність тканин ПЗ підвищена, її паренхіма дрібнозерниста, дифузно-неоднорідна, контури ПЗ нечіткі. Виставлений в клініці діагноз: ХП зі значною зовнішньосекреторною недостатністю ПЗ в стадії загострення. Хворій А. призначено лікування за способомпрототипом. Пацієнтці рекомендували дієту № 5п за Певзнером М.І. Призначили прийом ферменту „Креон" по 1 капсулі тричі на день під час їжі, знеболювального засобу „Парацетамол" по 0,5г після їжі, до зникнення болю, спазмолітика „Папаверин" по 2мл внутрішньом'зово двічі на день, інгібітору протонної помпи „Езоме-празол" по 40мг за 20 хвилин до прийому їжі 1 раз на день, полівітамінного комплексу „Вітрум" по 1 драже на день, транквілізатора „Діазепам" по 1 таблетці на ніч. Курс лікування продовжили до 20 днів. Больовий синдром не зменшився. 26963 8 Після 20 днів лікування за відомим способом в гастроентерологічному відділенні хвору А. повторно обстежили. Результати біохімічних досліджень крові та сечі: амілаза крові 120г/л-год. (N: 12-32г/л-год.), амілаза сечі 175г/л-год. (N: 20160г/л-год.), ліпаза крові 3,0 Од. (N: 0,5-1,5 Од.), трипсин крові 105нг/мл (N: 10-60нг/мл), панкреатична ізоамілаза сечі 4,0мккат/л (N: 3,1мккат/л), еластаза-І калу 130мкг/г (N: > 200мкг/г). При повторному УЗД органів черевної порожнини одержали попередні результати. Хвору А. перевели до хірургічного відділення для повторного оперативного лікування. Приклад 2. Хвора Б., 40 років, звернулася в гастроентерологічну клініку зі скаргами на біль в епігастрії та лівому підребер'ї оперізувального характеру, який посилюється після кожного прийому їжі через 10-15 хвилин, гіркоту в роті, нудоту, блювання, здуття живота, частішання випорожненень до 3-х разів на добу, схуднення на 3кг протягом останнього місяця. Хворіє півроку після ХЕ, виконаної з приводу ЖКХ. Огляд лікаря-гастроентеролога в клініці показав: у хворої Б. шкіряні покриви та видимі слизові оболонки бліді, шкіра суха. Язик обкладено сірим нальотом з відбитками зубів по краях. При пальпації живота визначалась болісність в зоні проекції голівки та тіла ПЗ. В перші дні перебування в клініці хворій Б. провели біохімічні дослідження: амілаза крові 37г/лтод. (N: 12-32г/л-год.), амілаза сечі 165г/лтод. (N: 20160г/лтод.), ліпаза крові 1,8Од. (N: 0,5-1,5 Од.), трипсин крові 60нг/мл (N: 10-60нг/мл), панкреатична ізоамілаза сечі 3,9мккат/л (N: 3,1мккат/л), еластаза-І калу 203мкг/г (N: > 200мкг/г). При УЗД органів черевної порожнини одержані такі результати: ПЗ збільшена, ехогенність тканин ПЗ підвищена. Виставлений в клініці діагноз: ХП в стадії загострення. Хворій Б. призначено лікування за способом, що заявляється. Пацієнтці рекомендували дієту №5 за Певзнером М.І. Призначили фермент „Креон" по 1 капсулі тричі на день під час прийому їжі, знеболювальний засіб „Парацетамол" по 0,5г після їжі, до зникнення болю, спазмолітик „Папаверин" по 2мл внутрішньом'зово двічі на день, інгібітор протонної помпи „Езомепразол" по 20мг за 20 хвилин до прийому їжі 1 раз на день, полівітамінний комплекс „Вітрум" по 1 драже на день, транквілізатор „Діазепам" по 1 таблетці на ніч. Додатково хворій Б. призначили антигомотоксичні препарати: 10 внутрішньом'зових ін'єкцій „Момордика композитум" по 2,2мл один раз на 3 дні та „Хепель" по одній таблетці тричі на день за 30 хвилин до прийому їжі. Курс лікування за способом, що заявляється, склав 30 днів. Через 6 днів біль зник. Надалі прийом анальгетика скасували. Диспептичні явища зникли, мала 1-2 випорожнення кишечнику на добу. Курс лікування продовжували без анальгетиків. Після 30 днів лікування за способом, що заявляється, в гастроентерологічному відділенні хвору Б. повторно обстежили. Результати 9 біохімічних досліджень крові та сечі: амілаза крові 30г/л-год. (N: 12-32г/л-год.), амілаза сечі 60г/лтод. (N: 20-160г/лтод.), ліпаза крові 1,4 Од. (N: 0,5-1,5 Од.), трипсин крові 45нг/мл (N: 10-60нг/мл), панкреатична ізоамілаза сечі 3,2мккат/л (N: 3,1мккат/л), еластаза-І калу 210мкг/г (N: > 200мкг/г). При повторному УЗД органів черевної порожнини зафіксували значне поліпшення структури ПЗ. Хвору Б. виписали зі стаціонару на 31-ий день в хорошому стані. Впродовж наступних 6 місяців амбулаторного спостереження загострення ХП не було. 26963 10