Спосіб реабілітації хворих з першим психотичним епізодом на стаціонарному етапі лікування

1. Спосіб реабілітації хворих з першим психотичним епізодом на стаціонарному етапі лікування, що включає психофармакотерапію з використанням атипових антипсихотичних препаратів, застосування психоосвітніх програм, сімейної психотерапії, тренінгу соціальних навичок і когнітивних функцій, який відрізняється тим, що додатково на тлі прийому лікарських препаратів залучають пацієнтів до арт-терапевтичних занять, причому спочатку перед виконанням занять та після їх закінчення визначають тонус вегетативної нервової системи хворого за допомогою відповідних техніч U 1 3 ефективності реабілітації хворих з першим психотичним епізодом на стаціонарному етапі лікування), є: комплекс реабілітаційних заходів проводять без достатнього врахування особливостей емоціонально-мотиваційної і комунікативної надпсихіки, вплив переважно на логіко-аналітичні стратегії ліва півкуля, використання лише вербальних способів впливу, неможливість використовувати в гострому періоді захворювання, при низькому освітньому рівні, вузька направленість. В основу корисної моделі поставлена задача удосконалення способу реабілітації хворих з першим психотичним епізодом на стаціонарному етапі лікування шляхом створення комплексу цілеспрямованих засобів, тобто паралельне використання на тлі раціонального психофармакологічного лікування одного з психотерапевтичних методів психофізичного впливу методу арт-терапії з попереднім визначенням неврологічного статусу та психоемоційного стану пацієнтові, аналізом показників негативної симптоматики за шкалою PANSS до проведення курсу арт-терапії та після його закінчення, що забезпечує досягнення позитивних змін за рахунок одночасної корекції когнітивного, емоційного і поведінкового компонентів хворого, тобто дозволяє задіяти додаткові фактори лікувально-корекційного впливу, розширити діапазон творчих і комунікативних можливостей пацієнтів, відновити рівень соціального функціонування і підвищити якість життя пацієнтів, і відповідно досягти очікуваний технічний результат при використанні способу. Поставлена задача вирішується тим, що в способі реабілітації хворих з першим психотичним епізодом на стаціонарному етапі лікування, який включає психофармакотерапію з використанням атипових антипсихотичних препаратів, застосування психоосвітніх програм, сімейної психотерапії, тренінгу соціальних навичок і когнітивних функцій, згідно з корисною моделлю, додатково на тлі прийому лікарських препаратів залучають пацієнтів до арт-терапевтичних занять, причому спочатку перед виконанням занять та після їх закінчення визначають тонус вегетативної нервової системи хворого за допомогою відповідних технічних засобів, які реалізують методи пульсометрії, тонометрії, виконують реєстрацію частоти серцевих скорочень, аналізують клініко-психопатологічні показники за шкалою PANSS та за отриманими результатами оцінюють психоемоційний стан пацієнтові до і після проведення курсу психотерапії, при позитивній динаміці за клінічними і соціальними критеріями судять про ефективність психореабілітаційних заходів, згідно з корисною моделлю, арт-терапевтичні заняття проводять починаючи з третього дня перебування пацієнта в стаціонарі один раз на день в закритих групах по 8-10 осіб, тривалістю 60-90 хвилин в кількості 28-30 занять, згідно з корисною моделлю, арт-терапевтичне заняття включає пред'явлення пацієнтові зорових і слухових стимулів у вигляді художніх і музичних творів ліричного характеру, що генеруються відповідними технічними пристроями, виконання пацієнтами власних образотворчих виробів. 62846 4 Між сукупністю суттєвих ознак передбачуваного винаходу та очікуваним технічним результатом проявляється наступний причинно-наслідковий зв'язок: використання арт-терапії в традиційній схемі лікуванні дозволяє забезпечити комплексний вплив на когнітивну, емоційно-мотиваційну і комунікативні сфери, покращити клінічний і соціальний прогноз, знизити ймовірність подальшої несприятливої динаміки першого психотичного епізоду, попередити рецидив і терапевтичну резистентність, мінімізувати тривалість психозу, підвищувати ефективність реабілітаційного лікування; попереднє визначення тонусу вегетативної нервової системи хворого у комплексі з аналізом клінікопсихологічних показників за шкалою PANSS до проведення курсу психотерапії та після його закінчення дозволяє одночасно стежити за динамікою поточного стану хворого та оцінювати ефективність реабілітаційних заходів, дозволяє удосконалювати планування оптимального співвідношення фармако- та психотерапевтичних методів та реабілітаційних заходів, які направлені на поліпшення медичного прогнозу хворих з першим психотичним епізодом на стаціонарному етапі лікування. Застосування цього способу дозволяє максимально комплексно надавати допомогу хворим, коригуючи як біологічні, психологічні, так і соціальні аспекти розвитку хвороби в їх взаємозв'язку, і, як наслідок, створити індивідуальну комплексну модель надання допомоги. Спосіб полягає в наступному. При надходженні хворих на стаціонарне лікування перші два дня здійснюється комплексне обстеження: лабораторні і функціональні методи дослідження, клініко-психопатологічне - з метою формалізованої статистичної оцінки психопатологічних порушень використовували шкалу PANSS, психодіагностичне - опитувальник міжособистих відносин В. Шутця, експериментальнопсихологічне, соціодемографічне - включало оцінку соціального функціонування за рекомендованою до використання ВООЗ шкалою DAS і SF-36, і стандартний комплекс реабілітаційних заходів на етапі стаціонарного лікування. На підставі одержаних результатів обстеження, починаючи з 3 дня в загальний комплекс реабілітації включають заняття арт-терапією. Упродовж 14 занять проводять ізотерапію за допомогою різних образотворчих матеріалів: акварельних, гуашових фарб, простих і кольорових олівців, фломастерів, паперу різного кольору, формату і фактури. Використовують техніку - малюнок на задану тему: 1-й малюнок «Я в минулому», 2 - «Мій настрій», 3 - «Мої страхи», 4 - «Автопортрет», 5 - «Не існуюча тварина», 6 - «Моя сім'я», 7 - «Радість», 8 - «Моя улюблена пора року», 9 - «Я тут і зараз», 10 - «Я і друзі», 11 - «Хвороба», 12 - «Я в майбутньому», 13 - «Мій дім», 14 - «Свято». Тривалість одного заняття - 60 хвилин. З 15 по 18 заняття - поєднання образотворчої роботи з музикальним впливом: 15 заняття - прослуховування трьох музикальних творів по 15 хвилин з наступним відображенням своїх фантазій, що виникли в ході прослуховування за допомогою 5 кістей і акварелі, 16 заняття - «Рефлексія» - обговорення малюнків по попередній темі, обмін думками і враженнями щодо попереднього заняття, 17 - хоровий спів, 18 - гра на простих інструментах дзвіночках, дерев'яних ложках. Тривалість одного заняття - 70 хвилин. На 19 занятті проводять драматерапію - хворі вибирають нескладну історію і розігрують в ролях сюжет, використовуючи реквізит - демонструють драматичне оповідання. Тривалість заняття - 80 хвилин. На 20 занятті використовують поетичні тексти С. Єсеніна, А. Ахматової, М. Цветаєвої та ін. для читання і коментарів. Тривалість заняття - 80 хвилин. На 21 занятті пропонують для читання уривки з прозаїчних творів М. Гоголя, О. Пушкіна, Л. Толстого та ін. з наступним відображенням основної думки за допомогою малюнка, який виконується кольоровими олівцями. Тривалість заняття - 80 хвилин. 22 заняття - перегляд відеофільму з наступним його обговоренням - фільм вибирається на розсуд учасників групи. Тривалість заняття - 90 хвилин. 23 заняття - казкотерапія - пропонуються тексти казок для психотерапії з наступним обговоренням сюжету й образів героїв, а також відображенням сюжету за допомогою малюнка. Тривалість заняття - 90 хвилин. 24 заняття - обговорення творів живопису Васнецова, Серова, Репіна, Ван Гога та ін. з наступним зображенням основної ідеї автора за допомогою фарб, фломастера й олівців. Тривалість заняття - 90 хвилин. 25 заняття - створення колажу по заданій темі «Радість і гнів» з використанням різних образотворчих матеріалів. Тривалість заняття - 90 хвилин. 26 заняття - створення «Дерева талантів» пацієнти повинні на вирізаних із кольорового паперу у вигляді листків дерева написати свій талант і приклеїти на намальоване на аркуші ватману «Дерево талантів». Тривалість заняття - 90 хвилин. 27-28 заняття - підготовка листівки з побажаннями: на 27 занятті за допомогою образотворчих засобів виготовляється листівка, на 28 занятті у листівці пишуться побажання всій групі і собі особисто на найближчу і віддалену перспективу. Тривалість занять - 90 хвилин. 29 заняття - вправа «Валіза» - кожному члену групи пропонують «зібрати валізу» - назвати і написати на аркушах паперу ті якості, які допоможуть даній людині у спілкуванні з людьми в дорозі під назвою «Спілкування». Тривалість заняття - 90 хвилин. 30 заняття - «Остання зустріч» - на даному занятті члени групи діляться своїми враженнями щодо занять, дякують один одного за спільну роботу, влаштовують святкове чаювання. Тривалість заняття - 90 хвилин. Заняття проводять один раз на день в закритих групах по 8-10 осіб, тривалість занять складає 60-90 хвилин, кількість занять 28-30. Відомості, що підтверджують можливість використання корисної моделі. 62846 6 За останні три роки з використанням запропонованого способу проведено стаціонарне лікування 55 хворих з першим психотичним епізодом. В таблиці 1 наведено розподіл досліджених за рівнем функціональної недостатності до і після проведення реабілітаційних заходів. Порівняльний аналіз показників когнітивної, емоційно-мотиваційної за шкалою PANSS в групах досліджених, яким проводились реабілітаційні заходи запропонованим способом (основна група) і яким проводились стандартні реабілітаційні заходи (група порівняння) показав наступне. У всіх пацієнтів основної групи відмічений позитивний ефект як в симптоматичному, так і в соціальному аспектах. Показники хворих, яким проводились реабілітаційні заходи запропонованим способом, були достовірно кращі (р