Спосіб діагностики синдрому затримки росту плода у вагітних з плацентарною дисфункцією

Реферат: Спосіб діагностики синдрому затримки росту плода у вагітних з плацентарною дисфункцією включає визначення маркерів порушень функції ендотелію. В якому при термінах 24-28 тижнів вагітності функцію ендотелію оцінюють за допомогою проби з реактивною гіперемією плечової артерії та визначають показник ендотелій-залежної вазодилятації (ЕЗВД) і при показнику ЕЗВД 25,2±1,5 % діагностують синдром затримки росту плода 1 ступеня, при показнику ЕЗВД 8,9±2,4 % діагностують синдром затримки росту плода 2 ступеня, при показнику ЕЗВД (13,4)±2,8 % діагностують синдром затримки росту плода 3 ступеня. UA 96344 U (54) СПОСІБ ДІАГНОСТИКИ СИНДРОМУ ЗАТРИМКИ РОСТУ ПЛОДА У ВАГІТНИХ З ПЛАЦЕНТАРНОЮ ДИСФУНКЦІЄЮ UA 96344 U UA 96344 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до клінічної медицини, а саме до акушерства і перинатології, та може бути використана для діагностики синдрому затримки росту плода у вагітних з плацентарною дисфункцією. Поняття синдрому затримки росту плода (СЗРП) пов'язане з представленням про відповідність маси тіла конкретного плода середньостатистичній масі тіла для даного терміну вагітності. Основними факторами, що впливають на ріст і розвиток плода, вважаються соматотропний гормон (гормон росту), інсулін, соматомедін С та деякі інші гормональні субстанції. До числа факторів, що викликають порушення нормального росту й розвитку плода, належить недостатня продукція ростостимулюючих гормонів або недостатність специфічних рецепторів. Однак більшою мірою розвиток СЗРП пов'язаний із плацентарною дисфункцією (ПД), частота якої при екстрагенітальних захворюваннях матері і ускладненому перебігу вагітності досягає 80-90 %. До розвитку ПД приводять зниження перфузійного тиску в матці або зміна реологічних властивостей крові, первинні порушення імплантації плодового яйця й інвазії трофобласта, інфаркти й відшарування плаценти, порушення мікроциркуляції й судинного тонусу [Макаров О.В. Синдром задержки развития плода: современные подходы к фармакотерапии / О.В. Макаров, П.В. Козлов, Д.В. Насырова // Жіночий лікар. - 2006. - № 4. - С. 24]. В цей час є численні дані про роль дисфункції ендотелію в патогенезі СЗРП. Дисфункція ендотелію, що розвивається у вагітних, приводить до порушення мікроциркуляції в плаценті й перешкоджає нормальному перебігу вагітності. Ендотелій судин є одним з головних факторів регуляції судинного тонусу, стану мікроциркуляції й всіх її складових. При нормальному перебігу вагітності відбувається фізіологічна інтенсифікація в системі L-аргінін/оксид азоту, що спрямована на підтримку оптимального матково-плацентарного кровотоку. При ендотеліальній дисфункції (порушенні в системі L-аргінін/оксид азоту) відбувається генералізований спазм судин з підвищенням периферичного опору і внутрішньосудинними коагуляційними порушеннями [Корниец А.И. Применение L-аргинина в акушерской практике (обзор литературы) / А.И. Корниец // Матеріали II Міжнародного конгресу "Сучасні досягнення інфузійної терапії" 2526 жовтня 2012. - Львів, 2012]. В обстеженні вагітних, які належать до групи ризику, передбачене вивчення показників системи гемостазу, оскільки доведено високий прямий кореляційний зв'язок між їхніми значеннями і маркерами ендотеліальної дисфункції. Виявлення маркерів ендотеліальної дисфункції є трудомістким і дорогим, однак у більшості стаціонарів виконують визначення кількості десквамованих ендотеліоцитів і фактора Віллебранда [Мозговая Е.В. Эндотелиальная дисфункция при гестозе: Патогенез, генетическая предрасположенность, диагностика и профилактика. - СПб., 2003. - 58 с]. Даний спосіб діагностики синдрому затримки росту плода у вагітних з плацентарною дисфункцією є найбільш близьким до того, що заявляється, за технічною суттю і результатом, який може бути досягнутим, тому його вибрано за найближчий аналог. В основу корисної моделі поставлена задача розробки неінвазивного, недорогого та простого способу діагностики СЗРП у вагітних з плацентарною дисфункцією. Поставлена задача вирішується тим, що у відомому способі діагностики СЗРП у вагітних з плацентарною дисфункцією, який включає визначення маркерів порушень функції ендотелію, згідно з корисною моделлю, в термінах 24-28 тижнів вагітності функцію ендотелію оцінюють за допомогою проби з реактивною гіперемією плечової артерії та визначають показник ендотелійзалежної вазодилятації (ЕЗВД) і при показнику ЕЗВД 25,2±1,5 % діагностують СЗРП 1 ступеня, при показнику ЕЗВД 8,9±2,4 % діагностують СЗРП 2 ступеня, при показнику ЕЗВД (-13,4)±2,8 % діагностують СЗРП 3 ступеня. Вирішення поставленої задачі корисної моделі, а саме розробка неінвазивного, недорогого та простого способу діагностики СЗРП шляхом вивчення ЕЗВД у вагітних з плацентарною дисфункцією для оцінки функції ендотелію в пробі з реактивною гіперемією плечової (стегнової) артерії з метою діагностування розвитку СЗРП, обумовлений тим, що найважливішим модулятором більшості основних функцій ендотелію вважається оксид азоту, котрий є найпотужнішим з усіх відомих вазодилятаторів. Він утворюється в ендотеліоцитах з L-аргініну у присутності кисню за допомогою ферменту NO-синтетази. Саме системі L-аргінін/оксид азоту нині відводиться провідна вазорегуляторна роль в період гестації. Відомо, що при нормальній вагітності зростає активність ренін-ангіотензин-альдостеронової системи (РААС), що сприяє збільшенню плазми і загального об'єму води в організмі. При цьому на тлі активації РААС відзначається зниження загального периферичного опору і артеріального тиску, що може бути пов'язано зі зниженням у вагітних відповіді на вазоконстрикторні пептиди і аміни, які сприяють розвитку ішемії і дисфункції плаценти. Це, у свою чергу, зумовлено інтенсифікацією системи L 1 UA 96344 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 аргінін/оксид азоту і пов'язано з підвищенням рівня гормонів вагітності, які посилюють дисфункцію ендотелію і сприяють розвитку СЗРП. Теоретичною основою способу слугує той факт, що з неінвазивних методів оцінки функції ендотелію на сьогодні найширше використовується проба з реактивною гіперемією плечової (стегновою) артерії із застосуванням ультразвуку високого розділення, запропонована в 1992 p. D.S. Celemajer і співавт. [Noninvasive detection of endothelial disfunction in children and adults at risk of atherosclerosis / D.S. Celermajer, K.E. Sorensen, V.M. Gooch et all. // Lancet. - 1992. - Vol. 285. - P. 1111-1115]. Метод заснований на здатності ендотелію вивільняти оксид азоту і інші вазодилятатори у відповідь на напругу зрушення (реактивну гіперемію). При збереженій функції ендотелію це призводить до потік-залежної дилятації артерії. Для досягнення постоклюзійної реактивної гіперемії було запропоновано стискування судини манжетою сфігмоманометра на 5 хв. з виміром діаметра артерії до оклюзії і на першій хвилині декомпресії за допомогою ультразвукового лінійного датчика. ЕЗВД розраховувалася як відносний приріст діаметра судини і в нормі склала 10 % і більше. При дисфункції ендотелію значення ЕЗВД знижуються. Вибір для тесту плечової або стегнової артерій не випадковий, бо ці судини поверхнево розташовані, зручні для візуалізації і мають ідеальний діаметр, оскільки зміну діаметра дрібніших судин важче фіксувати, а дилятація більших артерій незначна. Достовірність методу була підтверджена Uehata і співавт. у 1993 p., що виявили тісний зв'язок між реакцією коронарних артерій на введення ацетілхоліну і ЕЗВД в пробі з реактивною гіперемією. У подальших роботах було доведено, що середня помилка методу складає всього±0,04 мм, а максимальна не перевищує ±0,1 мм. В 2006 р. були опубліковані сучасні міжнародні рекомендації з ультразвукового дослідження ЕЗВД, а вказаний метод визнаний безпечним і високоспецифічним в оцінці ступеня виразності дисфункції ендотелію [Моисеева И.В. Ультразвуковой способ исследования функции эндотелия в диагностике позднего гестоза / И.В. Моисеева, И.А. Краснова // Вестн. Самарск. гос. ун-та. Сер. естественнонаучн. - 2006. - № 6/2. С. 149-152]. Спосіб виконують таким чином. Вагітна приймає горизонтальне положення. Методом триплексного ультразвукового сканування за допомогою конвексного датчика 7,5-12 МГц ультразвукової системи ALOKA SSD-900 вимірюють діаметр плечової артерії до та після 5хвилинної оклюзії манжетою сфігмоманометра з тиском, який на 50 мм рт. ст. перевищує систолічний. Під час 5 хвилинної оклюзії параметри реєструють кожні 30, 60, 90, 120, 300 секунд. ЕЗВД розраховують як відсоток приросту діаметра плечової артерії після декомпресії по відношенню до початкового. І при показнику ЕЗВД 25,2±1,5 % діагностують СЗРП 1 ступеня, при показнику ЕЗВД 8,9±2,4 % діагностують СЗРП 2 ступеня, при показнику ЕЗВД (-13,4)±2,8 % діагностують СЗРП 3 ступеня. Ефективність способу ілюструють наступні приклади. Приклад 1. Пацієнтка P., 22 роки, спостерігалась у жіночій консультації пологового будинку у зв'язку з підозрою на плацентарну дисфункцію У терміні вагітності 26 тижнів було виконано пробу з реактивною гіперемією плечової артерії. ЕЗВД - 24,8 %. Жінка госпіталізована до акушерського стаціонару для лікування плацентарної дисфункції, де були виявлені перші ознаки розвитку СЗРП. При ультразвуковому дослідженні проаналізовані антропометричні дані плода, діагноз підтверджений. Призначено лікування. Через 2 тижні показник ЕЗВД був 29,8 % (у межах норми). Народила у терміні пологів живого хлопчика у стані за шкалою Апгар 8-9 балів, масою тіла 2800,0, довжиною 49 см, без СЗРП. Приклад 2. Пацієнтка П., 36 років, з ускладненим акушерським анамнезом, спостерігалась у групі ризику з виникнення ПД. З анамнезу відомо, що у 1 пологах народила дитину з СЗРП III ступеня у терміні вагітності 37 тижнів. У зв'язку з підозрою на плацентарну дисфункцію у терміні вагітності 25 тижнів було виконано пробу з реактивною гіперемією плечової артерії. ЕЗВД 9,8 %. Жінка госпіталізована до акушерського стаціонару для лікування плацентарної дисфункції, де були виявлені ознаки розвитку СЗРП II ступеня. При ультразвуковому дослідженні проаналізовані антропометричні дані плода, діагноз підтверджений. Призначено лікування. Після проведеного лікування ЕЗВД нормалізувалась та склала 29,3 %. У терміні вагітності 39 тижнів народила живу дівчинку у стані за шкалою Апгар 8-9 балів, масою тіла 3200,0, довжиною 51 см, без СЗРП. 55 ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 60 Спосіб діагностики синдрому затримки росту плода у вагітних з плацентарною дисфункцією, який включає визначення маркерів порушень функції ендотелію, який відрізняється тим, що в термінах 24-28 тижнів вагітності функцію ендотелію оцінюють за допомогою проби з реактивною 2 UA 96344 U гіперемією плечової артерії та визначають показник ендотелій-залежної вазодилятації (ЕЗВД) і при показнику ЕЗВД 25,2±1,5 % діагностують синдром затримки росту плода 1 ступеня, при показнику ЕЗВД 8,9±2,4 % діагностують синдром затримки росту плода 2 ступеня, при показнику ЕЗВД (-13,4)±2,8 % діагностують синдром затримки росту плода 3 ступеня. 5 Комп’ютерна верстка Г. Паяльніков Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3