Пропіл 2-(5-(3,4,5-триметоксифеніл)-1н-1,2,4-триазол-3-ілтіо)ацетамідат, що проявляє нейропротекторну активність

Реферат: Пропіл 2-(5-(3,4,5-триметоксифеніл)-1Н-1,2,4-триазол-3-ілтіо)ацетамідат нейропротекторну активність. проявляє UA 98871 U (12) UA 98871 U UA 98871 U 5 10 15 20 25 Корисна модель належить до медицини та ветеринарії, а саме до фармації, і може бути використана у створенні нових біологічно активних сполук, а також оригінальних лікарських засобів у ряді похідних 1,2,4-триазолу, які проявляють виражену нейропротекторну дію. В останні роки відзначається зростання поширеності судинних захворювань, в тому числі гострих порушень мозкового кровообігу. Ішемічне пошкодження головного мозку супроводжується тяжкими неврологічними розладами, такими як порушення когнітивних, моторних, вербальних та інших функцій ЦНС [2-5]. Щорічно в світі переносять інсульт близько 6 млн. чоловік. Спостерігається збільшення поширеності інсульту в осіб працездатного віку - до 65 років. Згідно з міжнародними епідеміологічним дослідженням (World Development Report) у світі від інсульту щорічно помирають 4,7 млн. чоловік. У більшості країн інсульт посідає 2-3 місце в структурі загальної смертності населення, в нашій країні - друге, поступаючись лише кардіоваскулярній патології. Інсульт посідає перше місце, як причина стійкої втрати працездатності. Серед усіх видів інсультів переважають ішемічні ураження мозку. При ішемічному ураженні мозку в результаті зниження мозкового кровотоку відбувається порушення функції дихального ланцюга мітохондрій та енергетичного обміну, глутаматна "ексайтотоксичність", порушення іонного гомеостазу клітини з підвищенням внутрішньоклітинного вмісту іонів кальцію, лактат-ацидозом, активацією внутрішньоклітинних ферментів, підвищенням синтезу NO, розвитком оксидативного стресу, експресією генів, аноксичною деполяризацією мембран і смертю клітини. Тому пошук способів фармакологічної корекції цих порушень, а також препаратів, що знижують ступінь нейродегенерації при ішемії мозку, є актуальним завданням сучасної фармакології. На сьогодні є дані про те, що похідним 1,2,4-триазолу притаманні нейропротекторні властивості, які проявляють і відомі нейропротектори, але перевага похідних триазолу полягає в тому, що вони мають вищі показники активності, низьку гостру токсичність та майже не призводять до побічної дії. Відомим аналогом речовини, що заявляється, за фармакологічним ефектом є Мексідол, що має високу нейропротективну активність (Машковский М.Д. Лекарственные средства. - XV.: Новая Волна, 2005-178 с.), він широко застосовується в медичній практиці і має формулу: OH 30 35 H3C CH3 N . Даний лікарський засіб має нейропротективну дію, однак, даний препарат протипоказаний хворим, що мають високу чутливість до компонентів мексідолу. Також протипоказаний даний препарат хворим з печінковою і нирковою недостатністю. Найближчим аналогом для речовини, що заявляється, є Пірацетам, що виявляє нейропротективну активність (Машковский М.Д. Лекарственные средства. - XV.: Новая Волна, 2005. - 113 с.), і має формулу: O NH2 O 40 45 N . Суттєві ознаки найближчого аналогу і корисної моделі, що збігаються, є такі: - присутність в молекулах обох сполук п'ятичленного гетероциклу з вираженими ароматичними властивостями; - молекули даних речовин містять атоми вуглецю, що мають ступінь окиснення -3, -2 і -1. - присутність карбонільної групи в обох сполуках. Але найближчий аналог у порівнянні зі сполукою, що заявляється, виявляє менші показники нейропротекторної активності. В основу корисної моделі поставлено задачу створення нової малотоксичної та високоефективної сполуки, що може знайти своє застосування при створенні оригінальних лікарських засобів в ряду 5-(-метоксифеніл)-1,2,4-триазолів з вираженою нейропротективну дію. Поставлена задача вирішується тим, що 2-(5-(3,4,5-триметоксифеніл)-1Н-1,2,4-триазол-3ілтіо)ацетамідат в положенні 5 ядра 1,2,4-триазолу містить 3,4,5-триметоксифенільний замісник, 1 UA 98871 U та при С3 атомі ядра 1,2,4-триазолу пропілацетамідатний залишок, введення якого в структуру триазолового циклу підвищує нейропротективну дію: H3C O H3C N O NH N H3C 5 10 15 20 25 30 35 40 45 S O H2 C NH O . Сполуку, що заявляється, отримують взаємодією 2-(5-(3,4,5-триметоксифеніл)-1Н-1,2,4триазол-5-ілтіо)ацетонітрилу та безводного пропанолу в середовищі хлороформу при насиченні током сухого хлористого водню до двомольного привісу. Приклад: В колбу Бунзена, на бічну трубку якої була одягнена хлоркальцієва трубка, містився розчин 0,01 моль 2-(5-(2-,3-,4-метоксіфеніл, 3,4,5-триметоксіфеніл)-1Н-1,2,4-триазол-3ілтіо)ацетонітрилу в 15 мл. хлороформу і 25 мл. абсолютного спирту. Колба закривалася пробкою, через яку до дна проходила скляна трубка, що з'єднується з осушувальними стаканами. Суміш охолоджувалася в ексикаторі, заповненому льодом до температури -5 °C, і через неї пропускався струм сухого хлористого водню, приріст ваги якого зрештою становив 2 моль з надлишком на 1 моль відповідного 2-(5-(2-,3-,4-метоксіфеніл, 3,4,5-триметоксіфеніл)-1Н1,2,4-триазол-3-ілтіо)ацетонітрилу. Після закінчення насичення хлористим воднем реакційну суміш залишали в холодильній камері при температурі 0 °C. На другу добу випадали кристали світло коричневого кольору, розчинні в органічних розчинниках і погано розчинні у воді. Речовину промивали діетиловим ефіром, висушували. Для аналізу речовини були перекристалізовані з етанолу. Знайдено, % С 52,41; Н 6,07; N 15,32; S 8,17. C16Н22N4О4S. Вирахувано, % С 52,44; Н 6,05; N 15,29; S 8,75. Індивідуальність синтезованої речовини було встановлено за допомогою ультра високоефективної рідинної хроматографії, молекулярну масу за допомогою моно квадрупольного мас-детектора. ПМР спектри сполуки, що заявляється, відповідають розрахунковим даним. Експериментальна частина виконана на білих щурах лінії Вістар обох статей, масою 180-230 г. Усі тварини утримувалися на стандартному раціоні харчування віварію, при природній зміні дня і ночі. Щури отримані з розплідника ІФТ АМН України. Всі експериментальні процедури та оперативні втручання здійснювали відповідно до "Положення про використання тварин в біомедичних дослідженнях". Двосторонню перев'язку загальних сонних артерій виконували під етамінал-натрієвим наркозом (40 мг/кг), з використанням хірургічного доступу шляхом виділення сонних артерій і одномоментного накладення на них шовкової лігатури. Для вивчення дії препаратів окремим групам (по 20 тварин у кожній групі) тварин вводили: 2-(5-(3,4,5-триметоксіфеніл)-1Н-1,2,4триазол-3-ілтіо)ацетамідат у дозі 50 мг/кг, пірацетам - 500 мг/кг внутрішньошлунково за допомогою металевого зонду на 1 % крохмального слизу в перебігу всього терміну спостереження (4 доби). Для оцінки тяжкості ішемічного ушкодження головного мозку та ефективності фармакокорекції проводились біохімічні дослідження на 4-у добу експерименту. На 4-у добу експерименту через 1 годину після введення препаратів щурів декапетирували під легким ефірним наркозом і у них витягували головний мозок, кожну півкулю якого промивали в охолодженому фізіологічному розчині (+ 4 °C) і гомогенізували в рідкому азоті в ступці. Точну наважку поміщали в 0,15 м КС1 (кінцеве розведення 1:10) Цитоплазматичну фракцію виділяли методом диференціального центрифугування на рефрижераторній центрифузі Sigma 3-30k (Німеччина) при 1000 g 10 хв. потім при 14000 g 10 хв при +4 °C 2 UA 98871 U Таблиця 1 Вплив досліджуваних препаратів на виживаність та розвиток неврологічного дефіциту тварин в різні періоди гострого порушення мозкового кровообігу Середній бал за шкалою С.Р. McGrow На 1-шу добу На 2-гу добу Група тварин Контроль (ОНМК) 9,70±1,41 8,11±1,72* 9,5±1,35* 9,00±1,32 13,5±1,28* 0,10±0,02 ОНМК + Ю-92,50 мг/кг ОНМК + Пірацетам, 500 мг/кг Інтакт (хибнооперовані тварини) 16,8±1,88 % виживших тварин 4-ту добу 30 (6/20) 60* (6/10) 50* (5/10) 0,0±0,00 1 100 (7/7) В чисельнику - кількість виживших тварин на 4-ту добу експерименту; в знаменнику - кількість прооперованих тварин на 1-шу добу експерименту * - р