Штам к-99 гриба pleurotus ostreatus (jacq.:fr.) kummer для одержання плодових тіл харчового призначення

Реферат: UA 80315 U UA 80315 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до грибівництва та стосується отримання нового штаму соматичних структур макроміцету (вищого базидіального гриба) Pleurotus ostreatus (Jacq.: Fr.) Kummer - продуцента плодових тіл, який може бути використаний у виробництві плодових тіл. Відомий штам соматичних структур макроскопічного гриба Pleurotus ostreatus (Jacq.:Fr.) Kumm. KB 1017 - продуцент плодових тіл, який утворює плодові тіла на твердому вуглецевому субстраті, і для якого не наведено урожайність з одного грибного блока за інтенсивного культивування [1]. Найбільш близьким за технічною суттю і результатом, що досягається, є штам Дон 21.3 соматичних структур їстівного базидіоміцету P. ostreatus - продуцент плодових тіл харчового призначення та основа одержання посівного міцелію, який має урожайність 3,6 кг з одного грибного блока [2]. Недоліками цього штаму є низькі морфофізіологічні та біологічні показники, а саме: накопичення біомаси на рідкому живильному середовищі, урожайності за інтенсивного культивування на лушпинні соняшника, лінійних характеристик та маси плодового тіла, а також тривале повне обростання субстрату від моменту посіву міцелію. Розвиток грибівництва пов'язаний з подальшим пошуком нових штамів - продуцентів плодових тіл, які б мали високі виробничі властивості [3, 4, 5, 6]. В основу корисної моделі поставлено задачу отримання нового штаму соматичних структур макроміцету Pleurotus ostreatus (Jacq.: Fr.) Kummer, який здатний до активного утворення плодових тіл харчового призначення. Поставлена задача вирішується за рахунок того, що інтродукований штам К-99 P. ostreatus, який було виділено з плодових тіл, зібраних з тополі, згідно з корисною моделлю, має найбільші морфофізіологічні показники на рідкому живильному середовищі Чапека (глюкоза, 30 г/л) та урожайність (кг/блок) на твердому субстраті порівняно з прототипом Дон 21.3. Штам, що його пропонують, зберігається в колекції чистих культур кафедри фізіології рослин біологічного факультету Донецького національного університету. Отриманий штам К-99 P. ostreatus має наступні характеристики. Культурально-морфологічні ознаки. Штам досліджували на сусло-агарі, картопляно-глюкозному агарі та агарі Чапека з глюкозою (30 г/л). На сусло-агарі міцелій ватоподібний, повітряний, щільний та стелиться по поверхні. Колір колонії білий, субстрат не забарвлює. На картопляно-глюкозному агарі міцелій має вигляд як на сусло-агарі. На агаризованому середовищі Чапека з глюкозою спостерігається головним чином занурений міцелій. Мікроскопічні дослідження показують, що міцелій складається з гіллястих гіф, що мають пряжки і тісно переплітаються. Ріст міцелію можливий в інтервалі температур 4-40 °C. Температурний оптимум гриба знаходиться у межах 25-27 °C. При 35 °C ріст гриба різко знижується до 0,2±0,1 мм за добу, а при 40 °C ріст припиняється. На рідких сусловому та картопляно-глюкозному середовищах утворює головним чином поверхневий щільний міцелій білого кольору. На рідких живильних середовищах Чапека з глюкозою та сахарозою (30 г/л) спостерігається павутинистий поверхневий міцелій та тонкий занурений міцелій біло-прозрачного кольору. Культуральний фільтрат суслового середовища після культивування штаму К-99 P. ostreatus освітлюється, а картопляно-глюкозного середовища та середовищ Чапека з глюкозою та сахарозою не змінює кольору. Фізіолого-біохімічні ознаки. При відборі джерел вуглецевого та азотного живлення критерієм придатності були стандартні живильні середовища, які забезпечували високі значення фізіологічної активності штаму К-99 P. ostreatus. Штам К-99 P. ostreatus, зростаючи на рідких живильних середовищах, сусловому, картопляно-сахарозному, Чапека з глюкозою і з сахарозою, виявляє різну фізіологічну активність. Максимальні значення фізіологічної активності спостерігаються при вирощуванні гриба у 250 мл колбах на 50 мл суслового живильного середовища протягом 30 діб (12,3 г/л біомаси, 4,3 мг/мл позаклітинних білків). Вивчення придатності неорганічного (амонійного та нітратного) та органічного азаоту (сечовина, пептон, амінокислоти) показало, що лише на середовищах з пептоном відбувається висока фізіологічна активність міцелію штаму К-99 P. ostreatus. За інтенсивного культивування на твердому субстраті загальна урожайність за дві хвилі плодоношення штаму К-99 дорівнює 4,6 кг з одного грибного блоку, тоді як у прототипу Дон 21.3 цей показник нижче і мав значення 3,6 кг/блок [2]. Приклад конкретного виконання. 1 UA 80315 U 5 10 15 Штам К-99 P. ostreatus отриманий методом первинного відбору. Плодові тіла зібрані з засохлої деревини тополі (p. Populus L.). Чисту культуру штаму підтримують шляхом пересівів через 3-5 місяців на агаризованому пивному суслі. Для визначення урожайності плодових тіл штам К-99 P. ostreatus культивують за інтенсивною технологією згідно загальноприйнятої методики Н.А. Бісько [7], А.С. Бухало [8] і І.О. Дудки зі співаторами [9, 10]. на лушпинні соняшника, субстраті найбільш розповсюдженому в Україні [11]. Посівним матеріалом служить семидобовий зерновий міцелій гриба приготовлений згідно з методикою А.С. Бухало [8, 10] і І.О. Дудки [9]. Біометричні параметри становили середні значення вимірів всіх плодових тіл штаму К-99 P. ostreatus. Діаметр шапинки і ніжки отриманих плодових тіл культур гливи звичайної визначали вимірюваннями за допомогою математичної лінійки у двох перпендикулярних напрямах під кутом 90°. Довжину ніжки плодового тіла вимірювали лінійкою від найбільш широкого місця біля шапинки до місця поєднання зі зростком [10]. Урожайність (кг/блок) розраховували через відношення маси свіжих плодових тіл до маси вологого субстрату (грибного блоку) за дві хвилі плодоношення. Обліковою ділянкою був кожний мішок (грибной блок вагою 20 кг). Повторність дослідів триразова. Оцінку статистичної вірогідності отриманих даних проводили за допомогою дисперсійного аналізу та порівняння середніх за методом Данета [12]. Результати представлені у таблиці: 20 Таблиця Особливість отримання плодових тіл штамів К-99 і прототипу Дон 21.3 гриба P. ostreatus за інтенсивного культивування на лушпинні соняшника Штам К-99 Дон 21.3 25 30 35 40 45 50 Повне обростання від моменту посіву, діб 11±1 15-18±3 Урожайність плодових тіл, кг/блок 4,6±0,4 3,6±0,3 Характеристика плодового тіла діаметр довжина маса, г шапинки, CM ніжки, см 17,4±1,9 7,6±0,7 2,5±0,2 13,6±0,1 6,3+0,1 2,3±0,3 Отримані результати свідчать про те, що штам К-99 P. ostreatus може утворювати плодові тіла без холодового шоку і додаткового впливу. Повне обростання субстрату від моменту посіву у К-99 спостерігалось на 11 добу, тоді як у штаму Дон 21.3 повне обростання міцелієм субстрату від моменту посіву тривало 15-18 діб [2]. Видно (табл.), що у штаму К-99 урожайність дорівнює 4,6 кг/блок, що в 1,3 раза вище порівняно з прототипом Дон 21.3. Діаметр шапинки у К-99 P. ostreatus на 20 % ширше, а маса плодового тіла в 1,3 раза більше ніж у прототипу Дон 21.3. За довжиною ніжки плодові тіла досліджених штамів між собою майже не відрізнялись. Таким чином, штам К-99 P. ostreatus є активним продуцентом плодових тіл харчового призначення та за урожайністю, масою плодових тіл та їх лінійними характеристиками переважає штам Дон 21.3 (прототип). За запропонованою корисною моделлю штам К-99 має, порівняно з прототипом штамом Дон 21.3, більш високі показники урожайності за умов інтенсивного культивування і може бути використаний в промисловому грибівництві для одержання плодових тіл харчового призначення. Джерела інформації:, використані при складанні заявки. 5 1. А. с. 1755735 СРСР, МКИ А01G 1/04. Штамм соматических структур макроскопического гриба Pleurotus ostreatus (Jacq.:Fr.) Kumm. KB 1017 - продуцент плодовых тел / П.А. Сычев, С.Ф. Негруцкий, А.Н. Кипень, Н.Б. Шалашова, Л.В. Цофина, Е.Н. Демкович (СССР). - № 4734366/13; заявл. 04.07.89; опубл. 23.08.1992, Бюл. № 31. 2. Патент на корисну модель № 16658 Україна, МПК (2006) C12N 1/00, A01G 1/04. Штам Дон 21.3 соматичних структур їстівного базидіоміцету Pleurotus ostreatus (Jacq: Fr.) Kummer продуцент плодових тіл харчового призначення та основа одержання посівного міцелію / Н.П. Ткаченко, П.А. Сичов, І.І. Бандура, О.А. Тимофєєв. - Заявка № u 2006 02268; заявл. 02.03.2006; опубл. 15.08.2006, Бюл. № 8 (прототип). 3. Современные направления экспериментального исследования базидиомицетов / Н.В. Белова, Н.В. Псурцева, А.Я. Мнухина, И.А. Алехина // Микол, и фитопатол.-1997. - Т. 31, вып. 6. - С. 64-75. 4. Цизь О.М. Вирощування їстівних грибів - перспективний напрямок сільського виробництва / О.М. Цизь // Наук. вісн. нац. агр. ун-ту.-2001. - Вип. 40. - С. 69-72. 2 UA 80315 U 5 10 15 20 5. Mandeel Q.A. Cultivation of oyster mushrooms (Pleurotus spp.) on various lignocellulosic wastes / Q.A. Mandeel, A.A. Al-Laith, S.A. Mohamed // World Journal of Microbiology & Biotechnology.-2005. - № 21. - P. 601-607. 6. Цизь О.М. Гриби - це вигідно / О.М. Цизь, О.В. Приліпка // Агросектор.-2007. - № 4. - С. 2223. 7. Бисько Н.А. Биология и культивирование грибов рода вешенка / Н.А. Бисько, И.А. Дудка. К.: Наукова думка, 1987.-148 с. 8. Бухало А.С. Высшие съедобные базидиомицеты в чистой культуре / А.С. Бухало. - К.: Наукова думка, 1988.-144 с. 9. Дудка И.А. Грибы: Справочник миколога и грибника / И.А. Дудка, С.П. Вассер. - К.: Наукова думка, 1987.-536 с. 10. Методы экспериментальной микологии / [И.А. Дудка, С.П. Вассер, И.А. Элланская]; под ред. В.И. Билай. - К.: Наукова думка, 1982.-550 с. 11. Ломберг М.Л. Лікарські макроміцети у поверхневій та глибинній культурі: автореф. дис. на здобуття наук. ступ.канд. біол. наук: спец. 03.00.24 "Мікологія" / М.Л. Ломберг. - Київ, 2005.20 с. 12. Приседський Ю.Г. Статистична обробка результатів біологічних експериментів / Ю.Г. Приседський. - Донецьк: Кассиопея, 1999.-210 с. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ Штам К-99 гриба Pleurotus ostreatus (Jacq.: Fr.) Kummer - продуцент плодових тіл харчового призначення. Комп’ютерна верстка Л. Литвиненко Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3