Спосіб корекції мукозального імунітету ротоглотки у хворих на хронічний пародонтит, поєднаний з синдромом вторинного імунодефіциту

1. Спосіб корекції мукозального імунітету ротоглотки у хворих на хронічний пародонтит, поєднаний з синдромом вторинного імунодефіциту, що включає введення поліоксидонію, який відрізняється тим, що 3 шляхом введення таким хворим препарату тимуса тималіна по 5-20 мг щоденно, на курс корекції від 8 до 10 ін'єкцій препарату, в залежності від досягнутого ефекту в плані нормалізації імунологічних показників [Коленко Ю.Г. Использование средств иммунокорекции в комплексном лечении генерализованного пародонтита // Современная стоматология. - 2001. - №4. - С.34-37]. Цей спосіб більш ефективний, ніж попередні, однак у частини хворих на ХП з найбільш вираженими проявами ВІД (переважно III ступеню) він забезпечує лише нетривалий ефект, після чого знову посилюються ознаки ВІД та відмічається зниження МІ РГ, а в клінічному плані спостерігається активація хронічного запального процесу у пародонті та загострення ХП. Тому цей спосіб корекції МІ РГ у хворих на ХП, який перебігає на тлі ВІД, був удосконалений шляхом призначення пацієнтам іншого препарату тимуса - тактивіна (Т-активіна), введення якого пропонується підшкірно 1 раз на добу, увечері, по 1 мл 0,01% розчину, на курс корекції від 5 до 7 ін'єкцій тактивіна [Мащенко И.С. Болезни пародонта. - Днепропетровск: КОЛО, 2003. С.183]. Цей спосіб корекції МІ РГ хворих на ХП, який перебігає на тлі ВІД, більш ефективний, ніж попередні, та забезпечує в більшості випадків позитивний ефект в плані нормалізації імунологічних показників, які характеризують МІ РГ. Однак у частини хворих на ХП він все ж таки сприяє активації місцевих аутоімунних реакцій або загостренню хронічного запального процесу у пародонті і тому потребує подальшого удосконалення. Крім того, введення тактивіну протипоказано при наявності у хворих алергічної патології, яка, в той же час, нерідко зустрічається при ХП на тлі ВІД у вигляді супутнього або фонового захворювання. Вважаючи на недоліки існуючих способів корекції МІ РГ при ХП, що перебігає на тлі ВІД, був розроблений спосіб корекції МІ РГ у хворих з даним патологічним станом, який включає введення синтетичного імуноактивного препарату поліоксидонія (ПО) шляхом внутрішньом'язових ін'єкцій по 6 мг 2 рази на тиждень, усього 10 ін'єкцій (60 мг) на курс імунокорекції [Шаповалов В.Д. Влияние полиоксидония на клинические показатели больных хроническим пародонтитом, протекающим на фоне вторичной иммунной недостаточности // Иммунология. - 2001. - №6. С.34-36). Цей спосіб найбільш ефективний з існуючих і тому обраний як прототип. До недоліків прототипу відноситься те, що у частини хворих з вихідним високим або дуже високим рівнем прозапальних цитокінів (ІЛ-1, ФНП) в ясенній крові хворих та ротоглоточному секреті (РГС), що свідчить про значну активацію хронічного запального процесу в пародонті, введення ПО не сприяє зниженню концентрації цих цитокінів, тобто ПО діє як імуностимулюючий препарат, однак не забезпечує імуномодуляцію і тому не призводить до нормалізації цитокінового спектру ясенній крові та РГС, що говорить про 59665 4 збереження порушень з боку МІ РГ. Тому цей спосіб потребує подальшого удосконалення. Задачею корисної моделі було удосконалення існуючого способу корекції МІ РГ при ХП, який перебігає на тлі ВІД, а саме нормалізації показників МІ РГ в цілому та, зокрема, імунного статусу та цитокінового профілю тканин пародонту. Для досягнення рішення вказаної задачі корисної моделі, нами пропонується додатково до ПО вводити хворим на ХП, який перебігає на тлі ВІД, також імуноактивний та протизапальний препарат циклоферон, що посилює позитивні механізми імуноактивної дії ПО та в той же час сприяє зниженню надмірної концентрації прозапальних цитокінів (ІЛ-1, ФНП) у РГС та ясенної крові хворих на ХП, та внаслідок цього сприяє ліквідації як загальних (системних) так і локальних (місцевих, регіональних) порушень з боку імунного статусу хворих на ХП. Наша пропозиція щодо додаткового введення хворим на ХП, який перебігає на тлі ВІД, поряд з ПО циклоферона, базується на вперше встановленої авторами корисної моделі в експерименті, та потім підтвердженої в клінічних умовах закономірності, що при сумісному введенні ПО та циклоферона, відмічається посилення позитивного впливу цих обох препаратів на імунні показники, особливо на фагоцитарну реакцію макрофагів/моноцитів та нейтрофілів по типу сумації та навіть взаємного потенціювання імуностимулюючих спроможностей обох препаратів, та в той же час реалізується в повному обсязі протизапальна активність циклоферону, що сприяє зменшенню інтенсивності місцевого запального процесу у пародонті, та водночас забезпечує покращення цитокінового спектру РГС та ясенної крові, а саме зменшення надмірної концентрації прозапальних цитокінів (ІЛ-1, ФНП) та відновлення показників МІ РГ в цілому. Отже, оскільки нами був вперше виявлений позитивний ефект впливу комбінації ПО та циклоферону на показники МІ у хворих на ХП, який перебігає на тлі ВІД, пов'язаний з взаємним потенціюванням позитивної фармакологічної дії цих обох імуноактивних препаратів, саме це було підставою для розробки даної корисної моделі. Раніше комбінація ПО та циклоферону у хворих на ХП, в тому числі на тлі ВІД, не використовувалася. В технічному плані заявлений спосіб здійснюється таким чином. Після проведення імунологічного обстеження хворого на ХП та встановлення наявності в нього ВІД та водночас порушень з боку МІ РГ, хворому призначають ПО внутрішньо м'язово по 6 мг 1 раз на добу протягом 3 діб поспіль, потім через день ще 3-5 ін'єкцій препарату в тій же дозі та додатково вводять циклоферон внутрішньо м'язово у вигляді 12,5% розчину по 2 мл 1 раз на добу протягом 5 діб поспіль, в подальшому здійснюють ще 5-7 ін'єкцій циклоферону в тій же дозі через день в залежності від досягнутого ефекту. Вказана схема введення ПО та циклоферону була розроблена нами досвідним шляхом при обстеженні хворих на ХП на тлі ВІД з порушеннями МІ, які підлягали 5 59665 проведенню корекції МІ; раніше вона не була відома, і тому ця схема також входить до формули корисної моделі. При розробці корисної моделі авторами було обстежено клінічно та імунологічно дві групи хворих на ХП з наявністю клінічних та лабораторних ознак ВІД та порушень МІ РГ основна (65 осіб) та зіставлення (48 осіб). В обох групах вік хворих складав від 30 до 55 років, чоловіків в основної групі було 30 та в групі зіставлення 22, жінок відповідно - 35 та 26. Обидві групи обстежених хворих були рандомізовані за віком, статтю хворих, тяжкістю перебігу ХП, ступенем прояву ВІД та порушень МІ. На момент обстеження усі хворі з ХП, що знаходилися під наглядом, мали клінічно маніфестне загострення хронічного запального процесу у пародонті, яке характеризувалося гіперемією та набряком ясен, порушенням форми сосочків, ясневого краю та їхнього прилягання до шийок зубів; наявністю над та під'ясневого зубного каменю і нальоту; рухливістю зубів; були виявлені пародонтальні кишені різної глибини з запальним ексудатом; відмічалася кровоточивість цих кишень при зондуванні. Стосовно вираженості ВІД, у основній групі було 8 осіб (12,3%) з І ступенем імунних порушень, 40 осіб (61,5%) з II ступенем імунних порушень та 17 хворих (26,2%) - з III ступенем імунних порушень. В групі зіставлення з І ступенем ВІД було 6 осіб (12,5%), II ступенем ВІД - 30 осіб (62,5%) та III ступенем ВІД - 12 хворих (25,0%). Хворі на ХП з наявністю ВІД та порушень МІ РГ отримували курс корекції МІ РГ в залежності від групи, до якої вони були віднесені: хворі основної групи відповідно до заявленого способу, та хворі групи зіставлення - відповідно до відомого способу-прототипу. В основній групі хворих в залежності від вираженості ВІД імунокорекція проводилася шляхом введення ПО внутрішньо м'язово по 6 мг 1 раз на добу протягом 3 діб поспіль, потім через день здійснювали ще 3-5 ін'єкцій препарату в тій же дозі та додатково вводили циклоферон внутрішньо м'язово у вигляді 12,5% розчину по 2 мл 1 раз на добу протягом 5 діб поспіль, в подальшому здійснювали ще 5-7 ін'єкцій циклоферону в тій же дозі в залежності від досягнутого результату корекції МІ РГ. 6 Усі хворі підлягали поряд з загальноклінічним, лабораторним і рентгенологічним обстеженням (останнє торкалося детального вивчення стану зубощелепної системи) також спеціальному імунологічному обстеженню. Це дослідження включало аналіз МІ РГ шляхом вивчення локального цитокінового статусу ротової порожнини (РП). РГС, що являє собою нестимульовану змішану слину, збирали зранку натщесерце до чищення зубів за фіксований час (протягом 6 хв.) після чого центрифугували протягом 10 хвилин при 3000 об/хв. Потім відбирали надосадочну рідину та негайно відправляли її до імунологічної лабораторії. В цієї рідині вивчали за допомогою метода ІФА вміст прозапальних цитокінів IL-1 та фактору некроза пухлини (ФНПα). Вивчення вмісту у РГС вказаних цитокінів здійснювали на імуноферментному аналізаторі фірми Sanofi Diagnostic Pasteur (Франція) за допомою сертифікованих в Україні тест-систем виробництва НПО "Протеиновый контур" (РФ-СПб) - ProCon IL-1 та ProCon TNF-. Цифрові дані, які були отримані, оброблялися математично за допомогою сучасних методів варіаційної статистики, розрахованих на аналіз ефективності лікарських засобів, з використанням персонального комп'ютеру Celeron 300 А. До початку проведення корекції МІ РГ у хворих на ХП, який перебігав на тлі ВІД, порушення з боку цитокінового статусу РП були однотипові в обох групах, які були під наглядом - основній та зіставлення (таблиця 1). Дійсно, з таблиці 1 видно, що концентрація прозапальних цитокінів у РГС до початку проведення імунокорекції була суттєво підвищена відносно норми: в основній групі IЛ-1 - в середньому в 3,33 рази (Р